CC BY
9ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
НОВ1 П1ДХОДИ ДО ВИД1ЛЕННЯ РЕГ1ОН1В В Р1ЧИЩ1 СУЧАСНИХ
ГЕОПОЛ1ТИЧНИХ РЕАЛ1Й
Сонько Серг1й Петрович
доктор географгчних наук, професор, зав1дувач кафедри екологп та безпеки життед1яльност1 Уманського нацюнального утверситету сад1вництва. п/в «Софшка». Черкаська область, М.Умань, Украгна, 20305.
Сонько СП.. НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ВЫДЕЛЕНИЮ РЕГИОНОВ В РУСЛЕ СОВРЕМЕННЫХ ГЕОПОЛИТИЧЕСКИХ РЕАЛИЙ.
Последние политические события в Украине очень тесно связаны с общественно-географическими процессами. Данная статья является попыткой оценки этих событий с позиций геополитики - пока еще молодого направления отечественной географии. С точки зрения автора последние драматические события на востоке Украины - прямое проявление законов геополитики. Учет этих, а также других законов объективного формирования регионов очень важен для проведения административой реформы.
Sonko S.P. THE NEW APPROACHES TO A RECOGNIZED REGIONS BY NOVA GEOPOLITICAL REALITYS. The last political events in Ukraine are related to the society-geographical processes. This article is the attempt of estimation of these events from positions of geopolitics - so far young direction Ukrainian geography. From point of author the last dramatic events on the east of Ukraine are a direct display of laws of geopolitics. Account these, and other laws of the objective forming of regions very important for provides of administrative reform.
На думку автора, те що вщбулося в Укра'1'ш впродовж останшх 10-12 роюв тд на-звою «Помаранчева револющя» та «Револющя Пдносп» треба розщнювати як масшта-бний геопол^ичний експеримент, безпосередшм учасником якого став украшський народ [12]. Пщставою для проведення такого експерименту стала думка населення схщ-них регюшв, що, бущмто, заме Схщ кормить всю Украшу сво'1'ми металевими, припо-рошеними вугшьним пилом грудьми. Натомють паразитичний Захщ Украши ^м «смерек i цукрового буряка» нiчого не виробляе...
В геополiтицi «доказами» е вже здшсненш полiтичнi поди, «авторами» яких е або тривалi геологiчнi процеси (як то розпад Панге'1'), або ж неадекватш персони (як то по-лiтичний бомонд сусщньо'1 держави). Актуальность пропоновано'1 статтi витiкае з ав-торського намагання посилити фундаментальний (св^оглядний) статус географп, пере-дуам у тлумаченнi останнiх полiтичних подш.
Головна задача - методологiчно поеднати геопол^ичний i регiональний напрямок сустльно'1 географп. Головний змiст статтi тюно пов'язаний з сучасними проблемами регионального та мiсцевого самоврядування (особливо напередодш адмшютративно'1 реформи).
Частi намагання вiтчизняних учених-регюналютсв слiдувати директивним тенден-цiям «розмщення» окремих пiдприемств здебiльшого залишаються невдалими переду-сiм через те, що географiчний простiр володiе великою шерщйшстю щодо сприйняття нових матерiальних об'екпв [5]. Основний капiтал попереднiх виробничо-технологiчних укладiв, вмурований в землю тисячотонними фундаментами прничо-збагачувальних, вугшьних, металургiйних, хiмiчних та iнших «важких» пiдприемств залишае глибокий слiд не лише в сучаснш (переважно сировиннш) галузевiй структурi вiтчизняного господарства, але й в свщомосп бiльшостi пол^июв (статки яких до сих
тр поповнюються завдяки безкарному привласненню природно'1 ренти5) та простих громадян (нескшченна епопея з виборами рiзних рiвнiв)[3]. Натомiсть як гриби, не че-каючи дозволу чиновникiв та науковщв на «розмщення», ростуть пiдприeмства малого i середнього бiзнесу[6]. Вiдтак, закономiрностi освоення географiчного простору в про-цесi господарського розвитку вимагають сьогодш зовсiм iнших пiдходiв, наближених скорее до природничих наук [1], зокрема, до екологп [9,11], а останшм часом до гео-полiтики [10,12].
