CC BY
23
Украгнський нейрохгрурггчний журнал, №4, 2007
61
Резолющя
науково-практично"1 конференцп нейрох1рурив Украши «Критерп якост життя хворих шсля нейрох1руричних втручань» (26-28 вересня 2007 року, м. Коктебель АР Крим)
26-28 вересня 2007 року в м. Коктебель АР Крим в!дбулася щор!чна науково-практична конференц!я нейрох!рург!в Украши «Критер!! якост! життя хворих шсля нейрох!рург!чних втручань», що стала значною под!ею для нейрох!рург!чно! сп!льноти Украши та кра!н ближнього заруб!жжя, оск!льки вперше заходи под!бного масштабу були ц!лком присвячен! так!й важлив!й на сьогодн!шн!й день, соц!ально значущ!й проблем!. В робот! конференц!! взяли участь 207 делегат!в та 42 супроводжуюч! особи з 8 кра!н св!ту (Укра!ни, Рос!!, Молдови, Узбекистану, Словаччини, Н!меччини, Швейцар!!, Япон!!).
В!дпов!дно до програми конференц!! проведен! зас!дання, присвячен! проблем! оц!нки якост! життя хворих, оперованих з приводу р!зноман!тно! ней-рох!рург!чно! патолог!!.
1. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рург!ч-ного л!кування з приводу нейротравми»;
2. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рург!ч-ного л!кування з приводу церебрально! судинно! патолог!!»;
3. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рур-г!чного л!кування з приводу пухлин головного мозку»;
4. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рург!ч-ного л!кування з приводу сп!нально! патолог!!»;
5. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля х!рург!чного л!кування з приводу пошкодження нерв!в та боль-ових синдром!в»;
6. «Оц!нка якост! життя хворих дитячого в!ку п!сля нейрох!рург!чного л!кування»;
7. «Оц!нка якост! життя хворих п!сля застосування метод!в функц!онально! нейрох!рург!!»;
8. «М!ждисципл!нарн! аспекти оц!нки якост! життя хворих».
Всього зроблено 88 усних та 75 стендових допов!-
дей.
26 вересня 2007 р. на зборах член!в Укра!нсько! Асоц!ац!! Нейрох!рург!в прийнято р!шення про перегляд суми щор!чного членського внеску та встанов-лення !! у розм!р! 100 грн. для вс!х член!в Асоц!ац!!; також прийнято р!шення про надання п!льг молодим (в!ком до 35 рок!в) членам УАН при оплат! реест-рац!йного внеску п!д час проведення конференц!й та з'!зд!в. Обговорен! ключов! моменти проведення чергового IV з'!зду нейрох!рург!в Укра!ни в 2008 р. в м. Дн!пропетровську.
По проблемах, що обговорювалися на конферен-ц!!, прийнят! окрем! резолюц!!.
«Ощнка якост1 життя хворих тсля ней-рох1рург1чного лжування з приводу нейротравми»
Черепно-мозкова травма (ЧМТ) залишаеться одн!ею з актуальних медичних ! соц!альних проблем. За даними статистики щороку ЧМТ отримують близько 200 тис. громадян Укра!ни, значн!й частин! потерп!лих встановлюють !нвал!дн!сть.
На пленарному зас!данн!, присвяченому ц!й проблем!, представлен! 11 усних та 17 стендових допов!дей. Висв!тлен! так! основн! питання, як сучасн! п!дходи до оц!нки якост! життя хворих з ЧМТ р!зно! тяжкост! та !! насл!дками, впровадження протокол!в л!кування хворих з ЧМТ з позиц!й доказово! меди-цини, застосування адекватних критер!!в оц!нки якост! життя пац!ент!в, кл!н!чний прогноз, соц!альна ! трудова адаптац!я у р!зн! пер!оди п!сля травми та оперативного !! л!кування.
