CC BY
16
УДК 636.2:591.146:591.2
Польовий Л.В., д. с.-г. н., професор Резшченко Н.В., мапстранта © Втницький нацюнальний аграрный утеерситет
НОВ1 П1ДХОДИ ДО СИСТЕМИ ОЦ1НКИ КОР1В ПРИДАТНИХ ДО 1НДУСТР1АЛЬНО1 ТЕХНОЛОГИ
Встаноелено, що оцтка корге за придаттстю до ¡ндустр1альних технологш потребуе розробок методик по еизначенню технологи з ерахуеанням конкретного тдприемстеа з еиробництеа молока, що дозволить тдеищити ефектиетсть еедення селекцп молочног худоби, пристосоеаних до шноеацшних технологш.
Ключо^^ слова: придаттсть, шдустр1альна технолог1я, короеи, шеидкгсть молокоегддачг, форма молочног залози, мастит, добгр..
Вступ. Iндустрiальнi технологи з виробництва молока потребують добору корiв молочних порщ за молоковщдачею, повнотою вiддачi молока коровами, стшюстю до захворювань молочно! залози - маститами [1].
Загально прийнято повноту молоковiддачi визначати стввщношенням надою до залишкового молока. Крiм тдвищення надо!в даний фактор суттево впливае на збереження функцш молочно! залози i практично виключаються захворювання И маститами [2].
Перехщ на дворазове до!ння потребуе повного видоювання молока апаратом без використання ручного додою. Досягти дат результати можливо за рахунок цшеспрямовано! селекцп корiв за пристосуванням !х до iндустрiальних технологiй
[3].
Збшьшення термiну виробничого використання корiв залежить вiд стану молочно! залози, тому що уражена молочна залоза маститом призводить до втрат !! функцiй i атрофi!. Такi корови вибраковуються i потребують замiни новими. Це економiчно недоцiльно та знижуе ефективнiсть виробництва молока [4].
Виявити корiв стiйких до субклiнiчних мастиив можливо в умовах пiдприемства з виробництва молока, але необхiдно придбати спещальну вимiрювальну апаратуру, розробити методику, технологш та оргашзацш робiт на фермь Тому актуальними е дослщження направленнi на розробку системи ощнки корiв придатних до iндустрiально! технологи.
Матер1ал та методи. Дослiдження проведет у 2011 рощ на поголiв'l корiв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи в ЗАТ ПК «Подшля» фшя «Джугастра» Крижопiльського району Вiнницько! область
Для дослщжень обладнали лабораторiю, у якш помiстили чотирьох камернi до!льш апарати, два чотирьох камерних вщра з прозорого органiчного скла i десять унiверсальних пластинок для дiагностики прихованих маститiв.
© Польовий Л.В., Резшченко Н.В., 2011
Розроблена методика оргашзаци оцшки корiв з використанням загальноприйнятих правил та з додатковим ведениям обл^, обчислення матерiалiв дослщжень, карточок на кожну корову та визначеш етапи формування типу молочно! худоби.
Результати дослщжень. Використання чотирьох камерного до!льного апарата та чотирьох камерних вщер з прозорого скла показало, що чотирьох камерний до!льний апарат працюе з пульсатором i до!льними стаканами вiд рiзних марок апараив. На випадок ручного до!ння використовуються 4-камернi мiрнi вiдра з прозорого оргскла.
Проведенi пошуки методики технологи та оргашзаци оцшювання корiв за молочною продуктивнiстю, додоем та швидюстю молоковiддачi виходять iз наступних положень:
-вiдбiр дорослих корiв для дослщжень на 2-4 мкящ лактаци;
- вiдбiр корiв - первюток для дослiджень на 1-2 мюящ лактаци;
- комплектування групи корiв у кiлькостi 15-16 голiв;
- оцшка корiв проводиться в одне до!ння протягом трьох днiв;
- за 9-денний перiод кожну корову оцшюють тричi.
