CC BY
7
Науковий в1сник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш 1меш С.З. Гжицького.
Сер1я: Ветеринарш науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.32718/nvlvet9409 http://nvlvet.com.ua
UDC 619:612.821:612.128:636.4
Dynamics of total protein content in blood of sows depending on peculiarities of nervous system activity
R. Postoi, V. Karpovskyi, O. Danchuk, D. Kryvoruchko
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 28.03.2019 Received in revised form
29.04.2019 Accepted 30.04.2019
National University oof Life and Environmental Sciences of Ukraine, Heroyiv Oborony Str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-050-386-56-51 E-mail: ruslana-postoy@meta.ua
Postoi, R., Karpovskyi, V., Danchuk, O., & Kryvoruchko, D. (2019). Dynamics of total protein content in blood of sows depending on peculiarities of nervous system activity. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(94), 51-56. doi: 10.32718/nvlvet9409
The article presents the results of studies on the dynamics of total protein content in blood serum of sows depending on the cortical and vegetative mechanisms oof regulation under exposure to technological stimulus. Experiments were carried out on 3 years old pigs of large white breed. Types of higher nervous activity in pigs were determined using method of conditioned food reflexes. According to the studying of conditioned reflex activity 4 experimental groups were formed, 5 animals in each. The 1~st group consisted of sows with strong balanced mobile, the 2nd — strong balanced inert, the 3~rd — strong unbalanced, and the 4'th — weak types of higher nervous activity. Then in experimental animals we studied the tone of the auto-nomic nervous system using trygeminovagal test, by the results of which we formed 3 experimental groups (normotonics, sympathicotonics, vagotonics), 5 animals in each. Before exposure to technological stimulus and in 1, 3, 7, 14 and 28 days after its impact, blood samples were taken for biochemical studies in all experimental animals. Before exposure to technological stimulus content of total protein in swine blood serum between animals with strong types of higher nervous activity did not differ significantly. Animals with weak type of higher nervous activity had lower level of this metabolite than animals with strong balanced mobile type. After exposure to technological stimulus the total protein level in swine blood serum significantly decreased. In sows with strong balanced mobile type, the content of total protein starting from the 7-h day after exposure to technological stimulus returned to values that were before stress factor impact. At the same time, in sows with weak type of higher nervous activity, the level of total protein in blood returned to the reference values only in 28 days after exposure to technological stimulus. The basal level of total protein in blood serum in pigs with different tone of autonomic nervous system didn't differ significantly. In sows normotonics was found a significantly higher content of total protein in blood serum than in sows vagoton-ics and sympathicotonics during first week after exposure to stress factor.
Key words: pigs, types of higher nervous activity, autonomic nervous system, blood, total protein, stress.
Динамжа вмшту загального бшка в кров! свиноматок залежно вщ особливостей дiяльностi нервовоУ системи
Р.В. Постой, В.1. Карповський, О.В. Данчук, Д.1. Криворучко
Нацюналъний ушверситет бюресурЫв i природокористування Украгни, м. Кигв, Украгна
У статтi наведено резулътати досл!дженъ динамжи eMicmy загалъного быка в сироватц кров! свиноматок залежно eid кор-тико-вегетативних механ!зм!в регуляцп за умови дп технолог!чного подразника. Достди проводили на свиноматках великоi бЫог породи 3-р!чного в!ку. Типи вищог нервовог д!ялъност! у свиней визначали за допомогою методики умовних харчових рефлекЫв. За результатами досл!дження умовно-рефлекторног д!ялъност! сформували 4 досл1дм групи, по 5 тварин у кожнш. До першоН групи входили тварини силъного вр!вноваженого рухливого, до другог — силъного вр!вноваженого !нертного, до третъог — силъного неврi-
