CC BY
59
© О. А. Удод, О. М. Челях
УДК 314. 3/. 4-085-089. 818. 1
О. А. Удод, О. М. Челях
HOBiTHi П1ДХОДИ ДО ОЦШКИ ЯКОСТ1 ФШШНО'Г ОБРОБКИ РЕСТАВРАЦШ
ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБiB
Донецький нацiональний медичний унiверситет ïm. M. Горького
(м. Донецьк)
Дана робота е фрагментом НДР Донецького на-цюнального медичного унiверситету iм. М. Горького «Клшко-лабораторне обфунтування квалгголопч-них пiдходiв у реставрацiйнiй стоматологiI», № держ. реестраци 0109и008735.
Вступ. Вiдомо, що сучаснi темпи розвитку ес-тетично! стоматологiI та адгезивних технологiй ви-магають принципово нових пiдходiв до надання стоматолопчних послуг, а саме, забезпечення ви-соко! якостi отриманого л^вання та гарантування II збереження протягом тривалого часу [3]. Саме цей аспект спонукае лiкарiв-стоматологiв до розробки новггых об'ективних методiв оцшки якостi рестав-рацiйних робiт. Слщ зауважити, що серед найбiльш важливих етапiв виконання естетично! реставрацiI зубiв, як вiдомо, певне мiсце займае фшшна оброб-ка II поверхы, результатом яко! е повна вщповщнють форми, розмiрiв i мiкрорельефу поверхн реставра-цiйноI роботи анатомо-функцiональним i естетичним критерiям [5]. Правильнiсть та технолопчна точнiсть проведення тако! обробки, що включае шлiфування та полiрування, мае безпосереднiй вплив на термш служби реставрацiI, знижуе можливiсть розвитку ускладнень у виглядi збiльшення шорсткост по-верхнi, внаслiдок чого виникае змша кольору рес-таврацiI, крайове забарвлення, порушення крайово! адаптацiI, захворювання пародонту тощо [2]. Серед юнуючих клiнiчних методiв оцiнки якостi поверхн реставрацiй найбiльш вiдомими i розповсюджени-ми е вiзуально-iнструментальнi методи, як прово-дяться безпосередньо в порожнин рота пацiента за допомогою стоматолопчного дзеркала та гострого зонду, однак ц методи не мають ктькюних даних i цiлком залежать вщ низки суб'ективних факторiв [3]. Широке впровадження новiтнiх комп'ютерних i циф-рових технологiй в сучаснiй стоматологи дае можли-вiсть об'ективiзувати оцшку якостi поверхнi рестав-рацiй у кл^чних умовах.
Метою дослiдження було проведення порiв-няльно! кл^чно! оцшки реставрацм зубiв з нанона-повненого фотокомпозицмного матерiалу за крите-рiем «шорсткiсть поверхнi» за умови застосування рiзних полiрувальних систем та кл^чних оцiночних тестiв.
Об'ект i методи досл1дження. Об'ектом до-слiдження були 98 пащенпв bîkom 20-45 роюв з дефектами твердих тканин фронтальних 3y6iB карюз-ного ^енезу (Ill та IV класи за Black), що потребували естетично'| реставрацп. З урахуванням показань та протипоказань для проведення прямого вщновлен-ня зубiв, за допомогою нанонаповненого композиту св^лового твердiння Artiste®, Pentron Clinical, була виконана 141 реставрацмна робота. Bei па^енти були роздiленi на двi групи: першу групу склали па-цiенти, з 71 реставращею, в яких фiнiшну обробку проводили багатоетапною полiрувальною системою Optidisc, Kerr, другу групу - пащенти, в яких 70 рес-таврацiй полiрували однокроковою системою PoGo, Dentsply. Кгмычну оцiнку реставрацiй фронтальних зубiв за критерiем «шорсткiсть поверхнi» проводили вщразу пiсля проведення вiдновлення та через 12 мюя^в вiдповiдно до оцшочних тестiв G. Ryge [4] та за оригшальною клiнiчною системою оцшки якост поверхнi реставрацмних робiт на основi комп'ютерного аналiзу цифрового зображення [1].
