CC BY
20
УДК 616.366-002-072.1
НОВИЙ СП0С1Б ЛАПАР0СК0П1ЧН01 ХОЛЕЦИСТЕКТОМП ПРИ Г0СТР0МУ Х0ЛЕЦИСТИТ1
Терноптьський державний медичний уыверситет ¡м. 1.Я.Горбачевського 1, Р1вненська обласна клУчна лкарня 2 Семенюк Ю.С. 1'2, Федорук В.А. 2
Описано новий споЫб лапароскотчног холецистектомп при гострому холецистит1. Шляхом ви-вчення доступност1 до об'екта операцп, можливостей в1зуал1зацп зони операцп та ергоном1ч-них умов, визначет переваги власного способу у пор1внянт з класичним французъким та амери-канським способами лапароскотчног холецистектомп.
Ключов1 слова: лапароскогнчна холецистектом1я, гострий холецистит
Впровадження лапароскопнних технолопй сприяло суттевому збтьшенню частки хворих на гострий холецистит, яким виконана лапароскот-
чна холецистектомт [3, 24]. До цього спонукали не лише здобутий доевщ, а й постмне полт-шення методики.
Ще на етап1 становления лапароскопнноТ холецистектомп були визначеы ктька способа ви-конання останньоТ: класичы французька та аме-риканська методики, як1 вщр^нялись не лише локал!зац!ею троакарних порт1в, а й особливос-тями тракцп жовчного м1хура [2]. Згодом була запропонована холецистектомт з трипортового доступу. Хоча в публкацях останых роюв \ зу-стрнаються повщомлення про застосування холецистектомп з трипортового доступу при гострому холецистит! [10], методика не набула широкого впровадження - через обмеження мож-ливост1 тракцп жовчного м1хура та вЬуалЬацп в умовах запального процесу. Адже зниження травматичное^ операцп за рахунок вщмови в1д одного 5-мт1метрового проколу черевноТ стЫки не виправдовус незручност1, пов'язаы з вщеуты-стю додаткового мантулятора [5].
Пошук шлях1в оптим^ацп ендоскопнного доступу був спрямований на визначення оптима-льних точок для локал^ацп лапаропортв при французькм та американськм методиках лапа-роскопнноТ холецистектомп. Для цього ряд автор^ застосовували положения про операцмний доступ в ендох^ургп [1,4]. Проте запропоноваы авторами критерИ вибору оптимального лапаро-скопнного доступу до жовчного м1хура не харак-теризують ергономны особливост1 маыпуляцм ¡нструментами та не враховують обмеження доступное^ об'екта операцп, пов'язаы з перети-нанням ¡нструмент1в м1ж собою та лапароскопом.
Ц/ль дослЮження: пор1вняти доступнють до об'екта операцп, можливост1 в^уал^ацп зони операцп та ергономны умови при виконаны ла-пароскопнноТ холецистектомп за французьким, американським та власним способом в умовах гострого холециститу.
Матер1али та методи
Принципи виконання лапароскоп ¡чноТ холецистектомп за власним способом першочергово були сформульоваы на основ! стереометричних планшетних дослщжень. Передбачуване положения та стввщношення ¡нструмент1в було п1д-
тверджено П1Д час виконання операц1и.
