CC BY
11
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) / 2017 УДК 347.2/3:347.451.01
про право на пай, вид1л майна з колективного с1льськогосподарського
шдприсмства
та розпорядження ним
Сурженко Ольга Анатоливна,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри цивыьного права, Нацюнальний юридичний утверситет ¡мет Ярослава Мудрого e-mail: [email protected] ORCID 0000-0002-9/32-9797
Розглянуто низку проблем, пов 'язаних з розум1нням права на пай, кр1зь призму його цившстичног природи. Доведено, що воно е майновим правом. Право на пай може бути перетворено на право на майно при вид1л\ його з майна колективного сшьськогосподарського тдприемства. При цьому особа, яка набувае право власностг на це майно, втрачае право членства в означеному п1дприемств1. Моментом набуття права власност1 на нерухоме майно в раз1 його видшу з майна колективного сшьськогосподарського тдприемства е державнареестращя цього права.
Ключов1 слова: право на пай; колективне сшьськогосподарське тдприемство; видш майна; набуття права власносп; державна реестращя; довiренiсть.
«V / \\ X"" ^Н/ //Ml i; V' 7 л^J** /
Вступ. Стввщношення понять речей, майна та майнових прав е довол1 проблемним у цившстищ. Одним i3 найсшршших питань е право на частку в статутному/складеному капiталi господарського товариства, яка е об'ектом права власносп його учасника, завдяки чому вш може и вщчужувати. Однак вона не е рiччю, тобто це право не уречевлюеться i не надае учаснику можливосл вважати сво!м те майно господарського товариства, вартють якого вщповщае його частцi в статутному кашталь
Постановка проблеми та анал1з останшх публ1кац1й. Поняття права на пай е доволi дослiдженим у втизнянш цивiлiстичнiй лiтературi. Зокрема, йому присвятили сво! працi такi вiдомi представники юридично! науки кiнця ХХ ст., як В. П. Маслов, М. М. Обшьов, В. I. Жуков та ш. У наш час щею проблематикою ошкуються I. В. Спасибо-Фатеева, Ю. G. Ходико, М. Б. Гончаренко, С. О. Слободянюк, а в наущ земельного права -© Сурженко О. А., 2017 1
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
М. В. Шульга, П. Ф. Кулинич, А. М. Мiрошниченко та iH.
Виклад основного матерiалу. За своею правовою природою частка в статутному каттаи господарського товариства е майновим правом, яке впм е, з одного боку, оборотоздатним об'ектом, а з шшого - породжуе в учасника права по вщношенню до товариства [1]. Це насамперед право участ в управлшш ним.
Отже право на частку, не маючи уречевленого вигляду, обертаеться як рiч. Подiбним же чином сприймаеться майновий пай, право на який мае член колективного сшьськогосподарського шдприемства (дай - КСП)1. Вщповщно до ч. 2 ст. 9 Закону Украши «Про колективне сшьськогосподарське тдприемство» [2] (далi -Закон) пай е власнютю члена КСП. У ч. 1 ст. 17 Закону йдеться про пайовi внески, а в ст. 9 - про пайовий фонд майна члешв КСП i частки в ньому його члешв. Така термшолопя не дозволяе однозначно стверджувати про сшввщношення цих понять, але ix зiставлення можна витлумачити таким чином.
По-перше, особа при створеннi або встут до КСП вносить пайовi внески. По-друге, майно (в тому чи^ грошовi кошти), що вноситься як пайовi внески, потрапляе до пайового фонду, який поповнюеться i за рахунок iншиx джерел, передбачених вказаним Законом.
Однак кому i на якому правi належить це майно або пайовий фонд, - не очевидно. Так, у ч. 1 ст. 7 Закону йдеться одночасно i про право власност (колективно!) самого КСП, i про спшьну часткову власшсть його членiв. Те, що в ч. 2 ще! статтi вказуеться на суб'екта права власностi в КСП, яким е КСП як юридична особа, а його члени визнаються власниками в частиш майна, яку вони одержують при виxодi з нього, породжуе ще бшьше питань, оскiльки в цьому разi вони вже членами КСП не е i мiж ними режиму спшьно! власностi не iснуе.