П!д час пленарного зас!дання «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рург!чного л!кування з приводу нейротравми» зазначено, що: прагнення ун!ф!кац!! методичних прийом!в сприяло розробц! р!зноман!тних шкал оц!нки якост! життя потерп!лих. Пров!дне м!сце серед них пос!дае Шкала насл!дк!в Глазго, яка е одним з суттевих досягнень нейрот-равматолог!! за останн! к!лька десятил!ть. Також наголошувалося на необх!дност! впровадження найближчим часом зручних для практичного вико-ристання, кл!н!чно показових та достов!рних шкал оц!нки якост! життя пац!ента п!сля ЧМТ з окремою оц!нкою ф!зичних, психоневролог!чних ! соц!альних функц!й. Найб!льш доц!льними вважають наступн! методолог!чн! п!дходи до вивчення проблеми: оц!ню-вати як!сть життя залежно в!д 1) нозолог!! травми; 2) вих!дного стану пац!ента; 3) якост! л!кування з дотриманням !снуючих кл!н!чних протокол!в. Особ-ливу увагу прид!лено так зван!й «легк!й» та серед-нього ступеня тяжкост! ЧМТ, як! спричиняють р!з-номан!тн! !, як правило, ст!йк! психоневролог!чн! роз-лади, що супроводжуються тривалим порушенням соц!ально! !, особливо, профес!йно! адаптац!!. Також зауважувалося, що впровадження в кл!н!чну практику нейрох!рург!чних заклад!в Укра!ни стандарт!в орган!зац!! та кл!н!чних протокол!в медично! допо-моги при ЧМТ дозволяе спод!ватися на покращання якост! життя хворих п!сля тяжко! ЧМТ. Попередн! результати кл!н!чного застосування таких протокол!в для л!кування тяжко! ЧМТ св!дчать про суттеве (на 30%) покращання функц!ональних насл!дк!в травми, проте це питання потребуе подальшого вивчення з використанням сучасних метод!в об'ективного мате-матичного анал!зу.
За результатами пленарного зас!дання «Оц!нка якост! життя хворих п!сля нейрох!рург!чного л!ку-вання з приводу нейротравми» зроблено так! вис-новки.
1. Як!сть життя е найважлив!шим критер!ем якост! л!кування хворих з ЧМТ.
2. Як!сть життя пац!ент!в п!сля ЧМТ, перш за все, визначаеться тяжк!стю травми ! як!стю л!кування, проведеного в гострому пер!од!.
3. «Легка» ! середньо! тяжкост! ЧМТ спричиняе р!зн! !, як правило, ст!йк! психоневролог!чн! роз-лади, що суттево порушуе соц!альну ! профес!йну адаптац!ю. За вогнищевого забою головного легко! ! середньо! тяжкост! у в!ддаленому пер!од! у б!льшост!
потерпших за умови регресу структурних змш зберь гаються стшю функцюнальш порушення.
4. Для визначення професшно! адаптацп хворих з струсом та вогнищевим забоем головного мозку легкого та середнього ступеня виправдане проведення динамiчного (в гострому, пpомiжному та вщдале-ному пepiодах травми) обстеження з використанням комп'ютерно! нейропсихолопчно! дiагностики, особливо в осiб з шдвищеною вiдповiдальнiстю трудово! дiяльностi.
5. Особливий науковий iнтepeс та практичне зна-чення мае поpiвняльна оцшка якостi життя залежно вiд якост проведеного лiкування з дотриманням стандарлв оргашзацп медично! допомоги i клтчних пpотоколiв лiкування ЧМТ.
«Ощнка якоетг життя хворих теля ней-рох1рург1чного лшування з приводу церебральног еудинног патологИ»
Пpоблeмi оцшки якостi життя хворих, опе-рованих з приводу судинно! патологи головного мозку, присвячеш 12 усних пленарних i 6 стендових доповщей.
Доповiдачi вiдзначали, що в останне дeсятилiття в Укра!н значно збiльшилася пошиpeнiсть цереб-роваскулярних захворювань та судинно! патологи головного мозку серед оыб працездатного вшу. Смер-тнiсть вiд судинних захворювань головного мозку поыдае друге м^це у стpуктуpi загально! смepтностi населення Укра!ни. Цереброваскулярна патологiя е найбшьш частою причиною швалщизацп дорослого населення кра!ни. Протягом останнiх 15 роюв цi показники зросли майже вдвiчi.
