CC BY
11
Науковий в^ник Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького.
CepiH: Вeтeринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9304 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:612.015.3:612.129:636.4
Metabolic profile and content of the connective tissues' biopolymers in the blood serum of service boars at the different regime of reproductive loading
O.P. Timoshenko1, G.V. Vikulina1, D.V. Kibkalo1, I.G. Moraru2
'Kharkiv state zooveterinary academy, Kharkiv, Ukraine 2"Agroinvestgroup", Odessa, Ukraine
Article info
Received 19.01.2019 Received in revised form
27.02.2019 Accepted 28.02.2019
Kharkiv state zooveterinary academy, Mala Danilivka, Dergachi district, Kharkiv region, 62341, Ukraine. Tel.: +380(5763)57-473. E-mail: vgv.14.vet@gmail. com; diagnost_96@gmail. com
"Agroinvestgroup ", Odessa region, Odessa, Primorsky district, Fransuzky Bulvar, 66/1, 65009, Ukraine.
Timoshenko, O.P., Vikulina, G.V., Kibkalo, D.V., & Moraru, I.G. (2019). Metabolic profile and content of the connective tissues' biopolymers in the blood serum of service boars at the different regime of reproductive loading. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(93), 21-26. doi: 10.32718/nvlvet9304
It is necessary to carry out not only the evaluation of sexual activity of breeder boars and the quality of their sperm, but carefully investigate the metabolic status by laboratory methods during the medical examination. It helps to determine the optimal parameters for the implementation of the reproductive potential of the breeder boars. Biochemical methods of research can establish imbalance in metabolism, the nature and localization of cytolytic processes by the degree of enzymes activity in serum. However, in order to detect inflammatory or destructive changes in the connective tissue structures, in particular the musculoskeletal system, the most informative indexes will be biopolymers of the connective tissue - glycoproteins and proteoglycans. The results of a complex examination of clinically healthy breeder boars with different regime of their production use, which includes an extended set of biochemical tests with the determination of glyco-protein, chondroitin sulfate, total glycosaminoglycans and their fractions, are presented in this paper. It was found that the level of such parameters as the total protein and its fractions, urea, aspartate and alanine aminotransferase activity, and the MB fraction of creatine phosphokinase did not have any significant differences. For breeder boars that were used in reproductive events irregularly (group I), there was an indicative higher level of creatinine and glycosaminoglycans. In animals with regular use as the herd (group II), the level of creatinine and fractions of glycosaminoglycans (GAG) was lower, but there was an increasing in cholesterol, p-lipoproteins, and activity of total creatine phosphokinase. The probable difference in these indicators can be explained by the difference in the intensity of the energy metabolism processes in muscle tissue. Indeed, during long-term hard work of skeletal muscles, not only glycogen stores are used, but also the use of lipids is of great importance. In addition, the raising of cholesterol and p-lipoproteins may be due to their active involvement in the synthesis of steroid hormones. Increasing the activity of total creatine phosphokinase in blood serum of animals with the intensive use in technology probably is the evidence of severe physical activity and the development of destructive processes in muscle tissue (hyperenzymemia is detected in early stages of myopathy). The absence of the most inflammatory processes was evidenced by the unchanged level of serum glycoproteins, which are known as the acute phase tests. Differences in the parameters of the state of connective tissue were determined at the levels of general GAG, their I and III fractions (chondroitin-6-sulfate and heparan sulfate, respectively). In the first group of boars, there was a higher level of I fraction of GAG, that indicated a significant load on the joints' cartilages and the gradual development of destructive processes in them. About the III fraction of GAG, an increasing of their blood content could indicate the reaction of the vascular flow, changes in ventilation of the lungs, the course of anti-inflammatory processes in animals with the appearance of intense physical activity.
Key words: boars, intensity, reproduction, glycosaminoglycans, creatine phosphokinase, lipids.
