CC BY
16
Орипнальш дозддження
УДК 616.155-006:612.884-052.2
DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179605
Адамчук Н.М.1, Сорокна О.Ю.2
1 ВДНЗУ «Укранська медична стоматологчна академя», м. Полтава, Укра'на
2 ДЗ «Днпропетровська медична академЯ МОЗ Украни», м. Днпро, Укра'на
Нейропатичний бмь на ранжх етапах ммютерапп у дггей з гострими лейкозами. Ефектившсть знеболювання i стушнь астешзацп
Резюме. Актуальтсть. Проблема нейропатичного болю у дтей набувае все быьшо1 актуальностi внаслiдок зростання nоширеностi патологи та труднощiв у досягнент терапевтичного ефекту. Нейропатичний быь у дитячт онкологи може виникнути вналдок рiзноманiтних ушкоджень со-матосенсорног системи. В Украт на сьогодт немае проведених долджень наявностi нейропатичного болю у дтей з гемобластозами на рантх етапах лжування. Саме тому наше дослiдження спрямоване на виршення питання щодо ранньог реалiзацii нейропатт i покращення знеболювальног терапи. Мета до^дження: проведення аналiзу больового синдрому у дтей з гемобластозами на першому етат хiмiотерапii та порiвняння ефективностi рiзних методiв знеболювання, визначен-ня взаемозв'язку методiв знеболювання i ступеня астетзаци. Матерiали та методи. Проведене когортне проспективне дослiдження, до якого увтшли 60 дтей iз вперше дiагностованими гемобластозами вжом вiд 6 до 18ротв. Ва дти були подлет на три групи залежно вiд ступеня вира-женостi больового синдрому. Iгрупа (п = 20) — дти, в яких штенсивтсть болю за ВАШстановила > 7 балiв i яким з метою знеболювання вводився морфт. II група (п = 20) — дти з штенсивтстю болю > 7 балiв, яким з метою знеболювання вводився морфн у комбтаци з габапентином. IIIгрупа (п = 20) — дти з ттенсивтстю болю < 6балiв, яким з метою знеболювання вводився парацетамол у комбтаци з габапентином. В 40дтей проведене долдження венозног кровi на активтсть супер-оксиддисмутази (СОД) i каталази, вм1ст аалових кислот (СК) i малонового дiальдегiду (МДА). Проводилось визначення iнтенсивностi болю, наявностi нейропати та астени на 1-шу добу над-ходження до вiддiлення нтенсивног терапи, далi — на 30-ту, 64-ту i 78-му добу хiмiотерапii. Ре-зультати. При визначент нейропати на 1-шу добу матфестаци болю у 8 дтей (13 %) результат був негативний, у 48 дтей (80 %) — сумтвний та у 4 дтей (7 %) — позитивний. На 30-ту добу хiмiотерапii у 2 дтей (3 %) дат за нейропатичний быь були негативт, у 56 дтей (91 %) — сумтвт та у 4 дтей (6 %) — позитивт. На 64-ту та 78-му добу хiмютерапii дат за нейропатичний компонент були однаковi й у 53 дтей (88 %) були сумтвними, а у 7 (12 %) — позитивними. Результати бюхiмiчного дослiдження кровi виявили ознаки оксидативного стресу: активтсть СОД нижча за норму у 35,4раза, кыьккть МДА та СКперебыьшуе норму у 7,5 та 1,8раза вiдповiдно. Ытенсив-тсть болю за ВАШ на 30-ту добу становила у I грут < 5 балiв, у II грут — < 4 бали та у III гру-т — < 3 бали. На 78-му добу ттенсивтсть болю у I грут становила < 5 балiв, у IIта III групах — < 3 бали. Виражена астетя вiдзначалась у 6 дтей (10 %), помiрна астетя — у 45 дтей (75 %) та реакщя стомлення — у 9 дтей (25 %). Висновки. Формування нейропатичного компонента болю починаеться вже на 1-му етат хiмiотерапii, отже, застосування габапентину в комплекснт терапи болю е доцыьним. Ретельний монторинг болю дозволяе вчасно виявити наявтсть больового синдрому та бльш точно корегувати знеболювальну тератю для досягнення позитивного ефекту. Ключовi слова: дти з гемобластозами; нейропатичний быь; габапентин; астетчний синдром
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» («Medicina neotloznyh sostoanij»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденцп: Адамчук Наталiя МиколаТвна, асистент кафедри анестезюлоги з штенсивною терашш, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (095) 254 49 44
For correspondence: Nataliia Adamchuk, Assistant, Department of Anaesthesiology with Intensive Care, State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: [email protected]; phone: 38 (095) 254 49 44.
