CC BY
21ВЫЗОВЫ СОВРЕМЕННОГО МИРА И ГЕОГРАФИЯ
Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 1. С. 3-8.
УДК 502/504:008
НООСФЕРНИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ ЦИВ1Л13АЦ11 - ПРИПУЩЕННЯI
РЕАЛЬШСТЬ
Руденко Л. Г.
1нститут географп'НАН Украти, Kuie, Украта
Акцептовано увагу на ¿деях В. I. Вернадського щодо особливостей формування нового стану бюсфери, який обумовлений д1яльшстю людини. Трансформування i розвиток цих щей призв1в до прийняття ново! парадигми на XXI ст. - "sustainable development". Наведет негативт наондки взаемодп Сустльства i Природи, яю призводять до попршення умов життя на Землг Наголошуеться увага на доцшьносл сприйняття в р1зних державах теорИ бютично! регуляцп та стабшзаци природного середовища (Горшков В., 1995 р.).
Ключов1 слова: ноосфера, взаемод1я, Природа, Суспшьство.
Дяльшсть В. I. Вернадського увшшла в юторда розвитку св1тово1 науки. 1де! самобутнього фшософа i сьогодш впливають та визначають И напрями. Творець багатьох наукових дисциплш i напрям1в наукових досл1джень, а саме reoxiMii', генетично! мшералогп, paflioreonorii, 6ioreoxiMii, KOCMOxiMii', б1осфери заклав науков1 тдвалини як1сно ново! форми орган1зованост1 бюсфери, що виникае при взаемод1! суспшьства та природи в результат! творчо! д1яльност1 людини -ноосфери. Вперше основи цього вчення були виголошеш Володимиром 1вановичем на початку XX столггтя п1д час його лекцш по reoxiMii' в Cop6oHi. У 1927 р. Едуард Леруа, який слухав його лекцА!, написав свш курс по фАлософА! i вперше вв1в терм1н "ноосфера". Леруа шзшше ч1тко визнав, що ¿дея ноосфери виникла не випадково, а шд впливом саме лекц1й В. I. Вернадського. Поняття ноосфери почав використовувати у cboix працях й шший слухач лекц1й Вернадського Тейяр де Шарден. В тридцятих роках Володимир 1ванович розвивае свою попередню думку щодо особливостей нового стану бюсфери, який обумовлений людською д1яльнютю та й переходу в ноосферу (сферу розуму).
В. I. Вернадський зазначав, що ноосфера - нова вища стад1я розвитку б1осфери, яка виникла у зв'язку з появою в нш людини, людського розуму. Людство, зд1йснюючи все б1льший вплив на хщ природних процес1в, повинно усвщомити свою в1дпов1дальн1сть не т1льки за власний розвиток, а й розвиток бюсфери в цшому. Ноосфера передбачае розумну орган1зац1ю взаемод1! Сусп1льства i Природи. Розробки В. I. Вернадського можна вважати одним i3 нар1жних камен1в, що заклали основи формування ochobhoi парадигми XXI стол1ття - парадигми сталого (збалансованого) розвитку. Поняття "бюсфера" та "ноосфера" при житп В. I. Вернадського були не сприйнят1, але вони сьогодн1 значною м1рою визначають ¿нтелектуальний кл1мат сучасностг
Основний наголос у Bcix працях В. I. Вернадського зроблено на проблемах взаемоди Сусп1льства i Природи та можлив1 ix насл1дки для всього живого.
На жаль представники певних народ1в, що виконують управлшсью функц11, за р1зними причинами (чи то незнания процес1в розвитку геосистеми, чи то небажання
роз1братись у цих процесах) не продумують, не оцшюють наслщки нав1ть найближчого стану розвитку суспшьства. Це ще бшьшою м1рою стосуеться результата наукових розвщок: що робити та як поводитись з вщходами людсько! д1яльносп, з оцшюванням корисносп чи шкщливост1 синтезованих вироб1в.