Метаболiчний профиль та вмкт бiополiмерiв сполучноУ тканини в сироватцi кров1 кнурiв-плiдникiв за рiзного режиму репродуктивного навантаження
О.П. Тимошенко1, Г.В. Вшулша1, Д.В. Юбкало1, 1.Г. Морару2
'Харювська державна зооветеринарна академiя, м. Харюв, Украгна 2 "Агрошвестгруп ", м. Одеса, Украгна
Для встановлення оптимальных параметр1в реалгзацИ репродуктивного потенщалу кнургв-плгднитв потр1бно проводити не ттъки оцтку його статевог активност1 та якост1 сперми, а й ретельно дослгджувати метабол1чний статус за допомогою лабо-раторних методгв тд час диспансеризацИ. БгохШгчними методами досл1дження можна встановити дисбаланс в обмтах речовин, характер та локал1защю цитолШичних процес1в за ступенем активност1 ензимав у сироватщ кровг. Але з метою виявлення запа-льних чи деструктивних змт у сполучно-тканинних структурах, зокрема опорно-руховому апарат1, найбтьш тформативними показниками будуть бюполтери сполучног тканини - глжопротети та протеоглжани. У данш робот1 наведет результати комплексного обстеження клгтчно здорових кнургв-плгднитв 1з ргзним режимом виробничого використання, до якого увшшов розши-рений комплекс бюхШ1чних тест1в 1з визначенням р1вня глтопротегтв, хондрогтинсульфатгв, загальних гл1козам1ногл1кан1в та гхшх фракцгй. Встановлено, що р1вень таких показнимв, як загальний бток та його фракщг, сечовина, активтсть аспартат- та алантамтотрансферази, МВ-фракци креатинфосфокнази не мали вгроггдних змт. Для кнургв-плгдникгв, що використовувалися у репродуктивних заходах нерегулярно (I група), був показовим больший р1вень креатитну та показнимв глжозамтоглжанограми. У тварин з регулярною технолог1ею використання як плгдникгв (II група) р1вень креатитну та фракцш гл1козам1ногл1кан1в (ГАГ) був нижчим, але в1дбувалося тдвищення р1вня холестеролу, р-лгпопротегтв, активност1 загальног креатинфосфоктази в сироватщ кров1. Вгроггдну р1зницю у цих показниках можна пояснити рЬзницею ступеня гнтенсивностг процеЫв енергетичного обмгну в м 'язовш тканит. Адже за довготривалог напруженог роботи скелетних м 'яз1в використовуються не ттьки запаси глтогену, а й великого значення набувае використання лШд1в. До того ж зростання холестеролу та Р-лгпопротегтв може бути насл1дком активного гх залучення до синтезу стерогдних гормотв. Шдвищення активност1 загальног креатинфосфокнази у сироватцг кровг тварин з гнтенсивною технологгею використання, найгмовгрШше, е свгдченням важког фгзичног роботи та розвитку деструктивних процеЫв у м'язовгй тканин (ггперферментемгя виявляеться на раншх стадгях мгопатгй). Про вгдсуттсть саме запальних процеЫв свгдчив незмгнений ргвень глгкопротегтв сироватки кровг, як1, як вгдомо, вгдносяться до гострофазових тестгв. Ргзницг в показниках стану сполучног тканини визначалися у ргвнях загальних ГАГ, гх I та III фракцгй (хондрогтин-6-сульфату та гепаран-сульфату вгдповгдно). У кнургв I групи був бтьшим ргвень I фракцгй ГАГ, що вказувало на значне навантаження на хрящг суглобгв та поступовий розвиток у них деструктивних процеЫв. Щодо III фракцИ ГАГ, тдвищення гг вмгсту в кровг могло свгдчити про реакцю судинного ргчища, змгни у вентиляцИ легень, перебгг протизапальних процеЫв у тварин при появг гнтенсивного фгзичного навантаження.
Ключовi слова: кнури, гнтенсивтсть, вгдтворення, глгкозамгноглгкани, креатинфосфошназа, лгтди
Вступ
Кнури-плвдники е дуже цшними тваринами як з позици економ1ки, так 1 продуктивного використання. В1домо, що 50% устху в досягненш максимальних показнишв заплвдненосп свиноматок та ефективносп ос1меншня залежить ввд яшсних показнишв сперми кнур1в-плвднишв (Нагепко et а1., 2010). Для збережен-ня статево! активносп та здоров'я кнур1в у перюд племшного використання служби необхщно регулю-вати !хне навантаження, тобто шльшсть маток, що ними оаменялися. Велике значення мае регулярне використання плщнишв. За дуже частих садок кнури виснажуються, у них перенапружуеться нервова система, сперма виробляеться з незршими сперм1ями (Н1орус'ку| et а1., 2012). Дуже ради садки, навпаки, знижують статев1 рефлекси, сперми у придатку ам'янишв старшть, пригшчуеться !х утворення. От-же, систематичне пом1рне використання кнур1в спри-яе шдтримщ нормального ф1зюлопчного стану та вр1вноваженого стану нервово! системи. Тож з цього приводу в науковш свгговш лтгератур1 бшьш1сть робгг присвячена визначенню ввдтворно! здатносп кнур1в-плщнишв, вивченню властивостей сперми та впливу на них зовшшшх (кимат, навколишне середовище, умови !х утримання 1 год1вл1) та внутршшх (генетич-
них) фактов (Kunavongkrit et al., 2005; Pinart & Puigmule, 2013; Savic et al., 2013; Knecht et al., 2014). Безсумшвно, умови навколишнього середовища (температура повггря, шсолящя, моцюн тощо) та гх пору-шення можуть провокувати стрес у кнурiв i це впли-вае на виробництво сперматозощв (Zasiadczyk et al., 2015). До того ж науковщ рiзних крагн дослцркують вплив рiзних бюлопчно активних речовин на спермо-продукцш та як1сть сперми i на цiй основi визнача-ють репродуктивнi здатностi кнурiв-плiдникiв (Horky et al., 2013; Bruveris et al., 2013; Petrujkic et al., 2014) Але, щоб оцiнити стан здоров'я тварини, зокрема ГГ репродуктивнi функцií, необхвдно проводити всебiчне обстеження та насамперед, оцiнювати метаболiчний профшь. Адже вiдтворна здатнiсть кнура-пл1дника та яшсть сперми залежать ввд функционального стану його органiв та систем, оцшити який можливо за використання лабораторного дослвдження кровi твари-ни.
