CC BY
50
УДК 619:618:576.8
Турко 1.Б., кандидат бюлопчних наук, доцент, Семанюк В.1., кандидат бюлопчних наук, доцент, Пеленьо Р.А., кандидат ветеринарних наук, асистент, Куляба О.В., асистент ®
Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт iмет С.З.Гжицького
ШЛЯХИ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СТРЕПТОКОКОВО1 ТА СТАФ1ЛОКОКОВО1 М1КРОФЛОРИ ПРИ МАСТИТ
До^джено залежтсть еиникнення маститiе кокоеог етюлогп eid стану бактерiального забруднення шюри молочног залози та ету теарин. Встаноелено еплие кокоеог мтрофлори на фiзiологiчний стан молочног залози.
Ключовi слова: велика рогата худоба, мастит, дiагностика, стафшококи, стрептококи, соматичш кл^ини.
Вступ. Захворювання корiв субклмчними маститами значною мiрою перешкоджають збiльшенню виробництва молока i знижують якiсть молочних продукив. Приховане запалення, що виникае в молочнiй залозi, спричиняе зниження надо!в не лише пiд час захворювання корiв, але й тсля нього, а також залишае таю небажаш наслiдки, як гiпогалактiю i агалактiю. Через це корiв часто вибраковують у молодому вiцi.
Крiм зниження молочно! продуктивностi, при субклмчних маститах погiршуеться якiсть i поживна щншсть молока, що унеможливлюе виготовлення з нього ряду молочних продукив. Внаслщок забруднення патогенними мiкроорганiзмами молоко i молочнi продукти можуть стати причиною захворювання людей, особливо дггей.
Мета роботи полягала у з'ясуванш основних джерел та шляхiв забруднення молока коковою мiкрофлорою, визначеннi !! видового складу та встановленнi впливу !! на якiсть молока.
Матер1ал i методи. Дiагнозування маститiв проводили на основi виявлення клiнiчних ознак i за допомогою 2,5% розчину мастидину. Мжробюлопчними методами визначали склад коково! мiкрофлори молока корiв, уражених маститом, а також шюри молочно! залози та до!льного обладнання, встановлювали взаемозв'язок мiж санiтарним станом до!льного обладнання та ураженiстю молочно! залози маститами коково! етюлоги. Встановлення мжробюлопчно! якостi молока проводилось шляхом визначення вмюту соматичних клiтин у збiрному молоцi. На пiдставi рiвня соматичних клiтин визначали також якiсть збираного молока та вплив на не! коково! мкрофлори.
Результати дослщжень. Вивчаючи локалiзацiю i розповсюдження маститу, встановлено, що права половина молочно! залози, бшьшою мiрою
® Турко 1.Б., Семанюк В.1., Пеленьо Р.А., Куляба О.В., 2010
321
тддана патолопчним процесам (у 21,8-23,5% випадюв), шж лiва (у 11,2-12,9% випадюв), що, очевидно, пов'язано з фiзiологiчною особливiстю корiв, якi при вiдпочинку частiше лягають на правий бiк, при цьому вим'я охолоджуеться, травмуеться та шф^еться. Також встановлено, що в бшьшосп випадкiв запальнi процеси у вимеш корiв локалiзуються в однiй, меншою мiрою в двох, i дуже рщко в трьох або чотирьох чвертях.
За результатами обстеження поголiв'я корiв було виявлено прихований та клмчний мастити, причиною яких були агалактшний стрептокок (у 24% випадюв) i патогеннi стафiлококи ( у 71% випадюв). Асоцшована мiкрофлора спостер^алась у 5 % випадкiв (мал.1).
Мал. 1 Особливост1 мпфофлори при маститах кор1в
У корiв, у вимеш яких мютився агалактiйний стрептокок, шюра дiйок була iнфiкована цим же збудником лише на 69%. Патогенш стафшококи виявились на шкiрi дiйок майже у всiх корiв, що мали !х у вимеш. Ц данi наводять на думку, що агалактшний стрептокок меншою мiрою пристосований до юнування в зовшшньому середовищi, нiж патогенний стафiлокок (мал.2).
Мал. 2 Розповсюджешсть коково! м1крофлори на шк1р1 д1йок 1 в паренх1мному молоц1 (к-ть кор1в)
Агалактшний стрептокок Патогенний стафшокок
0 паренх1мне молоко
□ шюра дшок
322
При дослщженш густини обЫменшня патогенними стафшококами шюри дшок вимеш (мал.3) у 41% випадюв вона становила 1-10 клiтин/см2, у 39% випадюв — 10-50 клггин/см2, у 20% випадкiв - бшьше 50 клiтин/см2. Таким чином, середне обсiменiння 1 см2 шкiри дшок у дорослих корiв становить 32 кл^ини.
Мал. 3 Обсiменiння ипори дiйок вимеш патогенними стафшококами
При дослiдженнi вiкових особливостей (мал. 4) контамшаци вим'я тварин патогенними коками у змивах зi шкiри дшок нетелiв агалактiйного стрептокока не виявлено. В поодиноких випадках вiн зустрiчаеться у первiсток, а починаючи з 2 до 5 лактаци контамшащя шкiри молочно! залози поступово зростае з 12% тварин до 36%. Патогенними стафшококами шюра була шфкована у вЫх вiкових групах тварин з аналопчною динамiкою.