Спос1б включае заведения чотирьох лапаропорт^. Перший 10-мт1метровий, призначений для лапароскопа, заводять параумбткально по серединнм лнп. Пщ в^уальним контролем заводять другий 10-мт1метровий лапаропорт по серединнм лмп на 1-2 см. нижче мечепод1бного вщростка та розташовують його справа вщ сер-попод1бноТ зв'язки, дещо нижче вщ краю печшки. Третм 5-мт1метровий лапаропорт у черевну по-рожнину заводять по переднм акстярый лнп на 2 см. нижче реберноТ дуги. Четвертий 5-мт1метровий лапаропорт локал^ують по серед-ньоключичнм лнп на 7-8 см. нижче реберноТ дуги, при чому черевну стшку проколюють у на-прямку дна жовчного м1хура. Затискачем, заве-деним через третм лапаропорт, захоплюють дно жовчного м1хура та вщводять жовчний м1хур у вентро-краыальному напрямку через край печЫ-ки \ фксують у такому положены. За потребою ротаци жовчного м1хура тракцю дна жовчного м1хура здмснюють також у медальному чи латеральному напрямку. Через четвертий лапаропорт заводять затискач, захоплюють ¡нфунд1бу-лярну частину жовчного м1хура та вщводять ТТ у каудальному напрямку. За потребою ротацп жовчного м1хура тракц1ю ¡нфунд1булярноТ частини здмснюють також у медальному чи латеральному напрямку. При цьому ¡нструментами маы-пулюс перший асистент, вщповщно л1вою рукою - затискачем, заведеним через третм лапаропорт та правою рукою - затискачем заведеним через четвертий лапаропорт.
Основы хфурпчы маыпуляци оперуючий х1рург здмснюе через другий лапаропорт. При вщеут-ност1 другого асистента, х1рург л1вою рукою утримуе лапароскоп.
Патент на операцмному стол1 лежить на спи-ы, ноги зведеы. Перший асистент розташову-еться справа в1д пац1снта, х1рург та асистент, який ман1пулюс в1деолапароскопом - зл1ва в1д пац1снта, що вщповщае класичному американсь-кому способу. Дослщження проведен! на спец1а-льному тренажер! - просторовм модел1 черевно!' порожнини з муляжем операц1йноТ област1. Точки розташування порт1в на тренажер! вщповща-ли французькому, американському та власному способам. При цьому на модел1 за власним способом лапаропорти розм1щен1 за вищеописаною методикою.
На модел1 за французьким способом перший
лапаропорт розташовано параумбткально, дру-гий - в етгастральнм дтянц1 якомога ближче до мечепод1бного вщростка, третм - у правому пщ-ребер'Т по середньокпючичнм лУТ на 4-5 см. нижче реберноТ дуги та четвертий лапаропорт -зл1ва вщ серединноТ лни на дектька сантимет-р1в вище пупка. Функцюнально лапаропорти призначеы: перший - оптичний, другий - для ретракци затискачем дна жовчного м1хура, третм - для тракци затискачем ¡нфунд1булярноТ ча-стини м1хура чи тканин залучених у злуковий процес та четвертий лапаропорт, який застосо-вуеться для виконання основних хфурпчних мантуляцм [2].
Х1рург стояв у положены, яке вщповщало б розташуванню м1ж ногами патента, перший асистент - зл1ва вщ пацснта, другий - справа.
Американський споаб передбачав розташу-вання першого лапаропорта - параумбткально, другого - по серединнм лни на 1-2 см. нижче мечепод1бного вщростка, третього та четвертого - на 2 см. нижче реберноТ дуги вщповщно по середньоключичнм \ переднм акстярый лни. Перший лапаропорт призначений для лапароскопа, другий - для виконання основних хфурпчних мантуляцм, третм - для тракци затискачем ¡н-фунд1булярно1 частини м1хура, а через четвертий порт здмснювали тракц1ю затискачем дна жовчного м1хура [2,20].
В умовах експерименту вивчали: площу зони недоступност/, вщстань наближення лапароскопа до операцмноТ облаем та вщстань м1ж центрами китиць рук хфурга, який мантулюс одночасно двома ¡нструментами.
Зона недоступност/' - частина площ1 операцмноТ облает^ яка недоступна для впливу х1рур-га. Остання виникас в результат! перетинання основного та допом1жного ¡нструментв, яким здмснюсться тракцт шийки жовчного м1хура у медальному напрямку. Отже, зоною недоступност! е сегмент ложа жовчного м1хура, обмеже-ний двома лУями, як1 е проекц^ми л1н1й перетинання основного робочого ¡нструменту з до-пом ¡жним - по його нижньому та верхньому краю.
В'!дстань наближення лапароскопа до опера-и)йно)' облает'! - це мУмальна вщстань при якм не вщбувасться перетинання лапароскопа з ос-новним чи допоммним ¡нструментами.