Такий своерщний i вочевидь заплутаний правовий режим майна КСП i
1 Такий термш всупереч ст. 191 ЦК Укра!ни вживаеться в шших законах, де тд тдприемством розум1еться не об'ект, а суб'ект права. У цш статт1 будемо використовувати даний терм1н у цьому розумшш. © Сурженко О. А., 2017 2
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
права на пай породжуе багато проблем. З одного боку, пай нагадуе частку в статутному/складеному каттаи господарського товариства, а з шшого -прокладае мюток до уречевлення, яке настае при розпаюванш
Майновий пай - це вартюна частина у майш КСП окремого пращвника, яка фжсуеться на певну дату (паювання майна). Вш тдлягае оформленню вiдповiдно до чинного законодавства, зокрема, постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши вiд 18.02.2001 р. № 177 [3] шляхом видачi свiдоцтва про право власност на майновий пай.
Натомють особи, якi отримали таю свщоцтва, не стають автоматично власниками майна КСП за вартютю, що позначена в цьому свщоцтва Адже власником майна КСП е само КСП. Задля отримання майна в натурi мае бути додержана певна процедура його видшу. З цього слщуе, що:
1) майновий пай з точки зору цившьного права е об'ектом права члена
КСП, тобто майновим правом. Зпдно з ч. 2 ст. 190 Цившьного кодексу Украши
[4] (дат - ЦК Украши) майновi права е неспоживною рiччю i вважаються
речовими правами. Вiдповiдно пай належить на правi власностi члену КСП; 1 ^ 1 \\\ //Г, | /
2) для набуття права власност на майно (реч^ в натурi, еквiвалентного
вартостi майнового паю, мае бути проведено виды цього майна на пiдставi
положень Закону [2], шших тдзаконних нормативно-правових актiв, статуту
КСП, його внутршшх актiв.
Отже, видiл майна в натурi мае вiдбуватися за волею члена КСП
вщповщно до розмiру його паю в порядку, визначеному законом та
^/ij/n^nrilni»
внутршшми актами КСП. Як правило, цей процес запроваджуеться заявою члена КСП i завершуеться набуттям ним права власносп на це майно.
Однак не е виключенням випадки, коли член КСП видае довiренiсть на здшснення цих дiй особi, якою може бути як шшш член КСП, так i стороння особа. При цьому в довiреностi може визначатись уповноваження не лише на отримання майна у власшсть шляхом його видшу з майна КСП, а й на його подальше вщчуження. На практищ виникають спори з приводу правомiрностi надшення членом КСП особи такими повноваженнями, оскшьки сам член КСП © Сурженко О. А., 2017 3
Теopiя i практика npaвoзнaвсmвa. — Bun. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
ще не мав прав на це майш i тому не м^ yпoвнoважити шшу oсoбy на шго вiдчyження.
Згoдoм сам дoвipитель вимагаe пo суду визнати дoвipенiсть недiйснoю, а через це й недшсним дoгoвip кyпiвлi-пpoдажy майна, яке бyлo видiленo й вщчужеш на пiдставi цieï дoвipенoстi. To6to спip стoсyeться прав на poзпopядження oб'eктoм, щo належав кoлишнiм членам КСП, та визначення того, щ0 саме бyлo oб'eктoм ïx права.
Як пpавилo, у дoвipенoстi дoвipителями пpизначаeться представник з надiленням шго такими пoвнoваженнями: а) представляти ïx у вщшвщних opганаx з питань видшення в натypi майна вщшвщш дo майнoвиx паïв; б) здшснювати всi юpидичнo значyщi дп з тим майшм, яке буде oтpиманo шляxoм видiлy, майже дo poзпopядження ним; в) здiйснювати всi неoбxiднi для цьoгo дп в oprarnx деpжавнoï влади та opганаx мiсцевoгo самoвpядyвання. Цi
пoвнoваження зафiксoванo в текст дoвipенoстi.
/ / х\ 1 \ \ i
Отже, з ^eï дoвipенoстi випливаe вoля дoвipителей надати представнику
максимум пoвнoважень rn^o здiйснення ïx майнoвиx прав, шчинаючи вiд
12 1 i )/.. M /// /
набуття прав на майнo i закiнчyючи припиненням цих прав у pазi пpoдажy
майна.
Вiдтак, сyмнiвy в тoмy, щo дoвipителi yсвiдoмлювали значення свoïx дш, не виникаe, oсoбливo в pазi нoтаpiальнoгo пoсвiдчення дoвipенoстi. Пiдставoю ж ïï oспopювання вистyпаe те, дoвipителi дoвipенoстi на пpавo
poзпopядження майнoм, oтpиманим на пpавi свдощ^а пpo пpавo власнoстi на майнoвий пай (далi - майно), шбито не надавали. У свoю чергу це пoяснюeться ними тим, щo вoни на час видачi дoвipенoстi ще не були власниками того майна, ^o poзпopядження яким зазначаeться у дoвipенoстi. Пiдставoю для ^eï аргументацп вказyeться на ч. 1 ст. 238 ЦК Украши.
