CC BY
78
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8354 http://nvlvet.com.ua/
UDC 636.4:612.017/.8
Features of monocytes dynamics amount in blood of pigs with different types of higher nervous activity
V.O. Trokoz, A.V. Trokoz
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Article info
Received 01.02.2018 Received in revised form
01.03.2018 Accepted 06.03.2018
National University of Life and Environmental Science of Ukraine, Heroyiv Oborony str., 15, Kyiv, 03041, Ukraine. Tel.: +38-095-839-97-63 E-mail: trokoz@nubip.edu.ua
Trokoz, V.O., & Trokoz, A.V. (2018). Features of monocytes dynamics amount in blood ofpigs with different types of higher nervous activity. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 274-278. doi: 10.15421/nvlvet8354
The aim of this research was to figure out the level and character of typological nervous system features influence on immunological reactivity manifestation in pigs, in particularly dynamics of monocytes count in plasma under the influence of biological stimulation (vaccination against Swine Reproductive and Respiratory Syndrome). Swine groups of Strong Balanced Agile, Strong Balanced Inert, Strong Unbalanced and Weak types of higher nervous activity were formed for te experiment. Within the research period WBC count was performed for blood of these animals (in Goryaev's camera), particularly relative monocytes count was determined along with calculation of absolute figure of monocyte contents. It was investigated that the smallest relative monocytes amount is characteristic for pigs of Weak type of higher nervous system. It might be the evidence that the animals with Strong Balanced Agile type of higher nervous activity possess much more potent non-specific immunity, on the other hand animals of Weak type - the poorest. The strongest straight correlation of relative monocytes amount was investigated to force of cortical processes. Nevertheless, participation in regulation of monocytes content in blood of pigs with different types of higher nervous activity also have taken agility and balance of excitation and inhibition processes. Biological stimuli influence is strengthens mentioned connections, but most of all with force of cortical processes. Repeated biological stimuli sharply lower the correlation of the relative monocytes amount to other properties of excitation and inhibition processes in cerebral hemispheres cortex. Further, relationships are renewed and in 28th day after repeated administration of antigen to animals coefficients of correlation are close to initial ones, especially towards cortical processes' force. This certifies that animals of Strong Balanced Agile type of higher nervous activity firstly react non-specifically on biological stimuli, and those reactions is strong enough to protect them against damaging factor. For animals with Weak type such reaction is not typical. That is why those animals have to be treated with cautions during veterinary and husbandry performances. Further research in the direction of finding out the features of non-specific immunity in animals of different types of higher nervous activity and the effect on these indicators of autonomic nervous system excitability will be carried out.
Key words: type of higher nervous activity, immunity, monocytes, regulation, correlation, pigs.
Особливосл динамики юлькосп моноципв у кров1 свиней pi3H^ тишв вищоУ нервовоУ дiяльностi
В.О. Трокоз, А.В. Трокоз
Нац1ональний ^верситет бюресурав i природокористування Укра'ти, м. Кигв, Укра'та
