CC BY
10
УДК [332.1:504.001](477.6)
О. I. Благодарний,
кандидат економ!чних наук О. I. Мошура,
м. Донецьк
НЕОБХЩШСТЬ Д1АГНОСТИКИ ЕКОЛОГ1ЧНО1 СКЛАДОВО1 РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ
Перехiд до стойкого екологiчно-безпечного роз-витку — об'ективна вимога часу. 1дея стойкого розвитку повинна стати нашою нацюнальною щеею i зкра-ти важливу роль у визначени державних прiоритетiв i перспектив подальшого реформування кра1ни. Адже сам по собi перехiд до ринкових вiдносин i подальша демократизацiя не забезпечують перехiд до стойкого розвитку, а лише визначають позицiю свгтового ствто-вариства на користь стратеги переходу до еколопчно-безпечного стшкого розвитку. Тому наприкiнцi ХХ ст. активiзувалися роботи з розробки механiзмiв еколог-iчноl регламеитаци економiчноl дiяльностi у свiтовому масштабi, на рiвнi держав i в регiонах.
Сустльство стойкого екологiчно-безпечного розвитку, на думку закордонних дослiдникiв, являе собою яшсно нову фазу постiндустрiального сустльства. Це стабiльне, збалансоване, з максимумом ввдповщаль-ност до природи сусшльство. У ньому пануе новий сощальний порядок, що вiдрiзняеться вiд попередшх форм першочерговим значениям i роллю особистост в соцiальиiй структурi i природному середовищi. Транс-формацiйний перюд переходу вiд старого до нового повинний iти не через нарощування обсягiв виробле-иих матерiальних благ, а у формi змiни мислення люди-ии i у вщношенш до самого себе, i щодо визначения свого мiсця в навколишшм середовищi. Однак це не означае вiдмову вiд необхвдносп матерiального забез-печения людства, що, упм, i неможливо.
Навпаки, техиiчний прогрес, створення необхвд-ного рiвия матерiального забезпечення е однiею з не-обхвдних умов формування нового сощально-еконо-мiчного порядку. При цьому важливою умовою е ста-новлення цього порядку, змша системи цiнностей i прюритет!в людини, моделювання ситуацИ, коли го-ловним прагненням особистостi стае удосконалення його виутрiшнього, духовного потенщалу. На змiиу пращ, як дiяльностi, що продиктована вииятково ма-терiальною необх1днютю, повинне прийти мотивоване бажання людини розкрити себе щодо власно! виутрь шиьо! природи.
З метою досягнення стшко1 дииамiчноl рiвноваги в регюнальних системах необхвдно удосконалити систему управлiння процесом природокористувания, ви-
користовуючи принципи екологiчно безпечно! политики, орiентованоl на рацюнальне природокористуван -ия, комплексне використания природних ресурсiв, охорону природи. Досягнення основних цшей еколо-пчно1 полiтики повинно базуватися на розробках ефек-тивних програм управлiния яшстю природного сере-довища на основi екологiчного мониторингу й повинно включати заходи, спрямоваш на бiльш рацюнальне використания рiзних видiв мiсцевих ресурсiв, 1хне вiдновлення й охорону [1—3].
Але реалiзацiя цих програм у сучасних умовах розвитку економши Укра1ни, коли виробники намага-ються досягти екожмчнох вигоди за рахунок зниження усiх видiв витрат, включаючи i на вiдновлення й охо-роиу природних ресурсiв, — е проблематичним яви-щем, тому можливост економiчного регулювания про-цесiв природокористувания обмежеш. Це також тдтверджуеться наявнютю нових видiв землекорис-тувачiв, особливо орендарiв, спiльних тдприемств, що розвивають сво! виробництва в основному на ресурс-номiстких технолопях.
Для попереджения екстернальных ефекпв необ-хiдно поспйно керувати економiчними процесами, а, виходить, i екологiчними наслiдками ще1 дiяльностi в регiонi, що вимагае проведения дiагностики i монгто-рингового ввдстеження стаиу навколишнього середо-вища з метою полiпшення екологiчного стаиу регюшв. Тiльки цей iнструмент здатний забезпечити рiшения перерахованих вище проблем.