В'!дстань м/ж центрами китиць рук х1рурга, який здшенюе б'шануальн'! ман'туляци при фра-нцузькому та американському способах лапаро-скопнноТ холецистектоми - максимальна диста-нця м1ж центрами китиць рук за умов здмснення
затискачем (який утримусться л1вою рукою) тра-кц1Т шийки жовчного Mixypa та виконання мантуляцм ¡ншим ¡нструментом (монополярним елек-тродом, дисектором, кптатором, як1 утримують-ся правою рукою) в 30Hi мантуляцм основного ¡нструмента. При власному cnoco6i визначалась вщстань м1ж центрами китиць рук xipypra-асистента, який здмснюе затискачами тракц1ю дна та шийки жовчного Mixypa.
За область операцмно!' дм прийнято сектор круга (обмежений передньою черевною стЫкою та частково д1афрагмою) на площиы вюцераль-hoï поверхн1 печнки, центром якого е крайня верхня точка на ды жовчного Mixypa, a pafliycoM - поздовжый po3Mip жовчного Mixypa (рис. 1). На облаем операцмно!' дм визначено зону мантуляцм основним ¡нструментом (на рис. зображе-на у вигляд1 cîtkh), яка е проекцию ложа жовчного Mixypa та трикутника Calot.
3 метою стандартизацп умов виконання експерименту на мед1альнм (m) та латеральнм (/) половинах облаем операцмноТ дм були визначе-Hi точки положения юнця затискача, яким здмс-нюеться трак^я ¡нфунд1булярноТ частини жовчного Mixypa. Ц1 точки розташоваы вщповщно до положения oci жовчного Mixypa на облаем операцмноТ дм з «кроком» в 15° .
Вим1рювання площ1 зони недоступност!, вщ-CTaHi наближення лапароскопа до операцмноТ облаем та вщетаы м1ж центрами китиць рук xi-рурга, який здмснюе б1мануальы мантуляцм, проводили для кожного 3i cnocoöiB лапароскопн чноТ холецистектоми, починаючи з точки 0о. У подальшому кут положения oci жовчного Mixypa збтьшували на 15о, вщповщно в медальному та латеральному напрямках.
Для виконання експерименту використовували ендовщеосистему Stryker 596T, лапароскопи з кутом спостереження 0о та 30 о та лапароскопн 4Hi ¡нструменти ф1рми Karl Storz.
Отримаы даы вщображеы в таблиц! 1.
Том 7, Випуск 1-2
117
Таблиця 1.
Кут положения ос! жовчного м!-хура при ме-д!альн!й (т) та латераль-н!й (/) тракци Площа зони^ ступност!, см недо- Вщстань м!ж центрами китиць рук х!рурга, який ман!пулюе двома ¡нструментами, см. Вщстань наближення лапароскопа (з кутом спостереження 0°) до опе-рац!йно1 облает!, см. Вщстань наближення лапароскопа (з кутом спостереження 30°) до опе-рац!йно1 облает!, см.
Ам. Фр. Вл. Ам. Фр. Вл. Ам. Фр. Вл. Ам. Фр. Вл.
^^^поаб ЛХ
0 т 2,8 2,1 2,2 35 41,5 32 3 4 2,5 2 4 2
15ит 5,9 4,6 4,9 37 39 32 4 6 2,5 2,5 4,5 2
30ит 6,5 5,1 5,3 39 39,5 32 4 7 3 2,5 4 2
45ит 7,0 5,3 4,7 41 40,5 31,5 3 8 3 3 3 1,5
60ит 6,8 5,5 4,4 44 41 30,5 3 9 3 4 3 1,5
75ит 6,8 5,8 4,6 44 40,5 28,5 3,5 3,5 3,5 4 2,5 1,5
90ит 5,1 2,0 4,3 44 40,5 27 4 4,5 3,5 4,5 2,5 1,5
15"; 0 0 0 26 37,5 31,5 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
30и/ 0 0 0 22 36,5 30 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
45и/ 0 0 0 22 35,5 26 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
60и/ 0 0 0 23 34,5 23 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
75и/ 0 0 0 23 33,5 19 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
90и/ 0 0 0 22 34 18 не об- меж. не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж не об- меж
Середне значения 5,8 4,3 4,3 32,5 38 27,7 3,5 6 3 3,2 3,4 1,7
Результати та 1х обговорення.
