CC BY
18
1з 5-им 1 4-им класами тюно пов'язаний 8-й, представлений населениям птахш дубових незшкнутих люових культур. До складу основних видш входять блакитна синиця, звичайна вшсянка I велика синиця, наявшсть яких й визначають М1Сцерозташування класу у структур!.
Загалом вшмшносп вар1ант1в населения птах1в у класах по вертикал1 по-в'язаш з1 зростанням трофност1 грутчв, зашснешстю територш, в1ком I складом лкосташв, горизонтал1 - зволожешстю мкцепроживань.
Л1тература
1.Купсрцггох ВЛ., Трофимов В.А. Автоматическое выявление макроструктуры системы// Проблемы анализа дискретной информации. - Новосибирск. - 1975. - Ч. 1. - С. 67-83.
2. Равкин Ю.С. Пространственная организация населения птиц лесной зоны (Западная и Средняя Сибирь). - Новосибирск: Наука, 1984. - 264 с.
3. Трофимов В .А Количественный факторный анализ матриц связей у пространстве разбиений со структурой// Модели агрегирования социально-экологической информации. - Новосибирск. - 1978.-С. 91-106. _
УДК630*17 (075.8) Доц. А.Д. Шовгаи, кб.н.-УкрДЛТУ
HOBI ДАШ ЩОДО РОДУ ROSA L. НА ВОЛИНСЬКШ ВИСОЧИН1
Види роду Rosa L., якому властивий апомжеие, важно визначаються. В одному mic-цезростанш на Волинськш височиш визначили BiciM його вшив. Для них склали репона-льний визначник (ключ). На Волинськш височиш на виходах вапнякт треба зберегги ча-гарников1 заросп, як резервата генофонду роду Rosa L. та iHiuoi термофшьно! флори.
Doc. A.D. Shovhan - USUFWT The new data about genus Rosa L. in Volyn' height
It is difficult to distinguish the species of an apomixisual genus Rosa L. We had found 8 species of the genus in one place, then we made a local continuant. It's necessary to preserve as a reservat genetic foundation of genus Rosa L. and other termophilic species the bushes on limestone of the Volyn' height.
ГПд бурхливим натиском з боку людського сусшльства за остант десяти-лггтя помггно скоротилися TepHTopii, зайнят1 природною рослиншстю, збшнилася флора бшьшостч природних perioHie i рослинних угруповань. Ictotho зменшилася чисельшсть багатьох видш рослин, а деяю з них навпъ повшетю зникли з лиця Земль
Кожен бюлопчний вид - неповторне творшня природи з властивими тшь-ки йому еволющйно сформованими спадковими бюлопчними, бтх1м1чними, морфолопчними, еколого-ценотичними, ареалопчними властивостями. Людству ще HeeiflOMi корисш властивосп дуже багатьох в ид ¡в рослин. Образно кажучи, у природ! немае некорисних людиш вид1в - е тшьки наше незнания Ух корисних властивостей, зумовлене недостатшм вивченням. Адже по cyTi Bci види мають по-тенцшну практичну цшшеть.
Д1ева ¡ндив1дуальна охорона окремих вид1в можлива тшьки при детальному Ух обл1ку та вивченш. В умовах ВолинськоУ височини, зокрема Луцького лю-ництва, часто зустр1чаються схили балок, висою береги р1чок i noTOKiB твденноУ i твденно-захщноТ експозишУ. LJi м1сцезросгання зайнят1 степовою рослиншстю i чагарниковими заростями з участю шипшин.
26 Збфннк наукоао-техшчних праць
Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.2
Рщ ROSA L. мае характерну будову kbítok. У них ппантш ув1гнутий глечи-копод1бний, мае загальну форму вщ кулястоУ до продовгуватоУ.
При достигаючих плодах ппанти набувають б1льше чи менше яскравого забарвлення та соковитоУ консистенцп. У них нагромаджуеться багатий bmíct цу-KpiB, оргашчних кислот та ¡нших ф1зюлопчно активних речовин, зокрема вггамь híb. Tani властиboctí ппантП'в виникли та еволюцшно закртилися як пристосу-вання до ендозоохорп.
