CC BY
69
УДК 347.73
ДЕЯК1 М1РКУВАННЯ СТОСОВНО ДИСКРЕЦ1ЙНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАН1В, ЩО ЗД1ЙСНЮЮТЬ Ф1НАНСОВУ Д1ЯЛЬН1СТЬ В УКРА1Н1
Д. А. КОБИЛЬШК,
канд. юрид. наук, доц., доцент кафедри фтансового права, Нащональний юридичний утверситет iMern Ярослава Мудрого, Украта, м. Хартв e-mail: [email protected]
Проанал1зовано тдходи до визначення поняття «дискрецтт повноваження» оргатв, що провадять публ1чну ф1нансову д1яльн1сть. Констатовано, що дискрецтт повноваження владних суб 'ект1в публ1чно'г фтансово'г д1яльност1 являють собою таю повноваження, що передбачають виб1р цим суб 'ектом певного варганту (у законодавчо встановлених межах) прийняття владного ршення у сферах моб1л1зац11, розподшу й використання кошт1в публгчних фондгв. Встановлено необх1дн1сть обов'язкового гх обмеження законом. Шдкреслено, що надання владним суб'ектам таких повноважень дозволить ефективнше провадити ф1нансову д1яльн1сть, остльки передбачае можлив1сть прийняття оптимального для конкретного випадку ршення
Ключов1 слова: органи, що провадять публiчну фшансову дiяльнiсть, дискрецшш повноваження владних суб'екпв публiчноi фшансово! дiяльностi, власний розсуд.
Постанова проблеми. Держава, реашзуючи фшансову д1яльшсть у сфер1 мобшзацп, розподшу 1 використання кошт1в публ1чних фонд1в, через комплекс взаемопов'язаних шститут1в встановлюе низку владних велшь, як е обов'язковими для виконання вс1ма учасниками фшансових вщносин, а також низку заход1в державного примусу, що гарантують iх виконання. При цьому важел1 державного примусу щодо виконання фшансово-правових норм стосуються, зокрема, фактично тдлеглих суб'еклв фшансових правовщносин (наприклад, платниюв податюв, розпорядниюв кошт1в), залишаючи осторонь таких учасниюв правовщносин як державш органи. Вчеш традицшно тдкреслюють, що вщносини м1ж суб'ектами фшансового права будуються за
схемою «влада - тдпорядкування». Це означае, що, «реатзуючи на практищ суспiльнi (публiчнi) iнтереси, суб'екти владних повноважень формують державну або суспшьну волю у формi правового ршення i адресують 11 шшим учасникам правовiдносин - громадянам, оргашзащям, моделюючи поведiнку останнiх. А вони, своею чергою, зобов'язанi виконувати встановлеш правила (приписи). Наявнiсть владних повноважень вказуе на реальну здатнiсть суб'екта забезпечити поведшку шшо! сторони в необхщних межах. Ця здатнiсть зумовлена двома факторами: вираженням публiчного штересу i здiйсненням владного повноваження. Щ фактори мае об'еднувати iдея розумного поеднання i узгодження приватних i публiчних iнтересiв» [14, с. 101]. Однак сьогодш при законодавчому визначенш владних повноважень органiв, що провадять публiчну фiнансову дiяльнiсть, 1м надаеться певна дискрещя.
Обгрунтовашсть теми дослщження. Позначимо, що останнiм часом до розгляду дискрецшних повноважень суб'ектiв у сферi фiнансiв звертаються дедалi бшьше вчених: В. Б. Аверянов, М. К. Золотарьова, М. П. Кучерявенко, Д. В. Лученко, в. М. Смичок та ш. У той же час комплексного до^дження з ще! тематики проведено не було. Отже, метою пропоновано! стал е визначення та анаиз дискрецшних повноважень деяких оргашв, що здшснюють публiчну фiнансову дiяльнiсть в Укра1ш.
