CC BY
21
УДК 636. 2. 612.015.3.
Лес1в С.М., канд с. г. наук, доцент ® Лъе1есьшй нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
м. С.З. Гжицького
ОКСИГЕНАЦ1Я Р1ЗНИХ ЧАСТИН КРОВ1 ЗАЛЕЖНО В1Д
рН КРОВ1
У багатор1чних дослгдженнях на молодняку ееликог рогатог худоби ентеральним та парентеральним еееденням донаторге еоднееих гонге та розробленого на осноег еласного еинаходу актиеуючого препарату умоено названого "Атоактиеоль" зафгксоеано ранше не описаю змти насичення киснем плазми кроег пор1еняно гз сироеаткою цих теарин. На осноег цього зроблено припущення про еплие ф1бриногену на розподгл кисню е оргашзм1.
Ключовi слова: ф1бриноген, щльна крое, плазма кроег, сироеатка кроег, донатори еоднееих гонге, рН кроег, насичення киснем ргдких частин кроег.
Вступ. В процес перетравлювання поживних речовин у травному тракт жуйних найбшьш значного розпаду зазнае легкоферментуюча фракщя вуглеводiв - цукри. Через життедiяльнiсть симбютично! мжрофлори передшлунюв цукри зброджуються до оргашчних кислот [1]. 1нтенсившсть утворення цих кислот та всмоктування в кров мае прямолшшну залежшсть вщ кшькосп спожитого цукру [1,2]. Оргашчш кислоти, яю потрапили в кров тварин, подразнюють штерорецептори, що викликае в органiзмi реакцш на мобiлiзацiю всiх буферних систем для стабшзаци рН кровi [2]. В рашше проведених дослiдах [3] при вивченш впливу споживання рiзноl кiлькостi цукрiв на використання оргашзмом жуйних тварин макроелементiв отримали даш, якi ранiше не були висв^леш науковою лiтературою. Було виявлено, що iз збiльшенням споживання жуйними цу^в зростають показники обмiну катiонiв (особливо К i Na) за рахунок тдвищення абсорбци та вiдкладення !х в тiлi тварин [3,4]. Це явище спiвпадало iз зростанням !х концентраци в плазмi, у той час як в сироватщ кровi вона зменшувалася [3,5]. Виходячи iз того, що плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки тiльки вмiстом фiбриногену, а за кiлькiстю мiнеральних елеменив вони вважалися i вважаються по сьогодшшнш день рiвноцiнними [6,7,8], було зроблено висновок, що рiзна концентращя лужних макроелементiв мiж ними пройшла завдяки утворенню з'еднань: К-фiбриноген-, Na-фiбриноген-, Са-фiбриноген- та Mg-фiбриногену [5]. Оскшьки утворення сполук мкатiон-фiбриногенм е реакщею органiзму жуйних тварин на споживання велико! кшькост цукрiв, з яких активно ферментуються кислоти [1,2], було висунуто припущення, що в рщкш частиш кровi активно дiе фiбриногенно буферна система [3,4,5]. Отже, було зроблено висновок, що фiбриноген впливае на обмш катiонiв через природну амфотерну властивiсть бiлкiв - активну участь !х в стабшзаци кислотно-основно! рiвноваги органiзму.
® Леав С.М., 2010
174
В наявнш науковш лiтературi не знайдено опису вищезгаданих властивостей фiбриногену i тому вважаеться, що плазма вiдрiзняeться вiд сироватки кровi тiльки вмiстом фiбриногену [6,7,8]. Проте вищезгадаш результати дослiджень [3,4,5] говорять, що при певних умовах обмшу речовин плазма кровi вiдрiзняеться вiд сироватки не тiльки цим вмютом але й за вмютом мiнеральних речовин. Ось чому для вивчення або дiагностики стану обмшу катюшв, як об'екту бiологiчного матерiалу, було рекомендовано використовувати не сироватку, як в бшьшосп випадкiв рекомендуе л^ература (через легкiсть отримання цього бюлопчного матерiалу), а плазму кровi [5].
Встановлення амфотерностi бiлкiв привело до того, що вс бшки рiдких частин кровi (плазми i сироватки) автоматично зарахували до буферно! системи кровi [6,7,8]. Однак, потрiбно зауважити, що амфотернi властивостi бшюв вивчали in vitro, оскiльки це неможливо зробити in vivo. I тому не з'ясоване питання про величину участ рiзних бiлкiв рщких частин кровi в стабшзаци рН кровг Проте результати ранiше проведених дослiджень [3,4,5] дають можливiсть зробити припущення, що найбiльш активну участь серед бшюв плазми кровi у нейтралiзацil водневих iонiв приймае високомолекулярний бшок - фiбриноген. Подальшi дослщження були направленi на перевiрку цих гшотез та розширення меж !х пiзнання.
