CC BY
34
УДК 619:618:636.2
Кондрашов М.С., © астрант кафедри акушерства i штучного оЫменшня с.-г.
тварин iM. Г. В. Зверево!.
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт 1мен1. С. 3. Гжицького
М1КОЗИ, ЯК ЕТ1ОЛОГ1ЧНИЙ ЧИННИК ВИНИКНЕННЯ МАСТИТУ У КОР1В
З анал1зу даних лтератури осноеним збудником мастита мжозного походження е гриб Candida spp., що еикликае дане захеорюеання - до 95,5% у корге. На думку деяких аетор1е, C. Albicans е еажлиеим етюлог1чним чинником еиникнення даного захеорюеання.
Ключовi слова: мжозний мастит, дргжджоег гриби, гриб Candida, молочна залоза, профтактика, кл1н\чн1 ознаки, кандидамжоз.
Вступ. У харчуванш людини вдаграе важливу роль продукщя тваринного походження, а саме продукти отримаш вщ худоби. Вщ не! одержують бшьше 40% валово! продукци м'яса i близько 99% всього виробництва молока. Коров'яче молоко - головний продукт молочного скотарства, а молочш продукти е основною !жею для бшьшосп людей протягом всього !х життя (4, 9,12).
1нтенсифжаци виробництва молока, незважаючи на здшснення профшактичних програм i нових методiв лiкування, призводять до виникнення рiзних захворювань, у тому чи^ маститу. Дане захворювання е найбшьш поширеним серед молочно! худоби (5, 6, 7).
Мастит дiагностуеться в багатьох кра!нах свiту, в тому чи^ i на фермах з високою технологiчною культурою ведення галуз^ а також у господарствах Укра!ни, незалежно вiд форми власност та напрямкiв його дiяльностi.
За даними багатьох авторiв (Зверева Г. В., Хомин С.П., Яблонський В.А., Калиновський Г.М., Завiрюха В.1. та ш.), захворювання корiв на мастит охоплюе вiд 21 до 70 % стада, а 8-16 % корiв хворшть 2 рази i бiльше впродовж лактаци. Найбiльший стутнь ураження корiв маститом спостерiгаеться в осшньо-зимову i весняну пори року (1, 5, 7, 8, 9, 10, 12, 15).
Ця вщносна сезоншсть частоти виникнення маститу обумовлюеться погiршенням природноклiматичних умов восени та взимку, переходом вiд лiтньо-табiрного утримання до стшлового, змiною типу i рiвня годiвлi тварин та шшими чинниками, якi негативно впливають на загальну резистентнiсть органiзму i локальну стiйкiсть молочно! залози.
Malinowski E., (12) узагальнюючи данi з поширення маститу в рiзних кра!нах за 1988-1996 роки, зробив висновок, що клмчна форма маститу дiагностуеться в рiзних стадах у середньому в 30-50 % корiв протягом року.
© Науковий кер1вник - доцент Стефаник В. Ю. Кондрашов М.С., 2009
63
Субклмчний мастит з ураженням одше! або бшьше часток вим'я рееструеться у 20-50 % корiв. А на частку субклмчного маститу припадае 70- 80 % вщ загально! кiлькостi втрат, спричинених маститами.
Запалення молочно! залози корiв е причиною великих втрат, як можна подiлити на економiчнi та сощальш. Економiчнi збитки при мастик стосуються, в основному, власникiв тварин i молокопереробних пiдприемств. Соцiальнi втрати важко обрахувати, вони е наслщком споживання молока та молочних продукив низько! якостi людиною i особливо дггьми.
Вiдносно значне поширення маститу спричиняе велик економiчнi збитки для господарств, яю е постачальниками молока - сировини для молокопереробно! промисловост^ За даними лiтератури, у багатьох кра!нах мастит настiльки поширений, а збитки вщ нього настiльки велию, що це захворювання вважаеться другим за своею важливктю пiсля туберкульозу та бруцельозу (7, 8).
Молоко - щнний продукт харчування, який мктить у собi всi необхщш для життя людини i тварин речовини :бшки, жири, вуглеводи, макро- i мiкроелементи
та вiтамiни. Всього близько 120 речовин. В той же час молоко е досить сприятливим середовищем для розвитку мiкроорганiзмiв i не тшьки сапрофiтiв, але й збудникiв iнфекцiйних хвороб та харчових отруень людей i тварин (5, 6,
7).
