CC BY
4
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 1 (29), 2021
1СТОР1Я ДЕРЖАВИ I ПРАВА
УДК 342.2
Наталiя Захарчин
Нащональний лiсотехнiчний унiверситет Укра!ни,
кандидат юторичних наук, доцент кафедри юторп Укра!ни, економiчноl теори та права zakharchin@ukr.net ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3000-2595
НОРМАТИВНО-ПРАВОВ1 ПЕРЕДУМОВИ РЕФОРМУВАННЯ ГМ1ННОГО УСТРОЮ В ГАЛИЧИН1 У 20-30-х рр. ХХ СТОЛ1ТТЯ
http://doi.org/10.23939/law2021.29.010 © Захарчин Н., 2021
Розбудова вщновленоТ у 1918 р. ПольськоТ держави вимагала нових концептуаль-них поглядiв та дiй у полггико-правовш сфер1. В1дпов1дно, мгжвоенна (1918-1939 рр.) Польща потребувала унiфiкацiТ територiально-адмiнiстративних одиниць та пов'язаних iз ними оргашв влади до однieТ сталоТ складовоТ. Перш за все, такоТ унiфiкацiТ потре-бував гмiнний устрш, який в польськ1й державi до початку 30-х рр. ХХ столггтя ви-рпнявся неоднорiднiстю. Реформа, здшснена у 1933 р., запроваджувала одну, едину, так звану, "колективну" гмшу (шта zborowa) для усiх регюшв ДругоТ Речi ПосполитоТ. Такого типу гмши не iснувало в Галичиш. Тут, з часiв австро-угорського панування кнувала так звана "одиночна" гмша, вiдмiнна вiд запропонованоТ концепцн ушфжацп. У зв'язку iз цим, метою статт е аналiз основ нормативно-правового регулювання функ-ц1онування гмiни в Галичиш в к1нц1 Х1Х - 20-хх р. ХХ столiття та, вщповщно, правових передумов реформування гмшного устрою в Галичинi у контекст територiально-адмiнiстративних реформ ДругоТ Речi ПосполитоТ.
Методологiя дослiдження базуеться на принципах об'ективност та iсторизму. Також в робот використано iсторичний, емшрико-теоретичний та загальнонауковi методи дослiдження.
Основш одержан! висновки. Нормативно-правовi передумови реформування гмшного устрою в Галичиш диктувалися законодавством, запровадженим ще за чаав Австро-УгорськоТ монархн. Певнi поверхневi законодавчi новацп, якi не вносили кар-динальних змiн у функцiонування гмши, були внесен практично водночас з проголо-шенням незалежностi Польщi (1918 р.). Польськ законодавщ шукали шляхи ушфжацп адмiнiстративного устрою засобом запровадження единоТ "колективноТ" гмiни на усш територн ДругоТ Речi ПосполитоТ. Основоположним законодавчим документом щодо реформуваннi сшьськоТ гмiни Польщi став Закон "Про часткову змшу устрою тери-торiального самоврядування" 1933 р.
Ключовi слова: мушципальне право, мiсцеве самоуправлiння, адмшктращя Га-личини в складi ДругоТ Речi ПосполитоТ, гмiна.
Постановка проблеми. Процеси державного будiвництва сучасно! Украши супроводжу-ються реформуванням та вдосконаленням нормативно-правово! бази, зокрема, в питаннях функ-цiонування органiв територiального самоврядування. Безперечним залишасться факт потреби
опертя на правовий досвщ минулих роюв як в контекст реформування адмшстративного ладу Украши, так i ïï найближчих сусiдiв, зокрема Польщу Вiдтак спроба наукового аналiзу передумов реформування територiально-адмiнiстративного устрою мiжвоeнноï Польщi, а також ïï складовоï у цей перiод - Галичини, бачиться доволi актуальною.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй, в яких започатковано розв'язання проблеми i на як спираеться автор. Останнi дослщження i публiкацiï з цieï тематики можна подшити на двi частини. Перша - пращ польських дослщниюв, яю звертались до питань реформування самовряд-ного устрою у мiжвоeннiй Польщi - це Бехр Й., Босяцкi А., Котульскi М., Панкович А., Птак М. Другий блок - загальш та спецiальнi дослщження украшських науковцiв з iсторiï держави та права зарубiжних краïн - Бандурки О., Терлюка I., Макарчука В., Але^евця М. Безпосередньо проблема, яка розглядасться у статтi, украшськими науковцями, комплексно не розглядалася.