Матер1ал i методи. Дослщи проводились нами на вiдгодiвельних бугайцях господарств Стрийського та Городоцького райошв Львiвськоl областi. Для перевiрки об'ективност даних дослiди повторювалися in vitro та in vivo, введенням ентерально i парентерально донаторiв водневих юшв. В першiй стади дослiдiв (п=5, зрiвняльний i дослiдний перiод) для збшьшення надходження в кров водневих юшв у дослщний перiод, бугайцям дослщно! групи пiсля годiвлi вводили (per os) 1 л^р 9% оцтово! кислоти. В другiй сери дослдав (п=11) однiй половинi пщдослщних бичкiв внутрiвенно вводили по 20 мл 2,8 % молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, а другш половиш (п=6) розроблений на основi власного винаходу [9] препарат, умовно названий "Атоактиволь". У подальших дослiдженнях - третiй сери дослвдв, кiлькiсть введення препарату було збшьшено. Кров для дослiдження брали з яремно! вени шприцом пiд вазелшову олiю i аналiзували на кислотно-основному аналiзаторi Аструпа, а результати обраховували з допомогою номограми Зiггард-Андерсена [10] до i тсля введення. Бюметричне дослiдження результа-тiв дослiдiв на вiрогiднiсть рiзницi проводили за Ойвшим [11].
Результати дослiджень. Змiна насичення кровi пiддослiдних бугайцiв киснем за перюдами дослiду (табл. 1), очевидно, пов'язана iз змiнами погодних параметрiв.
Статистично вiрогiдне збiльшення насичення киснем кровi бугайцiв дослщно! групи е не що шше, як реакщя органiзму тварин на експериментальне тдкиснення !х органiзму. Хочеться зауважити, що рщю частини кровi на це тдкиснення зреагували по-рiзному. Особливо пом^но зменшилося насичення киснем плазми кровi (Р<0,01) при практично однакових в сироватщ. Слiд вiдмiтити, що насичення киснем само! кровi майже не змшилося.
175
Внутршньовенне введення молочно! кислоти, як донатора водневих юшв, призвело до зниження насичення киснем плазми кров^ як i в попередньому дослщженш (табл. 2). Очевидно, це пояснюеться тим, що фiбриноген впливав на синтез основ, гщроксильних груп ОН- ^ таким чином, впливав на стабшзацш рН кровг Рiзниця насичення киснем плазми кровi порiвняно iз сироваткою вiрогiдна, Р<0,01. Поряд з тим, внутрiшньовенне введення тако! ж кiлькостi розробленого препарату привело до протилежно! закономiрностi. Оксигенащя плазми кровi збiльшувалася, а сироватки змен-шувалася. I в другш сери дослiдiв, незважаючи на протилежну динамшу насичення киснем рiдких частин кров^ рiзниця оксигенаци мiж ними теж вiрогiдна, Р<0,01.
Таблиця 1.
рН 1 оксигенащя кров1 в1дгод1вельни\ бугайщв по перiодах дослiду при введенш рег os 1 л 9% СНзСООН_
Групи бугайщв Матер1ал анал1зу рН ± плазми до сироватки Процент насичення киснем ± плазми до сироватки
Зр1вняльний перюд
контрольна Цшьна кров 7,423±0,03 70,6±0,98
Сироватка кров1 7,547±0,02 86,8±1,99
Плазма кров1 7,552±0,01 +0,005 86,7±1,91 -0,1
досл1дна Цшьна кров 7,427±0,02 71,8±0,97
Сироватка кров1 7,548±0,01 86,7±1,5
Плазма кров1 7,549±0,02 +0,001 86,9±1,4 +0,2
Дослщний пе рюд
контрольна Цшьна кров 7,371±0,03 71,5±1,88
Сироватка кров1 7,531±0,01 87,4±1,6
Плазма кров1 7,530±0,01 -0,001 87,4±1,6 -
досл1дна Цшьна кров 7,321±0,02 75,9±1,2
Сироватка кров1 7,400±0,02 87,3±1,5
Плазма кров1 7,481±0,01 +0,081** 78,9±1,7 -8 4**
Примтка: - р1зниця в1ропдна, *Р<0,02; **Р<0,01.
Збшьшення величини внутрiшньовенного введення активуючого препарату, тд час третьо! сери дослдав, привело навiть до вiрогiдного зростання насичення киснем цшьно! кровi (Р<0,02). Однак, звертае на себе увагу те, що зростання цього показника вщбулося через збшьшення концентраци кисню у плазмi кровi (Р<0,01), оскшьки в еритроцитах його кiлькiсть залишалась практично на одному рiвнi. Описана вище закономiрнiсть вказуе на те, що фiбриноген, високомолекулярний бiлок рщко! частини кровi, бере участь не тшьки у згортаннi кровi, стабшзаци рН, але i в процес обмiну кисню в органiзмi.