Найтяжчою формою цереброваскулярних захворювань е гостре порушення кровооб^у головного мозку, яке в УкраШ щороку рееструють у 110-130 тисяч хворих. Наголошувалося, що своечаснiсть лiкування хворих з гострим порушенням мозко-вого кровооб^у е одним з визначальних фактоpiв позитивних peзультатiв лiкування та вщновлення якостi життя пацiентiв. Виршення завдання збере-ження життя хворого за мШмально! швалщизацп пiсля гострого порушення мозкового кровооб^у дае можлив^ть подальшого проведення спeцiалiзованого peабiлiтацiйно-вiдновного лшування.
За результатами пленарного заыдання, присвя-ченого оцiнцi якостi життя хворих шсля нeйpохipуp-гiчного лiкування з приводу церебрально! судинно! патологи, прийнял таю ршення.
1. Розробка та впровадження единих принцишв ведення хворих з судинною патологiею головного мозку потребують використання унiфiкованих шкал та тесив, що дозволяе об'ективно оцшити стан пацiента у динамiцi — на piзних етапах захворю-вання, а також визначити ефектившсть тих чи шших мeтодiв лiкування.
2. Сьогодш перевагу вiддають iнтeгpальному шдходу до оцiнки якостi життя, який включае, як мШмум чотири критери: фiзичнe, функцiональнe, психологiчнe та сощальне здоров'я.
3. Вибip тeстiв та шкал для оцшки якост життя пащенив з цереброваскулярними захворюваннями мае Грунтуватися на аналiзi спeцифiчностi патологи i пepiоду захворювання.
4. Оцшку якостi життя хворих пiсля гострого порушення мозкового кровооб^у, потpiбно проводити, користуючись шкалами та тестами вщповщно до строюв iснування захворювання та його виду, яю повною мipою дозволяють оцiнити ступiнь невроло-пчного дeфiциту, вiдобpажують piвeнь сощально-психолопчно! адаптацi! хворого.
5. Найбiльш адаптоваш для визначення якостi життя пащенив за гострого порушення мозкового кровооб^у такi шкали: при гострому порушенш кро-вообiгу за iшeмiчним та геморапчним типом — шкала Л.Г. Столярово!, шкала Lindmark, шкала Ренюн (Rankin Scale), 1ндекс активностi у повсякденному житл Бартелла (Barthel ADL Index), шкала насшдгав Глазго (Glasgow Outcome Scale).
«Оцтка якоетг життя хворих теля ней-рох1рург1чного лжування з приводу пухлин головного мозку»
На пленарному заыданш з питань оцшки якост життя хворих, оперованих з приводу пухлин головного мозку, заслухаш 14 усних та представлен 19 стендових доповщей. У матepiалах заыдання, зок-рема, зазначалося, що за результатами ешдемюлопч-них дослщжень, проведених в eкономiчно розвинених кра!нах, протягом останшх 15 pокiв спостepiгають збшьшення частоти виявлення первинних пухлин головного мозку (близько 60% з яких е злояюсними) з 8,2 до 12,8 на 100 тис. населення; невпинно зростае захворювашсть на метастатичш пухлини головного мозку. В Укра!ш щороку виконують майже 4000 хipуpгiчних втручань з приводу новоутворень головного мозку.
Проблема своечасно! ранньо! дiагностики пухлин головного мозку, комплексного лшування та шсляо-перацшно! peабiлiтацi! хворих е одшею з актуальних в нeйpохipуpгii i мае важливе соцiальнe значення щодо оцiнки якостi !х життя шсля нeйpохipуpгiч-них втручань. Вщзначеш пeвнi особливостi оцiнки якостi життя пащенив з новоутвореннями головного мозку, зокрема, слщ брати до уваги показники, що залежать вщ значущих у таких ситуацiях фактоpiв. Оцшку якост життя хворих з пухлинами головного мозку здшснюють за наступними показниками: 1) шсляоперацшна лeтальнiсть; 2) тривал^ть безрецидивного пepiоду; 3) тривал^ть виживання; 4) власне яюсть життя; всi цi фактори безпосередньо залежать вщ таких чинникiв, як пстоструктура пухлини, !! локалiзацiя, стадiя процесу, вихiдний стан пацiента та його вш, pадикальнiсть оперативного втручання, застосування ад'ювантно! тepапi!.
