CC BY
17
дження регюнально-лУйного принципу ix обслуговування спецвлвованими дорожньо-експлуатацмними пщприем-ствами.
7. Запровадження виконання робгг з будвництва, рекон-струкци та капитального ремонту дорг на конкурсних засадах ¡з запровадженням мжнародних принципа укладення контракта на спорудження об'eкт¡в цив¡льного буд¡вництва (FIDIC).
Список використаних джерел
1. Розпорядження КМУ вщ 20.10.2010 №2174-р «Про схва-лення ТранспортноТ стратеги Укра'ни на перюд до 2020 року». -[Електрон. ресурс]. - Режим доступу: <http:zakon2.rada.gov.ua/ lowsShow/2174-2010>.
2. Автомобтьний транспорт Укра'Тни: стан, проблеми, перспективи розвитку: Монографи / ДП «Державтотрансндтроект». - К:, 2005. - 400 с.
3. Добруха Л. На шляху до 2020 року// Перев1зник UA. - 2012. - №18. - C. 23-25.
4. Дмитриченко М.Ф. Транспорты технологи в системах лопсти-ки // Дмитриченко М.Ф., Левковець П.Р., Ткаченко А.М., 1гнатен-ко О.С., Зайончик Л.Г., Статник 1.М. Пщручник. - К.: 1НФОРМАВТО-ДОР, 2007. - 676 с.
5. Велсевич М.К. Основы аспекти формування та функцюнування ринку послуг з перевезення пасажирв автомобльним транспортом УкраТ'ни / М.К. Велюевич // Перевюник UA - 2010. - №7-8. - С. 23-27.
6. Кудрицька Н.В. Проблеми модернкзацп автомобтьного транспорту УкраТ'ни / Н.В. Кудрицька // Формування ринкових вщносин в УкраМ - 2012. - №7(134). -C. 88-93.
7. Транспорт i зв'язок УкраТ'ни: 2013. Статистичний зб1рник. - К.: Державний комтет статистики УкраТ'ни, 2014. - 222 с.
8. Шелудько Н. Актуальн проблеми банкiвського кредитування ¡нвестицм в Украй-л // Eкономiка Укра'ни, 2005. - №7. - С. 36-41.
УДК 005591:504:33932
СМ. РОГАЧ,
д.ем., доцент, Наи/ональний университет боресурав i природокористування Украни
М1жнародний досвщ еколого-ор1снтованного регулювання сфери природокористування
Здйснено аналiз зар^жного досвщу функцюнування еколого-о^ентованого механизму регулювання сфери природокористування. Визначено його основн етапи становлення, характерна ознаки та насядки впливу на рвень використання при-родних pecypciв та стан навколишнього природного середовища. На ocнoвi узагальнення мiжнаpoднoгo досвщу обгрунтовано пpiopитeтнi методи стимулювання природоохоронно'1'дтльност в Укранi та видлено групи регуляторв примусового та стиму-люючого характеру, як е перспективними для iмплeмeнтацiíв господарську практику втчизняноiсфери природокористування.
Ключов1 слова: природокористування, механизм регулювання, eкoнoмiчнi методи, регулятори, мiжнаpoдний дocвiд, еколого-орентований розвиток.
С.М. РОГАЧ,
д.э.н., доцент, Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Международный опыт эколого-ориентированого регулирования сферы природопользования
Проведен анализ зарубежного опыта функционирования эколого-ориентированного механизма регулирования сферы природопользования. Определены его основные этапы становления, характерные свойства и последствия влияния на уровень использования природных ресурсов и состояние окружающей среды. С учетом обобщения международного опыта обоснованы приоритетные методы стимулирования природоохранной деятельности в Украине и выделены группы регуляторов принудительного и стимулирующего характера, которые являются перспективными для внедрения в хозяйственную практику национальной сферы природопользования.
Ключевые слова: природопользование, механизм регулирования, экономические методы, регуляторы, международный опыт, эколого-ориентированное развитие.
S.M. ROGACH,
PhD, аБвоааЬе professor, National University of Life and Envoronmentai Sciences of Ukraine
International experience of environmental control oriented on environmental management
The analysis of foreign experience of the ecology-oriented mechanism for regulation of natural resources using has been made. Its main stages of development and characteristics which effect on the level of natural resources using and the environment are identified. Priority methods to stimulate environmental activities in Ukraine which are based on the generalization of international experience have been grounded. Forced and incentive-based groups of regulators which are perspective for the implementation of the national natural resources using in practice are selected.
Keywords: environmental management, regulatory mechanism, economic methods, regulators, international experience, eco-oriented development.