Оцiнюючi роботи за визначенням стшкост корiв до субклмчних маститiв виконуються так. На ушверсальних пластинах визначають до до1ння наявшсть прихованих маститiв в чвертях вимеш за допомогою бром етилово! проби i модифжовано! проби Уайтсайда.
Поим видоюють корову в чотирьох камерний апарат чи чотирьох камерне вщро при мехашчному до!нш i знову визначають наявшсть скритих мастиив. Шсля вводять в яремну вену 20 од. окситоцину i видоюють апаратом у чотирьох камерне вщро залишкове молоко. Результати трьох вимiрювань заносять в журнал, обчислюють середне значення, матерiали оцшки переносять на спещальну стрiчку i друкують в трьох екземплярах картки на кожну корову. Розмiр картки 9^13 см. Виготовляеться вона з цупкого паперу, один екземпляр И передаеться господарству.
Отже, практична робота по формуванню типу молочно! худоби для iндустрiальноl технологи складаеться з наступних етатв: 1) оцшки i визначення придатноси корiв стада до iндустрiальноl технологil; 2) переводу придатно! частини стада на 100%-не машинне 2-разове до1ння корiв без ручного додоювання при навантаженнях 50 - 100 корiв на майстра машинного дошня; 3) систематичною подальшою оцiнкою первiсток i поповнення стада за рахунок корiв, придатних до iндустрiальноl технологil; 4) оцшки буга!в придатностi !х дочок до iндустрiальноl технологil, а також вирощування ремонтних буга!в для станцiй по штучному заплщненню вiд племiнних корiв, що поеднують високий надiй i iдеальне вим'я. Складовим елементом племшно! роботи е контрольний корiвник для пщготовки нетелей до отелення, роздоювання первюток i привчання !х до 2-кратного машинного дошня.
Оргашзащя спецiалiзованоl технологiчноl служби у пiдприемствi з виробництва молока типу молочно! худоби для iндустрiально! технологи виробництва молока розкривае можливоси корiв стада та заведення картки на
кожну корову, за якими перегруповуеться стадо, де у придатну частину стада переводяться на 100%-не 2-разове машинне до!ння. У результат цього пщвищуеться продуктивнiсть пращ доярок в 2-3 рази, переважно завантажуеться i ефективно використовуеться весь наявний парк до!льних машин, що полшшуе фондовiддачу при виробництвi молока.
Встановлено, що у фши «Джугастра» ведеться цiлеспрямована робота по формуванш молочного типу худоби, яка вщповщае вимогам промислово! технологi!. Так, у господарствi виявляють i формують тип тварин, який вщповщае наступним вимогам: молочна продуктившсть ( надiй 5 - 6 тис. кг молока за 305 дшв лактаци ), довгол^я (термш промислового використання понад 8 - 10 рокiв)i виключення ручно! працi при виконаннi виробничих процесiв. При селекцi! враховують i такi важливi морфологiчнi ознаки, як розвиток четвертей вимеш i повнота молоковщдачь
Дослiдження у стадi за розвитком четвертей вимеш показали, що 46,8% корiв придатш до машинного до!ння. Решта тварин за розвитком четвертей вимеш не вщповщае вимогам iндустрiальноl технологи.
Друга за значенням ознака полягае у виявленш придатност корiв до машинного до!ння - повнота молоковщдач1
Добру i вщмшну молоковiддачу мають 79,3% (з дослщжених) корiв.
Вiдомо, що повнота молоковiддачi тiсно пов'язана з надоем за лактацш, тому ретельний облiк даного показника дае можлившть пiдвищити ефектившсть всiх зоотехнiчних заходiв за роздоем корiв.
Селекцiю молочно! худоби на стшюсть до маститiв ведеться за двома показниками: клмчно вираженим (гострим) i субклiнiчним (прихованим) маститам. На молочнш фермi нашого пiдприемства оргашзований систематичний ветеринарний облiк захворюванням молочно! залози гострими маститами.
Нашi спостереження показали, що при вщхиленш вщ рiвномiрного розвитку четвертей вименi в сторону зменшення вони бшьше вражаються субклмчними маститами, нiж при вщхилеш у бiк збiльшення.