Вступ
Проблема нейропатичного болю у дггей набу-вае все бГльшо! актуальной! внаслiдок зростання поширеностi патологи га труднощiв у досягненнi герапевгичного ефекгу [1]. Нейропатичний бiль виникае внаслГдок пошкодження або дисфункци периферичних нервiв. Це можуть бути мононейро-пати внаслiдок механiчного ушкодження нерва та полшейропатп як результат мегаболiчних порушень [2]. Нейропатичний бГль у дитячш онкологи може виникнути внаслiдок рiзноманiгних ушкоджень соматосенсорно! системи, таких як нейрональне ушкодження внаслiдок хiмiогерапГl, включення со-лГдних пухлин у нервовi структури, наслiдки оперативного втручання [3—5]. Доведено, що перекисне окислення лiпiдiв також суттево впливае на стан пе-риферично! та центрально! нервово! системи i може бути одшею з причин розвитку демГелшГзацп периферичних нервових волокон. Не можна виключити розвиток оксидативного стресу як наслГдок трива-лого лГкування хiмiогерапевгичними препаратами [6]. Способи ощнки та дiагносгики нейропатичного болю розроблеш переважно для дорослих i, таким чином, нечасто застосовуються у дГтей [7]. ОскГльки не iснуе конкретного бюмаркера, клiнiчного аналiзу або функцюнального тесту на нейропатичний бiль, дiагносгика базуеться лише на пiдсгавi клшчних симпгомiв. Отже, iсгорiя болю е основою дГагно-зу i включае оцiнку iнгенсивносгi болю, тип болю (сенсорш дескриптори), частоту болю, обтяжуючi та послаблюючi фактори i вщповщь на попередне лiкування (фармакологiчне або немедикаментозне). Фiзикальне обстеження повинно виявляти уражен-ня соматосенсорно! системи та фжсувати пов'язанi з цим невролопчш ознаки, але дуже часто ощнка болю у дiтей раннього вГку е проблематичною. Сен-сорнi порушення також складнiше виявити у маленьких датей. Можна згадати кшька тестiв, таких як кiлькiсне сенсорне тестування та електронейро-мiографiя, але вони рщко проводиться в рутиннш медичнiй практицi [8]. Стандартна ощнка хрошч-них больових станiв обов'язково повинна включати поряд iз стандартними ощнками болю оцiнку якостi сну, настрою та фГзично! активностi.
На сьогодш, за вiдсутностi вiкових випробувань, рекомендацГ! щодо лiкування нейропатичного болю у дГтей розробленi виключно на пiдставi даних кль нiчних випробувань на дорослих [9]. Проте схеми дозування у дней рГдко доводять до максимальних доз для оптимГзацп ефективностi знеболювання [10, 11]. НайбГльш ефективним пiдходом до тера-пи нейропатичного болю е комбiнацiя лiкарських препаратiв. Препарати габапентину та трициклГчнГ антидепресанти рекомендованi як терапiя першо! лши переважно у дорослих через велику кiлькiсть клiнiчних дослiджень. Однак е свГтовГ клiнiчнi досль дження у дiтей, якi доводять позитивний ефект ком-бiнування габапентину з отатами, що виражаеться у зменшенш дози опiатiв для ефективного знеболювання [11—15]. В УкраШ на сьогодш немае проведе-
^т
них дослщжень наявностi нейропатичного болю у дггей з гемобластозами на раншх етапах лiкування, i терашя болю проводиться згГдно зГ стандартизова-ними протоколами, включаючи переважно отати та парацетамол. Саме тому наше дослГдження спрямо-ване на виршення питання щодо ранньо! реалГзацп нейропатш та покращення знеболювально! терапп.
Мета: проведення аналГзу больового синдрому у дГтей з гемобластозами на першому етат хГмютера-пп та порГвняння ефективностГ рГзних методГв знеболювання, визначення взаемозв'язку методГв знеболювання Г ступеня астешзаци.