Постановка проблеми. Глобальний, ¡нтерсоцвльний характер еколопчних проблем, 'х актуалы-лсть об'ективно по-требують налагодження системи спiвробiтництва кра'''н свЬ
тово'' сптьноти щодо 'хнього виршення. В таких умовах особливо гостро вщчуваеться необхщнють процесу м^на-родно' ¡нтеграци з метою оптимального регулювання сфе-
© С.М. РОГАЧ, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраТн № 2 (165)/2015 57
ри природокористування. Така спюпраця е одночасно одним з основних фактора формування та змщнення економнноУ едност свггового господарства, установлення глобально! економко-еколопчноУ сптьност держав та народв. Тому особливо! актуальност набувае комплекс питань, пов'язаних ¡з розробленням цшюного, ефективного механвму регулю-вання сфери природокористування та актив^ацп природоохоронноУ д¡яльност¡ на основ¡ врахування досвщу р¡зних краУн у виршены еколог¡чних проблем.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблемы. У на-уков¡й л¡тератур¡ м¡жнародн¡ аспекти еколопзацп природно-ресурсноУ сфери економ¡ки та визначення шляхв УхньоУ ¡мп-лементаци в нац¡ональну практику господарювання знайшли свое в¡дображення у працях провщних в¡тчизняних та зару-б¡жних учених, таких як Л. Абалюн, I. Андрощук, I. Бистря-ков, В. Голян, Л. Гужеля, А. Жирицкий, Н. ЗЫовчук, I. Кукл¡на, 6. Лоцин, В. Маркушина, Б. Мтьнер, Р. Нов¡кова, Р. Перелет, Ю. Розенбаум Т. Туниця, А. Чухно та ряду ¡н.
Поряд ¡з цим сама еколог¡чна ситуац¡я, що склалася в Укра-Уы, посувае нашу державу на перифер¡ю сучасних цивозацм-них процес¡в, сприяючи, зокрема, ¡мпорту до нас еколог¡чно небезпечних технолопй, продукци та виснажливому викорис-танню природних ресурс¡в, що обумовлюе необх¡дн¡сть по-дальших досл¡джень проблем регулювання сфери природокористування з урахуванням позитивного заруб¡жного досв¡ду.
Вщповщно мета статт'1 - на основ¡ узагальнення мж народного досв¡ду провести дослщження становлення та функц¡онування еколого-ор^нтованого механ¡зму регулювання сфери природокористування, виявити можливост ¡мплементац¡í його ¡нструментв та регулятор¡в у нац¡ональну господарську практику.
Виклад основного матерюлу. Сьогодн у багатьох краУ-нах св¡ту захист природи та розвиток економки часто розгля-даються як окрем¡ ¡ навпъ суперечлив¡ види д¡яльност¡. Це зу-мовлюе потребу в новому ¡нтегрованому п¡дход¡, за допомогою якого можна забезпечити економнне зростання ¡ захист до-вк¡лля. Наша краУна також перебувае в пошуках сучасноУ моде-л¡ регулювання сфери природокористування, яка включатиме д¡eздатн¡ ¡нститути, спроможн¡ забезпечити еколого-орюнто-ваний, збалансований розвиток. Доцтьнють подальших дослЬ джень заруб¡жного досвщу обумовлюеться тим, що р¡зн¡ ком-б¡нац¡í зазначених ¡нститут¡в так ¡ не дали оч¡куваного ефекту.
Разом ¡з тим б¡льш¡сть розвинених краУн все ж таки до-сягли позитивних результата у галуз¡ рацюнал^ацп природокористування, як¡ заслуговують на увагу. При цьому мето-ди розв'язання еколопчних проблем у рвних краУнах, маючи сп¡льний зм¡ст, характеризуються певними особливостями. 0станн в¡дображають, з одного боку, специфку механ¡зму регулювання економки, властиву певному етапов¡ розвитку всього захщного св¡ту, а з ¡ншого - характерн¡ ознаки меха-н¡зму господарювання, що мають мюце в кожн¡й конкретн¡й краУнк Також система регулювання сфери природокористування формуеться в окремих державах виходячи з обсягу природно-ресурсного потенц¡алу, ступеня його освоеноси ефективност¡ використання окремих складових та рюня гос-подарського навантаження.
Бтыхлсть науковц¡в сходяться на думц¡, що посилення на-укового пошуку в галуз¡ рацюналвацГУ ресурсовикористан-
ня та охорони навколишнього середовища в захщному свЬ т¡ розпочалося ¡з загострення еколопчних, сировинних та енергетичних проблем ¡ серп структурних криз виробництва, як супроводжували ц процеси. Вщповщно механвм регулювання процесами природокористування у бшьшост краУн сформувався у 70-х роках XX ст. Нараз¡ вЫ вщзначаеть-ся високим органвацмним р¡внем, гнучким застосуванням адмУстративно-нормативних метод¡в у поeднанн¡ з фЫан-сово-економ¡чним стимулюванням приватного сектора, ак-тивним використанням найнов¡ших досягнень НТП.
