CC BY
11
УДК: 614.2:616-053.3(09)(477.53)
Похилько В. I., Ковальова О. М., Цв1ренко С. М., Жук Л. А., Гасюк Н. I.
СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК НЕОНАТОЛОПЧНО1 СЛУЖБИ
ПОЛТАВСЬКОГО РЕГ1ОНУ (1СТОРИЧНИЙ ОПИС)
ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Здоров'я дитячого населення - один iз найваж-ливiших елементiв економiчного, со^ального та культурного розвитку будь-якоУ краУ'ни. В даний час досягнутий значний прогрес у зменшенш кiлькостi смертей д^ей у всьому свiтi, але показники неона-тальноУ' смертностi, як можна попередити, змен-шуються досить повшьно. За даними ВООЗ щороку бiля 2 900 000 новонароджених помирають упро-довж перших 28 дшв життя, при цьому бшьшост цих втрат можна запобiгти [4].
Тому штатива «Кожна Жiнка, кожна Дитина», що оголошена Генеральним секретарем ООН Пан П Муном в рамках Глобально' стратеги охорони здоров'я жшок i дiтей, е дорожньою картою державам для зосередження зусиль на пщвищенш фшан-сування, змщненш полiтики i полiпшення допомоги найуразлившому прошарку населення - жшкам i дiтям [3]. Прогресивною частиною цiеí стратеги е iнiцiатива «Кожен Новонароджений» та Глобальний план дм, в якому запропоновано п'ять стратепчних напрямiв i пов'язаних з ними цшей [2]. Основними прiоритетами Нацюнального плану дiй з припинен-ня попереджувальних смертей новонароджених е адекватне фшансове та ресурсне забезпечення неонатальних пщроздьшв; подальша регiоналiза-цiя перинатально' допомоги; подальша ушфка^я/ стандартизацiя надання медичноУ' допомоги ново-народженим та створення единого шформацмно-го простору; оргашза^я системи спостереження, раннього втручання та палiативноí допомоги дiтям з хрошчною перинатальною патологiею; пщвищен-ня якост та безпеки надання медичноУ' допомоги та спiвпраця з громадськими оргашза^ями [1].
Розвиток неонатологiчноí служби на Полтавщин вщдзеркалюе загальний розвиток неонатологи, як науки. I и становлення пройшло в декiлька етатв. Перший етап включав спiльну роботу акушер-пне-кологiв та педiатрiв у пологових стацюнарах та три-вав до 80-х роюв минулого стшття. Налагодження роботи педiатрiв-неонатологiв проходило важко, що було викликано вщсутнютю вщповщного досвi-ду. Другий етап розвитку розпочався зi створення спецiалiзованих вщдшень виходжування та патолога новонароджених у дитячих лкарнях. Третiй етап характеризувався вщкриттям вiддiлень штенсивноУ' терапи новонароджених у пологових та дитячих стацюнарах на початку 90-х роюв. Швидка модершза-цiя служби з введенням нових свтових технолопй та стандартiв лiкування новонароджених була розпо-чата в 2002-2005 рр. Четвертий етап розвитку нео-натолопчноУ' служби пов'язаний з реалiзацiею Нащ-
онального проекту «Нове життя. Нова якють охорони материнства та дитинства» та вiдкриттям перина-тальних центрiв в Украíнi.
У 1940 р. у Полтавi було вщкрито головний корпус пологового будинку по вулицi Духова. Цей л^-вальний заклад став провiдним у наданш акушер-ськоУ' допомоги у м. Полтавк
Головний корпус пологового будинку збудованого в 1940 р., м. Полтава.
З 1946 р. на базi Полтавського пологового будинку була вщкрита база удосконалення лiкарiв акушер- пнеколопв. Iсторiя пологового будинку представлена в фотографiях (1967 рк).
Пологова зала.
Вщкриття в 1985 р. Полтавського мюького кшшч-ного пологового будинку (МКПБ) стало новим, ваго-мим кроком у розвитку акушерсько-пнеколопчноУ' та неонатолопчноУ' служби мiста та область У цьому за-
кладi неонатологiчна служба була представлена як пщроздш у скла-дi акушерсько-гiнекологiчноí.