Еколопчна дiагностика стану навколишнього середовища — система методiв обстеження природних комплекав i 1хшх основних компонентов, що доз-воляе на основi даних бюлопчно1 iндикацil й аналiзу показнишв спецiалiзованих тест-систем приходити до обгруитованих висновшв про стан об'екта в цшому при аитропогенних впливах рiзноl iитенсивностi й три-валост!
Екологiчна дiагностика простежуе динамшу дос-лiджуваних процесiв у взаемозв'язку, визначаючи при цьому причинно-наслiдковi зв'язки i залежиосп. Саме тому проведения еколопчно1 дiагностики процесiв розвитку регюшв е i актуальним, i своечасним.
Вивченню екологiчних проблем та еколопчних
О. I. Блaгoдapний, О. I. Мoшypa
Таблиця 1
Надходження забруднюючих речовин у довкшля област1
2005 2006 2007
Haдxoдження зaбpyднюючиx pечoвни, xhc.X
в aтмocфеpy 1В63,0 1В61,1 1В71,2
в пoвеpxневi водоймн 1196,0 34В1,4 1967,9
в земельн1 pеcypcи 66,1 156,6 203,4
У poзpaxyикy Ha одну ошбу, кг
в aтмocфеpy 401 404 410
в пoвеpxневi водоймн 257 756 432
в земельн1 pеcypcн 14 34 45
acпектiв poзвиткy pегioнiв зaвжди пpидiлялacь yвaгa
З. Геpacимчyк З., С. Дopoгyнцoвa, А. Федopiщевoï, А. Рaльчyк тa íh. [1—7]. Але piзнi acпекти в пpoцеci вивчення пpoблеми зaлишaлиcя не з^овоними дo юнця.
Метoю цieï cтaттi e cпpoбa бiльш детaльнo npo-aнaлiзyвaти екoлoгiчний cтaн Дoнецькoгo pегioнy, pе-кoмендyвaти пoдaльшi дiï.
Дoнецькa oблacть e пpoвiдним iндycтpiaльним pегioнoм кpaïни тa нaлежить дo нaйбiльш нaпpyжениx в екoлoгiчнoмy плaнi в Укpaïнi. Ha ïï теpитopiï, щo CTa-новнть 4,4% плoщi кpaïни, зocеpедженa п'ято чacтинa вcix виpoбничиx пoтyжнocтей. Haдмipнo виcoкa кон-центpaцiя пpoмиcлoвoгo виpoбництвa i тpaнcпopтy, a тaкoж зшчш щiльнicть нacелення cтвopили тут вели-чезне нaвaнтaження нa бiocфеpy.
Щopiчнi викиди зaбpyднюючиx pечoвин в a™oc-феpy тa yтвopення небезпечниx вiдxoдiв нa теpитopiï oблacтi cклaдaють мaйже тpетинy зaгaльнoгo ïx oбcя-гу ho Укpaïнi.
I не звaжaючи нa те, щo кiлькicть зв^тую^^ cyб'eктiв не зpocтae, a пiдпpиeмcтвa витpaчaють знaчнi кoшти нa piзнi пoвiтpooxopoннi зaxoди, oбcяги викидiв не зменщyютьcя (тaбл. 1) [В, c. 5].
Стaн пoвiтpянoгo бacейнy e oднieю з Hamwipi-шиx пpoблем oблacтi. Ситyaцiя з iнтенcивним зaбpyд -ненням пoвiтpянoгo бacейнy e нacлiдкoм пpoцеcy CTa-нoвлення й poзвиткy пpoмиcлoвocтi в oблacтi в ми-щго деcятиpiччя, кoли тд чac бyдiвнищ•вa пpoмиcлo-виx об^кив екoлoгiчнoмy acпектy не пpидiлялocя Ha-лежнoï yвaги.