Узагальнення наукових пщходю дае пщстави заруб¡жний процес формування механ¡зму регулювання природокористування та збереження навколишнього середовища умовно подтити на два етапи з вщповщною ¡нструментальною базою та наслщками УУ застосування (рис. 1).
Ураховуючи визначен основы етапи становлення механв-му регулювання сфери природокористування, слщ зазначити, що сучасн ¡нформац¡йн¡ реали не просто додали ктьюсно до технолог¡чних процесс ¡ можливостей використання природних ресурса, а й зумовили яюсы соц¡ально-економ¡чн¡ зм¡ни. Це дае пщстави зробити висновок, що устх розв'язання су-перечност¡ м¡ж потребами у природних ресурсах ¡ можлив¡стю Ух задоволення залежить не ттьки вщ р¡вня розвитку виробництва, зртост ринкових в¡дносин, а також вщ структуризаци та ефективност¡ державних та сусптьних ¡нститут¡в.
У заруб¡жних краУнах з урахуванням актуальност¡ та необ-х¡дност¡ вир¡шення проблем регулювання й управлЫня при-родокористуванням державн¡ зусилля сконцентровано на таких напрямах:
- безпосередне здмснення великомасштабних природо-охоронних заходю, що передбачають орган¡зац¡ю ¡ фЫан-сування НДДКР, п¡дготовку спецалютю, реал¡зац¡ю загаль-нонац¡ональних проект¡в природоохоронного призначення, формування еколопчно'У ¡нфраструктури;
- забезпечення нормативно-правового регулювання, що передбачае розроблення природоохоронного законодавства ¡ контроль за його виконанням, еколопчну експертизу проек-т¡в, еколог¡чне ¡нспектування ¡ л¡цензування д¡ючого виробництва, установлення еколопчних стандарта, норм, квот тощо;
- економнне стимулювання та пщтримання державними структурами природоохоронноУ д¡яльност¡ приватного сектору за допомогою субсидм, податкових птьг, позик, кредита за низькими в¡дсотками, режиму прискореноУ амортиза-цГУ природоохоронного устаткування, кутвлНпродажу прав на забруднення [1, с. 89].
Зазначен напрями св¡дчать, що у сфер¡ природокористування промислово розвинених краУн сформувався своерщ-ний, ретельно збалансований симбюз ¡з адмУстративних та ринкових регулятор¡в, пошук яких тривае ¡ надал¡.
Це дае пщстави згрупувати економны методи стимулювання природоохоронноУ дтльност у краУнах ¡з класич-но розвинутими ринковими вщносинами у дв¡ велик¡ групи законодавчо закртлених регулятор¡в еколог¡чноí поведЫки п¡дприeмц¡в (рис. 2).
Групу регулятора примусового характеру можна вважа-ти доповненням адмУстративно-законодавчого п¡дходу до еколопчного регулювання. Вони е ч¡тко визначеними в кож-н¡й краУш та обов'язковими для дотримання.
Рисунок 1. Становления мехатзму регулювання природокористування та збереження навколишнього природного середовища в заруб1жних кражах
На думку фахюцю, б¡льш д¡eвим ¡нструментар¡eм еколо-пзацп сфери природокористування в заруб¡жних краУнах вважаеться друга група регулятор¡в, осюльки, з одного боку, вона економнно приваблива для природокористувач¡в, а з ¡ншого - дае змогу здмснювати перех¡д до принципово новоУ технологнноУ пол¡тики: в¡д контролю забруднення навколишнього середовища до його запоб^ання [2, с. 15-17]. Слщ погодитись, що саме ця група регулятора стимулюе еколог¡чну повед¡нку пщприемцю, сприяе впровадженню превентивних техн¡ко-технолог¡чних ¡ орган¡зац¡йних мето-д¡в боротьби з деградацию природного середовища, переходу на безвщходну ¡ ресурсозбер¡гаючу основу.
Загалом у краУнах ¡з розвинутими ринковими вщносина-ми система економнних важел¡в стимулювання ¡ впливу на навколишне середовище являе собою комплекс заходв по-даткового та кредитного характеру. Серед них найбтьшого поширення набули т¡, що пов'язан¡ з наданням прямоУ чи опо-середкованоУ допомоги приватному кап¡талу з боку держави.
