CC BY
100
АДМШ1СТРАТИВНЕ ТА Ф1НАНСОВЕ ПРАВО
Марiя Олександрiвна Перепелиця,
д-р юрид. наук, доцент кафедри фiнансового права Нацональний юридичний ушверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харш
УДК 347. 73
РЕЗУЛЬТАТИ ВЗАбМОЗВ'ЯЗКУ ДЕЯКИХ Ф1НАНСОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕРЖАВНИХ ОРГАН1В ЗАГАЛЬНО! ТА СПЕЦ1АЛЬНО! Ф1НАНСОВО! КОМПЕТЕНЦ1!
У статт1 проанал1зовано деяк ф1нансов1 повноваження Верховног Ради Украгни, Державног фккальног служби Украти та Нацюнального банку Украти у гх взаемозв'язку. Зроблено висновок про прямий вплив фтансових повноважень одного державного органу на результати д1яльност1 тшого. Обгрунтовуеться теза про те, що ефективне I стабгльне функцюнування фтансовог сис-теми можливе лише у раз1, коли державт органи як загальног, так I спецшльног компетенци мають спгльну, едину мету своег дгяльностг.
Ключовi слова: державний орган загально! та спещально! фшансово! компетенци, фшан-совi повноваження, фшансова система, фшансова дiяльнiсть, публiчний штерес.
Держава в ход1 управлшня справами сусшльства 1 виршення основних питань сусшльного розвитку реал1зуе низку необхщних функцш. При цьому, як слушно зауважуе Ю. О. Тихомиров, держава покликана виконувати необ-хщш та корисш для сусшльства публ1чш функцп: забезпечення полггично! стабильности регулювання економжи та шдтримка шдприемництва, сприяння розвитку осв1ти, науки 1 культури, охорона природи, забезпечення безпеки, м1жнародне сшвроб1тництво та ш. [8, с. 16]. 1ншими словами, на державу покладено великий обсяг загальносощальних справ, який мае тенденцш до зростання (що пов'язано з необхвдшстю впровадження р1зних шновацшних технологш, з проблемами еколопчно!, нащонально! та м1ждержавно! безпеки та ш.). Минуле 1 сьогодення породило нов1 проблеми, що вимагають свого
виршення. Тому збшьшилася i кiлькiсть державних функщй, а це ускладнило процес спещалiзащ! управлiння державними справами.
Здiйснення цих необхщних для всього суспiльства завдань можливе зав-дяки такiй складовш державно! дiяльностi, як фiнансова. I! розгляду в наущ фiнансового права придшяеться досить значна увага [1, с. 45; 2, с. 12; 5, с. 123; 7, с. 37-43]. При цьому вчеш справедливо шдкреслюють, що основний змкт фшансово! дiяльностi держави виражаеться саме в реалiзацi! iнтересiв усього суспiльства (або хоча б його бшьшосп).
Тут буде правильним звернути увагу на такий принцип фшансово! дiяльно-сп, видшений Е. Д. Соколовою, як едшсть мети здiйснення [7, с. 57]. Цей принцип проявляеться в тому, що фшансова дiяльнiсть держави i мунiципальних утворень спрямована на створення, розподш (перерозподiл) i використання фондiв грошових коштiв, необхщних для забезпечення життедiяльностi сусшль-ства, саме забезпечення фшансовими ресурсами життедiяльностi суспiльства, а не само! держави (його апарату зокрема), в шшому випадку виникае i не може не виникнути вибухонебезпечна ситуащя в кра!ш [7, с. 57].
Фшансову дiяльнiсть держави в науцi фшансового права цiлком справедливо характеризують двояко: по-перше, як особливий вид економiчно! дiяль-ностi, по-друге, як рiзновид державного управлiння [9, с. 17]. Як управлшська фiнансова дiяльнiсть е владною, державно-плановою, координуючою та контро-люючою [9, с. 17]. Саме щ властивостi й повинш дозволяти !й досягати постав-лених щлей. Отже, фiнансова дiяльнiсть держави е щлеспрямованою, тобто покликаною досягнути певних i бажано ефективних результат. А оскiльки метою фiнансово! дiяльностi держави е забезпечення фiнансовими ресурсами життедiяльностi суспiльства для задоволення його iнтересiв, то й питання про ефектившсть досягнення цiе! мети е актуальним i важливим для дослщження.
Вивчення цiе! проблеми безпосередньо пов'язане з дослвдженням питання про державш органи, якi безпосередньо реалiзують повноваження в сферi публiчних фiнансiв, адже саме ввд якостi !х роботи i залежить кiнцевий пози-тивний результат, до досягнення якого мае прагнути держава. Тому об'ек-том дослвдження тут буде виступати не тшьки змiст компетенцГ! вiдповiдних державних оргашв, що володiють загальними та спещальними фiнансовими повноваженнями, а й проблеми, яы мають мiсце при !! спiльнiй реалiзацi!. Це завдання досить важливе, бо на практищ невиршеним залишаеться наступне: з одного боку, держава створила систему необхщних владних оргашв i надЬ лила !х потрiбними фiнансовими повноваженнями, необхщними для досягнення поставлених щлей, а з шшого - реалiзацiя цих повноважень не дозволяе досягти запланованого стшкого результату у фшансових правовiдносинах, тобто стабiльного функцiонування економiчних вiдносин, а значить, спо-кшного й радiсного життя бiльшостi сусшльства. 1ншими словами, питання звучить так: чи ввдповвдае природа компетенцГ! державних оргашв, яы надЬ ленi загальними та спещальними фшансовими повноваженнями, досягненню позначених в законодавствi (мова, насамперед, йде про Конститущю Укра-
!ни, Бюджетний кодекс Укра!ни) щлей стосовно забезпечення пдного життя людини, i яы iснують перешкоди на цьому шляху.
