CC BY
66
© Мизпна Т. I. , Зюзша Л. С. , *Савченко Л. П. , *Щербань О. А. , *Горячевська Т. М. УДК 616-053. 31
Мизпна Т. I., Зюзша Л. С., *Савченко Л. П., *Щербань О. А., *Горячевська Т. М. НОВ1 ПР1ОРИТЕТИ РОБОТИ В1ДД1ЛЕННЯ ПАТОЛОГИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДИТЯЧО1 МЮЬКО'1" КЛШННО1 Л1КАРН1 м. ПОЛТАВИ В УМОВАХ
РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗ1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава) *Дитяча мiська клiнiчна лшарня (м. Полтава)
Вступ. Всесв1тня Орган1зац1я охорони здоров'я в програмному документ! «Здоров'я - 21 - здоров'я для вс1х у 21-му стол1тп», визначае основним на-прямом стратеги досягнення здоров'я для вс1х у бвропейському рег1он1. Одним 1з завдань цього документу е здоровий початок життя, що передбачае, покращення стану здоров'я новонароджених, д1тей молодшого I дошк1льного в1ку в репон1 до 2020 року [1].
Охорона материнства та дитинства е одним з прюритетних напрям1в державно! пол1тики бтьшос-т1 кра!н св1ту. Для успшно! реал1зацИ ц1е! стратеги в Укра1н1 розроблена потужна нормативно - правова база, яка передбачае удосконалення оргаызаци та д1яльност1 неонатально! служби, але незважаючи на досягнут! усп1хи у вир1шенн1 питань охорони материнства та дитинства показники неонатально! та малюково! смертност1 залишаються вдв1ч1 вищими за показники кра!н бвросоюзу [2].
Стр1мкий розвиток неонатолог1! упродовж остан-н1х десятил1ть ознаменувався впровадженням в практичну медицину досягнень сучасно! науки, ви-користанням високо технолопчного обладнання, розробленого в1дпов1дно до потреб новонароджених, проведенням науково обфунтовано! ¡нтен-сивно! терап1!. Розроблен1 та впроваджуються в практику нов1 репродуктивн технолог!!, досягнення медично! генетики, сучасн1 методи лабораторно! та 1нструментально! д1агностики. Стало можливим виходжування передчасно народжених д1тей з екс-тремально малою масою т1ла, проведення опера-тивних втручань в неонатальному вц та, нав1ть. внутр1шньоутробному пер1од1. Все це призвело не ттьки до змши контингенту пац1ент1в неонатальних в1дд1лень, але також до накопичення певних проблем, пов'язаних з якютю життя таких пац1ент1в, що вимагае застосування нових принцип1в !х медичного супроводу [10].
Суттевим кроком у покращенн якост1 надан-ня перинатальною допомоги стало впровадження з 2010 року Нацюнального проекту «Нове життя. Нова якють охорони материнства I дитинства». Кон-цепц1я реал1зац1! проекту спрямована на забезпе-чення як1сною I доступною висококвал1ф1кованою медичною допомогою матер1в та новонароджених, створення умов для сталого демограф1чного та
соц1ально-економ1чного розвитку кра!ни шляхом орган1зац1! мереж1 репональних перинатальних цен-тр1в 3 р1вня, як1 забезпечен1 сучасним обладнанням квал1ф1кованими кадрами, умовами для впровадження ¡нновацмних технолог1й [3].
Упродовж останых десятир1ч в неонатальн1й практиц1 вщбулася кардинальна зам1на стандарт1в л1кування, виходжування та реабтггацп д1тей з перинатальною патолопею [4, 9]. Створено ун1ф1кован1 державн1 та рег1ональн1 протоколи надання допомоги р1зним групам новонароджених.
Одн1ею з важливих ланок процесу усп1шного л1-кування дитини з перинатальною патолопею е пере-осмислення рол1 батьк1в та близьких новонародже-ного. В б1льшост1 кра!н, як1 тривалий час працюють за критер1ями ВООЗ, розроблено та впроваджено нац1ональн1 медико-етичн1 принципи надання допомоги критично хворим д1тям, заснован на ршен-н1 профес1йних асоц1ац1й або державних наказах. Зм1на стандарт1в роботи з батьками з впровадженням ¡нтерпретацмно! модел1 в1дношень та консуль-туванням, навчання персоналу етичним основам неонатолопю дозволять ефективно реоргаызувати роботу в1дд1лень новонароджених [4, 8].
