CC BY
10
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9424 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.995:636.92
Nonspecific reactivity of the rabbits organism when exposed to cysticercosis
Y.V. Duda
Dnipro State Agrarian and Economic University, Dnipro, Ukraine
Article info
Received 22.04.2019 Received in revised form
21.05.2019 Accepted 22.05.2019
Dnipro State Agrarian and Economic University, Serhiya Yefremova Str., 25, Dnipro, 49000, Ukraine. Tel.: +38-067-781-54-69. E-mail: dudajulia1976@gmail.com
Duda, Y.V. (2019). Nonspecific reactivity of the rabbits organism when exposed to cysticercosis. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 132-135. doi: 10.32718/nvlvet9424
One of the actual rabbits breeding problem is the reduction of their resistance, which is caused by the spread of individual invasive diseases, especially cysticercosis, which is caused by the larval Cysticercus pisiformis .stage of the mature cestode Taenia pisiformis. The study was conducted on 38 male rabbits age 3-4 months, weighing 3.5-4.0 kg of the Californian breed, selected by analogy. Animal were separated into two groups: healthy animals (control group) and sick animals (research group). After blood collection, slaughter was conducted and the presence of cysticercus cysts was visually determined in the organisms of the rabbits. Control animals received a balanced standard granular feed and water without limit; research group in addition to the standard granulated feed with water received flaccid hay. The animals were kept in mesh single-tier cages in the room, according to the current veterinary and sanitary standards. The definition of phagocytic activity of neutrophils was carried out with the addition of standardized to 2500000000/ml suspension of daily culture of E. coli 055K59№3912/41. The bactericidal activity of blood serum was determined by the method Smirnova A.V. and Kuzmina T.A. in relation to the E. coli microbial test-culture 055K59№3912/41. The serum lysozyme activity was determined by the Nephelometric method using the Dorofachuk V.G. method to the microbial test culture Micrococcus luteus ATSS9341. Circulating immune complexes were determined using polyethylene glycol in borate buffer (pH 8.4). It was found that in blood of sick animals phagocytic activity is lower than in blood of healthy ones (respectively, 41.82 ± 1.51% versus 47.38 ± 1.10%, P < 0.01). The main cells involved in phagocytosis are leukocytes, in particular neutrophils and eosinophils. A low indicator of phagocytic activity shows depressed phagocytosis in the organism of animals suffering from cysticercosis of rabbits. The phagocytic number in the blood of rabbits of the experimental group was significantly lower by 0.51 units (P < 0.05) as compared to the control group and correlated with the index of phagocytic activity. An important element of immunity are indicators of bactericidal and lysozyme activity of blood serum. Low bactericidal activity of serum by 12.88% (P < 0.01) and lysozyme activity in rabbits with Cysticercus pisiformis also indicates a weakening of the factors of nonspecific natural resistance of the organism. Analyzing the level of circulating immune complexes, we found a high level of medium (9.14 ± 0.40 vs 5.58 ± 0.50) and small (9.21 ± 1.35 vs 4.64 ± 0.68) CIC for cysticercosis, respectively, 1.64 (P < 0.01) and 1.98 times (P < 0.001) against the control. This indicates the inhibition of the immunobiological activity in the organism of rabbits as a result of the combination of specific antibodies with the products of the exchange of helminths.
Key words: phagocytic, lysozyme and bactericidal activity, CIC, cysticercosis invasion, Cysticercus pisiformis, rabbit.