У 200У p. щщьнють викидiв вiд cтaцioнapниx дже-pел зaбpyднення в poзpaxyнкy m квaдpaтний кiлoметp теpитopiï oблacтi c^ana 62,4 т, щo у У,В paзiв бтьше,
нiж y cеpедньoмy no Укpaïнi (В т), тa y декiлькa paзiв вище, шж в iншиx npoмиcлoвo-poзвинyтиx pегioнax Rpaï™ (y 1,В paзa — шж y Днiпponетpoвcькiй oблacтi, y 3,1 paзи — шж y Луган^ий, y У,3 paзiв — шж в Зanopiзькiй, y 12,2 paзи — нiж y Хapкiвcькiй) [В, c. 5].
Упpoдoвж 200У p. ввд cтaцioнapниx джеpел зо6-pyднення в noвiтpя нaдiйшлo 1653,4 тиа т шкiдливиx pечoвин (34,4% вcix викидiв no Укpaïнi). Пopiвнянo з пoпеpеднiм poкoм викиди шкiдливиx pечoвин змен-шилиcь нa 0,4%. Зменшення викидiв шкiдливиx pе-чoвин вiдбyлocя y 25 paйoнax тa мicтax oблacтi.
Haйбiльшими зaбpyднювaчaми noвiтpя, як i parn-ше, e пiдпpиeмcтвa вyгiльнoï пpoмиcлoвocтi, чopнoï метaлypгiï, теплoвi електpocтaнцiï. У 200У p. ними було викинуто в noвiтpя 91 % вcix ш^ллив^ pечoвин. Якщo y вyгiльнiй гaлyзi внacлiдoк зниження дoбyвaния вуг-iлля викиди зaбpyднюючиx pечoвин cкopoтнлиcь Ha В,4%, то метaлypгiйнi пiдпpиeмcтвa збiльшили ïx по-piвнянo з 2006 p. Ha 9,2%, це бшьше, нiж зpocлo ви-poбнищ•вo (Ha У,1%). Отже, шйбшьше зaбpyднення aтмocфеpи cnocтеpiгaeтьcя в тж мicтax i paйoнax, де poзтaшoвaнi niдnpиeмcтвa циx гaлyзей, a caме: у м. Мapiynoлi, Ha який пpиnaдae чвеpть cyмapннx об-cягiв викндiв no oблacтi, у Мap'ïнcькoмy paйoнi — деcятa чacтинa, у м. Мaкiïвцi — В %, у м. Донецьку
— 7,6%, Стapoбешiвcькoмy paйoнi — 6,6%, м. Де-бйльцевому — 6,2% [В, с.6].
У cтpyктypi зaбpyднюючиx pечoвин нaйбiльшy питому вогу зaймae oкcид вуглецю — 2В,6% зоголь-ного oбcягy викндiв, метaн — 25,7%, дюкотд то iншi отолуки cipкн — 24,6%.
Мaйже три чвеpтi oблacннx викндiв oкcидy вуглецю пpипaдae Ha пiдпpиeмcтвa м. Мapiyпoля, 10%
— Ha м. Мокивку, 6,4% — Ha м. Сш^ве.
Таблиця 2
Групування aдмiшстрaтивно-територiaльних одиниць за щiльнiстю викидiв у 2GG7 роцi
Обсяги викцщв забруднюючих pечoвин у poзpaxyнкy на 1 кв. км, т Кшьюсть теpитopiaльнo - адм1шстративних oдиниць ïx питома вага у загальнлму oбсязi викид1в,%
Дo 10 14 2,1
10,1-20 1 0,1
20,1-30 6 2,9
30,1-40 1 2,7
40,1-50 1 0,1
50,1-60 2 0,7
бшьше 60 20 91,4
B^oro 45 1GG,G
Oснoвним джеpелoм викидiв метану e шахти, нaйбiльше йoгo нaдxoдить в мiстax та paйoнax oблaстi, де poзтaшoвaнi вyгледoбyвнi тдприемства. При цю-му в бiльшoстi з них викиди метaнy знaчнo переви-щують викиди всix iншиx зaбpyднюючиx pечoвин i сягають бiльше 90% ввд зaгaльнoгo oбсягy. Так, в м. Kipoвське питoмa вага метану в зaгaльнoмy oбсязi викидiв склала 97,5%, м. Byгледapi — 96,4%, м. Крас-нoapмiйськy — 95,1%, м. Димитpoвi — 93,1%, м. Ждашвщ — 89,2%.
