УДК 347.2.3 О. А. СУРЖЕНКО,
канд. юрид. наук, доцент кафедри цившьного права № 1, Нацюнальний ушверситет «Юридична академiя Украши iменi Ярослава Мудрого», м. Харкiв
ЗАСОБИ Ф1КСАЦ11 ПЕРЕХОДУ ПРАВА ВЛАСНОСТ1
ЗА ДОГОВОРОМ
Розглянуто тдстави та мехатзми набуття права власностг на майно. Акцептовано увагу на способ1 набуття права власностг без 1нших вольових дт з боку набувача, який мгститься лише в законг. З'ясовано поняття передання майна шляхом його вручення та значення передання як юридичного факту з в1дпов1дними вимогами до його оформлення.
Ключов1 слова: майно, передання, набуття, акт приймання-передання, право власносп, набувач.
Будучи оборотоздатним об'ектом, майно обертаеться шляхом його вщчуження на р1зних правових тдставах. При цьому важливим е момент набуття права власносп на майно.
Проблематищ моменту набуття права власносп на майно присвячували сво1 роботи таю вчеш, як О. В. Дзера, I. В. Спасибо-Фатеева, I. А. Спасибо, Я. М. Шевченко, С. I. Шимон та ш. Однак проблеми, що виникають з дш ос1б з передання майна у власнють 1 належного оформлення вщповщного права в набувача, залишаються актуальними, про що свщчить практика. Тому метою статт1 е анал1з мехашзм1в, за якими особа набувае право власносп, а завданням - дослщження способ1в фшсацн набуття права власносп, зокрема акта приймання-передання.
Безпосередньо даному питанню присвячено ст. 334 ЦК Украши, в якш йдеться про момент набуття права власносп за договором. М1ж тим право власносп може переходити вщ одше1 особи до шшо! й за вщсутносп договору. Прикладом може слугувати набуття права власносп на допом1жш примщення у багатоквартирному житловому будинку особами, як стали власниками квартир у результат! !х приватизацн або придбання на вторинному ринку. Також без договору набуваеться право власносп на квартири у будинках
житлово-будiвельних кооператив (далi - ЖБК), гарашв - у гаражних кооперативах, садових будиночюв - у садiвничих товариствах, дач - у дачних кооперативах. Т члени вщповщних кооперативiв, як повнiстю сплатили вартiсть вiдповiдного майна, стають його власниками без укладення договору. Адже !х вiдносини з кооперативами, вщ яких !х члени набувають майно, не можна кваифшувати як договiрнi.
Норма, на mдставi яко! виникало право власностi в означених ошб, мiстилась у ст. 15 Закону Украши «Про власшсть» [3], вiдповiдно до яко! вс члени кооперативу, якi на день набуття чинност вказаним Законом (тобто ще 1991 р.) повнiстю внесли пайовi внески за квартири, автоматично ставали !хшми власниками. У подальшому ж набуття права власностi залежало вщ факту сплати вартостi квартири.
Отже, тдставою набуття права власност членами кооперативiв на квартири, дач^ гаражi, садовi будиночки ставав сам Закон, а не дп ошб (не юридичнi факти). Адже з !х боку всi дil на момент набрання чинностi Законом Украши «Про власшсть» вже були здшснеш.
Згодом цей Закон втратив чиннють [4] i нинi дiе ст. 384 ЦК Украши, вщповщно до ч. 3 яко! у разi викупу квартири член ЖБК стае И власником. Тобто змшилася й термшолопя (замiсть «набувае право власностЬ» - «викуп»), i суб'екти права на певне майно (якщо в ст. 15 Закону Украши «Про власнiсть» йшлося про членiв не лише житлово-будiвельних, а й шших споживчих кооперативiв, то в ст. 384 ЦК Украши - лише про члешв ЖБК). Напевно, мала б змшитися й вимога до оформлення права власност на це майно.