Впровадження основних положень Нацюнального проекту «Нове життя. Нова якють охорони материнства I дитинства» надало змогу впродовж 2011 -2013 рр. розпочати в Укра!н1 роботу перших 11 з 27 перинатальних центр1в.
Полтавський обласний перинатальний центр було вщкрито у груды 2012 року. В1н став восьмим перинатальним центром, вщкритим в Укра!н1. Полтавський обласний перинатальний центр е закладом III р1вня надання медично! допомоги, в1н ство-рений на баз1 Полтавсько! обласно! кгмычно! лкары ¡м. М. Скл1фосовського. Заклад побудований за тех-нолог1ями, як1 в1дпов1дають сучасним м1жнародним стандартам та вимогам, обладнаний сучасною апа-ратурою, нов1тн1ми технолог1ями по допомоз1 по-род1ллям та виходжуванню передчасно народжених дггей [5,6].
У склад1 Центру функцюнують в1дд1лення ¡нтенсивно! терап1! новонароджених, в1ддшення пост1нтенсивного спостереження.
Починаючи з 2009 р. в Полтавсьюй обласнт дитяч1й кл1н1чн1й л1карн1 розпочало роботу в1ддшення
Рис. 1. Сгпльне перебування з дитиною матер! та батька.
¡интенсивного виходжування та реабЫтацм ново-народжених. До цього часу допомогу вам контин-гентам хворих новонароджених у м\ст\ та област1 здмснювало вщдтення передчасно народжених та патологи новонароджених ДитячоУ мюько'У ктшчноУ лкарш (ДМКЛ) м. Полтави.
Метою дослщження було визначити прюритетш напрямки роботи вщдтення патологи новонароджених дитячоУ мюькоТ лкарш в умовах реформування Охорони здоров'я на Полтавщиш.
Об'ект \ методи дослщження. Нами було проанал1зовано показники роботи вщдтення патологи новонароджених ДМКЛ та структуру захворюваносл пащенлв вщдтення в динамщ за перюд 2004-2013рр. Даш дослщжень опрацьовано методами математично! статистики. Анал1з даних проведено за допомогою програми ЕХСЕ1_1_ХР.
Результати дослщжень та Ух обговорення. Вщдтення патологи новонароджених ДМКЛ м. Полтави було засновано в 1977 рощ та розрахова-но на 30 л1жок новонароджених. За час ¡снування у вщдтенш отримали л1кування понад 17000 новонароджених. Починаючи з 2000 рокуу вщдтенш введено спшьне перебування матер1 та дитини. Психнне здоров'я батьюв, характер Ух взаемовщносин з но-вонародженим з перших дшв життя визначае стан його псих1чного розвитку та здоров'я. Мати та но-вонароджений е цтюною бюпсихосощальну систему, в зв'язку з чим обстеження та лкування дитини можпив1 лише в постмшй присутност1 матерк Проведен! нами дослщження показали, що ж\ика в цей час вимагае в зв'язку ¡з високим ф1зичним та нервово-псих1чним навантаженням постмноУ пщтримки близьких [7].
Змна стандарте роботи з батьками, забезпе-чення догляду, ор1ентованого на дитину та родину, гумашзащя напрямюв ¡нтенсивноУ неонатолопю дозволяе нам вир1шити низку неоднозначних пи-тань щодо виходжування хворих новонароджених. Враховуючи вищезазначене, у вщдтенш створеш умови для постмного перебування разом з дитиною
Рис. 2. Спшьний догляд за дитиною матер1 та ¡нших члешв родини.
не ттьки матер1 (96,9%), а й ¡нших члешв родини (понад 40 %) за Ух бажанням (рис. 1, 2).
Вщдтення повнютю укомплектоване досвщче-ним лкарським та середшм медичним персоналом. Ус\ л¡кар1 мають вищу або першу лкарську квал1фь кащйну категорю за фахом. 78. 2 % середнього ме-дичного персоналу атестовано на вищу категорш. Регулярно проводяться р!зн1 форми безперервноУ тслядипломноУ осв1ти персоналу, треншги з оказания невщкладноУ допомоги та ¡н. Консультативно-л ¡-кувальну допомогу постмно надають сгпвробп"ники кафедри пед1атрм №1 УкраУнськоУ медичноУ стома-тол о п ч н оУ а ка де ми.