Метою до^дження було з 'ясувати ступтъ та характер впливу типологiчних особливостей нервовог системи на прояви му-нолог1чног реактивностi оргатзмму свиней, зокрема динамк кiлъкостi моноцитiв у кровi за бiологiчного подразнення (вакцинащя проти репродуктивно-ресшраторного синдрому свиней). Для експерименту сформували типологiчнi групи свиней сильного врiвно-важеного рухливого, сильного врiвноваженого тертного, сильного неврiвноваженого та слабкого титв вищог нервовог дiялъностi. У до^дному перiодi у цих тварин виводили лейкоцитарну формулу кровi (в камерi Горяева), зокрема визначали вiдноснy ктъюстъ моноцитiв та обчислювали гх абсолютне число. Встановлено, що найменша вiдносна ктъюстъ моноцитiв у кровi характерна для свиней слабкого типу вищог нервовог дiялъностi. Це може свiдчити про найбтъший рiвенъ неспецифiчного мунШету у тварин
сильного врiвноваженого рухливого i найменший - у свиней сладкого типу. НайбЫьш ткний прямий зв 'язок вiдносног кiлькостi моноцитiв вiдмiчений з силою коркових процеыв. Проте участь в регуляцп частки моноцитiв у кровi свиней беруть також рухли-вкть i врiвноваженiсть проце^в збудження i гальмування. Вплив бiологiчного подразника змщнюе вказаж зв 'язки, але найбтьшою мiрою - з силою коркових проце^в. Повторне бiологiчне подразнення рiзко зменшуе корелящю вiдносног кiлькостi моноцитiв iз усша властивостями процеЫв збудження i гальмування в корi твкуль великого мозку. Надалi взаемозв 'язки поновлюються та на 28-му добу тсля повторного введення тваринам антигену коефщенти кореляцп близьк до початкових, особливо стосовно сили коркових процеЫв. Це свiдчить про те, що тварини сильних врiвноважених типiв вищог нервовог дiяльностi на бiологiчний подраз-ник спочатку реагують неспецифiчними реакщями, якими спроможж захиститися вiд пошкоджуючого чинника. Тваринам С типу така реакцiя не характерна. Тому до цих тварин потрiбна особлива увага при плануванж ветеринарно-зоотехжчних заходiв. По-дальшi до^дження будуть здтснюватися в напрямку з 'ясування особливостей неспецифiчного iмунiтету у тварин рiзних титв вищог нервовог дiяльностi та впливу на щ показники збудливостi автономног нервовог системи.
Ключовг слова: тип вищог нервовог дiяльностi, iмунiтет, моноцити, регулящя, взаемозв 'язок, свит.
Вступ
Обсяги виробництва продукцп тваринництва та И якосп залежать вЦд багатьох чинникЦв. Проте визначальними тут е взаемини оргашзму i зовшшнього середовища, як координуються корою швкуль великого мозку i проявляються вищою нервовою дiяльнiстю (ВНД). Останшм часом значно зросло защкавлення роллю нервово! системи в регуляци механiзмiв iмунiтету (Cohen, 2006; Orlova et al., 2012). 1мунна система не е чимось окремим у оргашзмц Вона знаходиться шд складним впливом ендокринно! та нервово! систем (Fletcher et al., 2012; Stowell et al., 2012). ТЦсний зв'язок Цмунно! та нервово! систем шдтверджують багаточисельш дослЦдження (Slansky et al., 2013). Зокрема, встановлено, що шд впливом умовних рефлекав може змiнюватися як гуморальна, так i клггинна iмунна вЦдповЦдь (Jeder, 1984). Шсля потрапляння антигену в оргашзм iнформацiя про нього та iмуннi реакци надходить до центрально! нервово! системи (ЦНС), яка iнтегруе всi гомеостатичнi механiзми (Duncker et al., 2018). Структури ЦНС i вегетативнi ганглi! змiнюють силу i напрямок iмунологiчних реакцiй (Solohin et al., 1995). 1мунний гомеостаз оргашзму регулюеться через гормональнi та нейронш маршрути (Sternberg, 2006). Тому дисфункщя структур мозку може спричинити ефект «заборонених» клонiв лiмфоцитiв i зниження толерантностi до певних аутоантигешв, а iзольована патологiя право! пiвкулi - акцентувати автономнiсть В-системи, що виражаеться в гiперпродукцi! iмуноглобулiнiв (Chuprikov, 1974). Зараз наводяться докази взаемовпливу нервово! та iмунно! систем (Barneound et al., 1988; Ado, 1990). Психiчнi розлади рiзко пригнiчують практично ва ланки iмунно! системи, що спостерЦгаеться за стресу (Sundaresan et al., 1990). Висока сила, врiвноваженiсть та рухливЦсть коркових процесiв супроводжуеться пришвидшенням iмунологiчних реакцiй (Karpovskyi, 2014). Отже, дослЦдники падтверджують тЦсний взаемозв'язок iмунно! та центрально! нервово! системи. Проте стосовно регулюючого впливу кори твкуль великого мозку, яка забезпечуе найбшьш тонке пристосування органiзму до умов зовшшнього середовища Цснують лише поодинокЦ повадомлення.