Якщо за Законом Украши «Про власшсть» не вимагалось фшсаци права власностi на вказанi об'екти, оформлення права на них, тобто реестрацп в державному реестрi речових прав на нерухоме майно, оскшьки в ст. 15 вживався термiн «набувае», який розумiвся як факт, що вже вiдбувся, то за ст. 384 ЦК Украши такого однозначного твердження бути не може. Лише тод^ коли власники квартир, гаражiв, дач, садових будиночюв бажали реалiзувати це майно, вони вимушенi були отримати правовстановлювальний документ на
нього. Тому й стверджувалося, що це правило е виключенням iз загального правила, передбаченого в Законi Укра!ни «Про державну реестрацiю речових прав на нерухоме майно та !х обтяжень» [5], згiдно з яким право, що тдлягае державнiй реестрацп, виникае з моменту його реестрацп, тобто з дня внесення запису про нього в Сдиний державний реестр прав на нерухоме майно [9, с. 355].
Ниш ж таке твердження не можна шдтримати, оскшьки законодавець виправив те непорозумшня, яке склалося з 1991 р. щодо безвольово! пiдстави набуття права власност на майно. За сучасним законодавством ус мають додержуватися единого тдходу - право власностi належить особi, позначенiй як власник у державному реестрi прав на нерухомють. Вiдповiдно, у вiдсутнiсть такого запису особа власником вважатися не повинна.
Схожа за походженням ситуащя склалася з приводу оформлення права власност на допомiжнi примiщення у багатоповерховому будинку. Ц примiщення та обладнання, призначеш для обслуговування квартир, зокрема сходовi клiтини, вестибюлi, перехiднi шлюзи, позаквартирнi коридори, колясочнi, комори, смггтекамери, горища, пiдвали, шахти й машинш вiддiлення лiфтiв, вентиляцiйнi камери та iншi технiчнi примiщення, що передбачено законами Укра!ни «Про об'еднання стввласниюв багатоквартирного будинку» [6] та «Про приватизацш державного житлового фонду» (ч. 2 ст. 10) [7].
За п. 4.2 Ршення Конституцшного Суду Укра!ни вiд 02.03.2004 р. № 4-рп/2004 про офiцiйне тлумачення положень статей 1, 10 Закону Укра!ни «Про приватизацш державного житлового фонду» (справа про права стввласниюв на допомiжнi примщення багатоквартирних будинюв) [8] допомiжнi примiщення стають об'ектами права сильно! власностi спiввласникiв багатоквартирного будинку, тобто !х спiльним майном, одночасно з приватизацiею громадянами квартир, що засвщчуеться единим документом -свщоцтвом про право власностi на квартиру. Для тдтвердження набутого в такий спошб права не потрiбно вчинення будь-яких iнших додаткових юридичних дiй.
З наведеного виходить, що для фшсаци права власносл члена ЖБК шдтвердженням факту повно! виплати пайового внеску е, як правило, довщка, що видаеться правлшням цього кооперативу для наступного И надання членом до органу державно! реестрацп прав для оформлення свщоцтва про право власносл на кооперативну квартиру (ст. 18 Закону Украши «Про державну реестрацш речових прав на нерухоме майно та !х обтяжень»). Для фшсаци ж права власносл на допом1жш примщення багатоповерхового будинку власниюв квартир не вимагаеться внесення вщповщних ведомостей до державного реестру прав на нерухомють, а !х право шдтверджуеться документом, що засвщчуе шше право - на квартиру.
Щодо моменту набуття права власност на майно за договором, то, за загальним правилом вш пов'язаний з переданням майна (ч. 1 ст. 334 ЦК Украши). Проте в окремих нормах цього Кодексу та закошв Украши передбачаеться шший момент виникнення права власносл. Тобто дана норма (про пов'язашсть виникнення права власносл з переданням майна) е диспозитивною. Так, вщповщно до ч. 1 ст. 722 ЦК Украши за договором дарування право власност1 набуваеться обдарованим з моменту прийняття ним майна (дарунка).
