CC BY
20
Кшдюк Борис Володимирович,
доктор юридичних наук, професор, головний науковий спiвробiтник 1нституту законодавства Верховноi Ради Украни, Украна, м. Кив e-mail: kxenon7@mail.ru ORCID 0000-0001-8519-4649
doi: 10.21564/2414-990x.145.165961 УДК 340.134:340.114:349.6(477)
НОРМАТИВНО-ПРАВОВИЙ АКТ ЯК ДЖЕРЕЛО ПРИРОДООХОРОННОГО ПРАВА
У cmammi розглянуто роль i мгсце нормативно-правових акт1в у системг джерел природоохоронного права за допомогою розгляду Ххнгх функцгй та ознак. Показано, що в законах, прийнятих у Радянськш та незалежнгй УкраШ, значний обсяг матергалу присвячено охороннш та управлгн-ськгй функцгям, доведено тенденцю поступового ускладнення структуры нормативно-правових актгв, яка змгнилася з часом на бгльш простшу та доступну для практичного використання.
Ключовi слова: нормативно-правовий акт; природоохоронне право; функцп норматив-но-правових актш; юльюст показники; розподш текстового матерiалу; ознаки нормативно-пра-вових акпв; джерела права.
Киндюк Б. В., доктор юридических наук, профессор, главный научный сотрудник Института законодательства Верховной Рады Украины, Украина, г. Киев.
e-mail : kxenon7@mail.ru ; ORCID 0000-0001-8519-4649
Нормативно-правовой акт как источник природоохранного права
В статье рассмотрены роль и место нормативно-правовых актов в системе источников природоохранного права при помощи исследования их функций и признаков. Показано, что в законах, принятых в Советской и независимой Украине, значительный объем материала посвящен охранной и управленческой функциям, доказана тенденция постепенного усложнения структуры нормативно-правовых актов, которая изменилась со временем на более простую и доступную для практического использования.
Ключевые слова: природоохранное право; функции нормативно-правовых актов; количественные показатели; распределение текстового материала; признаки нормативно-правовых актов; источники права.
Актуальтсть теми дослщження пов'язана з двома причинами. По-перше, нормативно-правовий акт становить собою основну форму джерел природоохоронного права, а як зас1б правово! регламентацп використовуеться в цш сфер1 з час1в Ки!всько! Рус до сьогодення. Необхщшсть проведення таких дослщжень
пов'язана з наявшстю суперечностей, дублювання, прогалин, яы заважають правовому регулюванню природоохоронно1 справи. Особливiстю цieí сфери е наявнiсть значного числа нормативно-правових аклв, якi чiтко не встановлю-ють обов'язкiв посадових осiб оргашв державноí влади та не в повному обсязi визначають норми вщповвдальност за порушення, зафiксованi в його змкть
По-друге, в Украíнi немае закону про нормативно-правовi акти (далi -НПА), що значно ускладнюе процес використання та охорони природних об'екив. Дослiдження ознак, функцiй нормативно-правових акив дозволить оптимiзувати правотворчу дiяльнiсть, пiдвищити ефективнiсть прийнятих актiв та уникнути помилок, яы iснували в минулому.
Постановка проблеми. Створення ефективного мехашзму правового регу-лювання е актуальною потребою сучасного природоохоронного законодавства. У виршенш цього завдання зростае роль нормативно-правових акпв, з'ясування íx юридично'1' природи, функцп та мiсця в системi джерел права. Тому дослщ-ження кторп розвитку динамiки змiсту, векторiв розвитку та íx характеристик е нагальною проблемою юридично'1' науки.
Аналiз публжацш показуе, що проблеми, пов'язаш з нормативно-пра-вовими актами та íx мiсцем у системi джерел права, розглядалися на всix етапах розвитку юридично'1' науки. У дореволюцшний перiод такими дослЬ дженнями займалися: М. Ф. Владимирський-Буданов (M. F. Vladymyrskyi-Budanov), М. Л. Дювернуа (M. L. Diuvernua), М. П. Загоскш (M. P. Zahoskin), I. О. 1лын (I. O. Ilin), М. М. Коркунов (M. M. Korkunov), Л. I. Петражиць-кий (L. I. Petrazhytskyi), О.М.Ф. фон Рейц (O.M.F. fon Reits), Ф. В. Тара-новський (F. V. Taranovskyi), Г. Ф. Шершеневич (H. F. Shershenevych) та iн. У часи кнування СРСР зазначенi проблеми розробляли: С.С. Алексеев (S. S. Aleksieiev), М. Т. Баймаханов (M. T. Baimakhanov), С. Л. Зiвс (S. L. Zivs), Д. А. Керiмов (D. A. Kerimov), О. А. Лук'янова (O. A. Luk'ianova), А. С. Шгол-кiн (A. S. Piholkin), Ю. О. Тихомиров (Yu. O. Tykhomyrov), О. П. Шебанов (O. P. Shebanov), Л. С. Явiч (L. S. Yavich) та iн. А ось змкт нормативно-пра-вових актiв у системi джерел природоохоронного права розглядають у неза-лежнiй Украíнi: А. П. Гетьман (A. P. Hetman), М. В. Краснова (M. V. Krasnova), В. В. Петров (V. V. Petrov), В. К. Попов (V. K. Popov), А. К. Соколова (A. K. Sokolova), Ю. С. Шемшученко (Yu. S. Shemshuchenko).