Необхiдно згадати тих ке-рiвникiв, якi допомагали орга-шзовувати новосформований колектив лiкарнi, який складався iз частини досвiдчених лiкарiв та частини колективу, - вчорашшх студенев, якi прийшли з рiзних медичних вузiв Украíни. За цей час МКПБ очолювали: в 1986 р.
- Бабиков В.М., 1986-1992 рр.
- Витровський О.Г., 1992-1999 рр. - Савельев 1.В., з 1999 р. по
тепершнм час к. мед. н., заслужений лкар Укра'ши Удовицька Н.О. Як самостiйна структурна одиниця
Операцшна пологового будинку.
Проведення оксигенотерапГГ та перший кувез.
сами лiкарiв-неонатологiв став високий професю-налiзм та людянiсть.
Вiддiлення iнтенсивноí терапи новонароджених в МКПБ було розгорнуто в квiтнi 1993 р. на 6 лiжок. Роботу вщдшення забезпечувало 5 лiкарiв-неонатологiв та 9 медичних сестер. Завщувачами вщдшення за час його роботи були лкар анестезюлог-реашматолог Лапшина Л.В., в подальшому лкар^еонатологи Буд-кова Г.О., Залеська А.О., Виповська Я.1. У тепершшй час - лiкар-неонатолог Басалик Г.Д. За 20 роюв роботи у В1ТН пролiковано бiльше 3000 д^ей. Найменший пацieнт, якого виходжували у В1ТН мав вагу 680 г. По-казник летальностi на початку роботи вщдшення ста-новив 19%, а в тепершнш час складае 1,7%.
Одним iз структурних пiдроздiлiв акушерсько-п-некологiчноí допомоги в област було вiдкрите в лис-топадi 1980 р. пологове в^шення екстрагешталь-
Вiдкриття мiського клiнiчного пологового будинку, 1985 piK.
сформовано штат неонатального вщдшення. Завщувачами цим вщцшенням у pi3rn роки були Акулова Т.Ф., Буцкова Г.О., Туль О.1., Герасименко Г.М., Лапшина Л.В. У 1987 р. штат пецiатрiв-неонатологiв МКПБ поповнили молодi фахiвцi Буцкова Г.О., Борм-чук В.С., Демус О.1., Рогова Р.П., Квашина (Курилко) Г.В. Саме з цього часу започатковано цшоцобове чергування неонатолопв в МКПБ. Загалом в МКПБ сформувалася когорта лiкарiв-неонатологiв. До них також необхщно вщнести: Левенко I.I., Герасименко Г.М., Шумилiну Н.С., Моклякову О.А. Основними ри-
ноí патологи Полтавсько)' обласноí клiнiчноí лiкарнi (ПОКЛ) iм. В.М. Склiфосовського.
З часу вщкриття по 1984 р. завщуючою полого-вим вщдшенням була Мшлер 1.Д.; в 1984-1991 рр. -Калюжка Л.М.; в 1992-2009 рр. - Грицай В.М.
У 2000 р. в ПОКЛ вщкрите обсервацмне вщдшення на 20 лiжок, завщувачем вiддiлення була Савченко О.В., першим неонатологом ПОКЛ була Цибулько Л.Т. Пюля реконструкцп головного корпусу лкарш в 2007 р. створено палату штенсивно'( терапií новонароджених на 3 лiжка. У 2012 р. вщдшення було роз-
TpyAOBi будш лiкарiв неонатологiв та дитячих медичних сестер МКПБ.
формовано у зв'язку з реоргашза^ею та початком роботи в складi ПОКЛ перинатального центру.
Центральний корпус ПОКЛ, де знаходилися пологовi вiддiлення.