1ндекси четвертей i половин вименi показують рiзницю мiж долями, проте вона незначна, 43 (43,76%). Узагальнеш середнi даш не дають повно! характеристики стада за розподшом надо!в за долями вимеш, тому розподш надо!в за долями вимеш кожно! корови нами оцшювався в балах: iндекси передшх доль бiльш нiж в 43% оцшювали в 5 балiв; 40-42,9% - 4; 35-39,9% - 3 i менше 35% - 2 бали.
При ощнщ розпод^ надо!в за долями в 5 балах звернули увагу на те, щоб в кожнш частцi вименi було не менше 20 - 21 % надою, оскшьки в правш переднш частцi, наприклад, може бути 32% надою, а в лiвiй переднш - тшьки 18%, а в сумi вони дадуть iндекс 50%.
Найбшьша кiлькiсть корiв з неправильними формами вимеш вiдмiчена серед повновжових корiв (14%). Серед них також i найбiльша кiлькiсть тварин, непридатних до машинного до!ння i за розподшом надо!в долям вименi (48,2%). С певш вiдмiнностi, по вищезазначених ознаках у дочок рiзних буга!в.
За швидкютю молоковiддачi отримаш nopÎB^HO низью показники, а рiзниця мiж дочками рiзних буга1'в i вiковими групами KopiB незначна (1,071 - 1,123 кг/хв.).
Висновки: 1. Створення лабораторiï з спещальним обладнанням при органiзацiï оцшюючих робiт у пiдприeмствах з виробництва молока за iндустрiальними технологiями дозволяе не тiльки якiсно визначити пристосування корiв до даних технологiй, але й зберегти здоров я корiв та пщвищити ïx довголiття.
2. Запропонована органiзацiя визначення стiйкостi корiв до субклмчних маститiв дозволяе вести селекщю та стiйкiсть до маститiв молочноï залози з врахуванням форми вимеш та швидкостi молоковiддачi.
3.Оцiнка корiв за придатнiстю до iндустрiальниx технологш потребуе розробок методики, технологи ощнки з врахуванням конкретного пщприемства з виробництва молока, що дозволить пщвищити ефектившсть ведення селекцп молочноï худоби пристосованих до iндустрiальниx теxнологiй
Л1тература
1.Польовий Л.В. Теxнологiя скотарства в реформованих сiльськогосподарськиx пiдприемстваx Вiнницького репону /Л.В. Польовий, О.С. Яремчук. - Вшниця: ТВП «Книга - Вета»,2002.- 320с.
2. Яснецкий В.А. Механизация и автоматизациямолочных ферм / В.А. Яснецкий Н.П. Мечта, Л.В. Погорелый и др. - К.: Урожай, 1992. - 392 с.
3.Рудик I. А. Стшюсть тварин украшсько1' чорно -рябоï молочноï породи до маститу /1. А. Рудик, I. М.. Кудлай, А.П. Загородний // Наук. вюник Львiвська нацiональна академiя ветеринарно1' медицини iм.. С. З.Гжицького. - Львiв, 2005. -Т. 7 (№2), 4.3. - с. 251-254
4. Рудик 1.А. Молочна продуктившсть i тривалють продуктивного використання корiв украшсько1' чорно - рябо1' та червоно - рябо1' порщ / 1.А. Рудик, 1.М. Кудлай, Р.В. Ставенко, О. I. Бабенко // Вюник Бшоцерювського державного аграрного ушверситету. - Бiла Церква, 2000. - Вип. 12. - с. 121-125.
Summary L. Polyoviy, N. Reznichenko NEW APPROACHES TO EVALUATION SYSTEM COWS SUITABLE FOR
INDUSTRIAL TECHNOLOGY
Found that cows rating for suitability for industrial technologies requires development of methods for the determination of technology with regard to a particular company to produce milk that will improve the efficiency of breeding dairy cattle adapted to innovative technologies.
Key words: fitness, industrial technology, cow, speed molokoviddachi, a form of breast cancer, mastitis, selection
Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.1.