За даними авторiв (Логвинов Д.Д., Чумакова Т.А., Кравщв Р.Й., Хоменко В.1., Островський Я.Ю, Яблонський В.А., Хомин С.П., Калиновський Г.М. та iн.) у нормi молоко, що знаходиться у молочнш залозi здорових тварин, не мютить бактерiй. Вони потрапляють сюди ззовнi. При до!нш першi щвки молока забруднюються у дiйковому каналi i мiстять в 1 мл до 160 тис. бактерш. В подальшому дiйковi канали промиваються молоком. Тому його забруднення бактерiями рiзко зменшуеться. Також мiкроорганiзми можуть потрапляти до молока iз пилом, iз шматочками шкiри дiйок та вим'я, задшх кiнцiвок i хвоста тварини, з рук доярки, посуду, саштарного швентаря, повiтря тощо, а при машинному до!нш - зi стакашв та шлангiв до!льного апарата. Зразу тсля до!ння кiлькiсть мiкроорганiзмiв у молощ може сягати вiд кшькох тисяч до мiльйонiв в 1 мл (2, 3, 7).
Отже, молоко в молочнш залозi клмчно здорово! корови е стерильним. I стерильшсть ця тдтримуеться бактерицидними i бактерiостатичними властивостями молока. Проте мехашзми захисту молочно! залози не е абсолютними. Проводячи дослщження Яблонський В.А., Хомин С.П., Калиновський Г.М., Загаевский И.С., Якубчак О.Н., Завiрюха В.1. Та ш., встановили, що бюлопчному етiологiчному фактору (бактерi!', дрiжджi, вiруси, мiкоплазми та хламiдi!) належить найбшьша частка - до 85 % уах випадкiв маститу. Найчастiше збудниками маститу е стрепто- та стафшококи, рщше -ентеробактерi!, переважно кишкова паличка (3, 5, 6).
Основний шлях проникнення мiкроорганiзмiв у молочну залозу -дiйковий канал, це вщбуваеться при порушеннi правил до!ння, несправному
64
дошьному обладнанш, подразненш шири вим'я рiзними хiмiчними реагентами. Основна роль в шфекцшнш етюлоги маститу належить патогенним i умовно патогенним мжрооргашзмам, що заселяють поверхню шкiри вим'я.
Видовий склад мiкроорганiзмiв, що викликають або ускладнюють мастит, залежить вiд багатьох чинникiв. Серед них :гео^матичш зони, санiтарно-гiгieнiчний стану господарств^ мiкроклiмат примiщень, застосування антибютиюв при лiкуваннi тварин тощо.
Завдяки наявност специфiчних збудникiв маститу у багатьох крашах його вважають шфекцшною хворобою.
Карташова В.М. та 1вашура А. I. (8) до основних збудниюв маститу вiдносять Staph. aureus та Str. agalactiae. Деяк дослщники вважають, якщо мастит виникае з шших причин, подальший перебiг хвороби все одно ускладнюеться мiкробним чинником. Частше причиною виникнення маститу стають бактери групи кишково! палички, стафшококи, стрептококи.
Malinowski E. i Klosowska A. (12),вказують на те, що в 90 % випадюв шфекщю вим'я викликають бактери, i подшяють !х на двi групи. До першо! з них (major pathogens) вони вщносять: Str. аgalactiae, Str. dysagalactiae, Str. uberis, Str. piogenes, Staph. aureus, E. coli. До друго! (minor pathogens) - коагулазо-негативш стафшококи, мжрококи а також дрiжджеподiбнi гриби.
Участь грибiв як етюлопчних агентiв в запалення вим'я (мастит мжотичний) у корiв мае тенденщя до зростання (14, 16). Л^ературш данi показують, що гриби е причиною сьогодш вiд 2 до 13% випадюв запалення вимеш корiв (12, 15).
Випадки грибкового маститу зазвичай трапляються нерегулярно, але може також виникати ензооти, якi охоплюють значну частину стада. Етiологiчним чинником цього захворювання може бути багато видiв грибiв: Candida, Cryptococcus, Rhodotorula, Torulopsis i Trichosporon (15). Серед цих видiв грибiв, гриб Candida spp. вважають основним чинником, що викликае мкозний мастит у корiв - до 95,5% випадюв (15). Гриб Candida spp. вщноситься до видiв, яю найбiльш часто вдаеться виявити iз дослiджуваного секрету при клмчних випадках маститу мiкотичного походження, iз них найбiльш поширенi такi як C. Albicans, C. crusei, C. parapsilosis, C. guillermondi, C. tropicalis, C. pseudotropicalis (14, 16). На думку деяких авторiв, C. Albicans е важливим етiологiчним фактором в цш хворобi (12, 13, 14, 15, 16).
Кандидамжоз - захворювання тварин, що викликаеться мiкроскопiчними грибами роду Candida, - характеризуеться ураженням шюри, слизово! оболонки ротово! порожнини з утворенням бшо-Ырих нальотiв, а також ураженням внутршшх органiв.