Мета до^дження - з'ясувати стутнь та характер впливу властивостей коркових процеав на прояви iмунологiчно! реактивностi органiзму свиней, зокрема динамЦку кiлькостi моноцитiв у кровi за бюлопчного
подразнення (БП).
Матерiал та методи дослщжень
Робота виконана у Нацюнальному унiверситетi 6i-оресурсiв i природокористування Укра!ни. Експери-ментальну частину дослЦджень здiйснювали на свинях 6-8-мюячного вiку (самицях) у виробничих умовах свинокомплексу «Калитянський» Броварського району Ки!всько! областi методом груп-перiодiв. У падго-товчому перiодi на основi дослЦджень умовно-рефлекторно! дiяльностi (Trokoz et al., 2017) сформу-вали 4 дослщш групи тварин, по 8 голiв у кожнiй: сильного врiвноваженого рухливого (СВР); сильного врiвноваженого iнертного (СВ1); сильного неврЦвно-важеного (СН) та слабкого (С) типу ВНД. У дослЦд-ному перiодi до впливу БП (вакцинацiя проти репро-дуктивно-респiраторного синдрому свиней), через 3, 7, 14, 21, 28 дiб тсля нього, а також через 3, 7, 14, 28 дiб тсля повторного подразнення виводили лейкоци-тарну формулу кровi (в камерi Горяева), зокрема ди-ференцЦювали моноцити та обчислювали !х абсолют-ну к1льк1сть у свиней рiзних типiв ВНД. Для з'ясування взаемозв'язшв та взаемовпливiв коркових процесiв i кiлькостi моноцитiв кровi визначали серед-нi величини та !х похибки, робили кореляцiйний та дисперсiйний аналiз отриманих результатiв з викори-станням Microsoft Excel.
Результата та Тх обговорення
До впливу БП найменша вЦдносна к1льк1сть моно-цитiв у кровi характерна для свиней С типу ВНД (табл. 1). Вони вЦдрЦзнялися за цим показником вЦд тварин СВР типу на 2,1% (Р < 0,01).
До БП також вЦдмЦчена тенденцЦя до бшыно! вЦд-носно! шлькосп моноципв у свиней СВР типу порЦв-няно з СВ1 та СН, вЦдповЦдно, на 0,8% та 0,6%. Бюло-пчний подразник майже не змшив цю картину, за винятком того, що за рахунок незначного збшьшення частки моноципв у лейкограмЦ тварини СВ1 вЦропдно перевищували свиней С типу на 1,8%. ПодЦбна рЦзни-ця мЦж особинами сильних i С титв вЦдмЦчена до 28-! доби включно тсля I введення антигену.
РевакцинацЦя зменшила частку моноципв на 0,8% (тенденщя) з подальшим пЦдвищенням до початкового рЦвня на 28-му добу у свиней СВР i збЦльшила вЦднос-ну шльшсть моноципв у С типу через 3 доби тсля повторного впливу БП на 0,5% (тенденщя).
