CC BY
11
2. Бобров O.E., Мендель H.A., Бучнев В.И.. Игнатов И.Н. Эволюция взглядов на проблему лечения больных острым некротическим панкреатитом // BicH. Укр. мед. стоматолог. акад.-2005.-Т.5, Вип.1(9).-С.16-18.
3. Савельев B.C., Гельфанд Б.Р., Филимонов М.И. и др. Оптимизация лечения панкреонекроза: роль активной хирургической тактики // Анналы хирургии.-2000.- № -С.5-8.
4. Шалимов A.A., Ничитайло М.Е., Литвиненко А.Н. Современные тенденции в диагностике и лечении
острого панкреатита // Клшнна xipyprm. - 2006. - № 6. -С. 12-20.
5. Beger H.Y., Rau B., Iseumann R. et al. Antibiotic Prophy-laxys in Severe Pancreatitis // Pancreatology. - 2005. - Vol. 5, - P. 10-19.
6. ГПгоненко A.B., Чумак П.Я. Гншж ускладнення гострого панкреатиту, ix д1агностика та xipypri4He лкування // KniHi4Ha xipyprm - 2006.- № 9, додаток. -С 73-75.
7. Вашетко Р.В.., Толстой А.Д., Курыгин., Стойко Ю.М., Красноггоров В. Б. Острый панкреатит и травмы поджелудочной железы. 2000.
Реферат
ВЫБОР МЕТОДА НЕКРЭКТОМИИ У БОЛЬНЫХ НА ИНФИЦИРОВАНЫЙ НЕКРОТИЧЕСКИЙ ПАНКРЕАТИТ. Сусак Я.М ., Лобанова О.М.
Ключевые слова: некротический панкреатит, некрэктомия, ультразвуковая дисекция.
В работе представлен анализ результатов применения аппарата ультразвуковой дисекции с аспирацией аппаратом SONOKA 300 в лечении больных на инфицированый некротический панкреатит. Метод использован в лечении 41 больного во время лапаротомии для одномоментной панкреатонекрэктомии. В результате применения метода удалось уменьшить эндотоксикоз, сократить сроки лечения, отказаться от релапаротомии и программированного промывания брюшной полости. Применение аппарата ультразвуковой дисекции с аспирацией SONOKA 300 c целью максимального удаления некротизированных тканей позволяет достичь наиболее полной санации при панкреонекрозе без нарушения естественного грануляционного барьера, уменьшить травматичность и сроки лечения.
Summary
A CHOICE OF METHOD OF NECROSECTOMY IN PATIENTS WITH INFECTED NECROTIZING PANCREATITIS. Sysak Y.M, Lobanova O.M.
Key words: necrotizing pancreatitis, necrosectomy, ultrasonic dissection.
The purpose of the work is an analyses of the results of SONOKA 300 tissue ultrasonic dissection with aspiration in the pancreonecrosis treatment and the estimation of its efficacy. This technique was used in 41 patients, and was aimed on a one-step pancreatnecrosectomy. As a result of the technique application, a faster decrease of endotoxsicosis, reduction of treatment terms and refusal from programmed relaparotomies was stated. Application of the SONOKA 300 tissue ultrasonic disecshion devise in pancreonecrosis patients enables a maximal removal of necrotic tissues. It allows to achieve the most complete sanation without destroying of natural granulation tissue barrier, to reduce traumatism and terms of treatment.
УДК 616.36/.37+616.342]-006-06-089
НЕВ1ДКЛАДН1 0ПЕРАЦ1ЙН1 ВТРУЧАННЯ У ХВ0РИХ НА УСКЛАДНЕНУ ПУХЛИНУ 0РГАН1В ГЕПАТОПАНКРЕАТОДУОДЕНАПЬНОТ 30НИ
Сусак Я.М., Ткаченко О.О., Хоменко 1.П., Дирда О.О.
