CC BY
7
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15_
«окремог корпорация яку iсторики пов 'язували з утверсалом Богдана Хмельницького eid 1657р.
Дiяльнiсть греюв-купщв у середин XVII ст. не залишилася поза увагою таких авторiв, як М.Костомарова, О.Лазаревського, 1.Аксакова, О. Русова, М.Сторожевського, Ф.Ктченка як у загальних працях з wтори Роси та Украгни окремо визначили роль грешв у розвитку торгiвлi та торговельних шляхiв, що з 'еднували схiднослов 'янськ землi з Свропою та Схiдним Середземномор'ям.
1сторики XIX ст. розглянули важливi елементи внутршньог комерци, що здтснювалася шжинськими греками - напрямки торговельних шляхiв, структуру товарооб^у, лихварськ операци, подали цтш статистичш свiдчення та опублтували важливi документальш матерiали з означеног проблеми, проте без коментарiв, не простежив динамту змт товарног та цтово'г кон 'юнктури.
Проте саме з середини XIX столття розпочалося предметне вивчення проблеми що активiзувало до^дницький ттерес. Враховуючи тогочасний рiвень наукового знання, методологю до^дження, рiзновекторнiсть ттереЫв окремих до^дниюв, iдеологiчну заангажоватсть в окремих питаннях wторикам не вдалося створити об'ективног картини впливу грецького купецького елементу на економiчний розвиток Украгни.
Ключовi слова: грецьке купецтво, торговельно-економiчна дiяльнiсть, тдприемництво, Шжинське грецьке братство.
УДК 94(477):329.275
Н.Г. Захарчин
ПРОЦЕС ОБ'еДНАННЯ ГМ1Н (ВОЛОСТЕЙ) ЛЬВ1ВСЬКОГО ПОВ1ТУ НА ПОЧ.
30-Х РР. ХХ СТ. ВНАСЛ1ДОК ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ ДРУГО1 РЕЧ1 ПОСПОЛИТО1 «ПРО ЧАСТКОВУ ЗМ1НУ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО
САМОВРЯДУВАННЯ»
Розглядаеться процес адмiнiстративно-територiальних змт у Львiвському повт на поч. 1930-х рр., що започаткував створення об'еднаних гмт та реформування оргатзацИ та компетенцт самоврядних iнституцiй у повrni. Висвтлюються соцiально-економiчнi та культурн характеристики та особливостi новоутворених об 'еднань.
Ключовi слова: м^цеве самоврядування, реформа м^цевого самоврядування, Львiвський повт Другог Речi Посполитог, гмта, колективна гмта, громада.
Тема становить науковий та практичний штерес з огляду на наступш MipKyBaHra: евроштеграцшш процеси, оголошеш в Укрш'ш прюритетними, означатимуть безумовне посилення засад самоврядування; вивчення юторичного досвщу становлення шститупв самоврядування в умовах украшсько'1 дшсносп (нехай навт у складi шших держав) мае особливу теоретичну та практичну щншсть; напрацювання недавнього юторичного минулого вщклалися в юторичнш пам'ят мюцевого украшського населення, вщтак ix адекватне сприйняття та рецепщя суттево полегшуються щею обставиною.
Функщонуванню оргашв територiального самоврядування у мiжвоеннiй Польщi присвячено роботи О. Липитчука [1], на територи Заxiдноi Украши - О. Юхимюк [2]. Частково висвгглюе реформу гмшного самоврядування 1933 р. М. Дмитрiв [3] (в контекст адмшютративних статуав мют Польщ^. З загальних праць, що стосуються
24
сощальних, економiчних та етшчних характеристик Львiвського пов!ту, слщ передусiм вiдмiтити роботи О. Дудяка [4] та О. Пасщько'' [5].
Однак, жодна з названих праць не характеризуе процес об'еднання гмш (волостей) Львiвськoгo пoвiтy внаслiдoк ди Закону про змiни теритoрiальнoгo самоврядування 1933 р.
