CC BY
18
Шипшини вщнесеш [6| до групи л1карських видт рослин майже невразли-вих, стшких до результате загсгпвель сировини. В цю трупу, крш вид1в роду Rosa вщнесеш також ¡hují види дерев та чагарнимв, у яких як сировину вщбирають квггки, плоди, листки, бруньки. Проведения заготтель можливе на високому pÍBHÍ протягом багатьох poKÍB без особливо вщчутноТ шкоди для рослин i для запаав сировини. Скорочення таких 3anaciß може вщбутися тгльки у результат безпосе-реднього знищення самих рослин та ïx угруповань.
Ми пропонуемо bcí м1сцезростання, що сформувалися на Волинськш висо-чиш на крутосхилах швденно!' i птденно-захщно';' експозицш на виходах вапняюв i шщанишв, перетворити у спещальш ресурсофггосозолопчш заповедники (з по-стшним режимом охорони без проведения заготшельних poöiT) i заказники (з пе-рюдичним проведениям запгпвель сировини у обмежених масштабах). Першим таким заказником стали б дослщжеш нами чагарников1 заросп в урочи!Щ "Лище". TaKi заповщно-заказш територп стануть центрами збереження у склад! флори Волин! видового генофонду дуже цшного роду Rosa та ¡нших термофитьних евро-пейсько-середземноморських i степових елемент1в. Там же збережуться рщюсш для умов Волиш ксерофггш види.
JliTepaTypa
1. Лндриснко TJI., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. - К.: Наук, думка, 1983.-216 с.
2. Горшснии Н.М., Бутсйко А.И. Определение типов условий местопроизрастания. -Львов: Изд-во Львов, ун-та, 1962. - 231 с.
3. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований).-М.: Колос, 1979. — 416 с.
4.Жизнь растений.-М.: Просвещение, 1981,т.5.-511 с.
5. Заверуха Б.В., Лндриснко TJ1., Протопопова В.В. Охраняемые растения У краппы. -К.: Наук, думка, 1983. - 176 с.
6. Заверуха Б.В. Флора Волыно-Подолии и ее генезис. - К.: Наук, думка, 1985. - 192 с.
7. Лыпа АЛ. Определитель деревьев и кустарников. - К.: Изд-во КГУ, 1957, т.2. - 386 с.
8. Определитель высших растений Украины. - К.: Наук, думка, 1987. - 548 с.
9. Перспективная сеть заповедных объектов Украины.-К.: Наук, думка, 1987.-292 с.
10. Природа Волинсько'1 облаетт// Пщ редакщоо проф. Герснчука К.1.. -Львш: Вища школа, 1975.- 146 с.
11. Рябчук В.П. Недеревна продукшя люу. -Львш: Cbít, 1996.-316 с.
12. Сааков С.Г. Система рода Rosa// В кн. "Деревья и кустарники СССР", т. 3. - М.-Л.: АН СССР, 1962.-С. 616-690.
13. Bob Gibbons, Peter Brough. Atlas rolin Europy Pónocnej I rodkowej. - War-szawa:Oficyna Wydawnicza Multico, 1995. - 336 s.
14. Szafer Wl., Kulchynski St, Pawlowski B. Rosliny Polskie. cz. 1. - Warszawa: PWN, 1988.
-464 s.
УДК 581. 527.7 Доц. M.I. Сорока, к.с.-г.н. - УкрДЛТУ
РОСЛИНШСТЬ ВИРУБОК УКРАШСЬКОГО РОЗТОЧЧЯ
Наведено результата дослшжень рослинносп вирубок територп Украшського Роз-точчя, проведених на ocHoei методики Браун-Бланке. Встановлено, що фггоценози цього типу рослинносп належать до десяти асошашй двох союз1в, двох порядк1в класу Epilobietea angustifolii. Проведено фггосошолопчний та еколопчний аналпи виявлених асошацш.