Таблиця 1
Кшьюстъ моноципв у кров1 свиней р1зних титв вищо! нервово! дгяльносп за впливу бюлопчного подразника, % вщ загально! кшькосп лейкоципв, n = 8
Термш дослщження
Тип вищо! нервово! дшльносп
СВР СВ1 СН С
5,13 + 0,33 4,38 + 0,53 4,50 + 0,41 3,00 + 0,59**
3 4,88 + 0,21 4,75 + 0,38 3,88 + 0,67 3,00 + 0,59**
7 5,00 + 0,12 4,50 + 0,36 4,25 + 0,44 3,13 + 0,65*
14 5,00 + 0,12 4,38 + 0,37 4,50 + 0,30 3,13 + 0,55**
21 4,88 + 0,10 4,50 + 0,24 4,75 + 0,41 3,00 + 0,47**
28 4,88 + 0,21 4,13 + 0,41 4,00 + 0,88 3,63 + 0,53*
3 4,13 + 0,41 4,13 + 0,41 4,38 + 0,49 4,13 + 0,52
7 4,13 + 0,41 4,50 + 0,36 5,00 + 0,24 3,25 + 0,62
14 4,25 + 0,27 4,25 + 0,59 4,50 + 0,30 3,63 + 0,53
21 5,00 + 0,24 4,25 + 0,47 4,25 + 0,47 3,75 + 0,47*
До подразнення
Шсля первинного подразнення, д1б
Шсля повторного подразнення, д1б
Примтка: *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001 пор1вняно з тваринами СВР типу ВНД
На цьому р1вш показник тримався до зактчення дослщв. У зв'язку з описаним ефектом, р1зниця м1ж тваринами цих двох титв ВНД втрачалася та з'явилася лише на 28-му добу шсля повторного БП (1,3%; Р < 0,05). Стосовно СВ1 та СН титв, то ктот-них змш частки моноципв унаслвдок повторного БП не пом1чено. Виняток - сьома доба, коли у свиней СН частка моноципв була бшыною на 1,8% (Р < 0,05) пор1вняно з С типом. Пор1вняно з початковими пока-зниками тварини СВ1 та СН титв змшою ввдносно! кшькосп моноципв на БП не реагували, за винятком третьо! доби тсля первинного подразнення, коли у свиней СН типу частка цих клггин зменшилася на 0,7% (тендентя). У тварин СВР та С титв повторне подразнення викликало помптший ефект. Так, на третю добу частка моноципв у перших зменшилася на 1,0% та збшьшилася на 1,1% у других.
Найпстший прямий зв'язок вщносно! кшькосп моноципв в1дм1чений 1з силою коркових процеав (r = 0,57; Р < 0,001). Проте участь у регуляцп частки
моноципв у кров1 свиней брали також рухливють (r = 0,40; Р < 0,05) i вр1вноважешсть (r = 0,35; Р < 0,05) процеав збудження i гальмування в корi великого мозку. Це пояснюеться тим, що нейротрансмiтери нервово! системи е потужними хемоатрактантами для моноципв (Straub et al., 2000). Вплив БП змщнював вказанi зв'язки, але найбшьшою мiрою - з силою коркових процеав. Повторне подразнення рiзко зме-ншило кореляцш ввдносно! кшькосп моноцитiв iз усiма властивостями коркових процеав. Нaдaлi зв'язки почали ввдновлюватися i на 28-му добу псля коефiцiенти кореляцй стали близькими до початкових значень, особливо з силою коркових процеав (r = 0,41; Р < 0,05). Зауважимо лише, що коефщенти кореляци частки моноципв з рухливктю та урiвновaженiстю тсля повторного подразнення вiрогiдними не були. Отже, в регуляцп кшькосп моноципв у цей перюд д^ БП мае значення, в основному, сила коркових проце-ав. Це пiдтверджено дисперсiйним aнaлiзомотримa-них експериментальних даних (табл. 2).
Таблиця 2
Сила впливу основних властивостей коркових процеав на вщносну кшьшсть моноципв у кровi свиней, п2х , n = 8
Термш дослвдження Властивост! коркових процес1в
сила врiвновaженiсть рухливiсть
До подразнення 3 0,25** 0,21** 0,01 0,14 0,11 0
Пiсля первинного подразнення, дiб 7 14 21 0,25** 0,34*** 0,39*** 0,06 0,01 0 0,09 0,17 0,16
28 0,07 0,05 0,16
3 0 0,01 0
Пiсля повторного под- 7 0,19* 0,11 0,04
разнення, дiб 14 0,07 0,01 0
21 0,14* 0,01 0,13
Примтка: *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001 - вiрогiднiсть показника сили впливу
Показник впливу сили коркових процеав на вщносну кшьшсть моноципв у кровi свиней був досить високим i вiрогiдним як до, так i за впливу БП. Повторна ж його д1я викликала рiзке зниження впливу сили на обговорюваний показник до нуля, попм вiн п1двищився i на шнець дослiдження становив 0,14 (Р < 0,05). Це тдтверджуеться досл1дженнями, яю пока-
зали, що стрес чинить бшьший вплив на вмiст корти-золу в сировaтцi кровi свиней, шж тип ВНД (Danchuk et al., 2017). Вр1вноважетсть та рухливють вiрогiдно не впливали на частку моноцитiв.
