CC BY
7
УДК 636. 2. 612.015.3.
Лес1в СМ., Кравщв Р.Й. ©
Лъв1вський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
ш С.З. Гжицького
НОВА СИСТЕМА ТРАНСПОРТУВАННЯ КИСНЮ ПО ОРГАН1ЗМ1
ТВАРИН
У багатор1чних дослгдженнях на молодняку великог рогатог худоби ентеральним та парентеральним еееденням донаторгв еоднееих гонге та розробленого на основI власного винаходу активуючого препарату умовно названого "Атоактиволь" зафжсовано ранше не описаю змти насичення киснем плазми кровг пор1вняно гз сироваткою цих тварин. На основI цього зроблено припущення про вплив ф1бриногену на розподш кисню в оргашзм1.
Ключовi слова: ф1бриноген, щльна кров, плазма кровг, сироватка кровг, донатори водневих ютв, рН кровг, насичення киснем ргдких частин кровг.
Вступ. Найбшьш значним видозмшам в процес перетравлювання поживних речовин у травному тракт жуйних тддаеться легкоферментуюча фракщя вуглеводiв - цукри. Пщ дieю симбютично! мшрофлори передшлунюв вони зброджуються до оргашчних кислот [1]. 1нтенсившсть утворення цих кислот та всмоктування в кров мае прямолшшну залежшсть вщ кшькосп спожитого цукру [1,2]. Кислоти, всмоктавшись в кров, стають значними подразниками iнтерорецепторiв, що викликають в органiзмi реакцiю на мобшзащю всiх буферних систем для стабЫзаци рН кровi [2].
В дослщах бiльш нiж тридцятирiчноl давност [3] при вивченнi впливу споживання рiзноl кiлькостi цукрiв на використання органiзмом жуйних тварин макроелементiв отримали данi, якi ранiше не були описаш лiтературою. Було виявлено, що одночасно iз збiльшенням споживання жуйними цукрiв зростають показники обмiну катюшв (особливо К i Na) за рахунок пiдвищення абсорбцп та вщкладення !х в тiлi тварин [3,4]. Це явище спiвпадало iз зростанням !х концентраци в плазмi, у той час як в сироватщ кровi вона зменшувалася [3,5]. Виходячи iз того, що плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки тiльки вмютом фiбриногену, а за кiлькiстю мшеральних елементiв вони вважалися i вважаються рiвноцiнними [6,7,8] було зроблено висновок, що рiзна концентрацiя лужних макроелеменив мiж ними пройшла завдяки утворенню сполук: К-фiбриноген-, Na-фiбриноген-, Са-фiбриноген- та Mg-фiбриногену [5]. Оскiльки утворення сполук "катюн^бриноген" е вiдповiддю оргашзму жуйних тварин на споживання велико! кшькост цукрiв, з яких активно ферментуються кислоти [1,2], було висунуто припущення, що в рiдкiй частит кровi активно дiе фiбриногенно буферна система [3,4,5]. Отже, було зроблено висновок, що фiбриноген впливае на обмш катюшв через природну
© Лес1в CM., Кравщв Р.Й., 2008
144
амфотерну властивють бшюв - активну участь !х в стабшзаци кислотно-основно! pÍBHOBara opraHÍ3My.
В доступнiй лiтературi немае описано вищезгаданих властивостей фiбриногену i тому-то вважаеться, що плазма вiдрiзняеться вiд сироватки кровi тiльки вмштом фiбриногену [6,7,8]. Проте вищезгаданi результати дослщжень [3,4,5] говорять, що при певних умовах обмiну речовин плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки вмютом мiнеральних речовин. Ось чому, для вивчення або дiагностики стану обмiну катiонiв, як об'екту бiологiчного матерiалу, було рекомендовано використовувати не сироватку, а плазму кровi
[5]. ... ...
Встановлення амфотерност бiлкiв привело до того, що вс бшки рiдких частин кровi (плазми i сироватки) зарахували до буферно! системи кровi [6,7,8]. Однак потрiбно зауважити, що амфотерш властивостi бiлкiв вивчали in vitro, оскiльки це неможливо зробити in vivo. I тому-то не вияснене питання про величину участ рiзних бiлкiв рiдких частин кровi в стабшзаци рН кровг Проте результати ранiше проведених дослщжень [3,4,5] дають можливiсть зробити припущення, що найбiльш активну участь серед бшюв плазми у нейтралiзацil водневих iонiв бере високомолекулярний бiлок - фiбриноген. Подальшi до-слiдження були направлен на перевiрку цих гшотез та розширення !х меж тзнання.