вноваженого, до четвертоï - сладкого munie вищоХ нервовоХ èimbHocmi. Потм у тварин ecix до^дних груп до^джували тонус автономноï нервовоХ системи тригемтовагальним тестом, за результатами якого сформували 3 до^дт групи (нормотонти, симпатикототки, ваготонки), по 5 тварин у кожнш. До впливу mехнологiчного подразника та через 1, 3, 7, 14 i 28 дiб тсля його впливу в уых до^дних тварин вiдбuралu зразки кровi для бiохiмiчнuх до^джень. До впливу mехнологiчного подразника вмкт загального бшка в сироватц кровi у свиноматок сильних титв вищоХ нервовоХ дiяльносmi ктотно не вiдрiзнявся. У тварин сладкого типу вищоХ нервовоХ дiяльносmiрiвень цього меmаболimу був вiрогiдно меншим, нж у тварин сильного врiвноваженого рухливо-го типу. Шсля впливу mехнологiчного подразника рiвень загального бшка в сироватц кровi свиней вiрогiдно зменшувався. У свиноматок сильного врiвноваженого рухливого типу вмкт загального бтка, починаючи з 7-оХ доби тсля ди mехнологiчного подразника, повертався до значень, що були до впливу стрес-фактора. Водночас у свиноматок слабкого типу вищоХ нервовоХ дiяльносmi рiвень загального бшка в кровi повертався до референтного значення лише через 28 дiб тсля впливу mехнологiчного подразника. Базаль-ний рiвень загального бшка в сироватц кровi у свиней з рiзнuм тонусом вегетативноХ нервовоХ системи суттево не вiдрiзнявся. У свиноматок нормотонтв протягом першого тижня тсля впливу стресового фактора встановлено вiрогiдно вищий вмкт загального бшка в сироватц кровi, тж у свиноматок ваго- i симпатикотонтв.
Ключовi слова: свит, типи вищоХ нервовоХ дiяльносmi, автономна нервова система, кров, загальний бшок, стрес.
Вступ
Сучасш технологи вирощування свиней забезпе-чують найб1льш ефективне використання 1'хнього генетичного потенщалу. Однак за таких умов свиш часто тддаються впливу р1зноманггних стресових фактор1в, яш призводять до зниження 1хньо1 продуктивности сприяють виникненню захворювань i завда-ють значних економiчних збитшв (Lee et al., 2016). Серед домашшх тварин свиш е одним з найбшьш чутливих до впливу стресових факторiв видiв. Тому вивчення адаптацшних можливостей оргашзму свиней та 1хньо1 стресостшкосп е актуальним.
Дiяльнiсть нервово1 системи насамперед спрямо-вана на пщтримку гомеостазу в органiзмi тварини у вщповщь на вплив внутршшх та зовшшшх подраз-нишв. Автономна нервова система (АНС) регулюе ва метаболiчнi процеси в живому оргашзм^ тдтримуе сталють внутршнього середовища, координуе функ-цп внутршшх оргашв, залоз i серцево-судинно1 системи. Крiм того, вона бере участь в адаптаци до мш-ливих умов навколишнього середовища (Karpovskyi et al., 2015). Координацш активностi АНС забезпечують гiпоталамус i кора головного мозку. Значну увагу дослщнишв привертае вивчення впливу типу автономно! регуляцп серцевого ритму на будову та функци органiв, а також продуктивнiсть тварин (Kononenko, 2004; Demus, 2010; Tybinka, 2015; Kushch 2016; Bobrytska et al., 2018; Zhurenko, 2018). Розкрито особ-ливостi антиоксидантно1 системи у свиноматок з рiз-ним тонусом АНС (Skrypkina et al., 2016). Варто за-уважити, що даних щодо обмiну бшка в органiзмi свиноматок залежно вщ типу автономно1 регуляцiï за умови дп технологiчного подразника не знайдено.
Попереднiми дослiдженнями встановлено наяв-шсть вiрогiдного тiсного взаемозв'язку мгж основни-ми властивостями вищоï нервовоï дiяльностi (ВНД) та особливостями вегетативноï регуляцп фiзiологiчних функцiй органiзму свиней (Karpovskyi et al., 2015). У лiтературi наведено даш щодо впливу типу ВНД на показники обмiну бшшв у 5-6-ти мiсячних свиней, однак не висвплено питання щодо ïхнього вмiсту в кровi свиноматок внаслщок дiï стресу.
Мета роботи - дослшити змiни вмiсту загального бшка в сироватщ кровi свиноматок залежно ввд типу ВНД та автономно1' регуляцiï серцевого ритму за умови дп технологiчного подразника.