Метою cmammi е дослвдження нормативно-правового акта як джерела природоохоронного права.
Виклад основного Mamepiany варто розпочати з того, що одшею з форм права та засобом правово'1' регламентацп в природоохороннш сферi е норматив-но-правовi акти. За íx допомогою здiйснюеться зв'язок мiж рiзними моделями використання природи i конкретними суб'ектами права в процесi використання об'екив навколишнього середовища. Як вказуе Л. Андрусiв, кнуе значна кшь-кiсть пiдxодiв до класифжацп нормативно-правових актiв за такими критерЬ ями: 1) юридична сила; 2) суб'екти правотворчостц 3) галузева належшсть; 4) зовнiшня форма [1, с. 128]. У свою чергу П. М. Рабшович розглядае систему
нормативно-правових аклв Kpi3b призму iepapxii нормативно-правових акпв, галузi правового регулювання та устрою держави [2, с. 125- 126].
Поява НПА як джерел права у цш сферi пов'язана 3i змшами полггично'1" i соцiально-економiчноí ситуацií та з процесом становлення державность Загаль-новiдомо, що така пам'ятка права, як «Руська Правда», становила собою збiрку звича'1'в, зокрема й тих, що встановлювали охорону деяких природних об'екпв.
У радянськi часи нормативно-правовi акти становили собою основну форму джерел права i за ix допомогою регламентувалися практично всi питання, пов'язанi з використанням, охороною та ввдтворенням природних об'eктiв. У незалежнш Украíнi нормативно-правовi акти також вщграють основну роль серед джерел права, але до них поступово приеднуються iншi джерела, насам-перед положення мiжнародниx договорiв у природооxороннiй сферь Як вказуе А. П. Гетьман, сьогодш екологiчне законодавство становить собою багатогалу-зеву систему НПА, що ускладнюе ix використання з причини неузгодженосп, наявностi суперечностей i дублювання [3, с. 13].
Дослiдження мкця i ролi НПА в системi джерел права потребуе розгляду функцш, оскiльки в них знаходять свое вираження сутшсть та соцiальне значення ще*1 категорií. Як стверджуе В. В. Корольова, до ix числа належать: 1) полггична; 2) правоустановна; 3) регулятивна; 4) охоронна; 5) управлшська; 6) шформацшна; 7) кторико-культурна; 8) iдеологiчна; 9) виховна [4]. На пiдставi тако'1' класифiкацií дощльно розглянути змiст кожно'1' з цих функцш (рис. 1).
Рис. 1. Функцп природоохоронних нормативно-правових акпв
I. Пол^ична функцiя полягае в тому, що за допомогою прийняття нор-мативно-правових акив закрiплюються доктринальнi шдходи до вирiшення природоохоронних завдань. Як приклад, можна розглянути загальш положення Земельного кодексу УСРР 1922 р., в яких вказувалось, що всi землi в межах УСРР становлять власшсть роб^ничо-селянсько! держави. На пiдставi цих положень у п. 7 передбачаеться обов'язок у^х землекористувачiв у веденш «правильного» використання вiдведених im земель, що означае необхiднiсть збереження землi, шляхом додержання сiвозмiн, агротехшчно1 технiки, строкiв виконання сiльгоспробiт. Полмчна функцiя природоохоронного законодавства
знайшла свое вираження в преамбулi Закону «Про охорону природи Укра-1нсько1 РСР» 1960 р., в якш вказувалось, що охорона природних багатств е важливим завданням радянсько1 сощалютично1 держави та всiеï громадськость
II. Правоустановна функцiя нормативно-правового акта становить собою форму дiяльностi держави, яка реалiзуеться шляхом закрiплення норм права у виглядi законодавчих та шдзаконних актiв. З цим поняттям пов'язана реал^ зацiя конкретних завдань у природоохороннш сферi на основi створення нових правових норм, яка отримала назву первинного правоутворення. Як вказуе О. В. Богатова, кожний НПА як джерело права мае власний предмет, специ-фiчнi характеристики за змютом, формою, походженням, спрямовашстю i способом регулювання [5, с. 11]. За допомогою ще'1 функцп реалiзуеться процес пiдготовки нормативних штерпретацшних i локальних актiв, ïx види та порядок прийняття. Отже, на пiдставi Закону «Про охорону природи Украшсько1 РСР» 1960 р. були прийнятй Земельний кодекс УРСР 1970 р., Водний кодекс УРСР 1972 р., Кодекс УРСР про надра 1974 р., Люовий кодекс УРСР 1979 р., а також iншi законодавчi та шдзаконш нормативно-правовi акти. Аналопчний пiдxiд, пов'язаний з правоустановною функцiею нормативно-правового акта, був використаний в незалежнш УкраШ, коли на основi Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991 р. було прийнято низку кодиф^ кованих акив, законодавчих актiв, указiв Президента Украши, постанов Каб^ нету Мiнiстрiв Украши та достатньо велике за обсягом значне число ввдомчих шдзаконних акив.
