CC BY
19
Оцгнка якостг життя хворих пгсля нейрохгрурггчного лгкування з приводу судинног патологгг
23
Нейропсихологическая оценка качества жизни в отдаленном периоде аневризматических интракраниальных кровоизлияний.
Терцев В. Н., Сон А. С.
г. Одесса, Одесский государственный-медицинский университет, 65026, пер. Валиховский, 2, тел.: 8(048) 720-18-28, e-mail: son@paco.net.
Актуальность темы. В последнее время депрессия признана независимым фактором риска развития кардиоваскулярной и цереброваскулярной патологии (Гафаров В. В. и др. (2006), Musselman D. L. et al. (2000)). Также известно, что больные, перенесшие аневризматические интракраниальные кровоизлияния имеют повышенные уровни смертности вследствие развития кардиоваскулярной патологии и высокий уровень депрессивных расстройств (Carter B. S. et al. (2000), Britz G. W. et al. (2004), Powell J. et al. (2002)). В связи с этим приобретает особое значение выявление больных с высоким риском развития депрессивных расстройств.
Материалы и методы исследования. Объектом исследования явилось 79 пациентов с аневризмати-ческими интракраниальными кровоизлияниями в отдаленном периоде заболевания, подвергшихся в остром периоде заболевания клипированию разорвавшихся артериальных аневризм каротидного бассейна. Предметом исследования явились отдаленные нейропсихологические последствия аневриз-матических интракраниальных кровоизлияний. Для выявления тревожных и депрессивных расстройств была использована Госпитальная Шкала Тревоги и Депрессии.
Результаты исследования. Выявлено наличие у большей части (67,1 %) пациентов тревожных и депрессивных расстройств, при этом клинически выраженная депрессия наблюдалась у 20 (25,3 %) пациентов. В подгруппе больных, имевших I степень в соответствии с GOS в отдаленном периоде заболевания клинически выраженная депрессия отмечалась у 20 (25,3 %) пациентов. Коморбидные тревожно-депрессивные расстройства наблюдались у 26 (32,9 %) пациентов в общей группе, и у 11 (20 %) пациентов, имевших I степень в соответствии с GOS в отдаленном периоде заболевания. В результате дис-криминантного анализа получены уравнения, позволяющие прогнозировать возникновение тревожных и депрессивных расстройств у больных вышеприведенных групп. Установлено, что возникновение тревожных и депрессивных расстройств статистически достоверно связано с наличием паренхиматозного, внутрижелудочкового кровоизлияния и временного клипирования.
Выводы. Пациенты, относящиеся к группе риска, подлежат обязательной оценке их психоэмоционального статуса с использованием Госпитальной Шкалы Тревоги и Депрессии и, при необходимости, последующему наблюдению психиатра или невролога.
Ввддалеш результати х1руричного лшування та як1сть життя пащент1в, оперованих з приводу розрив1в артер1альних аневризм переднього твшльця артер1ального кола великого мозку.
Щмейко О. А., Шахгн Н., Мороз В. В.
1нститут нейрохгрургИ iM. акад.
А. П. Ромоданова АМН Украгни, 04050, Кигв, вул. Мануглъсъкого, 32, (044) 486-95-03, brain@neuro.kiev.ua
Вступ. Х1рурпчне лшування хворих з артер!аль-ними аневризмами (АА) головного мозку являе собою загальноприйняту практику профшактики штракрашальних крововилив!в. В клМщ судин-но! нейрох!рургп за останне десятир!ччя виконано тисяч! таких втручань, переважало застосування транскрашального методу х!рурпчного лшування розрив!в АА.
Мета дослщження. Комплексний анал!з та розробка критерпв оцшки результалв х!рурпчного лшування хворих з артер!альними аневризмами переднього швюльця артер!ального кола великого мозку.
Матер1ал та методи дослщження. Виконаний анал!з результапв х!рурпчного лшування 1689 хворих з розривами АА переднього швюльця, яю перебували на лшуванш в клшщ! судинно! ней-рох!рургп 1НХ АМНУ в перюд з 1997 по 2006 р. р. 3 них чоловшв — 936, жшок — 753. Вш хворих скла-дав вщ 6 до 76 роюв. Бшьшшть оперованих хворих (1249) були у вщ в!д 21 до 60 роюв. Оперативш втручання виконаш 831 хворому з приводу розриву АА передньо! мозково! — передньо! сполучно! артерш (ПМА-ПСА), 357 патентам з АА внутршньо! сонно! артерп (ВСА) та 444 з АА середньо! мозково! артерп (СМА). У 337 хворих мали мшце повторш розриви АА, яю обумовлювали наявшсть виражено! загально — мозково! та вогнищево! невролопчно! симптоматики. Тяжюсть стану хворих оцшювали за шкалою Hunt—Hess.