Doc. M.I. Soroka - USUFWT Vegetation of cuttings down Ukrainian roztocze
The results of probing of green of cuttings down of terrain Ukrainian Roztocze, carried out are reduced on the basis of procedure the Braun-Blanquet. Is established, that the phytocenosises of this type of green belong to 10 associations 2 unions, 2 orders of a class Epilobietea angustifo-lii. Are carried out fitosociological and ecological analysis's of detected associations.
ГПсля знищення деревостану на звкпьнених дшянках формуеться особли-вий тип рослиннос-ri, який являе собою первинну регенерацшну стад1ю у сукце-сшному npoueci вщновлення люовоТ рослинност1 Угруповання, як! формуються на Micui зведених лкш, мають специф1чну структуру, яка наближуе Ух, з одного боку, до рудеральноТ рослинноспч, з ¡ншого - до натуральней чагарниковоТ та л!со-воУ рослинностк Специф1ка таких ценоз1в полягае у шдвищешй рол1 штрофшьних рослин, що, на перший погляд, е дивним, особливо для дшянок, зайнятих рашше хвойними лками. Це явище пояснюеться вив1льненням азоту з лковоТ тдетилки шд впливом св1тла i тепла. Тому у таких ценозах штрофшьш рослини завжди Bifli-грають велику роль i зберкаються у них доти, поки не вичерпаеться запас азотних сполук ¡з фунту. Процес природного люовщновлення проходить 3i змшою р1зних стадш вирубок, кожна з яких характеризуеться певним набором д1агностичних вид1в а тому тддаеться класиф1кацп за методом школи Браун-Бланке. Дослщжена нами рослиншсть вирубок територп УкраУнського Розточчя належать до десяти асощацш класу Epilobietea angustifolii, подшеного на два порядки. Синтаксоном!-чна схема рослинносгп вирубок за найновшою систематикою мае такий вигляд:
CI. EPILOBIETEA ANGUSTIFOLII R.Tx. et Prsg. 1950 Ord. Epilobietalia angustifolii (Vlieg. 1937) R.Tx. 1950 All. Epilobion angustifolii R.Tx. 1950
Ass. Epilobietum angustifolii Fijalkowski 1978 Epilobio-Senecionetum silvatici R.Tx. 1937 Rubo-Solidaginetum serotinae Fijalkowski 1978 Rubo-Calamagrostidetum epigei Fijalkowski 1978 Sarothamnetum scoparii Fijalkowski 1977 Ord. Sambucetalia Oberd. 1957 All. Sambuco-Salicion capreae R.Tx. et Neum. 1950 Ass. Sambucetum nigrae Fijalkowski 1978
Senecio-Sambucetum racemosi (Noirf. 1949) R.Tx. et Neum. 1950 Rubetum idaei Pass. 1982 Rubo-Prunetum spinosae Fijalkowski 1978 Rubetum plicati Pass. 1982 До Порядку Epilobietalia angustifolii належать два союзи. До союзу Epilobion angustifolii належать первинш угруповання вирубок на бщних, часто з кислою реакцию, грунтах. У perioHi в!дм1чено 5 асощацш.
Epilobietum angustifolii - одна з найрашших сукцесшних стадш заростання вирубок. Структура таких ценоз!в виказуе риси дериватного угруповання. У них часто збер1гаються види попереднього люового ценозу та в1дбуваються швидю демутацшш 3MiHH, що дае шдставу деяким ф1тосоцюлогам говорити про це угруповання як про BiKOBy crafliio ni3HitiJHx вирубкових ценоз!в. TaKi ф!тоценози утво-peHi високими (до 1.5 м висоти) рослинами, серед яких домшуе Chamaenerion angustifolium (L.) Holub, у нижчих ярусах найчаепше вщм1чаються Urtica dioica
32 Збфннк ниvкони-I <\н¡чим\ нраиь
L., Dactylis glomerata L., Torilis japónica (Houtt.) DC., Meiandrium album (Mill.) Garcke., Hypericum perforatum L. В описах заф1ксовано 67 видш, у середньому по 19 в onuci. Характерним видом асошацн е Chamaenerion angustifolium, добре вирь зняють цей синтаксон Fragaria vesca L., з л1сових вид!в зберкаються Роа nemoralis L., Dryopteris carthusiana (Vill.) H.P.Fuchs, Mélica nutans L., Carex digitata L. У так-c0H0MÍ4H0My склад! ценоз1в переважають види icnacÍB Epilobietea, Molinio-Arrhenatheretea, Artemisietea, Plantaginetea, Querco-Fagetea. Асошащя виступае на невеликих дшянках вирубок на сушщаних фунтах.