Гриби роду Candida-дрiжджеподiбнi, широко розповсюдженi в ириродь Вони зустрiчаються в молочних продуктах, грунт!, соломi, сiнi, силоа, але найоптимальнiшi умови для нього знаходяться у живому оргашзмь Дрiжджеподiбнi гриби виявляють у ротовiй порожниш, кишечнику, легенях, але у здоровому органiзмi не паразитують, бактери-антагонюти не дають !м розвиватися. Якщо ж оргашзм ослаблений Гншими
65
хворобами, зокрема диспепаею, авггамшозами, а також несприятливими умовами утримання та годiвлi, гриби проявляють патогенш властивосп i порушують житщ^ функцп органiв i тканин. Особливо часто кандидамжоз виникае пiсля тривалого застосування антибютиюв (пенiцилiн, стрептомiцин, бюмщин), що прискорюють виведення з оргашзму вiтамiнiв А, В12 та К. Кандидамжоз, як i багато шших мiкозiв, виникае в господарствi раптово, без занесення збудника, i нерщко повторюеться на наступний рiк
1з-за невисокоi iнвазii кандидоз зазвичай уражае тiльки одну чверть вим'я (17, 18, 19). Клмчш симптоми гострого маститу мжозного походження не вiдрiзняються вiд дослiджуваних при бактерiальних iнфекцiях. Симптоми зазвичай з'являються через тиждень пiсля проникнення грибiв в молочну залозу, а iнодi навт через кiлька днiв пiсля лжування антибiотиками (15, 20). Ураженi чверт трохи опухлi, не болючi, почервоншня шкiри, консистенцiя щiльна. Зазвичай не спостер^аеться збiльшення надвим'яних лiмфатичних вузлiв. Мiсцевi симптоми часто супроводжуються короткотривалою лихоманкою 40° - 42° С, а iнодi i втратою апетиту i збiльшення пульсу (15, 18, 20, 21). При цьому йде зменшення секреци молока з ураженоi чверть Секрет молока при цьому змшений. Воно стае жовтим, водянистим, мктить пластiвцi фiбрину, згустки казешу, домiшки слизу, кровi, гною, неприемний запах. При дослщженш видiлень iз ураженоi чвертi можна вiдчути характерний запах дрiжджiв (21, 22).
Хрошчне запалення вим'я мiкозного походження виникае в результат переходу гостроi форми хвороби. Характеризуеться вщсутшстю симптомiв маститу, але слабо вираженi локальнi ураження. Хронiчне запалення спочатку характеризуються наявшстю в молоцi слизових пластiвцi, яю зникають через деякий час. При клмчному дослiдженнi встановлюють збiльшення надвим'яних лiмфатичних вузлiв (15, 18, 21, 22, 23, 24).
Для лжування маститу мжотичного походження рекомендуеться використовувати йодистий калш. Рекомендована доза для лжування 10 г йодиду калш на день протягом 14 дшв. Лiкування тривале i не завжди дае бажанi результати (22, 24, 14). Але якщо до кристалiв йоду додати олш та ефiр в певнiй пропорцii то настае кращий терапевтичний ефект , хоча все одно йде сильне подразнення (22).
Створення препарата для лжування мжозного маститу все ще перебувае в наукових дослщженнях та експериментах. Звщси випливае необхщшсть для застосуванш в лiкуваннi грибкових запалень вименi лiкiв, якi використовуються в медициш людини.
За даними автора Kostowski W одним з перших антибютиюв, який застосовуеться для л^вання запалення вименi мiкозного походження е шстатин. Цей антибiотик полiвалентний i в залежностi вiд дози протигрибковий (25). Характеризуеться гарним лжувальним ефектом вщносно Candida spp. та шшх видiв грибiв (21, 23). Рекомендована доза шстатина при введенш внутрiшньовим'яно е 250 - 500 тисяч О.Д. у молочну залозу (23). Вводять 3 рази
66
на день. При цьому лжувальний ефект видно у 90% випадюв, але шстатин мае дуже сильну подразнювальну дш на залозисту тканину вим'я, що обмежуе його широке застосування при лжуванш маститу мiкотичного походження (23, 24).
Л1тература
1. Яблонський В.Я. Практичне акушерство, пнеколопя та штучне оЫменшня сiльськогосподарських тварин. -К.: Урожай, 1995. -228 с.
2. Логвинов Д.Д., Чумакова Т.А. Физиология и патология вымени у коров-К.: Урожай, 1971.-268с.
3. Ветеринарне акушерство, пнеколопя та бютехнолопя вщтворення тварин з основами андрологи. / та ш. За ред. В.А.Яблонського та С.П.Хомина-Вшниця: Нова Книга, 2006.-592с.
4. Гончаров В.П., Карпов В.А., Якимчук И.Л. Профилактика й лечение маститов у животных. -М.: Россельхозиздат, 1987.-208 с.