Плодолистики - вшьш, не зросл1 м;ж собою i не зануреш у гшантш, Ух kí-льк1сть не визначена. Окрем1 плодики - однонасшш ropiuiKH - утворюють зб1рний плщ багатогоршок.
Найбшьш поширеними серед розоцвп-их е роди, у котрих простежуються редукщя запилення i перехщ до апом!ктичного розмноження (тобто розмноження без запилення). Це, у першу чергу, роди рубус, перстач i роза. У бшьшосп Ух вид1в апом1ксис частковий i поруч з апокиктичним розвитком насшин час вщ часу проходить нормальний статевий процес |4]. Апомжсис сприяе утворенню величезноУ p¡3HOMaHÍTHOCTÍ перехщних форм. Все це створюе велик! перешкоди для визна-чення вид1в всередиш роду.
Дикоростуч1 види роду Rosa прийнято називати шипшинами, а культиво-ваш - трояндами. Пагони i органи шипшин використовуються людством з неза-пам'ятних до1сторичних 4acíb. Íxhí cokobhtí bhcokobíthmíhhí rinaHTi'í використовуються як харчовий, вггамшний та л1кувальний продукта. Ihiijí частини рослин - kb¡-ти, вегетатавш пагони, а також rinaHTi'í та плодики - як л1карська сировина i сирови-на для парфумерного виробництва. Проте бюметричш показники та 6íoxímÍ4hí влас-thboctí, зокрема bmíct ф1зюлопчно активних речовин з л1кувальною д1ею е дуже не-однаковим у р1зних вид1в. Так, bmíct вггам1ну С змшюеться вщ 1 до 18 мг %. Цього, на жаль, не враховано у д1ючих стандартах на л1 карську сировину [111.
Предметом наших досл1джень е виключно дикоросл1 види. У склад! 6io-геоценоз1в шипшини вЫграють двояку роль. LU колюч1 чагарники одночасно е кормовою базою та природним сховищем для багатьох тварин. Скльовуючи rinaHTiií, птахи сприяють поширенню вшив.
Бшышсть шипшин е рослинами свшюлюбними i досить зимостшкими. Разом з тим, це термофшьш (теплолюбш) кальцефши. Вони поселяються, у першу чергу, на вщкритих i добре прогрггих схилах швденноУ i швденно-захщноУ експо-зищй. При недостач! свшш, пщ наметом дерев через недостатне освгглення слабо вегетують, не цв!туть i не плодоносять. Як кальцелюбш i водночас ацидофобш рослини шипшини прекрасно почуваються на карбонатних грунтах i виглядають дуже пригшченими на фунтах кислих.
В межах ВолинськоУ области, як свщчать л1тературш джерела [1, 5, 6, 9, 10|, р1д Rosa найбщьше приурочении до ВолинськоУ височини. Ландшафта uie'í височини дуже вiдpiзняютьcя вщ полкьких з двох основних причин: по-перше, поширенням карбонатних лесовидних суглинюв, як1 е материнською прською породою грунт1в чорноземного типу, 30bcím невластивих полюьким ландшафтам; по-друге, значними абсолютними висотами i досить глибокими долинами, балками, мюцями i ярами.
В умовах сильного розчленування рельефу на Волинськш височиш трапля-ються виходи на поверхню р1зномаштних прських порщ. А це створюе велику p¡3-
1. J1ÍCOBC та садово-паркове господарство 27
номаштшсть еколого-м1крокл!матичних та едаф1чних Him, KOTpi вдаграють значку роль у розподЫ природних вид1в рослин з р1зними еколопчними вимогами.
Схили швденноУ i швденно-захщноУ експозицш ¡нсолюються та nporpiea-ються набагато сильшше вщ схкшв швтчних, твшчно-схщних чи схщних рум-6iß. На твденних схилах - специф1чний мжроюпмат з бшьш високими терм1чни-ми показниками верхнього грунтового i надгрунтового mapie повггря. Особливо посилюеться це прогр1вання у поеднанш з теплоемким вапняковим субстратом. При цьому виникають мжроюпматичш умови, що за своТми показниками набли-жаються до юимату стешв або нав1ть Середземномор'я. На цих схилах концент-руються не тшьки термофшьш, а ще й ксерофит види.