За результатами дослщження найменшим се-редне значения площ! зони недоступност! е при власному та французькому способ! лапароскоп!-чно1 холецистектоми та становить приблизно 4,3 см2, а найбтьшим - при американському спосо-61 доступу (5,8 см2).
Максимальна вщстань м!ж центрами китиць рукх!рурга, який здмснюе б!мануальн! ман!пуля-ци при запропонованому способ! лапароскоп!ч-но1 холецистектоми в середньому становила 27,7 см., що е найменшим показником у пор^-нянн! з американським (32,5 см.) та французь-ким (38 см.) способами.
При пороняны вщстан! наближення лапароскопа до об'екта операци, встановлено, що обме-ження виникають при мед!альн!й тракци жовчно-го м!хура. Найменшою вона е при власному способ! доступу та в середньому дор!внюе 1,7 см. при застосуванн! лапароскопа з кутом спостере-ження 0° та 3 см. - при застосуванн! лапароскопа з кутом спостереження 30°. При американському способ! ця вщстань становить вщповщно -3,2 см. (30°) та 3,5 см. (0°), при французькому -
3,4 см. (30°) \ 6 см. (0°). Тому з огляду на детал!-зац!ю зображення, кращим е запропонований спос!б лапароскоп!чно'| холецистектоми, адже при максимальному наближенн! до об'екта операци зменшуеться ймов!рн!сть пошкодження структур гепатодуоденальноТ зв'язки, пов'язаних з недостатньою в!зуал!зац!ею.
Таким чином, враховуючи показник доступнос-т! до об'екта операци, можливост! детал!заци структур в умовах гострого холециститу, коли мантуляци обмежен! у зв'язку з набряком тканин та IX щ!льн!стю, що знижуе податлив!сть останн!х, найоптимальн!шим методом лапарос-коп!чноТ холецистектоми е власний спос!б.
Найб!льш оптимальним власний спос!б е з огляду й на ергоном!чн!сть, п!дтвердженням чого е найменша дистанц!я м!ж центрами китиць рук х!рурга, який ман!пулюе двома ¡нструментами. Адже чим менша в!дстань м!ж китицями рук, тим менший кут в!дведення плечей. Окр!м того, перевагою запропонованого способу е виключення можливост! перетинань рук асистента, який утримуе в!деолапароскоп з руками х!рурга, що характерно для ¡нших двох способ!в.
До проблеми ергономки лапароскоп1чних опе-рац1й звертались чимало дослщник1в [16,19,22,23]. Очевидним е те, що м1нпнвазивн1 процедури змЫили шлях взаемодп xipypra з операцмним полем, який спонукав до 3m¡h в осанц1 xipypra, вимушеного статичного положения, значно меншоТ ктькост1 перемщень т1ла, не-зручного положения верхых к1нцвок [15]. Зокре-ма, з недосконалими ергоном1чними умовами перебування xipypriB пщ час лапароскоп1чних операцм пов'язують появу синдром1в професм-них захворювань xipypriB: синдрому х1рурпчноТ втоми (surgical fatigue syndrome), синдрому зап'ястного каналу (carpal tunnel syndrome), синдрому перенавантаження м'яз1в (the overuse syndrome) [19]. Одним ¡з фактор^ появи останн1х е те, що зусилля, як1 прикладаються до лапарос-коп1чних ¡HCTpyMeHTiB значно 61льш1 у пороняны з класичною х1рурпею [6]. Надм1рне м'язеве зусилля приводить до передчасноТ втоми та дискомфорту, що пщтверджено електромюграфн-ними дослщженнями [8,18,21]. Незручне положения рук, зокрема вщведення плечей, також викликас втому м'яз1в, що негативно впливае на стан xipypra [7,9]. За таких умов збтьшуеться тривал1сть операцм та зростас ймов1рысть по-милки при bhkoh3hhí задач1 [16].