Сучасш досл1дження та аналiз публiкацiй. Наразi можна констатувати, що для Укра!ни проблема встановлення дискрецiйних повноважень, прийняття на власний розсуд владних велшь органами, задiяними у публiчнiй фшансовш дiяльностi, е вельми гострою. Це пояснюеться, передусiм, вкрай високим рiвнем корупцп. Слушно говорять фахiвцi: корупщя на всiх рiвнях держави, створюе перепони для розвитку економiки. Про це свщчить величезний об'ем тшьового виробництва, порушення конкуренцп, критично низький рiвень iнвестицiй, неефективне використання бюджетних коштiв [15]. Про нагальнiсть порушено! проблеми свщчать i заяви члешв Комiтету з оподаткування
Асощацп правниюв Укра!ни та Асощацп податкових радниюв, якi направили звернення науково-консультативнш радi при Вищому адмiнiстративному судi Укра!ни щодо прискорення прийняття мотивованого висновку стосовно дискрецшних повноважень оргашв виконавчо! влади та мюцевого самоврядування. Вони, зокрема, слушно наголошують, що, на думку юридично! спiльноти, питання дискрецшних повноважень оргашв виконавчо! влади та меж втручання в них суду (здшснення судового контролю дiяльностi оргашв виконавчо! влади) потребуе значних зусиль як науково! спiльноти, так i бiльш активно! участi суду [1]. Очевидно, це так.
З огляду на неоднозначний шдхщ серед науковщв i практикiв стосовно порушено! проблеми на порядку денному постае низка питань, що потребують найскоршого розв'язання: як саме повноваження мають вважатися дискрецшними; чи необхiдно й доцшьно встановлювати дискрецiйнi повноваження вщповщним органам, що здiйснюють публiчну фшансову дiяльнiсть; яким чином при визначенш правового статусу певного органу, що задiяний у процесах мобшзацп, розподшу i використання коштiв публiчних фондiв, забезпечити баланс публiчних i приватних штерешв учасникiв фiнансових правовiдносин та ш Особливо! значимостi вирiшення позначених та шших питань набувае в контекст необхiдностi дотримання принципу верховенства права i ^принципу законностi у сферi публiчно! фiнансово! дiяльностi.
Спробуемо надати вщповщь на таке питання: що являють собою дискрецшш повноваження? У цьому контекст необхiдно звернутися до Рекомендацш Комiтету Мiнiстрiв Ради ввропи вiд 11.03.1980 р. № R(80)2. У даному документi поняття «дискрецiйне повноваження» визначено як повноваження, яке адмшютративний орган, приймаючи ршення, може здiйснювати з певною свободою розсуду - тобто коли такий орган може обирати з кшькох юридично допустимих ршень те, яке вш вважае найбшьш вiдповiдним за даних обставин [8]. 1накше кажучи, дискрецiйним е такi
повноваження, що передбачають вибiр владним суб'ектом певного BapiaHTy розвитку подш. У той же час, як справедливо вказуе О. Лагода, дискрецшш повноваження - це не дiяльнiсть на власний розсуд, за власним переконанням. У такому paзi йдеться не про безконтрольну, безвщповщальну роботу посадових ошб, а про pеaлiзaцiю повноважень у межах, визначених законом. Така формула, на переконання захщних науковшв, - найкращий прояв правово!' держави. Шдтвердженням цьому положенню е використання зазначеного шституту в багатьох крашах: freies Ermessen (вiльнa оцiнкa) у Шмеччиш, administrative disсretion в Англи, flit skon (вiльне судження) у Дани, attivita disсrezionale в Ггали, disсretionnaire bеvоеgdheid (дискpецiйнa компетенцiя) у Нидерландах [4]. Незважаючи на те, що «розсуд» та «дискрецшш повноваження» е взаемопов'язаними поняттями, що спорщнюе, принаймш, два аспекти (по-перше, це недосконалють сучасного податкового законодавства; по-друге, наявнють сyб'ективiзмy при pеaлiзaцii пyблiчного iнтеpесy [13], !х потpiбно розмежовувати. Ставити знак piвностi мiж розсудом владного суб'екта й його дискрецшними повноваженнями навряд чи доцшьно. Останш обов'язково передбачать !х обмеження законом.