Формами здмснення прямоУ економнноУ допомоги держави приватно-п¡дприeмницькому сектору з метою стимулювання еколопчних кап¡таловкладень в економку краУн ЗахщноУ 6в-ропи ¡ ПвннноУ Америки е, по-перше, безпосередн¡ цтьо-в¡ субсиди (централвоваы чи м¡сцев¡), по-друге, прям¡ позики для розв'язання важливих природоохоронних завдань.
Варто зазначити, що серед уах заруб^них економнних форм регулювання природокористування (а Ух нараховують загалом понад 150) саме форма субсидм становить при-близно 30% [1, с. 91].
Фнансова пщтримка держави не ™ьки забезпечуе виконан-ня нацюнальних еколог¡чних програм, а й фактично покривае значну частину витрат на природоохоронн заходи приватно-п¡дприeмницького сектору, сприяючи тим самим зб^ьшенню його прибутюв ¡ зм¡цненню конкурентних позицй Наприклад, понад 80% забруднень водного басейну Нщерландв офщй-но визнаються наслщком д¡яльност¡ приватного сектору, однак питома вага його капггаловкладень на очищення води стано-
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015 59
Еконо1шчш методи стимулювання природоохоронно! д1яльносп
Регулятори еколопчно! поведшки щдприемщв
Група регулятор!в примусового характеру
(спрямована на примус забруднювач1в обмежувати свою екологодеструктивну д1яльшсть)
II
Група регулятор1в стимулюючого характеру
(спрямована на акгивиацпо природоохоронно! дояльносп товаровиробншав )
I I
платеж1 за викиди, скиди, захоронения або транспортування забруднюючих речовин, попршення якосп природних ресурсов та умов;
• еколопчш податки, що стягуються з прибутку товаровиробншав, як! використовують природо-забруднююч! види техшки 1 технолопй або випускають продукцию з небезпечними еколопчними компонентами;
• штрафи 1 санкцй, компенсацшш виплати за порушення еколопчного законодавства, стандартов якосп природного середовища 1 за завданий збиток здоров'ю населения, навколишнш флор! 1 фауш
пряме 1 приховане субсидповання щдприемщв державою, яю здшснюють заходи щодо полшшення стану природного середовища;
• установления гранив для компанш, що проводять експериментальш программ на шдприемствах з використанням досягнень очисно! технши на баз1 прикладних дослщжень у гaлyзi екотехнпси;
• застосування опосередкованого ринкового (податкового та цгнового) регулювання природоохоронних захода
Рисунок 2. Система економ1чних метод1в та регулятор1в стимулювання природоохоронно! д1яльност1 з урахуван-ням м1жнародного досвщу
вить лише 10,9% уах ¡нвестицй У США за останн роки субсиди держави на природоохоронн заходи перевищували 63% загальнонац¡ональних природоохоронних витрат, у Нмеччин ¡ Франци - близько 70, Япони - б^ьше н¡ж 80%. Загалом у фаунах ПвннноУ бвропи (ФЫлянди, Швеци, Норвег¡У, ДанГ') традицм-но перевага надаеться саме методам безпосередньо'У фЫансо-воУ п¡дтримки еколог¡чних заходв (¡нвестування буд¡вництва та експлуатаци очисних споруд, розвиток еколопчно чистих технолопй, використання, збереження та вщтворення природних ресурса у альському господарств^ надання кошт¡в на утримання еколог¡чних орган¡зац¡й) [3, с. 169-170].
У США потужним фактором, що обмежуе розвиток еро-з¡йних процесс, свого часу став закон «Про продовольчу безпеку» (1985), який передбачив оренду державою у фермера земель, найбтьш уражених ероз¡eю. При цьому фер-мери одержують не лише грошову компенсац¡ю за вивщ земель з об¡гу, а й державне техннне сприяння Т матер¡альну допомогу в розм¡р¡ 50% видатюв у раз¡ залуження цих земель або створення на них люових насаджень. Фермери, як продовжують користуватися землями, де рвень ероз¡i' пере-вищуе допустимий, мають обов'язково здмснювати Грунто-захисн¡ заходи [4, с. 143-145].
Досить поширеною та результативною, як свщчить зару-б¡жний досв¡д, е також система прихованого субсид^вання природоохоронно' д¡яльност¡ пщприемницького сектору, яка включае в¡дпов¡дну систему регулятора.
