CC BY
22
Гаевая Олександра Валентишвна,
кандидат юридичних наук, доцент, заст. декана з науковоi роботи факультету соц1ально-гуман1тарних технолог1й, Нацональний техн1чний ун1верситет «Харювський пол1техн1чний ¡нститут», Украна, м. Харк1в e-mail: gayevaya_aleks@mail.ru ORCID 0000-0002-6710-9014
doi: 10.21564/2414-990x.134.77801 УДК 349.232
ОКРЕМ1 ПИТАННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦ1 ЗА КОРДОНОМ ТА В УКРА1Н1
Узагальнено досвгд оплати пращ у зарубгжних крагнах за мгжнародними стандартами; окреслено сучасний стан нормативно-правового забезпечення пращ. Рекомендовано надати процесу нагляду за додержанням вимог мгжнародних актiв характеру пргоритетног функцй в дгяльностг органгв державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства в Украгнг.
Ключовi слова: оплата пращ; мiжнароднi стандарти; евроштеграцшт процеси; зарубiжний досввд; нацюнальне законодавство.
Гаевая А. В., кандидат юридических наук, доцент, зам. декана по научной работе факультета социально-гуманитарных технологий, Национальный технический университет «Харьковский политехнический институт», Украина, г. Харьков.
e-mail: gayevаya_aleks@mail.ru ; ORCID 0000-0002-6710-9014
Некоторые вопросы оплаты труда за рубежом и в Украине
Обобщен опыт оплаты труда в зарубежных странах по международным стандартам; очерчено современное состояние нормативно-правового обеспечения труда. Рекомендовано придать процессу надзора за соблюдением требований международных актов характер приоритетной функции в деятельности органов государственного надзора и контроля при соблюдении трудового законодательства в целом.
Ключевые слова: оплата труда; международные стандарты; евроинтеграционные процессы; зарубежный опыт; национальное законодательство.
Постановка проблемы. Забезпечення стабшьного економ1чного розвитку УкраТни й шдвищення життевого р1вня и населення т1сно пов'язаш з ефектив-ною державною полянкою у сфер1 регламентацп оплати пращ. Заробггна плата е основним джерелом доход1в пращвниюв i найсильшшим мотиватором роз-
витку трудового потенщалу бшьшост людей. Брак системного шдходу держави до виршення проблем стимулювання високопродуктивно! пращ унеможливлюе економiчне зростання, стабiлiзацiю й шдвищення рiвня життя населення. Однак тшьки через удосконалення механiзму регулювання оплати працi можна руха-тися вперед шляхом прогресу i процв^ання держави.
Аналiз лтературних джерел. Питання зароб^но! плати знайшли ввд-дзеркалення у наукових роботах В. М. Божка, Н. Б. Болотшо!, Н. Д. Гетьман-цево!, В. В Жернакова, М. I. 1ншина, З. Я. Козак, А. М. Колота, I. I. Копайгори,
B. В. Лазора, Л. I. Лазор, С. С. Лукаша, А. Р. Мацюка, П. Д. Пилипенка,
C. М. Прилипка, В. Г. Ротаня, Д. I. ^рохи, Я. В. Симутшо!, О. 6. Сошна, Н. М. Хуторян, О. М. Ярошенка та шших учених. Проте, незважаючи на широкий спектр кнуючих наукових публжацш, низка питань у зазначенш цариш вимагае свого виршення. Своечасшсть наукового пошуку пояснюеться й тим, що евроiнтеграцiйнi процеси загострили проблему вщповщност нацiонального законодавства Укра!ни (в тому числ у сферi оплати пращ) кнуючим мiжна-родним стандартам.