Об'ектом нашого дослщження послужили термофшьш чагарников1 заросп в околицях м. Луцька, що сформувалися на крутосхилах поруч з масивами Луць-кого люництва на землях селянськоУ спшки с. Лище. На вершиш пагорба ще доне-давна селяни видобували вапняк i випалювали вапно.
Пробна дшянка закладена на схил1 крутизною понад 20°. Експозищя nie-денна. Деревний ярус - вщсутнш. Чагарниковий ярус добре виражений, але не 31-мкнутий. У склад! цього ярусу терен (Prunus spinosa L.), свидина кроваво-червона (Swida sangvinea (L.) Opiz.), жостпр проносний (Rhamnus catharctica L.), види шипшин (Rosa sp.), глщ одноматочковий (Crataegus monogyna Jack.), глщ озброений (С. praearmata Klok.), глщ несправжньо-кривостовпчиковий (С. pseudokyrtostyla Klok.). Трав'яний ярус представлений великою р1зноманп-шстю вид1в, яких можна згрупувати у кшька аспестчв. Грунт карбонатний на виходах вапнямв. Тип лкоро-слинних умов — С2 — св1жий сугруд (суховатий суборовий пщтип) [2|.
Рщ Rosa, як вже було сказано, дуже важкий для визначення. Щоб точно визначити його вид, треба мати квггконосш пагони, 3i6paHi шд час цвтння i у час дозршання rinaHTiiB, а також турюни - вегетативш пагони, що утворюються на кореневищах i служать для розростання куща.
Рщ представлений, в основному, листопадними, ортотропними з прямостоячими пагонами та плапотропними з витким стеблом кущами. Стебла вкрит1 щетинками або р1зноУ форми шипами. Ареал роду простягаеться у швшчнш шв-кул1 вщ субтрошюв до полярного кола.
Нами були виявлеш та визначеш 8 вид1в шипшин. На основ! з1браного гер-барного матер1алу та анал1зу Bcix наявних у нас визначниюв [4, 7, 8, 12-14| був складений репональний ключ для визначення видт шипшин. Для наочносгп i зруч-Hocri користування ключем xapaicrepHi ознаки виявлених нами вид1в зводимо у табл. 1, а бюметричш показники вегетативних i генеративних оргашв - у табл. 2.
На Волинськш височиш люи i чагарников! заросп займають 11.6 %, пасо-вища - 3.8 %, сжожат1 -9%, води i болота 1.5 %, a opHi земл1 становлять 62.7 %, сади i городи - 4.3 %, ¡Hiui земл1 - 7.1 % [1, 6, 9, 10]. Таким чином бшыи-менш природш i нашвприродш упддя займають 23.4 % територй', а люи та чагарников1 зарост1 становлять тшьки десяту частину. Саме тут, на одшй четверил й частиiii Bci-еУ територп ВолинськоУ височини зосереджеш основы! ресурси дикорослих корис-них рослин uie'f флори [6]. Багато з них мають цший комплекс корисних властивос-тей i е одночасно у р5зних списках корисних рослин: медоносних, л!карських, тех-шчних та ¡н.
28 Збфннк науково-техшчних лраць
Таб.1. 1. Рег'юналъпий ключ для визначення в ид ¡в роду Rosa L.
Стебло, шипи на стебл1 Листок Кв!тка Назва виду
Прилистики Рахк Пластинки Кв!тон!жки Ппантй' Чашелистики Стовпчики маточок
С. опушене. Шипи р!знотипш, опушеш Опушений, мае шипи Велим, зморшкуват1 Гол!, довжиною до 3 см Сплюснуто-куляст! Широк!, перист!, вщ!-гнуп - Rosa rugosa Thunb.
Ш.однотипш серповидш, гол! - Вкритий шипиками Блискуч1, зелен!, гол! Гол!, рщко залозисп, KOpOTKi Продовгува-TÍ, гол! Перист!, в!-д!гнут! назад, швидко опадають Коротк!, piflKO опушен! Rjsa canina L.
Ш.р1знотип- Н1, ГОЛ1, си-дять попарно На kbítkoho-сах широю, плосю Гол!, сизозележ Koporei, гол! Куляст!, гладк! Ц!л!сн!, опушен!, залозист! Коротк! Rosa majalis Herrm.