Однак щ твердження мoжна poзцiнити як таю, спpямoванi на недoбpoсoвiснy спpoбy набути прав на майнo, в ягаму член КСП не був защкавлений i свoгo часу oтpимав кoшти вiд йoгo вiдчyження. При цьoмy пoсилання на ч. 1 ст. 238 ЦК Украши не e прийнятним, oœ^ra в нш iдеться © Суржен^ О. А., 2017 4
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
про те, що довiритель не може передати представнику бшьше прав, шж мае сам. Отже, слщ визначитися з тим, права на вчинення яких правочишв мали довiрителi на момент видачi довiреностi.
Нею представник уповноважуеться на вчинення доволi широкого кола правочинiв i3 майном (а не з паями!), а поряд i3 цим - на вчинення шших юридично значущих дiй, якi правочинами не е (оформлення прав довiрителей на майно та iншi дiï, що вимагаються задля здiйснення прав на це майно), в органах державноï влади та мiсцевого самоврядування.
Тому кшцевою метою довiреностi е оформлення представником належним чином права власностi довiрителей на майно та розпорядження ним. Це не тотожне праву представника на розпорядження паями, оскшьки при видшенш в натурi майна вже не може йтися про па!
Право на розпорядження майном мае його власник. Отже, довiрителi
повинш бути власниками майна, яке було видшене з майна КСП. Доведення
/ / х\ 1 \ \ 1 наявностi в них цього права мае вщбуватися на пiдставi законодавства, чинного
на час видшу майна.
1 2» \ i )/ À \\ //Ж I
Передушм слiд зазначити, що норма ст. 334 ЦК Украши до цих
правовщносин не застосовуеться, оскшьки вщсутнш договiр про перехiд права
власност на таке майно вiд КСП до його члешв. Вщчуження майна КСП, хоча
й мае мюце, але на пiдставi не договору (не в договiрному порядку), а шших
правових механiзмiв, якi опосередковують поняття видiлу. Можна
стверджувати, що при цьому складаються не договiрнi правовiдносини, а
ij/ij/n^nriiHi»
вщносини корпоративного типу.
Характеристика цих правовщносин грунтуеться на таких мiркуваннях. По-перше, КСП i його члени не перебувають мiж собою в договiрних правовiдносинах. Натомiсть те, якi мiж ними складаються правовiдносини, iз Закону не випливае. ЦК Украши при цьому також не може бути застосовано, оскшьки в ньому такого виду юридичних ошб як КСП не передбачено. Тому напевно залишаеться спиратися на термшологш, за якою «членство» слщ розщнювати як такий правовий зв'язок особи з юридичною особою, що © Сурженко О. А., 2017 5
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
породжуе ï^ взаемш права та обов'язки, але на засадах, вщмшних вщ договiрних [5, с. 4].
Цей правовий зв'язок схожий майже до тотожност з корпоративним. У свою чергу вщносини членства можна ототожнити в цьому разi з корпоративними вiдносинами. Останнi ст. 167 Господарського кодексу Украши [6] характеризуются як права особи, частка яко1' визначаеться у статутному кашташ (майш) господарськоï органiзацiï, що включають правомочностi на участь цiеï особи в управлшш господарською органiзацiею, отримання певноï частки прибутку (дивiдендiв) дано!' оргашзацп та активiв у разi лшвщацп останньо!' вiдповiдно до закону, а також iншi правомочностi, передбачеш законом та статутними документами. Якщо КСП вважати господарською органiзацiею, то ïï членiв можна розглядати як суб'еклв корпоративних прав, а тому вщносини мiж КСП та ïï членами слщ вважати корпоративними.
Уявляеться, що такий лопчний зв'язок не було б сенсу вибудовувати,
/ / Ч. 1 \ \ 1
якби законодавець не вщступав вiд положень ЦК Украши про юнування певних оргашзацшно-правових форм юридичних осiб у виглядi товариств i установ, а
1 S» \ lüix\\v \—//Ai 1 / I
до останнiх вiдносив би лише шдприемницью та непiдприемницькi товариства.