Метою науково'' розвщки е розкриття iстoричнoгo тла створення об'еднаних гмiн (волостей) у Львiвськoмy пoвiтi, виявлення особливостей та специфши цього процесу на Львiвщинi у передвоенний перюд.
На початку 30-х рр. ХХ ст. в Другш Речi Пoспoлитiй було здiйсненo назрш змiни в адмiнiстративнo-теритoрiальнoмy устро''. Так, 23 березня 1933 р. прийнято Закон «Про часткову змшу теритoрiальнoгo самоврядування» [6].
Змiни стосувались передуам фyнкцioнyвання сiльських гмiн (волостей) i громад та 'хшх владних шституцш. Сiльська гмiна визначалась як самоврядна теритoрiальна одиниця, одиниця пyблiчнoгo права i суб'ект права власност! До територп гмiни могла входити одна або декшька мiсцевoстей (мiстечoк, сш, поселень, колонш, присшюв тощо).
На теренах Галичини (Краювського, Льв!вського, Станiславiвськoгo, Тернопшьського воеводств) та Поморського i Познанського воеводств юнуюч! до цього часу сшьсью одиночш гмши, як! не мали екoнoмiчнoгo i фiнансoвoгo потенщалу, пiдлягали об'еднанню у бшьш!, колективш гмши (т.зв. gminy zbiorowe). «Дотепершш галицькi сшьсью громади i мютечка з числом мешканцiв нижче 3000 перестають iснyвати як самoстiйнi самоуправш одинищ i ix управлення перейдуть на волость, що буде найнижчою самоуправною одиницею. Громади (...) задержать управу сво'м майном i фондащями» [7, с. 4]. Закон мав бути впроваджений у життя протягом 2 роюв з дня опублшування.
У Льв!вському повт Друго'' Речi Посполито'' до поч. 1930-х рр. юнувало 127 гмш. Зважаючи на геoграфiчне положення та етнoграфiчнy близьюсть, характер поселень, зайнят1сть населення та пoдальшi перспективи розвитку гмш в екoнoмiчнoмy, культурно-осв!тньому та адмiнiстративнoмy плаш, Львiвське пoвiтoве староство пропонувало об'еднати ix в 14 колективних гмш. В екoнoмiчнoмy планi об'еднання мало допомогти зменшити видатки одиночних гмш, як! були вщносно незначними, i у силу ще'' обставини не могли бути використаш ефективно. Як писав сучасник, «Повна недoскoналiсть i нужда гмшного самоврядування в галицькому селi за австрiйськиx часiв випливала власне з того, що закон надавав широк! повноваження i накладав складш обов'язки на мал!, одиночш гмши, як! не мали аш грошей, аш вщповщних людей, як! т вс завдання могли би виршити. Окр!м чех!в, шде в Австрп не було так багато малих гмш, як в Галичиш. А мала гмша - це мало грошей в кас i мало людей, здатних до громадсько'' роботи» [8, s. 11].
Фшансово слабкою, наприклад, була гмша Загродки, де нал!чувалося усього 14 буд!вель [9, арк. 4]. Зрозумшо, що доходи з спадкування мешканщв гмши не дозволяли здшснити скшьки-небудь крупш операцп, як-от ремонт дор!г в межах гмши, не кажучи уже про буд!вництво нових. Нав!ть утримання протипожежно'' охорони бачилося - за таких доход!в - проблемним.
Об'еднаними колективними гмшами у Льв!вському повт РП мали стати: Бшка Шляхетська, Брюхович!, Черкаси, Чишки, Давид!в, Ярич!в Старий, Краав, Кривчищ, Малех!в, Остр!в, Пруси, Пустомити (в проект! пов!тового староства, надал! - Навар!я), Сокшьники, Зимна Вода (див. таблицю).
До кожно'' з проектованих колективних гмш входило б вщ 3 до 15 громад (колишш одиночш гмши). За даними Льв!вського пов!тового староства, найчисельшшою була гмша Малех!в, яка об'еднувала у соб! 12 громад, в яких проживало
25
15 419 оаб [10, арк. 195]. Статистичний вюник 1931 р. щодо кшьюсного складу гмш подавав дещо шш! дан! - найбшьшою гмшою мали б вважатися Брюхович! з кшьюстю населення 15 530 оаб [11, с. 8]. Найменша - гмша Кривчищ, до яко'' увшшли б три колишш громади з загальним населенням 4 925 (4 905 за переписом 1931 р.) особи.