Мета i завдання дослгдження. Щею публiкацiею ми прагнемо окреслити прикладш завдання удосконалення регулювання оплати пращ в нових сощ-ально-економiчних умовах; визначити напрямки гармошзацп нацiонального трудового законодавства щодо оплати працi з мiжнародними стандартами, уза-гальнити зарубiжний досвiд регулювання оплати пращ та !! нормативно-правове забезпечення в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу. Вщповщно до ст. 9 Конститущ! чиннi мiжнароднi договори, згода на обов'язковкть яких надана Верховною Радою Укра!ни, е частиною нащонального законодавства держави. Якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в яких бере участь Укра!на, встановленi iншi правила, нiж тi, що мютить нацiональне законодавство про працю, застосо-вуються правила мiжнародного договору або мiжнародно! угоди (ст. 8-1 КЗпП Укра!ни) [1]. Таким чином, в Основному Закош й у Кодекс законiв про працю Укра!ни закршлено принцип прiоритету мiжнародно-правових норм перед нормами нащонального законодавства.
Регюнальш акти правового регулювання пращ - важливий чинник впливу на формування нащонального законодавства. Класичним прикладом таких акпв е бвропейська сощальна харпя (переглянута 3 травня 1996 р.). Хартш ратифжовано Укра!ною Законом № 137 — V ввд 14 вересня 2006 р. I! ч. 1 уста-новлюе низку основоположних прав i принцишв правового регулювання пращ, яы е досить важливими для Укра!ни як демократично!, сощально! i правово! держави, а саме:
- кожна людина повинна мати можливють заробляти собi на життя профе-сiею, яку вона вшьно обирае;
- усi працiвники мають право на справедливi умови пращ;
- усi трудiвники мають право на безпечш i здоровi умови пращ;
- ус трудяшд мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатнш життевий рiвень для них самих i !х сiмей;
- усi працiвники й роботодавщ мають право на свободу об'еднання в нащ-ональнi або мiжнароднi органiзацГí для захисту сво!х економiчних i соцiальних iнтересiв;
- усi працiвники й роботодавцi мають право на укладення колективних договорiв та ш. [2].
Статтi 1 i 2 Рекомендацп МОП № 135 щодо встановлення мшмально! заробггно! плати з особливим урахуванням кра!н, що розвиваються (1970 р.) [3] передбачають ввдповвдш цiлi встановлення мшмально! заробiтно! плати. Законодавче закрiплення мтмально! заробiтно! плати повинно бути одним з елеменпв полiтики, спрямовано! на боротьбу з бщшстю й задоволення потреб усiх трудящих та !х сiмей. Основною метою встановлення мшмально! заробто! плати мае бути надання працюючим за наймом особам необхщного сощального захисту щодо мiнiмально припустимих рiвнiв заробiтно! плати.
6 кра!ни, де мiнiмальна заробiтна плата взагалi не встановлюеться або механiзм !! законодавчого закрiплення суттево вiдрiзняеться вщ укра!нського. Так, Пiвденно-Африканська Республiка не мае законодавчо встановленого мтмуму зароб^но! плати [4, с. 121]. Ввдповвдно до Федерального закону Мексики про працю (1970 р.) денна мшмальна оплата пращ повинна покри-вати основш життевi потреби людини i !! сiм'!. Вона закрiплюеться шорiчно з розрахунку денно! ставки за кожною спещальшстю й залежить вщ регiону (Мексика за рiвнем оплати подшена на три географiчних райони - А, В i С) [5, с. 31-32].
У Швденнш Республiцi Корея й у багатьох кра!нах, що розвиваються, регулювання мтмально! заробiтно! плати не поширюеться на дрiбнi й дуже дрiбнi пiдприемства, проте змiни, що вщбуваються в оплатi працi у формаль-нiй економiцi, безпосередньо впливають на стан справ у цьому секторь Уряди окремих кра!н (кпанп, Люксембургу, Нiдерландiв, Ново! Зеландп, Португалп, Туреччини), усвiдомлюючи негативний вплив шдвищення мтмально! заро-бiтно! плати на зайняткть, роблять спроби пом'якшити сощальш наслiдки, встановлюючи нижчi ставки мтмально! заробiтно! плати для молодi [6, с. 95, 99]. Непродумане законодавче закршлення мтмально! заробiтно! плати може мати негативш наслiдки, що ускладнюють досягнення головно! мети - зниження рiвня бiдностi.