Абсолютна кiлькiсть моноцитiв найбшьшою серед типолопчних груп виявилася у свиней СВР типу ВНД (табл. 3). Рiзниця iз показниками СВ1, СН та С типiв
була в1ропдною 1 становила, в1дпов1дно 36,0; 47,8 та 134,5%. До БП найменша шльшсть моноципв встано-влена у свиней С типу ВНД - на 42,0% та 36,9% мен-ше (Р < 0,05), пор1вняно з тваринами СВ1 та С тишв ВНД, вщповвдно. Вакцинащя дещо змшила описану картину: в1ропдна р1зниця м1ж представниками р1з-них сильних титв зникла за рахунок незначного збь льшення шлькосп моноципв у кров1 свиней СВ1 та СН титв. На 28-му добу тсля первинного БП у цих тварин число моноципв зменшилося майже до почат-кового стану 1 знову з'явилася в1ропдна р1зниця з особинами СВР типу, в1дпов1дно, на 26,6% та 31,3%.
Р1зниця абсолютно! шлькосп моноципв у свиней С типу з аналопчними показниками тварин сильних тишв збер1галась упродовж всього дослщу на користь других. Це сввдчить про те, що слабк1сть коркових процеав пов'язана з1 зниженою шльшстю моноципв у кров1 свиней.
У свиней СВР та СН тишв ВНД первинне БП майже не викликало змш шлькосп моноципв у кров1. У тварин СВ1 та С титв вона призвела до збшьшення числа цих клттин, ввдповвдно, на 20,0 та 20,3% (тенде-нщя), пор1вняно з початковим станом. Дал ця р1зниця скорочувалася (табл. 4).
Таблиця 3
Юльшсть моноципв у кров1 свиней р1зних титв вищо! нервово! д1яльносп за впливу бюлопчного подразника, Г/л, п = 8
Термш дослщження
Тип вищо! нервово! д1яльност1
СВР
СВ1
СН
До подразнення
Шсля первинного подразнення, д1б
Шсля повторного подразнення, д1б
0,68 + 0,05 0,50 + 0,07* 0,46 + 0,05** 0,29 + 0,05***
3 0,69 + 0,04 0,60 + 0,05 0,48 + 0,10 0,32 + 0,07***
7 0,66 + 0,05 0,53 + 0,05 0,51 + 0,08 0,32 + 0,06***
14 0,64 + 0,06 0,53 + 0,05 0,50 + 0,05 0,31 + 0,05**
21 0,62 + 0,04 0,52 + 0,05 0,49 + 0,04 0,29 + 0,04***
28 0,64 + 0,05 0,47 + 0,06* 0,44 + 0,06* 0,39 + 0,08*
3 0,62 + 0,08 0,53 + 0,07 0,54 + 0,07 0,47 + 0,07
7 0,58 + 0,08 0,55 + 0,05 0,56 + 0,04 0,34 + 0,08*
14 0,51 + 0,04 0,53 + 0,11 0,52 + 0,06 0,37 + 0,06
21 0,63 + 0,07 0,50 + 0,05 0,50 + 0,05 0,37 + 0,05**
Примтка: *Р < 0,05; **Р < 0,01; ***Р < 0,001 пор1вняно з тваринами СВР типу ВНД
Таблиця 4
Р1зниця абсолютно! шлькосп моноципв у кров1 пор1вняно з початковими показниками у свиней р1зних тип1в ВНД за бюлопчного подразнення, %
С
Термш досл1дження стосовно б1олог1чного подразнення, д1б
Тип ВНД тсля первинного тсля повторного
3 7 14 21 28 3 7 14 28
СВР 1,5 -2,9 -5,9 -8,8 -5,9 -8,8 -14,7 -25,0* -7,4
СВ1 20,0 6,0 6,0 4,0 -6,0 6,0 10,0 6,0 0
СН 4,3 10,9 8,7 6,5 -4,3 17,4 21,7 13,0 17,4
С 10,3 10,3 6,9 0 34,5 62,1 17,2 27,6 27,6
Примтка: *Р < 0,05
Шсля повторного подразнення стосовно початково-го показника у свиней СВР типу ВНД шлыасть моно-цит1в почала р1зко зменшуватися 1 на 14-ту добу п1сля повторного введення антигену вказана р1зниця досягала в1ропдного р1вня (25% при Р < 0,05) з подальшим поверненням до початкового р1вня. У тварин шших тишв, особливо, слабкого, число моноципв у кров1 зб1лыпувалося. Механ1зм цього явища певною м1рою пояснюеться результатами кореляцшного анал1зу експериментальних даних. Шсля повторно! дп БП в1рог1дний зв'язок з ур1вноважешстю втрачався, а з силою та рухливютю - послаблювався, хоча й був в1рог1дним на сьому та 28-му доби тсля повторного БП.