Ввдомо, що кнури-плвдники досить часто хворшть на внутрiшнi незаразнi хвороби, зокрема серцево-судиннi та захворювання опорно-рухового апарату. Однieю з найпоширених причин вибраковування ремонтного молодняку, особливо кнурiв, е слабк1сть шнщвок (Rogozarski et al., 2014; Wang et al., 2018). Щорiчне вибракування з цiеí причини сягае на ком-
njeKcax 40% (Moraru, 2010). OTKe, go^jibHHM e npo-BegeHHH gocjigKeHb MeTa6omnHoro npo^ijM pi3HHx nopig KHypÎB-njigHHKiB 3ajeKHO Big yMOB yrpHMaHHH, CKjagy рaцiонy Ta cryneHH ^yH^ioHajbHoro HaBarna-KeHHH, ^o CTaHe OCHOBOM gja po3po6KH ygocKOHajeHOÏ MeTogHKH TepaneBTHHHoï gHcnaHceproaqiï. 3a gaHHMH jrrepaTypH, go^ïïbHo BKjMnaTH BH3HaneHH.a piBHH 3ara-jbHoro 6ima Ta CKjagoBHx npoTernorpaMH, piBHiB ceno-BHHH i KpeaTHHiHy, aKTHBHocri ajaHiH- (AjAT) i acnap-TaTaMiHOTpaHC$epa3H (AcAT), BMicTy rjiKonpoTeïHiB i xoHgpoÏTHHcyjb^aTiB (Timoshenko et al., 2010; Moraru & Vikulina, 2011). ToMy MeTOM po6oTH CTajo 3'acyBaHHH iH^opMaTHBHOCTi po3mupeHoro KOMnjeKcy 6ioxiMinHHx noKa3HHKÎB, ^o BKjMnae noKa3HHKH CTaHy cnojyHHOÏ TKaHHHH, nig nac gucnaHcepHoro o6cTeKeHHH KHypiB 3a pi3Horo peKHMy penpogyKTHBHoro HaBarna-
KeHHH.
MaTepia^ i MeTogu gocmg^eHb
06'eKTOM gocjigKeHHH 6ygu KHypH-njigHHKH (n = 14), BiKOM 10-12 Mic^iB, TaKHx nopig: Large white (n = 8), Maxter (n = 2), Landras (n = 2) Ta Pietrain (n = 2) 3 pi3HHM peKHMOM craTeBoro BHKopHcraHHa (I rpyna - n = 7 HeperyjapHe penpogyKTHBHe BHKopuc-TaHHa, II rpyna - n = 7 peryjapHe, imeHCHBHe penpogyKTHBHe BHKopHCTaHHa). TBapHH gocjigKyBajH 3arajbHO-KjiHinHHMH MeTogaMH Ta npoBogujH Big6ip 3pa3KiB KpoBi mjaxoM пyнкцiï op6iTajbHoro BeHO3Horo cuHycy 3 MeTOM OTpHMaHHH cupoBaTKH KpoBi. BapTO 3ayBaKHTH, ^o Ha nac npoBegeHHH gocjigiB y KHypiB 3a gaHHMH KjiHinHHx gocjigKeHb He BH^BjeHo o3HaK 6ygb-moro 3axBopMBaHHH.