III. Регулятивну функщю можна визнати як обумовлений ïï соцiальним призначенням напрям правового впливу, що виражаеться у встановленш пози-тивних правил поведiнки, наданнi прав i покладанш юридичних обов'язкiв на суб'екпв права. Цю функцiю можна дослщити на прикладi Постанови Ради Мiнiстрiв УРСР «Про полiпшення охорони природи, ращональне використання i вщтворення природних багатств Украшсько1 РСР» вщ 8 травня 1964 р. У нш ставиться завдання взяти шд контроль мiнiстерств, вiдомств, виконкомiв облас-них, мiськиx, районних Рад депутаив трудящих xiд виконання Закону «Про охорону природи Украшсько1 РСР» 1960 р. Ця Постанова встановлюе необхщ-нiсть правового регулювання охорони природи шляхом передбачення в рiчниx планах обсяпв робiт та матерiальниx засобiв iз захисту rрунтiв, вiдновлення рослинного покрову, створення захисних зон рiчок.
IV. Охоронна функщя завжди посщала значне мiсце в природоохоронних нормативно-правових актах у часи Кшвсько1 Рус^ Великого князiвства Литов-ського, Козацько-Гетьмансько1 держави, УНР, УСРР/УРСР та в незалежнш УкраШ. Стаття 34 Коротко!" редакцп (далi: КР) «Русько1 Правди» передбачала досить значну суму штрафу в 12 гривень за переорювання межi або знищення дерев iз межовими знаками. У свою чергу ст. 37 запроваджувала штраф роз-мiром 3 гривнi за крадiжку мисливських птаxiв, яструбiв або соколiв. Значно меншу суму штрафу (60 резан) запроваджувала ст. 36 за крадiжку журавля або лебедя та передбачала грошову компенсащю власниковi птаxiв у розмiрi
30 резан. У Статуй ВКЛ 1529 р. чотири статт (арт.арт. 8, 9, 11, 12) були при-свячеш питанням, пов'язаним з регулюванням полювання. Отже, в арт. 8 за знищення соколиного або лебединого гшзда i крадiжки з них пташенят уста-новлювався штраф у 12 карбованщв. У часи iснування Радянсько'1 Украши охоронна функцiя знайшла свое вщображення в бiльшостi нормативно-правових аклв, пов'язаних з природоохоронною справою, а з 1984 р. була проведена ïx систематизащя, яка ввiйшла до змкту Кодексу Украшсько'1 РСР про адмшстра-тивнi правопорушення. У незалежнш Украш вiдповiдальнiсть за протиправнi дп у сферi охорони природи регламентуеться статтями 52-92 Глави VII «Адмшп стративнi правопорушення у сферi охорони природи, використання природних ресурсiв, охорони культурно'1 спадщини» КУпАП за станом на 2019 р.
V. Управлшська функщя знайшла свое ввдображення у створенш системи органiв, пов'язаних з охороною природних ресурсiв, до числа яких належало Положення про Народний комiсарiат земельних справ 1923 р., Положення про Всеукрашське управлшня лками, затверджене Постановою Всеукрашського Центрального Виконавчого Ком^ету 1927 р., гiрнича шспекщя, створена на пiдставi Гiрничого кодексу УСРР 1928 р. У незалежнш Укршш створена система оргашв управлшня, яю займаються природоохоронною справою, до числа яких належать: Мшктерство охорони навколишнього середовища, Державне агентство водних ресурсiв, Державний комiтет земельних ресур^в, Державне агентство лкових ресурсiв, Державна служба геологи та надр Украши та iн. Зпдно з чинним в Украïнi законодавством, значну роль у реалiзацiï управлшсько'1 функцп та пiдготовки НПА вщграють державнi цiльовi програми, порядок розробки яких визначае Кабшет Мiнiстрiв Украши. Центральнi та мiсцевi органи вико-навчо'1 влади, органи мкцевого самоврядування пiд час ïx розробки залучають громадськкть до ïx шдготовки шляхом оприлюднення проектiв екологiчниx програм для вивчення громадянами, шдготовки громадськктю зауважень та пропозицш щодо запропонованих проеклв, проведення публiчниx слухань стосовно еколопчних програм.
VI. Iнформацiйна функщя нормативно-правових акпв установлюе основнi напрями дiяльностi з розвитку iнформацiйноï сфери стосовно ввдносин, пов'язаних з охороною, використанням та вщтворенням природних об'екпв. До ïï складу входять даш, якi доцiльно внести до змкту законiв стосовно природних об'ект, державних структур, на яю покладено проведення контролю за ïx станом. Важливе значення в реалiзацiï ще'1 функцп мають положення Орхусько'1 конвенцп, що ïï Украша ратифiкувала 1999 р., яка встановлюе порядок доступу до шформацп, участi громадськост в процесi прийняття рiшень та доступу до правосуддя з питань, що стосуються довкшля. Ця мiжнародна угода передбачае надання шформацп в максимально стисл строки, але не шзшше одного мкяця пiсля подання заяви, з можливктю продовження термшу до двох мiсяцiв пiсля подання заяви.