Враховуючи функцюнування вщдтення у скпад1 багатопрофтьноУ дитячоУ лкарш, л¡кар1 вщдтення тгсно сшвпрацюютьз фах1вцями ¡ншого профтю, що дозволяе своечасно отримати консультацию та ско-регувати обстеження та лкування пащенлв. Наявш також можпивост1 широкого застосування рюних форм ф1зютерапм з метою раннього початку реабМ-тацм новонароджених з перинатальною патолопею.
Упродовж останнього десятир1ччя на тл1 початку функцюнування вщдтення ¡нтенсивного виходжування передчасно народжених ПолтавськоУ облас-ноУ дитячоУ юлшчно'У лкарш (ПОДКЛ) та перинатального центру структура захворюваност1 д1тей, як\ перебували на лкуванш у вщдтення патологи новонароджених ДМКЛ зазнала певнихзмш (рис. 3).
Упродовж 2004 - 2006 рр. у вщдтенш перебували на лкуванш 1583 новонароджених, з них близько 30% становили передчасно народжеш. Впродовж 2011 - 2013рр. у вщдтенш отримали лкувальну допомогу 1458 пащетчв, частка передчасно народжених становила лише 18,4 %. Частота переведения до вщдтення дп"ей з малим гестащйним вком значно зменшилася. Таю д1ти виходжуються та проходять первинну реабЫтацю безпосередньо у перинатальному центра або у вщдтенш ¡нтенсивного виходжування та реабштацм новонароджених ПОДКЛ.
В структур! захворюваност1 пащетчв на пере-важае ппоксичночшем1чне ураження ЦНС, разом з
45-( 40-' 35-' 30-'
25-'
И 2004 Ш 2010 ЕЗ 2013
Рис. 3. Динаг/нка структури захворюваностч пащешчв вщд1-лення 2004-2013 рр.
тим, загальна ктькють па^ентв з ураженням ЦНС, пере-ведених з пологових стацюнар1в та перинатального центру новонароджених, зменшилася бтьш н\ж в 1,5 рази (вщ 44,4% у 2004р. до 26,7% у 2013р. ). Переведен! д1ти мають на даний час бтьш тяжк форми ураження, що потребуе Тх бiльш тривалого лiкування у вiддiленнi, та проведення по-вторних курав реабiлiтацiТ.
Вiдсоток дiтей з пологовими травмами також збть-шився вщ 4,3 % випадкiв у 2004р. до 15,4 % у 2013р. , при цьому майже 80,6 % з них становлять пологовi паралiчи Ерба-Дюшена.
В структурi захворюваност значно збiльшилася доля дiтей з уродженою патологiею, серед якоТ продовжують пе-реважати вродженi вади серця (43,5 % у 2004р. , та 40,2 % у 2013р. ). Однак, слщ зазначити, що значно менша ктькють д^ей, особливо з пологових стацiонарiв районних цен-трiв, переводиться в останнi роки з «легкими вадами», так1 д^и проходять обстеження та знаходяться пщ наглядом фахiвцiв переважно амбулаторно. До нашого вiддiлення 2013роцi було переведено 5 новонароджених, як потребу-вали докладного обстеження та невщкпадного оперативного втручання, i двi новонародженi дитини з некурабельними вродженими вадами серця, як перебували у вщдтены до стабiлiзацiТ стану, що збтьшило середню тривалiсть пере-бування на лiжку цього контингенту хворих у порiвняннi з попереднiми роками з 13,6 до 18,4 лiжко-днiв.
Новонароджен з вродженими вадами шлунково-киш-кового тракту мають змогу отримати оперативне л^вання безпосередньо в умовах ДМКЛ. Заслуговуе уваги започат-кована та удосконалена практика спостереження та реаб^ л^ацп <^рург- неонатолог» дiтей з прооперованих з приводу вроджених аномалм розвитку ШКТ. Пiсля проведення складних оперативних втручань таю д^и за умов стаб^за-цiТ стану переводяться до вщдтення патологiТ новонароджених, де наявна можливють iзоляцiТ дитини та одночас-ноТ корекцп iнтеркурентних станiв перинатального перiоду.
Таю новонароджеы знаходяться пщ наглядом одночасно х1рурга та неонатолога, завдяки чому досягаеться бтьш швидке полтшення стану дитини та навчання родини елементам догляду.