Викиди дюксиду сipки переважають y мiстax та раданах, на теpитopiï яких poзтaшoвaнi теплoвi елект-poстaнцiï. У м. Дебaльцевoмy, наприклад, у загальда-му oбсязi викидiв дioксид сipки займае 82,1%, у м. Харцизьку — 74,6%, у Слoв'янськoмy paйoнi — 63,5%, Мар'шсьгому — 61,2%, Стapoбешевськoмy — 50,9%.
Biд тдприемств xiмiчнoгo виpoбництвa в aтмoс-ферне давгтря нaдiйшлo 6,1 тис. т шшдливих pечo-вин, щo в oблaснoмy oбсязi складае всьoгo 0,4%. Але за склaдoм шшдливих iнгpедieнтiв xiмiчне виpoбниц-твo е oдним iз самих небезпечних. На ньoгo припадае 81,1% всix викидiв стиpoлy, 64,1% — арчада1' кис-лoти, 24,5% — тол^лу, 15,8% — aмiaкy.
Пpoтягoм 2007 р. в aтмoсфеpy пoтpaпилo 452 т нaфтaлiнy, 344 т марганцю та йoгo сталук, 192 т фе-нoлy, 94 т свинцю та йoгo стлук, 45 т xлopy та даго спoлyк, майже 2 т ртуп та ïï спoлyк та ряд iншиx спе-цифiчниx забруднюючих pечoвин [8, с. 7].
У 20 мютах та paйoнax oблaстi, як займають п'яту частину теpитopiï, де мешкае майже три чверт населення, викиди шкiдливиx pечoвин у poзpaxyнкy
на 1 кв. км складали в сеpедньoмy 285 т, щo у 4,6 рази бiльше, шж в цiлoмy no oблaстi (табл. 2).
На oкpемиx теpитopiяx oблaстi oбсяги викидiв забруднюючих pечoвин у poзpayнкy на 1 кв. км пере-вищують сеpедньooблaсний noкaзник у десятки paзiв: м. Дебaльцевoмy — у 43, м. Дoбpomллi — у 36, м. Мapiynoлi — у 28, м. Димитpoвi — у 24, м. Красда-армшську — у 12.
Суттевим джеpелoм забруднення aтмoсфеpнo-гo noвiтpя oблaстi е тpaнсnopтнi зaсoби, викиди забруднюючих pечoвин, вiд яких мають тенденщю poстy. На nеpесyвнi джерела забрудення припадае майже кoжнa дев'ята тонна викинутих в aтмoсфеpy забруд -нюючих pечoвин. У 16 мютах та раданах oблaстi o6-сяги викидiв вiд тpaнсnopтниx зaсoбiв перевищують викиди вiд стaцioнapниx джерел, зoкpемa, у м. Крас-даму Лимaнi — у 3,4 раза, м. Apтемiвськy — у 2,9 раза, м. Слoв'янськy — у 2,8 раза.
Упpoдoвж 2007 р. ввд yсix видiв тpaнсnopтy в давпря noтpanилo 217,8 тис. т забруднюючих pечoвин, переважна частина з яких (186,7 тис.т, aбo 85,7%) — це викиди ввд aвтoмoбiльнoгo тpaнсnopтy, 18,4 тис. т, aбo 8,5%—вiд виpoбничoï технки, 10,0 тис.т, aбo 4,6% — зaлiзничнoгo, 1,9 тис. т, aбo 0,9% — aвiaцiйнoгo, 0,7 тис. т, aбo 0,3% — вoднoгo тpaнсnopтy [8, с. 8].