5. Завiрюха В.1., Куртяк Б.М. Патолопя оргашв розмноження та стимулящя продуктивностi корiв. - Львiв: ТеРус, 1999.- 148 с.
6. Загаевский И.С., Якубчак О.Н. Методические рекомендации по диагностике и профилактике маститов у коров. Белая Церковь, 1988.- 23 с.
7. Кравщв Р.Й., Хоменко В.1., Островський Я.Ю. Молочна справа. - К.: Вища школа, 1998.- 278 с.
8.Картошова В. М., Ивашура А. И. "Маститы коров". - М.: Агропромиздат, 1988. - 256 с.
9. Оксамитний М.К., Векслер С.А., Александров С.М. Профилактика i лжування маститiв у корiв. К.: Урожай, 1988.-117 с.
10. Рекомендации по борьбе с маститом коров (Зверева Г.В.,Олеськив В.М., Хомин С.П. )- М.: Агропромиздат, 1985.- 30 с.
11. Методи дiагностики i лжування тварин, хворих на мастит (Костишин G.G., Стефаник В.Ю., 1ваняк Я.1. За ред. Хомина С.П.- Львiв: ЛДАВМ iм. С.З. Гжицького, 2003 - 64 с.
12.Klossowska A., Malinowski E.: Niektore cechy drozdzakow wyosobnionych z przypadkow mastitis u krow. Mat. Konf. Mastitis-Higiena Mleka. Bydgoszcz, 1990, s. 58-60.
13. Krzyzanowski J., Sielicka B.: The characteristics of anascogenic yeasts isolated from the clinikal cases of mastitis in cows. Annales UMCS, Sec. DD 1996, 51, 59-64.
14. Gosch S.: Untersuchungen zur Hefe-Mastitis des Rindes Vorkommen, Spezies-Differenzierung und in vitro-Sensibilitat der Hefen gegenuber dem Imidazol-Derivat Tioconazol. Praca dokt., Uniwersytet Monachium, 1993.
15. Krukowski H.: Zapalenia wymienia na tle grzybiczym u krow. Medycyna Wet. 2000, 57, 18-20.
16. Glinski Z.,Kostro K., Woloszyn S.: Choroby zakazne zwerzat, cz. WAR, Lublin 2000.
17. Richard J.L., McDonald J.S., Fichtner R.E., Anderson A.J.: Identification of Yeats from Infected Bovine Mammary Glands and Their Experimental Infectivity
67
in Cattle. Am. J. Vet. Res. 41, 1991-1994, 1980.
18. Wawron W., Szczubial M.: Leczenie grzybiczych zapalen wymion u krow. Medycyna Wet. 57, 863-866, 2001.
19. Weigt U.: Untersuchungen uber die bovine Hefemastitis unter besonderer Berucksichtigunt ihrer Entstehung. Praca hab., Wyzsza Szkola Wet. Hanover, 1973.
20. Farnsworth R.J.: Significance of fungal mastitis. J. Am. Vet. Ass. 170, 1173-1174, 1977.
21. Niewitecki W., Malinowski E., Kaczmarowski M.: Skutecznosc konwencjonalnego i skojarzonego leczenia klinicznych postaci mastitis. Mat. XXXV Konferencji Naukowej Sekcji Fizjologii i Patologii oraz Sztucznego Unasienniania Zwierzat PTNW. Wenecja, 1-2. X, 113, 2001.
22. Malinowski E.: Znaczenie i profilaktyka mastitis - perspektywy. Zycie Wet. 76, 467-471, 2001.
23. Litwinczuk A., Lawera I.: Substancje hamujace w mleku. Cz. I. Pochodzenie i zawartosc. Prz. Hod. 1, 10-12, 2001.
24. Wawron W., Szczubial M.: Wybrane aspekty terapii grzybiczych zapalen wymion u krow. Mat. XXXVI Konferencji Naukowej Sekcji Fizjologii i Patologii oraz Sztucznego Unasienniania Zwierzat PTNW. Wenecja, 19-20. X, 74-80, 2001.
25. Kostowski W.: Farmakologia. PZWL Warszawa, 1994.
Summary M.S Kondrashov graduate student Supervisor -candidate of veterinary sciences, associate professor V.Yu.Stefanyk Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology name after. S.
Z. Gzhicky Lviv, Ukraine MIKOSIS AS A CAUSATIVE FACTOR OF MASTITIS IN COWS.
From analysis of literature leading cause of mastitis mikoznoho originating mushroom Candida spp., that causes this disease - to 95.5% in cows. According to some authors, C. Albicans is an important causative factor of this disease.
Key words: mikosis mastitis, yeast fungus, fungus Candida, mamma gland, prevention, clinical features, candydamikosis.
Cmammx nadiumna do peda^ii 25.09.2009
68