Мета статть Здiйснити аналiз передумов реформування територiально-адмiнiстративного устрою Другоï Речi Посполшта (на рiвнi сiльськоï гмiни) та Галичини, як ïï складово].'.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обгрунтуванням отриманих науко-вих результа^в. Першим, безумовно революцiйним, документом, який встановлював повноважен-ня гмiни в Галичиш, став так званий гмшний Закон, або Закон про гмши 1866 р. Австрiйськоï iмперiï. В § 1 Закону про гмши [1, s. 1] вони характеризувалися як "поселення (село, мютечко, мюто), яю на сьогоднi мають власне гмшне правлшня". 1нтереси гмiни представляли рада гмши та гмшне правлшня. Гмiнна рада складалась iз обраних члешв та тих, якi входили до неï' без обрання. Без виборiв до ради могли входити мешканщ гмiни, якi сплачували п'яту частину прямих податюв усieï гмши, або ri, хто був зареестрований як окрема особа в крайовш табулi (Tabula Krajowa).
До гмшного правлiння входив голова гмiни (вшт у селi та бурмiстр у мют^ та, принаймнi, двое радних. "Там, де це вимагае масштаб дiяльностi та вщносин, гмiнна рада може вщповщно збiльшити кiлькiсть члешв, але лише в тому випадку, якщо ïх кiлькiсть не перевищуе третини кiлькостi радних" [Там само, s. 7]. Гмшне правлшня також входило до складу гмiнноï ради.
Сфери дiяльностi гмши, згщно з § 26 Закону, подались на власш та покладенi на не^ Власнi -якi гмiна мала право виршувати самостiйно. До них, передуем належало управлiння гмiнною власнютю, забезпечення безпеки та порядку, стан дор^, полiцйний нагляд, пожежна безпека, будiвництво, шкiльнi справи, та врегулювання рiзноманiтних конфлiктiв мiж мешканцями.
Надаш, або покладенi на гмiну сфери дiяльностi - це тi, як гмiнi було доручено здiйснювати "зверху", вищими органами влади. Зазвичай, гмшне керiвництво було обтяжене значною кшьюстю таких наказiв та розпоряджень "зверху".
До проголошення незалежноï Другоï Речi Посполитоï (листопад 1918 р.) в Галичиш юнували так званi obszary dworskie - пансью маетки. Вказаш адмiнiстративнi одиницi у Законi 1866 р. визначались як земельнi маетки, колишш домiнiальнi землi, вилученi iз гмiнноï власностi. Маетки, якi знаходились у межах мюта, мали бути об'еднаш iз гмiною мiста. Очолювали, i, вщповщно, здiйснювали адмiнiстративнi функцп тут власники маетку, або ïх законнi представники [Там само, s. 65].
Фактично, пансью маетки (obszary dworskie) юнували як окремi адмшстративш одиницi, якi мали окрему судову та полщшну владу. Окрiм того, у власниюв маеткiв до 1914 р. було монопольне право полювати на своïх i на селянських землях - землях гмши.
Закон 1866 р. тддавався критищ упродовж другоï половини XIX - початку ХХ ст. Перш за все, вузьким мюцем закону було дублювання оргашв, яю мали повноваження контролювати дiяльнiсть гмши: зi сторони держави - староство, зi сторони самоврядних оргашв - Рада повггова та повгговий вiддiл [2, s. 10].
Також негативом вважалися виборчi обмеження та наявнють панських маетюв (obszary ймютъЫе) як окремо! адмшютративно! субодиницi.
Однак, незважаючи на недолши, Закон про гмiни 1866 р. фактично заклав основи самовря-дування в Галичиш, що надалi реалiзовувалось та знайшло свое продовження у мiжвоеннш Польщi.