176
Таблиця 2.
рН 1 оксигенащя кров1 бугайщв при внутр1шньовенному введенн1 молочно'1 кислоти ^ та препарату "Апюактиволь"_
Умови проведення дослщжень та матерiали аналiзу рН Процент насичення кровi киснем
Друга серiя дослщв
До введения
Кислоти Препарату Кислоти Препарату
Цшьна кров 7,450±0,008 7,460±0,008 65,3±1,10 70,9±1,00
Сироватка кровi 7,559±0,009 7,547±0,012 78,0±1,82 92,8±1,29
Плазма кровi 7,550±0,015 7,551±0,017 75,7±1,89 92,6±1,26
Шсля введения
Цiльна кров 7,370±0,019 7,482±0,018 69,5±2,87 87,7±1,58
Сироватка кровi 7,458±0,038 7,564±0,027 80,9±3,82 92,6±0,35
Плазма кровi 7,592±0,045 7,568±0,020 68,5±2,69** 98,5±0,29**
Третя серiя дослщв
До введення препарату
Цiльна кров 7,405±0,007 75,7±0,78
Плазма кровi 7,490±0,009 93,7±0,60
Еритроцити 7,347±0,008 65,1±0,81
Пiсля введення препарату
Цшьна кров 7,377±0,009 80,3±0,72*
Плазма кровi 7,483±0,013 98,3±0,60**
Еритроцити 7,351±0,010 66,9±0,59
Висновки. 1. При певних умовах обмiну речовин плазма кровi вiдрiзняеться вщ сироватки не тiльки за фiбриногеном, але i за вмiстом мшеральних елементiв, завдяки процесу утворення з'еднань "катюн^бриноген." I тому для вивчення або дiагностики обмiну катiонiв як бюлопчний матерiал слiд використовувати не сироватку, а плазму кровi, оскшьки вона бшьш об'ективно вiдображае обмш катюшв в органiзмi.
2. Високомолекулярному бшку рщко! частини кровi фiбриногену властиво не тiльки брати участь у згортанш кровi, стабшзаци рН, але i в транспортуваннi кисню тканинами органiзму за рахунок утворення комплексу "кисень^бриноген."
Л1тература
1. Р.Кравщв, В.Романишин, А. Колотницький. Питання фiзiологil тварин. Ч.1 Система травлення. - Л. - 2006 - 177 с.
2. Левченко В.1., Кондрахш 1.П., Богатко П.М. та ш. Загальна терапiя i профилактика внутрiшнiх хвороб тварин. - Бша Церква, 2000. - 224 с.
3. Леав С.Н. Обмен микрозлементов у высокопродуктивных молочных коров при потреблении разного количества сахара // Автореф. дис. канд. с.-х. наук. - Харьков, 1979. - 27 с.
4. Лесив С.Н. К вопросу о роли фибриногена в стабилизации кислотно-основного состояния. // Сельскохозяйственная биология. -1988.-№ 5.-С. 137138.
177
5. Лесив С.Н. Зависимость образования в крови коров соединений Na", K", Ca", Mg" фибриногена от величины потребления сахара // Доклади ВПСХНИЛ, 1978. - № 8. - с. 42-44.
6. Покровский В.М., Коротько Г.Ф. Физиология человека. — М.: Медицина. - 1998. - 442 с.
7. Кононський О.1. Бiохiмiя тварин. - К.: Вища школа, 1994. - 439 с.
8. Науменко В.В. та ш. Фiзiологiя с.-г. тварин. - К.: Сшьгососвгга, 1994.-502 с.
9. Палфий Ф.Ю. и Лесив С.Н. А.с. 166115 СССР МКИ А 61 К 33/40. Активатор межуточного обмена веществ у животных / Ф.Ю. Палфий и С.Н. Лесив - опубл. 30.07.91. - Бюл. № 28.
10. Базарнова М.Ф., Морозова В.Т. Руководство по клинической лабораторной диагностике // Клиническая биохимия. - К.: 1986.- № 3 280 с.
11. Сотн С.Ф., Виноградова Р.П. Основи бiохiмiчних методiв досль джень. - Кшв, 1975.
Summary Lesiv S.N., Kravtciv R.J. Lviv National Universiti of Veterinary Medicine and Biotechnologi named after S.Z.
Gzhytskyj
In experiments on fattening bulls the received difference of satiation by oxygen ofplasma of blood is got statistically on comparison with the whey of blood of these animals under influencing of enteralnogo that parenteralnogo introductions of donatorov hydrogen ions and the developed on the basis of own invention "Apioaktivol", that indicates on influence of fibrinogen on the exchange of oxygen in an organism.
Стаття надшшла до редакцИ 5.03.2010
178