В. I. Вернадський писав "Ми входимо в ноосферу. Ми вступаемо в не! у новий стихшний геолопчний процес... Але важливий для нас факт, що щеали нашо! демократ!! ¿дуть в унюон 3i стихшним геолопчним процесом, i3 законом природи, вщповщають ноосфер!. Можна дивитись тому на наше майбутне впевнено. Воно в наших руках. Ми його не випустимо".*
Це твердження вченого, як i його послщовниюв, сьогодш е головним припущенням. На жаль, безмежш можливосп людського розвитку використаш й використовуються в техшзацп суспшьства та аж шяк у розумному ствюнуванш з природою. В. I. Вернадський недоощнив негативш дп людського розуму, що проявляеться у виготовленш р1зно! збро!, тероризму, наркоманп, корупцп i т. д., а врешт1 решт створенш умов життя тшьки золотого мшьярду людей, та нарощуванш техногенного тиску на бюсферу з yciMa вщомими його наслщками.
Аурелю Печче1 - видатна особистють свп-ового р1вня - 4 березня 1984 р. за кшька годин до свое! смерт1 диктував статтю "Римський клуб - порядок дня на кшець столггтя". Вона залишилась незавершеною, але розглядаеться його запов1том для нащадюв. Роздш "Збереження природи" вш встиг надиктувати. В ньому висв1тлено головне - е природна межа зростання цившзаци i природш екосистеми життево необхщш для людства.
Сьогодшшш Haini реалп дають мало шдстав для оптим1зму. Разом ¿з тим про них треба говорити досить гостро, бо цей шлях на якому ми знаходимось веде до самогубства, до знищення всього живого на планет! Земля.
В. I . Вернадський вщзначав "У наш час рамки окремих наук, на яю розпадаються науков1 знания, не можуть точно визначити область науково! думки дослщника, точно охарактеризувати його наукову роботу. Проблеми, яю його щкавлять, найчаспше не вкладаються у рамки окремо встановлено!, сформовано! науки. Ми спещашзуемося не за науками, а за проблемами" [1]. Географ1я, що займаеться досл1дженням природних, економ1чних i сощальних об'екпв, ix взаемод1ею в певному npocTopi, та й наслщками останшми роками посилила увагу до основhoi проблеми сучасносп. Виконаш нами дослщження [2] дозволили визначити основн1 тенденцп взаемодп Суспшьства i Природи:
- прояв перманентних тренд1в i збшьшення 1хньо! частоти в процес1 взаемодп Суспшьства i Природи у XX ст.;
- розширення ареал1в взаемодп, перехщ вщ локального до глобального р1вня взаемодп;
- порушення мехашзм1в саморегулювання та вщновлення р1вноваги в природному середовищ1, а також еколопчних функцш геосистеми;
- перевищення piBHiB еколопчно допустимого антропогенного впливу на природу.
* Вернадский В. И. Философские мысли натуралиста. - М.: Наука, 1988.
Ц1 тенденцп значною м1рою обумовлеш давно сформованный постулатами розвитку Суспшьства: брати все бшьше 1 бшьше ресурс1в; штенсившше використовувати ресурси та проникати дал1, глибше 1 глибше. Наслщки такого еколопчно не виваженого розвитку - порушення природних властивостей компонеипв Природи та структури природних ландшафта 1 глобальне, регюнальне та локальне забруднення компонента Природи. Таким чином, Природа як умова юнування й розвитку Суспшьства, е постшно змшюваною реальнютю, адже людина для задоволення матер1альних 1 духовних потреб усе штенсившше використовуе природш ресурси.
Ус1м предстаеникам наукоеих напрям1в сл1д усв1домити, що Природа - не ресурс, а фундамент життя - дом1вка б1оти, яка вибудувана б1отою / людина в мй займае свою мшу. Порушуючи цей фундамент, разом ¡з тим / стлъний д1м, знищуючи жие1 оргашзми, або вит1сняючи гх (у запов1дники, заказники), порушуючи IX природне угрупуеання та ритм життя людина прискорюе наближення юнця сеого /снуеання.