Визначення ж видами тдприемницьких товариств господарських i виробничих
кооперативiв абсолютно достатньо, що переконливо доводить сутшсний анаиз
правового статусу тих чи шших юридичних ошб, позначених у рiзних законах
Украïни з рiзними найменуваннями [7, с. 48; 8, с. 100]. Одними з них i е КСП,
як за своею сутшстю мають бути вщнесеш до господарських товариств або
^/ij/n^nriiHi»
виробничих кооперативiв.
Отже, член КСП отримуе майно вщ КСП внаслщок видiлу, а не в договiрному порядку. Додержання процедури видiлу, передбаченою законом, завершуеться перетворенням права на пай в право на майно.
Цшавим тут е те, що у члена КСП було право власност на пай (ч. 2 ст. 9 Закону), а стало право власност на майно. Однак постае питання про те, з якого моменту це право виникае, чи воно й було наявним, але змшився його об'ект?
Вщповюти на них не просто, тому що поряд iз перетворенням об'екта © Сурженко О. А., 2017 6
Теopiя i практика npaвoзнaвсmвa. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
права, пpo мoжливiсть чoгo зазначаeться в наyкoвiй лiтеpатypi [9, с. 93] i не свщчить пpo змiнy права абo пеpетвopення oднoгo права на шше, в цьoмy випадку спoстеpiгаeться i змша сyб'eкта. Дiйснo, якщo суб^ктом права на пай був член КСП, то суб^ктом права на майш, щo видiленo з КСП, e кoлишнiй член КСП, o^i^ra в ньoгo з видiлoм шму майна вже пpипиняeться пpавoвий зв'язoк iз КСП. Тoмy вважати, ш^ у члена КСП пpавo власшст на майнo виниклo з набуттям права на пай, яке згoдoм пеpетвopилoся на пpавo на майш, не мoжна. Очевиднo, щo мoмент набуття права власнoстi на майш слщ пoв'язyвати iз завершенням шго видiлy з майна КСП. I якш^ немаe пiдстав застoсoвyвати ст. 334 ЦК Украши ^o те, ш^ цим мoментoм e передання шго майна o^6í, oскiльки вoна застoсoвyeться для дoгoвipниx вiднoсин у той час, гали мiж КСП та шго члешм ïx не iœye, тo яку ж шрму слiд застoсoвyвати в
цьoмy випадку? ? /4 J \ \ \ "l\ fC /о \
Iншoгo пiдxoдy, анiж тoгo, шo майнo вважаeться набутим oсoбoю з
мoментy шго передання^тримання, навряд чи iснye. I сенсу вщступати вiд циx пoлoжень немаe. Однак iнша справа, якш^ майнo, шo oтpимye член КСП при шго видш, e неpyxoмим. У цьoмy pазi маe йтися пpo загальне пpавилo i те, шo пpавo власнoстi на неpyxoмiсть пiдлягаe деpжавнiй pеeстpацiï ст. 182 ЦК Украши. Задля цьoгo представник за дoвipенiстю i був ушвшважений на здiйснення вiдпoвiдниx дiй.
Разoм iз тим у зазначенiй статт ЦК Укpаïни мoмент виникнення права
власшст на неpyxoмiсть пpямo не oбyмoвлений деpжавнoю pеeстpацieю. Таке
•í/'T/П^П С11\\ »
пpавилo бyлo зафiксoванo в Закoнi Укpаïни «^po державну pеeстpацiю pечoвиx прав на неpyxoме майнo та ïx oбтяжень» [10].
Отже, при виникненш спopy з пpивoдy мoментy набуття права власнoстi на неpyxoме майнo, видiлене учаснику КСП при шго виxoдi, слiд керуватися тими нopмативнo-пpавoвими актами, якi дiяли на той час у сфеpi регулювання pеeстpацiï прав на неpyxoмiсть. Дo набрання чиннoстi oзначеним Закoнoм дiялo Тимчасoве пoлoження пpo пopядoк державш! pеeстpацiï права власнoстi та iншиx pечoвиx прав на неpyxoме майш [11]. У ньoмy йдеться ^o державну © Суржен^ О. А., 2017 7
Теорiя i практика правознавства. — Вип. 1 (11) /2017 ISSN 2225-6555
реестращю права власност за рiзними тдставами набуття цього права, в тому чи^ за правочинами, що не тдлягають нотарiальному посвщченню (саме таким можна вважати акт прийому-передачi нерухомого майна). Крiм того, в означеному Положенн вказувалося на вимоги до документа, що встановлюють виникнення, переход, припинення права власност та iнших речових прав на об'екти, права щодо яких тдлягають державнш реестрацп (п. 2.9), з чого безумовно слщуе, що саме ц документи, а не державна реестращя права власностi на майно, породжують в особи це право.