Тут доречно процитувати Г. Ткача. Вш пише: «Зaконодaвчi акти окреслюють межi владних повноважень, зв'язують !х сyб'ектiв правом. Нaвiть тодi, коли суб'ект реаизуе так звану дискрецшну владу (дискpецiйнi повноваження), вiн не повинен виходити за межi свободи, окреслеш правом. Закон стоггь на пеpешкодi свaвiлля, сyб'ективiзмy. Вiльний розсуд, через який реаизуються дискpецiйнi повноваження, повинен здшснюватися в легальних межах. Орган пyблiчноi aдмiнiстpaцii, використовуючи таю повноваження, зобов'язаний передушм правильно оцшювати ситyaцiю, нaявнi факти i застосовувати до встановлених факлв чиннi пpaвовi норми, не допускаючи при цьому зловживання владою» [14, с. 103].
Дшсно, дискpецiйнi повноваження владних суб'еклв пyблiчноi фiнaнсовоi дiяльностi обов'язково мають бути обмеженi законодавством. До
реч^ на такш позицп стопъ i Свропейський суд з прав людини, який неодноразово наголошував на цiй необхiдностi. Зокрема, Суд, вдаючись до характеристики якостi закону, тдкреслюе: «Закон, який надае дискрецшне право, мае визначати межi здшснення такого права, хоча докладнi правила та умови мають мiститися в нормах субстантивного права» (п. ршення вщ 25 березня 1983 р. у cnpaei Сшъвера та ¡нших [11], п. 30 ршення вщ 24 квггня 1990 р. у cnpaei Круслена проти ФранцП [10]); «надання правово! дискрецп органам виконавчоï влади у виглядi необмежених повноважень було б несумюним з принципом верховенства права. Отже, закон мае з достатньою чгтастю визначати межi такоï дискрецiï, наданоï компетентним органам, i порядок ïï здiйснення, з урахуванням законно!' мети даного заходу, щоб забезпечити особi належний захист вщ свавiльного втручання» (п. 49 ршення вiд 2 листопада 2006 р. у Cnpaei «Волохи проти УкраХни» [9]).
Не випадково М. I. Козюбра наголошуе, що «обмеження дискрецiйноï влади як складова верховенства права i правово!' держави вимагае, насамперед, щоб дiяльнiсть як держави загалом, так i ïï оргашв, включаючи законодавчий, пiдпорядковувалася утвердженню i забезпеченню прав i свобод людини» [3]. Отже, з огляду на iмперативний метод фшансово--правового регулювання, а також, при цьому, обов'язкове дотримання принципу верховенства права в сферi публiчноï фiнансовоï дiяльностi, вважаемо, що необхщно встановити чiткi межi для реалiзацiï названих повноважень вщповщними органами у фiнансових нормативно-правових актах.
Таким чином, можемо констатувати, що дискрецшш повноваження владних суб'еклв публiчноï фiнансовоï дiяльностi являють собою таю повноваження, що передбачають вибiр цим суб'ектом певного варiанту (у законодавчо встановлених межах) прийняття владного ршення у сферах мобшзацп, розподшу й використання кошпв публiчних фондiв.
Необхщно вказати, що будь якоï вказiвки у законодавствi на те, що вщповщш повноваження владних суб'ектiв е дискрецшними, наразi ми не
знайдемо. З огляду на це останшм часом серед науковщв висловлюються довол1 сшрш м1ркування стосовно вщнесення певних повноважень до кола дискрецшних. Прим1ром, М. К. Золотарьова право фокального органу на проведення податковоi перев1рки називае дискрецшним повноваженням. Окр1м того, М. К. Золотарьова пише: «дп з оформлення посадовою особою фюкального органу акту перевiрки - службового документа, який шдтверджуе факт проведення документальноi перевiрки фшансово-господарсько1' дiяльностi платника податкiв i е ношем доказовоi iнформацii про виявлеш порушення вимог податкового, валютного та шшого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДФС, е складовою частиною процесу реаизацп дискрецшних повноважень у сферi податкового контролю». Таку точку зору вчена обгрунтовуе тим, що в даному випадку мае мюце суб'ективна, заснована на власному розсуд^ оцшка перевiряючою особою фшансово-господарсько!' дiяльностi платника податюв на предмет дотримання норм податкового законодавства. Як наслщок такий розсуд створюе iнодi простiр про зловживань [2]. На наше переконання, такий шдхщ е хибним, оскшьки дотримуючись його ми можемо прийди до абсурдного висновку про те, що будь-якi повноваження фiскальних й шших органiв публiчноi фiнансовоi дiяльностi мають бути визнаш дискрецiйними. Бiльше того, оцшка фюкальним iнспектором фiнансово-господарськоi дiяльностi на предмет дотримання податкового законодавства не може бути сама собою дискрецшним повноваженням. Навряд чи така оцшка заснована на власному розсуд^ адже йдеться про виконання (дотримання) платником конкретних норм податкового законодавства. Так, проводячи документальну податкову перевiрку, приписи статей 16, 47 та ш стосовно обов'язку платника за податковою звпшстю, навряд чи можуть бути шспектором ощнеш з урахуванням власного розсуду.