Аналопчш умови створюються також для дп"ей з прогресуючими формами гщроцефа-ли, як\ отримують у вщцтенш патологи новонароджених обстеження, передоперацмну пщготовкута постоперацмну реабтп"ацю.
Привертас увагу збтьшення в структур! за-хворюваност1 частки пац1снт1в з вродженими хворобами обмшу речовин: упродовж 2013р. у вщцтенш перебувало 8 д1тей з адреногеш-тальним синдромом, 2 дитини з муковюцидо-зом та 1 - з ппотиреозом, у 2004-2007рр. не спостер1галося жодного випадку таких захво-рювань. На нашу думку, це пов'язано, в першу черту, з кращою об1знанютю дтьничних педи атр1в, як\ мають можливють в бтьш раны тер-мши направляти д1тей з вщповщними симптомами на обстеження у вщдтення, де вщсутш пац1снти з гострою ¡нфекцмною патолопсю.
Майже вдв1ч1 збтьшився вщсоток дп"ей з ГХН, що вщповщае загальшй тенденци поши-рення цього захворювання, але завдяки проведению л1кування таких пац1снт1в у вщповщ-ност1 до протоколу ведения новонароджених з неонатальними жовтяницями дозволило ско-ротити тривалють Тх перебування в стацюнарг
Збiльшення бтьш шж в 20 разiв частки дтей з кон'югацiйними жовтяницями поясню-еться, головним чином. тим, що з 2013 року до вщдтення поступають таю д^и не ттьки з пологових стацiонарiв, але й за направленням полкл^чних вiддiлень. Поява значноТ кть-костi таких дтей на педiатричних дiльницях, обумовлена юнуючою на даний час практикою ранньоТ виписки з пологових стацiонарiв, коли не завжди е можливють прогнозування трива-лоТ жовтяницi. Разом з тим, у лiкарiв амбула-торно-полкл^чно'Т служби у бiльшостi випад-юв вiдсутня можливiсть повного своечасного амбулаторного обстеження цього контингенту новонароджених. 1ншою проблемою е вщсут-нiсть можливост проведення новонароджено-му з неонатальною жовтяницею фототерапп в домашнiх умовах.
Частка па^енлв з внутрiшньоутробними Ыфек^ями зросла вiд 9,3 % в 2004р. до 16,4 % в 2013р. , що, деякою мiрою, пояснюеться застосуванням бтьш досконалих методiв дiагностики. Рацюнальне використання анти-бактерiальноТ терапiТ та застосування специ-фiчних iмуноглобулiнiв дозволило оптимiзува-ти лкування таких хворих та скоротити час Тх перебування в стацiонарi (до 16,4 лiжко - днiв в 2013р. , проти 19,8 лiжко-днiв у 2004р. ).
Висновки.
1. В умовах реформування галузi охорони здоров'я з'явилася можливють оптимiзацiя
лУкування та реабiлiтацiI новонароджених з перинатальною патолопею, та завдяки цьому, бтьш рацiонального використання лiжкового фонду лiкарнi.
2. У вешены патологiI новонароджених ДМКЛ м. Полтави наявн санiтарно-гiгiенiчнi, психосоцiальнi та фiнансово-економiчнi можливостi для госпiталiзацiI всiх дгтей до 3-х мiсячного вiку з неЫфекцмною патологiею, що дозволить уникну-ти 1х контакту з шшими контингентами пащен^в, оптимiзувати проведення 1х обстеження та лiкування.
3. Доцiльно, враховуючи наявну лУкувально-дiагностичну базу ДМКЛ, проводити у вешены
патологи новонароджених повторы курси реабiлiтацiI дггей з наслщками перинатального ура-ження ЦНС.
4. Враховуючи мiжнароднi стандарти забез-печення догляду, орiентованого на дитину та родину, гумаызаци напрямюв iнтенсивноI неонатолопУ, необхiдно ввести в штат в^шення патологiI новонароджених штаты посади психолога та реабгттолога.
Перспективи подальших дослiджень. Необ-хiдно продовжити монiторинг структури захворюва-ностi пацiентiв вщдтення патологiI новонароджених в нових умовах з метою розробки науково обфунто-ваних Ыновацм у лУкуванн хворих новонароджених та психолопчноУ пiдтримки родини.