У другiй половиш Х1Х - на поч. ХХ ст. час вщ часу лунали пропозицп змiни iснуючого правового статусу сшьсько! гмiни в Галичинi. Так, Крайовий видш Галицького крайового сейму у др. половиш Х1Х ст. представив сво! проекти реформи гмшного устрою, заявляючи, що гмiни не мають можливостi виконувати покладенi на них завдання, а подвшнють нагляду за гмшою перешкоджае його ефективносп, створюючи iнституцiйну плутанину [3, s. 1-14].
Вiдтак з 1872 по 1876 рр. Крайовим видшом було представлено чотири проекти змши гмшного устрою в Галичиш. Пропозици включали як змшу напрямку окремих сфер дiяльностi органiв гмiни, так i повну, системну реформу адмiнiстративного устрою в Галичиш [Там само, с. 13]. Зокрема, депутат Ю. Дунаевський 1876 р. запропонував зберегти гмши як громади, а пансью маетки (obszary ймюгъЫв) як економiчнi одинищ. Адмшстративну владу пропонувалось подiлити на окружну, обласну та крайову [Там само, с. 13].
В кш. Х1Х - початку ХХ ст. основш дискуси у Сеймi стосовно майбутнього сшьсько1 гмiни точились навколо майбутнього панських маетюв (obszary ймюгъЫв). Фактично були модифшоваш пщходи до змiни гмiнного устрою - одна з останшх пропозицiй Галицького Сейму перед Першою свiтовою вшною у 1914 р. - повнютю вилучити з адмiнiстративного подiлу пансью земельнi маетки, якi були вилучеш iз гмшно1 власностi [4, s. 4].
До кiнця Х1Х ст. в Галичиш дiяла одна гмшна система - як для сшьсько1 гмiни, так i для гмш мiст. Але у 1889 р. було прийнято Закон вщ 13 березня 1889 р., який впроваджував гмшш норми в тридцяти галицьких мiстах [5]. А 3 липня 1896 р. запроваджено Закон, якш встановлював гмiнний устрiй для ушх iнших галицьких мiст [6].
То ж до проголошення незалежностi Польщi адмiнiстративно-правовi вiдносини у гмiнах Галичини регулював гмшний Закон 1866 р. та подальшi австрiйськi нормативно-правовi акти, як стосувались гмiн мiст Галичини.
З утвердженням Друго1 Речi Посполито1 нова влада не вiдмовляеться вщ 1де1 змiни устрою найнижчо1 ланки адмшстративного устрою. Адже "без реоргашзацп гмшно1 системи не можна серйозно замислюватись про реоргашзащю державно1 адмшстрацп" [7, s. 156].
1дея локальних змш в Галичинi поступово переформатовуеться у концепщю глобальних перетворень у новостворенш Польськiй державi. Необхiднiсть реформи обгрунтовувалась нагаль-ною потребою не лише через недолши чинного гмшного законодавства в Польщ^ але передуем тому, що кожна з колишшх складових Австро-Угорсько1, Росiйськоl та №мецько1 iмперiй, якi пiсля 1918 р. склали державне тшо Друго1 Речшосполито1, мала вiдмiнне законодавство, яке регулювало мюцеве самоуправлiння.
Нормативно-правовi акти про розподш владних повноважень в гмш в^^знялися настiльки суттево, що у майбутньому щ вiдмiнностi могли викликати внутршш системнi конфлiкти, перешкоджаючи створенню ефективно1 системи влади у мiжвоеннiй Польщi.
Першим нормативно-правовим актом, покликаним змшити вiдносини в сiльськiй гмш Галичини, стало розпорядження Польсько1 лшвщацшно1 комiсil вiд 23 листопада 1918 р. щодо рефор-мування порядку виборiв до гмiнноl ради.
Вибори до гмшно1 ради в шдавстршськш Галичинi базувались на курiальнiй системi -виокремлювались три кури залежно вщ сплачуваного прямого податку. Виборче право було нерiвним, цензурованим та обмеженим [4, s. 3]. Упродовж Х1Х - початку ХХ ст. галичани неодноразово виступали проти таких несправедливих виборчих обмежень [8]. Розпорядження вщ 23 листопада 1918 р. запроваджувало ще одну курда - четверту, в якш надано виборчих прав ушм повнолггшм громадянам, незалежно вщ статг Змша була суттевою, але недостатньою у рефор-муваннi виборчого законодавства в сшьськш громадi Галичини.