Що стосуеться права фюкального органу на проведення податково1' перевiрки, то воно не може розглядатися в межах дискрецшних повноважень, оскшьки тут «наголос необхщно робити не на «здатностЬ», а скорше на «правi» та
одночасно обов'язку уповноважених суб'еклв, тобто наявносл злитого «правообов'язку» [6, с. 32]. Наприклад, право проводити вiдповiдно до законодавства перевiрки i звiрки платниюв податкiв (крiм Нацiонального банку Украши), в тому числi пiсля проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (п. 20.1.4 ст. 20 Податкового кодексу Украши [7]) фюкальт органи реалiзують у чiткiй вщповщносл з положеннями Податкового кодексу Украши та шшими нормативно-правовими актами (наприклад, щодо складання плану-графiка проведення документальних планових перевiрок суб'ектiв господарювання, то зпдно iз наказом ДПСУ вщ 27.06.2012 р. № 553 [5]). 1ншими словами, тут законодавством не передбачено те, що посадова особа контролюючого органу в конкретному випадку може включати чи не включати певного платника до плану-графiку перевiрок; може проводити чи не проводити перевiрку; може фiксувати результати порушення податкового законодавства чи не фжсувати. Владний суб'ект за таких обставин мае дiяти однозначно.
У той же час чинне фшансове законодавство наразi мiстити численнi приклади закршлення саме дискрецiйних повноважень органiв публiчноï фiнансовоï дiяльностi. Так, аналiз норм Податкового кодексу Украши [7] дозволяе зробити висновок, що дискрецшними повноваженнями оргашв фюкально1' служби можна вважати, наприклад, л, що:
- по-перше, пов'язанi з визначенням перелiку лшвщного майна, на яке поширюеться право податково1' застави (п. 89.3 ст. 89 - податковий керуючий на власний розсуд виршуе те, яке майно платника буде заставлене);
- по-друге, стосуються окреслення критерпв, за яких буде накладатися повний чи умовний адмшютративний арешт майна (п. 94.5 ст. 94 - наразi контролюючий орган на власний розсуд виршуе питання стосовно того, яким мае бути адмшютративний арешт майна - повний чи умовний);
- по-трете, стосовно визначення строку застосування адмшютративного арешту майна (ст. 94);
- по-четверте, щодо процедури стягнення податкового боргу платника
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — Bun. 2 (8) / 2015
ISSN 2225-6555
nogamB (n. 95.1 ct. 95 - KornponroroHHfi opraH 3gificHroe 3a nnaTHHKa nogamB i Ha KopHCTb gep^aBH 3axogu rn,ogo norameHHa nogaircoBoro öopry TaKoro nnarnHKa nogamB mnaxoM CTaraeHHa KomTiB, aKi nepeöyBaroTb y fioro BnacHocri, a b pa3i ix HegocTaTHocri - mnaxoM npoga^y MafiHa TaKoro nnarnHKa nogamB, aKe nepeöyBae b nogaTKoBifi 3acTaBi. iHmHMH cnoBaMH, npu CTaraeHHi nogaTKoBoro öopry o6ob'^3kobo Mae npoBogrnuca npo^gypa CTaraeHHa KomTiB, aKi nepeöyBawTt y fioro BnacHocri, hh Hi). Mo^Ha HaBogHTH fi iHmi npuKnagu.