Ha6opaTopHi gocjigKeHHH npoBogujH b yMoBax 6io-xiMinHoï ja6opaTopiï iHcTHTyTy naTojoriï xpe6Ta Ta cyrjo6iB iM. M.I. OmeHKa AMHy Ta KjiHiKo-giarHocTHHHoï ja6opaTopiï nn "AjBHc-Kjacc" m. Xap-KoBa. y cupoBa^i KpoBi BH3HanajH: BMicT 3arajbHoro 6ijKa Ta noro $paKqm, aKTHBHicTb AjAT Ta AcAT, KpeaTHH$oc$oKÎHa3H (K®K) Ta ïï MB-^pa^iü, BMicT cenoBHHH, KpeaTHHiHy, xojecTepojy, $paKqm 6ijipy6i-Hy, ß-jinonpoTerniB Ta rjMKo3H yrn^iKoBaHHMH MeTo-gHKaMH (Kamyshnikov, 2004; Vlizlo et al., 2012). TaKoK BH3HanajH piBeHb noKa3HHKiB, ^o xapaKTeproyMTb cTaH cnojyHHoï TKaHHHH: raiKonpoTerniB (3a MeTogoM O.n. fflTeHH6epr Ta -3.H. ,3,o^HKa), 3arajbHHx xoHgpoïTHH-cyjb^aTiB (XCT) - pea^ieM 3 pHBaHojoM Ta $pa^in rjiKo3aMiHorjiKaHiB (TAT) - pea^ieM 3 pe3oxHHoM
(Morozenko & Leont'jeva, 2016).
CTaTHcTHHHHH aHaji3 gaHHx 6yB 3grncHeHHH 3a go-noMoroM MoKjHBocTen Ta6jHHHoro пpoцecopy Microsoft Excel Ta nporpaMHoro naKeTy Statsoft Statistica 10.0. nopiBHaHHH rpyn na^effriB npoBogujH 3a napaMeTpHHHHM KpmepieM OrbMgeHTa (Glanc, 1998).
Peîy^bTaTH
BcTaHoBjeHo, ^o piBeHb rjMKo3H Ta $paKqm 6iji-py6iHy 3a cepegHiMH noKa3HHKaMH gocToBipHo He pi3HH-Bca y rpynax TBapHH (Ta6j. 1). Ha ogHaKoBoMy piBHi
також перебтав бшковий обмш, на що вказують piBHi гакопротешв, загального бшка, його фpакцiй та продукту шнцевого обмiну бiлка - сечовини ^ропдно1 piзницi мгж вказаними показниками не знайдено). Активнiсть АсАТ та АлАТ також не piзнилася, що вказуе на однакову функцiональну активнють клiтин печiнки та серцевого м'язу. Останне також пвдтвер-джуегься вщсутшстю вipогiдноï piзницi показника активностi МВ-фракци КФК (42,43 ± 6,23 та 54,00 ± 6,86 Од/л), що, як ввдомо, е бiльш специфiчною саме для мiокаpду. Поряд з тим у I груш виявлено вipогiд-но вищий вмiст креатиншу (до 171,52 ±
9.47 мкмоль/л), що у 1,26 разу вище (Р < 0,01), та у II груш - актившсть загальноï КФК (до 866,80 ± 111,01 Од/л), що у 1,62 разу вище (Р < 0,05).
Рiвень ß-лiпопpотеïнiв у тварин II групи був у
1.48 разу шдвищений поpiвняно з тваринами I групи й сягав значення 48,2 ± 2,69 г/л. Рiвень холестеролу також мав бшьше значення у II груш тварин (3,20 ± 0,07 ммоль/л, Р < 0,05), що корелюе бшьшим piвнем ß-лiпопpотеïнiв.
Таблиця 1
Показники сироватки кpовi кнуpiв-плiдникiв за piзно-го режиму репродуктивного навантаження (М ± m)
Показники I група (n = 7) II група (n = 7)
Глюкоза, ммоль/л 4,97 ± 0,18 4,94 ± 0,08
Глшзпрогеши, г/л 0,94 ± 0,01 0,93 ± 0,03
Загальний бшок, г/л 72,51 ± 1,90 75,01 ± 1,40
Альбумши, % 46,29 ± 1,07 45,69 ± 0,38
агглобулши, % 8,09 ± 0,23 8,06 ± 0,16
а2-глобулши, % 9,46 ± 0,68 8,53 ± 0,10
ß-глобулши, % 7,40 ± 0,29 7,93 ± 0,10
у-глобулши, % 28,77 ± 0,41 29,79 ± 0,50
Сечовина, ммоль/л 7,20 ± 0,09 6,99 ± 0,19
Креатинiн, мкмоль/л 171,52 ± 9,47*** 135,83 ± 6,07
АсАТ, Од/л 85,47 ± 11,77 147,08 ± 54,59
АлАТ, Од/л 58,02 ± 5,22 63,47 ± 7,36
КФК, Од/л 535,06 ± 50,86 866,80 ± 111,01**
КФК-МВ, Од/л 42,43 ± 6,23 54,00 ± 6,86
ß-лтопротеши, г/л 32,6 ± 1,74 48,2 ± 2,69****
Холестерол, ммоль/л 3,01 ± 0,05 3,20 ± 0,07**
БЫрубш заг., мкмоль/л 9,38 ± 0,71 8,17 ± 1,36
Бiлiрубiн прямий, мкмоль/л 1,97 ± 0,18 2,63 ± 0,58
ХСТ, г/л 0,21 ± 0,01 0,28 ± 0,04
Сума фракцш ГАГ, ум.од. 13,49 ± 0,23*** 11,70 ± 0,39
I -хондро!тин-6-сульфат 7,33 ± 0,54* 6,17 ± 0,19
II - хондроггин-4-сульфат 4,34 ± 0,29 4,21 ± 0,22
III - гепаран-сульфаг 1,83 ± 0,18*** 1,15 ± 0,11**
Примтка: * - Р < 0,1; ** - Р < 0,05; *** - Р < 0,01; **** - р < 0,001.