Результати дослщжень та ïx обговорення. Biдразу пiсля вiдновлення в ходi вiзуально-iнстру-ментального обстеження за критерiем «шорсткiсть поверхы» усi реставрацiйнi роботи отримали вщмш-ну оцiнку. Однак детальний комп'ютерний аналiз за розробленою клiнiчною системою оцшки дозволив виявити вже на першому етап дослiдження у перший групi пацiентiв 7,04 ± 2,93 % реставрацмних робiт, у друпй групi - 10,00 ± 2,76 % реставрацм, якi вима-гали повторного полiрування, тому що показники шорсткост поверхнi цих робiт перевищували пара-метри еталона в два або бтьш разiв в одному чи в двох дтянках, як займали до 20 % пло1^ вщновле-но'| поверхнi. За розробленою ктычною системою цi реставрацiйнi роботи отримали оцшку «В». Вщмшы ж оцшки за комп'ютерним методом у першмй груп пацiентiв мали 92,96 ± 2,93 % виконаних реставра-цiйних робiт, у другiй - 90,00 ± 2,76 %. Це означае, що поверхня вщновлень вщповщала еталонним по-казникам шорсткостi матерiалу, який було викорис-тано для реставрацп.
Через 12 мюя^в пюля вiдновлення зубiв кж-нiчне обстеження 122 реставрацмних робiт було
проведено у 88 пащетчв. У оЫб першо! групи було оглянуто 62 реставраци, друго! групи - 60.
Результати вiзуально-iнструментального об-стеження реставрацм за критерiем «шорсткiсть поверхнi» через рк свiдчать про значне зменшен-ня кiлькостi реставрацiй, якi вщповщають оцiнки «А». У пацiентiв першо! групи таких робгг було ви-значено 87,87 ± 3,56 %, у пащетчв друго! групи - 64,67 ± 3,93 %. Внаслщок появи макрошорсткос-тi поверхнi з невеликими заглибленнями, що ви-магала повторного полiрування, у пацiентiв першо! групи 12,13 ± 3,56 % реставрацм, друго! групи 26,92 ± 3,93 % реставрацiй були вщнесеы до кате-горi! «В», що вiрогiдно бiльше (р < 0,05), ыж при обсте-женн цих реставрацiй у минулий термн
Оцiнка шорсткостi поверхнi реставрацiйних роб^ комп'ютерним методом показала, що i в першiй, i в друпй групах пацiентiв число робiт, що потребу-ють повторного полiрування, збтьшилось не тть-ки в юлькюному вiдношеннi, але й поширилось за площею реставрацi!. При обстеженнi у зазначений термЫ за розробленою кгмычною системою оцш-ки якостi поверхн реставрацiйних робiт на основi комп'ютерного аналiзу було зареестровано реставраци, що отримали оцiнку «С», тобто показники шор-сткостi поверхнi цих роб^ i параметри еталона мали вщмЫност в трьох-п'яти дiлянках, що становило вщ 21 % до 50 % площi дослiджувано! поверхн рестав-рацi!. В першiй груп пацiентiв таких реставрацiй ви-явлено не було, у друпй груп !х кiлькiсть становила 8,33 ± 4,12 %. Оцiнку «В» (до 20 % поверхн з збтьше-ною шорсткiстю) в першiй груп пацiентiв одержали
27.42 ± 4,09 % реставрацмних робiт, у друпй груп -
35.43 ± 4,12 % вщновлень; вiдмiннi оцiнки отримали 72,58 ± 4,09 % реставрацм та 56,24 ± 4,12 % рестав-рацiйних робiт, вiдповiдно.
Кжычы спостереження свiдчать про те, що в рiвнозначних клiнiчних ситуацiях через рк кiлькiсть ускладнень за критерiем «шорсткiсть поверхнi», якi визначенi за вiзуально-iнструментальним та комп'ютерним методом доотдження, у па^ен^в, пiд час вщновлення фронтальних зубiв яких вико-ристовували нанокомпозит та багатоетапну полiру-вальну систему, у 1,3 раза менше, ыж у пацiентiв з використанням однокроково! полiрувально! систе-ми для обробки вщновлень з цього ж матерiалу.
