CC BY
2
Bícmhr* Haцioнaльнoгo унiвepcитeту "Львiвcькa пoлiтeхнiкa". Cepiя: "Юридичш науки" № 3 (27), 2020
ICTOPm ДEPЖABИ I mABA
УДК 340.15
Maкapчук Boлoдимиp
Нащональний yнiверситет "Львiвська полггехшка", 1нститут права, психологи та шновацшно1' освiти,
доктор юридичних наук, професор кафедри теори, iсторiï та фiлософiï права
mvs6043@ukr.net
HOPMATOBHO-OTABOBI ФOPMИ CTИMУЛЯЦIÏ БOЙOBOÏ BmBAr№ COЛДATИ TA OФIЦEPИ 4EPBOHOÏ APMIÏ
У ДPУГIЙ CBITOBIЙ BIЙHI. 4ACTOHA 1. OPДEHCЬKI BИПЛATИ TA OTEML^bHI 3A ЗHИЩEHУ BOPOЖУ TEXHIKУ
http://doi.org/10.23939/law2020.27.007 ОМакарчук В., 2020
Haукoвa poзвiдкa на cтику icтopiï, тeopiï та фiлocoфiï права, а та^ж пoлiтoлoгiï, coцiaльнoï пcихoлoгiï й era^.
Poзглянутo нopмaтивнo-пpaвoвi зacoби пiдтpимaння бoeздaтнocтi зaгaльнoвiйcь-кoвих та штрафних ча^ин i пiдpoздiлiв Чepвoнoï армн в [юки Дpугoï cвiтoвoï вiйни (1939-1945 рр.). Kaтacтpoфiчнi нeвдaчi пepших мкящв т. зв. Beликoï вiтчизнянoï вшни змуcили paдянcькe пoлiтичнe та вiйcькoвe кepiвництвo пpиcкopeнo шукати eкcтpa-opдинapнi, нeзвичнi для миpнoгo життя в CPCP мeтoди збepeжeння бoйoвих якocтeй apмiйcьких пiдpoздiлiв та чacтин. Пopуч зi звичними для дoби вшни "за^нами вoeннoгo чacу", ceбтo пpaвoвoгo тepopу cтocoвнo "зpaдникiв, дeзepтиpiв та пaнiкepiв", paдянcькi пoлiтичнi влacтi багато у чoму вимушeнo вдaлиcя дo пoлiтики "пряника", пoeднувaнoгo зi звичним для радян^^!' дoвoeннoï дiйcнocтi "бaтoгoм". Йдeтьcя пepeдуciм пpo нopмaтивнo-пpaвoвe oфopмлeння пopядку мaтepiaльнoï стимуляци учacникiв бoйoвих дiй (пpeмiй за знищeну тeхнiку та iн.), видaчi вiйcькoвим на ^pe-дoвiй cпиpтних на^Тв, а та^ж практику вiдбуття кpимiнaльнoï вiдпoвiдaльнocтi вiйcькoвими за кapaнi зaкoнoм дн у пpиcкopeнoму (дo тpьoх кaлeндapних мicяцiв) пopядку - чepeз £лужбу у штрафних poтaх та батальонах. Дepжaвa, зoкpeмa, пiшлa й на тe, щoб ужe зacуджeнi цившьш злoчинцi у тoму ж таки пpиcкopeнoму пopядку "змивали кpoв'ю" м вiдбутi ними cудимocтi.
Пicля зaвepшeння Дpугoï cвiтoвoï вiйни, кoли пoтpeбa в "мacoвoму гepoïзмi paдянcькoгo нapoду" дeщo змeншилacя, cкopoтилиcя й за^би пpaвoвoгo (та ^за-пpaвoвoгo) зaoхoчeння вiйcькoвих, включаючи й нaйбiльш пoтpeбуючi кaтeгopiï -зoкpeмa, iнвaлiдiв, BOB. Ta^ штpaфнi пiдpoздiли Чepвoнoï армн були cкacoвaнi ужe в чepвнi 1945 р., тoбтo щe дo зaвepшeння ДCB на Cхoдi з Ядошею. У вepecнi 1947 р. зaкoнoдaвчo вiдмiнили й виплати за opдeнaми та мeдaлями Coюзу PCP (з 1 ачня 1948 р.). ^crm^ cкopoчувaлacя дepжaвнa мaтepiaльнa дoпoмoгa iнвaлiдaм BOB (пpoдуктoвi пайки, пaливo на зиму тoщo).
Надано ощнку д1ям вищого радянського полiтичного керiвництва з розробки та застосування правових механiзмiв стимуляцн радянського гарматного мяса в розрiзi потреб оборони держави, з одного боку, та загальнолюдсько'1 моралi, з шшого.
Пропонуеться наукова концепцiя комушстично'1 тоталiтарноï держави як антигу-манно'1 за самою своею суттю, де штереси рядового члена суспiльства, пщпорядкову-ються загальнодержавним iнтересам (так, як ïx розумiе вище державне керiвництво), а особистi заслуги, включаючи й втрату здоров'я та працездатност на фронтах вшни, скiльки-небудь адекватно оцшюються державними структурами виключно з огляду на утилггарш мiркування.
Ключовi слова: радянське законодавство перiоду ДругоТ свгговоТ вiйни, виплати за орденами та медалями Союзу РСР, штрафш пщроздши ЧервоноТ армн, радянськi учасники ДругоТ свiтовоï вiйни, 1нвал1ди ДСВ.
Постановка проблеми. Психологам, сощологам, полiтологам, юристам та представникам шших суспiльних наук ще з 1940-х рр. (1943 р.) вщома т.зв. пiрамiда потреб американського дослщника А. Маслоу. На першому фундаментальному ступенi цieï трамди знаходяться потреби ф!з!олог1чт: дихання, вода, ïжа, сон, секс. Потреби безпеки обшмають другий щабель пiрамiди, i лише пiсля хх вирiшення особистють переходить до вищих щаблiв потреб: соцгальних, поваги, самовираження [1]. Стосовно теми нашоï науковоï розвiдки, питання ставиться таким чином: Як стимулювати (заохотити, примусити тощо) Шдив1да не просто сид1ти в окопах, а тдтматися у атаку на ворога? А у багатьох в випадках навггь так: Як змусити його не втекти з поля бою чи не здатися у полон?
Поза найменшим сумшвом, вказане питання немае однозначноï вщповда. Японський самурай, керований кодексом чесп бусгдо, i росшський найманець-вагнер/вець в Лiвiï чи Сирп - це абсолютно рiзнi реч1
Поза сумшвом, тут велику роль грае примус. Вшськовий трибунал дiе за законами военного часу i оскарження сво1'х вироюв не передбачае. З шшого боку, боець мае шдшматися в атаку не лише тд дулом нагана полггкомюара, але й з чггким баченням позитивних наслщюв геройських дiй.
Друга свiтова вшна - це вiйна моторiв. Ще школи до цього ризик загибелi фiзичноï особи не був таким великим, а щна людського життя - настiльки мiзерною. Радянським полггичним властям i вищому вiйськовому керiвництву належало знайти вiдповiднi моральнi та матерiальнi стимули для особового складу арми та закрiпити 1'х у нормативно-правових документах - так, щоб кожен солдат та офщер чггко бачив i розумiв окресленi перспективи.