Bipon^o вищим y кнypiв I гpyпи 6ув вмicт зягя-льних ГАГ тa ïx III фpaкцiï (13,49 ± 0,23 тa 1,83 ± 0,18 ум.од., вiдпoвiднo Р < 0,01). Bиявленo тенденцiю до збiльшення I фpaкцiï ГАГ - 7,33 ± 0,54 ум.од.
Обгoвopeння
Як вщомо, eдиним джеpелoм енеpгiï для œopo-чення м'язiв cлyжить ATФ. Bora витpaчaeтьcя як в aктi cкopoчення, тяк i в aктi poзcлaблення м'язiв. Пiд Hac cкopoчення м'язiв iнтенcивнicть oбмiнy в них збiльшyeтьcя у 100-1000 paзiв. Пiдтpимaння тpивaлoï пpaцездaтнocтi м'язiв зyмoвлюe пocтiйне ввдновлення (pеcинтез) ATФ з тieю ж швидкютю, з якою вoнa ви-тpaчaeтьcя. Bмicт кpеaтинфocфaтy в м'язi у cтaнi cro-кою в cеpедньoмy у п'ять paзiв б№ший, шж ATФ. Зaпacy кpеaтинфocфaтy виcтaчae нa poбoтy м'язiв ще ^отягом не бiльше шж 5-6 текунд (для 30-100 cra-poчень). Tpивaлa м'язoвa poбoтa зaбезпечyeтьcя енеp-гieю глiкoлiзy. Для кopoткoтpивaлoï нaпpyженoï po6o-ти нacaмпеpед викopиcтoвyютьcя зaпacи глшогену, a для дoвгoтpивaлoгo фyнкцioнyвaння в^ бiльшoгo знaчення нaбyвae викopиcтaння ж^в (Tarasenko et al., 2007). Як вщомо, yтвopення кpеaтинiнy (концевого ^o^ray енеpгетичнoгo oбмiнy в м'язoвiй тганиш) зaлежить вiд мacи м'язiв тa в меншiй мipi ввд мacи тiлa. У нaшиx дocлiдженняx вcтaнoвленo, що у кнypiв I групи piвень кpеaтинiнy як пoкaзникa метaбoлiчнoï aктивнocтi cкелетнoï мycкyлaтypи вищий, шж у твя-pин II ^упи. Це вкaзye нa вiдcyтнicть пocтiйнoï енеp-гoзaбезпеченoï poбoти м'язiв, для якoï e дocтaтнiм збaгaчення м'язових волокон енеpгieю зa paxyнoк кpеaтинфocфaтy. У II гpyпi кнypiв piвень кpеaтинiнy нижчий, що cвiдчить ^о пеpевaжaння пpoцеciв aнaе-poбнoгo о^^ення глюкози пiд чac poзпaдy глжогену м'язiв, aдже caме цей ^o^c cyпpoвoджye дoвгoтpи-вaлy фiзичнy poбoтy.