Вплив коркових процеав на кшьшсть моноцит1в у кров1 свиней найсуттевшим був для сили процеав збудження 1 гальмування та становив 0,04-0,45. При-чому в1рог1дн1сть сили впливу в цьому раз1 була до-сить високою як до, так 1 тсля первинно! (за винят-
ком 28-! доби) та повторно! ди БП (кр1м третьо! та 14-то! д1б). Вр1вноважешсть коркових процес1в впливала на абсолютну к1льк1сть моноцит1в у кров1 свиней лише на третю добу тсля первинного подразнення. В уа шш1 пер1оди досл1дження щодо моноцит1в роль вр1вноваженост1 була дуже незначною (0-0,13). Рух-лив1сть виявляла св1й вплив на абсолютну шльшсть моноцит1в бшьшою м1рою: показник впливу тут ко-ливався в межах 0-0,30 1 був в1ропдним лише до впливу БП та на 28-му добу тсля його початку.
Висновки
Найменша вщносна кшьшсть моноципв у кров1 характерна для свиней С типу ВНД. Це може сввдчити про найвищий р1вень неспециф1чного 1мун1тету у тварин СВР 1 найнижчий - у свиней С типу ВНД. Найпсшший прямий зв'язок ввдносно! шлькосп мо-ноцит1в в1дм1чений з силою коркових процеав. Проте
участь в регуляци частки моноципв у кров1 беруть також рухливють i вр1вноважен1сть процеав збу-дження i гальмування. Вплив БП змщнюе вказанi зв'язки, але найбiльшою мiрою - з силою коркових процеав. Повторне БП pi3M) зменшуе кореляцш вщ-носно! кiлькостi моноцитiв i3 усiмa властивостями коркових процесiв. Нaдaлi взаемозв'язки поновлю-ються i на 28-му добу шсля повторного БП стають близькими до початкових, особливо iз силою коркових процеав. Це сввдчить, що тварини сильних врiв-новажених титв ВНД на БП спочатку реагують не-специфiчними реaкцiями, якими спроможнi захисти-тися ввд стресового чинника. Тваринам С типу така реaкцiя не характерна. Подaльшi дослвдження будуть здiйснювaтися в напрямку з'ясування особливостей неспецифiчного iмунiтету у тварин рiзних типiв вищо! нервово! дiяльностi та впливу на щ показники збуд-ливостi автономно! нервово! системи.
References
Orlova, E.V., Pashhenkov, M.V., Davydovskaja, M.V., Klimova, S.V., Hozova, A.A., Mugutdinova, B.T., & Bojko, A.N. (2012). Rol' dofamina v reguljacii vzaimodejstvija nervnoj i immunnoj sistem pri rassejannom skleroze. Zhurnal Nevrologii i Psikhiatrii. Spezvypuski. 112(2), 34-40 (in Russian). Cohen, N. (2006). Norman Cousins Lecture. The uses and abuses of psychoneuroimmunology: a global overview. Brain. Behav. Immun. 20, 99-112. doi: 10.1016/j.bbi.2005.09.008. Fletcher, M.A., Barnes, Z., Broderick, G., & Klimas, N. (2012) Psychoneuroimmunology and Natural Killer Cells: The Chromium Release Whole Blood Assay. Psychoneuroimmunology: Methods in Molecular Biology. 934, 313-324. doi: 10.1007/978-1-62703-071-7_16.