Зокрема, це еколог¡чн¡ субсиди, як¡ покривають частину ви-датюв на розроблення нових технолог¡й, а також позики на
устаткування природоохоронного призначення як мають ¡н-вестицмну форму. Така пол¡тика характерна для Австри, де, окр¡м того, ¡снуе ¡нвестиц¡йна прем¡я за кап¡тальн¡ вкладен-ня, спрямован¡ на охорону природи. У Нщерландах за рахунок державного фЫансування проводять ефективн¡ заходи щодо зменшення забруднення та розроблення еколопчно чистих технолопй. Додаткова знижка на 10-15% порвняно з зви-чайною податковою на ¡нвестицмы витрати застосовуеться для конкретних ¡нвестиц¡й, спрямованих на зниження забруднення навколишнього середовища. В 1спани поряд ¡з податко-вими п¡льгами надаються особлив¡ субсиди в розмр до 30% вщ ¡нвестиц¡йних витрат на досл¡дницьку дтльнють щодо мо-н¡торингу, зменшення викидв у навколишне середовище.
0собливу увагу уряди промислово розвинених краУн при-д¡ляють формуванню сприятливого ¡нновац^ноИнвестицм-ного кл¡мату у сфер¡ регулювання природокористування. Зокрема, вони активно допомагають розвитку ¡ впровадженню еколог¡чних технолог¡й, використовуючи ¡нновацмний подат-ковий кредит, тобто зменшуючи на певний в¡дсоток уже нара-хован¡ за законом суми податку на прибуток корпорац¡й. Уже з 80-х роюв XX ст. ¡нвестицмний податковий кредит поши-рювався на науково-дослщы видатки (причому скористатися кредитом можна ттьки п¡сля зд¡йснення витрат на НДДКР). Вщ податкового кредиту передуам одержують вигоду най-бтыхи компани з високим ¡ зростаючим обсягом видатк¡в на НДДКР, адже ставки податкового кредиту перебувають у межах: в¡д 3-5 (Корея, Тайвань, Нщерланди) - до 10-15% (Японт, Н¡дерланди) залежно вщ типу еколог¡чних фонд¡в.
Згiднo з дaними Aгентcтвa з oxopoни нaвкoлишньoгo œ-pедoвищa C0A екoлoгiчнi iнвеcтицiï y 54% кoмпaнiй o^-пилиcя пpoтягoм poкy, y 21 - чеpез oдин-двa i лише y 7% o^rnc^ кaпiтaлoвклaдень cтaнoвилa пoнaд чoтиpи poки. Aвcтpiйcькi пpoмиcлoвцi oцiнили вимку пpибyткoвicть пpи-poдooxopoнниx iнвеcтицiй, визнaчивши ïxню poль як пpoвiд-нига екoнoмiчнoгo зpocтaння [5, c. 145].
Baжливим iнcтpyментoм теxнoлoгiчнoгo пpopивy XXI ст. е пoвopoт iнвеcтицiй дo iннoвaцiй, iннoвaцiйнoгo пiдпpиeмни-цтвa, нa щo, як ввaжaють зapyбiжнi фaxiвцi, вapтo cпpямoвy-вaти нaявнi в деpжaви тa бiзнеcy pегyлятивнi ^ли.
Aктивнo фopмyeтьcя ocтaннiм чacoм y пpoмиcлoвo poз-винениx ^ai^ax i pинoк екoлoгiчниx пocлyг. Фipмaм дoзвo-ляeтьcя кyпyвaти, пpoдaвaти aбo пеpеpoзпoдiляти пpaвa нa зaбpyднення. Icнye пеpвicний дoзвiл (лiцензiя] нa piвень зa-бpyднення, який видaeтьcя фipмi. Ocтaння мae дoтpимyвa-тиcя cтaндapтy шляxoм iнвеcтицiй в oчиcнi теxнoлoгiï. Oднaк якщo фiнaнcoвo вoнa не cпpoмoжнa цьoгo зpoбити, тo мoже пpидбaти дoзвiл y тoгo пiдпpиeмcтвa, яке дocяглo нижчoгo piвня викидiв, ыж пеpедбaчaлocя пiд чac видaчi лщензп. Op-гaни yпpaвлiння лише cтежaть зa еквiвaлентнicтю yгoд, тоб-то зa тим, щoб зaгaльний вплив нa пpиpoдy не зpocтaв [6].
Oдним iз тaкиx елементiв екoнoмiчнoгo pегyлювaння пpи-poдoкopиcтyвaння е зacтocyвaння меxaнiзмiв Kioтcькoгo пpo-тoкoлy, a мме тopгiвля квoтaми нa викиди пapникoвиx гaзiв. Cиcтемa квoт нapaзi нaйбiльш пoшиpенa в C0A, ^меччиы, чacткoвo - в Kaнaдi. Цей елемент pегyлювaння oбcягiв вики-дiв нa певнiй теpитopiï з метою збеpеження aбo дocягнення вiдпoвiднoгo piвня якocтi cеpедoвищa oдеpжaв нaзвy методу «кoвпaкa». Пpи йoгo зacтocyвaннi зaмicть cyвopoгo дoтpи-мaння екoлoгiчниx нopм yciмa джеpелaми викидiв нa певнiй теpитopiï пiдпpиeмcтвa мaють змoгy пеpеpoзпoдiлити ïxнi o6-cяги [7]. Haixia ^ai^a тaкoж пpиeднaлacя дo виpiшення цЬ eï зaгaльнocвiтoвoï пpoблеми, пpийнявши y 2QQ6 poцi Зaкoн Укpaïни «Пpo paтифiкaцiю пoпpaвoк дo Moнpеaльcькoгo пpo-тoкoлy пpo pечoвини, щo pyйнyють oзoнoвий ixiap».