Лiтература
1. бвропейська база даних «Здоров'я для вс1х». - Режим доступу : http//www. euro. who. int/hfadb?language-Russian
2. Закон УкраУни «Про затвердження ЗагальнодержавноУ програми «Нац1ональний план д1й щодо реал1зацИ' Конвенцп ООН про права дитини» до 2016 року».
3. Знаменська Т. К. Концептуальш тдходи до забезпечення якост1 та безпеки медичноУ допомоги новонародженим / Т. К. Знаменська, О. М. Ковальова, В. I. Похилько [та ш.] // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 4 (56). - С. 6 - 10.
4. Знаменская Т. К. Психологические аспекты взаимодействия медицинского персонала при оказании специализированной помощи / Т. К. Знаменская, Е. В. Зброжик // Перинатология и педиатрия. - 2010. - № 4 (44). - С. 92-94.
5. Ковальова О. М. Орган1зац1я допомоги новонародженим у Полтавсьюй област1 в умовах реформування галуз1 охорони здоров'я УкраУни / О. М. Ковальова, В. I. Похилько, Н. В. Кшаш [та ш.] // Неонатолопя, х1рурпя та перинатальна медицина. - 2012. - Т. 2, № 2 (4). - С. 10-13.
6. Лисак В. П. Досвщ комплексного спостереження за д1тьми, яю народилися передчасно та/або хворими, у Полтавсьюй област1 / В. П. Лисак // Неонатолопя, х1рурпя та перинатальна медицина. - 2013. - Т. 3, № 3 (9). - С. 14-19.
7. Мизпна Т. I. Досвщ спУльного перебування матер1 та дитини у вщдшент патологи новонароджених з Ышими членами родини / Т. I. Мизпна, Л. С. Зюз1на, О. А. Щербань [та ш.] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2012. - Вип. 3, Т. 2. - С. 86 - 88.
8. Пушкарева Т. Н. Актуальные вопросы перинатальной психосоматики и психотерапии / Т. Н. Пушкарева // Перинатология и педиатрия. - 2010. - № 4 (44). - С. 83-84.
9. Шунько 6. 6. Досвщ роботи вщдшення штенсивноУ терапп новонароджених перинатального центру м. Киева / 6. 6. Шунько, В. М. Тишкевич, О. О. Костюк [та Ун.] // Неонатолопя, хУрурпя та перинатальна медицина. - 2013. - Т. 3, № 3 (9). - С. 5-13.
10. Acolet D. Quality of neonatalcare and outcome / D. Acolet // Arch. Dis. Child Fetal Neonatal Ed. - 2008. - Vol. 93. - P. 169 -173.
УДК 616-053. 31
НОВ1 ПР1ОРИТЕТИ РОБОТИ В1ДД1ЛЕННЯ ПАТОЛОГи НОВОНАРОДЖЕНИХ дитячот МюЬКОТ Л1-КАРН1 м. ПОЛТАВИ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ГАЛУЗ1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Мизпна Т. I. , Зюзша Л. С. , Савченко Л. П. , Щербань О. А. , Горячевська Т. М.
Резюме. В статт вщображеы дан аналiзу структури захворюваност пащетчв вщдтення патологи новонароджених дитячоУ мюькоУ лкары в умовах реоргаызаци галузi охорони здоров'я в Полтавсьюй область Виявлено, що упродовж останнього десяткгмття структура захворюваност новонароджених у вешены змЫилася. У 2010 -2013 рр. у порiвняннi з 2004 -2006 рр. частка недоношених дтей зменшилась з 44,4 % до 18,4 %. Серед дггей с гiпоксично-iшемiчним ураженням ЦНС збшьшилася ктькють пащетчв з важкими формами. Пщвищився вщсоток дтей з уродженою патолопею, в тому числ^ з уродженою патолопею обмшу речовин. У 20 разiв збтьшилась частка пащен^в з неонаталыними жовтяницями. Все це вимагае переос-мислення стандар^в оказання медичноУ та психолопчноУ допомоги патентам вiдцiлення. Таким чином вста-новлено, що в умовах реоргаызаци галузi охорони здоров'я з'явилися новi можливост оптимiзацi^ лiкування та реабьжтаци новонароджених з перинатальною патолопею шляхом змЫи прюрите^в вiццiлення патолоп',' новонароджених щодо надання допомоги вищезазначеним контингентам хворих та, завдяки цьому, бтьш рацюнального використання фонду лiжок лiкарнi.