Висновки. Таким чином, проведене кгиычне до-слiдження пiдтверджуе думку, що використання но-вiтнiх фотокомпозицмних матерiалiв не е гарантiею виконання високоякюно! роботи, лише комплексний пщхщ до вибору не тiльки вщновлювального композиту, але й полiрувально! системи для фiнiшно! обробки поверхн реставрацiй, дозволяе досягти i зберегти показники якостi проведено! реставраци в рiзнi термiни. Отримання вщмЫного результату вiдновлення зубiв тюно пов'язане з ранньою об'ективною дiагностикою ускладнень у виглядi появи макрошорсткост поверхнi i заходами з !х про-фiлактики. Запропонована система ктмычно! оцiнки шорсткостi поверхнi реставрацiйних роб^ на основi комп'ютерного аналiзу цифрового зображення дозволяе провести детальну об'ективну юльюсну оцш-ку якост поверхнi реставрацi! i розробити рекомен-дацi!, щоб попередити появу ускладнень.
Перспективи подальших дослiджень. Пер-спективним представляеться проведення подальших кл^чних дослiджень реставрацiй зубiв з використанням рiзних сучасних фотокомпозицiйних матерiалiв та полiрувальних систем, використовую-чи комп'ютерн технологi! та об'ективнi кгмычы кри-терi!, якi дозволять провести бтьш детальний моы-торинг якост реставрацiй у рiзнi термiни.
Л^ература
1. Кл^чна ouiHKa якостi noBepxHi реставрацiй 3y6iB / О. А. Удод, О. М. Челях, А. А. Смешко [та iH.] // Вюник стоматологи. - 2009. - № 2 (67). - С. 32-35.
2. Effect of different polishing systems on the surface roughness of microhybrid composites / K. G. B. A. Scheibe, K. G. B. Almedia, I. S. Medeiros [et al.] // Journal of Applied Oral Science. - 2009. - Vol. 17, № 1. - P. 21-26.
3. Finishing systems on the final surface roughness of composites / R. Koh, G. Neiva, J. Dennison [et al.] // The Journal of Contemporary Dental Practice. - 2008. - Vol. 9, № 2. - Р. 138-145.
4. Ryge G. Clinical criteria / G. Ryge // International Dental Journal. - 1980. - Vol. 30, Issue 4. - Р. 347-358.
5. Surface roughness of composite resins after finishing and polishing / H. Nagem Filho, M. T. F. S. D'Azevedo, H. D. Nagem [et al.] // Brazilian Dental Journal. - 2003. - Vol. 14, № 1. - P. 37-41.
УДК 314. 3/. 4-085-089. 818. 1
НОВ^Ш ПЩХОДИ ДО ОЦШКИ ЯКОСТ ФШШНО'ГОБРОБКИ РЕСТАВРАЦМ ФРОНТАЛЬНИХ ЗУБiВ
Удод О. А., Челях О. М.
Резюме. В статт представлен дан ключного до^дження якост поверхн реставрацм фронтальних зубiв безпосередньо пюля вщновлення та через 12 мюя^в. Проведена порiвняльна кл^чна оцшка рестав-рацм фронтальних зубiв з нанонаповненого фотокомпозицмного матерiалу за критерiем «шорсткють по-верхы» за умови застосування рiзних полiрувальних систем та кгиычних оцшочних тес^в й. Руде, а також за розробленою ключною системою оцiнки якостi поверхн реставрацiйних робiт на основi комп'ютерного аналiзу цифрового зображення.
Ключовi слова: реставраци фронтальних зубiв, фiнiшна обробка, полiрувальнi системи, якiсть поверхнi.
УДК 314. 3/. 4-085-089. 818. 1
ИННОВАЦИОННЫЕ ПОДХОДЫ К ОЦЕНКЕ КАЧЕСТВА ФИНИШНОЙ ОБРАБОТКИ РЕСТАВРАЦИЙ ФРОНТАЛЬНЫХ ЗУБОВ
Удод А. А., Челях Е. Н.