Oднaк вapтo зaзнaчити, щo в pеaльниx yмoвax 6Q-9Q% екoнoмiчнoгo збитку вщ пopyшення дoвкiлля (тaк звaнi ете-теpнaлiï] pеaлiзyeтьcя зa межaми пiдпpиeмcтв - винyвaтцiв екoдеcтpyктивнoï дiяльнocтi, тому тaкий пiдxiд не мoжнa ввa-жaти пoвнicтю пpийнятним, ocкiльки пpи цьoмy знижyeтьcя мoтивaцiйний пoтенцiaл пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi пщ-пpиeмcтв-зaбpyднювaчiв.
Джеpелaми фiнaнcoвиx кoштiв, якi cпpямoвyютьcя нa oxo-poнy дoвкiлля, мoжyть бути oкpемi пoдaтки, збopи i штpaфи зa недoтpимaння нopм викидiв зaбpyднюючиx pечoвин. B oкpемиx випaдкax cтaвки збopiв тa плaтежiв oбчиcлюють-cя зaлежнo вiд piвня фaктичнoгo зaбpyднення. Taкий дocвiд нaкoпиченo в Hiдеpлaндax, чacткoвo - Hiмеччинi, Фpaнцiï тa ^лы^. У бiльшocтi кpaïн цi гpoшoвi кoшти aкyмyлюютьcя y cпецiaльниx фoндax екoлoгiчнoгo пpизнaчення i викopиcтo-ву^т^я виключнo нa фiнaнcyвaння пpиpoдooxopoнниx дo-cлiджень тa poзpoбoк, вiдшкoдyвaння збитюв, пiдгoтoвкy i pеaлiзaцiю екoлoгiчниx пpoгpaм.
Щoдo екoнoмiчниx метoдiв тa pегyлятopiв cтимyлювaння пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi викopиcтaння oкpемиx cклaдoвиx пpиpoднo-pеcypcнoгo пoтенцiaлy, тo пpoмиcлoвo poзвиненi кpaïни мaють дocить гнучку, i тaкy, щo пocтiйнo poзвивaeтьcя,
дoгoвipнy cиcтемy екoнoмiчниx взaeмoвiднocин opгaнiзaцiй iз пpиpoдoкopиcтyвaчaми, якa xapaктеpизyeтьcя щщрчним пеpе-глядoм i вcтaнoвленням цн пoв'язaниx з кoнкpетними змiнaми гocпoдapcькoï, екoлoгiчнoï тa екoнoмiчнoï c^ya^ï.
Taraœ дocвiд зapyбiжниx ^afa щoдo стимулю^ння pa^o-нaльнoгo пpиpoдoкopиcтyвaння cвiдчить, !o зaпpoвaдження cyвopoï пoдaткoвoï cиcтеми вiдiгpaлo знaчнo бiльшy poль, нiж yпpoвaдження жopcткiшиx нopм i cтaндapтiв. ^му пpи ви-piшеннi питaнь yдocкoнaлення пpиpoдoкopиcтyвaння в нa-шiй деpжaвi пpoгpеcивнoю фopмoю pегyлювaння мoже бути eдинa cиcтемa oпoдaткyвaння i плaтежiв. У цьoмy зв'язку неoбxiднo пpoвеcти пoдaткoвy pефopмy, cyть якoï пoлягae y пocтyпoвoмy пеpеxoдi вщ icнyючoгo штpaфyвaння дo пpямo-no пpиpoдopеcypcнoгo oпoдaткyвaння.
Ocкiльки нa ^o^^ нa пpиpoдooxopoннi зaxoди витpaчa-eтьcя вiд 1/3 дo 2/3 вapтocтi ocнoвнoгo кaпiтaлy, ефектив-ним буде нaдaння пoдaткoвиx пiльг пiдпpиeмcтвaм, !o pеaлi-зують вiдпoвiднi пpиpoдooxopoннi пpoгpaми. Чiткa i вивaженa пoдaткoвa пoлiтикa y цiй cфеpi дacть змoгy пoдoлaти негатив-нi пpoцеcи в coцiaльнo-екoнoмiчнiй тa екoлoгiчнiй cфеpax, a в пеpcпективi - дocягти cwiono poзвиткy pегioнaльниx екoлoгo-екoнoмiчниx ™стем тa екoлoгiчнoï безпеки зaгaлoм [В, c. 2В3].