За результатами пленарного заыдання «Оцшка якост життя хворих шсля нeйpохipуpгiчного лшу-вання з приводу пухлин головного мозку» зроблено так висновки: шнуе необхщшсть стандаpтизацi! peзультатiв оперативного лiкування хворих з пухлинами головного мозку та використання ушфшованих, зручних для практичного застосування шкал з метою достовipноi оцшки !х якостi життя, проте при цьому обов'язково слщ зважати на таю значуш^ чинники, як вш i стан пацiента, нозологiя, стадiя захворювання, pадикальнiсть опepацi!, застосування ад'ювантно! та виновно! тepапi!.
«Kpumepiï якостг життя хворих пгсля пейрохгрурггчпих втручапъ»
63
«Оцгпка якостг життя хворих пгсля пей-рохгрурггчпого лгкуваппя з приводу спгналъпог патологг1»
На пленарному заыданш, присвяченому питаниям якосл життя хворих шсля нейрох1рурпчних втручань з приводу сшнально1 патологи заслухано 21 доповщь та представлено 14 стендових повщомлень. Багатьма доповщачами зазначалося, що нейрох1рур-пчне лшування захворювань хребта та спинного мозку в Укра"ш зараз перебувае на висол свого розвитку, прогресивно впроваджуються нов1 методи лшування, отримуються нов1 даш, досягаються нам1чен1 перспективш напрямки розвитку. Останшм часом для шдвищення якосл оцшки результалв х1рург1чного лшування хворих, а, вщповщно, i якосл ¿¿х життя у вiддаленому перiодi пiсля оперативного втручання використовують параметричш критери стандартизовано'! бально! оцiнки, що дозволяе сшвставити результати лiкування рiзних захворювань спинного мозку та хребта. Зокрема, зазначалося, що сьогодш при оцiнцi якостi життя пащенлв зi спiнальною патологiею застосовують рiзноманiтнi шкали, якi можна згрупувати залежно вiд того, якi саме параметри е критерiем 1х оцшки:
1) шкали для оцiнки больового вщчуття;
2) комплекснi шкали, за якими оцшюють ступiнь iнвалiдизацiï хворих або виражешсть неврологiчних та функщональних розладiв;
3) окремо iснують шкали для оцшки якосл життя хворих з дегенеративними процесами шийного та поперекового вщдШв хребта, травмою, пухлинами хребта i спинного мозку. Зауважувалося, що останш шкали найменш розробленi i застосування 'х обме-жене, що зумовлене рiзноманiтнiстю та суттевими варiацiями неврологiчних симптомiв, больових про-явiв, iнвалiдизацiï хворих залежно вiд типу новоут-ворення, його локалiзацiï, своечасносл дiагностики, застосування хiмiотерапiï та опромшення у комплексному лiкуваннi таких пащенлв.
За результатами пленарного заыдання, присвя-ченого проблемам оцiнки якосл життя у хворих пiсля нейрохiрургiчних втручань з приводу спiнальноï патологи, зроблеш такi висновки.
1. КлМчна оцiнка результатiв хiрургiчного лiкування патологи хребта i спинного мозку та виз-начення якосл життя пащенлв - досить складне i багатопланове питання.
2. Використання стандартних шкал дозволяе об'ективiзувати результати лшування та сшвставити даш оцшки якосл життя пащенлв за рiзними шкалами.
3. Шкалу якосл життя Karnofsky сьогоднi вва-жають дещо застарiлою та неповною; з численних юнуючих шкал найчастiше застосовують таю: Visual Analog Scale — VAS (Huskisson, 1982), Numerical pain scale — NPS (Jenson, 1986), McGill/Melzak pain questionnaire (Melzack, 1975), Pain drawing (Mooney, Robertson, 1976), Pain Disability Index (Tait, 1987), Dallas Pain Questionnaire (Lawlis, 1989), Simple Description Intensity Scale. Як показали численш клШчш дослщження, вы зазначеш шкали можна з усшхом застосовуватися для оцшки якосл життя оперованих хворих з уыма видами патологи хребта та спинного мозку.