VII. 1сторико-культурна функцiя нормативно-правових актiв пов'язана з необхвдшстю пiдвищення рiвня культури сусшльства, знань iсторiï та ролi
природних об'екпв у збереженш природи. Прикладом реалiзащï ще'1 функцп е Постанова Колегп Наркомзема УСРР «Про створення Кашвського природного заповедника» вед 30 липня 1923 р., який розташований у межах Черкасько1 област та е мiсцем поховання Т. Г. Шевченка. 1ншим прикладом реалiзащï ще'1 ознаки е Постанова Ради Мiнiстрiв УРСР «Про увiчнення пам'ятних мкць, пов'язаних з iсторiею запорозького козацтва» вiд 18 вересня 1965 р. № 911, на пiдставi яко1 був створений Нацiональний заповедник «Хортиця», на територп якого ведбувалися численнi iсторичнi поди, пов'язанi з украшським козацтвом.
VIII. Iдеологiчна функщя знайшла свiй прояв у радянсьы часи шляхом закрiплення Конституцп УРСР 1978 р. У цьому акт вказуеться, що природш об'екти становлять собою народну власшсть, знаходяться лише у власносп сощ-алiстичноï держави та не можуть бути передан для приватного користування. У свою чергу нормативно-правовi акти, прийнят в незалежнш УкраШ, перед-бачають можливкть передачi природних об'ектiв у приватну власшсть, але при цьому мае бути забезпечено збереження довкшля, ращональне використання природних об'екпв, безпека та охорона навколишнього природного середовища.
IX. Виховна функщя пов'язана з удосконаленням у населення, особливо молод^ поглядiв стосовно охорони природи, що знайшло ведображення в рiзних положеннях нормативно-правових актв. Наприклад, у Постановi Ради МШ-стрiв УРСР 1964 р. «Про полшшення охорони природи, ращональне використання i ведтворення природних багатств Украшсько!' РСР» п. 13 установлював, що Мiнiстерство вищо!" i середньо!" спецiальноï освiти УРСР, МШстерство освiти УРСР, ректори вищих i директори середшх навчальних закладiв мусять посилити роботу серед студенев та учшвсько!" молодi для виховання в них почуття любовi до природи нашо1 Батькiвщини, широко залучати ïx до участi в лiсопосадкаx, вирощуванш садiв, виноградникiв, пов'язуючи 1хню практичну роботу з навчальними планами. У ст. 7 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» 1991 р. вказуеться, що педвищення еколопчно!" культури сусшльства i професшна шдготовка фаxiвцiв забезпечуються загальною обов'яз-ковою комплексною освiтою та вихованням у сферi охорони навколишнього природного середовища, у тому числ в дошкшьних дитячих закладах, у системi загально!" середньо1, професiйноï та вищо!" освгги, пiдвищення квалiфiкацiï та перепiдготовки кадрiв.
Значний iнтерес становить проведення розрахунюв стосовно розподiлення текстового матерiалу згедно з функцiями природоохоронних актiв (табл. 1).
Проведен розрахунки за методикою О. Л. Копиленка, Б. В. Кшдюка, показали, що найбшьша кшьысть знакiв, яка виражена у ведсотках, у Законi 1960 р. - 67,3 % припадае на охоронну функщю, а в Закош 1991 р. - 38,5 % -на управлшську [6].
Важливою характеристикою нормативно-правових актв е 1хш ознаки, яы дозволяють детально охарактеризувати сутшсть цього явища. Як зазначае Н. М. Пархоменко, до числа ознак належать таш: 1) ведображення держав-них iнтересiв; 2) структура, документальна форма закршлення; 3) прийняття
державним органом у визначеному порядку; 4) обов'язковкть для виконання; 5) забезпечення системою державних гарантш; 6) опублжування у спещальних виданнях, дie в час^ просторi та щодо кола о^б; 7) наявнiсть юридичноТ сили [7, с. 161]. Виходячи з цих ознак, дощльно розглянути кожну з них детально.
Таблиця 1
Розподш текстового матерiалу за функщями законодавчих аклв
№ з/п Назва законодавчого акта Функцп (%) вщ загально! кiлькостi знатв
cd s у s H "ч О к Регулятивна Охоронна а к ь с я "ч в а р £ Iнформацiйна 1сторико-куль-турна а н "С о ч о е д нн Виховна
1. Закон «Про охорону природи Украшсько1 РСР» 1960 р. 4,8 3,7 67,3 4,6 1,8 12,7 1,6 3,5
Закон «Про охорону навко-
2. лишнього середовища» 0,9 2,8 27,9 38,5 6,1 4,8 0,8 18,2
1991 р.