Проектоваш гмши р!знились м!ж собою щодо кшьюсного складу населення, економ1чного розвитку та нац1онального складу мешканц1в._
Гмша (волость) об'еднана Громади, як! мали входити до новостворено'' гмши Планована кшькють населення
Бшка Шляхетська Бшка Корол!вська (крулевська), Чорнушович!, Гермашв, М!клаш!в, Сухор!ччя, Журавники 9 124
Брюхович! Б!рки Домшшансью, Б!рю Яшвсью, Голоско Велике, Косте'в, Кожич!, Рокитно, Рясна Польська, Рясна Руська, Воля Гамулецька, Зарудщ, Зашюв, Завад!в 15 652
Давид!в Черепш, Давид!в, Козельники, Кротошин, Пааки Зубрицью, Сих!в, Сщлиська, Товщ!в, Зубра 9 894
Зимна Вода Бшогорща, Кольтвассер, Рудно, Скнил!в, Скнил!вок, Зимна Вода i Холодновщка 7 912
Краав Бродки, Глух!вець, Краав, Лшденфельд, Луб'яна, Новосшки, Пщтемне, Поляна, Раковець, Райхенбах 6 043
Кривчищ Кривчищ, Лисинич!, Пщб!рщ 4 925
Малех!в Дубляни, Гряда, Грибович!, Ляшки Мурован!, Малех!в, Пщляшки Мал!, Ситиив, Сороки Льв!всью, Стронятин, Збо'ська, Жидятич! 15 419
Остр!в Хоросно Старе, Хоросно Нове, Добряни, Дорнфельд, Айнзщель (Einsiedel), Фалькенштейн, Гуменець, Яструбюв, Лани, Никонкович!, Остр!в, Иски, Розенберг, Сердиця, Сороки, Щирець, Загородки 11 867
Пустомити (дал! -Навар!я) Баавка, Глинна, Годовиця, Люневич!, Малечкович!, Милошевич!, Мостки, Нагоряни, Навар!я, Пщсадки, Полянка, Поршна, Пустомити, Семешвка 15 200
Пруси Борщович!, Кам'янопшь, Пикулович!, Пруси 6 575
Сокшьники Куга'в, Милятич!, Сокшьники, Солонка, Вовюв, Запр'я, Жир!вка 9 088
Черкаси Дмитре, Горбач!, Куга'в, Попеляни, Верб!ж, Гонятич!, Черкаси 5 887
Чишки Чишки, Чижиюв, Дмитрович!, Га'', Гончари, Глухович!, Пщб!рщ, Виннички 9 336
Ярич!в Старий Цепер!в, Ярич!в Старий, Кукез!в, Пщляшки Велик!, Ремешв, Руданщ, Вислобоки, Запшив 6 601
Таблиця. Н овоутвореш колективш гмши (gminy zbiorowe) Льв!вського пов!ту та
громади, що мали входити до 1х складу
Джерело: створено автором на основi [10], [12].
Територiально-адмiнiстративне реформування у Львiвському повт у мiжвоeнний перiод проводили не вперше. У 1930 р. тдмюью гмiни Знесiння, Замарстинiв, Клепарiв, Голоско Мале, Сигшвка, Кульпаркiв, Левандiвка, частину Кривчиць та Бiлогорщi було приеднано до Львова [13]. Цей захщ був неоднозначно сприйнятий передусiм пов^овим староством, яке вважало, що фшансово повiт втратить найбiльш економiчно та
промислово розвинут територи, а отже, вiдчyтно зменшиться й його фшансування [14, арк. 1-3].