Мал. 4 Особливоси коковоК м1крофлори шкчри дшок р1зних в1кових груп кор1в
нетелi первiстки 2-3 лактацiя 4-5 лактащя
□ патогенний стафшокок 0 агалактшний стрептокок
Виникнення змiн внаслiдок запальних процесiв молочно! залози супроводжуеться порушеннями секрецi! молока, а також викликають зниження надо!в, фiзичнi та хiмiчнi змiни складу молока i характеризуются масовою появою у молоцi соматичних кл^ин - iндикатора того, що молоко одержано з хворо! молочно! залози.
323
В результат наших дослщжень найбшьша кшькють соматичних кл^ин у збiрному молоцi 5^10б i бiльше встановлено у II квартала У другому пiврiччi кiлькiсть соматичних кл^ин молока поступово зменшувалась i на кiнець року була в межах саштарних норм, а саме, 350 тис. клггин в 1 см3.
Покращення стану молочно! залози в другому пiврiччi на нашу думку обумовлене проведеними ветеринарно-саштарними заходами, пасовищно-вигульним перiодом утримання, тд час якого тварини бiльше часу знаходилися на пасовищ^ внаслiдок чого створюеться розрив мiж стацiонарною мжрофлорою примiщень та органiзмом тварин, а також впливом сонячного промшня на мжрофлору шкiри вименi. Не можна забувати також i про зростання у цей перюд резистентностi тварин до шфекци.
Оцiнка санiтарного стану до!льного обладнання, що безпосередньо впливае на шфжування молочно! залози, здшснювалась шляхом дослiдження змивiв з до!льних апаратiв при незадовiльному санiтарному сташ останнiх i пiсля !х чистки, миття та дезшфжаци.
При незадовшьному санiтарному доглядi патогеннi стафiлококи виявляються на дiйковiй гумi у значнш кiлькостi до!льних апаратiв (39%), а тд кiнець до!ння iнфiкованими стають усi апарати.
Найбшьша густота обаменшня вщзначаеться в процес та в кшщ до!ння, що обумовлюе решфшування тварин.
Пюля чистки 1 одноразово! дезшфекцп до!льних апарат1в переважна !х бшьшють була вшьна вщ патогенних стафшокоюв (82%), у решти -густина обаменшня значно зменшилась до 54 клггини/1 мл змиву (мал.5).
Мал. 5 Патогенна мшрофлора дшково!" гуми до'Кльних аиарапв
300
250
200
150
100
перед до'шням в процесс до'шня шсля до'шня шсля санобробки
Ш клiтин/мл змиву
324
Патогеннг стафглококи постгйно видглялись з металевих цiдилок, з рушникгв для витирання вименi, з дгйниць, молочних бiдонiв, агалактiйного стрептокока на дшковш гумг до!льних апаратгв не було видiлено.
Висновки.
1. Патологгчш процеси частiше спостерiгались в правгй половинi молочно! залози.
2. Частина маститгв, викликана патогенним стафглококом, складала 71%, агалактiйним стрептококом - 24% i змiшаною мiкрофлорою - 5 %.
3. У 41% випадюв густина обсгменгння шюри вим'я мгкрооргангзмами становила 1-10 клгтин/см2, у 39% випадюв - 10-50 клгтин/см2, у 20% випадюв -бшьше 50 клггин/см2
4. Видглення агалактгйного стрептокока в молоцг було частгшим нгж наявнгсть його на шкгрг, протилежна закономгрнгсть встановлена стосовно патогенного стафглокока.
5. З вгком забрудненгсть шкгри молочно! залози коргв коковою мгкрофлорою зростае. Агалактгйний стрептокок виявляеться починаючи з 1 лактаци.
6. Сангтарний стан до!льного обладнання в процесг до!ння поггршуеться, що вгдображаеться в 99% забрудненнг його коковою мгкрофлорою.
Л1тература
1. Смоляр В. Адаптацгя коргв за ргзних технологгчних варгантгв утримання та до!ння// Тварин. Укр.- 2007.-№ 1.- С. 9-10.
2. Якубчак О., Хоменко В., Тютюн А., Риженко Г., Джмгль О. Деякг аспекти бактергального обсгменгння сирого збгрного молока// Вет. мед. Укра!ни.- 2001.- № 3.- С.30-31.
3. Alrawi A. et al. Genetic analysis of California mastitis test records. 1. Coded tests// J. Dairy Sc..- 2009.- 62, 7.- Р. 1115-1124.
Summary
Turco I.B., Semanjuk V.I., Pelenjo R.A, Kulyaba O.V.
The investigation due to the dependence of cocus etiology mastitis on the state of lacteal gland skin and animal age bacterial pollution. It was set up, that pathological processes were more observed in the right part of udder, and at the same time 71 percent of mastitis are caused with pathogenic staphylococcus, 24 percent - streptococcus agalactiae and 5 persent - mixed microflora. Contamination of udder skin with microorganizmis in 41 persent consisted of 1-10, in 39 persent -10-50 and in 20 persent of cases - more 50 cells/cm2. Streptococcus agalactiae was founding out from the beginning of the first lactation and since the age, the pollution of cows lacteal gland skin with cocus microflora was increased.
Стаття надшшла до редакцИ 12.04.2010
325