Найважливiшими складниками оргашзацп оплати працi е нормування пращ, тарифне нормування заробмо! плати, розроблення форм i систем оплати пращ [7, с. 211]. Бшьшють систем оплати пращ, що застосовуються на шдприемствах розвинених кра!н, розглядаються як ноу-хау й не публжуються вщкрито [8, с. 254]. Проте проблеми оргашзацп оплати пращ на наш погляд, полягають в шшому, а саме в реалiзащ! принципу взаемно! вщповщальносп останнiх. Так, Л. Туроу, видатний американський економкт, зiставив реальну заробггну плату рiзних соцiально-професiйних груп з гшотетичною !х оплатою, що розрахову-
валася ним вщповщно до реального внеску у виробництво кожною i3 цих груп. За його розрахунками, заробггки квалiфiкованих роб^ниив бiльш шж у двiчi були нижчими вщ ix iстинного внеску у виробництво [9, с. 85].
Диверсифжащя (вщ лат. diversus - рiзний, fasere - робити) виробництва японських компанш у 80-Ti роки ХХ ст. - це не що шше, як вдала спроба збе-регти висококвалiфiкованi кадри в умовах життевого найму. У Японп шструмен-том, який дозволяе об'ективно ощнювати працю, виступае система так званого «управлшня за метою». Вона е складовою частиною системи матерiального стимулювання, що Грунтуеться на враxуваннi результатiв пращ, а значить, пов'язана з ринковими характеристиками робочо"! сили [10]. Ниш в щй краШ точиться боротьба двох тенденщй: життевий найм з частковою змiною пiдxодiв до оплати пращ (стимулювання не стажу, а результата пращ) i переxiд до схеми мобшьност й боротьби за квалiфiкований персонал на ринку пращ (американ-ський тип управлiння кадрами).
При шдведенш пiдсумкiв оплати пращ особлива увага придшяеться тому, як якостi працiвника впливають на ii результат. Американськi корпорацп зазвичай застосовують комплексну систему оцiнювання. Зокрема, система порГв-няння факторiв використовуеться для ощнки змiсту дiяльностi працiвникiв, зайнятих у сферi управлiння. При цьому розглядаються обсяги робiт та сфера впливу, вимоги до пращвника i складнiсть виконувано1 функцп. З'ясовуються характеристики, сшльш для усix посад, але властивi 1м рiзною мiрою. Ощнка е прямо пропорцiйною складностi й важливост роботи. Про цiннiсть кожного виду дiяльностi судять за внеском у кiнцевий результат роботи компанп в цiлому. Загальнi характеристики становлять базу для порiвняння всix посад i виступають факторами й шдфакторами, за якими оцiнюеться певна посада стосовно шших. На думку американських спещалюта, це дозволяе розширити коло професшних знань i вмiнь, необхщних працiвниковi для замiщення тiеi чи шшо! посади [11].
Уведення едино! тарифно! системи (6ТС) у практику оргашзацп оплати працi було одним iз центральних моментiв реформи зароб^но! плати й означало переxiд до мiжгалузевого, мiжкатегорiйного й мiжпрофесiйного впорядкування тарифних умов оплати пращ осiб, яы працюють за наймом у бюджетнш сферi, хоча ii застосування можливе й на шдприемствах i в установах рiзниx форм власность
Сучаснi системи оплати працi в державах з ринковою економжою дещо вiд-рiзняються вiд традицiйноi тарифно'х системи. У США почали запроваджувати систему, яка отримала назву «плата за вмшня i знання», за якою зарплата нара-ховуеться не стшьки на пiдставi класифiкацГi робочих мюць (тарифнi сiтки), скiльки на базi i з урахуванням особисто'х квалiфiкацii працiвника. На думку фаxiвцiв крах'н Заходу, цГй системi матерiальноi винагороди належить майбутне, але вона ще не отримала значного поширення у свГтГ [12, с. 46]. Отже, поряд з формалiзованими методами ощнювання результатiв роботи для правильного нарахування заробiтноi плати все частше беруться до уваги персональнi яко-
ст пращвника, його творчий потенщал. Особливо цей момент властивий для шдприемств Японп, високотехнолопчних i наукомiстких корпорацiй США i Захiдно! бвропи. Компенсацiя персональних рис трудящого здшснюеться за допомогою шдивщуально! оплати працi, в тому числ iндивiдуальних тарифних ставок, що застосовуються на японських шдприемствах, якi й послужили прикладом для запровадження оцшки заслуг за схемою iндивiдуалiзовано! оплати пращ [13, с. 53], що полягае у двояруснш системi оплати пращ - для новачюв i працiвникiв, якi вже мають певний стаж роботи. Головним елементом, що лежить ниш в основi ввдмшност оцiнювання окремих груп робочо! сили, е набуття й вщтворення професiйно! квалiфiкацГí. Пiдrрунтям !! формування е науково-техшчш знання, отриманi протягом загального i спецiального навчання. У зв'язку з цим рiвень квалiфiкацi! працiвникiв зазвичай оцiнюеться числом роюв навчання. Iнший показник квалiфiкацГí - виробничий досвщ, що виража-еться в числ рокiв участi у трудовому процес [9, с. 81-82].