Загальновщом1 тенденцп протягом останнього тисячолггтя до зростання чисельносп населения, а вщповщно й до використання природних ресурс1в та змши природних умов проживания людини. Але особливо таке р1зке зростання у XX ст. Населения зросло майже в 4 рази, проте використання енергп (в нафтовому екв1валенп) зросло в 10,5 разу, а води (в ус1х сферах д1яльносп людини) у 8,9 разу, що свщчить про штенсивне використання ресурс1в (табл. 1, 2, 3).
Для Украши, як \ для бшьшосп регюшв свпу, основними факторами, що впливають на умови життед1яльносп людини е:
- давня 1 висока освоенють територп та потужний р1зноб1чний природно-ресурсний потенщал;
- значна щшьшсть виробничого потенщалу;
- сощально незадовшьна структура виробництва з1 зношеними основними фондами та застаршими технолопями;
- недостатшсть швестицш у збереження та вщновлення ресурс1в тощо;
Негативш наслщки взаемодп Суспшьства 1 Природи, особливо протягом XX
ст., знайшли свш прояв:
- у деструкцп динам1чно! р1вноваги взаемозв'язюв м1ж компонентами Природи;
- у змшах м1жкомпонентно! та просторово! залежностц
- у порушенш режим1в обл1ку речовини та енергп м1ж Суспшьством 1 Природою;
- у порушенш еколопчно! р1вноваги геосистеми.
Сучасна людина в европейському простор! проживае в значно змшеному природному середовищ1 - змшеш ктматичш та бютичш параметри, рельеф, грунтовий покрив, ландшафти.
Ноосферна парадигма розвитку трансформувалась вщ щей В. I. Вернадського, через пращ учасниюв Римського клубу, через осмислення стану природного середовища на першш М1жнароднш конференцп з навколишнього середовища (Стокгольм, 1972 р.), на конференцп ООН у Рю-де-Жанейро (1992 р.) та багатьох
послщуючих наукових форумах до поняття сталого (збалансованого) розвитку ("sustainable development"). Не дискутуючи з приводу адекватносп юнуючого перекладу даного поняття в Украш, чи Pocii, зазначимо, що ця парадигма е основою, що закладена в Порядку денному на XXI ст. i вона грунтуеться на досягненш збалансованосп економ1чного, сощального, еколопчного та духовного розвитку, яка може бути досягнута при дотриманш певних р1вноваг. Головними з них е: а) р1вновага м1ж штегральним природно-ресурсним потенщалом територп i структурою та об'емами виробництва; б) р1вновага еколопчно! емносп природних ландшафта з урахуванням ix здатносп до самовщтворення природних властивостей та техногенного впливу на них.
Таблиця 1.
Змши чисельносп населения свпу
PiK Населения ceimy MicbKe населения Для мгського
(млн.ос1б) (млтосгб) населения (%)
1900 1500.5 220 14,6
1950 2507.0 738 29.4
2000 6000.0 2926 48.7
Джерело: http://www.tisbi.ru/science/vestnik/2004/issue3/econom14.html
Таблиця 2.
Св1тове використання енергп у XX ст.
1900 р. 1997 р.
Джерело енерги млн т нафтового % млн т нафтового %
еквталенту еквталенту
Всього 911 100 9647 100
Вугшля 501 55 2122 22
Нафта 18 2 2940 30
Природный газ 9 1 2173 23
Ядерне паливо 0 0 579 6
Поповнювальш джерела 383 42 833 19
flxepeno: Fllavin C. and Dunn S. Reinventing the Energy System//Brown L. etal., eds State of the Word 1999. W.W.Northon & Co. New York & London, 1999, p.23.
Таблиця 3.
Св1тове використання води у XX ст.