Наступним актом, який змшював статус сшьських гмш мiжвоенноl Польщу став Закон про пансью мастки (obszary ймютъЫе) вiд 26 липня 1919 р. Ц адмiнiстративнi одинищ включались до складу гмiни.
Пансью маетки та !х власники до ще! реформи не набували права використання майна гмши та, водночас з них не стягувалися видатки, пов'язаш з утриманням гмiни [9]. Вщтепер власники названих адмiнiстративних субодиниць набували прав та обов'язюв члешв сiльських гмiн. Одно-часно, арт. 5 Закону лшвщовував дiю гмшного закону 1866 р. та пов'язаних iз ним нормативно-правових норм.
Закон вщ 26 липня 1919 р., за поданням Сейму, починав дiяти у Схщнш Галичинi тiльки iз закшченням вiйськових дiй та встановленням мирного життя.
Погоджуемось iз думкою Й. Бехр, що пiсля проголошення незалежносп у Другiй Речi Пос-политш iснував плюралiзм правових норм, що визначали внутршню систему оргашзацп життя в гмшах [10, 8. 290].
В Галичиш, як вже зазначалось, на вщмшу вiд iнших територш Польсько! держави, функцiонувала так звана "одиночна" гмша, яка включала у себе населення одше! мiсцевостi (села, мюта, мiстечка). В iнших регюнах мiжвоенноl Польщi iснували як "одиночш", так i колективнi гмiни. У кшьюсному спiввiдношеннi "одиночних" гмiн у Галичиш було значно бшьше, шж у iнших регiонах Польщi. До прикладу, перепис 1921 р. у Львiвському воеводств фiксував таких одиночних гмш 2203. О^м них, у воеводств зафiксованi ще не лшвщоваш Законом вiд 26 липня 1919 р. 883 пансью маетки (obszary ймюгзклв) [11, 8. VIII]. Натомють, до прикладу, у Полюькому воеводств перепис фiксував 118 гмiн, а у Волинському - 95 гмш тощо. Отже, дрiбних, "одиночних" адмшь стративно-територiальних одиниць в Галичинi було практично у двадцять разiв бшьше шж у iнших воеводствах.
Доповнимо, що в оргашзацшному та економiчному плаш сiльськi гмiни в Галичинi були значно вщсталшими, нiж подiбнi адмшютративш одиницi в iнших частинах Друго! Речшосполито1. Недофiнансування дiяльностi органiв влади в сшьських гмшах Галичини нерщко призводило до необхщносп критичного скорочення управлшського апарату. Так, до прикладу, у Львiвському повiтi один гмшний писар мiг виконувати сво! обов'язки на декшька гмiн через брак фшансового забезпечення його дiяльностi [12, арк. 2].
Таю невелик одиночш гмши в Галичиш не могли ефективно виконувати покладеш на них завдання як у сферi функщонування гмшних органiв управлiння, так i у сферi соцiального захисту мешканщв сшьсько1 громади - покращення рiвня освiти, охорони здоров'я тощо [13, 8. 166]
Польська держава потребувала нових концепцш розбудови полггично1 системи, що мала включати у себе реформу та ушфшащю територiально-адмiнiстративного устрою. До початку 30-х роюв ХХ ст. юнували значнi вiдмiнностi мiж окремими регiонами у питаннях оргашзацп структури органiв влади, !х конкретних повноважень та фактичного обсягу повноважень.
Бшьше того, процес об'еднання стримувався вщсутшстю едино1 моделi побудови мюцево1 адмшстрацп [10, 8. 290]. Тому розпорядження та закони, твореш у перюд 1918-1920-х рр. щодо змши гмiнного устрою в Галичинi мали точковий характер. Вони передбачали подальшу змшу не тiльки регiонального, але й нащонального законодавства у цш сферi.
У липнi 1919 р. польським урядом вноситься до розгляду у Сеймi проект закону про сшьську гмшу. Згiдно з первинним проектом, гмшна система повинна була базуватися на трьох принципах: 1) гмша мала бути колективною, 2) гмша мае бути всеосяжною, 3) однакова гмшна система повинна застосовуватися на всш територи Друго1 Речi Посполито1 [7, 8. 34].