Нацюнальний медичний уыверситет ¡м. О.О. Богомольця, Кшвська мюька кпУчна л^арня швидкоТ медичноТ допомоги
Проаналгзовано результаты хгрург{чного лтування136 хворих на ускладнену пухлину оргатв гепатопанкреатодуоденальног зони. Рак головки тдшлунковог залози выявлено у 109 (80,1%) пац{ент{в, рак великого дуоденального сосочка у 8 (5,9%), рак жовчного мгхура у 8 (5,9%), рак позапечгнкових жовчних проток у 11 (8,08%). Максимальне розмежування гепатобш{арног г панкреатодуоденальног зон та декомпреЫя протоки тдшлунковог залози при виконаннг симптоматичних операцш у хворих на ускладнену пухлину оргатв гепатопанкреатодуоденальног зони покращуе якжть життя та зменшуе кшькжть ускладнень у вгддаленому тсляоперацтному перюдг (р<0,01). Застосування у цих хворих екстакорпоральних методгв детоксикацгг та мгнггнвазивних методгв декомпресгг жовчних проток при наявностг жовтяниц та явищ печтковог недостатностг, достовгрно знижуе летальтсть у тсляоперацшному перюдг.
Ключов1 слова: ускладнення пухлин гепатопанкреатодуоденальноТ зони, невщкпадне операцшне втручання, пюляоперацмы ускладнення, якють життя.
Вступ.
Проблема невщкладних операцшних втручань при ускладнених пухлинах оргашв гепатопанкреатодуоденальноТ зони (ГПДЗ) залишаеться насьогоды доа не вир1шеною [1-3]. Пухлини оргашв ГПДЗ складають 15% вщ ус1х злоякюних новоутворень шлунково-кишкового тракту й за останне десятир1ччя Тх частота зростае [3,4,6]. У зв'язку ¡з в1дсутн1стю
специф1чно1 клш1чноТ симптоматики на paHHix стад1ях, пухлини оргаыв ГПДЗ д1агностують при розвитку ускладнень, i у 60% - 80% випадш таких хворих госштал1зують до ургентних х1рург1чних в1дд1лень [5]. Основним методом л1кування пухпин ГПДЗ е х1рурпчний, i вщ його обсягу та виду залежить якють життя ц1е!' KaTeropii хворих. У зв'язку з вищевказаним проблема невщкладних х1рурпчних втручань у
хворих на ускладнену пухлину opraHiB ГПДЗ е актуальноюта потребуе подальшоТ розробки.
Мета роботи. Покращити результати невщкпадного xipypri4Horo лкування хворих з ускладненою пухлиною
гепатопанкреатодуоденальноТ зони.
Матер1али i методи.
Проанал1зовано результати невщкпадного xipypri4Horo лкування 136 хворих на ускладнену пухлину opraHiB ГПДЗ, як1 перебували на лкуванш в Кшвському центр! xipyprii печшки, жовчних проток та пщшлунковоТ залози та в Кшвськш мюькш клш1чнш лкарш швидкоТ медичноТ допомоги (КМКЛШМД) з 1993 по 2008 роки.
В порядку швидко1 допомоги госттал1зовано 86 (63,2%) хворих, решта - з ¡нфекцшних вщдтень полклшк, ¡нших KniHiK або звернулися самостшно. Чоловшв було 56 (41,2%), жшок 80 (58,8 %). BiK пац1ент1в коливався в межах вщ 16 до 90 рок1в (середнш BiK склав 67,3 рок1в).
В1дпов1дно до застосованоТ xipypri4HOi тактики BCix хворих було розподтено на основну (74 пац1енти) та контрольну (62 пац1енти) групи.
Серед пац1ент1в контрольно!' групи чоловтв було 24 (38,7%), жшок 38 (61,2%). Середнш BiK склав 67,5 рок1в. Рак пщшлунковоТ залози (ПЗ) виявлено у 57 (91,9%) хворих, рак позапечшкових жовчних проток у 1 (1,6%), рак великого дуоденального сосочка (ВДС) у 1 (1,6%), рак жовчного Mixypa у 3 (4,8%). Супроводжували основне захворювання: ¡шем1чна хвороба серця (IXC) у 41 (66,1%) хворого, цукровий д1абет (ЦД) - у 26 (41,9%) хворих, виразкова хвороба дванадцятипалоТ кишки - у 9 (14,5%).