Аналiз дослiдження проблеми. Захiдна наукова школа загалом ^норуе питання морального та, особливо, матерiального стимулювання бшщв та офiцерiв Червоно1' армiï в роки Друго1' свiтовоï вiйни. Частково такий шдхщ пояснюеться власними напрацюваннями у цiй царинi, частково - дещо зверхнiм ставленням до бойових якостей Червоно1' армiï та ïï военачальникiв, якi у роки Друго1' свiтовоï вiйни буквально завалили ворога трупами. За таких пiдходiв вивчення радянського досвщу виглядало б ще менш виправданим, нiж вивчення "досвщу" апачiв чи команчiв у 1'х протистояннi американським колонiстам XVIII - Х1Х ст.
В радянськiй та пострадянськш науцi традицiйно бiльше уваги придшялося засобам примусу (вiдомий Наказ №227) та морального стимулювання геро!чних радянських бшщв. Можливють вступити до лав ВКП (б) у спрощеному порядку, у викладках радянських пропагандиспв, виступала чи не головним стимулом героши военно! доби. I лише в останш роки стали з'являтися науковi та науково-публiцистичнi розвiдки, присвячеш виплатам за орденами i медалями Союзу РСР [2, 3 тощо], штрафним частинам i шдроздшам Червоноï армiï [4, 5 та ш.], видачi спиртного на фронтах з метою стимуляци "вiдваги" [6 та ш.] тощо.
Цшаво, що подекуди й самi автори цих праць удавано дивуються: "Щоб зрозумгш, навiщо платили, потрiбно знати, за що i скiльки. Дал^ як нам видаеться, буде легше зрозумiти логiку керiвництва держави, у якого тд час вiйни грошей було обмаль, а гарматного м'яса гори. I витрачати таю необхщш грошики (в текст "денежку". - Авт.) ще й на стимулювання солдатiв воювати, видаеться зовсiм алопчним за то! системи масового задурювання народу владою, що трималася на багнетах. Мiж тим, радянське керiвництво крок за кроком, вперто впроваджувало стимулюючi виплати у всiх родах вшськ, що брали участь у бойових дiях, а iнколи й тим, що перебували у другому ешелош фронту" [7].
Цей же автор тдсумовуе : "Отже, уведена система премдавання була шчим iншим, як псевдо способом мотивувати бшщв воювати, i не дала хоч якихось позитивнихз результата. У всякому раз^ гг результат дос не змогли оцгнити". Ми поважаемо право кожного науковця на самостшне мислення, але його висновку жодним чином не подшяемо.
Також,з свого боку, вважаемо, що узагальнювально! пращ, яка б розглянула у сукупносп радянський "пряник" фронтовикам, тим бшьше у розрiзi iсторико-правового дослiдження (з опорою на нормативш документи) наразi не iснуе. Вiдтак пропонована увазi читача iсторико-правова розвiдка спиратиметься, передуем, на публшаци оригiнальних радянських документа перюду ДСВ
Мета статтi. Узагальнити наукову шформащю про нормативно-правове заохочення високих бшщвських якостей солдатiв та офiцерiв Червоно! арми в роки Друго! свггово! вiйни. Простежити змшу пiдходiв радянського вищого полiтичного та вшськового керiвництва до питання регулювання спiввiдношення правово! репреси ("батога") та правового стимулювання ("пряника") стосовно армшщв - безпосередшх учасникiв бойових дш, ветеранiв, iнвалiдiв вiйни.
Виклад основного матерiалу. Не пiдлягае сумнiву, що тдготовку до Друго! свггово! вшни як вирiшального поединку двох свггових систем ("кашталютично!" та "сощалютично!") радянське полггичне та вiйськове керiвництво розпочало задовго до початку военних дш. Психолопчна обробка населення у душ "это есть наш последний и решительный бой" (слова з популярно! революцшно! шсш чашв громадянсько! вшни") школи не припинялася.
Справедливостi заради визнаемо, що й iншi держави свггу, передусiм держави т.зв. Ос (Нiмеччина, Iталiя, Японiя) також проводили вщповщну iдеологiчну роботу з одурманювання влас-ного населення. I лише в середиш 1950-х рр. вище радянське полiтичне керiвництво (М. Хрущов та його оточення) визнало, що фатально! неминучосп вiйськового вирiшення питання хто - кого можна уникнути.
В радянському законодавсга шсляреволюцшного часу вiйськовi ще до початку Друго! свггово! вiйни отримали достатньо серйозний захист. Зокрема, служба в рядах РСЧА повнютю зараховувалася в загальний трудовий стаж звiльненим в довготривалу вщпустку, в запас чи узагалi вiд служби офiцерам i надстроковикам. Що ж стосуеться тих вшськових, яю проходили строкову службу, !м !! проходження зараховувалося до загального стажу за однiе! з двох нескладних умов: а) якщо вони здали випробування на звання середнього керiвного складу запасу; б) працювали до вступу на службу [8, с. 244].
1снував й ряд шших пшьг для ветерашв ЗС, пов'язаних з проходженням строково! та понадстроково! вiйськово! служби.
Задовго до початку Друго! свггово! вiйни в Радянському Союзi почали матерiально стиму-лювати трудовий i, особливо, бойовий "геро!зм" громадян. Виплати за нагородами, яю на той час називалися урядовими, а не державними, були уведеш Постановою ЦВК та РНК СРСР вщ 7 травня 1936 р. i визначенi "Общим положением об орденах Союза ССР" [9].
Нагородженим держава виплачувала щомюячно: за орден Ленша - 25 рублiв, за орден (бойового) Червоного Прапора - 20 рублiв, за орден Трудового Червоного Прапора та Червоно! Зiрки - по 15 рублiв, за орден "Знак Пошани - 10 рублiв. Це були вщносно незначш суми, але
орденоносщ, яких тодi було не так уже й багато, могли в майбутньому розраховувати ще й на персональш пенси загальносоюзного чи республшанського рiвня.
Постановою ЦВК Союзу РСР вщ 29 липня 1936 р. Героям Радянського Союзу виплати за орден Ленша збшьшили до 50 рублiв на мiсяць.
17 жовтня 1938 р. Указом Президи Верховноï Ради СРСР були встановленi виплати за медалями: "За вщвагу - 10 рублiв", "За бойовi заслуги" - 5 рублiв (на мюяць). 27 грудня 1938 р. таю ж виплати були встановлеш за медалями "За трудову доблесть" та "За трудову вщзнаку".
До 22 червня 1941 р. цих матерiальних стимулiв герохзму в цiлому вистачало - i на Халхш-Гол^ i пiд час т.зв. Визвольних походiв, коли Червонiй армiï протистояв загалом слабший або серйозно деморалiзований противник.
Радянська нагородна система в роки т.зв. Великоï Вiтчизняноï вшни поповнилася новими орденами, як-от орден Перемоги, орден Вiтчизняноï вiйни (двоступеневий), орден Суворова (триступеневий), орден Кутузова (триступеневий), орден Ушакова (триступеневий), орден Нахiмова (двоступеневий), орден Богдана Хмельницького (триступеневий), орден Александра Невського, орден Слави (триступеневий). Були також введет новi медалi для учасниюв бойових дш: Партизану Великоï вiтчизняноï вшни (два ступеш), Ушакова, Нахiмова, За оборону Леншграда, За оборону Москви, За оборону Одеси, За оборону Севастополя, За оборону Сталшграда, За оборону Киева, За оборону Кавказу, За оборону Радянського Заполяр'я, За перемогу над Шмеччиною, За перемогу над Япошею, За взяття Будапешта, За взяття Кьонiгсберга, За взяття Вiдня, За взяття Берлша, За звiльнення Белграда, За звшьнення Варшави, За звшьнення Праги.