Mатерiали та методи
Було проведене когортне проспективне досль дження, до якого увшшли 60 дГтей Гз вперше дГаг-ностованими гемобластозами (гострий лейкоз, лГм-фогранулематоз) вГком вГд 6 до 18 роюв. ВсГ дГти були подтеш на три групи залежно вГд ступеня вираже-ностГ больового синдрому. I група (п = 20) — дни, в яких ГнтенсивнГсть болю за вГзуально-аналоговою шкалою (ВАШ) становила > 7 балГв та яким з метою знеболювання вводився морфш. II група (п = 20) — дГти, в яких ГнтенсивнГсть болю за ВАШ становила > 7 балГв та яким з метою знеболювання вводився морфш у комбшаци з габапентином. III група (п = 20) — дни, в яких ГнтенсивнГсть болю за ВАШ становила < 6 балГв та яким з метою знеболювання вводився парацетамол у комбшаци з габапентином. Для порГвняння результатГв дослГдження була набрана група регюнарно! норми (п = 20) — здоровГ дГти вГком вГд 6 до 18 роюв. Курацгя дГтей починалась з моменту надходження до стащонару (онкогематоло-гГчне вГддглення) та тривала до 78-! доби хГмютерапи згГдно з чинним протоколом (що становить 1-й етап хГмютерапи). При виникненш больового синдрому дГти переводились до вГддглення штенсивно! терапГ! (ВАХТ) для мошторингу вГтальних функцГй, стабш-зацГ! стану Г пГдбору доз знеболювальних препаратГв. ПГсля стабшзаци стану дни продовжували отримува-ти знеболювальну тератю в умовах онкогематолопч-ного вГддглення. З метою виявлення оксидативного стресу та непрямих ознак деградацГ! мГелшу 40 дГтям з гемобластозами проведене дослГдження венозно! кровГ на актившсть супероксиддисмутази (СОД) Г каталази, вмют сГалових кислот (СК) Г малонового дГальдегГду (МДА). Iнтенсивнiсть болю ощнювалась за ВАШ, нейропатичний компонент болю — за опи-тувальником DN4. НаявнГсть астенГчного синдрому визначалась за допомогою опитувальника ГК. Шаца. Анкетування проводилось при надходженнГ дГтей до стацГонару, на 1-шу добу надходження до ВАТТ, далГ — на 30-ту, 64-ту Г 78-му добу хГмютерапи. Врахо-вувалась доба протоколу хГмютерапи, що вщповщала машфестацп больового синдрому.
З метою визначення ефективностГ знеболювально! терапГ! в умовах ВАГТ використовувалась розроблена нами карта мошторингу болю. У картГ, розрахованш на добу спостереження, позначалась планова знеболювальна терапГя, бали за ВАШ кожш
2 години, епiзоди проривного болю з визначенням балiв за ВАШ. Надалi порiвнювалась кiлькiсть дiб застосування морфiну в I та II групах, кГльюсть em-зодiв проривного болю у кожнш rpyni та динамжа ВАШ залежно вГд знеболювання.
I група дiтeй отримувала таблетки морфшу iз роз-рахунку 200—250 мкг/кг кожнi 12 годин. II група — таблетки морфшу iз розрахунку 100—150 мкг/кг кож-ш 12 годин, таблетки габапентину стартово 15 мг/кг/ добу у два прийоми з подальшим титруванням дози до 30 мг/кг/добу. III груш дГгей проводилось знеболювання парацетамолом внутршньовенно 15 мг/кг кожш 8 годин у комбшаци з габапентином ентераль-но 15—20 мг/кг/добу кожш 12 годин. При ешзодах проривного болю з метою знеболювання вводив-ся внутршньовенно парацетамол iз розрахунку 15 мг/кг, але не бГльше за 60 мг/кг/добу.
Отриманi даш поданi у вигляд середнього ариф-метичного (95% довiрчий iнтeрвал). РГвень вщмшнос-тей мiж групами ощнювали з використанням методу порiвняння довiрчих iнтeрвалiв. Гiпотeза про вщмш-носп мiж групами приймалась при вщсутносп пере-криття довiрчих iнтeрвалiв. При перекритп довiрчих iнтeрвалiв використовувався U-критерш Манна — Уiтнi для непараметричних даних. Гiпотeза про вГдсут-нють вiдмiнностeй мГж групами пГдтверджувалась при коефщент! р > 0,05. Статистичний аналiз виконано за допомогою програми MS Excel 16 для Windows.