Повне використання води (км3 в р1к) 1900 р. 1950 р. 2000 р.
В ycix сферах д1яльносп людини 579 1360 5190
В тому числ1:
Промислове виробництво 37.2 178 1280
Сшьське господарство 525 1130 3250
Комунальне господарство 16.1 52 441
Джерело: Shiklomanov, 1997.
Бшьшють держав свпу, подписавши документи Pió - 92 та Йоганнесбург - 2002 оприлюднили стратепчш плани сталого розвитку cboix держав i поступово впроваджують i'x у практичну д1яльнють Суспшьства. Та на жаль е численш вщом1 свщчення про продовження попршення природних еколопчних властивостей компонента Природи в багатьох perioHax свпу, що призводить до ускладнення умов життед1яльносп людини, до значного скорочення вид1в рослин i тварин. За даними американських палеобюлопв у найближч1 300 pokíb зникне % юнуючих вид1в тварин. Така ж ситуащя i з рослиннютю. Ц1 ж вчеш встановили, що в давнину зникнення двох вид1в ссавщв вщбувалось за мшьйон pokíb, а за останш 500 pokíb зникло 5 570 вид1в ссавщв. З'явилося i нове поняття - антропогенне вимирання, поки що стосовно фауни та флори, а щодо людей?? Це шдлягае особливому дослщженню. За думкою багатьох вчених Земля знаходиться на стади чергового, шостого вимирання.
Техногенний пресинг, що переживае Земля, вже призв1в до наведених негативних наслщюв для всього живого. Чи е вихщ? Иого шукають вчеш в оргашзаци безвщходного виробництва, екофшьного природокористування, або еколопчно чистого виробництва. Cbít марить нанотехнолопями i тут е вже вщчутш результата. На слуху результата та досягнення в наногенетищ, наномедициш, наноматер1алах, нанотехнолопях i т. д. Досягнення вчених в окремих наукових напрямах вражають. Сп1вроб1тники Масачусетського технолог1чного ¿нституту назвали десять технолопчних революц1йних розробок яю здатн1 зробити глобальний вплив на подальше життя та як1 можуть зм1нити cbít. Серед них: нейронш cítkh, атомн1 магн1тометри, графенов1 транзистори, бездротова енерг1я, ймов1рн1 ч1пи, моделювання непередбачених под1й i т. д. Разом Í3 тим, вражае i та обставина, що фактично не за прогнозовано н1яких технолог1й, яю призупинили б екстенсивне використання pecypciB, переробку в1дход1в економ1чно! д1яльност1 людини та призупинили б постшне забруднення компонент1в Природи. 1снуючому протир1ччю м1ж проблемами людства в економ1чному зростанш та збереженням б1осфери, що забезпечуе виживання людини, немае р1шення.
На сьогодш в Сусп1льств1 в^дсутне розумшня небезпеки щодо сучасних особливостей його розвитку. Тому сл1д погодитись Í3 висловлюванням К. С. Лосева [3] щодо м1ф1в у сучаснш екологй'. До таких м1ф1в i хибних погляд1в, як1 домшують у Сусп1льств1, але як1 треба переламати сл1д в1днести:
- юнуюча думка, що кроманьйонець не був порушуючим фактором б1осфери е хибною. Людина внесла хаос у систему життя, поширюючи ареали свого ¿снування та освоюючи hobí ландшафта;
- в економ1чн1й сфер1 великою хибою е ¿гнорування такого людського фактору як ненажерлив1сть, що призводить до втрати моральних ор1ентир1в направлених до отримання зиску т1льки зараз i тшьки багато;
- збереження ocbíth та просв1ти в сучасному вигляд1 е хибним шляхом, тому що bcí програми налаштован1 на навчання "як завжди";
- слша bipa в можливост1 науки виршити bcí проблеми е хибною;
- обговорення проблеми сталого розвитку, коеволюци, тобто сп1в1снування двох нер1вноправних систем е хибним шляхом. Це можливо т1льки в рамках п1дпорядкування людства законам розвитку бюсфери та положения щодо ноосферного етапу розвитку;
- економ1чне зростання мае природну межу, яку людство вже пройшло. А це веде до небезпечних наслщюв. Тому безперервне економ1чне зростання, що е
основою стратеги розвитку людства 3i все зростаючою масою природних pecypciß е хибним напрямом;
- уява про те, що бюсфера е невичерпним ресурсом у розвитку суспшьства е найбшьш хибним. Це вже призвело до глобально! еколопчно! кризи;
- хибною е думка, що в геосистем! Bei складов! piBHonpaBHi. Насиравд! ведучою, руш!йною силою е 6ioTa;
- переклад термшу "sustainable development" як стшкий, сталий i т. д. розвиток, тим паче як "устойчивый рост" (що характерно для розумшня цього термшу економютами, соцюлогами) е хибним.