Ш.р1знотип-ж, гол! Гол1 з залоз-камн Зверху гол!, знизу опушен!, тоню Густо BKpmi залозками Др'бн!, кулясп Трикутн!, шлют, рано опадають Довп як тичинки, гол! Rosa arvensis Huds.
Ш. ледь з1гнуп, пря-М1, гол! - Опушен! з обох боюв Коротш! в1д ппантив В ¡д! гнул вбж, воло-сисп, довго не опадають Коротю Rosa ciesielskii Blocki.
Ш.мщн!, гол! Вузьм onyuieni Залозисп", опушеш Овалыи, опушен! Гол!, рщко з залозками Яйцевидш Перист!, волосист!, вогнул Коротк! Rosa corymbifera Borkh.
Гол1, гачкувата - Голий Опушен! - Вузью, вогнул вниз Коротк! Rosa dumalis Bechst.
РЬнотипн1, ГОЛ1, сидять попарно Ha kbítkoho-сах широк! плосю 3 окремими довгими волосками По жилках с залозки !волоски Залозисп Вкрит! залозками i щетинками Перист!, вшгнуп назад Коротк! R. volhy-nensis Chsha
Примака: Прочерк означае, що ознака не береться до уваги.
Табл. 2. Б'юметричт показчики шитиин на nteptimopit во.шиськоУ ви сочи ни
Назва виду РозМфИ листових пластинок, мм Довжина ппалтпв. мм Довжина квггошжки, мм
довжина ширина в час цвтння достиглих
Rosa rugosa 39±12 25±10 13±5 25±9 23±10
Rosa canina 22±6 13±5 12±4 17±6 14±6
Rosa majalis 43±15 19±7 7±2 18±4 9±3
Rosa arvensis 29±8 19±5 8±3 13±5 14±4
Rosa ciesielskii 18±8 14±5 11±3 13±4 7±2
Rosa corymbifera 31±10 25±9 9±3 19±6 9±3
Rosa dumalis 21±7 12±5 12±4 17±6 14±5
Rosa volhynensis 11±3 7±2 7±2 10±3 9±3
Ось чому роботи по усшшному вщновленню та розширенню площ люв по-bhhhí бути пр!ор1тетними у комплексна д!яльносп по рацюнальному використан-ню природних pecypcie на цш територп. 3 точки зору флористики, рацюнального природокористування i охорони природи мапстральними напрямами у веденш л1-сового господарства Волино-Подшля повинш бути максимальне збереження ¡ по-вне вщновлення сформованих самою природою люових фггоценоз!в природного походження у всьому Ух видовому p¡3homahíttí bcíx яруав: деревного, чагарнико-вого, лишайниково-мохового разом з Ух флорою водоростей i гриб1в.
Проте треба застерегти, що не слщ надм1рно захоплюватися перетворен-ням чагарникових заростей у л1сов1 насадження. Як видно на приклад1 досшджу-ваних нами дшянок заростей, у багатьох випадках, на виходах вапняив, шщаниюв та в ¡нших Ум под1бних екотопах, що утворилися на схилах швденних i твденно-захщних експозищй, ми шяк не зможемо створити високобоштетних л1сових на-саджень. Але створивши там люов1 культури, не мае значения якого складу, ми назавжди втратимо ушкальну флору i рослинжсть цих термофшьних екотошв.
На Волинськш височиш е чимапо площ (еродованих схшпв, неупдь), як1 треба вилучити ¡з сшьськогосподарського користування та створити там заросп чагарниюв, зокрема конкретних вщнв шипшин. Цим ми посприяемо збагаченню рослинного покриву Волин!, а значить i УкраУни. Необхщно вщмовитися вщ ви-пасу худоби у заростях чагарниюв. Bíh неминуче веде до деградащУ трав'яного вкриття, чагарникового ярусу, а у кшцевому результат! до вщмирання заростей як umicHoi екосистеми.
Дуже важливим е шзнання видового багатства названих фп-оценоз1в, ви-вчення популяцшноУ структури природних видт ¡з роду Rosa, вивчення ареалш, запас1в сировини i можливих загот1вель, шлях1в Ух вщновлення та збагачення. До-ошдженнями необхщно охопити bcí масиви з природною i нашвприродною рос-линшстю. Адже основна маса л1карськоУ сировини шипшин поступае за рахунок запэтчвель у природних фггоценозах, i тшьки четверта частина або й менше - за рахунок культивування.