Epilobio-Senecionetum silvatici - дуже поширена асощащя, яка формуеться у nepuii роки теля вирубування соснових nicie, рщше у мюцях бщних тишв лис-тяних люв. Ценози формуються дво-триярусними, у першому трав'яному npyci домшуе Senecio sylvaticus L., у nepuii роки домшками виступають Fragaria vesca, Chamaenerion angustifolium, Hieracium pilosella L., Hypericum perforatum, та види, характерш для хвойних л1Ыв - Luzula pilosa (L.) Willd., Viola riviniana Reichenb., Vaccinium myrtillus L., Convallaria majalis L., Majanthemum bifolium (L.) F.W.Schmidt. ГПзшше у таких ценозах зростае роль кореневищних зламв та вид1в роду Rubus L. В ycix описах зафжсовано 76 вид1в, у середньому по 24 в onHci. Характерним видом асощацп е Senecio sylvaticus, фпхщенози утвореш видами з кла-cíb Epilobietea, Querco-Fagetea, Molinio-Arrhenatheretea, Artemisietea, Plantaginetea. Асощащя формуеться на вирубках з шщаними фунтами.
Rubo-Solidaginetum serotinae - поширене уфуповання вирубок у М1сцях зведених широколистяних люв. У таких фггоценозах завжди багато вид1в дерев та чагарниюв, внаслщок чого ускладнюеться структура ценозу. Серед чагарниюв найпоширешшими е Thelycrania sanquinea (L.) Fourr., Coryllus avellana L., Eu-onymus verrucosa Scop., вщростають молод1 дерева Betula péndula Roth., Sorbus aucuparia L., Quercus robur L., серед трав дом!нують Solidago serótina Ait., Equ-isetum arvense L., Festuca rubra L., Poa pratensis L., часто трапляються Veronica chamaedrys L., Hypericum perforatum. В описах зафжсовано 65 bhaíb, у середньому по 17 в onHci. Характерними видами acouiauii е Solidago serótina, Rubus caesius L. Найчисельшшими e види клаав Epilobietea, Querco-Fagetea, Artemisietea, Plantaginetea. Типова похщна асощащя у мюцях вирубаних листяних л1сш. Надае перевагу дерново-пщзолистим фунтам.
Rubo-Calamagrostidetum epigei - под1бне до попереднього уфуповання вирубок на mícuí листяних та мшаних л1ст, яке представляе одну з шзшших сукце-сшних стадш заростання вирубок. Фггоценози вщзначаються ццльним вкритгям кореневищного Calamagrostis epigeios (L.) Roth., який не дозволяе розвиватися ¡ншим травам, утруднюе також л1совщновлення. Характерною для асощацн е стала участь ожин, насамперед, Rubus hirtus L., R. plicatus Weihe et Nees, яю, однак, у таких ценозах не повинш займати дом1нуючого становища. Переважанням ожин характеризуються ценози союзу Sambuco-Salicion. 3 поширених у таких ценозах вцщв необхщно назвати Fragaria vesca, Deschampsia caespitosa (L.) Beauv., Agrostis tenuis Sibth., Carex ericetorum Poll., Hypericum perforatum. В описах зафжсовано 58 bhaíb, у середньому по 16 в опись Характерними видами асощацн е Rubus hirtus, Calamagrostis epigeios, високою чисельшстю вщзначаються види класт Epilobietea, Querco-Fagetea, Artemisietea, Plantaginetea. Утворюеться на вирубках 3-4 року на гпдзолистих грунтах.
