CC BY
37
INJ]
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616.831-001.34-091-08
ГРИГОРОВА I.A., КУФТЕР1НА Н.С. Харювсыкий нацюнальний медичний унверситет
W ■ ■ ■ W ■ ■ ■
НЕИРОФ13ЮЛОГ1ЧНИИ АНАЛ13 ОС1Б МОЛОДОГО В1КУ, ЩО ПЕРЕНЕСЛИ ЛЕГКУ ЧЕРЕПНО-МО3КОВУ ТРАВМУ
Резюме. Було проведене клiнiко-неврологiчне та нейрофiзюлогiчне обстеження 56 оаб молодого вку в гострому та промiжному першдах легкоI черепно-мозково'1 травми, яш знаходилися на лжуванш в нейрохiрургiчному вiддiленнiХМКЛШНДiм. проф. А.1. Мещантова. Анал1з даних ЕЕГ свiдчив, що в гострому перюдi переважала актившсть десинхрошзуючих, а у промiжному — синхрошзуючих вiддiлiв головного мозку. За даними ВП переважали ознаки однобiчного аксонально-демieлiнiзуючого ураження волокон зорового нерва, збыьшення латентного першду Р300.
Ключовi слова: черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гострий першд, електроенцефалографiя, викликаш потенщали, Р300.
Протягом останшх роюв в Укрш'ш, як i в цшому свт, спостертаеться збшьшення кшькосп випадюв побуто-вого травматизму, стрiмке зростання кшькосп авто- та мототранспорту, що супроводжуеться зростанням кшь-кост хворих iз черепно-мозковою травмою (ЧМТ) та и наслщками [8, 13]. При цьому 80 % хворих отримують легку черепно-мозкову травму (ЛЧМТ) — струс або удар головного мозку легкого ступеня [9].
Це ускладнюеться тим, що порушення, яю виникають у 60—85 % випадюв внаслiдок перенесених черепно-мозкових травм, набувають затяжного, прогредiентного перебiгу з тривалою втратою працездатност серед осiб найб1льш молодого та працездатного вжу [4, 6].
Статистика свщчить про те, що проблема черепно-мозково! травми та и наслiдкiв вже давно е не тшьки медичною, але й соцiально-економiчною, оскiльки по-требуе значних витрат як на лiкування, так i на соцiальну реабiлiтацiю [2, 7].
Вщомо, що патогенез структурно-функцiональних змш у головному мозку внаслiдок ЧМТ пов'язаний з ме-ханiчним фактором. Щд впливом травми гiдродинамiчнi сили та лжворна хвиля впливають на лiмбiко-гшотала-мо-ретикулярну дiлянку, що призводить до рiзних ней-рогуморальних обмшно-ендокринних, вегетосудинних
розладiв. Тому хворi тсля травми протягом тривалого часу вщзначають рiзного ступеня вираженостi загальномозковi симптоми, симптоми мозково! дисфункци, штелекту-ально-мнестичш порушення, змiни у психоемоцiйнiй сферi [5, 12].
При елек:гроенцефалографiчному обстеженш у хворих, як! перенесли ЧМТ, рееструють дифузнi порушення бю-електрично1 активностi мозку, зниження загального рiвня бiопотенцiалiв, пароксизмальну активнiсть, iритативнi змши, зони подразнення, ознаки дисфункци серединних структур мозку тадезорганiзацiю основного ритму [3, 11, 15].
За результатами дослщниюв, яю проводили досль дження викликаних потенцiалiв (ВП) головного мозку в оаб, яю перенесли ЧМТ, було показано, що у дано! категорп хворих спостертаеться збiльшення перюду латентностi та зменшення амплiтуди Р100 при аналiзi зорових викликаних потенцiалiв (ЗВП) та уповiльнення латентного перюду N200 при реестраци слухових викликаних потенцiалiв (СВП), а також тенденция до збшьшен-ня латентного перюду Р300 [1, 10, 14].
Незважаючи на достатню вивчешсть клшжо-ней-рофiзiологiчних особливостей ЛЧМТ та и наслiдкiв, на сьогоднi ще лишаеться низка невирiшених питань щодо ще! проблеми.
Усе це й обумовлюе акгуальнiсть, наукову та практичну значимiсть проведеного нами дослщження, метою якого е вивчення клiнiко-нейрофiзiологiчних показникхв в осiб молодого вжу в гострому та промжному перiодах легко! ЧМТ.