У цитoплaзмi клiтин cкелетниx м'язiв cпocтеpiгa-eтьcя виcoкa кpеaтинкiнaзнa aктивнicть. Haпpиклaд, у людини aктивнicть КФК-ММ у cиpoвaтцi кpoвi OTano-вить 94-96% ввд зaгaльнoï aктивнocтi КФК, KK-MB -4-6 %, КФК-BB - aктивнicть cлiдoвa a6o не визнaчa-eтьcя (Chorna & Vysoc'kyj, 2013). Щдвищення ara™-нocтi зaгaльнoï КФК у cиpoвaтцi кpoвi зa paxyнoк зpocтaння aктивнocтi iзoфеpментy КФК-ММ зaлежить не тiльки ввд вaжкиx фiзичниx нaвaнтaжень, a й ввд poзвиткy в cкелетниx м'язax зaпaльниx тa деcтpyкти-вних пpoцеciв. Шдвищення aктивнocтi зaгaльнoï КФК у cиpoвaтцi кpoвi кнypiв-плiдникiв II гpyпи, га няшу думку, вкaзye нa те що це може бути газиком вяж-кoï фiзичнoï poбoти a6o пocтyпoвим poзвиткoм дте-тpoфiчниx ^оцеав у cкелетнiй мycкyлaтypi. Taкoж e дaнi, що звичaйнi клiнiчнi ^ояви зaxвopювaнь м'язiв - м'язoвa cлaбкicть, виcнaження тa бiль - можуть cпocтеpiгaтиcя як зa мioпaтiй, тaк i пiд чac пopyшення iннеpвaцiï. Бaгaтo фopм мioпaтiй cyпpoвoджyютьcя cпецифiчним зpocтaнням aктивнocтi КФК у cиpoвaтцi кpoвi, нa вiдмiнy вiд нейpoгенниx зaxвopювaнь м'язiв, зa яких пoдiбнi змiни звичaйнo вiдcyтнi. П1д чac ште-pпpетaцiï лaбopaтopниx дaниx необхвдно вpaxoвyвaти,
що нaйбiльш виcoкi величини гiпеpфеpментемiï вдя-eтьcя виявити га paraix cтaдiяx мioпaтiй. Пiзнiше, коли згачга чacтинa м'язoвoï ткaнини вже зaзнaлa пaтoлoгiчниx змiн тa бiocинтез КФК у м'язax зниже-ний, aктивнicть цього ензиму в cиpoвaтцi кpoвi тaкoж може бути зниженою (Dolgov & Men'shykov, 2012).
Бшьше половини xoлеcтеpoлy в opгaнiзмi (65%) зocеpедженo в неpвoвiй cиcтемi, столучнш ткaнинi тa м'язax (Kamyshnikov, 2004). B opгaнiзмi видiляють 2 фонду xoлеcтеpoлy: cтpyктypний (пpедcтaвлений вiльним xoлеcтеpoлoм плaзмaтичниx мембpaн) тa метaбoлiчнo aктивний (гетеpoгенний зa фpaкцiйним cклaдoм ефipoзв'язaний xoлеcтеpoл; вiн виявляeтьcя, в о^овному, у лiпoпpoтеïнax плaзми кpoвi, rapi гад-ниpкoвиx зaлoз, cypфaктaнтi легень). Хoлеcтеpoл, що мicтитьcя у c^aAi лiпoпpoтеïнiв, викopиcтoвyeтьcя для бiocинтезy жовчних к^лот, cтеpoïдниx гopмoнiв, вiтaмiнy D3, yтвopення нових плaзмaтичниx мембpaн клггин, що бyдyютьcя (Mejer & Harvi, 2007). У нaшиx дocлiдженняx piвнi xoлеcтеpoлy тa ß-лiпoпpoтеïнiв (лiпoпpoтеïнiв низькoï щiльнocтi) piзнилиcя зa ПОКЯЗ-нигами в обох гpyпax. Бiльший ïx piвень був у твapин II ^упи, що викopиcтoвyютьcя iнтенcивнo як плодники. Biдoмo, що дaнa фpaкцiя лiпoпpoтеïнiв вiдпoвiдae зa тpaнcпopт xoлеcтеpoлy в ткaнини. Отже, бiльшi piвнi лiпiдниx пoкaзникiв у твapин II гpyпи, яких ви-кopиcтoвyють iнтенcивнo у виpoбництвi, cпpoвoкoвa-m pеaкцieю пеpифеpiйниx ткaнин, зoкpемa м'язово1, тa яктивно зaлyчaютьcя до отт^зу бioлoгiчнo ara:™-них pечoвин, тaкиx як cтеpoïднi гopмoни.