Якщо ж передаеться нерухоме майно, то з його переданням не пов'язуеться набуття права власност1 у набувача. Сам по соб1 факт передання цього майна з юридично! точки зору е нейтральним, не впливае на право власносл. Важливим для права е фжсащя переходу права на це майно до набувача у Державному реестр1 прав на нерухоме майно.
Сл1д визначитись не лише з розб1жностями м1ж поняттями «передання», «прийняття», «вручення» тощо, а й тими правовими наслщками, яю слщують з д1й по !х зд1йсненню.
П1д переданням майна зазвичай розум1еться його вручення одшею особою 1нш1й особ1. Кр1м того, що це можливо лише стосовно рухомо! реч1 та ще й особами, як1 перебувають в одному м1сщ (передати з рук в руки), звертае на себе увагу те, що передання як вручення майна сприймаеться в цьому
контекст як факт^я. Враховуючи те, що норма про передання як вручення майна мютиться у статтi, що мае назву «Момент набуття права власност за договором», виходить, що саме договiр i е тдставою набуття права власностi, а передання майна (його вручення) - дiя на виконання цього договору. Отже, подiбнiй дй мае передувати вiдповiдна пiдстава - договiр. Якщо наявною е факт передання майна або вказiвка власника, що мiститься в певному акт про його передання, то необхщно встановити те, що передувало цьому переданню, яка правова тдстава покладена в його основу.
1ншими словами, самого по собi передання майна недостатньо для квалiфiкацil його наслiдкiв. Наслiдки можуть визначатися лише тдставою для передання майна. Дшсно, якщо майно передаеться i за договором кутвль продажу, i за договором оренди, i за договором зберiгання, це не означае, що у вшх цих випадках наслщками цього передання буде набуття права власност на майно в особи, якш воно було передане. У першому випадку особа, якш передано майно, набувае право власност на нього, у двох шших - нi. Причина цьому - мета договорiв, за якими передавалося майно.
Тому iнодi вказують на юнування крiм основного договору як зобов'язання, на пiдставi якого здшснюються певнi дй (купiвлi-продажу), ще одного договору, який називають речовим договором. За давньоримських чашв вш називався традищею, в сучасному нiмецькому правi - розпорядчим правочином, який, до того ж, е абстрактним. Украшське цившьне законодавство, як i законодавство пострадянських кра1н, такого виду правочишв зазвичай не регулюе, а передання майна традицшно оформляеться актами прийому-передання. Висловлювалася думка про те, що щ акти е по суп речовими договорами [1, с. 222.], як укладаються на виконання значно! бшьшост зобов'язальних договорiв [2, с. 496].
Не викликае сумшву те, що передання майна е фактом, i фактом юридичним, з яким закон пов'язуе юридично значушд наслщки - набуття права власносп на це майно. Вщтак, логiчно його вважати правочином, а оскшьки його укладають двi особи (яка передае майно та яка його приймае), то очевидно
також те, що це правочин двостороннш. Його стввщношення з актом прийому-передачi свiдчить, що акт i е формою, в яку втшюеться правочин з передання майна.
При регулюванш вiдносин купiвлi-продажу про укладення такого акта не йдеться, i його правове значення як форми правочину залишаеться сумшвним. 1нколи суд за наявност цього акта визнавав право власност за особою, яка прийняла майно, i навпаки - за його вщсутност виносив ршення про вщсутшсть такого права в особи, яка намагалася його довести, посилаючись на iншi пiдстави, анiж акт прийому-передання. Поширеними були спори щодо прав на майно соцiально-побутового призначення державних тдприемств, яке передавалося набувачевi цiлiсного майнового комплексу (ЦМК) безоплатно. Держава вважала це майно державною власнютю, мотивуючи це тим, що воно не увшшло до складу приватизованого майна. Набувач посилався на норму закону про безоплатне передання йому майна сощально-побутового призначення вважав себе його власником. Суди, виносячи ршення, спиралися виключно на акт прийому-передання майна при приватизации якщо в ньому було позначене майно соцкультпобуту, то вважалося, що воно перейшло у власнiсть набувача ЦМК, i навпаки.