Крiм того, слiд виходити з вщсутност в украшському законодавствi заборони вщчужувати майно, якого в особи ще немае (яка його власником не е на момент укладення договору або вчинення шшого правочину). Тому дiе норма про загальний дозвш вчиняти будь-як дп, не заборонен законом. I будувати позовш вимоги на посиланнi про вщсутшсть повноважень розпоряджатися майном у вщсутнють законодавчих заборон на це е шдставою для вiдмови у позовi.
До цього можна додати численнi приклади тих договорiв, якi передбачае
12 1 I )/ À \\ /// /
законодавство, що укладаються з майном, якого у вщчужувача ще на правi
власност не iснуе: договiр поставки, форвардш та ф'ючерснi контракти,
договiр застави майбутшх прав, договiр iпотеки майнових прав на квартиру в
будинку, що будуеться, та ш. Шхто не оспорюе й заповгг, в якому зазначаеться
те майно, якого заповщач ще не мае, або на все майно заповщача. Головне, аби
це майно було наявне при вщкригл спадщини. Так i в договор^ який
^/ij/n^nriiHi»
укладаеться на вщчуження майна, головне те, щоб це майно було у вщчужувача на момент виконання цього договору. Все це також загальновщомо у правозастосовнш практищ i не викликае жодних спорiв.
Таким чином, не вбачаеться i суперечностей у видачi довiреностi на розпорядження майном, якого у довiрителей ще немае. I в будь-якому разi це не може слугувати шдставою для визнання тако1' довiреностi недшсною, тому що вiдсутнi пiдстави для посилання тут на ч. 1 ст. 203 та на ч. 1 ст. 238 ЦК Украши.
У свою чергу, за вщсутносп тдстави у визнанш довiреностi як © Сурженко О. А., 2017 8
правочину недшсною, як наслщок, вщсутш й тдстави для визнання недiйсним договору купiвлi-продажу нерухомого майна, яке повiреним було вiдчужено.
З огляду на це можна зробити таю висновки. По-перше, пай члена КСП е його майновим правом i може бути видiлений з КСП з набуттям його членом права власносл на майно. У цьому разi особа перестае бути членом КСП, а и майнове право (право на пай) перетворюеться на право власносп на майно. Подруге, виды майна не е договiрним порядком набуття права власност на це майно. По-трете, моментом набуття права власносп на видшене члену КСП майно е його передання. По-четверте, якщо це майно е нерухомою рiччю, то моментом набуття права власност на нього е державна реестращя цього права. У раз^ якщо виды нерухомого майна вщбувався до набрання чинност Законом Укра1ни «Про державну реестращю речових прав на нерухоме майно та 1х обтяжень», набуття права власностi на нього вщбуваеться за законодавством,
/ /к^ 111 /1\ I \ II \
що дiяло на час видшу. По-п'яте, вiдчужувати можна не лише наявне в особи
/ / Ч. 1 \ \ 1
майно, а й те, яке вона набуде тсля укладення правочину з приводу нього. Тобто видача довiреностi на вiдчуження майна, якого в особи ще немае, не
Г ()/ А \\ /// /
може слугувати пiдставою для визнання ще! довiреностi недiйсною.
\ j vjl \\ \ /// //' f /
Список л1тератури:
1. Спасибо-Фатеева I. В. Поняття майна, майнових та корпоративних прав як об'екпв права власностi. BicHUK комерцтного права. 2004. № 5. С. 9-18.
2. Про колективне сшьськогосподарське тдприемство: Закон Украши вiд 14.02.1992 р. № 2114-XII. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2114-12.
3. Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процес реформування аграрного сектору економши: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вщ 18.02.2001 р. № 177. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-%D0%BF.
4. Цившьний кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 435-IV. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
5. Соловйов О. М. Право власносп професшних спшок Украши: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харюв: Б.в., 2002. 19 с.
6. Господарський кодекс Украши вщ 16.01.2003 р. № 436-IV. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/436-15.
7. Кучеренко I. М. Органiзацiйно-правовi форми юридичних оаб приватного права. Ки1в: ДП «Юридичне видавництво «Аста», 2004. 328 с.
8. Спасибо-Фатеева I. В. Деяю розсуди про юридичш особи та ix оргашзацшно-правовi форми. Право Украши - Law of Ukraine. 2007. № 2. С. 88-102.