Фyнкцioнaльне згачення пpoтеoглiкaнiв визнaчa-eтьcя влacтивocтями ГАГ, яш входять до 1хнього ^ляду, cтpyктypoю молекули, взaeмoвiднoшеннями ïx з волокнистими кoмпoнентaми i пoлягae пеpедoвciм у зaбезпеченнi тpoфiчнoï функци, яга зaлежить вiд io-нooбмiннoï a^^rocn ГАГ (Tarasenko, 2007). ^отео-гагани не лише pегyлюють picт i opienrauTO колягс-нових фiбpил, a й агабЫзують cтpyктypy волокон. Ta^ XCT e пеpвинними центpaми mi^anu мiнеpaлi-зaцiï кicткoвoï ткянини зa paxyнoк здaтнocтi зв'язyвaти ioни Са2+. Ocкiльки у гpyпax твapин roreas-ник II фpaкцiï ГАГ (xoндpoïтин-4-cyльфaт) був нa oднaкoвoмy piвнi, можга, тяким чином, виключити нaявнicть гатологи oпopнo-pyxoвoгo aпapaтy, зoкpемa кicткoвoï тганини, в цих твapин. Але виявлено тенде-нцiю до збiльшення I фpaкцiï ГАГ (xoндpoïтин-6-cyльфaт) у I г^уш кнypiв, що зумовлено згачним га-вaнтaженням нa xpящoвi пoвеpxнi cyглoбiв у кнypiв тa непpиcтocoвaнicтю дaнoï гpyпи плвднишв до штежи-вного нaвaнтaження з пocтyпoвим poзвиткoм гатоло-гiï cyглoбiв. Щодо III фpaкцiï ГАГ (rerapan-cyльфaти), вищий ïx piвень у cиpoвaтцi кpoвi кнypiв I гpyпи може бути pеaкцieю opгaнiзмy нa piзкi змiни iнтенcивнocтi викopиcтaння (коли стян cпoкoю пеpе-вaжae гад в^обничим викopиcтaнням). ^rapan-cyльфaти входять до c^a^ apтеpiaльнoï' cтiнки, cтpoми печшки, легень, взaeмoдiють з piзними бiлкa-ми, тим caмим пpиймaють yчacть у шиpoкoмy cпектpi фiзioлoгiчниx ^оцеав, тяких як клiтиннa aдгезiя, феpментaтивнa pегyляцiя, д1я цитoкiнiв тя in
(Salmivirta et al., 1996). Тобто тдвищення 1хнього вмюту в кров1 тварин може бути наслвдком змт арте-р1ального тиску, порушень вентиляци легень, проти-запальних процеав тощо.
Висновки
Встановлено, що у I груп1 кнур1в-пл1днишв за нерегулярного режиму репродуктивного використання ввдмшностями метабол1чного профшю були вищ1 р1вн1 креатитну та загальних глжозамшогакатв (за рахунок I та III 1х фракцш) пор1вняно з тваринами II групи. Це е сввдченням таких ф1зичних навантажень, для яких у скелетнш мускулатур! достатшм е переби енергетичного обмшу за рахунок креатинфосфату. Оск1льки у цш груп1 тварин вщсутне постшне гх ре-продуктивне використання, поява значного ф1зичного навантаження при садщ впливае на суглоби як стати-чну систему. Це пвдтверджуеться тдвищенням р1вня I фракци ГАГ - хондро1тин-6-сульфату. У II груп1 тварин, яких використовували регулярно та штенсивно як плщнишв, були вищими актившсть загально! креа-тинфосфокшази та р1вш показнишв лшвдного обм1ну - холестеролу та ß-лiпопротеíнiв (пор1вняно з тваринами I групи). Скелетна мускулатура е динамичною системою i постшш фiзичнi навантаження можуть супроводжуватися не тiльки збiльшенням 11 об'ему, а й поступовим розвитком деструктивних процеав. Для iнтенсивного режиму репродуктивного використання е необхщною велика шльшсть енерги, яка виробляти-меться не тшьки за рахунок креатинфосфату, а й при-скоренням процесiв глiкогенолiзу, глiколiзу та лшоль зу в мюцитах.
References
Bruveris, Z., Antane, V., Misane, I., Rimeicans, J., Lusis, I., Auzans, A., & Stonans, I. (2013). Effects of meldo-nium on sexual performance, sperm motility, testes morphology and blood biochemical markers in boars. Animal reproduction science, 136(4), 303-309. doi: 10.1016/j.anireprosci.2012.11.007. Chorna, I.V. & Vysoc'kyj, I.Ju. (2013). Klinichna enzymologija. Enzymodiagnostyka. Sumy. Sums'kyj derzhavnyj universytet (in Ukrainian). Dolgov, V.V., & Men'shikov V.V. (2012). Klinicheskaja laboratornaja diagnostika. Moskva: GJeOTAR-Media (in Russian).
Fedjajeva, A.S. (2018). Udoskonalennja umov utrymannja knuriv zakordonnoi' selekcii', vplyv mocionu na vyrobnyctvo spermy. Visnyk Poltavs'koi' derzhavnoi' agrarnoi' akademii', 1, 153-155. doi: 10.31210/visnyk2018.01.31 (in Ukrainian). Glanc, S. (1998). Mediko-biologicheskaja statistika.
Moskva: Praktika (in Russian). Harenko, M.I., Homyn, S.P., Krajevs'kyj, A.J., Stefanyk, V.Ju., Harenko, A.M., Voshhenko, I.B., & Chernenko, AA. (2010). Fiziologija, patologija ta biotehnika vidtvorennja svynej. S. "Kozac'kyj val" (in Ukrainian).
Hlopyc'kyj, V.P., Narizhnyj, O.G., Zasuha, Ju.V., & Gryshhenko, S.M. (2012). Osoblyvosti vykorystannja knuriv za potokovogo vyrobnyctva svynyny. Naukovyj visnyk Nacional'nogo universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannja Ukrai'ny, 179, 3946 (in Ukrainian).