Пац1ент1в контрольно! групи було
госштал1зовано з приводу жовтяниц1 53 (85,4%), перитошту - 6 (9,6%), шлунково-кишковоТ кровотеч1 - 3 (4,8%). Див. таблицю 1.
У хворих контрольно! групи застосовано загальноприйняту xipypri4Hy тактику. Див. таблицю 2. Так у 48 (77,4%) хворих виконано холедоходуоденоанастомоз (ХДА), у 4 (6,5%) гепатикоеюноанастомоз (Г6А), у 1 (1,6%) хворого виконана холецистектом1я з крайовою резекц1ею печшки. Середня тривалють операцп ХДА становила 1 годину 47 хвилин.
До основноТ групи увшшли 74 пац1енти, яких прооперовано у nepiofl з 2001 по 2008 pp. 3 них у 52 (70,2%) хворих д1агностовано рак ПЗ, у 11 (14,9) рак позапечшкових жовчних проток, у 7 (9,5%) хворих - рак ВДС, у 5 (6,8%) хворих - рак жовчного Mixypa.
Чоловшв було 32 (43,2%), жшок 42 (56,7%). Бтьшють хворих - 57 (77%) були вком понад 60 рок1в. Середнш BiK хворих склав 67,1 poKiB. Таким чином на процес та результати лкування значно впливали cynpoeiflHi захворювання. Проте значна к1льк1сть - 29 (39,1%) хворих були в1ком до 65 рок1в, тобто працездатними, що свщчило про велике соц1ально-економ1чне значения проблеми. Супроводжували основне захворювання: IXC у 48 (64,8%) хворих, ЦД у 20 (27%) хворих, виразкова хвороба дванадцятипалоТ кишки у 5 (6,7%).
Пац1енти ochobhoi групи були госп1тал1зоваш з приводу жовтяниц1 - 65 (87,8%), перитошту - 6 (8,1%), шлунково - кишково! кровотеч1 - 3 (4,05%). Характеристика ускладнень пухлин opraHiB ГПДЗ у хворих ochobhoi та контрольно! груп представлен! в таблиц! 1.
Таблиця 1.
пухлин opaaHie ГПДЗ у хворих основноТ та контрольноi груп
Д1агноз РГПЗ Рак ВДС Рак позапечшкових жовчних проток Рак жовчного Mixypa
основна контрольна основна Контрол ьна основна контрольн а основна Контроль на
Жовтяниця 44(59,5%) 53(85,4%) 6(8,1%) 1(1,6%) 10(13,5%) 1(1,6%) 4(5,4%) 1(1,6%)
Стеноз ДПК 12(16,2%) 20(32,3%) - 1(1,6%) 3(4,05%) 1(1,6%) - -
Перфорацт 1(1,35%) - - - - - - 1(1,6%)
Кровотеча 2(2,7%) 5(8,06%) - - 1(1,35%) - - 1(1,6%)
Ппертензт протоку глдшлунковоТ залози 16(21,6%) 9(14%) 1(1,35%) 1(1,6%)
Холанпт 32(43,2%) 7(11,2%) 2(2,7%) - 5(6,7%) - - -
Розпад пухлини з абсцедуванням 4(5,4%) 3(4,8%) - - - - 1(1,35%) -
Як видно з таблиц!, найбтьш частим ускладненням пухлин opraHiB ГПДЗ була жовтяниця - 121 (88,9%) хворий, однак у 25 (18,3%) хворих спостер1гали поеднан1 ускладнення.
У хворих ochobhoi групи, в 38 (51,3%) випадках виконували ГСА. Тривал1сть операцп - ГСА в середньому складала 2 години 16 хвилин. Характер операцшних втручань у хворих ochobhoi та контрольно'! груп представлений в таблиц! 2.
Таблиця 2.