Якщо ж ми не переламаемо наведеш хибш погляди щодо розвитку Людства та не будемо дотримуватись теорп бютично! регуляцп та стабшзацп природного середовища (В. Горшков, 1995 р.), то кр1м основних восьми вщомих сценарпв кшця свпу (глобальне потеплшня, виверження величезного вулкану, смертельна пандем1я, народження нового всесвпу, величезна сонячна буря, падшня астеро!ду, ядерна вшна, близький гамма-спалах) реальним уже е реатзащя сценарда припинення життя на Земл1 ¿з-за глобально! еколопчно! кризи. Розумшня ще! проблеми вимагае щоденних кроюв щодо збереження бюсфери яке можливе, кр1м загальновщомо! теорп бютично! регуляцп, при збереженш бшя третини площ1 cymi у вигляд1 niciß, степ1в, бол1т i ¿н. з наявними в них видами флори та фауни.
Список лггератури
1. Вернадський B.I. Вибрат пращ / .B.I. Вернадський B.I. - К.: Наукова думка, 2005. - 193 с.
2. Украша: Основт тенденцй взаемодй суспшьства i природи у XX ст. (географ1чний аспект) / [За ред. Л.Г. Руденка]. - К.: Академпер1одика, 2005. - 320 с.
3. Лосев К.С. Мифы и заблуждения в экологии./ К.С. Лосев - М.: Научный мир, 2010. - 224 с.
4. Багров Н.В. Устойчиво-ноосферное развитие региона. Проблемы. Решения / Н.В. Багров -Симферополь: Издательство "Доля", 2010. - 208 с.
Руденко Л.Г. Ноосферный этап развития цивилизации - предположение и реальность / Руденко Л.Г. // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). - №2, ч. 1 - С. 3-8.
Акцентировано внимание на идеях В.И. Вернадского относительно формирования нового состояния биосферы, на который существенное влияние оказывает деятельность человека. Трансформирование и развитие этих идей привело к принятию Обществом новой парадигмы на XXI в. - "sustainable development". Приведены негативные последствия взаимодействия Общества и Природы, которые вызвали ухудшение условий жизни на Земле. Обращено внимание на целесообразности восприятия в разных государствах теории биотической регуляции и стабилизации природной среды (Горшков В., 1995 г.)
Ключевые слова: ноосфера, взаимодействие, Природа, Общество.
Rudenko L. Noosphere stage of the development of civilization - a hypothesis and reality / Rudenko L.
// Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 1 - P. 3-8.
V.I. Vernadsky ideas about the formation of a new state of the biosphere which is strongly influenced by human activities are stressed. Transformation and development of these ideas led to the adoption by Society of a new paradigm for the 21st century - "sustainable development". The negative consequences of the interaction of society and nature, which caused the deterioration of life on Earth, are shown. Attention is drawn to the desirability of perception of the theory of biotic regulation and stabilization of the natural environment different states. (Gorshkov V., 1995) Keywords: noosphere, interaction, Nature, Society.
Поступила ередакцию 08.04.2011 г.