До перелiку нагород, за якими належались виплати, у цей перюд додалися: ордени Вгг-чизняноï вiйни I-го ступеня - 20 рублiв, II-го ступеня - 15 рублiв (на мiсяць). За орден Слави (на-городження вiдбувалися в порядку черговосп) III ступеня кавалер отримував далi щомiсяця 5 руб-лiв, II-го ступеня - 10 рублiв; I-го ступеня - 15 рублiв.
Указом Президiï Верховноï Ради СРСР вщ 3 березня 1944 р. для нагородження вшськовослужбовщв рядового, сержантського та старшинського складу ВМФ вводилися медалi Ушакова та Нахiмова, яю прирiвнювалися за статусом до "сухопутних" медалей "За вiдвагу" (10 рублiв мiсячно) та "За бойовi заслуги" (5 рублiв).
За шшими орденами i медалями, заснованими в роки Другоï свiтовоï вiйни, грошовi виплати не призначалися.
Однак, улiтку 1941 р. самих лише ордешв i медалей (з хх фiксованими виплатами) виявилося недостатньо. Саме нагородження в умовах повного розвалу фронту вщбувалося дуже скупо, канцелярська тяганина вщкладала питання заохочення нагородами на довп тижш й мюящ, а "героïзм" вщ бiйцiв деморалiзованоï армiï вимагався уже сьогодш.
То ж уже з початком вшни у œ^^i грошових виплат бшцям було вiдчутно певш змiни. Вже 23 червня 1941 р. фшансовим управлiнням Наркомата Оборони вшська отримали чiткi вказiвки. Оклади залишилися попередшми, однак додалися т.зв. польовi грошi. Для бiйцiв, яю отримували менше 40 рублiв на мюяць, надбавка склала 100% посадового окладу, вщ 40 до 75 рублiв - 50 %, понад 75 рублiв - 25 %. Тобто командир взводу став отримувати лише на чверть бшьше, шж у мирний час (виходило 800 рублiв). Якщо ж частину переводили у тил, виплата польових негайно припинялася [7].
Висловимо припущення, що, з одного боку, оперативнють (другий день тсля 'проломного нападу", а фшансове управлiння вже видае дороговитратну вказiвку), а з iншого, "несправед-ливiсть" щодо офiцерського складу мае свое пояснення. Вщповщна заготовка лежала у шухлядах армiйських фiнансистiв i лише чекала моменту початку довгоочiкуваноï вши з Птлером.
Першi накази про грошове заохочення (разовi виплати) вшськовослужбовщв Червоноï армiï, не прив'язане до регулярних орденських виплат, Сталш пщписав уже на другому мюящ вшни -винагороду отримали льотчики, як бомбардували Берлш.
8 серпня радянська авiацiя, базована на островах Моозундського архшелага - Хаумаа i Сааремаа (Езель) здшснила перший такого роду налгг. Це подавалося як вщповщь на нiмецьке бомбардування Москви 22 липня.
15 бомбардувальниюв ДБ-3 авiаполку тд командуванням Свгена Преображенського скинули на Берлш першi бомби. Згодом було здшснено ще 9 авiацiйних нальотiв, аж доки гiтлерiвськi вiйська не окупували усю Естошю [10].
Голова ДКО Й. Сталш видав Наказ наступного змюту:
"У нiч з 7 на 8 серпня група лггаюв Балтшського флоту здiйснила розвiдувальний полгт у Нiмеччину та бомбардувала мюто Берлiн.
5 лiтакiв скинули бомби над центром Берлша, а решта - на передмiстя мiста.
Оголошую подяку особовому складу лiтакiв, яю брали участь в польотi.
Вхожу з поданням в Президда Верховно! Ради СРСР про нагородження тих, хто вщзначився.
Видати кожному членовi екшажа, який брав участь у польои, по 2 тисячi рублiв.
Надалi встановити, що кожному члену екшажа, який скинув бомби на Берлш, видавати по 2 тисячi рублiв (розрядка моя. - Авт.). Наказ оголосити екшажам лггаюв, яю брали участь в першому бомбардуванш Берлiна, та усьому особовому складу 81-! авiадивiзi! далеко! дi!.
Народний комюар оборони Й. Сталiн".
За п'ять дшв, 13 серпня, п'ятьом учасникам нальоту на Берлiн було присвоено звання Геро!в Радянського Союзу. Неймовiрний за мiрками сталiнського СРСР темп проходження нагородних документа по шстанщям.
Незадовго по цьому до Берлша в грошовому виразi були прирiвнянi й iншi ворожi столищ -Гельсшю, Бухарест та Будапешт.
19 серпня 1941 р. Сталш тдписав Наказ "Про порядок нагородження льотного складу вшсь-ково-повiтряних сил Червоно! Армi! i заходи боротьби з прихованим дезертирством окремих льотчиюв" [11].
В цьому Наказi порядок нагородження вшськових авiаторiв регулювався ретельно, до дрiбниць.
Примiром, пiлот винищувача представлявся до нагородження бойовим орденом за три збитих ворожих лггаки, за наступш три - ще до одного ордена, а за десять повпряних перемог - до звання Героя Радянського Союзу (згодом йшлося уже про 15 збитих ворожих лггаюв).
З иею ж ретельнютю регулювався порядок нагородження штурмашв та стршюв-радиста в шших видах авiацi!.
О^м урядових нагород, передбачалася i матерiальна винагорода - по 1000 рублiв кожному члену екшажа лггака-розвщника чи бомбардувальника за кожний збитий ворожий лггак.
Оплачувалися й просто бойовi вильоти. Льотчик-винищувач за 5 бойових вильота отримував 1 500 рублiв, за 15 - урядову нагороду i 2 000 рублiв, за 40 вильотiв - звання Героя Радянського Союзу та 5 000 рублiв (цю останню норму швидко скасували). Окремi розщнки юнували на нiчнi бойовi вильоти, знищення лггаюв ворога на його аеродромах тощо.
В бомбардувальнш та далеко-розвщувальнш авiацi! кожний член екшажу отримував звання Героя Радянського Союзу та 3 тисячi рублiв за виконання 40 бойових завдань удень або 15 бойових завдань уночг
Така, уведена постхом (вшна!), матерiально-моральна стимуляцiя мала й дещо несподiванi наслiдки.
Наказ Народного Комiсара Оборони СРСР № 0489 вщ 17 червня 1942 р. [12] констатував: "На ушх фронтах нашi льотчики-винищувачi при зустрiчi з повiтряним супротивником, здебшьшого, спочатку атакують винищувачi ворога, а по^м уже його бомбардувальники. Ця привита тактика дiй в нашш винищувальнiй авiацi! цiлковито неправильна (...) основне i головне завдання наших винищувачiв полягае у тому, щоб, насамперед, знищити ворожi бомбардувальники, не дати !м можливостi скинути свш бомбовий вантаж на нашi вiйська, на нашi охоронюванi об'екти. Потрiбно зрозумiти нарештi, що, знищуючи бомбардувальники супротивника, нашi винищувачi цим самим зменшують ударну силу авiацi! ворога i завдають йому найбшьшого матерiального збитку".