В Англп, Францп й у низщ iнших держав отримала поширення так звана гнучка система оплати, в основi яко! - врахування шдиввдуальних здiбностей працiвника, його заслуг i результатiв роботи за допомогою ощночних шкал i низки шших факторiв. До того, по суп, вщбуваеться iндивiдуалiзацiя оплати працi, проти чого виступають профсшлки, однак цю систему шдтримують висококвалiфiкованi спецiалiсти й робггники. Надаючи великого значення ква-лiфiкацГí працiвникiв, деякi захiднi фiрми провадять оплату працi не просто за розрядами, а за результатами роб^, що бшьшою мiрою стимулюе останшх до пiдвишення квалiфiкацi! [12]. Оплата за результатами (заслугами) передбачае з'ясування того, що повинно бути зроблено пращвником або керiвником, але не за шструкщею, а в сенс усшшно! оргашзацп поставлених щлей та отримання певних резулыалв. Ключовою ф^урою такого оцiнювання виступае безпосе-реднiй керiвник [14, с. 73]. Зазначена система дуже нагадуе щорiчш ощнювання державних службовцiв в Укра!ш.
Ефективнiсть регулювання оплати працi залежить, зокрема, ввд ступеня врахування державою втрати кушвельно! спроможностi населення шд впливом iнфляцГí. Застосування механiзму шдексацп доходiв, спрямоване на пiдтримку рiвня життя громадян, дозволяе вiдшкодовувати !м подорожчання споживчих товарiв i послуг. Особливо важливою вона е для сощально вразливих груп населення.
За масштабами охоплення громадян шдексащю доходiв у розвинених кра-!нах можна видшити декiлька моделей. Першою охоплюються практично все населення (Бельпя, Данiя, Iсландiя, Iталiя та iн.), що можливо завдяки функщ-онуванню належним чином налагоджено! системи колективних угод i наявнiстю дiйового контролю з боку профсшлок [15].
Друга модель передбачае запровадження шдексацп доходiв окремих сощаль-них груп (США, Канада, Франщя, Швейцарiя та iн.). Наприклад, у США частка працюючих, не зайнятих у сшьському господарств^ охоплених шдексащею, за деякими оцiнками складае близько 10%, а серед пращниюв, що мають сво!
профсшлки, вона значно вища - близько 40%. За третьою моделлю шдексащя практично не застосовуеться (Австрiя, Нiмеччина, Японiя, Швецiя), оскiльки вважаеться, що вона суттево обмежуе права й можливост соцiальних партнерiв. У четвертш моделi можливiсть i характер здшснення iндексацГi визначаеться прiоритетами полггики доходiв, спрямованих на боротьбу з шфлящею (Шдер-ланди, Норвегiя i Фiнляндiя). У краТнах з такою моделлю вживаються жорсткi обмежувальнi заходи щодо iндексацГi, якi можуть передбачити, зокрема, вста-новлення верхньоi' межi зростання заробiтноi' плати, граничний коефщент Т! iндексацГi або взагалi ввдмову вiд не! [15].