До визначних подм, що вiдбулись в житт м. Кре-менчука у 1972 р., слщ вiднести завершення будiв-ництва i здачу до експлуатацп мiського пологового будинку, як самостмного акушерсько-пнеколопч-ного стацiонару. Цей рк треба вважати роком ство-рення неонатологiчноí служби мiста, осктьки саме в цей час було створено вщдтення для новонаро-джених з вiдповiдним штатом медичних пра^вниюв. Першим завiдувачем вiддiлення була Орлова А.П., а штат вщдтення нараховував двох лiкарiв-педiатрiв: Манаенкову А.В. та Ульянову Н.М. Палати для ново-народжених були включенi до складу фiзiологiчного та обсервацiйного вщдтень. У фiзiологiчному вщдь леннi видiлялися лiжка iнтенсивноí терапií новона-роджених. В обсервацмному вщдтены лiкувалися переважно передчасно народжен дiти та дiти вщ патологiчних пологiв, а iнтенсивна тератя íм прово-дилася в загальнм палатi або в iзоляторi.
1сторичний шлях вщдтення iнтенсивноí терапií новонароджених Кременчуцького МПБ бере свiй початок з 1992 р. В цьому роц було введено в експлу-атацю новий пологовий корпус. В складi вщдтення для новонароджених був видтений блок iнтенсивноí терапп новонароджених, який у 2004 р. реформу-вали в самостiйне В1ТН на 6 лiжок. Завiдуючою вщдтення Ытенсивно'| терапií новонароджених вщ за-снування до теперiшнього часу е лкар-неонатолог Лоринець I.A.
За десять роюв у вiддiленнi здмснено повну його реконструкцiю та переоснащення сучасним облад-нанням. Колектив вщдтення працюе у вiдповiдностi з сучасними вимогами та пщходами до виходжуван-ня новонароджених.
Полтавська обласна дитяча ктшчна лiкарня (ПОДКЛ) мае пряме вщношення до роботи неона-толопчного пiдроздiлу iнтенсивноí терапií в Полтав-ському регiонi. У 1989 р. було вщкрито вiддiлення iнтенсивноí терапп на 3 лiжка, завiдувачем якого призначено лкаря анестезiолога-реанiматолога
Медичний персонал вщдтення екстрагенiтальноY патологГГ, 1980 р^.
Огляд новонароджених у вiддiленнi екстрагештально'Г патологГГ ПОКЛ.
На фотограф!! зправа нал1во л1кар-неонатолог Манаенкова А.В., л1кар-1нтерн Лоринець 1.А., медична сестра Юд1на Т.1. (1987 piK).
Опошняна О.М. З 1991 по 2016 рр. завщуючим вщди лення був Варяниця О.О., з 2016 р. - Буцинська Т.В.
Враховуючи потреби област в проведены ново-нароцженим iнтенсивноí терапií, у 2005 р. у складi В1Т було вiцкрито блок iнтенсивноí терапп новонаро-джених на 4 лiжка, а у 2007 роцi його розширили до 7 лiжок. Завдяки розумшню керiвництва придбано су-часне обладнання. З початку роботи по тепершнш час у В1Т пролковано бiльше 1200 новонароджених.
Сп1вроб1тники В1Т МПБ м. Кременчук.
Перший л1кар-неонатолог ПОКЛ Цибулько Л.Т.
У полтшенш органiзацií надання медичноí допомоги новонародженим позитивну роль вiдiграла створена у 2007 р. в складi вщдтення виíзна неонатальна бригада. За перюд íí роботи здiйснено бтьше 2200 ви-íздiв в райони област та транспортовано 1746 дтей. У цьому вiддiленнi вiдбувався впевнений професм-ний рiст молодих спещалю^в, «кувалися» теперiшнi кадри для перинатального центру ПОКЛ. Колектив неонатолопв, котрi вже мали досвiд i визнання, по-повнювався молодими спецiалiстами. Знання лка-рiв-неонатологiв i всього медичного персоналу вщдтення базувалися на нов^шх технолопях, надали можливiсть отримати висок показники у роботi по виходжуванню дiтей з екстримально низькою масою тiла при народженнi. Результати роботи вщдтення говорять самi за себе. Так, неонатальна летальшсть у вщдтенш скоротилася з 13,5% до 3,8%, також зменшилася загальна кшькють лiжко-днiв до 10,3. В даний час штат В1Т ПОДКЛ становить 60 о^б, з яких 8 лiкарiв, 37 медичних сестер та 15 молодших ме-дичних пращвниюв.