Вiдтак: "З метою заохочення бойово! роботи льотчикiв-винищувачiв встановити з 20 червня ц. р. грошову винагороду в наступних розмiрах:
за кожний збитий бомбардувальник супротивника виплачувати 2 000 рублiв; за кожний збитий транспортний лггак супротивника виплачувати 1500 рублiв; за кожний збитий винищувальний лггак супротивника виплачувати 1000 рублiв. На звання Героя Радянського Союзу представляти тих льотчикiв-винищувачiв, яю зiб'ють у повпряних боях 10 винищувачiв супротивника або 5 бомбардувальниюв. Виплату за збит лiтаки супротивника проводити у разi пiдтвердження.
Встановленi ранiше розмiри винагороди за збит лiтаки - вщмшити".
Того ж дня 17 червня 1942 р. був шдписаний i Наказ Наркомату Оборони № 0490 [13], який шддав гострiй критищ практику вильотiв штурмовикiв без бомбово! загрузки, з самим лише стршецьким комплектом. Наказувалося встановити для льотчиюв-штурмовиюв грошову винагороду в розмiрi 1000 рублiв за кожнi 4 вильоти з повною бомбовою загрузкою для знищення живо! сили супротивника.
Не можемо обшти цi два накази вщповщним коментарем. Загальновiдомо, що найбшьшу небезпеку для вiйськового лiтака становлять саме винищувачi супротивника, а не його транспортники чи бомбардувальники. Зрозумшо, що вступати у бш з винищувачами ворога небезпечно, проте зосереджуватися на бомбардувальниках та транспортниках, залишаючи ворожим винищу-вачам оперативний простр, ще небезпечнiше. Також маневренють навантаженого бомбами штурмовика суттево падае, що збiльшуe ризик для члешв екiпажу.
Тобто, ДКО наполегливо "рекомендував" радянським льотчикам збшьшувати ризики для себе, аби заробити зайву тисячу-двi рублiв чи - якщо дуже i дуже пощастить - звання Героя.
Черговi корективи в розщнки бойових виплат для льотчиюв були внесенi "Положенням про нагороди i преми для особового складу вшськових повiтряних сил Червоно! Арми ашаци дальньо! ди, винищувально! авiацil ППО, ВПС вiйськово-морського флоту за бойову дiяльнiсть i збереження матерiальноl частини" [14], пiдписаному Командуючим вiйськово-повiтряними силами маршалом авiацil О. О. Новшовим 30 вересня 1943 р.
У цьому Положенш, зокрема, встановлювалися "розцiнки" на знищенi ворожi паровози та викликанi бомбардуванням аварп по]дщв - льотчику та штурману по 750 рублiв, рештi члешв екшажу - по 500 рублiв.
Уперше встановлено розцiнки на надводш цiлi противника:
за мiноносець чи тдводний човен ворога - льотчику та штурману по 10000 рублiв, решт членiв екiпажу - по 2500;
за потоплення транспортника ворога - льотчику та штурману по 3000 рублiв, реши члешв екшажу - по 1000 рублiв;
за потоплення сторожового корабля чи тральника ворога - льотчику та штурману - по 2000 рублiв, реши члешв екшажу - по 500 рублiв;
за потоплення барж^ буксира чи озброено1 шхуни супротивника - льотчику та штурману по 1000 рублiв, реши члешв екшажу - по 300 рублiв.
Пострадянсью росшсью юторики проводять нескладнi розрахунки: "Таким образом, один потопленный миноносец или подводная лодка (10 000 рублей) "стоили" пяти бомбежек Берлина (2000 рублей) для пилота, штурмана, бортмеханика, десяти для стрелка-радиста или воздушного стрелка (1000 рублей).
Потопленная баржа для пилота и штурмана (1000 рублей) стоила двух танков наводчику орудия или противотанкового ружья (500 рублей) [3].
Майже водночас з льотчиками - у серпш 1941 р. було виршено матерiально заохочувати й десантниюв. 29 серпня 1941 р. Голова ДКО Й. Сталш шдписав Наказ № 0329 (ус радянсью накази, яю починалися на нуль, - таемш, на два нулi - особливо таемш. - Авт.) "Об улучшении руководства воздушно-десантными войсками Красной Армии", зпдно з яким за кожну бойову десантну операщю командний склад отримував мюячний оклад, а рядовi бшщ--десантники - по 500 рублiв. Зрозумшо, що щ грошi виплачувалися за той особливий ризик, яким супроводжувалися десантш
операцп. Якщо ж десантниюв використовували як звичайну фронтову частину, таю особливi виплати не передбачалися [15].
Однак, перейдемо до головного театру военних дш - наземного фронту та виплат фронтовикам.
Платили !м куди скромшше, шж льотчикам, але також не забували.
27 вересня 1941 р. Сталш тдписав Наказ ДКО 0374 "Про заходи зi збшьшення ефективносп використання автоматично! збро!, матерiально! частини артилерi! i мшомеив" [16]. Ним приписувалося: "Встановити для командирiв вiддiлень - навiдникiв гармат, мшомеив, перших номерiв кулеметiв, а також бшщв стрiлецьких i кавалершських полкiв, озброених шстолетами-кулеметами, тдвищений оклад утримання за категорiею "Старший червоноармiець" та випла-чувати навщникам гармат та мiнометiв 15 рублiв на мiсяць. Першим номерам кулемета та проти-танкових рушниць 12 рублiв 50 копiйок. Бiйцям, озброеним тстолетом-кулеметом, в стрiлецьких та кавалершських полках 12 рублiв 50 коншок".
Згодом для заохочення снайперiв було наказано встановити оклад снайперам-ефрейторам по 25 рублiв на мюяць, молодшим сержантам першого та другого роюв служби - 30 рублiв, третього - 100 рублiв, сержантам - 35 i 200 рублiв вщповщно.
Зайве казати, що снайпери на вшш - найбiльш ризикована група шхотинщв. За снайпером полюють таю ж квалiфiкованi снайпери ворога, мшометники, артилеристи тощо. В полон снай-перiв ворога зазвичай не беруть - !х знищують на мсщ.
Окремi сучаснi iсторики песимiстично заявляють: "Снайпер не отримував у грошовому виразi шчого, окрiм орденiв, за якими належалися щомюячш виплати. Снайпер-сержант, який вщслужив три роки, м^ розраховувати на 200-рубльовий оклад, що суттево перевищувало грошове утримання рядового бшця стрiлецьких вiйськ (17 рублiв мiсячно). Однак, небезпека професi! снайпера зумовлювала високу смертшсть !! носив - до трьох роюв фронтово! вислуги доживали одинищ" [3].
До реч^ виплати за знищення живо! сили супротивника, на вщмшу вщ знищення ворожо! технiки, загалом не передбачалися шкому - нi звичайним бшцям, нi снайперам [2]. На думку вшськових iсторикiв, це пояснювалося тим, що провести реальний тдрахунок убитих солдатiв та офiцерiв противника, на вщмшу вщ, для прикладу, його танюв чи бойових кораблiв, було неможливо.
Окрiм снайперiв, найбiльш небезпечною вшськовою професiею виступали танкiсти, де ризик загибелi i, вiдповiдно, тривалють бойового шляху були критичними.