noKa3oBo, rn,o HaaBHicTb gHCKpe^fiHHx noBHoBa^eHt b opraHiB, rn,o 3gificHroroTb ^rnaHcoBy gianbHicTb, nigTBepg^ye fi Кoнстнтyцifiннfi Cyg YKpaiHH. TaK, Cyg y PimeHHi Big 26 rpygHa 2011 p. 3a3HaHHB: «BepxoBHa Paga YKpaiHH, gonoBHHBmu nyHKToM 4 po3gin VII «npHKiH^Bi nono^eHHa» 3aKoHy YKpaiHH «npo ^ep^aBHHfi örog^eT YKpaiHH Ha 2011 piK», BH3Hanuna KaömeT MiHicTpiB
YKpaiHH gep^aBHHM opraHoM, aKHfi Mae 3a6e3neHyBara pearäa^ro BCTaHoBneHHx 3aKoHaMH YKpaiHH co^anbHHx npaB rpoMagaH, toöto Hagana npaBo KaöiHeTy MiHicTpiB YKpaiHH BH3Hanara nopagoK Ta po3Mipu co^anbHHx Bunnar BHxogaHH 3 HaaBHoro ^maHcoBoro pecypcy örog^eTy neHcifiHoro $oHgy YKpaiHH, rn,o y3rog^yeTbca 3 ^yH^iaMH Ypagy YKpaiHH, BH3HaneHHMH b nyHKTax 2, 3 CTaTTi
116 KoHCTHTy^i' YKpaiHH» [12].
Y Me^ax ^ei CTaTTi mh He öygeMo o^HMBarn 3a3HaneHe PimeHHa Koнстнтyцifiнoгo Cygy YKpaiHH. Hamoro MeToro npu nocunaHHi Ha Htoro öyno Te, rn,o Cyg KoHCTHTy^fiHoi ropucgHK^i KoHCTaryroHH HaaBHicTb gHCKpe^fiHHx noBHoBa^eHb KaöiHeTy MiHicTpiB YKpaiHH Ha CTagii BHKoHaHHa gep^aBHoro örog^eTy, Ha ^anb, He 3BepTae yBary Ha HeoöxigHicTb BCTaHoBneHHa neBHHx Me^, y aKHx Mae giaTH Ypag. ^fi $aKT e gy^e npHKpHM, ag^e goTpHMaHHa пpннцнпy BepxoBeHCTBa npaBa, rn,o nepegöanae, b ToMy Hucni, fi nimcTb BCTaHoBneHHa nigcTaB, 3a aKHx Mae giaTH BignoBigHHfi BnagHHfi cyö'eKT, e ocHoBonono^HHM пpннцнпoм gna Bciei npaBoBoi CHCTeMH Hamoi gep^aBH. ^K yaBnaeTbca, BH3HaHHTH «HaaBHicTb» hh «HeHaaBHicTb» ^maHcoBoro pecypcy örog^eTy 3a TaKoro nigxogy He mo^hhbo. I ocb TyT aK pa3 mh eTHKaeMoea 3 npoöneMoro He gнскpeцifiннx
© KoöuMbniK ff. A., 2015 8
повноважень Кабшету Мiнiстрiв Украши, а власного розсуду. Останнш зможе, i, як свщчить практика, призводить до обмеження прав i законних штерешв громадян Украши, яка е сощальною державою.
Висновки. Ми переконаш, що дискрецшш повноваження мають бути в оргашв, що провадять дiяльнiсть iз мобшзацп, розподшу та використання коштiв публiчних фондiв. Ми згоднi з тим, що 1'х iснування - «це найкращш вияв право1' держави». Надання владним суб'ектам таких повноважень дозволить ефектившше провадити фiнансову дiяльнiсть, оскшьки передбачае можливiсть прийняття оптимального для конкретного випадку ршення. Однак 1'х встановлення обов'язково передбачае визначення на законодавчому рiвнi меж, в яких мають дiяти владнi учасники правовщносин. Усе викладене яскраво засвiдчуе необхщнють проведення подальших наукових пошукiв виршення проблем, пов'язаних iз правовою природою дискрецшних повноважень оргашв, що здшснюють публiчну фiнансову дiяльнiсть в УкраЛш
Список л1тератури:
1. Звернення щодо дискрецшних повноважень суду: позищя правниюв [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://uba.ua/ukr/news/3776/
2. Золотаръова М. К. Щодо окремих питань застосування дискрецшних повноважень посадовими особами оргашв Державно':! ф1скадьнох служби Украши [Електронний ресурс] / М. К. Золотарьова // Форум права. - 2015. - № 1. - С. 123-128. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/j -pdf/FP_index.htm_2015_1_21.pdf.