Не менш значимою подieю в юторп ПДОКЛ та не-онаталопчно'| служби регiону стало вiдкриття 1 тня 2009 р. вщдтення штенсивного виходжування та ре-абiлiтацií новонароджених (В1ВР). Воно було одним iз перших в Украíнi неонатологiчним стацюнаром, що забезпечував широкий спектр функцм - вiд н
Робота у В1ТН м. Кременчук 2014 р1к.
Буд1вля ПОДКЛ, де було в1дкрито штенсивно'Г терапп.
тенсивно' терапи до подальшого спостереження за пац1ентами п1сля виписки. Колектив л1кар1в В1ВР у сво'й робот1 керуеться сучасними п1дходами у виходжуванн1 перед-часно народжених д1тей: багато уваги прид1ляеться ¡нфекцшному контролю, пост1йному мон1торингу в1тальних функцм, забезпеченню повного спектра 1нтенсивного л1ку-вання, питаниям психолопчно' до-помоги батькам. У штат1 вщдтення працюють психолог та психотерапевт.
З кв^ня 2012 р. при вщдтены фуикцiоиуе обласний центр розви-тку дiтей раннього вiку, основним завданням якого е комплексне спостереження за передчасно наро-
вщдшення
На фото завщувач в1дд1ленням Варяниця О.О. та неонатолог Лисак Н.1. разом !з своГм пац1ентом Тарасом у в1ц1 3 м1сяц1в (вага при народженш 670 г) (2010 р.).
та науково-практично'' мiжрегiоиальиоí коифереицií «З вiрою в життя», щорiчиого дитячого свята «випус-киикiв» вiддiлеиия «Першi кроки», проведення бла-годiйиих акцм.
У розвитку иеоиатологiчиоí служби Полтавсько'' областi велике значення мало вщкриття вщдтення передчасно народжених та патологи новонароджених у дитячм мiськiй клiиiчиiй лiкариi (ДМКЛ) м. Полтави. Дане вщдтення розпочало роботу у березы 1977 р. у виглядi створених за наказом об-ласного управлшня охорони здоров'я 10 лiжок для новонароджених в складi грудного вiддiлеиия (за-вiдувала вщдтенням до 1979 р. Каменецька В.О.), новонароджених вела Титаренко В.М., яка працюва-ла у вiддiлеииi до 1981 р. Перший новонароджений до вщдтення поступив 26 березня 1977 р. З 1979 по 1989 рр. завщувала в^тенням Гуровська Л.В.
У 1981 р. ктьюсть л1жок збтьши-ли до 15, i з цього часу по 2015 р. у вщдтены працювала Горя-чевська Т.М., яка безпосередньо займалася новонародженими, переведеними з пологових вщди лень. Завзятiсть та прагнення до удосконалення спонукали лiкарiв до пошуку та втiлення в практику нових методiв лiкування новонароджених, що привело до спроб застосування в 1986 р. методики кранюцеребрально'' ппотерми з використанням власноруч змон-товано' системи за настановою, розробленою кафедрою педiатрií Донецького медичного iнституту.
В 1989 р. на базi ДМКЛ неона-тальнi лiжка були реоргаызоваы та створене перше i едине на той час в Полтавсьюй област вщди лення передчасно народжених та патологи новонароджених на 40 лiжок.
Необхщно згадати тих керiвни-кiв, якi допомагали органiзовувати новосформований колектив вщди лення, який складався iз части-ни досвiдчених лiкарiв та бтьшо' частини колективу, — вчорашн студенти, якi прийшли з рiзних ме-дичних вузiв Укра'ни.
Обласний Центр розвитку д1тей раннього в1ку.
дженими та хворими д^ьми до 3-рiчного вiку. У штат працюють педiатр, окулiст, фiзичний реабiлiтолог, психолог, логопед.
Доброю тради^ею у вщди леннi з 2011 р. стало святку-вання Мiжнародного дня передчасно народжено' дитини з проведенням дитячого свята
Свято «Перш1 кроки», 2012 р.