Неспецн$iнна peaKTHBHicTb oprarn3My Kpo^iB 3a Bn^HBy цнстнцеркoзнol ¡Heaiii
Ю.В. Дуда
Днтровський державний аграрно-економiчний yHieepcumem, м. Дтпро, Украша
Одтею з найактуальнШих проблем за вирощування Kponie е зниження гх pe3ucmenmnocmi, що зумовлено поширенням окремих твазшних захворювань, передуем цистицеркозу, який викликаеться личинковою cmadieK* Cysticercus pisiformis статевозртог цестоди Taenia pisiformis. До^дження проведено на 38 кролях-самцях 3-4-мкячного в1ку, масою тта 3,5-4,0 кг калiфорнiйсько'i породи вШбраних за принципом аналогiв. Тварин утримували в стчастих одноярусних клтках у примщент, згiдно з чинними ветеринарно-саттарними нормами. Тварини були подтет на двi групи: контрольт тварини (здоровi тварини), що отримували збалансований стандартний гранульований комбжорм i воду без обмеження; до^дш (хворi тварини), ят крм стандартного гранульованого комбжорму з водою, додатково, споживали прив 'жене сто. Шсля взяття кровi проводили забш та вiзyально ви-значали ктьмсть цистицеркозних мiхyрiв у кролiв. Визначення фагоцитарног акmuвносmi нейтрофШв здшснювали з додаванням стандартизованого до 2 млрд/мл завису добовог культури E. соИ 055К59 № 3912/41. Бактерицидну активтсть сироватки кровi визначали методом Смiрновоi О.В. та Кузъмтог Т.А. за вiдношенням мтробног тест-культури E. соИ 055К59 № 3912/41. Лiзоцuм-ну активтсть сироватки кровi визначали нефелометричним методом за Дорофейчуком В.Г. за вiдношенням до мтробног тест-культури Micrococcus luteus АТСС9341. Циркулюючи iмyннi комплекси визначали за допомогою полiеmuленглiколю в боратному бyферi (рН 8,4). При вивченн фагоцитарног акmuвносmi виявлено, що у клЬжчно хворих тварин вона нижча, тж у здорових вдпо-вiдно 41,82 ± 1,51% проти 47,38 ± 1,10%, P < 0,01). Основы клтини, як1 беруть участь у фагоцumозi е лейкоцити, зокрема нейт-рофти та еозинофти. Низький показник фагоцитарног акmuвносmi свiдчumь про приг^чений фагоцитоз в органiзмi тварин, хворих на цистицеркоз кролiв. Фагоцитарне число у кровi кролiв до^дног' групи вiрогiдно було нижче на 0,51 одинищ (P < 0,05) порiв-няно з контролем i корелювали з показником фагоцитарног акmuвносmi. Важливою ланкою тунШету е показники бактерицидног та лiзоцuмноi акmuвносmi сироватки кровi. Низька бактерицидна активтсть сироватки кровi на 12,88% (P < 0,01) та лiзоцuмна активтсть у кролiв, хворих на Cysticercus pisiformis, також свiдчumь про послаблення факmорiв неспецuфiчноi природногрезисте-нmносmi оргатзму. Аналiзyючu рiвень циркулюючих шунних комплекЫв, ми встановили високий рiвень середнх (9,14 ± 0,40 проти 5,58 ± 0,50) та дрiбнuх (9,21 ± 1,35 проти 4,64 ± 0,68) Ц1К за цистицеркозног твазп вiдповiдно в 1,64 (P < 0,01) та 1,98 разу (P < 0,001) проти контролю. Це свiдчumь про пригтчення iмyнобiологiчно'i акmuвносmi оргатзму кролiв вна^док з'еднання спе-цuфiчнuх антитт з продуктами обмн гельмiнmiв.
Ключовг слова: фагоцитарна, лiзоцuмна та бактерицидна активтсть, Ц1К, цистицеркозна iнвазiя, Cysticercus pisiformis, кроль
Вступ
PiBeHb природно! резистентносл характеризуе стушнь слйкосл оргашзму до захворювань, на який впливають таш чинники, як вш тварини, пори року, умови годiвлi та утримання (Drouet-Viard & Fortun-Lamothe, 2002; Kosenko et al., 2004; Jeklova et al., 2007). До показнишв природно! резистентносл вщно-сять фагоцитарну актившсть нейтрофшв, бактерицидну актившсть сироватки кровi i лiзоцимну актившсть сироватки кровi (Das et al., 2004; Blach-Olszewska & Jerzy, 2007).
Схильшсть тварин до захворювання та характер його переб^ регулюеться рiвнем природно! резистентносл (Franci et al., 1996; Dasso & Howell, 1997; Maslianko et al., 2011). Основою iмунно!' системи е фагоцитарш властивосл нейтрофшв, бактерицидна актившсть сироватки кров^ iмуноглобулiни та Т- i В-лiмфоцити (Mannapova & Podushkina, 2001; Haitov & Pinegin, 2005).