«Оцгпка якостг життя хворих пгсля хгрур-ггчпого лгкуваппя з приводу пошкоджеппя первгв та болъових сипдромгв»
На секцшному заыданш з питань оцшки якосл життя пащенлв, оперованих з приводу пошкод-ження нервiв та больових синдромiв, презентовано 10 усних доповщей. Промовщ вщзначили, що сьогодш в усьому свт тривае штенсивна розробка методик визначення якосл життя хворих за найбшьш поширених хрошчних захворювань i патолопчних сташв у зв'язку з визнанням критерив якосл життя невщ'емною частиною комплексного аналiзу нових методiв профiлактики, дiагностики, лiкування та його результалв, якостi допомоги, що надаеться, тощо. Доповiдачi зауважили, що на тепершнш час термiн «яюсть життя» уточнений, вiн трансформувався у поняття «яюсть життя, пов'язана з здоров'ям» (health related quality of life, HRQL), як один з основних критерив оцшки здоров'я хворого як на шдивщу-альному, так i груповому рiвнi. Також неодноразово наголошувалося на тому, що суб'ективна компонента е не лише домшуючою в оцшщ якостi життя, а й, як правило, справляе суттевий вплив на переб^ захворювання. Об'ективна оцшка штенсивносл болю е основною методолопчною проблемою, оскiльки дуже важко, якщо взагалi можливо, вимiряти суб'ективне вщчуття, яким, за визначенням, е бшь.
За результатами секцiйного заыдання, присвяче-ного питанням оцiнки якосл життя пащенлв шсля нейрохiрургiчних втручань з приводу пошкодження нервiв або наявносл больових синдромiв, вiдзначено доцшьшсть впровадження в повсякденну лiкувальну практику спещал^лв нейрохiрургiчного та невро-лого-нейрохiрургiчного профiлю найбiльш простоï, зручноï та доступноï багатопараметровоï оцiнки якостi життя пащенлв, за основу якоï прийнято ввропейський тест якостi життя (EuroQuality of Life - 5 Dimention) за 5 напрямками: мобiльнiстю, само-обслуговуванням, побутовою активнiстю, наявнiстю болю/дискомфорту, тривоги/депреси.
«Оцгпка якостг життя хворих дитячого вгку пгсля пейрохгрурггчпого лгкуваппя»
На секцшному заыданш, присвяченому питанням оцшки якосл життя дггей шсля проведених нейрохiрургiчних втручань з приводу травм, врод-женоï патологи, онколопчних захворювань нервовоï системи представлено 9 усних та 13 стендових доповь дей. Доповiдачi вiдзначили, що в клШчнш практицi широко застосовують шкалу оцшки якосл життя Karnofsky, шкалу наслщюв Глазго, шкалу ступеня швалщизаци Ренюна, шкалу Ланскi та багато шших. Проте в уых цих шкалах лише частково взято до уваги специфшу ураження нервовоï системи та вихiдний стан хворого, тобто, на момент звернення по медичну допомогу, на жаль, вони практично не адаптоваш до використання у пащенлв дитячого вшу (крiм шкали Лансю).
За результатами секцшного заыдання запропо-новано у дггей з ураженням нервовоï системи засто-совувати бальну шкалу якосл життя, розроблену i впроваджену в практику в дитячш клИщ 1нституту нейрохiрургiï, що за 6 роюв застосування виявилася адекватною та досить простою у використанш. Зазна-чена шкала базуеться на оцшщ двох блоюв адаптацiï
д№ей до навколишнього середовища: перший блок характеризуе психоневролопчний статус дитини (зокрема, псих1чну д!яльшсть, рухов!, зоров! функцп, мовлення, а також наявшсть чи вщсутшсть ешлеп-тичних напад1в); другий - стушнь сощально! адапта-(в тому числ!, чи може дитина з такою патолопею перебувати у ым'!, чи вона потребуе окремого догляду у спец1ал1зованому закладЦ з огляду на шзнавальш зд!бност дитини та ii здатност до навчання.