Резюме. В статье представлены данные клинического исследования качества поверхности реставраций фронтальных зубов непосредственно после восстановления и через 12 месяцев. Проведена сравнительная клиническая оценка реставраций фронтальных зубов из нанонаполненного фотокомпозиционного материала по критерию «шероховатость поверхности» при использовании разных полировочных систем, в соответствии с оценочными тестами G. Ryge и по разработанной клинической системе оценки качества поверхности реставрационных работ на основе компьютерного анализа цифрового изображения.
Ключевые слова: реставрации фронтальных зубов, финишная обработка, полировочные системы, качество поверхности.
UDC 314. 3/. 4-085-089. 818. 1
Novel Approaches to Evaluation of Quality Finishing Frontal Tooth Restoration
Udod A. A., Chelyach E. N.
Abstract. Aim. Comparative clinical evaluation of dental restorations from nanofilled light-curing composite material for the criteria "surface roughness" using different polishing systems and clinical tests evaluation.
Material and methods. The object of the study were 98 patients aged 20-45 years with hard tissue defects of front teeth caries genesis (III and IV classes of Black). The 141 restoration works was performed using nanofilled light-curing composite material Artiste ®, Pentron Clinical. All patients were divided into two groups: the first group consisted of patients who finishing restorations performed multi polishing systems Optidisc, Kerr, second group -patients who restorations polished one-step system PoGo, Dentsply. Clinical evaluation of restorations front teeth on the criterion "surface roughness" was performed immediately after recovery and at 12 months in accordance with the assessment tests G. Ryge and according to the original clinical quality assurance system for surface restoration work on the basis of computer analysis
Results and discussion. After restoration during the visual examination for the criterion "surface roughness" all restorations were received an excellent rating. So computer analysis revealed the first group of patients, 7,04 ± 2,93 % restoration work in the second group - 10,00 ± 2,76 % of restorations that require refinishing and which were rated "B" by the developed clinical system. Great score for the same computer methods in the first group of patients were 92,96 ± 2,93 % CARRIED OUT RESTORATION WORK, THE SECOND - 90,00 ± 2,76 %.
After 12 months, the results of visual examination of restorations for the criterion "surface roughness" indicating a significant reduction in the number of restorations that get "A" category. Patients of the first group of papers was 87,87 ± 3,56 %, in patients of the second group - 64,67 ± 3,93 %. Due to the emergence of macro surface roughness with small indentations that require refinishing, patients of the first group of 12,13 ± 3,56 % of restorations, the second group of 26,92 ± 3,93 % of restorations were classified as "B", which is significantly more (p < 0. 05) than in the survey of these restorations in the past period. Evaluation of surface roughness by computer showed that in the first and second groups of patients the number of operations that need refinishing, grew not only in numbers but also to spread the area of restoration. An examination within the specified period for developed clinical quality assurance system for surface restoration work on the basis of computer analysis were reported restoration that were rated "C". In the first group of patients such restorations were found in the second group the number was 8,33 ± 4,12 %. Grade "B" in the first group of patients received 27,42 ± 4,09 % restoration work in the second group - 35,43 ± 4,12 % restorations, got excellent grades 72,58 ± 4,09 % restorations and 56,24 ± 4,12 % restoration work, respectively.
Conclusions. Use of new light-curing composite materials is not a guarantee of high quality of work, only a comprehensive approach to the choice of not only reducing the composite, but also polishing system for finishing the surface restorations can achieve and maintain performance quality of the restoration on different dates. Great results restoring teeth closely associated with early objective diagnosis of complications such as appearance macroroughness surface and measures for their prevention. The proposed system clinical evaluation of surface roughness restoration work on the basis of computer analysis allows a detailed objective quantitative assessment of surface quality restoration and develop recommendations to prevent the occurrence of complications.
Key words: restoration of front teeth, finishing, polishing systems, the quality of the surface.
Рецензент - проф. Скрипншов П. М.
Стаття надшшла 7. 02. 2014 р.