Комерцшний iнтерес окремих громадян (а не держави) неначе асфальтовий коток почав розчавлювати традицшш для Украши «важю» галузi промисловостi, спонукуючи до бурхливого росту червоних лшш у мютах [8]. Можливiсть швидко'1 вiддачi вкладе-них коштiв у сферах малого i середнього бiзнесу передуам з-за рiзницi оптових i розд-рiбних цiн, як нiколи краще пiдкреслила роль географiчного простору у одержаны при-бутку. Тi самi 10-20 копiйок, на якi рiзниться цiна на оптовiй базi i у ларьку поруч з нашим будинком i е тим цiновим еквiвалентом зекономлено'1 вiдстанi i головним тдгрун-тям формування середнього класу в Укрш'ш. Того середнього класу, на якому трима-еться економша багатьох краш свiту i який своею ментальнiстю формуе здоровi еконо-мiчнi, полiтичнi i сощальш вiдносини.
Враховуючи головнi геополiтичнi орiентири, автор вважае, що досить ч^ка су-цiльна межа, що проходить по Дншру, на сьогоднi вщбивае сучасний кордон мiж Европою i Азiею6. При цьому головним багатством Ази залишаються 11 величезш простори з майже невичерпними ресурсами i побудованi на 1х використанш ресурсомiсткi галузi росшсько! економiки. Звщси, власне i проросiйська орiентацiя твденно-схщних регю-нiв Украши. Проте, пол^ичш лiдери цих регiонiв забувають, що розмiр укра'шських i росiйських ресурав неспiвставний для подальшо1 пiдтримки в^чизняно! ресурсно-орiентованоi економiки (чорна металурпя, вугiльна та хiмiчна промисловiсть та ш.). Крiм того, виявилось, що безкарне «про1дання» ресурсiв колишнiх бюсфер (у виглядi нафти та газу) може бути небезпечним для економши навт такого монстра як РФ (з огляду на сучасш тенденцп зниження цiн на нафту).
Натомють зрозумiлi постiндустрiальнi орiентири захiдних регюшв Украши - роз-виток високотехнолопчних, конкурентноздатних галузей, iноземне iнвестування яких створить сотш тисяч нових робочих мюць. Виходячи iз сказаного, як би ми не хотши закрити очi на жорстку поляризацiю украшського народу на «схiд» i «захщ», вона все ж таки юнуе саме завдяки природнiй основi (хартленд, римленд). Вщтак, урахування у регюнальнш полiтицi означених об'ективних геополiтичних реалш е важливою потребою сьогодення.
1нший суто географiчний пiдтекст у тлумаченнi останшх подiй проглядаеться у пiдходах до вартосп мiсцеположень. Так, «Партия регюшв»7 тд час свое! недавньо! влади дшсно дуже швидко «освоша» майже вс регiони Украши, а ось Кшв, як столиця, чомусь не «осво1вся». Та невже вiдкупання примюьких земель депутатами з регiонiв мало цшлю розвиток «базових» галузей чорно! металургп та вугшьно! промисловостi поблизу Киева? Та ш! Столичне положення, наближешсть до головного центру дшово! активностi - це вже орiентири постiндустрiальноi економiки, в якiй означен вище галу-
5 Дощльно пригадати досить примггивш лозунги представник1в КПУ (слава Богу, колишньо1 парламент-сько1 партп) щодо повернення в старий СРСР з «зал1зною завюою», коли працювали ва тдприемства, як1 затарювали склади м1льйонами тонн цементу, пар шшряного взуття, металу, та шшого непотребу, який на заход1 кр1м як сировина та нашвфабрикат школи не сприймався. При цьому з вдеолопчног точки зору дуже важко пояснити (кр1м кон'юнктурних м1ркувань) недавш намагання укра1нських комушспв побрататись у Верховнш Рад1 з «каштал1стами-кровопивцями» з Парти Регюшв.