Осдавними токсичними iнгpедieнтaми, якими заб-руднюватось noвiтpя тд час ексnлyaтaцiï pyxoмиx тpaнсnopтниx зaсoбiв, були oксиди вуглецю (73,8%), oксид i дioксид aзoтy (12,3%) та неметaнoвi лети opгaнiчнi сnoлyки (11,2%). Дioксид сipки, сажа, амь ак, метан та бенз(а)трен зaгaлoм стaнoвили 2,7% су-марних викидiв.
Ввд двигушв, що працювали на бензиш, в атмосферу потрапило 144,2 тис.т (66,2%) забрудиюючих речовин, на дизпаливi — 45,9 тис.т (21,1%), на стис-неному та зрiдженому газi — 25,8 тис.т (11,8%). Ь загально1 кшькосп викидiв вiд автомобiльного транспорту 116 тис.т (62,1%) викинуто автомобiлями, що перебувають у приватнiй власностi населения.
Найбтьше потерпають вiд забрудиеиня повгтря ав-томобтьним транспортом мешканщ великих промис-лових мiст, в першу чергу Донецька, на який припа-дае четверта частина загальнообласного обсягу ви-кидiв, Марiуполя (11,7%), Макнвки (7,5%), Горлiвки (5,5%), Краматорська (4,5%).
Значш обсяги викидiв забрудиюючих речовин зумовлюють перевищення гранично допустимих кон-центрацiй (ГДК) багатьох шшдливих речовин у повiтрi. За даними обласно1 саттарноетдемюлопчно1 станцИ в мюькш мiсцевостi у кожнiй дев'ятш iз вiдiбраних проб повiтря виявлено перевищення ГДК, у тому числГ в майже кожнiй четвертой пробi — на пил та фенол та його похвдш, у кожнш п'ятш — на сiрководень, у кожнш сьомiй — на амiак та окис вуглецю, у кожнiй дев'ятнадцятш — на свинець та арчистий газ.
Згiдно зi спостереженнями пдрометцеитру в До-нецьку протягом року зафшсовано перевищення гранично допустимих концеитрацш з дiоксиду азоту в 73,5% ввдбраних проб, з фенолу — в кожнш п'ятш, з пилу — в кожнш восьмш В м. Макивщ з пилу перевищення ГДК зафшсовано в кожнш другш з ввдбра-них проб, з дiоксиду азоту — у кожнш десятш
У зв'язку з порушениями природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повгтря Державною еколопчною iнспекцiею в Донецькш обласп у 2007 р. було винесено 82 рiшення про призупинення виробничо1 дiяльностi тдприемств (в мииулому рощ було 57 випадшв), пред'явлено 43 позови на суму 9,8 млн. грн., проте сума стягнутих коштГв склала лише 0,5 млн. грн.
З метою охорони атмосферного повгтря ввд забрудиеиня шкГдливими речовинами у 2007рощ пiдприемства здшснили 150 заходiв, на впроваджен-ня яких було витрачено 140,8 млн. грн. Це сприяло зменшенню викидГв шшдливих речовин в повГтряний басейн регiоиу в обсязГ 8,9 тис. т, що становить 131,9% вед очшуваного [8, с 8].
Виходячи з проведеного аиалiзу еколопчного стаиу регiону, зробимо висновок, що одщею з проблем су-часного виробництва е необхiдиiсть розробки техмч-них г управлiнських доробок для ршення екологiчних проблем, що породжуються виробничими процесами з метою тдтримки стшкого промислового росту. При цьому вГдходи одного з циктв переробки природних ресурсГв повини використовуватися в наступиих цик-
лах як вхГдна сировина, забезпечуючи при цьому мшмальш викиди в навколишне середовище.
Контроль за викидами в атмосферу варто здш-сиювати, створивши спещальиу систему, що забезпе-чуе виявлеиия вщхилень вГд нормального розвитку Г ство-рюе умови для попереджеиня цих вГдхилень. I тому необидно створити науково-методичне забезпечеиня дааг-ностування еколопчно1 складово1 розвитку регюну.