Ключовi слова: новонародженi, перинатальна патологiя,оптимiзацiя надання допомоги, реформування галузi охорони здоров'я.
УДК 616-053. 31
НОВЫЕ ПРИОРИТЕТЫ РАБОТЫ ОТДЕЛЕНИЯ ПАТОЛОГИИ НОВОРОЖДЕННЫХ ДЕТСКОЙ ГОРОДСКОЙ КЛИНИЧЕСКОЙ БОЛЬНИЦЫ г. ПОЛТАВЫ В УСЛОВИЯХ РЕФОРМИРОВАНИЯ ОТРАСЛИ ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ
Мызгина Т. И. , Зюзина Л. С. , Савченко Л. П. , Щербань Е. А. , Горячевская Т. Н.
Резюме. В статье отображены данные анализа структуры заболеваемости пациентов отделения патологии детской городской больницы в условиях реформирования отрасли здравоохранения в Полтавской области. Выявлено, что на протяжении последнего десятилетия структура заболеваемости новорожденных в отделении несколько изменилась. В 2010 -2013гг. по сравнению с 2004 -2006гг. доля недоношенных детей уменьшилась с 44,4 % до 18,4 %. Среди детей с гипоксическо-ишемическим поражением ЦНС увеличилось число пациентов с тяжелыми формами. Повысился процент детей с врожденной патологией, в том числе, с врожденной патологией обмена веществ. В 20 раз увеличилась доля пациентов с неонатальными желтухами. Все это требует переосмысления стандартов оказания медицинской и психологической помощи пациентам отделения. Таким образом, установлено, что в условиях реформирования отрасли охраны здоровья появились новые возможности для оптимизации лечения и реабилитации новорожденных с перинатальной патологией путем переориентации отделения патологии новорожденных на оказание помощи вышеуказанным контингентам больных, и, благодаря этому, более рационального использования коечного фонда больницы.
Ключевые слова: новорожденные, перинатальная патология, оптимизация оказания помощи, реформирование отрасли охраны здоровья.
UDC 616-053. 31
New Priorities of Neonatal Pathology Department of Poltava Children's Municipal Clinical Hospital during a Change of Health Protection
Myzhina T. I. , Zyuzina L. S. , Savchenko L. P. , Scherban' E. A. , Horyachevskaya T. N.
Abstract. Maternal and child health protection is one of priority direction of the state policy in most countries of the world. Regulatory and legal framework is developed in Ukraine which has a purpose to improve medical aid to newborn infants. A national project "New life. New quality of motherhood and childhood protection" is a fundamental result in order to improve the quality of prenatal aid beginning in 2010. Regional prenatal center was opened in Poltava region in 2012. It caused not only a change of patient population of neonatal pathology department, but also rethinking of the first aid standards.
Neonatal pathology department of Poltava children's municipal clinical hospital gives medical aid to newborns from 1977. Beginning in 2000 a rooming-in regimen, indications for permanent hospital stay were developed. A department functions as general hospital that allows doctors to consult patients timely and use different types of physiotherapy.
During the last decade a structure of newborns' morbidity at our department has changed. In 2010-2013 in comparison with 2004 -2006 number of immature infants decreased (from 44, 4 % to 18, 4 %). Morbidity structure contains hypoxic- ischemic central nervous system, number of children with serious complications decreased, who need long-lasting course of treatment. Nowadays congenital pathology, especially serious congenital cardiac failures occupy one of the first places. Combined care practice of surgeon and neonatologist is developed at our department especially after surgeries of congenital pathology of gastrointestinal tract that can improve their treatment and the process of rehabilitation.
The same conditions for children with progressive form of hydrocephalus are developed.
The percent of congenital metabolism pathology (adrenogenital syndrome, hypothyroidism, mucoviscidosis) increased.
Practically number of patients who suffer from neonatal jaundice increased in twentyfold, it associates with the practice of an early dismissal from maternity home and an absence of phototherapy at outpatient departments.
So, there are new opportunities to optimize the course of treatment and rehabilitation of newborn children who have perinatal pathology by refocusing of neonatal pathology department in order to give the first aid to the mentioned number of patients and rational use of bedspace.
Keywords: newborns, perinatal pathology, assistance optimization, change of health protection.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 21. 08. 2014 р.