Stowell, J.R., Robles T.F., & Kane, H.S. (2012). Psychoneuroimmunology: Mechanisms, Individual Differences, and Interventions: Handbook of Psychology. John Wiley & Sons, New York. doi: 10.1002/9781118133880.hop209004. Jeder, R. (1984) Uslovnoreflektornaja reguljacija immunnogo otveta. Fiziologija cheloveka. 10(2), 211 (in Russian).
Slansky, J.E., Cohen, J.J., & Cambier, J.C. (2013). Integrated immunology in Colorado. Immunol. Res. 55. 1-2. doi: 10.1007/s12026-012-8376-5. Duncker, P.C., Stoolman, J.S., Huber, A.K., & Segal, B.M. (2018). GM-CSF Promotes Chronic Disability in
Experimental Autoimmune Encephalomyelitis by Altering the Composition of Central Nervous System-Infiltrating Cells, but Is Dispensable for Disease Induction. J. Immunol. 200(3), 966-973. doi: 10.4049/jimmunol.1701484.
Solohin, E.V., Fedorcov, K.K., Afanas'ev, S.S., Vorob'ev, A.A. (1995). Kletochnye mehanizmy protivosibirejazvennogo immuniteta. Zhurnal mikrobiologii, jepidemiologii i immunobiologii. 5. 72-76 (in Russian).
Sternberg, E.M. (2006). Neural regulation of innate immunity: a coordinated nonspecific host response to pathogens. Nat. Rev. Immunol. 6, 318-328. doi: 10.1038/nri1810.
Chuprikov, A.P. (1974). Immunologicheskaja reaktivnost' i funkcional'naja asimmetrija bol'shih polusharij golovnogo mozga. Vestnik AMN SSSR. 11, 53-56 (in Russian).
Ado, A.D. (1990). Vzaimodejstvie nervnoj i immunnoj sistem. Nauka, Leningrad (in Russian).
Barneound, P., Rivet, J.M., Vitiello, S., Moal, M., & Le Neveu, P.J. (1988). Brain norepinephrine levels aftere BCG stimulation of the immune system. Immunol. letters. 18(3), 201-204. doi: 10.1016/0165-2478(88)90019-3.
Sundaresan, G., Suthanthirarajan, N., & Namasivayam, A. (1990) Certain immunological parameters in subacute cold stress. Indian J. Physiol. Pharmacol, 34 (1), 5760. https://europepmc.org/abstract/med/2361728.
Karpovskyi, V.I., Trokoz, A.V., & Trokoz, V.O. (2014). Dynamika kilkosti sehmentoiadernykh neitrofiliv u krovi svynei riznykh typiv nervovoi systemy za vplyvu biolohichnoho podraznyka. Bioresursy i pryrodokorystuvannia. 6, 3-4 (in Ukrainian).
Trokoz, A.V., Karpovskij, V.I., Trokoz, V.A., Broshkov, M.M., & Radchikov, V.F. (2017) Jekspress-ocenka uslovno-reflektornoj dejatel'nosti svinej v proizvodstvennyh uslovijah. Uchenye zapiski UO Vitebskaja gosudarstvennaja akademija veterinarnoj mediciny. 53(4), 64-67 (in Russian).
Straub, R.H., Mayer, M., Kreutz, M., Leeb, S., Schölmerich, J., & Falk, W. (2000). Neurotransmitters of the sympathetic nerve terminal are powerful chemoattractants for monocytes. J. Leukoc. Biol. 67(4), 553-558. doi: 10.1002/jlb.67.4.553.
Danchuk, O.V., Karpovskyi, V.I., Trokoz, V.O., & Postoi, R.V. (2017). Mekhanizmy rehuliatsii vmistu kortyzolu v syrovattsi krovi svynei pry stresi. Fiziol. Zh. 63(6), 60-65. doi: 10.15407/fz63.06.060 (in Ukrainian).