Майже ус пропонованi до об'еднання гмiни носили характер рiльничий, сшьськогосподарський. Винятки становили селища Брюxовичi та Зимна Вода, яю були популярними вщпочинковими зонами i не суттево розвивались в сiльськогосподарськомy планi. Через курортний (а вщтак й «грошовитий») характер, гмiни Брюxовичi, пропонувалось приеднати до не'1' iншi найближчi одиночш гмiни - пiд приводом розвитку та продовження активного використання вщпочинкових властивостей краю [10, арк. 189]. Для цього планувалось розбудувати мережу дорщ що покращило би ^матично-вщпочинковий розвiй територiй.
Частково використовувала лшувально-оздоровчий потенцiал й гмiна Пустомити, де перебували лшувальний заклад та джерело лшувально'1' мшерально'1' арчано'1 води.
В Зимнш Водi характер об'еднаних громад був дещо iншим. Громади Зимна Вода та Рудно здавна були курортними мюцевостями. А таю, наприклад, як Скнилiв i Скнилiвок тсля Першо'1 св^ово'1 вiйни (1914-1918 р.) бшьше розвивалися в промисловому плаш. Тут стали поселятися переважно роб^ники мiсцевиx промислових об'ектiв. Вiдтак виникли, так би мовити, тертя, конфлшти мiж осiлим населенням, що займалось сшьським господарством, та «зайдами» - напливом мюького контингенту. Проектом передбачалось зменшення сyспiльного напруження через об'еднання громад та спшьну працю для економiчного пiднесення гмiни [10, арк. 200].
Iншi новоyтворенi об'еднанi гмши мали переважно рiльничий, сiльськогосподарський характер. Найближчi до Львова громади (Голоско Велике, Кривчищ, Збо'юька, Скнилiв тощо) були економiчно та культурно пов'язаш iз Львовом [15, с. 57]. Як вказувало у характеристик пов^у Львiвське повiтове староство, «очiкyваний подальший розвиток Великого Львова вiрогiдно штенсивно yрбанiзyе тi поселення, одночасно i зросте 1'хнш промисловий розвиток» [10, арк. 185].
Також процес об'еднання був т1сно пов'язаний iз наявшстю економiчно розвинутого центру, яким зазвичай ставало вщносно yспiшне мiсто, або мютечко. Такими центрами стали, зокрема, для гмши Бшка Шляхетська, , куди входили села Чишки, Кривчищ - мютечко Винники, для гмши Черкаси та Ос^в - мютечко Щирець, для гмiни Старий Яричiв - мiстечко Новий Яричiв. Вони стали не тшьки економiчними центрами, ринками збуту сшьськогосподарсько'1 продукцп, але й культурними та сощально значущими осередками для мiсцевого населення.
Решта ж громад, колишнi одиночнi гмши, що входили до складу новоутворених об'еднань, мали сво'1 особливостi. Резиденщями (siedzyba), певними центрами майбyтнix колективних гмш мали стати громади, яю мали певнi об'ективнi переваги над шшими. В таких адмiнiстративниx осередках мали - уже чи у перспективi - бути в наявносп полщейське yправлiння, парафiя (римо-католицька та/ або греко-католицька), школа. Бажаною була й розвинена комушкащя (дороги) з уама громадами гмiни.
Географiчнi характеристики теж мали кореспондуватися з економiчними потребами новостворених гмiн. Так, наприклад, на розвиток тваринництва мали вплив значш сшьськогосподарсью yгiддя для випасу худоби у долиш р. Полтви у гмшах Бiлцi Шляxетськiй та Прусах. А найвщдалешше розташування вщ м. Львова (головного регiонального центру збуту сшьськогосподарсько'1 продукцй) гмiн Черкас та Красова характеризувало 1'х як малоактивш в рiльничомy планi та як таю, що мали покривати потреби свого населення через економiчнi зв'язки поза пов^овими границями [10, арк. 194].
Отже, об'еднання громад в колективш гмши ставило на мет принести економiчнi гаразди. Однак, як зазначало Львiвське пов^ове староство, «юнуе великий розрив мiж обов'язками та завданнями колективно'1' гмiни та ii фiнансовими можливостями» [9, арк.