Одшею з найактуальшших проблем за вирощування кролiв е зниження !хньо! резистентносл, що зумовлено поширенням окремих швазшних захворювань, передуам цистицеркозу, який викликаеться личинковою стащею Cysticercus pisiformis статевозрь ло! цестоди Taenia pisiformis. Щд час мнрацп онкос-фер через слизову оболонку воротною веною або лiмфатичними судинами до печшки та шших оргашв i тканин вщбуваються суттевi змши. Через 26 дшв бшьшють цистицершв проникають через серозний покрив печшки i випадають у черевну порожнину, прикршлюються до сальника, попереково! або тазово! частини прямо! кишки, рвдше - на очеревиш i плевр^ де через 2-2,5 мюяця вони досягають швазшно! стадп. Пгд час м^аци личинкових форм цистицеркозу впливають на природну резистентшсть, але стушнь цього впливу на сьогодш науковцями в повнш мiрi не
описана, тому залишаеться актуальним i потребуе глибшого вивчення.
Метою роботи було проаналiзувати впив цистице-ркозно! iнвазii на показники неспецифiчноi реактив-ностi органiзму кролiв. Щоб досягти поставлено! мети, треба було розв'язати дешлька завдань: визна-чити фагоцитарну актившсть, фагоцитарний шдекс i фагоцитарне число; дослвдити бактерицидну та лiзо-цимну активностi; встановити Ц1К.
Матерiали i методи дослiджень
Робота виконувалась впродовж 2016 року. Досль дження проведено на 38 кролях-самцях 3-4-мюячного вiку, масою тiла 3,5-4,0 кг калiфорнiйськоi' породи вiдiбраних за принципом аналопв у кролiвницькому господарствi ТОВ "Олбест" Днiпропетровськоi облас-тi. Тварин утримували в стчастих одноярусних клгг-ках у примiщеннi, згiдно з чинними ветеринарно-санiтарними нормами. Тварини були подшеш на двi групи: контрольш тварини (здоровi тварини), що отримували збалансований стандартний гранульова-ний комбжорм i воду без обмеження; дослщш (хворi тварини), яш, крiм стандартного гранульованого комбжорму з водою, додатково споживали прив'ялене сiно. Зразки кровi у кролiв ввдбирали вранцi, з крайо-во! вушно! вени. Пiсля взяття кровi проводили забiй та вiзуально визначали шльшсть цистицеркозних мiхурiв у кролiв.
Лабораторнi дослвдження проводили в лаборатори кафедри паразитологи та ветсанекспертизи Дншровського державного аграрно-економiчного унiверситету.
Визначення фагоцитарно! активносл нейтрофiлiв (Lapovets et al., 2008; Vlizlo et al., 2012) здшснювали з додаванням стандартизованого до 2 млрд/мл завису добово! культури E. ooli 055К59 № 3912/41. У кожному мазку шдраховували 100 нейтрофшв. В
HayKoBHH BicHHK .HyBME iMeHi C.3. l®H^Koro. Cepia: BeTepHHapHi HayKH, 2019, t 21, № 94
aKocri noKa3HHKiB $aгoцнтoзy BH3Hananu $агoцнтарнy aKTHBHicTb 3a KinbKicTK aKTHBHHx neнкoцнтiв 3 100 nigpaxoBaHHx (%). ®aгoцнтapннн iHgeKc (®I) - 3a KinbKicTK $aгoцнтoвaннx MiKpo6HHx Tin, ^o npunagae Ha ogHH aKTHBHHH Hempo^in i xapaKTeproye noraHHaKwy 3gaTHicTb $aгoцнтiв. ®aгoцнтapнe nucno (®U) - KinbKicTb $aгoцнтoвaннx MiKpoÖHHx Tin Ha 100 nigpaxoBaHHx Hempo^iniB.
Eaктepнцнgнy aKTHBHicTb cHpoBaTKH KpoBi BH3Ha-
nanu MeTogoM CMipHoBoi' O.B. Ta Ky3bMiHoi' T.A. 3a BigHomeHHHM MiKpoÖHoi Tecr-Kynbrypu E. coli 055K59 № 3912/41 (Vlizlo et al., 2012).
.Пiзoцнмнy aKTHBHicTb cHpoBaTKH KpoBi BH3Hananu He^enoMeTpuHHHM MeTogoM 3a ^opo^ennyKoM B.r. (Dorofejchuk, 1968) 3a BigHomeHHaM go MiKpoÖHoi' TecT-KynbTypu Micrococcus luteus ATCC9341.