ОперацЮн1 втручання виконашу хворих основноТ та контрольно!' груп
Операцп Контрольна група Основна група
Гепатикоеюноанастомоз* 4(6,5%) 38(51,3%)
Холедоходуоденоанастомоз** 48(77,4%) 5(6,7%)
Том 9, Выпуск 1
173
Панкреатодигестивне та бтюдигестивне шунтування - 17(22,9%)
Холецистостомт та гастростомт nifl контролем УЗД - 10(13,5%)
Холецистектомт з крайовою резекц1ею печЫки 1(1,6%) 3(4,05%)
Резекц1я холедоха - 4(5,4%)
Етил1зац1я пухлини - 14(18,9%)
Гастроентероанастомоз 22(35,5%) 42(56,8%)
Холецистоеюноанастомоз 1(1,3%) -
Панкреатодуоденальна резекц1я*** - 4(5,4%)
ЕРХПГ та ЕПСТ з ендоб1л1арним стентуванням - 5(6,7%)
Екстракорпоральна гемокарбоперфуз1я**** - 22(29,7%)
Черезшк1рна черезпеч1нкова холанг1остом1я - 15(20,2%)
TGA, **ХДА, ***ПДР, ****ЕКГП
У 17 (22,9%) пац1ен"пв ochobhoi групи було виконане панкреатодигестивне та
бтюдигестивне шунтування. Таким чином xipypri4Ha тактика у пац1ент1в ochobhoi групи хворих була направлена на максимально можливе розмежування гепатобт1арноТ i панкреатодуоденальноТ зон та при необхщносп, декомпреаю протоки пщшлунковоТ залози. У 32 (43,2%) хворих у яких були явища дуоденальноТ непрох1дност1 сформували
гастроентероанастомоз. В передоперацшному nepiofli у цих пац1ент1в застосовували м1нйнвазивн1 методи декомпреси жовчних шлях1в та екстакорпоральш методи детоксикацп. В 22 (29,7%) пац1ент1в виконано екстракорпоральну гемокарбоперфузш (ЕКГП). Операц1я ЕКГП проводилась в умовах вщдтення ¡нтенсивноТ терапп та екстракорпоральноТ детоксикацп КМКЛШМД. Для проведения ЕКГП використовувались апарати АСУ-А-01, сорбцшш колонки ГСГД-8-300, перфузшний контур "Fresenius", Be-Braun. У 10 (13,5%) хворих ochobhoi групи з тяжким станом, наявнютю важкоТ супровщноТ патологи i великою ймов1рнютю пюляоперацшних ускладнень була виконана холецистостом1я з гастростом1ею nifl контролем УЗД.
Ускладнення в пи
Результати та 1х обговорення .
Пюляоперацшна летальнють в основнш груш становила 5,4%, в контрольнш 19,3%. Основною причиною летальносп в пюляоперацшному перюд1 в основнш груш хворих був розвиток полюрганноТ недостатносп в 2 (2,7%) випадках, в 1 (1,35%) - гостра серцево-судинна недостатн1сть та кровотеча з1 стресовоТ виразки в 1 (1,35%) випадку. В контрольн1й груп1 пац1ент1в причиною летальносп в п1сляоперац1йному пер1од1 була печшкова недостатн1сть у 7 (11,2%) випадках, полюрганна недостатн1сть в 2 (3,2%), кровотеча з1 стресових виразок в 2 (3,2%) та в 1 (1,6%) випадку гостра серцево-судинна-недостатнють.
Ускладнення в пюляоперацшному перюд1 у хворих основно! групи були таю: розвиток печ1нково1 недостатност1 в 4 (5,4%), полюрганна недостатшсть в 2 (2,7%), холанпт в 1 (1,35%) випадку та часткова неспроможн1сть гепатикоеюноанастомозу, яка була усунена консервативними методами в 1 (1,35%) випадку. В контрольнш груш - печшкова недостатшсть в 7 (11,2%), полюрганна недостатшсть в 3 (4,8%), кровотеч1 з гострих виразок в 2 (3,2%), розвиток холанпту в 3 (4,8%), та в одному випадку мав мюце розвиток панкреонекрозу та ферментативного перитошту. Див. таблицю 3.
Таблиця 3.