Попршують eproHOMiKy i умови виконання 61-мануальних мантуляцм. Останн1 спонукають до вимушеного та бтьш нерухомого положения xipypra - у пороняны з оператором, що працюе одним ¡нструментом. Okpím того, б1мануальы ман1пуляцм вимагають бтьшого психоемоцмно-го навантаження. Це пояснюсться тим, що контроль б1мануальних завдань е складышим i вима-гае бтьшого мислення ыж контроль ун1мануа-льних pyxiB [17], адже xipypr вимушений аналн зувати 1нформац1ю, пов'язану з контролем д1й для кожно! з двох рук.
Одним 3Í шлях1в зменшення розумового навантаження е конвертування б1мануальних мантуляцм в дв1 уымануальн1, як1 будуть розподтен1 м1ж двома операторами [26]. Згщно модел1 роз-подту розумовоТ д1яльност1 [13,14] - коли зада-4¡, обладнання та навколишнс середовище добре визначен1 та розподтен1 м1ж членами коман-ди, то в к1нцевому результат! робота команди продуктивыша. Це твердження е справедливим i в лапароскоп1чнм xipyprii [25,26]
Тому лопчним та обфунтованим при гострому холецистит! е розпод1л основних ман1пуляц1й, пов'язаних з вид1ленням жовчного Mlxypa, та тракц1й останнього м1ж х1рургом та асистентом. Адже асистент, хоча й зд1йснюс мантуляцм двома ¡нструментами, виконус лише тракц1ю жовчного Mlxypa. Це забезпечуе найб1льш звичн1 мануальн1 в1дчуття, не потребус додаткового уз-годження д1й учасник1в операцм при зм1н1 положения Mlxypa та зменшуе ймов1рн1сть самовть-ного зв1льнення Mlxypa ¡з затискача i в1рог1дн1сть тракц1йного розриву його ст1нки.
В той час xipypr, утримуючи другою (недом1-
нуючою) рукою лапаропорт, мае можливють н1-велювати ефект точки опори, прикладати конт-рольоваы зусилля при роздтенн1 ¡нф1льтрат1в, отримувати б1льш чутливий зворотнм зв'язок вщчуття дотику та швидше проводити зм1ну ¡н-струмент1в. Це пояснюеться тим, що недомшую-ча рука забезпечуе просторовий контекст для д1й дом1нуючоТ руки [11,12 ].
Окр1м того, xipypr мае б1льш ергоном1чне положения, у пороняны з вимушеним - при ман1-пуляц1ях двома ¡нструментами, що пом1тно зменшуе його втомлюван1сть при довготривал1й операцм з приводу гострого холециститу, а отже й впливае на безпеку та тривал1сть останньоТ.
Висновки
Запропонований cnoci6 лапароскоп1чноТ холе-цистектомм з огляду на доступн1сть до об'екта операцм, можливост1 в1зуальноТ детал1зацм структур об'екта операцм та ергоном1чн1 умови е оп-тимальн1шим у пороняны з класичними францу-зьким та американським способами.
У пщсумку cnoci6 забезпечуе п1двищення без-пеки мантуляцм при виконанн1 лапароскоп1чноТ холецистектом11 в умовах гострого холециститу.
Л1тература
1. Бондарев А.А., Мясников А.Д. Методологические аспекты оценки и выбора рационального доступа в эндохирур-гии // Эндоскопическая хирургия,2007-№1,С.16
2. Запорожан В.Н., Грубник В.В., Саенко В.Ф., Ничитайло М.6. Видеоэндоскопические операции в хирургии и гинекологии. - К.,Здоров'я, 2000. - С.74-75.
3. Ничитайло М.Ю., Скумс А.В., Литвиненко О.М. и др. Ла-пароскоп1чна холецистектом1я в умовах гострого холециститу // Шпитальна xipyprifl. - 2004. - №3. -С. 16-18.