Польсью законодавцi у сво1х намiрах керувались потребою змши гмшного устрою у державi за зразком "колективно1" гмши, яка не була притаманна Галичиш. Ц шщативи реалiзовано у бе-резнi 1933 р. - Сеймом прийнято Закон "Про часткову змшу устрою територiального самовря-дування" [14]. В Закош встановлювався единий формат гмшного устрою на територи як Галичини, так i уае1 Друго1 Речi Посполито1 - колективна гмша (£тта zbiorowa).
Висновки з дослщження i перспективи подальших розвiдок у цьому напрям1. Норма-тивно-npaBOBi передумови реформування гмшного устрою в Галичинi диктувалися застаршим законодавством, запровадженим ще за чашв Австро-Угорсько! монархи. Певнi новаци були внесенi практично водночас з проголошенням незалежностi Польщi (1918 р.). Однак, це були лише так би мовити "косметичш" змши, яю не могли кардинально перебудувати функщонування галицько! сшьсько! гмiни. Польськi законодавщ шукали шляхи ушфшаци адмiнiстративного устрою засобом запровадження едино! "колективно!" гмши на усiй територи Друго! Речi Посполито!. Осново-положним у цьому контекст законодавчим документом щодо реформуванш сшьсько! гмiни Польщi став Закон "Про часткову змшу устрою територiального самоврядування" 1933 р.
Вкажемо, що адмiнiстративно-правовi мiркування доповнювались полiтичними - бажанням полггично! елiти Польщi об'еднати ус територiально-адмiнiстративнi одиницi держави в злаго-джений полiтичний органiзм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Ustawa gminna z dnia 12 Sierpnia 1866. Ustawy o Obszarach dworskich i o Reprezentacji powiatowej, Ordynacja wyborcza dla Gmin i powiatowa obowi^zjce dla Galicji wraz z W. Ks. Krakowskiem tudziez Ustawy panstwowe o zasadniczych podstawach urz^dzenia Gmin o przynaleznosci do Gminy z dodanym rejestrem abecadlowym. (1867).
2. Strzewski J. (1922). Nasza konstytucja a samorzad. Warszawa: Nakladem redakcjimiesiecznika polit.-gosp. drogi polski.
3. Kumaniecki K. W. (1920). Ustroj gminy wiejskiej w Polsce. Krakow: nakladem Krakowskiej spolki wydawniczej.
4. Pazdro Z. (1939). Przemiany ustrojowe samorzqdu terytorialnego na obszarze b. Galicji (1918-1938). Lwow: Pierwsza Zwi^zkowa Drukarnia.
5. Ustawa z dnia 13 marca 1889, zaprowadzaj^ca ustawy gminn^. dla miast: Biala, Bochnia, Brody, Brzezany, Buczacz, Drohobycz, Gorlice, Grodek pod Lwowem, Jaroslaw, Jaslo, Jaworow, Kolomyja, Krosno, Nowy S^cz, Podgorze, Przemysl, Rzeszow, Sambor, Sanok, Sniatyn, Sokal, Stanislawow, Stryj, Tarnopol, Tarnow, Trembowla, Wadowice, Wieliczka, Zloczow, Zolkiew (1892).
6. Ustawa z dnia 3 lipca 1896 roku zaprowadzaj^ca ustawy gminn^. dla miast nieobj^tych ustawy z 13 marca 1889 roku. No. 51 (1896).
7. Samorzqd Terytorialny. Kwartalnik, poswiqcony teorii o zyciu samorzqdu terytorialnego. (1931). (Zeszyt 3-4). Warszawa.
8. Макарчук О. Г. (2014). П'ята кур1я у боротьб1 за полггичш та економ1чш права (на матер1алах Захщно! Украши к1н. Х1Х - поч. ХХ ст.). BicHUK Нацюнального yHieepcumemy "Львiвська полте^та". Держава та армiя. № 809. С. 33-36. Електронний ресурс. Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/ 27267/1/008-033-036.pdf
9. Ustawa z dnia 26 lipca 1919 r. o pol^czeniu obszarow dworskich z gminami, obowi^zuj^ca na terytorium b. Galicji. Nr 67. Poz. 404. (1919).