Восени 1942 р. (18 листопада) вийшов Наказ Головнокомандування № 372, який вста-новлював класнють водив танюв. Вшськовий з квалiфiкацiею майстра водшня танкiв почав отри-мувати (мюячно) додатково аж 150 рублiв, водш танка 1-го класу - 80 рублiв доплати, водiй танка 2-го класу - 50 рублiв, для третього класу водив додатковi виплати не передбачалися [17].
Окремi юторики Друго! свiтово! вiйни звертають увагу на ту обставину, що Наказ 18 листопада 1942 р. був тдписаний саме цього дня не випадково. На наступний день мала розпо-чатися операщя "Уран" - контрнаступ радянських вшськ тд Сталшградом . То ж Ставка економила на виплатах танюстам до останнього, i прийняла рiшення !х додатково матерiально стимулювати лише в передчугтi велико! наступально! операцi!.
1 липня 1942 р. вийшов Наказ № 0528, зпдно з яким за кожний тдбитий танк командиру гармати та навщнику давали 500 рублiв, реши члешв гарматно! обслуги - по 200 рублiв. Одночасно керiвний склад винищувально-протитанкових артилершських частин став отримувати твтора-кратний оклад, а молодший керiвний та рядовий - подвшний [18].
За рiк, 24 червня 1943 р. з'явився Наказ Наркомату Оборони № 0387 "О поощрении бойцов и командиров за боевую работу по уничтожению танков противника" [19]. За кожний тдбитий чи тдпалений танк супротивника навщник протитанково! рушнищ отримував винагороду в 500 руб-лiв, номер ПТР - 250 рублiв, командир гармати танка - 500 рублiв, решта члешв еюпажа - по 200 рублiв. Встановлювалася грошова премiя в 1 тисячу рублiв кожному бшцю чи командиру за
особисто тдбитий чи знищений танк ворога (гранати та пляшки з запалювальною сумшшю). При груповому знищеннi ворожого танка ця сума збшьшувалася до 1,5 тисячi рублiв, але виплачувалася не одноошбно, а розподiлялася мiж усiма учасниками групи [2].
Вiйськовi iсторики сходяться на тому, що найдорожче оцiнювалася вiйськово-морська техшка супротивника. За знищення ворожого есмшця чи пiдводного човна командир та штурман радянсь-кого судна отримували по 10 тисяч рублiв, кожний член екшажу - по 2,5 тисячг Дешевше цшу-валися транспортники (вщповщно три i одна тисяча рублiв) та буксири (тисяча i 300 рублiв).
Ми, з свого боку, додамо ще одну важливу деталь. Топили на морi не тшьки ворожi вiйськовi кораблi (надшно захищенi зенiтною артилерiею), а усе, що хоч трохи тдпадало тд побiжне визначення ворожо1 баржi чи "озброено1 шхуни".
Львiвський iсторик С. В. Богатирьов наводить кричущi факти знищення радянськими ВМС (та морською авiацiею) мирних транспортiв ворожо1 чи навпъ нейтрально1 держави на чорно-морському театрi вiйськових дiй. Для прикладу, 24 лютого 1942 р. болгарське судно "Струма" тд панамським прапором, завантажене близько 1000 еврейських бiженцiв до Палестини - громадянами Болгарп, Угорщини та Румуни, було потоплене радянським тдводним човном Щ-213. Йшла 10.30 ранку за мюцевим часом, панамський прапор було добре видно каштану радянського тдводного човна. Загинуло 765 дорослих й 120 дней. Врятувався один - каштан "Струми", ... укра1нець за нацюнальнютю.
5 серпня 1944 р. шший радянський пiдводний човен Щ-215 атакував караван з трьох турецьких кораблiв, якi перевозили до Палестини уже шшу партiю еврейських бiженцiв з кра1н воюючо1 Свропи. Один з турецьких транспорта був потоплений, ще юлька сот нещасних загинули [20, с. 12, 32].
Можемо собi уявити, сюльки було таких шциденпв, яю залишилися непомiченими, осюльки кiлькiсть жертв була вiдносно незначною, - рибальськi шхуни, торгiвельнi судна - румунсью, болгарськi i навпъ нейтральнi турецькi.
У боях на мор^ особливо на заключному етат вiйни, преми були частими i високими. Сво-ерiдним неофiцiйним рекордсменом вважаеться льотчик-торпедоносець, Герой Радянського Союзу Михайло Володимирович Борисов. 4 травня 1945 р. за устшне торпедування лшкора "Шлезiен" вiн отримав 10 тисяч рублiв [2].
Втiм оплачувалися не лише усшшш бойовi ди зi знищення ворожо1 технiки, але й iншi вiйськовi операцп, що здшснювалися на передовiй чи у безпосереднш вiд не1 близькостi.
7 травня 1942 р. заступник наркома оборони генерал-лейтенант Федоренко тдписав Наказ № 035733 "О введении денежных наград за эвакуацию танков.". За кожний танк, вивезений з територи, зайнято1 ворогом, або з нейтрально1 зони, була встановлена винагорода : за КВ - 5 тисяч рублiв, Т-34 - 2 тисяч^ Т-60 та Т-70 - 500 рублiв. За танки шших моделей встановили таю розцшки: важкий танк - 5 тисяч рублiв, середнш - 2 тисячi, легкий - 500 рублiв. Вiйськовi iсторики вiдмiчають ту обставину, що виплати за евакуащю пiдбитих танкiв навiть перевищували розцшки за шдбиту ворожу техшку, однак, треба брати до уваги складнють операцп та пов'язаний з нею ризик [2].
О^м названих, цшьових, iснувала й паралельна система заохочень - окрiм уже згаданих виплат (за ордени та бойовi вильоти, знищену ворожу техшку тощо), доплачували ще й за гвардшську частину чи шдроздш (1,5 звичних оклади), де служив фронтовик [3]. Проте, щ виплати, зауважуе цитоване джерело, були встановлеш з певним зашзненням у часг
Iншi електронш джерела уточнюють цю iнформацiю - уже в 1941 р. командний склад гвардшських частин став отримувати швтора оклади, рядовi бiйцi - два.
Платили й керiвникам партизанських загошв. Командири взводiв та керiвний склад (командир, начальник штабу тощо.) отримували вщ 500 до 750 рублiв (мiсячно. - Авт.), а також надбавки за знищеш одинищ нiмецькоl технiки та / чи вiйськовi ешелони [3].