Bu3HaneHHa piBHa цнpкynккннx iMyHHHx KoMnneK-ciB (ЦIК) npoBogunu MeTogoM gH^epeH^noBaHoi npe-
npu BHBneHHi $aгoцнтapнoi aKTHBHocTi BuaBneHo, ^o y KniHinHo xBopHx TBapHH BoHa HH®^a, Hi® y 3gopoBHx (BignoBigHo 41,82 ± 1,51% npoTH 47,38 ± 1,10%, P < 0,01). OcHoBHi KniTHHH, aKi öepyTb ynacrb y $aгoцнтoзi e neнкoцнтн, 3oKpeMa Hempo^inu Ta eo3HHo$inH (Perederij et al., 1995; Maslianko & Krav-tsiv, 2007; Khariv & Hutyi, 2017; Khariv et al., 2018). HH3bKHH noKa3HHK $aгoцнтapнoi aKTHBHocTi cBig^HTb npo npH-m^HUM $ai^HTO3 b opгaнiзмi TBapHH, xBopHx Ha цнcтнцepкoз KponiB.
®aгoцнтapнe nucno y KpoBi KponiB gocnigHoi' гpyпн BiporigHo 6yno HH®^e Ha 0,51 ogHHH^ (P < 0,05) nopiBHaHo 3 KoHTponeM i KopenKBanu 3 noKa3HHKoM $aгoцнтapнoi' aKTHBHocTi. Ba®nHBoK naHKoK iMyHiTeTy e noKa3HHKH 6aктepнцнgнoi' Ta niзoцнмнoi' aKTHBHocTi cHpoBaTKH KpoBi (Maslianko, 1999; Vishur et al., 2015). HH3bKa 6aктepнцнgнa aKTHBHicTb cHpoBaTKH KpoBi Ha 12,88% (P < 0,01) Ta niзoцнмнa aKTHBHicTb y KponiB, xBopHx Ha Cysticercus pisiformis, TaKo® cBignaTb npo nocna6neHHa ^aKTopiB нecпeцн$iннoi npupogHoi pe3HcTeHTHocTi opгaнiзмy.
PiBeHb gpiÖHHx UIK, aKi nepeBa®anH b KpoBoo6ky, Ta cepegHix ЦIK cyTTeBo pi3HHBca y xBopHx TBapHH nopiBHaHo 3i 3gopoBHMH (pHc. 1). 3a $i3ionorinHHx yMoB npHcyTHicTb цнpкynккннx iMyHHHx KoMnneKciB y pigHHax e ogHHM i3 npoaBiB iMyHHoi BignoBigi opгaнiзмy KponiB Ha Hagxog®eHHa aнтнгeнiв Ta Ba®nHBHM hhhhhkom, ^o 3a6e3nenye iMyHiTeT (Parahonskij, 2006).
цнпiтaцii b 3,5% Ta 7,0% po3HHHi nonieTHneHraiKonK 3 MoneKynapHoK MacoK 6000 ganbToH (Franci et al., 1996).
npu poöoTi 3 TBapHHaMH goTpuMyBanuca внмoг "GBponencbKoi KoHBeH^i ^ogo 3axucTy xpeöeTHHx TBapHH, aKi BHKopucTOByKTbca b eKcnepuMemi Ta iH-mux HayKoBHx ^nax" (Стpac6ypг, 18.03.1986 p.). Cra-THcTHHHy o6po6Ky eKcnepuMeHTanbHHx pe3ynbTaTiB gna BH3HaneHHa 6ioMeTpuHHHx noKa3HHKiB (cepegHi 3HaneH-Ha Ta ix noxu6KH, nopiBHaHHa cepegHix 3HaneHb 3a Kpu-TepieM CTbKgeHTa) 3gincHKBanH 3 BHKopHcraHHaM пpoгpaмн Microsoft Excel-07.
Pe3ymTaTM Ta ix oßroBopeMMH
lMyHo6ionoriHHHH cTaTyc opraHi3My KponiB xapaKTepu3yKTb noKa3HHKH нecпeцн$iннoi
pe3HcTeHTHocri (Ta6nuua 1).
) EaKTepHuugHa .Hi3ouHMHa _aKTHBHicTb, %_aKTHBHicTb, %
0,12 39,81 ± 2,29 17,48 ± 1,61
0,15* 26,93 ± 3,03** 16,78 ± 1,41
9,14" 9.21»**
L,IK,3,5% UIK, 1%
Phc. 1. PißCHb unpKy.ik)k)lih\ iMyHHHx KOMiuieKciß 3a цнcтнцepкoзнoi iHBa3ii y KponiB
AHani3yKHH piBeHb цнpкynккннx iMyHHHx KoMnneKciB, MH BcTaHoBHnH BHcoKHn piBeHb cepegHix (9,14 ± 0,40 npoTH 5,58 ± 0,50) Ta gpi6HHx (9,21 ± 1,35 npoTH 4,64 ± 0,68) ЦIK 3a цнcтнцepкoзнoi iHBa3ii BignoBigHo b 1,64 (P < 0,01) Ta 1,98 pa3y (P < 0,001) npoTH KoHTponK. ^ cBig^HTb npo npHraineHHa iMyHo6ionoriHHoi aKTHBHocTi opгaнiзмy KponiB BHacnigoK 3'egHaHHa cпeцн$iнннx aHTHTin 3 npogyKTaMH o6MiHy renbMiHTiB.