10. Behr, J. (2015). Ewolucja gminy w Rzeczypospolitej Polskiej - zarys problematyki. Folia Iuridica Universitatis Wratislaviensis. Vol. 4 (1). S. 285-302.
11. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej. (1924). Tom XIII. Wojewodztwo Lwowskie. Warszawa.
12. ДАЛО (Державний арх1в Льв1всько! обласп). Ф. 7. Оп. 3 Спр. 258. 321 арк.
13. Rocznik "Gminy" 1920 r. Przewodnik dla Urzqdzow gminnych i dziaiaczy w gminie. (1920). Warszawa: Wydawnictwo biura pracy Spolecznej.
14. Ustawa z dnia 23 marca 1933 roku o czesciowej zmianie ustroju samorzadu terytorialnego. Nr 35. poz. 294. (1933).
REFERENCES
1. Ustawa gminna z dnia 12 Sierpnia 1866. Ustawy o Obszarach dworskich i o Reprezentacji powiatowej, Ordynacja wyborcza dla Gmin i powiatowa obowiqzujqce dla Galicji wraz z W. Ks. Krakowskiem tudziez Ustawy panstwowe o zasadniczych podstawach urzqdzenia Gmin o przynaleznosci do Gminy z dodanym rejestrem abecadlowym. [The law of a gmina of August 12th 1866. The laws on pans' estates and representatives of povits, Law on elections at gminas and povits, obligations in Halychyna with the Great Principality of Krakow] (1867). [in Polish].
2. Strzewski J. (1922). Nasza konstytucja a samorzad. [Our constitution and local self-government] Warszawa: Nakladem redakcjimiesiecznika polit.-gosp. drogi polski. [in Polish].
3. Kumaniecki K. W. (1920). Ustroj gminy wiejskiej w Polsce. [The structure of the rural gmina in Poland] Krakow: nakladem Krakowskiej spolki wydawniczej. [in Polish].
4. Pazdro Z. (1939). Przemiany ustrojowe samorzqdu terytorialnego na obszarze b. Galicji (1918-1938). [The systematical changes of local self-government in former Halychyna]. Lwow: Pierwsza Zwiazkowa Drukarnia. [in Polish].
5. Ustawa z dnia 13 marca 1889, zaprowadzajqca ustawg gminnq dla miast: Biala, Bochnia, Brody, Brzezany, Buczacz, Drohobycz, Gorlice, Grodekpod Lwowem, Jaroslaw, Jaslo, Jaworow, Kolomyja, Krosno, Nowy Sqcz, Podgorze, Przemysl, Rzeszow, Sambor, Sanok, Sniatyn, Sokal, Stanislawow, Stryj, Tarnopol, Tarnow, Trembowla, Wadowice, Wieliczka, Zloczow, Zolkiew. [Law of March 13th 1889 introducing the law of gminas for cities: Biala, Bochnia, Brody, Berezhany, Buchach, Drohobych, Gorlice, Horodok тд Львовом, Jaroslaw, Yavoriv, Kolomyia, Krosno, Nowy S^cz, Podgorze, Przemysl, Rzeszow, Sambir, Sanok, Sniatyn, Sokal, Stanyslaviv, Stryi, Ternopil, Tarnow, Terebovlia, Wadowice, Wieliczka, Zolochiv, Zhovkva]. Zloczow: Nakladem i drukiem O. Zu-kerkandla i Syna pod zarz^dem Wilhelma Zukerkandla. (1892). [in Polish].
6. Ustawa z dnia 3 lipca 1896 roku zaprowadzajqca ustawg gminnq dla miast nieobjgtych ustawq z 13 marca 1889 roku. [Law of July 3th introducing the law of gminas for cities that were not included in the law of March 13th 1889]. Dziennik Ustaw i Rozporz^dzen Krajowych dla Krolestwa Galicyi i Lodomeryiwraz z Wielkiem Ksi^stwem Krakowskiem. Nr 51. (1896). [in Polish].