Першi iнкубатори та робота у BiAAmeHHi передчасно народжених та патологГГ новонароджених ДМКЛ.
Завiдуюча вiдцiленням Гуровська Л.В. очолювала пiдроздiл протягом 21 року, лiкар-педiатр Горячев-ська Т.М. працювала протягом 33 роюв, лкар-невролог Крикотенко Л.В. працюе з 1989 р. до теперш-нього часу. З моменту створення вщцшення лкарський та сестрин-ський склад був майже незмЫним протягом 20 роюв.
В рiзнi роки у вщцшенн працю-вали Рева Л.А. та Бутенко Ю.А., з 2004 р. лкар-неонатолог Щербань О.А. (завiцуюча вщцшенням з 2010 р.), з 2009 року - лкар-неонато-лог Степченко Ю.Л. З 2003 року у вщцшенн введений режим спшь-ного перебування матерi i цитини. У 2009 р. лкарня отримала звання «Лкары, цобро-зичливоТ цо цитини», що е показовою оцiнкою дiяль-ностi вiдцiлення. Загалом за час роботи у вщцшены пролiковано понац 15 тис. пацiентiв з м. Полтави та
nil новонароджених. Саме в ц1й лкары проводиться л1кування та цопомога новонароцженим з гострою хiрургiчною патологieю та вроцженими вацами роз-витку.
Бiльше 20 роюв В1Т ДМКЛ очолюе Саричев В.П. За останн роки в провецене переоснащення В1Т, що нацае можливють провоцити лiкування новона-роцжених у вщповщност цо свiтових станцартiв. З 2005 р. у вщцшены пролковано 640 новонародже-них та проведена хiрургiчна цопомога бiльш нiж 200 д^ям. Летальнiсть новонароцжених у вщцшенн зни-зилася цо 1,5% при 11% у 2005 р.
У грумы 2012 р. вщбулося урочисте вщкриття перинатального центру ПОКЛ - лiкувального закладу III рiвня. Ця подiя стала можливою завдяки консо-лiдацií зусиль медичноТ спшьноти та громадськостi Полтавщини, вдалося реалiзувати поставленi за-вдання у рамках реалiзацiТ проекту «Нове життя. Нова якють охорони материнства та дитинства». Сьогоднi перинатальний центр ПОКЛ - це не лише
Огляд двшш Горячевською Т.М. (зл1ва) та Крикотенко Л.В.
Завщуюча в1ддшенням Гуровська Л.В. п1д час огляду новонароджених у вщдшенш (перша зл1ва).
установа i обладнання, це, перш за все, квалiфiкова-нi кадри, готовi впроваджувати новiтнi медичнi тех-нологiТ. Робота в перинатальному центра особливо у вщцшенн iнтенсивноТ терапiТ, висувае особливi вимоги до фахових та психолопчних характеристик
Реан1мац1йне м1сце у в1ддшенн1 штенсивно'Г терапГГ ДМКЛ.
ПолтавськоТ области в т. ч. понад 50% передчасно народжених, найменша вага серед яких була 670 г (1991 рк).
З 2005 р. на базi вщдшення iнтенсивноТ терапiТ (В1Т) ДМКЛ вiдкритi чотири лiжка ЫтенсивноТ тера-
Виходжування д1тей в ранньому шсляоперацшному пер1од1.
лiкаря. Це знання та вмЫня лiкувати маленьких па-цiентiв з патологiею рiзних оргаыв i систем, можли-вiсть працювати на сучаснiй л^вально^агностич-нiй апаратур^ швидко реагувати на дестабiлiзацiю стану дитини, яка знаходиться у критичному стаы,
Полтавський обласний перинатальний центр.
толопв Украши (АНУ), започатковано! I Конгресом неонатолопв Укра1ни у 1998 р. Полтавський осеред-ок АНУ створено у 2005 р., його головою до 2010 р. була професор Траверсе Г.М.