ерацЮному перюд^у основно)' та контрольно)' груп пащент^в
Ускладнення в пюляоперацшному nepiofli Основна Контрольна
Печшкова недостатнють 4(5,4%) 7 (11,2%)
Полюрганна недостатнють* 2(2,7%) 3(4,8%)
Неспроможнють гептикоеюноанастомозу 1(1,35%) -
Панкреонекроз та ферментативний перитошт - 1(1,6%)
Кровотеч1 з гострих виразок 1(1,35%) 2(3,2%)
Холанпт 1(1,35%) 3(4,8%)
Нориця глдшлунковоТ залози - 1(1,6%)
ПОН*
У перюд до 6 мюяц1в пюля операц1| у хворих ochobhoi групи холанпт виник у 1 (2,5%) патента, жовтяниця - у 2 (5,1%), дуоденальна непрох1дность у 1 (2,6%). У хворих контрольно! групи найбтьш частим ускладненням в в1ддаленому п1сляоперац1йному nepiofli був холанпт в 16 (61,5%) та жовтяниця зв'язана ¡з залученням ХДА в пухлинний процес в 11 (42,3%) випадках.
Ускладнення у вщдаленому пюляоперацшному nepiofli до прогресування пухпинноТ хвороби у ochobhoi та контрольно! груп представлеш в таблиц1 4.
Таблиця 4.
Ускладнення у в)ддаленому пюляоперацшному nepioöi у хворих основно)'та контрольно)' груп
Ускладнення у вщдаленому тсляоперцшному nepiofli__Контрольна Основна
Холанпт 16(61,5%) 1(2,5%)
Жовтяниця в зв'язку з залученням бтюдигестивного анастомозу в пухлинний процес 11(42,3%) 7(12,8%)
Дуоденальна непрохщнють 5(19,2%) 1(2,6%)
р=0,05
У 17 (22,9%) хворих основноТ групи виконано гепатикоеюноанастомоз ¡з повздовжньою панкреатоеюностом1ею. У цих хворих в пюляоперацшному перюд1 значно зменшився больовий синдром та, як наслщок знизилась потреба хворих в анальгетиках на 10 морфшешвалентних одиниць на добу (р<0,05). Також у цих хворих вщм1чено зменшення прийому ферментних препарате на 20 тис. одиниць по лтаз1 р< 0,05. Ц1 хвор1 набирали вагу вщ 10 до 15 кг. за 1,5 мюяця.
У 16 (21,6%) хворих з жовтяницею, у котрих в1м1чено наростання печшковоТ недостатносл, в передоперацшному перюд1 проводили гемокарбоперфузш ¡з застосуванням дел1гандизуючих сорбент1в. Це дозволило знизити р1вень бш1рубшу на 128±22ммоль/л пюля одшеТ процедури та перевести стан цих пац1ент1в у операбельний стан. В пюляоперацшному перюд1 гемокарбоперфузш виконано 6 (8,1%) патентам. У них вщм1чено зменшення явищ печшковоТ енцефалопати.
У 10 (13,5%) неоперабельних хворих з тяжкою супровщньою патолопею була проведена холецистостом1я з гастростом1ею пщ контролем УЗДдля передоперацшного приготування.
Тривалють операцшного втручання у хворих основно! групи була довше в середньому на 29 хвилин, що не вплинуло на вщсоток ускладнень та летальнють в ранньому пюляоперацшному перюдк
Тривалють пюляоперацшного перюду у хворих контрольно!' групи становила 11,9 д1б, а основноТ - 12,7 д!б.
Якють життя пац1ент1в основноТ групи, до прогресування пухлинноТ хвороби склала 90-80
Карновского, що зумовлено р1зною частотою
ускладнень у вщдаленому пюляоперацшному
nepiofli.
Висновки
1. Застосування гепатикоеюностомп та и модифкацш у пор1внянн1 з холедоходуоденостом1ею у хворих на ускладнену жовтяницею пухлину гепатопанкреатодуоденальноТ зони, зменшуе розвиток холанпту на 59% (p<0,01) та жовтяниц1 пов'язаноТ ¡з залученням ХДА в пухлинний процес, на 29,5% (p<0,05) у вщдаленому пюляоперацшному nepiofli.
2. Мшинвазивы методи передоперацшноТ декомпресп та методи екстракорпоральноТ детоксикац1Т у хворих з ускладненими пухлинами ГПДЗ при наявносп печ1нковоТ недостатност1 знижують пюляоперацшну летальн1сть на 15,8% ( р<0,05).