I. Ознаки, пов'язанi з вщображенням державних iнтересiв у сферi охорони природи, знаходять свое ввдображення за допомогою прийняття норматив-но-правових акив, якi присвячувалися загальним питанням щеТ дiяльно-стi та регламентацп використання окремих об'ектiв. До цих ознак входить необхвдшсть регулювання широкого кола найважливших сфер суспiльних ввдносин, пов'язаних з природоохоронною справою, та врахування економiч-них i сощальних iнтересiв суспiльства. Наприклад, у першi часи радянськоТ влади основним державним штересом було врегулювання земельних, прни-чих та лiсових питань, у змкт яких входила така складова, як охорона цього природного ресурсу. Тому одним iз перших нормативно-правових акив став Декрет «Про землю» ввд 26 жовтня 1917 р., прийнятий на II З'Tздi робочих та солдатських депутаив, та Декрет Всеросшського Центрального Виконавчого Комггету «Про соцiалiзацiю землi» вiд 19 лютого 1918 р., у змкт яких входив пункт стосовно необхщност збереження цього ресурсу. Реалiзацiя державно! пол^ики стосовно цих природних ресурсiв знайшла вiдображення в Земельному кодекс УСРР 1922 р., Законi «Про лки» 1923 р. та Прничому кодексi УСРР 1927 р., в яких закршлено основи правового регулювання у сферi Тх охорони, використання та збереження. У Земельному кодекс УСРР 1922 р. державним штересам був присвячений п. 29, який дозволяв у разi порушення
в цш сферi вщбрати землю та перевести ïï в державний фонд. У Закош «Про лки» встановлювалася вiдповiдальнiсть за порушення державних iнтересiв при проведеннi рубок, другорядних лкокористувань, знищення лiсiв та не проведення роб^ з ïx ведновлення.
Прикладом реалiзацiï цiеï ознаки е прийняття Постанови Ради Мiнiстрiв СРСР та ЦК ВКП(б) «О плане полезащитных лесонасаждений, внедрения травопольных севооборотов, строительства прудов и водоемов для обеспечения высоких и устойчивых урожаев в степных и лесостепных районах европейской части СССР» вед 20 жовтня 1948 р., що ведома як «сталшський план рекон-струкцп природи».
Основна iдея акта полягала у створеннi системи ставюв, водойм, насадженнi штучних лiсiв у пiвденниx районах СРСР, що мало значно покращити клiмат, захистити землi вiд ерозп, суховпв та педняти врожай сiльгоспкультур. Цей законодавчий акт необхедно вважати наймасштабнiшою програмою перетво-рення природи за всю юторш iснування людства, адже вш передбачав створення захисних смуг, системи заxодiв для закрiплення i залюення пiскiв та побудову ставкiв i водойм на значнш територп европейсько1 частини СРСР.
У радянськi часи приймалися нормативно-правовi акти, якi були спрямоваш на погiршення стану природи. До числа таких належали нормативно-правовi акти стосовно закриття заповедниюв, знищення деяких видiв тварин i птаxiв. Це, наприклад, Постанова Ради Мiнiстрiв СРСР «Про тотальну перевiрку запо-вiдникiв СРСР» 1951 р. та Постанова Ради Мiнiстрiв УРСР «Про заповедники» 1951 р., у якш передбачалося закриття заповедниюв мiсцевого значення, таких як: Бша Гора, Галшея, Золотий Потiк та багатьох шших, що негативно вплинуло на стан рослинного i тваринного св^у.
II. Нормативно-правовi акти у сферi охорони природи мали рiзну структуру, яка залежала вед складност правового регулювання, сусшльних вiдносин, пов'язаних зi сферою охорони природи. З ще'1 точки зору перший письмовий документ, такий як «Руська Правда», мав просту структуру: складалася з Корот-ко'1 та Поширено'1 редакцiй, яы мiстили статтi Статутiв Великого князiвства Литовського, що також мiстили норми з охорони природи та складалися з роз-дШв i артикулiв. Значно складнiшою структурою вiдрiзнялися НПА з охорони природи, прийнят в першi роки радянсько'1 влади. Наприклад, Закон «Про люи» УСРР 1923 р. складався з частин, веддтв, роздШв i статей; Земельний кодекс УСРР мютив частини, роздiли, глави i статть
За часи кнування УРСР були прийнятi: Земельний кодекс УРСР 1970 р., Водний кодекс УРСР 1972 р., Кодекс УРСР про надра 1976 р., Люовий кодекс УРСР 1979 р., яы мали однакову структуру, що складалася з роздтв, глав i статей.
У незалежнш Укра1ш в рамках проведення кодифшацп природоохоронного законодавства було прийнято: Водний кодекс Украши 1992 р., Земельний кодекс Украши 1992 р., Люовий кодекс 1994 р., Кодекс Украши про надра 1994 р., що мали однакову iерарxiчну структуру «роздш - глава - стаття».
На додаток до цього в незалежнш Укра1Ш з метою правового регулювання природоохоронно'1 справи були прийнят закони Украши «Про рослинний свгг», «Про тваринний свп», «Про еколопчну мережу», «Про атмосферне повггря», «Про захист тварин ввд жорсткого поводження» та ш. Вс цi закони мають просту структуру «роздш - стаття»; виняток становить Закон Украши «Про ПЗФ», який мае складну структуру «роздш - глава - стаття».
Нормативно-правовi акти в першi роки радянсько'1 влади затверджувалися на пiдставi ршення Всеукрашського центрального виконавчого комiтету, Ради народних комiсарiв, починаючи з 30-х роюв - Верховно!" Ради УСРР/УРСР, Ради Мiнiстрiв, а в часи незалежно'1 Украши - Верховно!" Ради, Кабшету Мш-стрiв та указiв Президента Украши.