BuCMOBKM
BuaBneHo, ^o y KnirnnHo xBopux TBapHH $aгoцнтapнoi aKTHBHocTi BH^a, Hi® y 3gopoBHx (BignoBigHo 41,82 ± 1,51% npoTH 47,38 ± 1,10%, P < 0,01), npu цbOмy ^an^urapHe nucno y KpoBi цнx KponiB вipoгigнo 6yno HH®^e Ha 0,51 ogнннцb
Тa6^мцн 1
noKa3HHKH нecпeцн$iннoi pe3ucTeHTHocTi opгaнiзмy KponiB( M ± m )
rpynu TBapHH Oarouim^m , . (o
r aKTHBHicTb, % v y v
3gopoBi (Komp^L) 47 ± ! 8,29 ± 0,25 3,92 ±
n = 24
XBopi (gocnig) 41,82 ± 1,51** 8,22 ± 0,42 3,41 ±
n = 14
npuMimKa:* P < 0,05, **P < 0,01 nopiBHaHo 3i 3gopoBHMH TBapHHaMH
HayKoBHH BicHHK .HHyBME iMeHi C.3. I^H^Koro. Cepia: BeTepHHapHi HayKH, 2019, t 21, № 94
(P < 0,05) nopiBHaHO 3 Kompo^eM. Hu3bKa 6aктepнцнgнa aKTHBHicTb cupoBaTKH KpoBi Ha 12,88% (P < 0,01) y KponiB, XBopHX Ha Cysticercus pisiformis, TaKo® CBig^HTb npo noc^a6fleHHa ^aKTopiB нecneцн$iннol npupogHoi pe3ucTeHTHocTi opraHi3My.
BcTaHoBH^H bhcokhh piBeHb cepegHix Ta gpi6HHx ЦIК 3a цнcтнцepкoзнol iHBa3ii BignoBigHo b 1,64 (P < 0,01) Ta 1,98 pa3y (P < 0,001) npoTH Kompo™, mo cBig^HTb npo npurmneHHa iMyHo6ionoriHHoi aKTHBHocTi opraHi3My KponiB BHacmgoK 3'egHaHHa cneцн$iнннх aHTHTin 3 npogyKTaMH o6MiHy re^bMimiB.
nepcnexmueu nodanbwux docnidwenb. BroHaneHHa 3MiH piBHa iMyHorao6ymmB A,G, M 3a цнcтнцepкoзнol
iHBa3ii.
References
Blach-Olszewska, Z., & Jerzy, L. (2007). Mechanisms of over-activated innate immune system regulation in autoimmune and neurodegenerative disorders. Neuropsychiatr Dis Treat, 3(3), 365-372. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19300567. Das, A., Gupta, M.K., & Saxena, R.K. (2004). Enhanced activation of mouse NK cells by IL2 in the presence of circulating immune complexes. Current science, 87(6), 780-783. Dasso, J.F., & Howell, M.D. (1997). Neonatal appendectomy impairs mucosal immunity in rabbits. Cellular Immunology. 182(1), 29-37. doi: 10.1006/cimm.1997.1216. Dorofejchuk, V.G. (1968). Lizocimnaja aktivnost' syvorotki krovi. Laboratornoe delo, 1, 28-34 (in Russian).