3. Козюбра М. I. Принципи верховенства права i правовох держави: едшсть основних вимог / М. I. Козюбра // Науков1 записки НаУКМА. - К. : Киево-Могилянська академ1я, 2007. - Т. 64. Юридичш науки. - С. 3-9
4. Лагода О. Основш помилки у застосуванш дискрецшних повноважень посадовими особами адмшютративних оргашв / О. Лагода // Право Украши : респ. юрид. журн. - 03/2009 . - № 3 . - С. 86-89.
5. Методичш рекомендацп щодо складання плану-графша проведення документальних планових перев1рок суб'еклв господарювання : затв. наказом ДПСУ вщ 27.06.2012 р. № 553.
6. Онищук Н. Ю. Правове регулювання виконання податкового обов'язку : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Н. Ю. Онищук. - Х., 2010. - С. 32.
7. Податковий кодекс Украши [Електронний ресурс] // Верхов. Рада Украши (офш. сайт). - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
8. Рекомендацп вщ 11.03.1980 р. № R(80)2 Комггету Мш1стр1в Ради Свропи [Електронний ресурс] // Верхов. Рада Украши (офш. сайт). - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
9. Р1шення Свропейського Суду з прав людини у справ1 «Волохи проти «Украши» вщ 2 листопада 2006 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
10. Ршення Свропейського Суду з прав людини у cnpaBi Круслена проти Францп вщ 24 квiтня 1990 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
11. Ршення Свропейського Суду з прав людини у справi Справа «Сшьвер та iншi проти Сполученого Королiвства» вщ 25 березня 1983 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
12. Ршення Конституцшного Суду Украши вiд 26 грудня 2011 р. у справi за конституцшними поданнями 49 народних депутатiв Украши, 53 народних депутатсв Украши i 56 народних депутатiв Украши щодо вiдповiдностi Конституцп Украши (конституцiйностi) пункту 4 роздшу VII «Прикiнцевi положення» Закону Украши «Про Державний бюджет Украши на 2011 рк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua
13. Смичок €. М. Дискрецшш повноваження контролюючих оргашв в аспект! реформування податково'1' системи [Електронний ресурс] / С. М. Смичок. - Режим доступу : http://nauka.jur-academy.kharkov.ua/download/Ikonf/20.pdf.
14. Ткач Г. Поняття владного повноваження / Г. Ткач // Вюник Львiв. ун-ту. Серiя юрид. - 2009. - Вип. 49. - С. 101-105
15. У регионах Украши високий рiвень корупцп [Електронний ресурс] / Transparency International. - Режим доступу : http://www.radiosvoboda.mobi/a/27079081.html.
Кобыльник Д. А. Некоторые рассуждения по поводу дискреционных полномочий органов, осуществляющих финансовую деятельность в Украине.
Проанализированы подходы к определению понятия «дискреционные полномочия» органов, осуществляющих публичную финансовую деятельность. Констатировано, что дискреционные полномочия властных субъектов публичной финансовой деятельности составляют собой такие полномочия, которые предусматривают выбор этим субъектом конкретного варианта (в законодательно установленных пределах) принятия властного решения в сферах мобилизации, распределения и использования средств публичных фондов. Установлена необходимость обязательного ограничения (установления границ) таких полномочий законом. Подчеркнуто, что предоставление властным субъектам дискреционных полномочий позволит эффективнее осуществлять финансовую деятельность, поскольку предусматривает возможность принятия оптимального для конкретного случая решение.