Обговорення резульmаmiв. Як бачимо, кнують держави, у яких УкраТна може запозичувати цей позитивний досвщ i застосовувати його у себе ввдпо-вiдно до свое! специфiки працi. Головна проблема у сферi iндексацГi доходiв - це запобиання розкручуванню iнфляцiйноТ сшрал^ якому сприяе повна iндексацiя всiх доходiв пропорцiйно зростанню цiн.
В УкраТш практику застосування механiзму шдексацп розпочато ще в 1991 р. з прийняттям Закону УкраТни «Про шдексащю грошових доходiв населення». Проте тт втiлення в життя провокувало лише подальше зростання щн, що неми-нуче призводило до збшьшення дефiциту Державного бюджету, а тому наприкшщ 1992 р. дiю цього мехашзму було припинено. У 2003 р. запроваджено новий мехашзм шдексацп грошових доходiв населення в Укратш. На сьогоднi вона спостерiгаеться в межах прожиткового мшмуму, встановленого для вщповщних соцiальних i демографiчних груп населення, якщо величина iндексу споживчих щн, обчисленого наростаючим пiдсумком, перевищить порiг iндексацГi, встанов-лений у розмiрi 101%. Однак запровадження шдексацп заробггно! плати лише в межах прожиткового мшмуму, на нашу думку, виключае можливiсть ТТ збшь-шення на основi зароб^но! плати громадян iз середнiми доходами, якi сьогодш не дуже перевищують прожитковий мшмум. Для громадян з високими доходами, у яких не спостериаеться зниження платоспроможного попиту, шдексащя будь-яко! частки Тх доходiв не е дощльною, хоча ТТ проведення й передбачено законом [16].
Досввд розвинених зарубiжних краТн в оплатi працi i в !! стимулюваннi становить, як бачимо, для УкраТни великий штерес. Багато з нього варто реалЬ зовувати вже сьогоднi, хоча для УкраТни вш е не зовсiм прийнятним. Вивчаючи накопичений досвiд, адаптуючи його до украТнсько! дiйсностi, можна досягти високих економiчних результатiв у трудовш дiяльностi.
Висновки.
1. До базових стандарта мiжнародно-правового регулювання оплати пращ належать: а) сощальна справедливкть; б) економiчне зростання; в) взаемозв'я-зок економiчно! й соцiально! пол^ики; г) об'еднання зусиль мiж сощальним прогресом та економiчним зростанням.
2. Практично всi краТни з високими показниками рiвня життя встановлю-ють мтмальну заробiтну плату i прожитковий мтмум, а також регулюють заробму плату за допомогою соцiально-партнерських ввдносин держави з роботодавцями i профсшлками на рiвнi галузевих i колективних угод.
3. Варто надати процесу нагляду за додержанням вимог мiжнародних акпв характеру прюритетноТ функцп в дiяльностi оргашв державного нагляду й контролю за дотриманням трудового законодавства в УкраТш.
4. Власникам шдприемств, установ та оргашзацш за шдтримки держави слщ взяти за основу досвщ зарубiжних краТн; шдвищувати мiнiмальний роз-мiр оплати пращ паралельно з реформуванням усього бюджетного сектора економжи.
Список лггератури:
1. Кодекс закотв про працю УкраТни : Закон УРСР ввд 10. 12. 1971 р. № 322-YIII // Ввдом. Верхов. Ради УкраТни. - 1971. - Додаток до № 50. - Ст. 375.
2. бвропейська сощальна харпя (переглянута 03.05.1996 р.) : ратиф1к. Законом УкраТни вщ 14.09.2006 р. № 137-V // Офщ. вгсн. УкраТни. - 2006 - № 40. - Ст. 2660.
3. Рекомендащя щодо встановлення мшмально'Т заробггно'Т плати з особливим ураху-ванням краТн, що розвиваються (№ 135) : прийнята на 54 сесп Ген. конф. МОП 22.06.1970 р. // Конвенцп та рекомендацп, ухвал. МОП 1965-1999. - Т. II. - Женева : М1жнар. бюро пращ 1999 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/993_252.
4. Черняева Д. В. Современный этап развития трудового права ЮАР / Д. В. Черняева // Труд за рубежом. - 2006. - № 4. - С. 112-131.