III. Наступна ознака встановлюе правила поведшки загального характеру, яы складаються iз зразкiв, масштабiв, еталонiв дiй, що ïx мусять дотримува-тися учасники правовiдносин, пов'язаних iз сферою використання охорони та вщновлення природи. Прикладом тако'1 ознаки е ст. 69 «Русько'1 Правди», яка забороняе полювання на бобрiв та встановлюе штраф розмiром у 12 грн. Ця норма також увшшла у Статути Великого князiвства Литовського, а контроль за правилами поведшки покладався на люничого, який здшснював огляд мюць проживання бобрiв, суворий контроль за ïx поголiв'ям та складав рiчний звiт про ïx чисельшсть. Полювання на цих звiрiв дозволялося на пiдставi господар-ського листа з власноручним шдписом великого князя та зазначенням кшькост звiрiв i термiнiв мисливства. Таке положення ще'1 пам'ятки права е прикладом, що показуе трансформащю норм звичаевого права, пов'язану iз звичаем, зпдно з якою треба було вважати цих тварин княжою власшстю у конкретних законодавчих положеннях. Правила поведшки у сферi природоохорони знайшли свое закршлення в сшльнш Постановi Центрального Комiтету Комунiстичноï партп та Ради Мiнiстрiв Радянсько'1 Украши «Про посилення охорони природи й полшшення використання природних ресурсiв республши» вiд 8 травня 1973 р., в якш встановлювався систематичний контроль за додержанням чинних правил та норм у цш сферь
IV. Нормативно-правовий акт приймаеться ч^ко визначеним колом пра-вотворчих оргашв у певному порядку. Такий стан справ не завжди ввдповщав юторичним реалiям, якi складалися в рiзниx сусшльно-полггичних умовах та залежали вiд форми правлшня, особистостi правителiв та державно'1 полiтики. Наприклад, у часи царювання Петра I широко використовувалась указана форма нормативно-правових актiв, присвячених правовш оxоронi природи. Iмператор прийняв таю укази: Статут «Про риболовлю» ввд 11 грудня 1704 р., ввдповвдно до якого вводилися заборони на ловлю деяких видiв риб; «Про заборону полювання на лосiв» 1714 р., зпдно з яким установлювалися значш штрафи за таю дп.
У часи Радянсько'1 Укра'1'ни законодавчi акти приймались певним колом державних оргашв, як-от: Всеукрашський центральний виконавчий компет, Рада народних комiсарiв, народнi комiсарiати. Особливiстю цього перюду було
надання значного обсягу прав Народному комiсарiату юстици, який мав право встановлювати порядок звшьнення ввд покарання, амшстп, що шдтверджу-еться шструкщею НКЮ «Про порядок застосування постанови ВУЦВК та про амшстш за малозначущими справами, передбаченими ст. 99 КК УСРР» вщ 5 травня 1924 р.
У незалежнш УкраТш мiнiстерствам i вiдомствам також надано чималий обсяг повноважень, прикладом чого е наказ Мшекобезпеки «Про затвердження Методики визначення розмiрiв шкоди, зумовлено! забрудненням i засмiченням земельних ресурсв через порушення природоохоронного законодавства» вщ 27 жовтня 1997 р.
Нормативно-правовi акти згiдно з чинним законодавством мають ч^ко встановлену iерархiю, вищим рiвнем яко! е постанови Верховно! Ради Укра-!ни, другим рiвнем - укази Президента Укра!ни, третiм - постанови Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни, четвертим - накази i розпорядження мiнiстерств i вiдомств, п'ятим - акти оргашв мiсцевого самоврядування. Отже, законами Укра!ни цим органам надано значний обсяг повноважень у сферi охорони природи на шдзв^-них територiях шляхом прийняття локальних нормативно-правових акив. Як зазначае К. I. Наумова, НПА оргашв мкцевого самоврядування приймаються встановленим колом правотворчих оргашв, до яких входять обласш, мкьы, райош, селищнi ради депутаив та !х виконкоми, i е обов'язковими для вех шдприемств, установ, оргашзацш, громадян, якi проживають на ввдповщнш територп [8, с. 64 ].
Прикладом такого документа е ршення мкько! ради Кропивницького «Про затвердження Програми розвитку та збереження зелених насаджень у мкт Кропивницькому на 2018-2021 роки».
V. Наступна ознака означае таку особливкть нормативно-правових акпв, як базування на державних гараниях та наявшсть примусових заходiв !х вико-нання. Наприклад, за рубку дубiв ст. 73 «Русько! Правди» передбачала штраф 12 грн., згiдно iз Статутом ВКЛ 1529 р. за вирубування дерев з бджолами було встановлено штраф 1 копа грошей, а за псування без бджш треба було сплатити 0,5 копи грошей.
У радянському законодавствi широко використовувалася така форма шд-законних нормативно-правових акпв, як укази Президп Верховно! Ради СРСР. Як приклад, можна навести Указ «Про внесення змш i доповнень до ст. 89 Кри-мшального кодексу Укра!нсько! РСР» вщ 25 листопада 1965 р., в якому вста-новлювалася вщповщальшсть у виглядi позбавлення волi на строк до 10 роюв за умисне знищення та iстотне пошкодження лiсових масивiв шляхом пiдпалу. У свою чергу ч. 2 цього Указу встановлюе за умисне знищення або пошкодження лiсових масивiв, учинених шляхом шдпалу або iншим загальнонебезпечним способом, якщо це дiяння спричинило людськi жертви або завдало особливо велико! шкоди, - позбавлення волi на строк вщ восьми до п'ятнадцяти роюв.