Oтже, cтвopення тaкoгo меxaнiзмy, який мae включa-ти гамплете взaeмoпoв'язaниx елементiв, cпpямoвaниx нa збеpеження i пoлiпшення якocтi нaвкoлишньoгo cеpедoви-щa, мoжливе нacaмпеpед шляxoм poзpoблення нoвиx тa вдocкoнaлення i^yrc^x екoнoмiчниx iнcтpyментiв pегyлю-вaння пpиpoдoкopиcтyвaння тa пpиpoдooxopoннoï дiяль-нocтi. Iнтегpaцiя Укpaïни y cвiтoве екoнoмiчне cпiвтoвapи-cтвo пoв'язaнa з неoбxiднicтю aдaптaцiï дo нoвиx пpинципiв pегyлювaння пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi тa фopмyвaння нopмaтивнo-пpaвoвoï ^стеми, cпpямoвaнoï нa зниження мacштaбiв зaбpyднення дoвкiлля.
Як зacвiдчye дocвiд poзвинениx кpaïн, нaйбiльш ефектив-ним Ыструментом екoлoгiчнoï пoлiтики тa гapaнтiй безпеки життeдiяльнocтi людей е пoeднaння pинкoвиx меxaнiз-мiв зaxиcтy здopoв'я гpoмaдян i нaвкoлишньoгo cеpедoвищa iз деpжaвним pегyлювaнням cфеpи пpиpoдoкopиcтyвaння. Aflœs ocнoвнi пpoблеми, щo виникли y зв'язку з неефектив-ним викopиcтaнням i oxopoнoю нaвкoлишньoгo cеpедoвищa в нaцioнaльниx мacштaбax, вiднocятьcя y бтых^^ кpaïн cвiтy дo кoмпетенцiï деpжaвнoï влaди, щo oбyмoвлюe неoбxiднicть yчacтi iï в мiжнapoднoмy cпiвpoбiтництвi з дaнoï пpoблемaтики, ocoбливo якщo це cтocyeтьcя iнтеpеciв бaгaтьox кpaïн.
Висновки
Oтже, зapyбiжний дocвiд paцioнaлiзaцiï пpиpoдoкopиcтy-вaння тa oxopoни нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa е цiнним для Укpaïни, якiй cьoгoднi дoвoдитьcя визнaчaти pеaльнi нaпpями cтaбiлiзaцiï як екoнoмiчнoгo poзвиткy, тaк i екoлoгiчнoгo cтaнy. ЦЫнють йoгo пoлягae в тoмy, !o нa-0a деpжaвa, вpaxoвyючи дocить кpитичнy екoлoгiчнy cитya-цiю, oбмеженa в чaci нa влacний пoшyк ефективниx pегyля-тopiв пpиpoдoкopиcтyвaння. Taraœ чеpез дефiцит бюджету, недocтaтнicть фiнaнcoвиx pеcypciв для зaбезпечення пpo-гpaм бopoтьби iз зaбpyдненням нaвкoлишньoгo cеpедoвищa тa cтимyлювaння пpиpoдooxopoннoï дiяльнocтi. Hеyпopядкo-вaнa зaкoнoдaвчo-пpaвoвa тa нopмaтивнa бaзa pегyлювaн-
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 2 (165)/2015 61
ня сфери природокористування також вносить деструктив у здмснення владними ¡нституцтми ефективно! нацюналь-но! еколого-економ¡чноï пол¡тики. Урахування мжнародно-го досв¡ду регулювання сфери природокористування спри-ятиме формуванню д¡eвого ¡нституц¡онального простору взаемодп м¡жнародних орган¡зац¡й природоохоронного характеру та урядв окремих держав з метою узгодження як глобальних, так ¡ рег¡ональних пр¡оритет¡в охорони навко-лишнього середовища, особливо гарантування еколопчно' безпеки соц^льно-економнного розвитку кра'ни.
Список використаних джерел
1. Хвесик М.А., Голян В.А. 1нституцюнальна модель природокористування в умовах глобальних виклиюв: [монограф1я] / М.А. Хвесик, В.А. Голян // - К.: Кондор, 2007. - 480 с.
2. Андрощук 1.В. Анал1з м1жнародного досвщу застосування еко-ном1чних важел1в для здмснення еколопчно! политики в Укра'п-ii/ 1.В. Андрощук // Пдролопя, г1дрох1м1я i пдроеколопя: Наук. зб. / Вщп. редактор В.К. Хтьчевський. - Ки'в - Луцьк: РВВ Луцького ДТУ, 2012. - Т. 4. - С. 13-17.