У тдсумку фронтовик чи партизан, навпъ рядовий боець чи сержант, тд час ведення активних бойових дш м^ заробити суттево вищi суми, шж офiцер-тиловик чи навiть офщер-фронтовик, який безпосередньо! участi у бойових дiях не брав.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Шрашда потреб Абрагама Маслоу // https://uk.wikipedia.org/wiki/. 2. Деньги от Сталина // https://topwar.ru/27802-dengi-ot-stalina-sovetskaya-sistema-denezhnogo-voznagrazhdeniya-za-voennye-uspehi.html 3. Сколько платили бойцам Красной Армии во время Великой Отечественной // https://russian7.ru/post/skolko-platili-boycam-krasnoy-armii 4. Дейнис В. О. Штрафбаты и заградотряды Красной Армии // https://military.wikireading.ru/5013. 5. Черняк Ю. В. Штрафные подразделения в Рабоче-Крестьянской Красной Армии // http://rep.barsu.by/bitstream/handle/data/4024/Shtrafnye %20 podrazdelenija%20v%20Raboche-kres-tjanskoj%20Krasnoj%20armii.pdf?sequence = 1&isAllowed=y. 6. Наркомовские «сто грамм»: Как пили на фронте // https://russian7.ru/post/narkomovskie-100-grammov-mify-i-pravda/. 7. Расценки на войне. За что и сколько платили на фронте // https://wwii.space/%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%86%D0%B5 %Б0%ВБ% В0%БА%В0%Б8-%В0%ВВ%В0%Б0-%В0%Б2%В0%Бю 8. Справочник по трудовому законодательству для инспекторов труда и профактива. - Москва.: Профиздат, 1938. - 292 с., оглавление. 9. Постановление ЦИК СССР и СНК СССР № 56/812 от 07.05.1936 Об утверждении «Общего положения об орденах Союза ССР» в новой редакции // http://base.garant.ru/57747283. 10. Панкратов Дмитрий. Кровь за кровь! 8 августа 1941 г. -первая бомбардировка Берлина // https://d-pankratov.ru/archives/2423. 11. Приказ о порядке награждения летного состава Военно-воздушных сил Красной Армии за хорошую боевую работу и мерах борьбы со скрытым дезертирством среди отдельных летчиков // https://airpages.ru/dc/doc299.shtml. 12. Приказ Народного Комиссара Обороны Союза ССР № 0489 от 17 июня 1942 г. О действиях истребителей по уничтожению бомбардировщиков противника // https://ru.wikisource.org/wiki%D0%A1%D0%B1%D0% БЕ°/(Ш%800/(С 0% Б D%D0%B8%D0%BA_%D0%B 1%D0%BE%D0%B5%D0%B2%D1%8B%D 1%85_%D0%B4%D0%BE%D0%BA% D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%B2/05/17. 13. Приказ Наркомата Обороны СССР от 17 июня 1942 г. Об использовании самолетов Ил-2 как дневных бомбардировщиков // http://www.soldat.ru/doc/nko/1942s.html. 14. Положение о наградах и премиях для личного состава ВВС Красной Армии, авиации дальнего действия, истребительной авиации ПВО и ВВС Военно-Морского флота за боевую деятельность и сохранение материальной части // http://wio.ru/tacftr/prik-nagr.htm. 15. Приказ № 0329 Об улучшении руководства воздушно-десантными войсками Красной Армии. 29 августа 1941 г. // http://armedman.ru/dokumentyi/prikaz-0329-ob-uluchshenii-rukovodstva-vdv-krasnoy-armii.html. 16. Приказ О мерах по повышению эффективности использования автоматического оружия, материальной части артиллерии и минометов // http://historyru.com/doc/persons/stal/docorg/doc40.html. 17. Приказ об установлении для водителей танков классов вождения № 372 от 18 октября 1942 г. // https://military.wikireading.ru/1341.
18. Приказ Народного Комиссара Обороны СССР О переименовании противотанковых артиллерийских частей и подразделений в истребительно-противотанковые артиллерийские части и установлении преимуществ начальствующему и рядовому составу этих частей // http://wio.ru/tank/aces/prik0528.htm.
19. Приказ «О поощрении бойцов и командиров за боевую работу по уничтожению танков противника» № 0387 от 24 июня 1942 г. // http://www.e-reading-lib.com/chapter.php/ 20458/54/artem-drabkin-ya-dralsya-na-t 34.html. 20. Богатырев С.В. Потери ВМФ противника на Черноморском ТВД в 1941 - 1944 гг. - К.: Архив-Пресс, 1998. 21. Штрафш вiйськовi тдроздши // https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0%. 22. О мерах по укреплению дисциплины и порядка в Красной Армии и запрещении самовольного отхода с боевых позицш. Приказ Народного комиссара обороны СССР // Приказы народного комиссара обороны СССР. 22 июня 1941 г. 1942 г. М.: Терра, 1997. Т. 13 (2 - 2). - С. 276 - 279. 23. Положение о штрафных батальонах Действующей армии // https://history.wikireading.ru/4030. 24. Положение о штрафных ротах Действующей армии // https://history.wikireading.ru/4031. 25. Приказ Народного Комиссара Обороны № 298 с объявлением Положения о штрафных батальонах и ротах и штатах штрафных батальонов, рот и заградительных отрядов действующей армии // https://military.wikireading.ru/14287. 26. Постановление от 22 августа 1941 года № ГКО562 сс О введении водки на снабжение в Красной армии // Горьков Ю. А. Государственный Комитет Обороны постановляет (1941-1945). Цифры, документы. М.: ОЛМАПРЕСС, 2002. - С. 505-506. 27. О выдаче военнослужащим передовой линии действующей армии водки по 100 граммов в день. Приказ Народного комиссара обороны СССР № 0320 // РГВА, Ф. 4, оп. 11, д. 65, лл. 413-414 // Приказы народного комиссара обороны СССР. 22 июня 1941 г. - 1942 г.: М.: Терра, 1997. Т. 13 (2 - 2, С. 73. 28. Постановление Государственного Комитета обороны № ГОКО1227 от 11 мая 1942 года О порядке выдачи водки войскам Действующей армии // http://wio.ru/galgrnd/ptr/post1227.htm. 29. Закон от 23 июня 1945 года О демоблизации старших возрастов личного состава действующей армии // Приказы народного комиссара обороны СССР. 1943-1945 гг. М.: Терра, 1997. Т. 13 (2-3). С. 378-379. 30. Совет Народных Комиссаров СССР. Постановление от 21 июня 1945 г. № 1466 Об улучшении жилищных условий генералов и офицеров Красной Армии //
http://www.economics.kiev.ua/download/Zakony SSSR/data04/tex16378.htm. 31. Колесников Г. А., Рожков А. М. Ордена и медали СССР. Москва. Военное издательство. 1983. - 299 с. ил. 32. Президиум Верховного Совета СССР. Указ от 10 сентября 1947 г. «О льготах и преимуществах, предоставляемых награждённым орденами и медалями СССР» //.https://ru.wikisource.org/wikifo. 33. Макарчук В. С. 1ст^я свггово! та вичизняно! адвокатури. Львiв. Львiвська полггехшка, 2018. 308 с. 34. Непотрiбнi геро!. Розсекречеш документи про швалщв Друго! свггово! // https://gordonua.com/ukr/specprojects/invalidy.html
REFERENCES