Галина Михайл1вна — талановитий вчитель, ен-туз1аст свое1 справи, чудовий оргаызатор, порад-ник I наставник. Пщ II безпосередым кер1вництвом була п1дготовлена ц1ла плеяда учн1в, посл1довник1в, зокрема, 12 кандидат1в медичних наук (дисертаци восьми з них присвячен актуальним питанням нео-натологи). Сл1д зазначити, що з 1987 по 1993 рр. Траверсе Г.М. виконувала обов'язки позаштатного обласного неонатолога.
Головним напрямком роботи Полтавського осе-редку стала консолщац1я неонатолопчно'| сптьноти Полтавсько^ област1 з метою покращення надання медично^ допомоги новонародженим. За час робо-
Зав1дуючий в1ддшення штенсивно'Г терапГГ новонароджених Белорус А.1.
Професор Похилько В.1.
Професор Траверсе Г.М.
безперервно оволод1вати новими технолопями та методами л1кування.
Вiдцiлення штенсивно^ терапи новонароджених розраховане на 9 лiжок, а постнатального догляду за новонародженими на 15 лiжок. За останн три роки в неонатальних вщдтеннях перинатального центру пролiковано 2794 дитини, з яких 799 у В1ТН.
ВЫ лкар^неонатологи, якi працюють в л^валь-них закладах област^ е членами асоцiацiI неона-
Професор Ковальова О.М.
ти осередку змшювалися як напрямки роботи, так i об'ем медико-консультативное допомоги, яку на себе взяли лкар^неонатологи та професорсько-ви-кладацький склад ВДНЗУ «УМСА». З 2010 р. головою осередку обрано професора Похилька В.1., який в даний час входить до члеыв правлЫня Асо^ацм та вiдповiдае за роботу з молодими вченими.
В даний час осередок нараховуе 68 члеыв Асо-щаци. Серед яких 2 професора, доктори медичних
наук, 1 - доцент, 3 - кандидати медичних наук; 4 -завiдувачiв вдцшень штенсивно! терапи новонаро-джених; 16 неонатологiв ЦРЛ та 42 - лiкарiв-неона-толопв обласних лiкувальних закладiв II та III рiвнiв.
У роботi Асо^аци приймае активну участь про-фесор кафедри педiатрiI № 1 з пропедевтикою та неонатолопею ВДНЗУ «УМСА», Ковальова О.М., яка е головним позаштатним фахiвцем ДОЗ Полтав-сько1 облдержадмiнiстрацiI зi спецiальностi «Неона-толопя». У 2006 р. при пщтримц АНУ на базi ВДНЗУ «УМСА» та ПОКЛ iм. М.В. Скгифосовського вiдкрито обласний навчально-методичний центр з первинно1 реанiмацiI новонароджених, в якому проводяться треынги, семiнари, конференцiI для лiкарiв неона-тологiв областi.
Важливим аспектом роботи AсоцiацiI неонатоло-пв Полтавщини стало безперервне навчання члеыв AсоцiацiI шляхом проведення навчальних семiнарiв,
переривчастих курсiв з актуальних питань неонатологи, обговорення основних положень нацюнальних протоколiв, створення на основi них локальних про-токолiв та впровадження 'х в лiкувальну практику закладiв охорони здоров'я. Завдяки сприянню Президента Асо^аци неонатологiв Укра'ни професора Знаменсько' Т.К. лiкарi-неонатологи област мали змогу стажуватися у перинатальних центрах Укра-'ни, Роси, Казахстану, кражах бвропи, Кита', при-ймати участь у мiжнародних форумах.
Таким чином, короткий аналiз становлення неонатолопчно''' служби Полтавського регiону вщдзер-калюе всi етапи розвитку неонатологи, як науки. Поеднання досвщу практично' роботи з сучасни-ми науковими досягненнями i 'х впровадження в практичну неонатологiю е запорукою професмного зростання фахiвцiв та покращення якост надання допомоги новонародженим.
Лiтература
1. Знаменська Т.К. Прюритети нацiонального плану дш з припинення смертей новонароджених, як можна попередити, в рамках глобально! стратеги ООН «Кожна жшка, кожна дитина» / Т.К. Знаменська, 6.6. Шунько, О.М. Ковальова [та ш.] // Неонатологiя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2016. - Том VI, № 1 (19). - С. 5-11.