Sarothamnetum scoparii — п1онерне угруповання на борових гнсках, часто утворюеться теля пожеж у соснових люах. Структура ценоза характерна для ni-онерних угруповань. Домшуе, утворюючи подекуди rycri зароет, Sarothamnus scoparius (L.) Koch. Трав'яний ярус утворюють злаки - Calamagrostis epigeios, Festuca rubra, Agrostis tenuis, Anthoxanthum odoratum L. з дом1шками Potentilla erecta (L.) Rausch., Hypericum perforatum, Veronica officinalis L., Luzula pilosa, Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau. В описах заф1ксовано 58 вид ¡в, у середньому по 14 в опиа. Характерним видом acouiauii с Sarothamnus scoparius, найбшьш чи-селып групи утворюють види клаав Epilobietea, Artemisietea, Plantaginetea, Querco-Fagetea. Асоцшщя надае перевагу шщаним грунтам, формуеться на схилах невисоких naropöiß. Найбшыш Д1лянки таких ueH03ie е на вшськовому пол1гош.
Порядок Sambucetalia та союз Sambuco-Salicion capreae об'еднують acouia-u.i"i ni3Hix стадш заростання вирубок та ¡нших безлюних площ, яю уявляють собою угруповання штроф1льних вид1в з виразною перевагою чагарниюв, чагарничюв та др1бнолистяних молодих дерев. Сюди належать п'ять асощацш.
Sambucetum nigrae - нггрофшьне угруповання вологих дшянок, яке часто вщносять до рудеральноУ рослинностп. Фггоценози мають вигляд чагарникових зарослей з домшуванням Sambucus nigra L., його супроводжують ¡ним нпрофмьш види - Urtica dioica, Chelidonium majus L., Artemisia vulgaris L., Arctium lappa L. В описах заф!ксовано 55 видт, у середньому по 16 в опись Характерним видом acouiauii е Sambucus nigra, в утворенш ценоз!в беруть участь види клаав Epilobietea, Artemisietea, Chenopodietea, Plantaginetea. Асощащя формуеться на вологих Mic-цях у занедбаних парках, на см1тниках, на вирубках у сирих типах люу.
Senecio-Sambucetum racemosi - чагарникове угруповання, яке утворюеться у мюцях вирубаних широколистяних, особливо букових, л1с!в. Структура ценоз1в типова для чагарникового типу рослинносп. В ярус! чагарниюв дом1нують Sambucus racemosa L., Euonymus europaea L., Salix caprea L., трав'яний ярус утворюють Senecio fuchsii C.C.Gmel., Urtica dioica, Glechoma hederacea L., Athyrium filix-femina (L.) Roth., Veronica chamaedrys, Hypericum perforatum. В описах зафк-совано 66 вид1в, у середньому по 21 в onuci. Характерними видами acouiauii' е Sambucus racemosa, Senecio fuchsii, у ценозах найчисельшшими е види клаав Epilobietea, Artemisietea, Plantaginetea, Molinio-Arrhenatheretea. Асощащя займае дтянки з дерново-пщзолистими грунтами середньо'Г волого<гп.
Rubetum idaei - малинник. Фггоценози утвореш домшуючим Rubus idaeus, дом1шками у чагарниковому яруа е R. plicatus, R. hirtus, у трав'яному яруа зу-стр!чаються Deschampsia caespitosa, Achillea millefolium L., Urtica dioica, Galium verum L., Hypericum perforatum. В описах зафжсовано 67 вид1в, у середньому по 21 в опись Характерним видом acouiauii" е Rubus idaeus L., утворюють ф1тоценози види з клаав Epilobietea, Querco-Fagetea, Molinio-Arrhenatheretea. Асощащя займае волоп, добре дренова1Й грунти у мкцях вирубок широколистяних л1ав.