Природна флора Волино-Подшля, а зокрема ВолинськоУ височини, завдяки своему багатству i рЬномаштносп - цшне джерело багатьох л1карських рослин. Планова запупвля сировини ведеться по 30 видах рослин. Серед цього списку ф1-гуруе запис "Rosa sp". Це означае, що заготовляються ппантш без врахування Ух видово! прнналежносп. Але ж кожний вид мае своУ ¡ндивщуальш властивостП
36ipiiHK на у к оно-1м 1411 и \ праць
Науковий isiciniK, 2002, вип. 12.2
Шипшини вщнесеш [6| до групи л1карських видт рослин майже невразли-вих, стшких до результате заплзвель сировини. В цю трупу, крш вид1в роду Rosa вщнесеш також íhují види дерев та чагарнимв, у яких як сировину вщбирають квггки, плоди, листки, бруньки. Проведения заготтель можливе на високому pÍBHÍ протягом багатьох poKÍB без особливо вщчутноТ шкоди для рослин i для 3anaciß сировини. Скорочення таких запас1в може вщбутися тшьки у результат безпосе-реднього знищення самих рослин та ïx угруповань.
Ми пропонуемо bcí м^цезростання, що сформувалися на Волинськш висо-4HHÍ на крутосхилах швденноУ i птденно-захщно';' експозицш на виходах вапняюв i шщанишв, перетворити у спещапьш ресурсофггосозолопчн! заповедники (з поступим режимом охорони без проведения заготшельних po6¡T) i заказники (з пе-рюдичним проведениям запгпвель сировини у обмежених масштабах). Першим таким заказником стали б дослщжеш нами чагарников! заросл в урочищ! "Лище". TaKi заповщно-заказш територп стануть центрами збереження у склад! флори Волин! видового генофонду дуже цшного роду Rosa та ¡нших термофитьних евро-пейсько-середземноморських i степових елемент!в. Там же збережуться рщюсш для умов Волин! ксероф!тн1 види.
JliTepaTypa
1. Лндриснко TJI., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук, думка, 1983.-216 с.
2. Горшснии Н.М., Бутсйко А.И. Определение типов условий местопроизрастания. -Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1962. - 231 с.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований).-М.: Колос, 1979. — 416 с.
4.Жизнь растений.-М.: Просвещение, 1981,т.5.-511 с.
5. Заверуха Б.В., Андриснко TJ1., Протопопова В.В. Охраняемые растения Украины. -К.: Наук, думка, 1983. - 176 с.
6. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук, думка, 1985. - 192 с.
7. Лыпа АЛ. Определитель деревьев и кустарников. - К.: Изд-во КГУ, 1957, т.2. - 386 с.
8. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук, думка, 1987. - 548 с.
9. Перспективная сеть заповедных объектов Украины.-К.: Наук, думка, 1987.-292 с.
10. Природа Волинсько'1 облаетт// Пщ редакшею проф. Герснчука К.1.. -Льв!в: Вища школа, 1975.- 146 с.
11. Рябчук В.П. Недеревна продукшя nicy. -Львш: Cbít, 1996.-316 с.
12. Сааков С.Г. Система рода Rosa// В кн. "Деревья и кустарники СССР", т. 3. - М.-Л.: АН СССР, 1962.-С. 616-690.
13. Bob Gibbons, Peter Brough. Atlas rolin Europy Pónocnej I rodkowej. - War-szawa:Oficyna Wydawnicza Multico, 1995. - 336 s.
14. Szafer Wl., Kulchynski St, Pawlowski B. Rosliny Polskie. cz. 1. - Warszawa: PWN, 1988.
-464 s.
УДК 581. 527.7 Доц. M.I. Сорока, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
РОСЛИНН1СТБ ВИРУБОК УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Наведено результата дослшжень рослинност! вирубок територп Украшського Роз-точчя, проведених на основ! методики Браун-Бланке. Встановлено, що фггоценози цього типу рослинност! належать до десяти асошацш даох conniB, двох порядк1в класу Epilobietea angustifolii. Проведено фтосошолопчний та еколог!чний аналпи виявлених асошац1й.
1. JlicoBc та садово-парковс господарство 3 1