Результати
ПГд час дослГдження виявлено, що больовий синдром у бшьшосп дiтeй (51 (85 %)) виникае пiсля 15-i доби протоколу хГмютерапп. Згiдно з опитувальни-ком DN4 на 1-шу добу машфестаци болю у 8 дiтeй (13 %) результат був у межах 7—12 балiв, що свГд-чить про вщсутшсть нейропатичного компонента. У 48 дггей (80 %) отримано сyмнiвний результат — у межах 13—18 балiв, та у 4 дней (7 %) виявлено по-зитивний результат — у межах 19—28 балiв. НадалГ, на 30-ту добу хГмютерапп, в динамiцi у 2 дней (3 %) даш про нейропатичний бГль були негативш, у 56 дь тей (91 %) — сумшвш та у 4 дГтей (6 %) — позитивш На 64-ту та 78-му добу хГмютерапп даш опитування щодо нейропатичного компонента були однаковГ, i у 53 дГтей (88 %) результат був сумшвний, а у 7 дггей (12 %) — позитивний. Результати визначення актив-носп СОД та каталази у 40 дГтей з гемобластозами становили 0,05 ± 0,01 ум.од. та 0,38 ± 0,09 мккат/год проти регюнарно^ норми — 1,77 ± 0,35 ум.од. та 0,22 ± 0,03 мккат/год вщповщно. КГльюсть вГль-ного МДА та СК у кровГ дГтей з гемобластозами становила 42,2 ± 10,0 нмоль/г i 29,2 ± 3,2 мкг/мл проти регюнарно^ норми — 5,6 ±1,4 нмоль/г та 16,0 ± 3,1 мкг/мл вщповщно.
Штенсившсть болю за ВАШ на 30-ту добу становила у I груш < 5 балГв, у II груш — < 4 бали та у III груш — < 3 бали. На 78-му добу штенсившсть болю у I груш становила < 5 балГв, у II та III групах — < 3 бали. Напади проривного болю рееструвались у вах трьох групах i мали мюце у 6 дГгей I групи, 10 та 8
дГтей II Г III групи вщповщно. Середня тривалГсть призначення морфшу у I груш становила 13 дГб, тодГ як у II груш — лише 6,7 доби. Щодо астешчного синдрому, то на 78-му добу протоколу хГмютерапп серед дГтей I групи у 6 мала мюце виражена астенГя, у 14 — помГрна астенГя; у II груш в усГх дГтей вГдмГча-лась помГрна астенГя; у III груш 9 дГтей мали реакщю стомлення та 11 дГтей — помГрну астенГю. Загалом виражена астенГя вГдмГчалась у 6 дГтей (10 %), помГрна астенГя — у 45 дГтей (75 %) та реакцГя стомлення — у 9 дГтей (25 %).
Обговорення
Результати дослГдження свщчать, що машфеста-щю больового синдрому слГд очГкувати з 15-! доби протоколу хГмютерапп, коли починаеться введен-ня вшкристину та L-аспарагiнази, про що також свщчать данГ зарубГжних дослГджень [1, 3, 16, 17]. В результатах аналГзу кровГ дГтей з гемобластозами вщзначаеться рГзке зниження активностГ СОД та пГдвищення вмюту МДА Г СК, що свГдчить про ви-ражений оксидативний стрес Г може буди однГею з причин ушкодження лГпГдГв, якГ е структурними компонентами мГелшовоГ оболонки [18—20]. Врахо-вуючи данГ про перекисне окислення лГпГдГв, сумшв-ний результат за даними опитувальника DN4 у 88 % дГтей Г позитивний у 6 % дГтей, можна стверджувати про початкову стадго демГелшГзацп та, вщповщно, приеднання нейропатичного компонента болю вже на початкових етапах хГмютерапп. Отже, застосування габапентину в комплекснш терапГ! болю е обГрунтованим. ВГрогГдними е данГ щодо зменшен-ня тривалостГ призначення морфшу майже в 2 рази у дГтей II групи, якГ отримували габапентин. КрГм того, синдром виражено! астенГ! не формувався у дГтей, якГ отримували комплексну тератю болю, Г мав мюце у дГтей, якГ отримували знеболювання т1льки отатами. Напади проривного болю на початку зне-болювально! терапГ! рееструвались у всГх трьох групах. Проте в динамщ за результатами ВАШ можна стверджувати, що у II та III групах штенсившсть болю була практично однаковою Г значно нижчою, нГж у I груш. НашГ висновки щодо ефективностГ габапентину в комплекснш терапГ! можуть також спи-ратись на результати клшГчних дослГджень, у яких вказуеться на досягнення вираженого терапевтич-ного ефекту лГкування болю та значне зменшення частоти ускладнень за рахунок зниження тривалостГ застосування ошапв Г впливу габапентину саме на нейропатичний компонент болю [21, 22].