1. Piramida potreb Abrahama Maslou [Maslow's hierarchy of needs]. Retrieved from: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%B4%D0%B0_%D0% BF%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%B 1_%D0%90%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D 0%BC%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BB%D0%BE%D1%83 (accessed 23.03.2020). 2. Dengi ot Stalina [Money from Stalin]. Retrieved from: https://topwar.ru/27802-dengi-ot-stalina-sovetskaya-sistema-denezhnogo-voznagrazhdeniya-za-voennye-uspehi.html (accessed 23.03.2020). 3. Skolko platili bojczam Krasnoj Armii vo vremya Velikoj Otechestvennoj [How much did the soldiers of the Red Army were paid during World War II]. Retrieved from: https://russian7.ru/post/skolko-platili-boycam-krasnoy-armii (accessed 23.03.2020). 4. Dejnis V. O. Shtrafbaty* i zagradotryady* Krasnoj Armii [Penal battalions and detachments of the Red Army]. Retrieved from: https://military.wikireading.ru/5013 (accessed 23.03.2020). 5. Chernyak Yu. V. Shtrafnye podrazdeleniya v Raboche-Krestyanskoj Krasnoj Armii [Penalty subunits in the Workers 'and Peasants' Red Army]. Retrieved from: http://rep.barsu.by/bitstream/handle/data/4024/Shtrafnye %20 podrazdelenija%20v%20Raboche-krestjanskoj%20 Krasnoj%20armii.pdf?sequence = 1&isAllowed=y (accessed 23.03.2020). 6. Narkomovskie «sto gramm»: Kakpili na fronte [People's Commissariat's «one hundred grams»: How did they drink at the front]. Retrieved from: https://russian7.ru/post/narkomovskie-100-grammov-mify-i-pravda/ (accessed 23.03.2020). 7. Rasczenki na vojne. Za chto i skolko platili na fronte [Rates in the war. For what and how much did they pay at the front]. Retrieved from: https://wwii.space/%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B8-%D0% %D0%B0-%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D 0%BD%D0 %B5-%D0%B7%D0%B0-%D1%87%D 1%82%D0%BE-%D0%B8-%D1%81%D 0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%8C%0%BB% (accessed 23.03.2020). 8. Spravochnikpo trudovomu zakonodateVstvu dlya inspektorov truda i profaktiva [Handbook of labor law for labor inspectors and trade union activists] Moskva.: Profizdat, 1938. 292 s., oglavlenie. [in Russian]. 9. Postanovlenie CzJKSSSR i SNK CCCR No. 56/812 ot 07.05.1936 Ob utverzhdenii «Obshhego polozheniya ob ordenakh Soyuza SSR» v novoj redakczii [Decree of the Central Executive Committee of the USSR and the Council of People's Commissars of the USSR No. 56/812 of 05/07/1936 On the approval of the «General Regulation on the Orders of the Union of the USSR» in the new edition]. Retrieved from: http://base.garant.ru/57747283 (accessed 23.03.2020). 10. Pankratov Dmitrij. Krov* za krov! 8 avgusta 1941 g. - pervaya bombardirovka Berlina [Blood for blood! August 8, 1941 -the first bombing of Berlin]. Retrieved from: https://d-pankratov.ru/archives/2423 (accessed 23.03.2020). 11. Prikaz o poryadke nagrazhdeniya letnogo sostava Voenno-vozdushny^kh sil Krasnoj Armii za khoroshuyu boevuyu rabotu i merakh bor^by" so skry^ty^m dezertirstvom sredi otdeVny^kh letchikov [Order on the procedure for awarding the flight personnel of the Air Force of the Red Army for good combat work and measures to combat hidden desertion among individual pilots]. Retrieved from: https://airpages.ru/dc/doc299.shtml (accessed 23.03.2020). 12. Prikaz Narodnogo Komissara Oborony* Soyuza SSR No. 0489 ot 17 iyunya 1942 g. O dejstviyakh istrebitelej po unichtozheniyu bombardirovshhikov protivnika [The order of the People's Commissar of Defense of the USSR No. 0489 of June 17, 1942 On the actions of fighter aircrafts to destroy enemy bombers]. Retrieved from: https://ru.wikisource.org/wiki (accessed 23.03.2020). 13. Prikaz Narkomata Oborony* SSSR ot 17 iyunya 1942 g. Ob ispol zovanii samoletov Jl-2 kak dnevnykh bombardirovshhikov [Order of the People's Commissariat of Defense of the USSR of June 17, 1942 on the use of IL-2 aircraft as day bombers]. Retrieved from: http://www.soldat.ru/doc/nko/1942s.html (accessed 23.03.2020). 14. Polozhenie o nagradakh i premiyakh dlya lichnogo sostava VVS Krasnoj Armii, aviaczii daVnego dejstviya, istrebiteVnoj aviaczii PVO i VVS Voenno-Morskogo flota za boevuyu deyateVnosf i sokhranenie materiaFnoj chasti [Regulations on awards and bonuses for the personnel of the Red Army Air Forces, long-range aviation, fighter aircraft air defense and the Navy Air Force for combat activities and the preservation of the material part]. Retrieved from: http://wio.ru/tacftr/prik-nagr.htm (accessed 23.03.2020). 15. Prikaz No. 0329 Ob uluchshenii rukovodstva vozdushno-desantny^mi vojskami Krasnoj Armii. 29 avgusta 1941 g. [Order No. 0329 On improving the leadership of Red Army Airborne Troops. August 29, 1941]. Retrieved from: http://armedman.ru/dokumentyi/prikaz-0329-ob-uluchshenii-rukovodstva-vdv-krasnoy-armii.html (accessed 23.03.2020). 16. Prikaz O merakh po povy^sheniyu effektivnosti ispoVzovaniya avtomaticheskogo oruzhiya, materiaFnoj chasti artillerii i minometov [Order On measures to increase the efficiency of the use of automatic weapons, material of artillery and mortars]. Retrieved from: http://historyru.com/doc/persons/stal/docorg/doc40.html (accessed 23.03.2020). 17. Prikaz ob ustanovlenii dlya voditelej tankov klassov vozhdeniya No. 372 ot 18 oktyabrya 1942 g. [Order on the establishment of driving classes for tank drivers No. 372 of October 18, 1942]. Retrieved from: https://military.wikireading.ru/1341 (accessed
23.03.2020). 18. Prikaz Narodnogo Komissara Oborony" SSSR Opereimenovaniiprotivotankovy'kh artillerijskikh chastej i podrazdelenij v istrebiteVno-protivotankovy^e artillerijskie chasti i ustanovlenii preimushhestv nachal stvuyushhemu i ryadovomu sostavu e tikh chastej [Order of the People's Commissar of Defense of the USSR On the renaming of anti-tank artillery units and subunits into fighter-anti-tank artillery units and the establishment of advantages for the commanding and the private rank of these units]. Retrieved from: http://wio.ru/tank/ aces/prik0528.htm (accessed 23.03.2020).19. Prikaz «O pooshhrenii bojczov i komandirov za boevuyu rabotu po unichtozheniyu tankov protivnika» No. 0387 ot 24 iyunya 1942 g. [Order «On the Promotion of Fighters and Commanders for Combat Work of the Destroying of Enemy Tanks» No. 0387 of June 24, 1942]. Retrieved from: http://www.e-reading-lib.com/chapter.php/20458/54/artem-drabkin-ya-dralsya-na-t 34.html (accessed 23.03.2020). 20. Bogaty'rev S. V. Poteri VMF protivnika na Chernomorskom TVD v 1941-1944 gg. [The Enemy Military Maritime Fleet losses at the Black Sea theater in 1941 1944] - K.: Arkhiv-Press, 1998. 21. Shtrafni viiskovi pidrozdily [Penalty military subunits]. Retrieved from: https://uk.wikipedia. org/wiki/%D0% (accessed 23.03.2020). 22. O merakh po ukrepleniyu disczipliny" i poryadka v Krasnoj Armii i zapreshhenii samovoVnogo otkhoda s boevy kh poziczi j. Prikaz Narodnogo komissara oborony" SSSR [About measures to strengthen the discipline and order in the Red Army and the prohibition of unauthorized withdrawal from combat positions. Order of the People's Commissar of Defense of the USSR] // Prikazy' narodnogo komissara oborony' SSSR. 22 iyunya 1941 g. 1942 g. M.: Terra, 1997. T. 13 (2-2).- P. 276-279. 23. Polozhenie o shtrafny^kh bataVonakh Dejstvuyushhej armii [The regulation on the penal battalions of the Active army]. Retrieved from: https://history.wikireading.ru/4030 (accessed 23.03.2020). 24. Polozhenie o shtrafny kh rotakh Dejstvuyushhej armii [The regulation on the penal companies of the Active army]. Retrieved from: https://history.wikireading.ru/4031 (accessed 23.03.2020). 