Ключевые слова: органы, осуществляющие публичную финансовую деятельность, дискреционные полномочия властных субъектов публичной финансовой деятельности, собственное усмотрение.
Kobylnik D. A. Concept and importance of legal facts in dynamics of financial legal relations in Ukraine.
The paper provides the analysis of approaches to determine the term «discretionary powers» of the legal authorities, which provide the public financial activity. It is stated, that discretionary powers of such legal authorities are the powers, which give these authorities the alternative variant for possible solution (in the legal limits) in the sphere of mobilization, distribution and exploitation of public funds. The necessity of its obligatory limiting by law is established. It is underlined, that providing the legal authorities by such powers will ensure to carry out the financial activity more effective due to the possibility to provide the decision that is optimal for the specific case.
Key words: the legal authorities which provide the public financial activity, the discretionary powers of the public financial activity authorities, personal opinion
Надгйшла доредколегИ 23.10.2015р.
Розширена анотащя
статп Кобильмка Д. А. на тему: «ДеяК мiркування стосовно дискрецшних повноважень орган1в, що здшснюють фiнансову дiяльнiсть в УкраУш»
Kobylnik D. A., PhD in financial law, Associate Professor, Department of Financial Law, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: Concept and importance of legal facts in dynamics of financial legal
relations in Ukraine
Problem setting: Nowadays Ukraine overseas the critical problem of authorizing the discretionary power, using the own discretion in taking decisions by authorities, which are related to the public financial activity. Mostly it can be explained by the high level of corruption in our country.
Relevance of the research topic: Recent time, the problem of discretionary powers of subjects in the field of finances is observed by many scientists: V.B. Averyanov, M.K. Zolotaryova, M.P. Kucheriavenko, D.V. Luchenko, E.M. Smichok and others. At the same time, no comprehensive researches in this filed was done. The aim of the present paper is the determination and analysis of discretionary powers of some authorities, which provide the public financial activity in Ukraine.
Recent research and publications analysis: Taking into consideration the various existing approaches among scientists and practical lawyers for solving the discussed problem, it is possible to indicate several questions of first importance: which of the powers can be regarded as discretionary; is it needed and reasonable to provide the discretionary powers to the bodies, which provide the public financial activity; in which way to ensure the balance between public and private interests of the members of financial legal relations under the estimation of the legal status for the proper authority, which operates with mobilization, distribution and exploitation
1
of public funds, and other questions. The importance of these questions solving arises under the requirement to fulfill the principle of supremacy of law and the principle of legitimacy in the field of financial activity.
Paper objective: The investigation of the problem of discretionary powers of authorities providing activity n the field of finances.
Paper main body: The discretionary powers of public financial activity authorities are the powers that provide several possibilities for the final decision-making by this authority (that exist in the legal establishedlimits) of the power resolution in the field of mobilization, the distribution and exploitation of the public funds' assets. At the same time, the discretionary powers is not the activity on personal judgement and somebodies own opinion. It makes no sense to equal the personal judgement of the body and its discretionary powers, and it is not reasonable. The discretionary powers should be limited by the legislation.
The discretionary powers of public financial activity authorities have to be restricted by the legislation. Furthermore, the European Court of Human Rights stands the same position and points out the requirement for it. Taking into account the imperative type of financial legal regulations and the requirement to fulfill the principle of supremacy of law in the field of public financial activity, we consider that it is needed to establish the strict limits for the implementation of the discussed powersby the corresponding bodies in the financial legal acts.
Conclusions of the research: We are convinced, that authorities that are responsible for the mobilization, distribution and exploitation of the public funds' assets should have discretionary powers. We agree that their existence is "the best display of the legal state". The empowerment of legal authorities by discretionary powers will unsure the more effective financial activity due to the fact, that it provides the possibility of taking the optimal decision for the specific case. Its establishment certainly foresees the determination on the legislation level of the limits, in which the legal authorities should act. The discussed above shows the requirement for further scientific researches to solve the problems connected to the
legal nature of the discretionary powers of the authorities, which provide the public financial activity in Ukraine.
Key words: the legal authorities which provide the public financial activity, the discretionary powers of the public financial activity authorities, personal opinion.