Матер1ал i методи. Дослiди проводили на вiдгодiвельних бугайцях господарств Стрийського, Самбiрського та Пустомитiвського районiв Львiвськоl областi. Для перевiрки об'ективностi даних дослiди повторювалися in vitro та in vivo, введенням ентерально i парентерально донаторiв водневих iонiв. В першш стади дослiдiв (п=5, зрiвняльний i дослiдний перiод) для збшьшення надходження в кров водневих юшв у дослiдний перiод, бугайцям дослщно! групи пiсля годiвлi вводили (per os) 1 л^р 9% оцтово! кислоти. В другiй сери дослвдв (п=12) однiй половинi пiддослiдних бичюв внутрiвенно вводили по 20 мл 2,7 % молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, а другш половиш (п=6) розроблений на основi власного винаходу [9] препарат "Апюактиволь". У подальших дослiдженнях, третiй сери дослвдв, кiлькiсть введення препарату було збшьшено. Кров для дослiдження брали з яремно! вени шприцом пщ вазелiнову олiю i аналiзували на кислотно-основному аналiзаторi Аструпа, а результати обраховували з допомогою номограми Зотард-Андерсена [10] до i тсля введення. Бiометричне дослiдження результа-ив дослiдiв на вiрогiднiсть рiзницi проводили за Ойвшим [11].
Результати дослщжень. Змша насичення кровi пiддослiдних бугайщв киснем за перiодами дослiду (табл. 1), очевидно, пов'язане iз змшами погодних параметрiв.
Вiрогiдне збiльшення насичення киснем кровi бугайцiв дослщно! групи е не що шше, як реакщя органiзму тварин на експериментальне пiдкиснення. Правда, рiдкi частини кровi на це пiдкиснення зреагували по^зному. Особливо помiтно зменшилося насичення киснем плазми кровi (Р<0,01) при
145
практично однакових в сироватщ. Слщ вщм^ити, що насичення кисмен само! кровi майже не змшилося.
Таблиця 1
рН 1 оксигенащя кров1 в1дгод1вельни\ бугайщв
Групи бугайщв Матер1ал анал1зу рН ± плазми до сироватки Процент насичення киснем ± плазми до сироватки
Зр1вняльний перюд
контрольна Цшьна кров 7,434±0,03 71,7±1,09
Сироватка кров1 7,568±0,02 87,2±2,01
Плазма кров1 7,573±0,01 +0,005 87,1±1,97 -0,1
дослвдна Цшьна кров 7,438±0,02 72,0±1,0
Сироватка кров1 7,569±0,01 87,3±1,7
Плазма кров1 7,570±0,02 +0,001 87,5±1,6 +0,2
Дослщний перюд
контрольна Цшьна кров 7,397±0,03 72,7±2,0
Сироватка кров1 7,552±0,01 88,3±1,8
Плазма кров1 7,551±0,01 -0,001 88,3±1,7 -
дослвдна Цшьна кров 7,332±0,02 76,8±1,3
Сироватка кров1 7,412±0,02 88,3±1,6
Плазма кров1 7,494±0,01 +0,082** 79,8±1,8 -8,5**
Примтка: - рiзниця вiрогiдна, *Р<0,02; **Р<0,01.
Внутрiшньовенне введення молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, призвело до зниження насичення киснем плазми кровi, як i в попередньому дослiдженнi (табл. 2).
Очевидно, це пояснюеться тим, що фiбриноген впливав на синтез основ, гiдроксильних груп ОН- ^ таким чином, впливав на стабшзащю рН кровi. Рiзниця насичення киснем плазми кровi порiвняно iз сироваткою вiрогiдно Р<0,01. В той же час внутршньовенне введення тако! ж кiлькостi розбавленого препарату призвело до протилежно! закономiрностi. Оксигенащя плазми кровi збiльшувалася, а сироватки зменшувалася. I в другiй сери дослвдв, незважаючи на протилежну динам^ насичення киснем рiдких частин кров^ рiзниця оксигенацп мiж ними теж вiрогiдна, Р<0,01.