5. Костюнина Г. М. Трудовые отношения в Мексике / Г. М. Костюнина // Труд за рубежом. -2007. - № 1. - С. 23-36.
6. Вишневская Н. Т. Социально-экономические последствия повышения минимальной заработной платы / Н. Т. Вишневская // Труд за рубежом. - 2006. - № 2. - С. 94-108.
7. Гурьянов С. Х. Труд и заработная плата на предприятии: монография / С. Х. Гурьянов, Л. А. Костин. - [Изд. 2-е, перераб. и доп]. - Москва : Экономика, 1973. - 448 с.
8. Генкин Б. М. Экономика и социология труда : учебник / Б. М. Генкин. - Москва : НОР-МА-ИНФРА-М.,1998. - 384 с.
9. Соболевская А. А. Функции и параметры заработной платы в рыночной экономике / А. А. Соболевская // Труд за рубежом. - 2001. - № 3 (51). - С. 70-89.
10. Матрусова Т. Н. Японская система управления трудом в условиях глобализации экономики / Т. Н. Матрусова // Труд за рубежом. - 1994. - № 4 (24). - С. 61-73.
11. Ивлев А., Организация и стимулирование труда: зарубежный опыт / А. Ивлев, Ю. Гарай-бех // Человек и труд. - 2003. - №12. - С. 45-52.
12. Иванова С. А. Вопросы оплаты труда и тарифные соглашения / С. А. Иванова // Труд за рубежом. - 1994. - № 2(22). - С. 42-48.
13. Соболевская А. А. Зарубежный опыт организации заработной платы и его применение в России / А. А. Соболевская // Труд за рубежом. - 1999. - № 1 (41). - С. 47-68.
14. Исаенко А. Н. Организация оплаты и стимулирование труда руководителей компаний в США / А. Н. Исаенко // Труд за рубежом. - 2001. - № 1 (49). - С. 66-80.
15. Сидорова Ж. Мировой опыт индексации доходов населения [Электронный ресурс]. / Ж. Сидорова // Отечеств. зап. - 2003. - № 3. - Режим доступа : http://magazines. russ. ru / oz / 2003 / 3 / 2002 _3_16 html.
16. Фед1рко Н. Державне регулювання оплати пращ: свиовий досввд i практика УкраТни / Н. Федiрко, О. Федiрко // УкраТна: аспекти пращ. - 2011. - № 5. - С. 22-30.
References:
1. Kodeks zakoniv pro pratsiu Ukrainy: Zakon URSR vid 10.12.1971 № 322-YIII [Labor Code of Ukraine of 10.12.1971 No 322-YIII]. Vidomosty Verkhovnoy Rady Ukrainy (1971). Dodatok do No 50, art. 375 [in Ukrainian].
2. Yevropejska sotsialna khartiia (perehlianuta 03.05.1996): ratyfik. Zakonom Ukrainy № 137-V vid 14.09.2006. [European Social Charter (revised 05.03.1996)]. (2006). Ofitsijnyj visnyk Ukrainy, 40, art. 2660 [in Ukrainian].
3. Rekomendatsiia schodo vstanovlennia minimal'noi zarobitnoi platy z osoblyvym urakhuvanniam krain, scho rozvyvaiut'sia (№ 135): pryjniata na 54 sesii Hen. konf. MOP 22.06. 1970 [Recommendation on Minimum Wage Fixing in developing countries (№ 135)]. Konventsii ta rekomendatsii, ukhval. MOP 1965-1999. Vol. II. (1999). Zheneva: Mizhnar. biuro pratsi. zakon4.rada.gov.ua. Retrieved from: http:// zakon4.rada.gov.ua/lavs/shov/993_252 [in Ukrainian].
4. Cherniaeva, D.V. (2006). Sovremennyj etap razvytyia trudovoho prava YuAR [Modern Stage of development of labor law South Africa]. Trud za rubezhom, 4, 112-131 [in Russian].
5. Kostiunyna, H.M. (2007). Trudovye otnoshenyia v Meksyke [Labour relations in Mexico]. Trud za rubezhom, 1, 23-36 [in Russian].