Л1тература
1. Дрижак В.И.., Углер Ю.В., Недошитко В.Б. Помилки i труднощ1 д1агностики та л1кування раку оргашв гепатопанкреатодуоденальноТ зони.// Шпитальна xipyprm. - 2007. - №2.- С. 69-72.
2. Патютко Ю.И, Котельников А.Г.,.Абгарян М.Г. Современное хирургическое и комбинированое лечение больных с экзокринным раком головки поджелудочной железы и органов преампулярной зоны // Практическая онкология. - 2004. - Т.5, №2. - С. 94-103.
3. Радзиховский А.П., Бобров О.Е., Мендель М.А. Рак п1дшлунковоТ залози та периампулярноТ зони. - М., 2001. - С.30-38, 39-43.
4. Ahlyren J.D Epidemiology and risk factors in pancreatic cancer // Semin. Oncol. - 1996. - Vol. 23. - P. 241-250.
5. Beger H., Rau B., Gansauge F. et al. Treatment of pancreatic cancer : challenge of the fact // World J.Surg. - 2003. -Vol 27. - P.1075 -1084.
6. Trede M. The surgical treatment of pancreatic carcinoma // Surgery. - 1985. - Vol. 97. - P. 28_35.
бал1в, контрольно!' групи 80-70 за шкалою
Реферат.
НЕОТЛОЖНЫЕ ОПЕРАТИВНЫЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА У БОЛЬНЫХ С ОСЛОЖНЕННОЙ ОПУХОЛЬЮ
ГЕПАТОПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЙЗОНЫ.
Сусак Я.М., Ткаченко O.A., Хоменко 1.П., Дирда О.О.
Ключевые слова: осложнения опухолей гепатопанкреатодуоденальной зоны, неотложное операционное вмешательство, послеоперационные осложнения, качество жизни
Проанализированы результаты хирургического лечения 136 больных осложненной опухолью органов гепатопанкреатодуоденальной зоны. Рак головки поджелудочной железы обнаружен у 109 (80,1%) пациентов, рак большого дуоденального сосочка у 8 (5,9%), рак желчного пузыря у 8 (5,9%), рак внепеченочных желчных протоков у 11 (8,08%). Максимальное разграничение гепатобилиарной и панкреатодуоденальной зон и декомпрессия протока поджелудочной железы при выполнении симптоматических операций у больных осложненной опухолью органов гепатопанкреатодуоденальной зоны улучшает качество жизни и уменьшает количество осложнений в отдаленном послеоперационном периоде (p<0,01). Применение у этих больных екстакорпоральних методов детоксикации и миниинвазивных методов декомпрессии желчных проливов при наличии желтухи и явлений печеночной недостаточности, достоверно снижает летальность в послеоперационном периоде.
Summary
EMERGENCY OPERATIONS IN PATIENTS WITH COMPLICATED TUMOUR OF HEPATOPANCREATODUODENAL AREA. Susak Ja.M., Tkachenko O.O., Khomenko I.P., Durda O.O.
Key words: complicated tumours of hepatopancreatoduodenal area, emergency operations, postoperative complications, life quality.
The results of surgical treatment are analysed in 136 patients with the complicated tumours of hepatopancreatoduodenal area. We founded cancer of head of pancreas in 109 (80,1%) patients, cancer of large duodenal papilla in 8 (5,9%) patients, cancer of gallbladder in 8 (5,9%) patients, cancer of choledoch in 11 (8,08%) patients. Maximal differentiating of hepatobiliary and pancreatoduodenal
Том 9, Випуск 1
175
areas and decompression of channel of pancreas implementation of symptomatic operations in patients improves the quality of life whith complicated tumours of hepatopancreatoduodenal area and diminishes the amount of complications in a remote postoperation period (p<0,01). Application of extracorporal methods of detoxication and methods of decompression of bilious channels under icterus and hepatic insufficiency phenomena reliably reduces lethality in postoperational period.