4. Петришин В.Л. Адаптация параметров оперативного действия в видеоэндохирургии // Эндоскопическая хирургия. - 2000. - №6. - С.25-27.
5. Тарасов А.Н. Принципы выполнения лапароскопической холецистэктомии // Эндоскопическая хирургия. - 2006. -№4. - С. 49-55.
6. Berguer R., Chen J., Smith W.D. A comparison of the physical effort required for laparoscopic and open surgical techniques. Arch Surg. 2003 Sep;138(9):967-970
7. Berguer R., Forkey D.L., Smith W.D. The effect of laparoscopic instrument working angle on surgeons' upper extremity workload. Surg Endosc. 2001 Sep;15(9):1027-1029.
8. Emam T.A., Frank T.G., Hanna G.B., Cuschieri A. Influence of handle design on the surgeon's upper limb movements, muscle recruitment, and fatigue during endoscopic suturing. Surg Endosc. 2001 Jul; 15(7):667-672.
9. Emam T.A., Hanna G.B., Kimber C., Dunkley P., Cuschieri A. Effect of intracorporeal-extracorporeal instrument length ratio on endoscopic task performance and surgeon movements. Arch Surg. 2000 Jan; 135(1):62-65.
10. Giovanni D. Tebala. Three-port laparoscopic cholecystectomy by harmonic dissection without cystic duct and artery clipping.Am J Surg.2006 May;191(5):718-720
11. Guiard Y. Asymmetric division of labor in human skilled bimanual action: the kinematic chain as a model. J Mot Behav. 1987 Dec;19(4):486-517.
12. Janmohamed Z., Zheng B., MacKenzie C.L. Aiming with the handtouching the target: the role of proprioceptive information between hands. Annual Association of Canadian Ergonomists Conference, Oct 15, 2003, London, Ontario.
13. Mathieu, J. E., Heffner, T. S., Goodwin, G. F., Salas, E., & Cannon-Bowers, J. A. The influence of shared mental models on team process and performance. J Appl Psychol. 2000 Apr;85(2):273-283.
Tom 7, Выпуск 1-2 119
14. Morgan B.B. Jr., Salas E., Glickman A.S. An analysis of team evolution and maturation. J Gen Psychol. 1993;120(3): 277-291.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
Nguyen N.T., Ho H.S., Smith W.D., Philipps C., Lewis C., De Vera R.M., Berguer R. An ergonomic evaluation of surgeons' axial skeletal and upper extremity movements during laparoscopic and open surgery.Am J Surg. 2001 Dec;182(6):720-4
Noakes M.W., Dixon W.E. Ergonomic interface concepts for minimally invasive, remote, and virtual surgical systems. Stud Health Technol Inform. 2004; 98:275-277. Pashler H. Dual-task interference in simple task: data and theory. Psychol Bull. 1994 Sep;116(2):220-244. Quick N.E., Gilette J.C., Shapiro, Adrales G.L., Gerlach D., Park A.E. The effect of using laparoscopic instruments on muscle activation patterns during minimally invasive training procedures. Surg Endosc. 2003 Mar;17(3):462-465. Reyes D.A., Tang B., Cuschieri A. Minimal access surgery (MAS)-related surgeon morbidity syndromes. Surg Endosc. 2006 Jan;20(1):1-13.