6 На наших очах неначе тдводна частина айсберга на поверхню сплив геополггичний релжг тд назвою «Донецько-Кривор1зька республжа».
7 Власне, як 1 шш1 ол1гарх1чш парти.
зi не представлена Вiдтак, Донбас - це трамплш для бiльшостi регюнальних лiдерiв, а головна 1хня мета - столиця8.
В умовах ринково1 економiки, коли кожний тдприемець прагне досягти максимального прибутку для себе i держава йому не заважае надмiрними податками, ефектив-нiсть розмiщення продуктивних сил треба розглядати саме з точки зору штереав окре-мого тдприемця. Саме тд цю мету пристосовуються будь-яю аспекти виробництва та розподшьчо1 дiяльностi, що формуе невеликi за розмiром пiдприемства, або, найчасть ше, елементи шфраструктури (АЗС, СТО, ларьки, кав'ярш та iн.). Саме вони е основою об'ективного формування «червоних лшш»[8]. На наших очах вiдбуваеться тдтвер-дження тих закономiрностей просторового розвитку господарсько'1 дiяльностi, якi були знайдеш в класичних роботах Кристалера, Хартшорна, Бунге, Хаггета, Чорлi, 1зарда, та шших ще на початку 50-х роюв i якi вiдбивають загальш тенденцп господарського освоення географiчного простору[6].
Таким чином, предметна область i задачi регiоналiстики повиннi формуватись, як результат розгляду вах сучасних просторових процеав з позицiй класично1 теорп роз-мiщення, зпдно якiй головною 1х рушiйною силою е конкуренщя, яка власне i формуе певш об'ективнi територiальнi сполучення згiдно з фiзичним принципом центру i пе-риферп [7].
1ншим продуктивним сучасним напрямком регюналютики нам уявляеться досль дження об'ективно1 природи регюнальних процеав на теоретичних засадах, викладе-них в [2,4,11]. Сучасна точка зору на регюн побудована на понятп про самооргашзащю як процес, який виключае керування ззовнi [2]. В умовах щеального iзотропного простору i при умовi, що Центр мае значно бiльший ранг у порiвняннi з iншими мiстами региону, така територiальна органiзацiя буде характеризуватися симетрiею подiбностi (ба-гатокутники Тюсена-Вороного, наближенi за формою до «бенарiвських комiрок», вщо-мих у фiзицi). Крiм наведених для усвщомлення об'ективно1 сутi регiональних процесiв корисним буде уявлення про утворення фрактальних множин - як процесу формування самоподiбних просторових структур.
Поглиблення викладених загальнонаукових уявлень про об'ективний процес формування регюшв, здшснене автором як в цш, так i в рядi попереднiх публiкацiй [6-13] дозволяе зробити висновки, що процес об'ективного формування регюшв грунтуеться на найбшьш загальних законах фiзики, екологи, географп:
- Iсторiя формування будь-яких природно-господарських регюшв е iсторiею гли-боко1 трансформацп людиною як свое1 так i iнших природних еколопчних шш з метою перепланування потокiв речовини i енерги на свою користь[9]. Подальший «цившза-цiйний» розвиток в такому напрямку обов'язково виведе людство на два рiзнi шляхи -перший - пасюнарний пов'язаний з формуванням регюшв дуже вщмшних вщ природ-но1 просторово1 динамiки i який закiнчиться формуванням «космоекосистем»; другий, притаманний традицшним суспiльствам i той, в якому найбшьше вiдбитi об'ективш процеси реriоналiзацii[Ш].
- В щеальному випадку на будь-якiй поверхнi ^ земнiй в тому числi) тд впливом законiв грав^ацп формуються правильш за спiввiдношенням центру i периферп фiгури (бенарiвськi комiрки). Початок 1хнього формування на нашiй планетi зб^аеться з неоль том, коли людство почало завдяки сво1й пасiонарнiй активносп переструктуровувати географiчний простiр. Розмiр та iерархiя таких фiгур зпдно теори фрактальних множин впливають на формування самоподiбних пiдпорядкованих систем «центральних мюць». Саме такi системи формують просторовий iнварiант всiх регiональних процесiв.