MaTepia™ i методи дослiджень
Дослщи проводили на баз1 виробничо1 свинофер-ми ТОВ СП "1дна", с. Острожець Млишвського району Р1вненсько1 обласп на свинях велико1 б1ло1 породи Зычного вшу. Умови утримання, використання, раць он та кратшсть год1вл1 для вах тварин були однако-вими. На першому етап дослщжень визначали типи ВНД за експрес-методикою, розробленою кафедрою ф1з1олог11, патоф1з1олог11 та 1мунологп тварин НУБ1П Украши, суть яки полягае в ощнщ рухово1 реакцп тварини до мюця шдкршлення кормом, швидкосл вироблення та переробки умовного рухово-харчового рефлексу, ступеня ор1ентувально1 реакци та зовшш-нього гальмування. На основ1 проведених дослщжень умовно-рефлекторно1 д1яльност1 сформовано 4 досль дш групи тварин по 5 найтиповших представнишв визначених тишв ВНД в кожнш: I група - сильний вр1вноважений рухливий тип, II група - сильний вр1в-новажений шертний тип, III група - сильний невр1в-новажений тип, IV група - слабкий тип. Другий етап експерименпв включав дослщження тонусу АНС у пщдослшних свиней за допомогою тригемшовагаль-ного тесту. У кожно1 тварини вим1рювали частоту серцевих скорочень шляхом аускультаци серця зл1ва, у д1лянш 2-4-го м1жреберного пром1жку у нижнш третиш грудно1 кл1тки за допомогою фонендоскопу. Попм експериментатор натискав одночасно великим i вказ1вним пальцями на обидва очнi яблука дослщжу-вано1 тварини з експозицiею 10 секунд. Шсля натис-кання частоту серцевих скорочень вимiрювали повторно. Визначали рiзницю частоти серцевих скорочень до та тсля натискання на очш яблука. За результатами тригемшовагального тесту встановлювали тип автономно1 регуляцiï серцево-судинно1 системи та сформували 3 дослшш групи (нормотонiкiв, симпатикотонтв, ваготоншв), по 5 тварин у кожнш.
Шсля дослщження умовно-рефлекторноï дгяльнос-тi та вегетативного гомеостазу провели перегрупу-вання та перемщення до iншого примiщення всiх тварин (технолопчний подразник). До впливу техно-логiчного подразника та через 1, 3, 7, 14 i 28 дiб тсля його ди в уах тварин в1дбирали зразки кровi для бiо-хiмiчних дослiджень з яремно1 вени iз дотриманням правил асептики та антисептики. Вмют загального бiлка визначали у сироватцi кровi за бiуретовим методом (Vlizlo, 2012). Обробку одержаних результатiв
дocлiджeнь пpoвoдили зa дoпoмoгoю пepcoнaльнoгo кoмп'ютepa, викopиcтoвyючи пpoгpaмy Microsoft Office Exel 2007. Poзpaxoвyвaли cepeднe apифмeтичнe знaчeння (M) i тамилку cepeдньoгo apифмeтичнoгo знaчeння (m) (Vlizlo, 2012). Bipoгiднicть вiдмiннocтeй oцiнювaли зa кoeфiцieнтoм вipoгiднocтi тaблицi Cтьюдeнтa (P) тa ввaжaли piзницю м1Ж пoкaзникaми вipoгiднoю зa P < 0,05.