9. Харьковская цивилистическая школа: объекты гражданских прав: монография / П. П. Цитович [и др.]; под общ. ред. И. В. Спасибо-Фатеевой; Нац. юрид. ун-т им. Ярослава Мудрого. Харьков: Право, 2015. 720 с.
10. Про державну реестращю речових прав на нерухоме майно та ix обтяжень: Закон Украши вщ 01.07.2004 р. № 1952-IV. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15.
11. Тимчасове положення про порядок державноi реестрацп права власносп та шших речових прав на нерухоме майно, затв. наказом Мш'юста Украши вщ 07.02.2002 р. № 7/5. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/l aws/show/z0157-02.
References:
1. Spasybo-Fatieieva, I.V. (2004). Poniattia maina, mainovykh ta korporatyvnykh prav yak ob'iektiv prava vlasnosti. Visnykkomertsiinohoprava, 5, 9-18 [in Ukrainian].
2. Pro kolektyvne silskohospodarske pidpryiemstvo: Zakon Ukrainy vid 14.02.1992 r. № 2114-XII. (1992). URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2114-12.
3. Pro vrehuliuvannia pytan shchodo zabezpechennia zakhystu mainovykh prav selian u protsesi reformuvannia ahrarnoho sektoru ekonomiky: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 18.02.2001 r. № 177. (1992). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/177-2001-%D0%BF.
4. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 435-IV. (2003). URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15.
5. Soloviov, O.M. (2002). Pravo vlasnosti profesiinykh spilok Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].
6. Hospodarskyi kodeks Ukrainy vid 16.01.2003 r. № 436-IV. (2003). URL: http:// zakon4.rada.gov.ua/laws/436-15.
7. Kucherenko, I.M. (2004). Orhanizatsiino-pravovi formy yurydychnykh osib pryvatnoho prava. Kyiv: DP «Iurydychne vydavnytstvo «Asta» [in Ukrainian].
8. Spasybo-Fatieieva, I.V. (2007). Deiaki rozsudy pro yurydychni osoby ta yikh orhanizatsiino-pravovi formy. Pravo Ukrainy - Law of Ukraine, 2, 88-102[in Ukrainian].
9. Kharkovskaia tsyvylystycheskaia shkola: objekty hrazhdanskykh prav. P.P. Tsytovych (Ed.) [et al.]. Y.V. Spasybo-Fateeva (Ed.). (2015). Kharkov: Pravo [in Russian].
10. Pro derzhavnu reiestratsiiu rechovykh prav na nerukhome maino ta yikh obtiazhen: Zakon Ukrainy vid 01.07.2004 r. № 1952-IV. (2004). URL: http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15.
11. Tymchasove polozhennia pro poriadok derzhavnoi reiestratsii prava vlasnosti ta inshykh rechovykh prav na nerukhome maino, zatv. nakazom Min'iusta Ukrainy vid 07.02.2002 r. № 7/5. (2004). URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0157-02.
Сурженко О. А. О праве на пай, выделении имущества из коллективного сельскохозяйственного предприятия и распоряжении им.
Рассмотрены проблемы, связанные с пониманием права на пай, сквозь призму его цивилистической природы. Проведено сравнение право на пай в коллективном сельскохозяйственном предприятии с правом на долю в уставном капитале хозяйственного общества. Доказано, что оба они являются имущественными правами. Право на пай может быть преобразовано в право на имущество при его выделении из имущества коллективного сельскохозяйственного предприятия. При этом лицо, которое приобретает право собственности на это имущество, утрачивает право членства в этом предприятии.
Ключевые слова: право на пай; коллективное сельскохозяйственное предприятие; выдел имущества; приобретения права собственности; государственная регистрация; доверенность.
Surzhenko O. А. On the right to share, the allocation of property from a collective agricultural enterprise and the disposal of them.
The problems connected with the understanding of the right to a share, through the prism of its civil nature, are considered. A comparison is made between the right to a share in a collective agricultural enterprise and the right to a share in the authorized capital of a business company. It
is proved that both are property rights. The right to share can be transformed into the right to property when it is allocated from the property of a collective agricultural enterprise. In this case, a person who acquires ownership of this property loses the right to be a member of this enterprise.
Keywords: right to a share; collective agricultural enterprise; separation of the property; acquisition of property rights; state registration; power of attorney.
Надгйшла до редколегИ' 24.05.2016р.