Drouet-Viard, F.I., & Fortun-Lamothe, L. (2002). The organisation and functioning of the immune system. particular features of the rabbit. Review. World Rabbit Science. 10, 15-23. doi: 10.4995/wrs.2002.472. Franci, O., Amici, A., Margarit, R., Merendino, N., & Piccolella, E. (1996). Influence of thermal and dietary stress on immune response of rabbits. Journal of Animal Science, 74(7), 1523-1529. doi: 10.2527/1996.7471523x. Haitov, R.M., & Pinegin, B.V. (2005). Sovremennye predstavlenija o zashhite organizma protiv infekcii. Immunologija, 1, 61-64 (in Russian). Jeklova, E., Leva, L., Kudlackova, H., & Faldyna, M. (2007). Functional development of immune response in rabbits. Veterinary Immunology and Immunopathology, 118(3-4), 221-228.
doi: 10.1016/j.vetimm.2007.05.003. Khariv, I., Gutyj, B., Hunchak, V., Slobodyuk, N., Vynyarska, A., Sobolta, A., Todoriuk, V., & Seniv, R. (2017). The influence of brovitatoxide in conjunction with milk thistle fruits on the immune system of turkeys for eimeriozic invasion. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(73), 163168. doi: 10.15421/nvlvet7334.
Khariv, M., Gutyj, B., Ohorodnyk, N., Vishchur, O., Khariv, I., Solovodzinska, I., Mudrak, D., Grymak, C., & Bodnar, P. (2017). Activity of the T- and B-system of the cell immunity of animals under conditions of oxidation stress and effects of the liposomal drug. Ukrainian Journal of Ecology, 7(4), 536-541. doi: 10.15421/2017_157.
Khariv, M.I., & Hutyi, B.V. (2017). Dynamika fahot-sytarnoi aktyvnosti neitrofiliv u shchuriv za umov oksydatsiinoho stresu ta dii liposomalnoho preparatu. Biolohiia tvaryn, 19(1), 119-124.
doi: 10.15407/animbiol19.01.119 (in Ukrainian).
Kosenko, M., Kotsiumbas, I., & Kosenko, Yu. (2004). Kontrol vplyvu veterynarnykh likarskykh zasobiv na stan imunitetu tvaryn. Veterynarna medytsyna, 1, 4345 (in Ukrainian).
Lapovets, L.Ye., Lutsyk, B.D., Lebed, H.B., & Akimova, V.M. (2008). Posibnyk z laboratornoi imunolohii. Lviv (in Ukrainian).
Mannapova, R.R., & Podushkina, M.A. (2001). Imunnaja sistema pushnyh zverej i krolikov. Sovremennye imunnomorfologicheskie problemy razvitija zhivotnyh pri associativnyh infekcionno-invazionnyh zabolevan-ijah i ispol'zovanie dlja ih profilaktiki biologicheski aktivnyh produktov pchelovodstva. M. Sbornik nauchnyh trudov, 296-311 (in Russian).
Maslianko, R.P. (1999). Osnovy imunolohii. Lviv (in Ukrainian).
Maslianko, R.P., & Kravtsiv, Yu.R. (2007). Funktsional-na aktyvnist neitrofilnykh hranulotsytiv u protyin-fektsiinomu zakhysti tvaryn. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT. 9(33), 185-193 (in Ukrainian).
Maslianko, R.P., Kurtiak, B.M., & Pundiak, T.O. (2011). Imunorehuliatsiia v systemi mikroflora shlunkovo-kyshkovyi trakt. Naukovyi visnyk LNUVM ta BT imeni S.Z. Gzhytskoho, 13, 4(50), 268-275 (in Ukrainian).
Maslianko, R.P., Oleksiuk, I.I., & Padovskyi, A.I. (2001). Metodychni rekomendatsii dlia otsinky ta kontroliu imunnoho statusu tvaryn. vyznachennia faktoriv nespetsyfichnoi rezystentnosti, klitynnykh i humoral-nykh mekhanizmiv imunitetu proty infektsiinykh zakhvoriuvan. Lviv (in Ukrainian).
Parahonskij, A.P. (2006). Cirkulirujushhie immunnye kompleksy na pozdnih stadijah saharnogo diabeta. Sovremennye naukoemkie tehnologii, 1, 79-89 (in Russian).
Perederij, V.G., Zemskov, A.M., & Bychkov, N.G. (1995). Immunnyi status, principy ego ocenki j korrekcii immunnyh narushenij. Kiev (in Russian).
Vlizlo, V.V., Fedoruk, R.S., & Ratych, I.B. (2012). La-boratorni metody doslidzhen u biolohii, tvarynnytstvi ta veterynarnii medytsyni. Dovidnyk. za red. Vlizla, V.V. Lviv. SPOLOM (in Ukrainian).
Vishur, O.I., Hutyi, B.V., Hufrii, P.F., & Khariv, I.I. (2015). Imunnyi status, sposoby opinky i metopy korektsii u teliat rannoho viku. Monohrafiia. Lviv, SPODOM (in Ukrainian).