Результати та ïx обговорення
Кpoв як piзнoвид cпoлyчнoï ткaнини xaparcreproy-eтьcя вiднocнoю cтaлicтю cклaдy, a динaмiчнi зм1ни (y фiзioлoгiчниx мeжax) як бioxiмiчнoгo, тaк i мopфoлo-гiчнoгo xapaктepy вiдoбpaжaють фiзioлoгiчнi пpoцecи, щo вiдбyвaютьcя в opгaнiзмi (Ostapyuk & Gutyj, 2018). Bнacлiдoк дй' cтpec-фaктopa в opгaнiзмi вiдбyвaютьcя мeтaбoлiчнi зpyшeння, щo cпpямoвaнi нa зaпycк мexa-н1ЗМ1В aдaптaцiï дo змiнeниx yмoв дoвкiлля. Пpoвiднa poль в aдaптaцiï opгaнiзмy дo нoвиx yмoв icнyвaння нaлeжить АЛС, a caмe - cимпaтoaдpeнaлoвiй cиcтeмi. Boднoчac, cтyпiнь пpoявy aдaптивниx ^o^^ в op-гaнiзмi твapин зaлeжить в1Д пoxoджeння, cили тa тpи-вaлocтi дiï cтpec-фaктopa. У cram вiднocнoгo cпoкoю cвинoмaтки 1З piзним тoнycoм АИС нe вiдpiзнялиcь м1ж coбoю зa вмicтoм зaгaльнoгo бшга y cиpoвaтцi кpoвi (тaбл. 1).
Д1Я тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa вipoгiднo впливae нa вмicт зaгaльнoгo бiлкa в cиpoвaтцi кpoвi cвинoмa-тoк, пpичoмy змeншeння йoгo вмicтy пeвним чишм лiмiтoвaнo тoнycoм АйС. Зoкpeмa y cвинoмaтoк 1з збaлaнcoвaними впливaми га poбoтy cepu^ cимпaтич-нoгo тa пapacимпaтичнoгo В1ДД1Л1В АЫС вcтaнoвлeнo вipoгiднo вищий piвeнь зaгaльнoгo бiлкa y cиpoвaтцi кpoвi з 1-oï дo 7-oï дoби пicля дiï cтpecoвoгo фaктopa, н1ж y cвинoмaтoк 1з вaгo- aбo cимпaтикoтoнieю. Чepeз дoбy пicJIя дiï тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa y cвинoмa-тoк вaгo- тa cимпaтикoтoнiкiв вмicт зaгaльнoгo бiлкa y cиpoвaтцi кpoвi 6ув мeншим вiдпoвiднo ra 9,4 тa 12,7% (P < 0,05), шж y cвинoмaтoк нopмoтoнiкiв. Анaлoгiчнi дaнi oтpимaнo нa 3-тю тa 7-му дoбy пicля дп тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa - твapини нopмoтoнiки пepeвaжaли зa вмicтoм зaгaльнoгo б!!!^ в cиpoвaтцi кpoвi твapин вaгo- тa cимпaтикoтoнiкiв нa 8,1-14,4% (P < 0,05), тим чacoм як га 14-ту тa 28-му дoбy пicля дiï тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa cвинoмaтки з piзним типoм вeгeтaтивнoгo гoмeocтaзy нe вiдpiзнялиcя М1Ж coбoю зa вмicтoм зaгaльнoгo бiлкa в cиpoвaтцi кpoвi. Bapтo зaзнaчити, щo у cвинoмaтoк нopмoтoнiкiв croc-тepiгaли вiдcyтнicть вipoгiдниx вiдмiннocтeй вмicтy зaгaльнoгo бшга пopiвнянo з бaзaльним piвнeм шчи-гаючи з 7-oï дoби mcra впливу тexнoлoгiчнoгo ro^a-зникa, тод1 як у вaгo- тa cимпaтикoтoнiкiв - лишe пoчинaючи з 14-oï дoби.