2. Every Newborn: an action plan to end preventable deaths. — Режим доступу:http://www.who.¡nt/maternal_ch¡ld_adolescent/ topics/newborn/enap_consultation/en/.
3. The Global Strategy For Women's, Children's And Adolescents' Health (2016-2030). Every Woman Every Child. — Режим доступу: http://www.who.int/life-course/partners/global-strategy/en/.
4. WHO Releases Guidelines for Reducing Maternal, Newborn Deaths. — Режим доступу: http://www.medscape.com/ viewarticle/855582.
УДК: 614.2:616-053.3(09)(477.53)
СТАНОВЛЕННЯ I РОЗВИТОК НЕОНАТОЛОПЧНОТ СЛУЖБИ ПОЛТАВСЬКОГО РЕГ1ОНУ (1СТОРИЧНИЙ ОПИС)
Похилько В. I., Ковальова О. М., ^ipeHKO С. М., Жук Л. А., Гасюк Н. I.
Резюме. У статт висв1тпено ютор1ю та розвиток неонатолопчно! служби Полтавського репону, який вщ-дзеркалюе загальн1 пер1оди розвитку неонатологи. Перший етап включав сптьну роботу акушер-пнеколопв та пед1атр1в у пологових стацюнарах та тривав до 80-х роюв минулого стол1ття. Другий етап розпочався з1 створення спец1ал1зованих вщдтень виходжування та патологи новонароджених у дитячих лкарнях. Тре-т1й етап розвитку характеризувався в1дкриттям в1дд1лень ¡нтенсивно! терапи новонароджених в пологових та дитячих стацюнарах на початку 90-х роюв. Четвертий етап розвитку неонатолопчно! служби пов'язаний з вщкриттям перинатального центру Полтавсько! обласно! ктиычно'! лкары. У статт1 названо ¡мена лкар1в-практик1в, науковц1в та орган1затор1в охорони здоров'я, як1 сприяли розвитку неонатолопчно! служби i ство-рювали вс умови для успiшного виходжування новонароджених.
Ключовi слова: неонатологiчна служба, iсторiя, Полтавський регiон.
УДК: 614.2:616-053.3(09)(477.53)
СТАНОВЛЕНИЕ И РАЗВИТИЕ НЕОНАТОЛОГИЧЕСКОЙ СЛУЖБЫ ПОЛТАВСКОГО РЕГИОНА (ИСТОРИЧЕСКОЕ ОПИСАНИЕ)
Похилько В. И., Ковалева Е. М., Цвиренко С. Н., Жук Л. А., Гасюк Н. И.
Резюме. В статье изложена история и развитие неонатологической службы Полтавского региона, которая отражает общие периоды развития неонатологии. Первый этап включал совместную работу акушеров-гинекологов и педиатров в роддомах и продолжался до 80-х годов прошлого века. Второй этап начался с создания специализированных отделений выхаживания и патологии новорожденных в детских больницах. Третий этап развития характеризовался открытием отделений интенсивной терапии новорожденных в родильных и детских стационарах в начале 90-х годов. Четвертый этап развития неонатологической службы связан с открытием перинатального центра Полтавской областной клинической больницы. В статье названы имена врачей, ученых и организаторов здравоохранения, которые способствовали развитию неонатологической службы и создавали все условия для успешного выхаживания новорожденных. Ключевые слова: неонатологическая служба, история, Полтавский регион.
UDC: 614.2:616-053.3(09)(477.53)
FORMATION AND DEVELOPMENT OF NEONATAL SERVICE IN POLTAVA REGION (HISTORICAL DESCRIPTION)
Pokhylko V. I., Kovaliova O. M., Tsvirenko S. M., Zhuk L. A., Gasiuk N. I.