У КУпАП 1984 р. встановлювалася вiдповiдальнiсть за: псування земель, забруднення !х виробничими стоками, выходами (ст. 52); безгосподарне вико-
ристання земель, невиконання заxодiв щодо ïx полшшення, охорони Грунпв вщ вггрово'1 та водно'1 ерозп (ст. 53); несвоечасне повернення тимчасово зайнятих земель та не приведення ïx у первкний стан (ст. 54), а також у кодифжова-ному акт давались державш гаранты громадянам стосовно вадповадальност за правопорушення, пов'язанi з водними ресурсами, тваринами, деякими видами рослин, атмосферним повггрям та надрами.
Практично в у^х нормативно-правових актах, прийнятих у незалежнш УкраШ, мютяться норми, обов'язковi для виконання, за порушення яких вжива-ються примусовi заходи, як регламентуються у Кримiнальному кодекс Украши, КУпАП, Цивiльному кодексi та шших нормативно-правових актах.
VI. Нормативно-правовi акти мають статус актiв, що ïx затверджуе держава, тому для них юнуе особливий порядок публшацш у спещальних виданнях.
Видання нормативно-правових акпв регулюе Конституцiя Украши та вщпо-вiдний Указ Президента Украши «Про порядок офщшного оприлюднення нор-мативно-правових актiв та набрання ними чинностЬ» вiд 23 листопада 2007 р., в якому вказуеться, що закони, iншi акти Верховно'1 Ради, Президента, Кабмшу мають бути опублжоваш в офiцiйниx друкованих виданнях не шзшше нiж через 15 дшв пiсля ïx прийняття. До офщшних видань належать: «Офiцiйний вiсник Украши», «Урядовий кур'ер», «Голос Украши», «Вадомост Верховно'1 Ради Украши», «Офiцiйний вюник Президента Украши». В iншиx ЗМ! акти можуть бути надрукованi лише шсля офiцiйного ïx оприлюднення у вказаних вище виданнях.
кнують НПА, що призначеш для внутрiшнього користування певних оргашв та установ, тому ïx дозволено не оприлюднювати в офщшних виданнях. Чинносп вони набирають з моменту надсилання ïx тим посадовим особам чи керiвникам установ, шдроздтв тощо, яких вони стосуються.
VII. Юридична сила нормативно-правових акпв базуеться на принципах пщпорядкування та iерарxiчно'ï ïx побудови. Подш нормативно-правових акпв за юридичною силою визначае мкце i значимкть кожного нормативно-правового акта в загальнш системi державного нормативного регулювання природоохоронно'1 справи. Iерарxiя нормативно-правових актiв мае важливе значення для впорядкування процесiв правотворчостi, шдготовки нових нор-мативно-правових актiв та правозастосування з метою шдтримки законносп й правопорядку.
Основним кодифiкованим актом у природоохороннш сферi е Закон Украши «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.), на пiдставi якого були прийнятй Люовий кодекс Украши 1994 р., Кодекс Украши про надра 1994 р., Водний кодекс Украши 1995 р., Земельний кодекс Украши 2001 р. На ïx основi були прийняп законодавчi акти, яю регламентують використання та охорону окремих об'екпв природи: рослинний свгг, природно-заповщний фонд, тваринний свгт, атмосферне повпря, еколопчну мережу та ш.
За результатами проведеного дослвдження необxiдно зробити наступнi висновки.
1. Нормативно-правовий акт як джерело природоохоронного права займае основне мкце в загальнш системi права та регулюе однорщш, типов^ сyспiльнi вщносини, якi пов'язанi з охороною, використанням та вщтворенням природних об'eктiв.
2. Cyra^^ та соцiальне значення нормативно-правових акив y цiй сферi знаходить свое вираження y конкретних функщях, на основi яких здiйснюeться регулювання природоохоронно! сфери.
3. Вiдбиття державних штереев, структура, змiст, обов'язковiсть, наяв-нiсть юридично! сили, забезпечення сощальних гарантiй становить змiст ознак нормативно-правових акпв. Cпостерiгаeться тенденцiя настyпностi ïx iсторичного розвитку.
Список л^тератури:
1. Андруав Л. Tеоретико-нравовi засади системи нормативно-правових акпв. Теорiя дер-жави i права. 2017. № 4. C. 128-131.
2. Рабшович П. М. Оспови загально'1 теорп права та держави : павч. поаб. Льв1в : Край,
2007. 192 с.
3. Гетьмап А. П. Методолопчш засади стаповлеппя правових оспов охоропи довкшля. Право Укрални. 2011. № 2. C. 11-19.
4. Ковалева В. В. Нормативные правовые акты в механизме правового регулирования : автореф. дис. ... капд. юрид. паук. Москва, 2009. 19 с.
5. Богатова О. В. Нормативный правовой акт как источник права (Теоретический аспект) : дис. ... капд. юрид. паук. Москва, 2004. 185 c.
6. Копиленко О. Л., Кшдюк Б. В. Теоретичш засади використаппя кшьюсних показниюв у дослвджеппях пам'яток права. Юридична Украта. 201б. № 7-8. C. 4-12.