Таким чином, слщ констатувати, що з термшом «передання майна» вщносно набуття права власност на нього пов'язанi застереження стосовно шдстави такого передання. З'ясування та встановлення ще!' пiдстави мае слугувати аргументащею для набуття права власност на майно, переданого однiею особою шшш особi.
Список л1тератури:
1. Белов В. А. Гражданское право. Общая и особенная части / В. А. Белов. - М., 2003. -
960 с.
2. Гражданское и торговое право капиталистических стран / под ред. В. П. Мозолина, М. Ю. Кулагина. - М., 1980. - 382 с.
3. Про власшсть : Закон Украши вщ 07.02.1991 р. № 697-XII // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1991. - № 20. - Ст. 249.
4. Про внесення змш та визнання такими, що втратили чиншсть, деяких законодавчих акпв Украши у зв'язку з прийняттям Цившьного кодексу Украши : Закон Украши вщ 27.04.2007 р. № 997-V (997-16) // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2007. - № 33. - Ст. 440.
5. Про державну реестращю речових прав на нерухоме майно та ix обтяжень : Закон Украши вщ 11.02.2010 р. № 1878-VI (1878-17) // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 2010. - № 18. - Ст. 141.
6. Про об'еднання стввласниюв багатоквартирного будинку : Закон Украши вщ 29.11.2001 р. № 2866-III // Вiдом. Верхов. Ради Украши. - 2002. - № 10. - Ст. 78.
7. Про приватизащю державного житлового фонду : Закон Украши вщ 19.06.1992 р. № 2482-XII // Вщом. Верхов. Ради Украши. - 1992. - № 36. - Ст. 524.
8. У справi за конституцшним зверненням Ярового Серпя 1вановича та шших громадян про офщшне тлумачення положень пункту 2 статп 10 Закону Украши «Про приватизащю державного житлового фонду» та за конституцшним поданням 60 народних депутатсв Украши про офщшне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права стввласниюв на допомiжнi примщення багатоквартирних будинюв) : Ршення Конституцшного Суду Украши вщ 02.03. 2004 р. № 4-рп/2004 [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.ccu.gov.ua/uk/doccatalog/list?currDir=9503.
9. Цившьний кодекс Украши : науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендацп з використанням позицш вищих судових iнстанцiй, Мшютерства юстицп, науковцiв, фахiвцiв). - Т. 5: Право власносп та iншi речовi права / за ред. проф. I. В. Спасибо-Фатеевой - Серiя «Комеш^ та анал^ика». - Х. : ФО-П Лисяк Л.С., 2011. - 635 с.
Сурженко О. А. Средства фиксации перехода права собственности по договору.
Рассмотрены основания и способы приобретения права собственности на имущество. Акцентировано внимание на таком способе приобретения права собственности, который содержится только в законе, без других волевых действий со стороны приобретателя. Выяснено понятие передачи имущества путем его вручения и значение передачи как юридического факта с соответствующими требованиями к его оформлению.
Ключевые слова: имущество, передача, приобретение, акт приема-передачи, право собственности, приобретатель.
Surzhenko O. A. Means of recording ownership right under the agreement.
The article is a study of means of ownership right acquisition. Special attention is given to such a way of ownership right acquisition, which is contained only in the law, without any other volitional actions on the part of the transmittee. The notion of ownership right transfer by means of its delivery and the meaning thereof as a lawful fact with the respective requirements to formation thereof is given.
Key words: property, transfer, acquisition, acquisition-transfer certificate, ownership right, transmittee.