Л^ература
1. Борщук С. М. Спйкий розвиток еколого-еко-номГчних систем / С. М. Борщук // Вюник економГч-но! науки Укра1ни: науковий журнал. — 2006. — № 2 (10). — С. 29 — 34. 2. Борщук С. М. Концепщя стойкого розвитку Г проблеми оптишзаци еколого-еко-номГчних систем / С. М. Борщук, В. С. Загорський // Регюнальна економша, 2005. — № 3. — С. 113 — 119. 3. Герасимчук З. В. Регюнальна полГтика стало-го розвитку: методолопя формування, мехашзми ре-алГзацп / З. В. Герасимчук. — Луцьк, 2001. — 526 с. 4. Дорогунцов С. Устойчивое развитие в управлении эколого-экономическими системами / С. Дорогунцов, А. Федорищева, А. Ральчук // Экономика Украины. — 2003. — № 1. — С. 75 — 83. 5. Клименко М. О. Мониторинг довшлля / М. О. Клименко, А. М. Прищепа, Н. М. Вознюк. — К. : АкадемГя, 2006. — 360 с. 6. Садеков А. А. Механизмы эколого-экономичес-кого управления предприятием / А. А. Садеков. — Х. : Издательский дом «ИНЖЭК», 2004. — 224 с. 7. Сма-гин Б. И. Сущность и методика определения показателей освоенности региона / Б. И. Смагин, С. К. Не-уймин //Вопросы статистики. — 2005. — № 12. — С. 19 — 23. 8. Стан навколишнього природного се-редовища Донецько1 обласп у 2007 рощ: економГчна доповда // Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. — Донецьк, 2008. — 23 с.
Благодарний О. I., Мошура О. I. Необхщшсть дiагностики еколопчноТ складовоТ розвитку До-нецького регшну
З метою досягнения сийко! динамГчно1 рГвноваги в регюнальних системах необхвдно удосконалити систему управлГния процесом природокористувания, ви-користовуючи принципи еколопчно безпечно1 полГти-ки, орГентовано1 на ращональне природокористувания, комплексне використания природних ресурсГв, охорону природи. Досягнения основних цшей еколо-пчно1 политики повинне базуватися на розробках ефек-тивних програм управлГния яшстю природного сере-довища на основГ еколопчного мониторингу Г повини включати заходи, спрямоваи на бшьш ращональне використания рГзних видГв мюцевих ресурсГв, 1хне ввдновлення й охорону.
Ключовi слова: еколопчно-безпечний розвиток, динамiчна рiвновага регiону, екологiчна дiагностика.
Благодарный А. И., Мошура Е. И. Необходимость диагностики экологической составляющей развития Донецкого региона
С целью достижения стойкого динамического равновесия в региональных системах необходимо усовершенствовать систему управления процессом природопользования, используя принципы экологически безопасной политики, ориентированной на рациональное природопользование, комплексное использование природных ресурсов, охрану природы. Достижение основных целей экологической политики должно базироваться на разработках эффективных программ управления качеством естественной среды на основе экологического мониторинга и должны включать мероприятия, направленные на более рациональное использование разных видов местных ресурсов, их возобновление и охрану.
Ключевые слова: экологически безопасное развитие, динамическое равновесие региона, экологическая диагностика.
Blagodarnyy О. I., Moshura О. I. Necessity of ecological constituent diagnostics of Donetsk region development
With the purpose of achievement of stable dynamic equilibrium in the regional systems it is necessary to perfect control the system by the process of природопользования, utillizing principles ecologically safe policy, oriented to rational природопользование, complex use of natural resources, conservancy. Achievement of primary purposes of ecological policy must be based on effective program of quality of natural environment management developments on the basis of the ecological monitoring and must include measures, directed on more rational use of different types of local resources, their renewal and guard.
Key words: ecology-friendly development, dynamic balance of the region, ecological diagnosis.