Abstract. The article highlights the history and development of neonatal service in Poltava region, which reflects the entire period of neonatology as a science. The first phase included the collaboration of obstetricians and pediatricians in maternity hospitals and it lasted until the 1980s. In 1940, the main building of the maternity hospital was set up in Poltava. It has become a leading medical institution in providing obstetric care. In 1972, the maternity hospital in Kremenchuk was put into operation, with simultaneous establishment of department for newborns with appropriate healthcare staff. In 1980, Poltava VM. Sklifosovsky Regional Clinical Hospital expanded the maternity department of extragenital pathology, in 2000 - observational department. Setting up Poltava city clinical maternity home in 1985 was a new and important step in the development of obstetric and neonatal services of the city and the region. In these institutions, neonatology service was presented as part of obstetric and gynecological care.
The second phase of development has begun from establishing the specialized departments of nursing and neonatal pathologies in children's hospitals. In 1989, the Children's Regional Hospital set up the intensive care department with neonatal beds, and in Children's City Clinical Hospital the department of pathology for premature newborns was created - the first and the only in Poltava region at that time.
The third stage of development was characterized by setting up the departments of intensive care in maternity hospitals and children's hospitals in the early 90's. Intensive care unit in the City Clinical Maternity Hospital was established in 1993.
The rapid upgrade of service with the introduction of new technologies and international standards for treatment of newborns was launched in 2002-2005. The fourth stage of neonatal service was associated with the implementation of the National Project «New Life. New Quality of Maternity and Childhood» and setting up the perinatal centers in Ukraine. In December 2012, the perinatal center in Children's Regional Hospital - healthcare facility of the 3rd level - was established. In 2009, Poltava Regional Children's Hospital set up the department of intensive rehabilitation and neonatal nursing. It was one of the first neonatologic in-patient departments in Ukraine, which provided a wide range of functions - from intensive care to patients follow-up after discharge. Since April 2012, the regional center for infants' development operates at the department whose primary purpose is comprehensive monitoring of premature and sick children under 3 years of age. All neonatologists working at hospitals, are members of Neo-natologists Association of Ukraine, Poltava center of which was formed in 2005.
The article mentions the names of practitioners, scholars and organizers of healthcare, who promoted the development of neonatal service and created the conditions for successful care for newborns. Combining practical experience with modern scientific achievements and their practical implementation is a key for professional growth of neonatology specialists and improvement of neonatal care.
Keywords: neonatology service, history, Poltava region.
Рецензент — проф. Крючко Т. О.
Стаття надшшла 24.03.2017 року
УДК 314.14|1959/2015|(1-21)(476) Романова А. П.
ДИНАМИКА СМЕРТНОСТИ ГОРОДСКОГО НАСЕЛЕНИЯ РЕСПУБЛИКИ
БЕЛАРУСЬ ЗА 1959-2015 ГОДЫ
Белорусская медицинская академия последипломного образования (г. Минск)
Вступление. Процесс урбанизации, начавшийся в начале ХХ столетия на территории современной Беларуси, сопровождался концентрацией торгово-промышленного населения в городских населенных пунктах. БССР продолжала оставаться преимущественно аграрной республикой, так как в структуре населения в 1924 году сельские жители составляли 83.74%, 82.37% в 1927 году, 82.75% в 1932 году, 82.28% в 1933 году. Несмотря на увеличение общей численности городского населения, его удельный вес в структуре населения начал возрастать только в 30-е годы [5]. К 1974 году численность жителей городов приблизилась к численности сельских жителей [18]. С 90-х годов ХХ столетия этот процесс продолжается на фоне убыли населения страны. К 2009 году доля сельских жителей снизилась до 25,7% [20].
Еще в 70-е годы прошлого столетия диспропорция показателей смертности сельского и городского населения была определена как государственная проблема развитого социалистического общества. В связи с этим была поставлена задача дальнейшего сближения города и деревни. Рост показателей смертности городского и сельского населения начался в 60-х годах прошлого столетия, а показатель смертности сельского населения в настоящее время продолжает превышать показатель смертности городского населения [1,7,17].
Работы отечественных авторов посвящены изучению динамики и различий смертности городских и сельских жителей за 1950-2001 годы [18], 19602007 годы [3], за 1960-2005 годы [12], за 2002-2012 годы [10], за 2008 год [9]. Также исследовалась динамика смертности трудоспособного городского и сельского населения за 1980, 1995, 2005 годы [6].