Таблиця 1
Динaмiкa вмюту зaгaльнoгo бiлкa в cиpoвaтцi кpoвi cвинoмaтoк зaлeжнo в!д ocoбливocтeй нepвoвoï cиcтeми в yмoвax тexнoлoгiчнoгo cтpecy, г/л, M ± m, n = 5
rpyna твapин
^p^ дocлiджeнь
Дo дц пoдpaзникa Чepeз 1 ao6y Чepeз 3 дрби Чepeз 7 д16 Чepeз 14 д16 Чepeз 28 д16
Зa типoм вищoï нepвoвoï дiяльнocтi
Сильний вpiвнoвaжeний 75,6 ± 1,2 70,1 ± 1,8 68,5 ± 1,0 70,6 ± 2,5 72,5 ± 0,9 74,96 ± 2,1
pyxnrnm
Сильний вpiвнoвaжeний 74,2 ± 2,8 65,9 ± 2,2 63,9 ± 2,0* 63,0 ± 2,8 67,5 ± 1,4 73,1 ± 1,3
mepin^
Сильний нeвplвнoвaжeниИ 74,2 ± 1,4 62,08 ± 2,5* 63,1 ± 2,1** 65,7 ± 2,1 71,2 ± 3,4 73,8 ± 3,5
CлaбкиИ 71,0 ± 1,2* 59,00 ± 1,98** 58,0 ± 2,1*** 57,2 ± 2,3** 62,4 ± 2,3** 67,9 ± 1,9*
Зa тoнycoм aвтoнoмнoï нepвoвoï cиcтeми
Hopмoтoнiки 75,2 ± 1,6 70,3 ± 1,8 67,9 ± 1,4 70,0 ± 2,1 71,3 ± 2,6 75,7 ± 2,9
Baгoтoнiки 74,9 ± 2,7 63,7 ± 2,5° 62,4 ± 1,8° 64,2 ± 1,2° 69,1 ± 1,5 74,6 ± 1,3
Cимпaтoтoнiки 72,5 ± 1,4 61,4 ± 2,6° 60,8 ± 2,8° 59,9 ± 3,4° 65,5 ± 4,5 71,3 ± 2,9
Пpuмimкu. * - P < 0,05; ** - ■ P < 0,01; *** - ■ P < 0,001 - вiднocнo твapин cnm^ro вplвнoвaжeнoгo pyxливoгo типу BHД;
° - P < 0,05 - вiднocнo твapин нopмo тoнiкiв
Bнacлiдoк впливу тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa у cвинoмaтoк, нeзвaжaючи нa нaлeжнicть дo того чи iншoгo типу BHД, вcтaнoвлeнo знижeння вмicтy зaгa-льнoгo бшга у кpoвi пpoтягoм пepшиx 14-ти д16, тoдi як нa 28-му дoбy дocлiджyвaний пoкaзник cyттeвo ж вiдpiзнявcя в!д виxiдниx знaчeнь. У cвинoмaтoк стль-нoгo вpiвнoвaжeнoгo pyxливoгo типу BHД вipoгiднo нижчий вмют зaгaльнoгo бiлкa у cиpoвaтцi кpoвi ropi-внянo з пoчaткoвими знaчeннями cпocтepiгaли лишe чepeз дoбy (га 7,2%; P < 0,05) тa 3 дoби (нa 9,4%; P < 0,05) пюля дiï тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa. Haдaлi, чepeз 7 тa 14 д16 у твapин ^oro типу BHД вiдмiчeнo
лишe тeндeнцiю дo нижчoгo вмicтy зaгaльнoгo бшга у cиpoвaтцi кpoвi пopiвнянo з пoчaткoвими знaчeннями.
У cвинoмaтoк стльшго вpiвнoвaжeнoгo iнepтнoгo типу BHД вcтaнoвлeнo мeнший вмicт зaгaльнoгo б1л-га у cиpoвaтцi кpoвi нa 9,0-15,0% (P < 0,05-0,01) з 1-oï дo 14-oï дoби пюля дп тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa пopiвнянo з пoчaткoвими знaчeннями.
У cвинoмaтoк cильнoгo нeвpiвнoвaжeнoгo типу BHД впpoдoвж тижня дoби пicля дiï' тexнoлoгiчнoгo пoдpaзникa cпocтepiгaли мeнший вмicт зaгaльнoгo бшга у cиpoвaтцi кpoвi вiдпoвiднo га 11,4-16,3% (P < 0,01). Одгак, шчигаючи з 14-oï дoби, piвeнь зaгaльнoгo бiлкa у cиpoвaтцi кpoвi циx cвинoмaтoк
сильного вже в1ропдно не в1др1знявся вш вихвдних значень.
Свиноматки слабкого типу ВНД характеризували-ся значним та тривалим зниженням вмюту загального бшка в кров1 шд впливом технолопчного подразнен-ня. У свиноматок цього типу ВНД через добу тсля ди технолопчного подразника вмют загального б1лка в сироватц кров1 був меншим на 17,0% (Р < 0,001), через 3 доби - на 18,4% (Р < 0,001), через 7 д1б - на 19,5% (Р < 0,001) та через 14 д1б - на 12,2% (Р < 0,01) пор1вняно з вихшними значеннями.