Матер1али та методи дослщження
Нами було проведено комплексне обстеження 56 оиб вiком вiд 18 до 35 роюв, серед яких було 32 чоловжи та 24 жшки, яю перенесли ЛЧМТ i перебували на стацюнарно-му лiкуваннi у нейронрурпчному вiддiленнi ХМКЛШНД iм. проф. А.1. Мещанiнова. Обстеження пацiентiв проводили при надходженш до стацiонару та через 1 мюяць пiсля перенесено! травми.
Контрольну групу становили 20 практично здорових оаб вщповщного вжу, в яких у анамнезi не було грубо! соматично! патологй' та захворювань центрально! нер-вово! системи.
Для видшення особливостей основних неврологiчних порушень у хворих i3 наслiдками ЛЧМТ використову-вали клiнiко-неврологiчнi методи дослiдження. 1нстру-ментальнi методи дослiдження використовували для тдтвердження наявностi структурно-морфологiчних та функщональних порушень дiяльностi головного мозку (ЕЕГ, ВП, КТ, МРТ).
Дослщження ЕЕГ проводили на електроенцефа-лографi Neurofax EEG-7300 B/G фiрми Nihon Kohden (Японiя). Вiзуальну оцiнку ЕЕГ доповнювали математич-ною обробкою електроенцефалограми з топографiчним картуванням бiоелектрично! активностi головного мозку за допомогою комп'ютерно! програми DX-2000. Досль дження викликано! бюелектрично! активностi (ЗВП на спалах, ЗВП на шаховий патерн, акустичнi стовбуровi викликанi потенцiали (АСВП), Р300) виконували на чо-тириканальному комп'ютерному апаратному комплекс для електронейромiографi! та викликаних потенцiалiв «Нейро-МВП» фiрми «Нейрософт» (Роия). Також використовували загальноприйнятi параклШчш методи дослщження (загальний клiнiчний аналiз кровi та сечi, рiвнi цукру, бiлiрубiну, електролiтiв кровi).
Отриманi результати ктшчних та параклiнiчних метод1в дослщжень пiддали статистичнiй обробцi за допомогою загальноприйнятих методiв математичного аналiзу з ви-користанням програми MathCad на базi IBM-сумiсного комп'ютера. При цьому визначали середнi значення (М) та !х середнi квадратичш помилки (m). Рiвнi значимостi (p) визначали за допомогою таблиць Стьюденга—Фшера (кригерiй t). Статистично вiрогiдною сприймалася умова p < 0,05.
Результати та ix обговорення
КлШчне обстеження хворих, якi перенесли ЛЧМТ, проводилося з використанням загальноприйнятих методик, з урахуванням оцшки скарг, анамнезу, вог-нищево! неврологiчно! симптоматики, меншгеальних знакiв та психiчних порушень.
На 1-й день обстеження хворi скаржилися на загаль-ну слабкiсть (92,8 %), головний бшь (87,5 %), запамо-рочення (78,5 %), попршення пам'ятi, уваги (67,8 %), зниження зору (57,1 %), слуху (51,7 %), апатш i со-нливють (42,8 %), судомнi напади (7,1 %). Через мюяць
*-|ш-шадоба Ш-йм % /V ^ сяць |—
яя-Ш ъу^Г Шг Mw mW /1-й м1сяць /1-ша доба
<$ ф ' ф 4- ф // '//
Рисунок 1. Розподл тип1в ЕЕГ в осб молодого вку, як перенесли ЛЧМТ
шсля перенесено! ЛЧМТ кшькють скарг зменшилася на 78,2 % (переважали перюдичний головний бшь значно меншого ступеня вираженост та загальна слабкють).
У перший день обстеження в невролопчному статуи у бшьшост хворих вщзначено такi синдроми: астенiчний (92,8 %), когштивних порушень (89,2 %), лжворно-гшер-тензивний (89,2 %), цефалпчний (67,8 %) та вегетативно! дисфункци (73,2 %), вираженiсть яких при повторному обстеженш через мiсяць значно зменшилася.