Ronald S. Chamberlain, Leslie H. Blumgart. Hepatobiliary Surgery // Landes Bioscience, Georgetown, Texas U.S.A., 2003: 156-157.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
Uhrich M.L., Underwood R.A., Standeven J.W., Soper N.J., Engsberg J.R. Assessment of fatigue, monitor placement, and surgical experience during simulated laparoscopic surgery. Surg Endosc. 2002 Apr;16(4):635-639. Vereczkei A., Bubb H., Feussner H. Laparoscopic surgery and ergonomics: It's time to think of ourselves as well. Surg Endosc. 2003 0ct;17(10): 1680-1682. Vereczkei A., Feussner H., Negele T., Fritzsche F., Seitz T., Bubb H., Horvath O.P. Ergonomic assessment of the static stress confronted by surgeons during laparoscopic cholecys-tectomy.Surg Endosc. 2004 Jul; 18(7):1118-22. Yamashita Y., Takada T., Kawarada Y., Nimura Y., Hirota M., Miura F., Mayumi T., Yoshida M., Strasberg S., Pitt H.A., de Santibanes E., Belghiti J., Büchler M.W., Gouma D.J., Fan S.T., Hilvano S.C., Lau J.W., Kim S.W., Belli G., Windsor J.A., Liau K.H., Sachakul V. Surgical treatment of patients with acute cholecystitis: Tokyo Guidelines. J Hepatobiliary Pancreat Surg. 2007;14(1):91-7. Zheng B., Swanström L.L., MacKenzie C.L. A laboratory study on anticipatory movement in laparoscopic surgery: a behavioral indicator for team collaboration. Surg Endosc. 2007 Jun; 21(6):935-40.
Zheng B., Verjee F., Lomax A., MacKenzie C.L. Video analysis of endoscopic cutting task performed by one versus two operators. Surg Endosc. 2005 Oct; 19(10):1388-1395.
Реферат.
НОВЫЙ СПОСОБ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОМ ХОЛЕЦИСТЕКТОМИИ ПРИ ОСТРОМ ХОЛЕЦИСТИТЕ. Семенюк Ю.С., Федорук В.А.
Описан новый способ лапароскопической холецистэктомии при остром холецистите. Путем изучения доступности к объекту операции, возможностей визуализации зоны операции и эргономических условий, определены преимущества собственного способа в сравнении с классическим французским и американским способами лапароскопической холецистэктомии. Ключевые слова: лапароскопическая холецистэктомия, острый холецистит
УДК 616.36 - 004 -089 - 037 - 06
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ
Кафедра общей хирургии Харьковского национального медицинского университета, Центр хирургии печени, внепеченочныхжелчных протоков, портальной гипертензии, г.Харьков Сипливый В.А., Петюнин А.Г., Петренко Г.Д., Менкус Б.В., Гузь А.Г., Евтушенко Д.В., Доценко В.В.
В статье представлены результаты хирургического лечения 121 больного циррозом печени с осложнениями портальной гипертензии. Показана эффективность и клинические эффекты операций дистального спленоренального анастомоза по Warren, экстраперитонизации правой доли печени с интраоперационным лазерным облучением, перевязки левой желудочной артерии и вены, селезеночной артерии.
Ключевые слова: цирроз печени, осложнения портальной гипертензии, хирургическое лечение.
Цирроз печени (ЦП) является хроническим ЦП, которые, большей частью, направлены на
полиэтиологическим прогрессирующим заболеванием, которое протекает с повреждением паренхиматозной и интерстициальной частей органа с некрозом и дистрофией гепатоцитов, узловой регенерацией и диффузным разрастанием соединительной ткани, нарушением архитектоники органа и развитием различной степени печеночной недостаточности [1]. Значительная часть больных ЦП обращается за медицинской помощью в стадии декомпенсации при развитии осложнений портальной гипертензии (ПГ) (кровотечение из варикозно расширенных вен пищевода и желудка, асцит, спленомегалия с синдромом гиперспленизма). Ведущим методом лечения этих осложнений при ЦП является хирургический [3, 6]. В настоящее время существует более 300 оперативных методик лечения
коррекцию синдрома ПГ и его осложнений, а также воздействие на цирротически измененную печень, однако, ета проблема и на сегодняшний день является актуальной [1, 3-6].
Целью нашей работы явилось изучение эффективности и клинических последствий операций дистального спленоренального анастомоза по Warren (ДСРА), экстраперитонизации правой доли печени с интраоперационным лазерным облучением (ЭПДП с ЛО), перевязки левой желудочной артерии и вены, селезеночной артерии (ПЛЖАВ, СА) у больных ЦП с осложнениями ПГ.
Материалы и методы исследования
Работа выполнена на основе обследования и лечения 121 больного ЦП. Операция ДСРА выполнена у 81 больного, операция ЭПДП с ЛО - у