- Система центральних мюць з плином перетворення географiчноi оболонки людиною на початкових етапах ноосферогенезу формувалась тд впливом фiзичноi ваги (в
8 Шдтвердженням цьому е те, що сьогодш ахметови, ефремови, тарути чомусь мешкають в Киев1 а не на буремному Донбаа. 82
сена тяжшня), сучасний же п стан характеризуеться переважанням шформацшно'х складово'х, а, вщтак, збiльшенням загальнопланетарнох ентропп, наслщком чого вже сьогоднi е техногенш катастрофи, етдемп хвороб, тероризм [7].
- Будь-якому регюну притаманна наявшсть ядра i периферп, об'ективне сшввщ-ношення яких регулюеться переважно фiзичними i екологiчними законами[9]. При цьому розмiр регiону залежить вiд ступеню впливу його ядра на найближче i дальне оточення. Сучасний макропростровий вплив охоплюе хштерланди «св^ових мют».
- Межi «адмiнiстративних областей», «адмшютративних районiв», «економiчних районiв», «економiчних регюшв» не мають нiякого вiдношення до об'ективного меха-нiзму регiональних процеав. Будь-який адмiнiстративно-територiальний подiл терито-рп вступае у протирiччя з юнуючим iнварiантом. Саме тому пошук iнварiантних прос-торових одиниць та iманентних 1'м регiонiв е сьогоднi головною задачею географiв.
- На сьогодш вiдносно точно можна видiлити два iерархiчних рiвнi iнварiанту региональных процесiв. Перший - мiкро- (або локальний) - вщповщае просторовiй дина-мiцi агроекосистем i що приблизно вщповщае рiвню низового адмiнiстративного райо-ну[13]; другий мезорiвень, що приблизно вщповщае адмшютративнш областi[2]. Третiй
- макрорiвень - вимагае подяльшо!' розробки на основi геополiтичних пiдходiв, розгля-нутих в данiй статтi, а також в в роботах К.В.Мезенцева[4].
Головт перспективи впровадження сво'х розробок автор бачить на нивi майбут-нього державного будiвництва. Зокрема, розроблеш згiдно з наведеними висновками принципи майбутнього адмiнiстративно-територiального устрою Украши передбача-ють зменшення кiлькостi низових адмшютративних районiв майже вдвiчi[13,16], з вщ-повiдною економiею державних коштiв на утримання апарату чиновниюв.
Список використаних лггературних джерел
1. Горшков В.Г. Физические и биологические основы устойчивости жиз-ни./Отв.ред.К.С.Лосев.-М.:ВИНИТИ,1995.-470 с.
2. Ковалев О.П. Регюнальний розвиток: погляд на сто роюв вперед.//Регiональнi перспективи,№7-8,2003. - С.3-11.
3. Майорова 1.М. 1нтегращя Укра'ни у свiтовий простiр на прикладi металургiйноi галузi Донецького району. /Регюнальна економiка,№4,2003. - С.75-87
4. Мезенцев К.В. Суспiльно-географiчне прогнозування регионального розвитку: Монографiя. - К.: Вид.-пол^р.центр «Ки'1'вський унiверситет», 2005. - 253 с.
5. Розмщення продуктивних сил Укра'ни: Пщручник/ За ред.проф.С.П.Качана. -К.:ВД «Юридична книга»,2008.- 800 с.
6. Сонько С.П., Кул1шов В.В., Мустафт В.1. Ринок i регюналютика. Навч.поабник. Реком. Мiн.освiти i науки. - К.:Ельга,Ика Центр,2002 - С.40-43.
7. Сонько С.П. В пошуках нових моделей центральних мiсць Вальтера Кристалле-ра./ Геоiнформатика. Науковий журнал. №4, 2004. - С. 84-90.
8. Сонько С.П., Скринько М.М. 1нфраструктура в умовах транзитивно'1 економши.
- Харюв: Екограф,2004. - 306 с.