27
1], яю не yзгоджyвались iз державним фiнансyванням адмшютративного зв'язку гмiна -громада. Бшьшють гмiн мали рiльничий характер, населення яких не мало великих фшансових можливостей. Промисловiсть не розвивалась в значнш мiрi, розвиток торгiвлi покривав лише найпримiтивнiшi потреби населення, «сила платжна сiльського населення настiльки ослабла, що yсi фiнансовi плани руйнуються i робляться недосяжними» [9, арк. 3].
Для покращення ситуацп Львiвське повiтове староство пропонувало активно використовувати ствпрацю органiв влади новостворених гмш з громадами, якi мали бути защкавлеш в економiчномy розвитку цшого - гмiни, повiтy, держави.
По^бно брати до уваги, що будь-яка реформа (в тому чист й адмшютративно-територiальна) мае апрiорi своï плюси i мiнyси. Укрупнення територiальних гмiн мало своïм безперечним плюсом ту обставину, що дозволяло концентрувати витрати мюцевого самоуправлшня на найважливших для населення проектах: шляхи сполучення, торпвля, мелiорацiя, охорона здоров'я, боротьба з надзвичайними ситуащями та сгааею тощо. Вiрогiдним мiнyсом реформи стало б прискорення економiчного занепаду депресивних гмш, далеких вщ повiтового центру, з низьким рiвнем розвитку промислового та сшьськогосподарського потенцiалy - а вщтак i з нижчими бюджетами. № важко було прогнозувати «утечу» населення неблагополучних гмш - до пов^ового центру, у промислово розвинут регюни Польщi i навiть за Океан (у Швшчну та Швденну Америку). Зрештою, саме цi процеси спостер^алися демографами та економiстами у 1930-х рр. в мiжвоеннiй Польщу
Список використаноУ лiтератури
1. Липитчук О. Система та компетенщя оргашв територiального самоврядування в Польськiй республщ (1918 - 1939 рр.) / О. Липитчук // Вюник Львiвського yнiверситетy. Сер. : Юридична. - 2013. - №. S8. - С. 74 - 80 ; Lypytchuk O. Systema ta kompetentsiia orhaniv terytorialnoho samovriaduvannia v Polskii respublitsi (1918 - 1939 rr.) / O. Lypytchuk // Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. : Yurydychna. - 2013. - №. S8. - S. 74 - 80.
2. Юхимюк О. M. Оргашзащя мюцевого самоврядування на територп Захiдноï Украши в складi Польщi за законом 1933 року / О. М. Юхимюк // Проблеми державотворення i захисту прав людини в Укрш'ш : матер. VIII регюн. наук.-практ. конф., м. Львiв, 14 лютого 2003 р. / Львiвський нацiональний ушверситет iм. I. Франка, юридичний факультет. - Львiв, 2003. - С. 110-113 ; Yukhymiuk O. M. Orhanizatsiia mistsevoho samovriaduvannia na terytorii Zakhidnoi Ukrainy v skladi Polshchi za zakonom 1933 roku / O. M. Yukhymiuk // Problemy derzhavotvorennia i zakhystu prav liudyny v Ukraini : mater. VIII rehion. nauk.-prakt. konf., m. Lviv, 14 liutoho 2003 r. / Lvivskyi natsionalnyi universytet im. I. Franka, yurydychnyi fakultet. - Lviv, 2003. - S. 110-113.
3. Dymitrow M. Pojçcie miejskosci w swietle reformy gminnej w Polsce miçdzywojennej / M. Dymitrow / Miasta zdegradowane i restytuowane w Polsce. Geneza, rozwój, problemy. -Gothenburg : University of Gothenburg, 201S. - PP. 6S-11S.
4. Дудяк О. А. Структура землеволодшня украшського та польського селянства Львiвського пов^у в 1930 роках: порiвняльний аналiз / О. А. Дудяк // Украшський селянин. - 201S. - №. 1S. - С. 43 - 4S ; Dudiak O. A. Struktura zemlevolodinnia ukrainskoho ta polskoho selianstva Lvivskoho povitu v 1930 rokakh: porivnialnyi analiz / O. A. Dudiak // Ukrainskyi selianyn. - 201S. - №. 1S. - S. 43 - 4S.