7. Samorzqd Terytorialny. [Territorial self-government]. Kwartalnik, poswi^cony teorii o zyciu samorzqdu terytorialnego. (1931). Zeszyt 3-4. Warszawa. [in Polish].
8. Makarchuk, O. H. (2014). P4ata kuriia u borotbi za politychni ta ekonomichni prava (na materialakh Zakhidnoi Ukrainy kin. Х1Х - poch. ХХ st.). [Fifth curia in the fight for political and economical rights (based on the materials of Western Ukraine from the end of XIX century to the beginning of XX century)]. Visnyk NatsionaV noho universytetu "Uvivs'ka politekhnikcT. Derzhava ta armiia. No. 809. S. 33-36. [in Ukrainian]. Elektronnyj resurs. Rezhym dostupu: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/27267/17008-033-036.pdf
9. Ustawa z dnia 26 lipca 1919 r. opolqczeniu obszarow dworskich z gminami, obowiqzujqca na terytorium b. Galicji. [Law of July 26th on merging pans' estates and gminas entered into force in the former Halychyna]. Nr 67. Poz. 404. (1919). [in Polish].
10. Behr, J. (2015). Ewolucja gminy w Rzeczypospolitej Polskiej - zarys problematyki. [The evolution of gmina in Second Polish Republic]. FoliaIuridica Universitatis Wratislaviensis. Vol. 4 (1). S. 285-302. [in Polish].
11. Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej. [Census in Second Polish Republic]. (1924). Tom XIII. Wojewodztwo Lwowskie. Warszawa. [in Polish].
12. DALO (Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti). [State Archive of Lviv Oblast]. F. 7. Op. 3. Spr. 258. 321 ark. [in Polish].
13. Rocznik "Gminy" 1920 r. Przewodnik dla Urzgdzow gminnych i dzialaczy w gminie. [The "Gminy" annual 1920. The guide for heads of gminas]. (1920). Warszawa: Wydawnictwo biura pracy Spolecznej. [in Polish].
14. Ustawa z dnia 23 marca 1933 roku o czesciowej zmianie ustroju samorzadu terytorialnego. [Law of March 23th 1933 on partial change of territorial self-government]. Nr 35. poz. 294. (1933). [in Polish].
Дата надходження: 08.01.2021 р.
Nataliia Zakharchyn
Ukrainian National Forestry University, Department of Ukrainian History, Economic Theory and Law, Candidate of Historical Sciences, Associate Professor
LEGISLATIVE CONDITIONS FOR REFORMING THE GMINA ORGANIZATION IN THE HALYCHYNA IN 20-30s OF THE XX CENTURY
The development of restored in 1918 Poland required new conceptual views and actions in the political and legal sphere. Consequently, interwar Poland (1918-1939) needed the unification of territorial administrative units and related authorities to one stable component. First of all, this unification was important for the gmina organization, which, in Poland before the 1930s, stood out with heterogeneity. The reform, performed in 1933, introduced the one single "collective" gmina (gmina zborowa) for all regions of the Second Polish Republic. This type of gmina didn't exist in the Halychyna. Here, since Austro-Hungarian rule, existed a so-called "odynochna" gmina that differed from the
proposed concept of unification. In connection to this, the article aims to analyze the basics of legislative regulation of gmina functioning in the Halychyna at the end of XIX - 20s of XX century, and, correspondingly, legal conditions of reforming the gmina organization in the Halychyna in the context of territorial administrative reforms in the Second Polish Republic.
The methodology of research is based on the principles of objectivity and historicism. Furthermore, such methods of research are used in the article as historic, empirical-theoretical, and general-science.
Main conclusions obtained in the research. Legislative conditions of reforming the gmina organization in the Halychyna were demanded by legislation introduced in the Austro-Hungarian monarchy. Some surface legislative novations, that did not make cardinal changes in gmina functioning, were introduced practically simultaneously with the declaration of independence of Poland (1918). Polish legislators sought ways of unification the administrative organization by introducing the single "collective" gmina throughout the Second Polish Republic. The fundamental legislative instrument for reforming a rural gmina in Poland was Law "On the partial change of the organization of territorial self-government" 1933.
Key words: municipal law, local self-government, administration in the Halychyna as part of the Second Polish Republic, gmina.