7. Пархоменко Н. М. Джерела права: проблеми теорп та методологи. Ктв : Юрид. думка,
2008. 33б с.
8. Наумова К. I. Нормативно-правов1 акти мкцевого самоврядування: поняття та види. Науковий вгсник Ужгородського нацюнального унгверситету. Серiя: Право. 2014. № 2б. C. б3-бб.
References:
1. Andrusiv, L. (2017). Teoretyko-pravovi zasady systemy normatyvno-pravovykh aktiv. Teoriia derzhavy i prava, 4, 128-131 [in Ukrainian].
2. Rabinovych, P.M. (2007). Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy Lviv: Krai [in Ukrainian].
3. Getman, A.P. (2011). Metodolohichni zasady stanovlennia pravovykh osnov okhorony dovkil-lia. Pravo Ukrainy, 2, 11-19 [in Ukrainian].
4. Kovaleva, V.V. (2009). Normativnyie pravovyie aktyi v mehanizme pravovogo regulirovaniya. Extended abstract of candidate's thesis. Moscow [in Russian].
5. Bogatova, O.V. (2004). Normativnyiy pravovoy akt kak istochnik prava (Teoreticheskiy aspekt). Candidate's thesis. Moscow [in Russian].
6. Kopylenko, O.L., Kindiuk, B.V. (201б). Teoretychni zasady vykorystannia kilkisnykh pokaz-nykiv u doslidzhenniakh pam'iatok prava. Yurydychna Ukraina, 7-8, 4-12 [in Ukrainian].
7. Parkhomenko, N.M. (2008). Dzherela prava: problemy teorii ta metodolohii. Kyiv: Yuryd. Dumka [in Ukrainian].
8. Naumova, K.I. (2014). Normatyvno-pravovi akty mistsevoho samovriaduvannia: poniat-tia ta vydy Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pravo, 26, 63-66 [in Ukrainian].
Kindiuk B. V., Doctor of Law, Professor Chief Scientist, Institute of legislation of the Supreme Council of Ukraine, Ukraine, Kyiv.
e-mail : kxenon7@mail.ru ; ORCID 0000-0001-8519-4649
Legal act as a source of environmental law
The article deals with the role and place of legal acts in the system of sources of environmental law, by considering their functions and features. The study of the place and role of normative legal act in the system of sources of law requires consideration of functions because they find their expression of the essence and social significance of this category. These include the following: 1) political, through the adoption of normative legal acts consolidates doctrinal approaches to the decision of environmental tasks; 2) legal establishment is connected with the implementation of specific tasks in the environmental sphere, on the basis of the creation of new legal norms; 3) regulatory is expressed in the establishment of positive rules of conduct, the granting of rights and the assignment of legal obligations to subjects of law; 4) the guard has always occupied a significant place in environmental regulatory acts in times of Kyiv Rus, the Grand Duchy of Lithuania, the Kozatsky-Hetman State, the UNR, the Ukrainian SSR and the independent Ukraine; 5) management was reflected in the creation of a system of organs related to the protection of natural resources, among which was the Regulations on the People's Commissariat of Land Affairs of 1923, the Regulations on All-Ukrainian Forest Management, approved by the Decree of the All-Ukrainian Central Executive Committee in 1927, the Mining Inspection , created on the basis of the Mining Code of the USSR in 1928; 6) informational establishes the main directions of activity on the development of the information sphere in relation to the relations related to the protection, use and reproduction of natural objects; 7) historical and cultural related to the need to raise the level of society's culture, knowledge of history and the role of natural objects in preserving nature; 8) the ideological found in Soviet times by consolidating the Constitution of the Ukrainian SSR in 1978, which stated that natural objects are a national property, are only owned by a socialist state and can not be transferred for private use; 9) educational is related to the improvement of the population, especially young people, views on the protection of nature, reflected in various provisions of legal acts. It is shown that in laws adopted in the Soviet and independent Ukraine a significant amount of material was devoted to security and management functions, the tendency of the gradual complication of the structure of legal acts was proved, which changed with time for simpler and more accessible for practical use.
An important characteristic of normative legal acts is their features, which allow to characterize in detail the essence of this phenomenon. Among the features include the following: 1) the reflection of public interests; 2) structure, documentary form of consolidation; 3) content; 4) the adoption by the state body, in the prescribed manner; 5) obligatory to perform, 6) it is provided by the system of state guarantees; 7) publication in special editions, operates in time, space and in relation to the circle of persons; 8) presence of legal force.
Keywords: legal act; legal protection of nature; signs; functions; quantitative indices.
Рекомендоване цитування: Юндюк Б. В. Нормативно-правовий акт як джерело природоохоронного права. Проблеми законность 2019. Вип. 145. С. 23-35. doi: https://doi. org/10.21564/2414-990x. 145.165961.
Suggested Citation: Kindiuk, B.V. (2019). Legal act as a source of environmental law [Normatyvno-pravovyi akt yak dzherelo pryrodookhoronnoho prava]. Problemy zakonnosti - Problems of Legality, issue 145, 23-35. doi: https://doi.org/10.21564/2414-990x.145.165961 [in Ukrainian].
Надшшла до редколегп 04.05.2019 р.