5. Пасщька О. I. Сощальна структура та зайнятсть населення Львiвського повггу у 30-х рр. ХХ ст. / О. I. Пасщька // Вюник Львiвськоï комерцiйноï академп. Серiя : Гумаштарш науки. - Львiв. - 2009. - Вип. 7. - С. S0 - S9 ; Pasitska O. I. Sotsialna struktura ta zainiatist naselennia Lvivskoho povitu u 30-kh rr. KhKh st. / O. I. Pasitska // Visnyk
Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia : Humanitarni nauky. - Lviv. - 2009. - Vyp. 7. - S. 50 - 59.
6. Ustawa z dnia 23 marca 1933 r. o czçsciowej zmianie ustroju samorz^du terytorialnego [Electronic resource]. // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1933. - № 35. - Poz. 294. - Mode of access : http://prawo.legeo.pl/prawo/ustawa-z-dnia-23-marca-1933-r-o-czesciowej -zmianie-ustroju-samorzadu-terytorjalnego/
7. Баран С. Новий самоуправний закон / С. Баран // Свобода. - 1933. - 25 черв. (чис. 24). - С. 2 ; Baran S. Novyi samoupravnyi zakon / S. Baran // Svoboda. - 1933. - 25 cherv. (chys. 24). - S. 2.
8. Kupczynski S. Co to jest gmina zbiorowa. / S. Kupczynski. - Lwow, 1939. - 24 s.
9. Державний архiв львiвськоï обласп (далi - ДАЛО). - Ф. 7. - Оп. 1. - Спр. 1632. -Арк. 8; Derzhavnyi arkhiv lvivskoi oblasti (dali - DALO). - F. 7. - Op. 1. - Spr. 1632. - Ark. 8.
10. ДАЛО. - Ф. 7. - Оп. 1. - Спр. 258. - Арк. 321; DALO. - F. 7. - Op. 1. - Spr. 258. -Ark. 321.
11. Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Ludnosc i budynki. Na podstawie tymczasowych wynikow drugiego powszechnego spisu ludnosci z dn. 9. IXX 1931 r. -Warszawa, 1933. - 20 s.
12. Rozporz^dzenie ministra spraw wewnçtrznych z dnia 14 lipca 1934 o podziale powiatu lwowskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie [Electronic resource] // Dyiennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. - 1934. - № 64. - Poz. 546. - Mode of access : http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640546
13. Rozporz^dzenie Rady Ministrow z dnia 11 kwietnia 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Lwowa w wojewodztwie lwowskiem // Dziennik Ustaw Rzeczypospolitej Polskiej. -1930 - №35 - Poz. 286.
14. ДАЛО. - Ф. 7. - Оп. 1. - Спр. 587. - Арк. 8; DALO. - F. 7. - Op. 1. - Spr. 587. -Ark. 8.
15. Захарчин Н. Г. Фактори впливу на формування рiльничоï культури примюьких сш, що поблизу Львова (20-30-tï рр. ХХ ст.) / Н.Г. Захарчин // Науковий вюник Схщноевропейського нащонального ушверситету ïm. Л. Украшки. 1сторичш науки. -2014. - № 7. - С. 56 - 60 ; Zakharchyn N. H. Faktory vplyvu na formuvannia rilnychoi kultury prymiskykh sil, shcho poblyzu Lvova (20-30-ti rr. KhKh st.) / N.H. Zakharchyn // Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu im. L. Ukrainky. Istorychni nauky. - 2014. - № 7. - S. 56 - 60
Стаття надшшла до редакцп 04.04.2016 р.