Висновки
Проведене дослГдження доводить важливють ретельного монГторингу болю в дГтей, якГ отриму-ють хГмютерашю навиъ на раннГх етапах. Ранне виявлення больового синдрому, визначення його типу та штенсивностГ дозволяе вчасно пщбрати ефективне лГкування. Формування нейропатичного компонента болю починаеться вже на 1-му еташ хГмютерапп, отже, застосування габапентину у комп-
лекснiй терапп болю e доцiльним. Застосоваш нами алгоритми монiторингу болю дозволяють бiльш точно корегувати знеболювальну тератю для досяг-нення позитивного ефекту.
Конфлжт ÍHTepecÍB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власноi фiнансовоi за-цiкавленостi при пщготовщ даноi статтi.
Список лператури
1. Lavoie Smith E.M., Li L., Chiang C., Thomas K. et al. Patterns and severity of vincristine-induced peripheral neuropathy in children with acute lymphoblastic leukemia. J. Peripher. Nerv. Syst. 2015. 20 (1). 37-46.
2. Fedorova O.A. Neuropathic pain. Clinical efficacy of gabapentin as a 1-st line drug. Ukrainian Medical Journal. 2013. IX/X. 5 (97). 85-91.
3. Pekpak E, Ileri T, ince E, Ertem M, UysalZ. Toxicity of Vincristine Combined With Posaconazole in Children With Acute Lymphoblastic Leukemia. J. Pediatr. Hematol. Oncol. 2018 Jul. 40 (5). e309-e310.
4. Martínez-Cayuelas E, Domingo-Jiménez R., Pascual-Gázquez J.F. et al. Neurological complications in the population of children with leukaemia. Rev. Neurol. 2015Feb 1. 60 (3). 108-14.
5. Apiliogullari S., Arun O., Celik D. Postdural puncture headache: a neglected complication after lumbar puncture and intrathecal chemotherapy in children with acute lymphoblastic leukemia. Int. J. Clin. Oncol. 2014Aug. 19(4). 769-70.
6. Ravera S., Bartolucci M, Cuccarolo P. Oxidative stress in myelin sheath: The other face of the extramitochondrial oxidative phosphorylation ability. Free Radic. Res. 2015. 49 (9). 1156-64. doi: 10.3109/10715762.2015.
7. Bouhassira D., Attal N. Diagnosis and assessment of neuropathic pain: the saga of clinical tools. Pain. 2011. 152. S74-83. 10.1016/j.pain.2010.11.027.
8. Howard R.F., Wiener S., Walker S.M. Neuropathic pain in children. Arch. Dis. Child. 2014. 99. 84-9. 10.1136/archdis-child-2013-304208.
9. Boulkedid R., Abdou A.Y., Desselas E. et al. The research gap in chronic paediatric pain: a systematic review of randomised controlled trials. Eur. J. Pain. 2018. 22. 261-71.10.1002/ejp.1137.
10. WHO guidelines on the pharmacological treatment of persisting pain in children with medical illnesses. Geneva, World Health Organization. 2012.
11. Armstrong G.T., Banerjee M., Pal S., Bhattacharya B. et al. A comparative study of efficacy and safety of gabapentin versus amitriptyline as coanalgesics in patients receiving opioid anal-
gesics for neuropathic pain in malignancy. Indian J. Pharmacol. 2013. 45 (4). 334-338.
12. Swedish Council on Technology Assessment in Health Care (2006). Methods of Treating Chronic Pain. Report No: 177/1+2. http://www.sbu.se/upload/Publikationer/Content1/1/ chronic_pain_summary.pdf (accessed 21/08/2016).
13. Kaguelidou F., Le Roux E, Mangiarini L. et al. Non-inferiority double-blind randomised controlled trial comparing gabapentin versus tramadol for the treatment of chronic neuropathic or mixed pain in children and adolescents: the GABA-1 trial-a study protocol. BMJ Open. 2019 Feb 20. 9 (2). e023296. doi: 10.1136/bmjopen-2018-023296.
14. Cooper T.E., Wiffen P.J., Heathcote L.C., Clinch J., Howard R., Krane E. et al. Antiepileptic drugs for chronic non-cancer pain in children and adolescents. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2017. Issue 8. Art. No.: CD012536. DOI: 10.1002/14651858.CD012536.pub2.