146
Таблиця 2
рН 1 окснгенащя кров1 бугайщв при внут|мшньовенному введенн1 молочно!' кислоти та препарату "Апшактнволь"_
Умови проведення
досладжень та рН Процент насичення кров1 киснем
матер1али анал1зу
Друга сер1я дослщв
До введення
Кислоти Препарату Кислоти Препарату
Цшьна кров 7,471±0,009 7,481±0,008 66,4±1,21 72,0± 1,11
Сироватка кров1 7,580±0,009 7,568±0,013 79,1±1,93 93,9±1,40
Плазма кров1 7,571±0,016 7,572±0,018 76,8±2,00 93,7±1,37
Шсля введення
Цшьна кров 7,370±0,019 7,482±0,018 70,6±2,98 88,8±1,69
Сироватка кров1 7,458±0,038 7,564±0,027 82,0±3,93 93,7±0,46
Плазма кров1 7,592±0,045 7,568±0,020 69,6±2,8** 99,6±0,40**
Третя сер1я дослщв
До введення препарату
Цшьна кров 7,416±0,008 76,8±0,89
Плазма кров1 7,501±0,010 94,8±0,71
Еритроцити 7,358±0,009 66,2±0,92
Шсля введення препарату
Цшьна кров 7,388±0,010 81,4±0,83*
Плазма кров1 7,494±0,015 99,4±0,71**
Еритроцити 7,362±0,011 68,0±0,70
Зростання величини внутршньовенного введення активуючого препарату, тд час третьо! сери дослвдв, привела навiть до вiрогiдного зростання насичення киснем цшьно! кровi (Р<0,02). Однак звертае на себе увагу те, що зростання цього показника вщбулося через збшьшення концентраци кисню у плазмi кровi (Р<0,01), оскшьки в еритроцитах його кiлькiсть залишалась практично на одному рiвнi. Описана вище закономiрнiсть вказуе на те, що фiбриноген, високомолекулярний бiлок рщко! частини кровi, бере участь не тшьки у згортаннi кровi, стабЫзаци рН, але i в розподш кисню в оргашзму
Внсновкн. 1. При певних умовах обмiну речовин плазма кровi вщ-рiзняеться вщ сироватки не тiльки за фiбриногеном, але i за вмiстом мшеральних елеменпв, проходить утворення сполук "катюн^бриноген." I тому-то для вивчення або дiагностики обмiну катiонiв як бюлопчний матерiал слiд використовувати не сироватку, а плазму кровi.
2. Фiбриногену, високомолекулярному бiлку рщко! частини кров^ властиво не тiльки брати участь у згортанш кровi, стабшзаци рН, але i в транспортi кисню по тканинах оргашзму за рахунок утворення комплексу " кисень-фiбриноген."
147
Лггература
1. Р.Кравщв, В.Романишин, А. Колотницький. Питання фiзiологil тварин. Ч.1 Система травления. - Л. - 2006 - 177 с.
2. Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Богатко П.М. та ш. Загальна терапiя i профшактика внутрiшнiх хвороб тварин. - Бша Церква, 2000. - 224 с.
3. Леав С.Н. Обмен микрозлементов у высокопродуктивных молочных коров при потреблении разного количества сахара // Автореф. дис. канд. с.-х. наук. - Харьков, 1979. - 27 с.
4. Лесив С.Н. К вопросу о роли фибриногена в стабилизации кислотно-основного состояния. // Сельскохозяйственная биология. -1988.-№ 5.-С. 137-138.
5. Лесив С.Н. Зависимость образования в крови коров соединений Na", K", Ca", Mg" фибриногена от величини потребления сахара // Доклади ВПСХНИЛ, 1978. - № 8. - с. 42-44.
6. Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Физиология человека. — М.: Медицина. - 1998. - 442 с.
7. Кононський О.1. Бiохiмiя тварин. - К.: Вища школа, 1994. - 439 с.
8. Науменко В.В. та ш. Фiзiологiя с.-г. тварин. - К.: Сшьгососв^а, 1994.502 с.
9. Палфий Ф.Ю. и Лесив С.Н. А.с. 166115 СССР МКИ А 61 К 33/40. Активатор межуточного обмена веществ у животных / Ф.Ю. Палфий и С.Н. Лесив - опубл. 30.07.91. - Бюл. № 28.
10. Базарнова М.Ф., Морозова В.Т. Руководство по клинической лабораторной диагностике // Клиническая биохимия. - К.: 1986.- № 3 280 с.
Сотн С.Ф., Виноградова Р.П. Основи бiохiмiчних методiв дослщжень. -Ки1в, 1975. -
Summary Lesiv S.N., Kravtciv R.J. Lviv National Universiti of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S.Z.
Gzhytskyj
In experiments on fattening bulls the received difference of satiation by oxygen of plasma of blood is got statistically on comparison with the whey of blood of these animals under influencing of enteralnogo that parenteralnogo introductions of donatorov hydrogen ions and the developed on the basis of own invention "Apioaktivol", that indicates on influence of fibrinogen on the exchange of oxygen in an organism.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2008
148