За даними ЕЕГ-дослщження, у 50 хворих (89,2 %) у гострому перiодi ЛЧМТ спостерталися рiзнi вщхилен-ня спонтанно! бiоелектрично! активност головного мозку вiд нормальних показниюв. Дифузнi порушення бiоелектрично! активностi мозку були зареестроваш у 53,5 % обстежених, зниження загального рiвня бюпо-тенцiалiв головного мозку — у 37,9 %, пароксизмальна активнiсть — у 26,8 %, iритативнi змши — у 18,1 %, зони подразнення — у 12,9 %, ознаки дисфункци серединних структур мозку — у 14,4 % та дезоргашзащя основного ритму — у 10,7 % хворих.
В обстежених спостерталася дезоргашзована та низькоамплпудна редукщя альфа-ритму, зсув спектра амплпуди в бж дельта- i тета-хвиль, наявнють пароксиз-мально! активностi.
Через мюяць пюля перенесено! ЛЧМТ потужнiсть бюелектрично! активност головного мозку збшьшувалася, що свiдчило про переважання активност синхронiзуючих вiддiлiв головного мозку; за класифжащею О.О. Жир-мунсько!, переважали пологий та пароксизмальний типи ЕЕГ (рис. 1).
При проведенш функщональних проб змши ЕЕГ були бшьш виражеш, незалежно вiд давностi травми. У пере-важно! бiльшостi хворих спостер^али пов1льнохвильову високоамплiтудну активнiсть, порушення зональних вщ-мiнностей. Iнодi вiдмiчено пароксизмальнi компоненти полiморфних комплексiв, що складалися з пiкiв, гостро! та повшьно! хвиль.
Таким чином, у результата проведеного ЕЕГ-досль дження встановлено, що навпъ ЛЧМТ призводить до змш бiоелектрично!' активностi головного мозку оаб молодого вiку, що переважае у гострому перюд^ зберiгаеться у пром1жному перiодi та проявляеться переважно як по-слаблення бiоелектрогенезу, пароксизмально! активностi, iритативних змiн.
Для бшьш якюного вивчення бiо-електрично! актив-ност головного мозку в осiб молодого вжу, якi перенесли ЛЧМТ, проводили дослщження викликаних потенцiалiв головного мозку.
При дослщженш викликано'1 бюелектрично'! актив-ност1 головного мозку в 89,2 % хворих у гострому перюд1 ЛЧМТ спостер^алося упов1льнення проведення 1мпульсу та зниження амплпуди пЫв як по зорових, так i по слу-хових шляхах (рис. 2, 3).
При цьому у 73,2 % хворих було зареестровано збть-шення латентноси, переважно на боцi ураження, компо-нентiв P3, N3, P4 при реестращ! ЗВП (табл. 1) та у 78,5 % пащенпв — збтьшення интервалiв I—III при реестращ!' АСВП (табл. 2).
При ана^ ЗВП на шаховий патерн було зареестровано збтьшення перюду латентностi Р100 (у середньо-му 128 мс) та зменшення амплiтуди Р100 до 4,2 мкВ, що вказуе на ознаки аксонально-демiелiнiзуючого ураження волокон зорового нерва. При цьому демiелiнiзуюче ураження спостерналося у 37,5 % (21 особа) випадюв, аксональне — у 16,1 % (9 о^б), поеднане — у 46,4 % (26 о^б) випадюв. Однобiчнi ураження зорового нерва спо-стерiгалися у 29 обстежених (51,8 %), двобiчний характер ураження був дiагностований у 13 (23,2 %) пащенпв.
Змiни АСВП були зумовлеш б1льшою мiрою тяжкю-тю загальномозкових симптомiв, залученням мозкового стовбура, наявнютю гiдроцефалil та вегетативними по-рушеннями.
При дослщженш когштивного ВП у пащенпв спо-стерiгалася тенденцiя подовження латентноси пiку Р300 у вщповщь на розпiзнавання певного слухового стимулу. При цьому вщхилення латентностi вщ нормальних по-казникiв корелювали зi скаргами хворих на зниження пам'яи та уваги, а також вираженютю синдрому когштив-них порушень. При обстеженш через мiсяць вiдхилення латентноси когнiтивного потенцiалу Р300 в1д нормальних показниюв зменшилося в середньому на 38,4 % (рис. 4).
Отже, у результат проведеного ВП-дослщження було встановлено, що в о^б молодого вжу, якi перенесли ЛЧМТ, переважають ознаки однобiчного аксонально-демiелiнiзуючого ураження волокон зорового нерва та збтьшення латентного перюду Р300, що корелюють зi скаргами хворих та даними невролопчного обстеження.