УДК 616.366-003.7-053.9-089.87
ЗАСТОСУВАННЯ ЛАПАР0СК0П1ЧН01 ХОЛЕЦИСТЕКТОМП ДЛЯ Л1КУВАННЯ ПАЦ1ЕНТ1В 13 ЖОВЧНОКАМ'ЯНОЮ ХВОРОБОЮ У
П0ХИЛ0МУ I СТАРЕЧОМУ В1Ц1
Трач В.М., Cupoïd О.М., Трач C.B.
Вшськово-медичний клУчний центр Захщного perioHy, м. Льв1в
У poôomi вивчено безпосереднг результаты використання лапароскотчног холецистектомп (ЛХЕ) для лгкування пащентгв iç жовчнокам'яною хворобою (ЖКХ) у вц понад 60 рокгв. Протягом 2003-2008 рр. ЛХЕ здшснено у 102 (32,0%) осгб похилого i старечого вту й у 217 (78,0%) хворих молодшог втовог групи. Анамнез захворювання у пащентгв втом понад 60 рокгв був довшим (Ме=48 мгс проти Ме=12 мгс; р=0,009). Проте статистично значимих вгдмтностей клтгчного перебггу ЖКХ в осгб ргзного вту не встановлено. У хворих похилого i старечого вту частгше дгагностували соматичт захворювання (р<0,001), гтеркоагулящю (р=0,007), вищг ргвнг глтемп (р=0,044) i фгбриногену (р=0,002). Тривалгсть ЛХЕ, частота конверсп й ускладнень гстотно не вiдрiзнялися у пацieнmiв рiзнoгo вту. Hеoбхiднiсmь передоперацшпого приготування i корекцп меmабoлiчних порушень у тсляоперацшному перioдi, обумовила mривалiше стацюнарне лтування ос1б втом понад 60 ротв (Ме=8,0 дiб проти Ме=7,0 дiб; р=0,042).
Ключов1 слова: лапароскоптна холецистектомт, похилий i старечий bîk
Вступ.
Жовчнокам'яна хвороба (ЖКХ) займае одне ¡з перших мюць серед х1рурпчноТ патологи оргашв черевноТ порожнини [2, 4]. 3 вком ктьмсть хворих на холелтаз збтьшуеться. Зокрема, камеы у жовчному м1хур1 виявляють у третини пац1ент1в старечого вку [2, 3, 6]. Впровадження у клш1чну практику лапароскошчноТ
холецистектомп (ЛХЕ), ендоскошчних транспаптярних втручань, удосконалення анестезюлопчного забезпечення, призвели до покращання результате х1рург1чного л1кування \ значного зменшення летальност1 серед ос1б ¡з ЖКХ у вщ1 понад 60 рош [2]. Проте в1к хворого \ надал1 залишаеться чинником ризику конверсп й ускладнень при виконанн1 ЛХЕ з приводу холел1т1азу, а пац1енти похилого \ старечого в1ку потребують б1льш тривалого стац1онарного л1кування [3, 6]. Це обумовлено пол1морб1дн1стю \ важким переб1гом ЖКХ в оаб старшоТ в1ково1 групи [1, 2].
Мета роботи: вивчити безпосередш результати використання ЛХЕ для лкування хворих 3i симптомним холел1т1азом у вщ1 понад 60 poKiB.
Матер1али та методи досл1дження.
Протягом 2003-2008 poKiB ЛХЕ з приводу ЖКХ здшснено у 319 пац1ент1в. Жшок було 242 (75,9%), чолов1к1в - 77 (24,1%). Вщповщно до biky, хворих под1лено на дв1 групи. До ochobhoï групи ув1йшло 102 (32,0%) пац1енти похилого i старечого BiKy. Контрольну групу утворили 217 (78,0%) oci6 bîkom до 60 pokib.
KpiM загальнокл1н1чних досл1джень, хворим виконували антропометричн1 вим1рювання, вираховували ¡ндекс маси т1ла (IMT), проводили загальний анал1з кров1 та ce4i, визначали 6ioxiMi4Hi показники сироватки кров1, виконували електрокардюграфш, флюорограф1ю opraHiB трудно! кл1тки, ультрасонограф1ю панкреато-б1л1арно! д1лянки, фброгастродуоденоскотю. При потреб1 зд1йснювали ендоскоп1чну