«Оцтка якостл життя хворих теля заето-сування методгв функщоналъног нейрох1рургт»
На секцшному заыданш, присвяченому питанням якост життя шсля застосування метод1в функционально! нейрох1рургп, презентован! 4 усш доповвд. Допов1дач1 зазначали, що завдяки вдосконаленню д1агностики, впровадженню нових технологш х1рур-пчного лшування, а також покращання реабшггацш-них заход!в стало можливим надавати ефективну допомогу пащентам з функцюнальними розладами нервово! системи. Хоча, на жаль, деяю методики досить повшьно впроваджуються в практику (елек-тростимулящя при ешлепсп, парюнсошзм! та ш.), а деяю взагал! не застосовуються (на сьогодш в УкраШ немае жодно! працюючо! установки типу «гамма-шж», обмежена юльюсть стереотаксичних апараив). Основними критер1ями оцшки якост життя у пащенпв шсля нейрох!рурпчних функ-цюнальних втручань е визначення ступеня регресу самого захворювання та пов'язаних з ним псих1чних розлад1в (шкала Енгела у хворих на епшепсш; при парюнсошзм1 - шкала Хена i Яра, ушфшована рей-тингова шкала оцшки прояв!в парюнсошзму, шкала повсякденно! активносл Шваба та 1нгланда, також використовують Mini Mental State Examination, шкалу Гамшьтона, тест Бека - для оцшки ступеня емоц!йних розлад!в); кр!м того, окремим блоком розглядаються фактори - соц!альн!, економ!чн!, психолог!чн! тощо, як! п!двищують як!сть життя або негативно позначаються на н!й.
За результатами секцшного заадання, присвяче-ного питанням оц!нки якост! життя хворих, у яких застосоваш методи функционально! нейрох!рургп, прийнят! так! р!шення.
1. Ранне виявлення фармакорезистентних форм еп!лепс!: та парк!нсон!зму, застосування адекватних х!рург!чних методик сприяють досягненню задов!ль-них п!сляоперац!йних результат!в.
2. Стереотаксичш втручання е ефективним та без-печним методом лшування тяжких форм ешлепсп. При-пинення еп!лептичних напад!в або зниження :х частоти та вираженост!, а також корекц!я псих!чних розлад!в дозволяють покращити як!сть життя таких хворих.
3. Шляхами покращання якост життя хворих на парк!нсон!зм п!сля х!рург!чного л!кування сьогодн! вважають: застосування сучасно: стереотаксично: техн!ки; впровадження глибинно: мозково: стиму-ляц!: та рад!ох!рург!чних, а також нейротрансплан-тац!йних методик (стовбуров! кл!тини, кл!тинна, б!лкова та генна !нженер!я).
«М1ждиециплЫарт аепекти оцнки якоетг життя хворих»
На секц!йному зас!данн! з м!ждисципл!нарних аспект!в оц!нки якост! життя хворих представлено 7 усних та 6 стендових доповщей. Шд час заыдання допов!дач! зазначали, що сьогодн! для оц!нки якост! життя хворих за р!зних патолог!чних стан!в в св!т! розроблено понад 150 р!зномаштних шкал, бшь-шшть з яких Грунтуються на яюснш ! юльюснш оц!нц! стану пац!ента, проведен!й об'ективно л!ка-рем або суб'ективно хворим (чи його родичами).
За результатами секц!йного зас!дання зроблено так! висновки.
Останн!м часом все б!льшого значення набувають методи об'ективно: оц!нки якост! життя пац!ент!в п!сля нейрох!рург!чних втручань, що мають важливе прогностичне значення ! е маркерами динам!чно: оц!нки якост! життя на р!зних етапах л!кування. Такими методами можуть бути шструментальш дослщження, методи нейров!зуал!зацп, КТ, ангю-КТ, ангю-МРТ, допплерограф!я, морфолопчш дослщ-ження. Особливу роль в оц!нц! якост! життя в!д!г-рають методи функцюнально! д!агностики, зокрема, електронейром!ограф!я в :: р!зних модиф!кац!ях, що дозволяе з високим ступенем статистично: зна-чущост! об'ектив!зувати динам!чну оц!нку якост! життя хворих.