N. Zakharchyn
PROCESS OF UNIFICATION OF GMINAS (VOLOSTS) OF THE LVIV POWIT AT THE BEGINNING OF 1930S AS A RESULT OF PASSING AN ACT OF THE SECOND POLISH REPUBLIC (RZECHPOSPOLITA) "ABOUT THE PARTIAL CHANGE OF
TERRITORIAL SELF-GOVERNMENT"
The process of administrative and territorial changes is examined in the Lviv powit at the beginning of 1930s which initiated the creation of unified gminas and the reformation of organization and competence of self-governing institutions in a powit. Lviv powit headmen offered to unify 127 single gminas existed up to the present into 14 collective gminas taking into consideration the geographical position and ethnographic closeness, character of settlements, employment of population and subsequent prospects of development of gminas in the economic, cultural, educational and administrative plan. From 3 to 15 communes had to enter to each from the designed gminas. These gminas differed between themselves in relation to the quantative composition of population, the economic development and the national
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 15_
composition of inhabitants. Socio-economic and cultural descriptions and features of newly-formatted unifications are covered in the article.
Almost all gminas carried an agricultural character. Exceptions were made by the settlements of Brukhovychi and Zymna Voda, which were popular recreation areas and were not substantially developed in an agricultural plan. The nearest to Lviv communes (Holosko Velyke, Kryvchytsi, Zboiska, Sknyliv and others like those) were economically and culturally connected with Lviv. Also the process of unification in collective gminas was closely connected with the presence of the economically developed centre, which used to become a relatively successful city, or a small town. They became not only economic centres, sales markets of agricultural produce but also cultural and by socially meaningful centres for a local population.
Enlargement of territorial gminas had the indisputable plus that circumstance, that allowed to concentrate the charges of local self-government on major projects for a population: ways of communications, trade, land reclamation, care of public health, fight with extraordinary situations and other like that. The acceleration of economic decline of depressed gminas, distant from a powit centre would become a reliable minus of reform, with a low level of development of industrial and agricultural potential - and consequently with lower budgets.
Key words: local self-government, reform of local self-government, Lviv powit of the Second Polish Republic (Rzechpospolita), gmina (volost), collective gmina, commune.
УДК 070(=161.2)(73)« 192/193»:94(477)« 19»
Д.М. Кравець
ТЕМАТИКА РАДЯНСЬКО1 УКРА1НИ НА СТОР1НКАХ АМЕРИКАНСЬКОГО ВИДАННЯ «СВОБОДА» (1920-i - 1930-i рр.)
У cmammi np0aHani30eaH0 Mamepianu про радянську Украшу, як виходили в гa3emi «Свобода» (США) у 1920-х-1930-хрр. Охарактеризовано ставлення редакци видання до тих процеыв, як мали м^це в УСРР/УРСР: непу, украшзаци, сталшськог модершзаци (iндустрiалiзацiг, колeктивiзацiг), Голодомору, Великого терору, а також до культурного розвитку радянськог Украгни мiжвоeнного перюду.
Ключовi слова: дiаспора, радянська Украгна, США, неп, украшзащя, iндустрiалiзацiя, колeктивiзацiя, Голодомор, Великий Терор.
У сучаснш украшськш юторюграфп посилився штерес до вивчення мiжвоeнного перюду. Актуальшсть теми визначають кшька аспектв. По-перше, дослщжувана нами тематика е необхщною для осмислення суспшьно-пол^ичних поглядiв укршнсько! дiаспори в США. По-друге, цей аспект не достатньо грунтовно висв^лений в сучаснш украшськш юторюграфп. Новизна теми полягае у тому, що вперше комплексно висв^люеться тематика радянсько'1 Украши на сторшках найпопуляршшо'1 в Америщ украшсько'1 газети «Свобода». На основi газетних публшацш та наукових розвщок проаналiзовано публшацп в «СвободЬ» про поди, яю мали мюце в УСРР/УРСР у 1920-х-1930-х рр.
Iсторiею видання «Свобода» займались вчеш як з дiаспори так i з Украши. Походження та розвиток «Свободи» дослщжував Я. Сеник [25]. Дослщник В. Давиденко вивчав публшацп «Свободи» про Голодомор 1932-1933 рр. [7]. Коротю вщомосп про ус украшсью дiаспорнi газети вмщено у роботах Л. Винара [41] та Р. Голiята [42].