До впливу технолопчного подразника свиноматки сильних (сильного вр1вноваженого рухливого, сильного вр1вноваженого шертного i сильного невр1вно-важеного) титв ВНД iстотно не вiдрiзнялися мiж собою за вмiстом загального бшка в сироватцi кровi, тодi як свиноматки слабкого типу мали достовiрно меншi значення цього показника на 6,0% (Р < 0,05), нгж свиноматки сильного врiвноваженого рухливого типу. Отримат данi щодо вмiсту загального бшка в кровi свиноматок рiзних типiв ВНД у станi вщносного спокою узгоджуються з результатами дослщв прове-дених на свинях 5-6-ти мюячного вiку (Trokoz et al., 2012).
Щд час дослiдження вмiсту загального бiлка у кровi свиней за умови впливу технолопчного подразника встановлено вщмшносп, яш пов'язанi з типоло-гiчними особливостями дiяльностi нервово! системи. Встановлено, що впродовж усього дослшного перiоду свиноматки сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД характеризувалися вiрогiдно вищим рiвнем загального бшка у сироватщ кровi на 6,0-18,2% (Р < 0,050,01) порiвняно зi свиноматками слабкого типу. Свиноматки сильного врiвноваженого iнертного типу ВНД мали бшьший вмiст загального бшка у сироватщ кровi шж свиноматками слабкого типу пiсля 1-о! та 3-о! доби ди технологiчного подразника, тимчасом як свиноматки сильного неврiвноваженого типу - тсля 7-о! та 14-о! доби. Варто зазначити, що на 14-ту добу тсля ди технологiчного подразника у свиноматок сильного врiвноваженого iнертного типу ВНД вщмь чали менший вмют загального бiлка у сироватцi кровi (на 6,9% за Р < 0,05), шж у свиноматок сильного врiв-новаженого рухливого типу. Встановлено, що через 1 та 3 доби тсля ди технолопчного подразника вмют загального бшка у сироватщ кровi свиноматок сильного неврiвноваженого типу ВНД був нижчим вщпо-вшно на 11,5% (Р < 0,01) та 7,8% (Р < 0,05), нж у свиноматок сильного врiвноваженого рухливого типу.
Для оцшки стресового стану в органiзмi викорис-товують рiзноманiтнi тести (Einarsson et al., 2008). До маркерiв стресу вщносять кортизол - гормон кори наднирнишв, що може вiдображати силу реакци орга-нiзму на дш стресового фактора. Дослiдженя Danchuk et al. (2017) показали, що у тварин слабкого типу вмют кортизолу шсля ди технологiчного стрес-фактора протягом мюяця був вiрогiдно вищим, нгж у тварин сильних титв. Крiм того, iз збiльшенням сили та врiвноваженостi процесiв збудження та гальмуван-ня у корi головного мозку знижувався вмiст кортизо-
лу у кровi тварин. На думку Salak-Johnson (2017), перегрупування свиноматок викликае стан хронiчного стресу не в уах тварин, а лише у окремих особин. У наших дослщженнях вплив технолопчного подразника зумовив суттеве та довготривале зниження рiвня загального бiлка в кровi свиноматок слабкого типу ВНД, що може бути пов'язано з виникненням хронч-ного стресового стану в тварин цього типу.