Результати. Результати х!рурпчного лшування хворих з АА переднього швюльця артер!ального кола мозку оцшювали за шкалою наслщюв Глазго (Glasgow Outcome Scale в модифшацп Jennet B. та сшвавт., 1981). Задовшьне в!дновлення (1 — в!д-сутнш невролопчний дефщит) в!дм!чене у 61,6 % (1040 пащенлв). Пом!рну швалщизацш (2 — пом!рш парези, елементи афазп, вщсутшсть потреби в стороннш допомоз!) спостер!гали у 21,4 % (361 пащент). Значна швалщизащя (3.) в!дм!чена у 4,8 % (81 пащент). У цих хворих мала м!сце виражена вог-нищева невролопчна симптоматика у вигляд! грубих рухових i афатичних порушень i вони потребували сторонньо! допомоги i догляду. У 4 спостереженнях (0,2 %) розвинувся вегетативний статус (4.). Загальна шсляоперацшна летальшсть (5.) склала 13,9 % (232 пац!енти).
Обговорення. Розробка та запровадження единих принцишв ведення хворих з АА головного мозку потребуе використання ушфшованих шкал та теслв, як! дозволяють об'ективно оцшити стан хворих, як! перенесли субарахно!дальний кровови-лив, на р!зних етапах захворювання, а також при динам!чному спостереженн!, визначити ефективн!сть х!рурпчного л!кування. Представлений матер!ал
24
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №3, 2007
вказуе на ефективн!сть транскран!ально! методики у х1рург1чному л!куванн! АА головного мозку, яка Грунтуеться на досягненн! позитивного результату у 83 % випадк!в.
Оцшка стану церебрально!" гемодмнамжм як складова вмзначення
якост жмття хвормх, оперованмх з прмводу артершвенознмх мальформацш (АВМ) твкуль велмкого мозку
Векслер В. В., Чеботарьова Л. Л.
1нститут HeUpoxipypzi'i iM. акад.
А. П. Ромоданова АМНУ, м. Kuie, 01050 Укрална Kuie вул. Манушьського, 32, тел. (044) 483-95-35, e-mail: brain@neuro.kiev.ua
Мета. 3 метою об'ектив!зац!! оц!нки якост! життя хворих з АВМ п!вкуль великого мозку, оперованих за ендоваскулярним методом, провести сп!вставлен-ня показниюв транскран!ального дуплексного ска-нування (ТКДС), що в!дображують стан локального та церебрального кровоплину, з градац!ями шкали оц!нки якост! життя пац!ент!в з ураженням центрально! нервово! системи (Орлов Ю. О., 2001).
Матер1алм та методм. Нами проведено анал!з даних комплексного кл!н!ко-!нструментального обстеження 95 хворих з АВМ, що л!кувалися у судинному в!дд!ленн! 1нституту нейрох!рург!! !м. акад. А. П. Ромоданова АМНУ. В!д!брано дан! 52 хворих, оперованих за ендоваскулярним методом. 3а розм!ром АВМ розпод!л хворих був таким: 16 з АВМ малого розм!ру, 17 — середнього, 11 — великого, 8 — з г!гантськими АВМ. 3а локал!зац!ею АВМ: скронево-т!м'яно-потиличн! — у 9 хворих, скронев! — 3, т!м'ян! — 14, задньолобово-т!м'ян! — 9, лобово-скронев! — 4, лобово-базальн! — 1, лобов! — 2, вер-тебро-базилярн! 10. Обстеження хворих за методом ТКДС (на аппарат! «Sonoline G50» ф!рми «Siemens»), проводили до операц!! та через 6 м!с п!сля ендоваскулярно! ембол!зац!! АВМ, у ц! ж терм!ни виставляли оц!нку якост! життя. При обробц! даних досл!дження використано методи статистичного анал!зу.