Horky, P., Jancikova, P., & Zeman, L. (2013). The effect of a supplement of chromium (picolinate) on the level of blood glucose, insulin activity and changes in laboratory evaluation of the ejaculate of breeding boars. Acta Universitatis Agriculturae et Silviculturae Mendelianae Brunensis, 60(1), 49-56. doi: 10.11118/actaun201260010049.
Kamyshnikov, V.S. (2004). Spravochnik po kliniko-biohimicheskim issledovanijam i laboratornoj diag-nostike. Moskva: MEDpress-inform (in Russian).
Knecht, D., Srodon, S., & Duzinski, K. (2014). The influence of boar breed and season on semen parameters. South African Journal of Animal Science, 44(1), 1-9. doi: 10.4314/sajas.v44i1.1.
Kunavongkrit, A., Suriyasomboon, A., Lundeheim, N., Heard, T.W., & Einarsson, S. (2005). Management and sperm production of boars under differing environmental conditions. Theriogenology, 63(2), 657667. doi: 10.1016/j.theriogenology.2004.09.039.
Mejer, D., & Harvi, Dzh. (2007). Veterinarnaja laboratornaja medicina. Interpretacija i diagnostika. Moskva, Sofion (in Russian).
Moraru, I. (2010). Ekspluatacijni hvoroby knuriv-plidnykiv. Agroexpert, 6, 56-61 (in Ukrainian).
Moraru, I.G., & Vikulina, G.V. (2011). Udoskonalennja diagnostychnogo etapu dyspanseryzacii' knuriv-plidnykiv na suchasnyh promyslovyh kompleksah. Naukovyj visnyk veterynarnoi' medycyny, 8(87), 113116 (in Ukrainian).
Morozenko, D.V., & Leont'jeva F.S. (2016). Metody doslidzhennja markeriv metabolizmu spoluchnoi' tkanyny u klinichnij ta eksperymental'nij medycyni. Molodyj vchenyj, 2(29), 168-172 (in Ukrainian).
Petrujkic, B.T., Sefer, D.S., Jovanovic, I.B., Jovicin, M., Jankovic, S., Jakovljevic, G. & Anderson, R.C. (2014). Effects of commercial selenium products on glutathione peroxidase activity and semen quality in stud boars. Animal feed science and technology, 197, 194-205. doi: 10.1016/j.anifeedsci.2014.09.001
Pinart, E., & Puigmule, M. (2013). Factors affecting boar reproduction, testis function, and sperm quality. In Boar Reproduction. Springer, Berlin, Heidelberg, 109-202. doi: 10.1007/978-3-642-35049-8_4.
Rogozarski, D., Prokic, N., Bojkovski, J., & Vasiljevic, T. (2014). Health Status of Boars Used in Reproduction. Bulletin of the University of Agricultural Sciences & Veterinary Medicine Cluj-Napoca. Veterinary Medicine, 71(2), 427-431. doi: 10.15835/buasvmcn-vm:10694.
Salmivirta, M., Lidholt, K. & Lindahl, U. (1996). Heparan sulfate: A piece of information. FASEB J, 10, 12701279. doi: 10.1096/fasebj.10.11.8836040. ^
Savic, R., Petrovic, M., Radojkovic, D., Radovic, C., Parunovic, N., Pusic, M., & Radisic, R. (2013). Varia-
bility of ejaculate volume and sperm motility depending on the age and intensity of utilization of boars. Biotechnology in Animal Husbandry, 29(4), 641-650. doi: 10.2298/bah1304641s. Tarasenko, L.M., Grygorenko, V.K., & Neporada, K.S. (2007). Funkcional'na biohimija. Vinnycja: Nova Knyga (in Ukrainian). Timoshenko, O.P., Vikulina, G.V., & Moraru, I.G. (2010). Metabolichnyj profil' knuriv-plidnykiv riznyh porid. Naukovyj visnyk veterynarnoi' medycyny, 5(78), 174-178 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. et al. (2012). Laboratorni metody doslidzhen' u biologii', tvarynnyctvi ta veterynarnij medycyni. dovidnyk. L'viv: SPOLOM (in Ukrainian).
Wang, C., Li, J.L., Wei, H.K., Zhou, Y.F., Tan, J.J., Sun, H.Q., & Peng, J. (2018). Analysis of influencing factors of boar claw lesion and lameness. Animal Science Journal, 89(5), 802-809. doi: 10.1111/asj.12974.
Zasiadczyk, L., Fraser, L., Kordan, W., & Wasilewska, K. (2015). Individual and seasonal variations in the quality of fractionated boar ejaculates. Theriogenology, 83(8), 1287-1303. doi: 10.1016/j.theriogenology.2015.01.015.