Rubo-Prunetum spinosae - асощащя, яка за своУми еколопчними та флорис-тичними особливостями наближаеться до заросл1в ксеротермних чагарниюв, про-те мае виразний екотонний характер та формуеться у бшьш мезофшьних умовах. Фггоценози утвореш чагарниками з домшуванням Prunus spinosa L., на деяких д1-лянках висок1 кшьюсш показники мають види роду Crataegus L., домшками ви-ступають Rhamnus cathartica L., Viburnum opulus L.,
34 Збфннк науково-техшчннх праць
Rubus plicatus, та шдростаюч1 дерева Cerasus avium (L.) Moench., Carpinus betulus L. У трав'яному npyci переважають ксеротермш трави та домшуються ру-деральш види, якщо поблизу е населений пункт. В описах зафжсовано 65 вид)в, у середньому по 21 в onnci. Характерний вид асощацн - Prunus spinosa. У фггоцено-зах найкраще представлен! класи Molinio-Arrhenatheretea, i Querco-Fagetea. Acoui-ащя формуеться на узлюсях, окраУнах cüi, в ярах з виходами вапняюв та шщанимв на дерново-пщзолистих фунтах.
Rubetum plicati - нещодавно вщокремлений синтаксон. Ф1тоценози вщзнача-ються дом1нуваниям Rubus plicatus, до нього часто дом1шуються Frangula alnus Mill., Salix caprea. У розр1дженому трав'яному npyci вщмшаються Caiamagrostis epigeios, Poa pratensis, Veronica chamaedrys, Hypericum perforatum. В описах зафжсовано 47 вид1в, у середньому по 16 в onuci. Характерним видом асощащУ е Rubus plicatus, до складу фггоценоз1в входить найбшьше вид ¡в з клаав Epilobietea, Molinio-Arrhenathe-retea, Querco-Fagetea. Acouiauin займае мюця по окраУнах та узлюсях листяних люв, на вирубках, надаючи перевагу багатим гпдзолистам фунтам.
Рослиншсть вирубок вциграе неабияку роль в yTBopeHHi природних комплексе perioHy, в якому ведеться ¡нтенсивне л1сове господарство. Тому досл1-дження сукцесшних змш таких ценозт мае важливе значения для правильного формування наступних л1сових насаджень. Знания закошв формування вторинних асощацш вирубок дозволить також максимально використати природний хщ л1-совщновних npoueciB для створення стшких, максимально наближених до корш-них, л1сових насаджень.
Лггература
1. Сорока M.I. Смитахсоном1я рослинносп Украшського Розточчя// Науковий вгсник УкрДЛТУ.-JlbBiB, 1998,bwi. 7.-С. 37-41
2. Сорока M.I. Синтаксоном1я рослинности природного заповщника "Розточчя". - Пращ Наукового товариства im. Т.Г. Шевченка. - Еколопчний збфник. - JlbBiB, 1999, т. III. - С. 105-113.
3. Braun-Blanquct J. Pflanzensoziologie, Grundzuge der Vegetationskunde. - Wien-Ncw York: Springer, 1964. - 3 Aufl. - 865 s.
4. Falinski J. Przewodnik do dlugoterminowych badan ekologicznych. - Warszawa: Wyd-wo naukowe PWN, 2001. - 680 s.
УДК 630* 15:551.521 В.П. Краснов, д.с.-г.н., I. Т. Гулик - По.йський фшал
УкрНДШГА, ли Житомир
ОСОБЛИВОСТ1 ВЕСНЯНОГО СПАДУ Р1ВНЯ РАДЮАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ШС8 М'ЯЗШ ДИКОГО КАБАНА НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОЛ1СС1 УКРА1НИ
Наведсш структура, склад та радюактивне забруднення '"Се весняного рашону дикого кабана, а також питомий внесок кормових компоненпв у радюактивне забруднення його оргашзму у весняний перюд. Наведена сезонна динамжа вмкпу '"Се у тканинах та внутр1шшх органах цих тварин на Центральному Пол!са Укра'ши. Вщмшеш статево-В1КОВ1 вимшносп у величин! радюактивного забруднення м'яз1в.