Результатм та !х обговорення. Найб!льш !нфор-мативними ТКДС показниками щодо оц!нки церебрально! гемодинам!ки визначен!: л!н!йна швидк!сть кровоплину в артер!ях, що кровопостачають АВМ; показники стану перифер!йного опору — !ндекс пульсац!! (Р1), цереброваскулярно! реактивност! (ЦВР) при використанн! проб з г!пер — та г!повен-тиляц!ею, ауторегуляторно! в!дпов!д! — коеф!ц!ент Овершуту. На нашу думку, в!дпов!дно принципам оц!нки якост! життя за шкалою Ю. О. Орлова (2001) оптимальними е так! градац!! в!дхилення ТКДС показниюв: норма — 10 бал!в, позитивна динам!ка у п!сляоперац!йний пер!од — 5 бал!в, прогностично несприятливе в!дхилення показник!в гемодина-м!ки — 0 бал!в.
Вмсновкм. 1. У пац!ент!в, оперованих з приводу АВМ п!вкуль головного мозку, для оц!нки якост! життя важлива об'ективна (к!льк!сна) оц!нка стану церебрально! гемодинам!ки. 2.3апропоновано сукуп-н!сть ТКДС показник!в, що достатньо повно ! точно в!дображують стан гемодинам!ки оперованих хворих. 3.3астосування ТКДС критер!!в в оц!нц! якост! життя пац!ент!в з АВМ головного мозку е патогенетично
обГрунтованим ! при динам!чному спостереженн! мае прогностичну ц!нн!сть.
Артершвенозш мальформацы (АВМ) головного з гемороаичнммм вариантами клш1чнмх прояв1в. Крмтерп оцшкм якост жмття оперованмх хвормх
Яцик В. А., Яковенко Л. М.
1нститут нeйpoxipypггi iM. акад.
А. П. Ромоданова АМН Укpаiнu, 04050, Ки1в, вул. Манушьського, 32, тел. (044) 486-95-03, e-mail: mikv@gala.net
Вступ. АВМ головного мозку — р!зновид цереб-роваскулярно! патолог!!, що мае один з кл!н!чних прояв!в у вигляд! гемораг!!. Агресивн!сть прот!кання зумовлюе лише х!рург!чний спос!б л!кування задля попередження повторних крововилив!в з мальфор-мац!й. Актуальн!сть досл!джуваного питання допов-нюеться високими показниками !нвал!дизац!! хворих з розривами АВМ головного мозку (до 48 %), а та-кож значними показниками летальних випадк!в (до 10—30 %).
Мета роботм. Вивчити критер!! оц!нки якост! життя п!сля х!рург!чного л!кування хворих з розри-вами АВМ головного мозку.
Матер1ал та методм. Досл!дження включае анал!з 132 кл!н!чних випадк!в у хворих з розривами АВМ головного мозку, що п!ддавались х!рург!ч-ному л!куванню. Оц!нка проводилась за кл!н!чними, невролог!чними, рентгенолог!чними показниками, та критер!ями якост! життя. Доповнювались кл!н!чн! матер!али анал!зом: строку поступлення в стац!онар з моменту крововиливу, станом хворого при пос-тупленн!, використаними методиками х!рург!чного л!кування.
Результат дослщження. В наш!й робот! про-анал!зован! наступн! вар!анти х!рург!чного л!ку-вання: ендоваскулярно в один етап, ендоваскулярно в к!лька етап!в, ендоваскулярно з продовженням транскран!альною методою, транскран!ально, транскран!ально з продовженням ендоваскулярною методою. Церебральна анг!ограф!я (АГ) була клю-човим методом для оц!нки проведеного л!кування (тотальн!сть виключення мальформац!! при ендовас-куляному тромбуванн!, ступ!нь !! м!крох!рург!чного видалення). Для достов!рност! оц!нки були обран! також контрольн! АГ в динам!ц! спостереження через 6—12 м!сяц!в. Отриман! результати проведе-ного л!кування в залежност! в!д важкост! вих!дного стану оц!нено за Шкалою ком Глазго: задов!льний (15 бал!в), пом!рно важкий (13—14 бал!в), важкий (9—12 бал!в). Невролог!чна характеристика оц!нювала: в!дсутн!й невролог!чного деф!циту, регрес наявно! вогнищево! невролог!чно! симптоматики, стаб!льн! прояви (в!дсутн!й регрес) вогнищево! невролог!чно! симптоматики, поглиблення або виникнення ново! невролог!чно! симптоматики. В якост! життя хворих характеристика: збережена, знижена, втрачена.
Вмсновкм. Обраний комплексний кл!н!ко-невро-лог!чний та рентгенолог!чний п!дх!д оц!нки дозволив отримати наступн! зальн! результати: добрий (оду-жання) — 46,7 %, задов!льний (покращення) — 10,3 %, незадов!льний (стаб!л!зац!я, пог!ршення) — 26,9 %, невизначений 11,7 %, летальн! — 3,5 %.