9. Сонько С.П. Просторовий розвиток соцю-природних систем: шлях до ново!' па-радигми: Наукове видання. - К.:Нша Центр,2003.- 287 с.
10. Сонько С.П. Регiоналiзацiя, прикордонш конфлiкти та майбутнi шляхи розвитку природи i суспiльства. / Страны и регионы на пути к сбалансированному развитию. Сборник научных трудов.- Киев, «Академпериодика», 2003. - С.179-182.
11. Сонько С.П. Концепщя ноосферних екосистем як продовження щей В.1.Вернадського./ Ноосфера i цивiлiзацiя. Всеукрашський фiлософський журнал. Вип. 8-9(11). - Донецьк: ДонНТУ, 2010. - С.230-241.
12. Сонько С.П., Кисельов Ю.О. Сучаснi геополiтичнi та соцiально-економiчнi особливосп европейськоi iнтеграцii Укра!ни. Кол.моногр./ Соцiально-економiчнi аспе-кти розвитку нацiональноi економши в умовах перманентних кризових явищ./Пщ
ред.д.е.н.,проф.О.О.Непочатенко. - Умань: Вид.-пол^раф.центр «Вiзавi», 2015. - 424 с. - С.10-15.
13. Сонько С.П. Сшьська мюцевють та новий адмiнiстративно-територiальний ус-трш Укра1ни. Кол.моногр. /Стан та проблеми розвитку нацюнально! економiки в умовах перманентних кризових явищ./ Ид ред.д.е.н., проф. О.О.Непочатенко. - Умань: Вид.-пол^аф.центр «Вiзавi», 2015.- 424 с. - С.С.71-79
ПЛАНИРОВАНИЕ ПРИРОДООХРАННЫХ МЕРОПРИЯТИЙ В БАССЕЙНАХ
МАЛЫХ РЕК
Совгира С. В.
доктор педагогических наук, профессор, заведующий кафедрой химии, экологии и
методики их обучения Гончаренко А. Е.
кандидат биологических наук, доцент, заведующая научно-исследовательской лабораторией «Экология и образование»
Берчак В. С. младший научный сотрудник Уманский государственный педагогический университет
имени Павла Тычины ул. Садовая, 2 г. Умань Черкасская обл. Украина 20300
В публикации освещены проблемы планирования природоохранных мероприятий в бассейнах малых рек. Предложено четыре направления работ для улучшения состояния реки: проведение независимой общественной экспертизы состояния реки, организация работ по благоустройству долины реки, проведение промоакций, осуществления экологического образования.
Ключевые слова: малые реки, природоохранные мероприятия, долина реки, про-моакции, экспертизы состояния реки.
ПЛАНУВАННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОД1В У БАСЕЙНАХ МАЛИХ Р1ЧОК
У публшацп висв^лено проблеми планування природоохоронних заходiв у ба-сейнах малих рiчок. Запропоновано чотири напрями роб^ для покращення стану рiчки: проведення незалежно1 громадсько1 експертизи стану рiчки, роботи iз упорядкування долини рiчки, проведення промоакцш, здшснення еколопчно1 осв^и.
Ключовi слова: малi рiчки, природоохоронш заходи, долина рiчки, промоакцп, експертизи стану рiчки.
Будь-яка дiяльнiсть людини вiдображаеться на станi рiчковоi долини конкретно1 рiчки. Особливо чутливi до антропогенних впливiв малi рiчки, якi складають близько 60% протяжносп рiчок Укра1ни, що охоплюють значну частину 11 територп.
У тому випадку, коли рiчка ще не втратила свого значення як водотш, юнують можливостi для вiдновлення 11 природних комплексiв. Складаючи план природоохоронних роб^, насамперед, слiд визначитися, яю з них екологiчно доцшьш та економiч-но виправданi. Повернути рiчцi 11 природний вигляд - означае створити умови для найефектившшого виконання уах 11 функцiй, у тому чист i самоочисно1.
Робота мае розпочинатися з ретельного планування уах 11 етатв. Перш за все не-обхiдно усвiдомити: яка проблема сто1ть перед вами? хто несе вщповщальшсть за ная-84