Свит слабкого типу ВНД характеризуются низь-кою стресостшкютю та низьким адаптацiйним потен-щалом, що, безумовно, пов'язано iз слабкютю, неврь вноваженiстю та низькою рухливютю процесiв збудження i гальмування у корi великого мозку. Внасль док ди технологiчного подразника у свиноматок сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД вiдмiча-ли незначт змiни вмiсту бiлка в сироватщ кровi порь вняно з свиноматками шших типiв, починаючи з 7-о! доби, вiрогiдних вiдмiнностей вiдносно початкових значень не встановлено. Така реакщя органiзму свиноматок сильного врiвноваженого рухливого типу ВНД свщчить про високу адаптогеннiсть, тобто здат-нють швидко пристосовуватись до змiн умов навко-лишнього середовища та вщновлювати гомеостаз. На нашу думку, це пояснюеться високою стресостiйкiстю тварин цього типу та оптимальним спiввiдношенням сили, врiвноваженостi та рухливостi нервових проце-сiв, що забезпечуе швидку адапташю органiзму. У свиноматок сильного врiвноваженого iнертного типу ВНД спостерiгали поступове вщновлення вмiсту загального бшка - лише на 28-му добу, що може бути пов'язано з низькою рухливютю нервових процеав та деякою повшьнютю в утворенш нових умовних реф-лекав. Свиноматки сильного неврiвноваженого типу ВНД, хоч i характеризувалися значним зниженням вмiсту загального бшка в кров^ однак досить швидко почали вшновлювати його вихщний рiвень - починаючи з 14-о! доби, що, очевидно, пов'язано з високою силою та рухливютю нервових процеав. Таким чином, отримаш нами дат узгоджуються iз наявними даними щодо стресостшкосп тварин з рiзними параметрами кортико-вегетативно! регуляци фiзiологiчних функцiй органiзму.
Висновки
У станi вщносного спокою у свиноматок сильного врiвноваженого рухливого типу вищо! нервово! дiя-льностi встановлено вищий вмiст загального бiлка у сироватщ кровi порiвняно з свиноматками слабкого типу, тимчасом як мiж свиноматками з рiзним вихщ-ним вегетативним статусом вiрогiдних вiдмiнностей не виявлено. Внаслiдок дИ технологiчного подразника у свиноматок спостертали зменшення вмюту загального бiлка у сироватщ кров^ однак ступiнь прояву цих змш залежав вщ типологiчних характеристик !хньо! нервово! системи. За умови впливу технолопчного подразника у свиноматок iз збалансованим сим-патичним i парасимпатичним вiддiлом нервово! системи спостериали вищий вмiст загального бшка у
сироватщ кров1, нгж у свиноматок ваго- та симпати-котонЫв.
Перспективи подальших дослгджень. Попередшми дослвдженнями встановлено роль типу вищо! нервово! дшльносп у регуляцп обмту б1лк1в в орган1зм1 тварин. У зв'язку з вщсутшстю под1бних даних щодо впливу типу вегетативно! регуляци серцево-судинно! системи вважаемо за доцшьне дослщження тших показнишв обмту бшка в орган1зм1 свиноматок залежно вш кортико-вегетативно! регуляцп.
References
Bobrytska, O., Ugai, K., & Karpovsky, V. (2018). Biorezonansnyi metod korektsii funktsionalnoho stanu avtonomnoi nervovoi systemy u sobak [The bioresonance method of correcting the functional state of the autonomous nervous system in dogs]. Naukovi dopovidi NUBiP Ukrainy, 5(75).
doi: 10.31548/dopovidi2018.05.025 (in Ukrainian). Danchuk, O.V., Karpovskyi, V.I., Trokoz, V.O., & Postoi, R.V. (2017). Regulation mechanisms of cortisol level in pigs' blood serum under stress. Fiziolog-ichnyi Zhurnal, 63(6), 60-65.
doi: 10.15407/fz63.06.060 (in Ukrainian). Demus, N.V. (2010). Histolohichna kharakterystyka miokardu telychok zalezhno vid typu avtonomnoi rehuliatsii sertsevoho rytmu [Histological characteristics of the myocardium of the calves depending on the type of autonomic regulation of the heart rate]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho, 12 (3-2 (45)), 63-69. Retrieved from https://cyberleninka.ru/article/n7gistologichna-harakteristika-miokardu-telichok-zalezhno-vid-tipu-avtonomnoyi-regulyatsiyi-sertsevogo-ritmu (in
Ukrainian).
Einarsson, S., Brandt, Y., Lundeheim, N., & Madej, A. (2008). Stress and its influence on reproduction in pigs: a review. Acta Veterinaria Scandinavica, 50(48), 1-8. doi: 10.1186/1751-0147-50-48. Karpovskyi, P.V., Karpovskyi, V.V., Trokoz, A.V., Landsman, A.O., Skrypkina, V.M., Postoi, R.V., ... & Karpovskyi, V.I. (2015). Kortyko-vehetatyvni vzaiemyny v rehuliatsii fiziolohichnykh funktsii orhanizmu svynei [Cortico-vegetative relationships in the regulation of the physiological functions of the pig's body]. Biolohiia tvaryn, 17(2), 65-73. Retrieved from http://aminbiol.com.ua/20152pdf/7.pdf (in Ukrainian).