3. Павленко 0.0. Урахування еколопчних та природоохоронних податкових надходжень у економтних розрахунках / 0.0. Пав-
ленко // Вюник СумДУ. Серт «Eкономiка». - №10 (43). - 2002. -С. 167-171.
4. Хвесик Ю.М. Досвщ реал^аци органiзацiйно-економiчного ме-ханiзму управляя природокористуванням в США / Ю.М. Хвесик // Репональна економiка. - 2001. - №1. - С. 140-146.
5. Герасимчук З.В., Вахович 1.М., Голян В.А., 0лексюк А.0. Транс-формацiя iнституцiонального механiзму природокористування в умовах глобал^аци: еколопчы ¡мперативи та системнi суперечностi: [мо-нографiя] / З.В. Герасимчук та ¡н. - Луцьк: Надстир'я, 2006. - 228 с.
6. Царенко 0.М. Фiнансово-органiзацiйнi проблеми забезпечення сталого розвитку / 0.М. Царенко // Вюник Сумського нацюнально-го аграрного унверситету. Серiя «Фiнанси i кредит». - 2001. - №2.
- С. 9-12.
7. Буркинський Б., Галушюна Т. Глобал^аци економ^и та нацг ональна екологiчна доктрина // Б. Буркинський, Т. Галушюна // Економют. - 2002. - №9. - С. 20-23.
8. Рогач С.М. 0податкування використання природних ресур-св аграрно!' сфери як засВ еколопзаци господарсько! дiяльностi / С.М. Рогач // Розвиток аграрного пщприемництва: тенденцп i пер-спективи: матерели IV Miжнар. наук.-практ. конф. молодих учених (у заочна формi) / редкол.: Ю.0. Лупенко [та ¡н.]. - К.: ННЦ 1АЕ, 2012.
- С. 281-285.
УДК 331.1013 (477.83)
О.П. АМБРОСЕНКО,
к.е.н., доцент кафедри теоретичноï та прикладно! економ'жи, М'жрепональна академия управления персоналом
Мехашзм державно! шдтримки сшьськогосподарських шдприемств
У статтi проведено диагностику стану розвитку сшьськогосподарських п'щприемств. Виявлено основн детермнанти, що впливають на господарсько-економiчну дтльн'ють Ыльськогосподарськоï виробничо-економiчноï системи. Запро-поновано механизм державноïпедтримки, який Грунтуеться на реапзац!наведених заходов на макро-, мезо-, мiкрорiвнi.
Ключов'1 слова: детермiнанти негативного впливу, сльськогосподарськi п>дприемства, механизм державноïп^дтримки.
А.П. АМБРОСЕНКО,
к.э.н., доцент кафедры теоретической и прикладной экономики, Межрегиональная академия управления персоналом
Механизм государственной поддержки сельскохозяйственных предприятий
В статье проведена диагностика состояния развития сельскохозяйственных предприятий. Выявлены основные детерминанты, влияющие на хозяйственно-экономическую деятельность сельскохозяйственной производственно-экономической системы. Предложен механизм государственной поддержки, основанный на реализации приведенных мероприятий на макро-, мезо-, микроуровне.
Ключевые слова: детерминанты негативного воздействия, сельскохозяйственные предприятия, механизм государственной поддержки.
O.P. AMBROSENKO,
Ph.D., assistant professor of theoretical and Applied Economics Interregional Academy of Personnel Management
Mechanism of state support to agricultural enterprises
In the article the diagnosis of the situation of agricultural enterprises. The basic determinants that affect business and economic activities of agricultural production and economic system. The mechanism of state support, based on the implementation of the following measures at the macro, meso, micro levels.
Keywords: determinants of the negative impact, the farms, the mechanism of state support.
Постановка проблеми. Специфiчним сектором еконо-мки залишаеться аграрна галузь, що характеризуемся за-лежнютю сшьськогосподарських пщприемств як вщ природ-но-кл^атичних умов, так i вщ державного субсидування. Сезоннють виробництва та вщсутнють постмних доходiв призводять до того, що сшьськогосподарська виробничо-
економiчна система е найбтьш вщсталою в технко-тех-нолопчному i уразливою у фiнансово-економiчному аспект компонентою реального сектору економки. В той же час рiвень стьськогосподарського виробництва безпосередньо впливае на стан продовольчо!, енергетично! безпеки держа-ви i со^альну стабтьнють, що обумовлюе розробку дieвого
62 Формування ринкових вщносин в YKpa'rni № 2 (165)/2015
© О.П. АМБРОСЕНКО, 2015