Отримаш данi бюелектрично'! активностi головного мозку при наслщках закрито'1 ЧМТ доцтьно використову-вати як дiагностичнi та прогностичнi крш^'1 об'ективно'1 оцiнки функцiонального стану головного мозку дано'1 категорil хворих для подальшого формування лiкувальних заходiв. Проведений нами поглиблений клшко-нейро-
Таблиця 1. Вщхилення даних зорових викликаних потенц'шл'т на спалах вщ нормальних показниюв
Групи P1, % N1, % P2, % N2, % P3, % N3, %
1-ша 11,6 ± 2,9 9,5 ± 3,1 16,2 ± 3,4 19,9 ± 2,7 23,6 ± 3,6 25,1 ± 5,6
2-га 6,2 ± 1,3 7,2 ± 2,4 11,3 ± 2,6 10,8 ± 1,8 19,1 ± 2,9 19,7 ± 4,2
Контроль 2,8 ± 0,6 3,6 ± 0,9 5,1 ± 1,7 6,2 ± 2,4 6,4 ± 2,9 6,3 ± 3,2
Таблиця 2. Вщхилення даних акустичних стовбурових викликаних потенц/ал/в
вщ нормальних показниюв
1нтервал (%) 1-ша доба 1-й мюяць Контроль
1-111 37,3 ± 4,8 29,6 ± 4,6 9,6 ± 5,1
III-V 26,1 ± 4,2 15,8 ± 4,5 8,7 ± 3,8
Рисунок 2. Зоровi викликан потенцали на спалах. Патент K., 29 роюв. Легка закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, 2-га щоба
Рисунок 3. Акустичн стовбуровi викликан потен^али. Патент М., 26 роюв. Легка закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку, 2-га щоба
70
30
0
■2ж
1-й мюяць 1-ша доба
290-350 351-400
>400
Рисунок 4. Розпощ'ш латентност Р300 в о&б молодого вi^, як перенесли легку черепно-мозкову травму
фiзiологiчний аналiз oci6 молодого вжу, якi перенесли ЛЧМТ, дае можливють обГрунтувати включення певних медикаментiв до комплексу традицшних лiкyвально-реа-бiлiтацiйних заходiв, спрямованих на корекцiю порушень, що спостерiгалися пiд час проведення комплексного клiнiко-нейрофiзiологiчного обстеження хворих.
Висновки
Таким чином, проведений нами поглиблений кль нiко-нейрофiзiологiчний аналiз осiб молодого в^, якi перенесли ЛЧМТ, показав, що в гострому перiодi ЛЧМТ переважае актившсть десинхронiзyючих, а у промiж-ному — синхронiзyючих вiддiлiв головного мозку; за даними ВП переважають ознаки однобiчного аксональ-но-демiелiнiзyючого ураження волокон зорового нерва, збшьшення латентного перюду Р300, що корелюють зi скаргами та даними неврологiчного обстеження хворих. Зважаючи на виявлеш змши, до комплексу традицiйних лiкyвально-профiлактичних та реабштацшних заходiв осiб молодого в^, якi перенесли ЛЧМТ, доцiльно вклю-чати вiдповiднi дози антиоксидантiв, нейропротекторiв, антигiпоксантiв, седативних, мембраностабiлiзyючих препаратiв з урахуванням гостроти перенесено! травми.
Список л1тератури
1. Гнездицкий В.В., Шамшинова А.М. Опыт применения вызванных потенциалов в клинической практике. — М.: НМФ «МБН», 2001.
2. Григорова И.А., Некрасова Н.А., Григоров С.М. Церебролизин в лечении больных молодого возраста с черепно-мозговой и краниофациальной травмой // Международный неврологический журнал. — 2006. — № 6(10). — С. 45-48.
3. Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Борисенко В.В. Клинико-параклинические взаимоотношения в отдаленном периоде закрытой черепно-мозговой травмы // Украинский вестник психоневрологии. — 2001. — Т. 9, вып. 1(26). — С. 41.
4. Дзяк Л.А., Зозуля О.А. Современные представления о патофизиологии тяжелой черепно-мозговой травмы и роли
прогнозирования ее исходов на этапах лечения // Нейронауки: теоретические и клинические аспекты. — 2005. — Т. 1, № 1. — С. 24-35.