Kononenko, V.S. (2004). Typy avtonomnoi rehuliatsii funktsii i produktyvnist silskohospodarskykh tvaryn [Types of autonomous regulation of functions and productivity of farm animals]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho, 6, 1(2), 174-179 (in Ukrainian).
Kushch, M.M. (2016). The peculiarities of microscopic structure of geese enterosympathetic nervous system. Biologia Tvaryn, 18(2), 59-67.
doi: 10.15407/animbiol18.02.059 (in Ukrainian).
Lee, I.K., Kye, Y.C., Kim, G., Kim, H.W., Gu, M.J., Umboh, J., ... & Yun, C.-H. (2016). Stress, nutrition, and intestinal immune responses in pigs - A review. Asian-Australasian Journal of Animal Sciences, 29(8), 1075-1082. doi: 10.5713/ajas.16.0118.
Naumenko, V.V. (2004). Osoblyvosti umovno-reflektornoi diialnosti, typy nervovoi systemy ta yikh zviazok z deiakymy funktsiiamy u svynei [Features of conditioned reflex activity, types of the nervous system and their connection with some functions in pigs]. Naukovyi visnyk natsionalnoho ahrarnoho universytetu, 78, 13-34 (in Ukrainian).
Ostapyuk, A.Y., & Gutyj, B.V. (2018). Influence of cadmium loading on morphological parameters of blood of the Laying Hens. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(88), 48-52. doi: 10.32718/ nvlvet8808 (in Ukrainian).
Salak-Johnson, J.L. (2017). Social status and housing factors affect reproductive performance of pregnant sows in groups. Molecular Reproduction and Development, 84. doi: 10.1002/mrd.22846.
Skrypkina, V.M., Karpovsky, V.I., Danchuk, O.V., Postoi, R.V., Krivoruchko, D.I., & Ukrainec, M.A. (2016). Aktyvnist ta zbalansovanist fermentatyvnoi systemy antyoksydantnoho zakhystu v orhanizmi svynei iz riznym tonusom avtonomnoi nervovoi systemy [The activity and the balance of the enzymatic system of antioxidant defense in pigs with different tones of the autonomic nervous system]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho, 18(1(2)), 145-149. Retrieved from
http ://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2016_18_1(2)_28 (in
Ukrainian).
Trokoz, A.V., Karpovskiy, V.I., Trokoz, V.O., Kryvoruchko, D.I., & Vasyliv, A.P. (2012). Vmist zahalnoho bilka ta yoho fraktsii u syrovattsi krovi svynei riznykh typiv vyshchoi nervovoi diialnosti [The content of the general protein and its fractions in serum of blood of pigs of the highest nervous activity various types]. Biolohiia tvaryn, 14 (1-2), 202-206. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_32 (in Ukrainian).
Tybinka, A.M. (2015). Vplyv riznoi typolohii avtonomnoho tonusu na pokaznyky slyzovoi obolonky kyshechnyku kurei [Influence of different typologies of autonomous tone on indicators of intestinal mucosa of hens]. Naukovyi visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii im. S.Z. Gzhytskoho, 17(3), 108-112. Retrieved from https://nvlvet.com.ua/index.php/journal/article/view/5 28 (in Ukrainian).
Vlizlo, V.V. (2012). Laboratorni metody doslidzhen u biolohiyi, tvarynnytstvi ta veterynarniy medytsyni [Laboratory methods of investigation in biology, stock-breeding and veterinary]. Spolom, Lviv (in Ukrainian).
Zhurenko, O., Karpovskiy, V., Danchuk, O., & Kravchenko-Dovga, Y. (2018). The content of
calcium and phosphorus in the blood of cows with a different tonus of the autonomic nervous system. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20(92), 812. doi: 10.32718/nvlvet8808 (in Ukrainian).