6. Vyshnevskaia, N.T. (2006). Sotsyalno-ekonomycheskye po sledstvyia povyshenyia mynymalnoj zarabotnoj platy [Socio-economic impact of raising the minimum wage]. Trud za rubezhom, 2, 94-108 [in Russian].
7. Hur'ianov, S.Kh., Kostyn, L.A. (1973). Trud y zarabotnaia plata na predpryiatyy [Labor and wages in the enterprise]. - [2nd ed.]. Moscow: Ekonomyka [in Russian].
8. Henkyn, B.M. (1998). Ekonomyka y sotsyolohyia truda [Economics and sociology of labor]. Moscow: NORMA-YNFRA-M [in Russian].
9. Sobolevskaia, A.A. (2001). Funktsyy y parametry zarabotnoj platy v rynochnoj ekonomyke [The functions and parameters of wages in a market economy]. Trud za rubezhom, 3 (51),. 70-89 [in Russian].
10. Matrusova, T.N. (1994). Yaponskaia systema upravlenyia trudom v uslovyiakh hlobalyzatsyy [Japanese labor management system in a globalized economy]. Trud za rubezhom, 4 (24), 61-73 [in Russian].
11. Yvlev, A. (2003). Orhanyzatsyia y stymulyrovanye truda: zarubezhnyj opyt [The organization and stimulation of work: foreign experience]. Chelovek y trud, 12, 45-52 [in Russian].
12. Yvanova, S.A. (1994). Voprosy oplaty truda y taryfnye soglashenia [Questions of labor payment and tariff agreements]. Trud za rubezhom, 2 (22), 42-48 [in Russian].
13. Sobolevskaia, A.A. (1999). Zarubezhnyj opyt orhanyzatsyy zarabotnoj platy y eho prymenenye v Rossyy [Foreign experience of organization of wages and its application in Russia]. Trud za rubezhom, 1 (41), 47-68 [in Russian].
14. Ysaenko, A.N. (2001). Orhanyzatsyia oplaty y stymulyrovanye truda rukovodytelej kompanyj v SShA [ Organization of payment and stimulation of work of corporate executives in the United States ]. Trud za rubezhom, 1 (49), 66-80 [in Russian].
15. Sydorova, Zh. (2003). Myrovoj opyt yndeksatsyy dokhodov naselenyia [World experience indexation of income]. Otechestv. zap., 3. magazines.russ.ru. Retrieved from: http://magazines.russ.ru/ oz/2003/3/2002_3_16html [in Russian].
16. Fedirko, N., Fedirko, O. (2011). Derzhavne rehuliuvannia oplaty pratsi: svitovyj dosvid i praktyka Ukrainy [Reigning regulyuvannya Pay pratsi: svitovy dosvid i practice of Ukraine]. Ukraina: aspekty pratsi, 5, 22-30 [in Ukrainian].
Gayevaya A. V., Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, deputy dean on scientific work of the Faculty of Social and Humanitarian Technologies of the National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Ukraine, Kharkiv.
e-mail: gayeveya_aleks@mail.ru ; ORCID 0000-0002-6710-9014
Some issues of wages abroad and in Ukraine
It is given special attention to the effective state policy conducting in the sphere of the payment for labor. Generalized experience of the payment for labor of foreign countries according to international standards has been considered and the modern current state of regulatory and normative and legal pro-
vision have been outlined. It is recommended presentation of the supervision process over compliance with the requirements of international act of the priority function character in the activity of the state supervision bodies and control in compliance with labor legislation in general. The history of implementation in Ukraine of the indexation mechanism practice, started still in 1991with the adoption of the Law of Ukraine «On indexation of money incomes of the population». However, its embodiment in life only provoked further rise in prices, which inevitably led to the increasing of the State budget deficit, that is why, in the end of 1992 action of this mechanism has been suspended. In 2003 it was introduced a new mechanism of indexation of money incomes of the population in Ukraine. Today this mechanism is observed in the framework of the living wage established for the relevant social and demographic groups of population.
Keywords: payment for labor; international standards; European integration processes; foreign experience; national legislation.
Надшшла до редколегй 28.08.2016 р.