5. Лихтерман Л.Б., Потапов А.А., Кравчук А.Д. и др. Классификация последствий черепно-мозговой травмы // Неврологический журнал. — 1998. — № 3. — С. 12-14.
6. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме / Подред. акад. РАМНА.Н. Коновалова. — М.:Антидор, 2002. — Т. 1.
7. Полищук Н.Е., Рассказов С.Ю. Унификация объема диагностики и медицинской помощи больным с черепно-мозговой травмой //Украинский нейрохирургический журнал. — 2000. — № 1(9). — С. 73-77.
8. Тайцлин В.И. Закрытая черепно-мозговая травма и ее последствия // Международный медицинский журнал. — 2002. — № 1-2. — С. 58-62.
9. Шевага В.Н. Ранние и отдаленные последствия черепно-мозговой травмы: медико-социальные аспекты и возможности нейропротекции // Здоровье Украины. — 2009. — № 5(1). — С. 45.
10. Fa Yi Xue Za Zhi. Head trauma and brain auditory evoked potentials // Institute of Forensic Sciences, Ministry of Justice, P.R. China, Shanghai. — 1998. — № 14(1). — P. 4-5.
11. Jordan K.G. Continuous EEGmonitoring in the neuroscience intensive care unit and emergency department// J. Clin. Neurophysiology. — 1999. — Vol. 16, № 1. — P. 14-39.
12. Hanlon R.E., Demery J.A., Martinovich Z., Kelly J.P. Effects of acute injury characteristics on neurophysical status and vocational outcome following mild traumatic brain injury // Brain. Inj. — 1999. — 13, 11. — P. 873-887.
13. Mittenherg W., Strauman S. Diagnosis of mild head injury and the postconcussion syndrome // Head Trauma. Rehabil. — 2000. — 15, 2. — P. 783-791.
14. Recasen Linares A., Perez Abalo M.C., Guilarte Tellez J. Standards for carrying out and interpreting visual evoked potentials in children // Rev. Neurol. — 2001 Dec. — 16-31. — 33(12). — 1112-6.
15. Voller В., Benke Т., Benedetto K., Sebnider P., Auff В., Aichner F. Neuropsychological, MRI mid EEG findings after very mild traumatic brain injury // Brain. Inj. — 1999. — 13, 10. — P. 821-827.
Отримано 23.08.11 П
Григорова И.А., Куфтерина Н.С.
Харьковский национальный медицинский университет
НЕЙРОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЛИЦ МОЛОДОГО ВОЗРАСТА, ПЕРЕНЕСШИХ ЛЕГКУЮ ЧЕРЕПНО-МОЗГОВУЮ ТРАВМУ
Резюме. Было проведено клинико-неврологическое и нейрофизиологическое обследование 56 лиц молодого возраста в остром и промежуточном периодах легкой черепно-мозговой травмы, которые находились на лечении в нейрохирургическом отделении ХГКБСНМП им. проф. А.И. Мещанинова. Анализ данных ЭЭГ свидетельствовал, что в остром периоде преобладала активность десинхронизирующих, а в промежуточном — синхронизирующих отделов головного мозга. По данным ВП преобладали признаки одностороннего аксонально-демиелинизирующего поражения волокон зрительного нерва, увеличения латентного периода Р300.
Ключевые слова: черепно-мозговая травма, сотрясение головного мозга, острый период, электроэнцефалография, вызванные потенциалы, Р300.
Grygorova I.A., Kufterina N.S.
Kharkiv National Medical University, Ukraine
NEUROPHYSIOLOGY ANALYSIS OF YOUNG PEOPLE AFTER MILD TRAUMATIC BRAIN INJURY
Summary. There have been conducted clinical neurological and neurophysiological examinations of 56 young people in the acute and intermediate periods of mild traumatic brain injury treated in the neurosurgical department of the Kharkiv emergency unit hospital named by prof. A.I. Meschaninov. EEG data analysis testified the predominance of the activity of desynchronization areas in the acute period, the activity of synchronization brain areas in the intermediate period. According to the EP investigation the signs of axonal-demyelinating unilateral lesions of optic nerve fibres dominated, the latent period of P300 increased.
Key words: traumatic brain injury, brain concussion, acute period, electroencephalography, evoked potentials, P300.