25.Prikaz Narodnogo Komissara Oborony" No. 298 s ob^yavleniem Polozheniya o shtrafny^kh bataVonakh i rotakh i shtatakh shtrafny^kh bataVonov, rot i zagraditeVny^kh otryadov dejstvuyushhej armii [Order of the People's Commissar of Defense No. 298 with the announcement of the Regulation on the penal battalions and companies and the staff of the penal battalions, companies and the barrage detachments of the Active army]. Retrieved from: https://military.wikireading.ru/14287 (accessed 23.03.2020).26. Postanovlenie ot 22 avgusta 1941 goda No. GKO-562 ss. O vvedenii vodki na snabzhenie v Krasnoj armii [Decree of August 22, 1941 No. GKO-562 ss On the Imposition of Vodka for Supply in the Red Army] // Gor'kov Yu. A. Gosudarstvenny'j Komitet Oborony' postanovlyaet (1941-1945). Czifry', dokumenty'. M.: OLMA-PRESS, 2002. S. 505-506. 27. O vy^dache voennosluzhashhim peredovoj linii dejstvuyushhej armii vodki po 100 grammov v den". Prikaz Narodnogo komissara oborony" SSSR No.0320 [On the issue of 100 grams of vodka per day for the military personnel of the front line of the Active army. Order of the People's Commissar of Defense of the USSR No. 0320] // RGVA, F. 4, op. 11, d. 65, ll. 413-414 // Prikazy' narodnogo komissara oborony' SSSR. 22 iyunya 1941 g.-1942 g.: M.: Terra, 1997. T. 13 (2-2), S. 73. 28. Postanovlenie Gosudarstvennogo Komiteta oborony" No. GOKO-1227 ot 11 maya 1942 goda O poryadke vy dachi vodki vojskam Dejstvuyushhej armii [Resolution of the State Defense Committee No. GOKO-1227 of May 11, 1942 on The Procedure for the Distribution of Vodka to the Forces of the Active Army]. Retrieved from: http://wio.ru/galgrnd/ptr/post1227.htm (accessed 23.03.2020). 29. Zakon ot 23 iyunya 1945 goda O demoblizaczii starshikh vozrastov lichnogo sostava dejstvuyushhej armii [Law of 23 June 1945 on the Demobilization of the Older Ages of Personnel of the Active Army]// Prikazy' narodnogo komissara oborony' SSSR. 1943-1945 gg. - M.: Terra, 1997. T. 13 (2-3). P. 378-379. [in Russian]. 30. Sovet Narodny kh Komissarov SSSR. Postanovlenie ot 21 iyunya 1945 g. No. 1466 Ob uluchshenii zhilishhny^kh uslovij generalov i oficzerov Krasnoj Armii [Council of People's Commissars of the USSR. Decree of June 21, 1945 No. 1466 On improving the living conditions of generals and officers of the Red Army]. Retrieved from: http://www.economics.kiev.ua/download/ Zakony SSSR/data04/tex16378.htm (accessed 23.03.2020). 31. Kolesnikov G. A., Rozhkov A. M. Ordena i medali SSSR. [Orders and medals of the USSR] - Moskva. Voennoe izdatel'stvo. 1983. 299 p. il. [in Russian].
32. Prezidium Verkhovnogo Soveta SSSR. Ukaz ot 10 sentyabrya 1947 g. «O Fgotakh i preimushhestvakh, predostavlyaemy^kh nagrazhdyonny^m ordenami i medalyami SSSR [The Presidium of the Supreme Council of the USSR. Decree of September 10, 1947 «On the benefits and advantages provided for those who were awarded the orders and medals of the USSR»]. Retrieved from: https://ru.wikisource.org/wiki/ (accessed 23.03.2020).
33. Makarchuk V. S. Istoriia svitovoi ta vitchyznianoi advokatury. [The history of the International and Domestic Advocacy] Lviv. Lvivska politekhnika, 2018. 308 p. 34. Nepotribni heroi. Rozsekrecheni dokumenty pro invalidiv Druhoi svitovoi [Unnecessary heroes. The declassified documents about disabled due to World War II]. Retrieved from: https://gordonua.com/ukr/specprojects/invalidy.html (accessed 23.03.2020).
Дата надходження: 23.07.2020р.
Makarchuk Volodymyr
Lviv Polytechnic National University, Institute of Law, Psychology and Innovative Education,
doctor of Juridical Science, professor of the Department of Theory, History and Philosophy of Law mvs6043@ukr.net
LEGAL AND REGULATORY FORMS OF STIMULATION OF... MILITARY VALOR: SOLDIERS AND OFFICERS OF THE RED ARMY IN THE SECOND WORLD WAR.
PART 1. ORDER PAYMENTS AND BONUSES FOR DESTROYED ENEMY EQUIPMENT
Abstract. Scientific research at the intersection of history, theory and philosophy of law, as well as political science, social psychology and ethics.
The legal and regulatory means of maintaining the combat capability of the military and penal units and subunits of the Red Army during the Second World War (1939-1945) were considered. Catastrophic failures of the first months of the so-called The Great Patriotic War forced the Soviet political and military leadership to seek extraordinary, unusual for peaceful life in the USSR methods of preserving the fighting qualities of the army subunits and units rapidly. Alongside the usual for the age of war "martial law", which means the legal terror of "traitors, deserters, and scaremongers", the Soviet political authorities have forcibly resorted to a "carrot" policy coupled with the usual for the pre-war reality "stick". First of all, it refers to the legal and regulatory clearance of the order of material stimulation of combatants (bonuses for destroyed equipment, etc.), issuance of alcohol for the military personnel in the front line, as well as the practice of serving the criminal liability by the military personnel for the actions punishable by the law in accelerated (up to three calendar months) order - through the service in penalty companies and battalions. The state, in particular, went so far as to force already convicted civilian offenders "wash with blood" outstanding sentences in the same accelerated order.
After the end of World War II, when the need for "mass heroism of the Soviet people" decreased slightly, the means of legal (and extra-legal) encouragement of the military personnel, including the most needy categories - in particular the disabled due to the WWII, decreased accordingly. Thus, the penal subunits of the Red Army were abolished as early as June 1945, that is, even before the end of the WWII in the East with Japan. In September 1947, the payments for the orders and medals of the USSR were also abolished by law (from January 1, 1948). State financial assistance to disabled due to WWII (food rations, fuel for the winter, etc.) has been steadily declining.
The actions of the top Soviet political leadership on the development and application of legal mechanisms for stimulating Soviet cannon fodder in the context of the defense needs of the state, on the one hand, and human morality, on the other, were evaluated.
The scientific conception of a communist totalitarian state as an antihuman in its essence, where the interests of the ordinary member of society are subordinated to the national interests (as understood by the higher state leadership), while personal merits, including loss of health and ability to work at the frontlines of war, are somehow adequately evaluated by government agencies solely by virtue of utilitarian considerations is proposed.
Key words: Soviet legislation of World War II period, payments for orders and medals of the USSR, penal subunits of the Red Army, Soviet members of World War II, disabled due to WWII.