15. Anghelescu D.L., Tesney J.M. Neuropathic Pain in Pediatric Oncology: A Clinical Decision Algorithm. Paediatr Drugs. 2019Apr. 21 (2). 59-70. doi: 10.1007/s40272-018-00324-4.
16. Schappacher K.A., Styczynski L., Baccei M.L. Early life vincristine exposure evokes mechanical pain hypersensitivity in the developing rat. Pain. 2017. 58 (9). 1647-1655.
17. Hasan H., Shaikh O.M., Rassekh S.R., Howard A.F., Goddard K. Comparison of hypersensitivity rates to intravenous and intramuscular PEG-asparaginase in children with acute lymphoblastic leukemia: A meta-analysis and systematic review. Pediatr. Blood Cancer. 2017. 64 (1). 81-88.
18. Ortiz G.G., Pacheco-Moisés F.P., Bitzer-Quintero O.K., Ramírez-AnguianoAC,Flores-AlvaradoL.J.,Ramírez-Ramírez V. et al. Immunology and oxidative stress in multiple sclerosis: clinical and basic approach. Clin. Dev. Immunol. 2013. 2013. 708659.
19. Yu-Wai-Man P, Griffiths P.G., Chinnery P.F. Mitochondrial optic neuropathies — disease mechanisms and therapeutic strategies. Prog. Retin. Eye Res. 2011. 30. P. 81-114.
20. Evans M.J., Finean J.B. The lipid composition of myelin from brain and peripheral nerve. J. Neurochem. 1965. 12. 729734.
21. Berde C.B., Walco G.A., Krane E.J. et al. Pediatric analgesic clinical trial designs, measures, and extrapolation: report of an FDA scientific workshop. Pediatrics. 2012. 129. 354-64. 10.1542/peds.2010-3591.
22. GAPP. Gabapentin in pediatric pain. https://www.pedi-atricpain.eu/(Accessed 18February 2018).
OTpuMaHo/Received 08.07.2019 Рецензовано/Revised 12.07.2019 npuMH^TO go gpyKy/Accepted 25.07.2019 ■
Адамчук Н.Н.1, Сорокина ЕЮ.2
1ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
2 ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Нейропатическая боль на ранних этапах химиотерапии у детей с острыми лейкозами. Эффективность обезболивающей терапии и сроки астенизации
Резюме. Актуальность. Проблема нейропатической патическая боль в детской онкологии может возникнуть боли у детей приобретает все большую актуальность в результате различных повреждений соматосенсорной
вследствие роста распространенности патологии и труд- системы. В Украине в настоящее время нет проведенных
ности в достижении терапевтического эффекта. Нейро- исследований касательно нейропатической боли у детей
с гемобластозами на ранних этапах лечения. Именно поэтому наше исследование направлено на решение вопроса о ранней реализации нейропатии и улучшении обезболивающей терапии. Цель исследования. Проведение анализа болевого синдрома у детей с гемобластозами на первом этапе химиотерапии и сравнение эффективности различных методов обезболивания, определение взаимосвязи методов обезболивания и степени астенизации. Материалы и методы. Проведено когортное проспективное исследование, в которое вошли 60 детей с впервые диагностированными гемобластозами в возрасте от 6 до 18 лет. Все дети были разделены на три группы в зависимости от степени выраженности болевого синдрома. I группа (п = 20) — дети, у которых интенсивность боли по ВАШ составила > 7 баллов и которым с целью обезболивания вводился морфин. II группа (п = 20) — дети с интенсивностью боли > 7 баллов, которым с целью обезболивания вводился морфин в комбинации с габапентином. III группа (п = 20) — дети с интенсивностью боли < 6 баллов, которым с целью обезболивания вводился парацетамол в сочетании с габапентином. 40 детям проведено исследование венозной крови на активность супероксиддисмутазы (СОД) и каталазы, содержание сиаловых кислот (СК) и малонового диальдегида (МДА). Проводилось определение интенсивности боли, наличия нейропатии и астении на 1-е сутки поступления в отделение анестезиологии и интенсивной терапии, далее — на 30, 64 и 78-е сутки химиотерапии. Результаты. При определении нейропатии
на 1-е сутки манифестации боли у 8 детей (13 %) результат был отрицательный, у 48 детей (80 %) — сомнительный и у 4 детей (7 %) — положительный. На 30-е сутки химиотерапии у 2 детей (3 %) данные о нейропатии негативные, у 56 детей (91 %) — сомнительные и у 4 детей (6 %) — положительные. На 64-е и 78-е сутки химиотерапии данные о нейропатии были одинаковыми и у 53 детей (88 %) являлись сомнительными, а у 7 (12 %) — положительными. В результате биохимического исследования крови обнаружены признаки оксидативного стресса: активность СОД ниже нормы в 35,4 раза, количество МДА и СК превышает норму в 7,5 и 1,8 раза соответственно. Интенсивность боли по ВАШ на 30-е сутки составляла в I группе < 5 баллов, в II группе < 4 баллов и в III группе < 3 баллов. На 78-е сутки интенсивность боли в I группе составляла < 5 баллов, во II и III группах < 3 баллов. Выраженная астения отмечалась у 6 детей (10 %), умеренная — у 45 детей (75 %) и реакция утомления — у 9 детей (25 %). Выводы. Формирование нейропатического компонента боли начинается уже на 1-м этапе химиотерапии, следовательно, применение габапентина в комплексной терапии боли является целесообразным. Тщательный мониторинг боли позволяет вовремя выявить наличие болевого синдрома и более точно корректировать обезболивающую терапию для достижения положительного эффекта. Ключевые слова: дети с гемобластозами; болевой синдром; нейропатическая боль у детей; габапентин; астенический синдром
N.M. Adamchuk1, O.Yu. Sorokina2
1State Higher Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine
2State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Neuropathic pain at the early stages of chemotherapy in children with acute leukemia. The effectiveness of pain relief and degree of asthenia
Abstract. Background. The problem of neuropathic pain in children is becoming increasingly important due to the increasing prevalence of pathology and difficulties in achieving a therapeutic effect. Neuropathic pain in paediatric oncology can occur as a result of various injuries of the somatosensory system. The purpose of the study was to analyse the pain syndrome in children with hemoblastosis at the first stage of chemotherapy and compare the effectiveness of various methods of pain relief, to determine the relationship between pain management methods and the degree of asthenization. Materials and methods. The cohort prospective study included 60 children with newly diagnosed hemoblastosis, aged 6 to 18 years. All children were divided into three groups depending on the severity of the pain syndrome. Group I (n = 20) consisted of children with pain intensity on a visual analogue scale (VAS)
> 7 points, who were administered morphine for pain treatment. Group II (n = 20) included children with pain intensity
> 7 points; morphine was administered in combination with gabapentin for pain treatment. Group III (n = 20) involved children with pain intensity < 6 points; paracetamol in combination with gabapentin was administered for pain treatment. Venous blood was tested in 40 children for the activity of superoxide dismutase (SOD) and catalase, the content of sialic acids (SC) and malondialdehyde (MDA). The intensity of pain, the presence of neuropathy and asthenia were determined on the 1st day of admission to the intensive care unit, then on the
30th, 64th and 78th days of chemotherapy. Results. When determining neuropathy on the 1st day of the manifestation of pain, 8 children (13 %) presented with the negative result, 48 children (80 %) — dubious, and 4 children (7 %) — positive. On the 30th day of chemotherapy, 2 children (3 %) demonstrated negative results for neuropathy, 56 children (91 %) — doubtful, and 4 children (6 %) — positive. On the 64th and 78th days of chemotherapy, the data for neuropathy were the same and were as follows: in 53 children (88 %) doubtful, and in 7 children (12 %) positive. Signs of oxidative stress were found in the results of a biochemical blood test: SOD activity was 35.4 times lower than normal, the amount of MDA and SC was 7.5 and 1.8 times higher than normal, respectively. The pain intensity according to VAS on day 30 was: in group I < 5 points, in group II < 4 points, and in group III < 3 points. On day 78, the intensity of pain in group I was < 5 points, in groups II and III < 3 points. severe asthenia was observed in 6 children (10 %), moderate asthenia in 45 children (75 %), and a fatigue reaction in 9 children (25 %). Conclusions. The formation of the neuropathic pain begins already at the first stage of chemotherapy, therefore, the use of gabapentin in the treatment of pain is recommended. Careful monitoring of pain allows identifying the presence of pain in time and more accurately adjust the analgesic therapy to achieve a positive effect. Keywords: children with hemoblastosis; neuropathic pain; gabapentin; asthenic syndrome