Як вщомо, у реалiзацГ! фiнансово! дiяльностi держави беруть участь органи всiх трьох гiлок влади, а також органи мюцевого самоврядування. Звичайно, всi вони беруть таку участь у межах свое! компетенцГ! та поставлених завдань. Для деяких з них така дiяльнiсть не е основною (хоча й важливою), а низка державних структур як раз i створюеться виключно з метою виконання фшансових функцш. У зв'язку з цим всi державш органи при здшсненш фшансово! дiяль-ност розподшяються на органи загально! фшансово! компетенщ! та органи спещально! фшансово! компетенщ!. До першо! групи входять т^ коло повноважень яких включае не тшьки фiнансовi питання, а й шш^ що стосуються будь-яких сфер життедiяльностi суспiльства; а в другу - суб'екти, що викону-ють функцГ! виключно у сферi мобiлiзацГ!, розподшу, використання публiчних грошових фондiв; функцГ! грошового обiгу та фiнансового контролю.
До оргашв, яы володiють загальною фшансовою компетенцiею, вщно-сяться на вищому рiвнi Верховна Рада Укра!ни, Кабiнет Мiнiстрiв Укра-!ни, Президент Укра!ни. До таких суб'ектiв фшансового права ввдносяться i органи судово! влади. У систему органiв, яы мають спецiальну фiнансову компетенцiею входять: Державна фокальна служба Укра!ни, Мшктерство фiнансiв Укра!ни, Державна казначейська служба Укра!ни, Нацiональний банк Укра!ни, Рахункова палата Укра!ни, Державна фiнансова шспекщя Укра!ни. При цьому важливим е те, що вс державнi органи (як загально!, так i спецiально! фiнансово! компетенцГ!) об'еднуе (повинна об'ед-нувати) едина мета - !х дiяльнiсть мае бути спрямована на забезпечення ефективного функщонування фшансово! системи в суспiльствi (бюджетно!, податково!, грошово!) для досягнення наступно! найбГльш важливо! мети -максимального виконання в^х тих прав та штере^в, якi держава прописала в КонституцГ! Укра!ни та низцi соцiальних закошв.
Не повинно створюватися помилкового враження вщ того, що якщо одш структури вiдають загальними фiнансовими питаннями, то результати !х дiяльностi не настшьки серйознi для суспiльства, шж наслiдки вiд прий-няття ршень органами спецiально! фiнансово! компетенцГ!. Це зовсiм не так. Е. Д. Соколова стверджуе, що в юридичнш наущ вироблеш поняття: страте-пчне i оперативне управлiння суспiльством. Органи державно! влади та державного управлшня загально! компетенцГ! виконують стратепчне управлшня суспiльством. Оперативне управлiння, зокрема, фшансами, вiднесено до компетенцГ! спещальних органiв держави [7, с. 64]. Так, Верховна Рада Укра!-ни, хоча i вiднесена до державного органу загально! фiнансово! компетенцГ!, проте виконуе найважливiшi функцГ! в суспiльствi з питань фiнансiв, тому що визначае головш орiентири розвитку всiе! фiнансово! системи кра!ни шляхом прийняття та затвердження закошв. Отже, саме вщ !"! дiй залежатимуть i кон-кретнi результати дiяльностi органiв спецiально! фiнансово! компетенцГ!.
Наприклад, тшьки у вiдання Верховно! Ради Укра!ни включено питання про затвердження ршень про отримання Укра!ною позик вщ iноземних дер-
жав, баныв i мiжнародних фiнансових органiзацiй. Звкно, що TaKi позики треба повертати в певний термш, але при цьому ще й обслуговувати державний борг, тобто погашати вiдсотки за кредитом. Джерелом погашення вiдсоткiв, а також погашення боргу в щлому виступають податки, збори, штрафи (iншi обов'яз-ковi плaтежi). Ще Карл Маркс точно зазначив, що позики - це антицишроваш (тобто взят наперед) податки [4, с. 78]. Отже, законодавчий орган змуше-ний шд цю позику збiльшувaти рiвень податкового тиску в крaïнi. Дaлi пiд таке рiшення пiдлaштовуe свою дiяльнiсть i Державна фiскaльнa служба, яка змушена безпосередньо забезпечувати надходження збшьшених подaткiв до бюджету (бюджети). Метою дiяльностi цieï структури е забезпечення повного i своечасного надходження всiх обов'язкових плaтежiв до доходно!" частини публiчних фондiв краши. Однак чи досягне фокальна служба тако1 мети - це ще питання. Адже i наукою податкового права, i практикою доведено, що збшь-шення податкового тиску в краШ вище нiж на 27-30 % призводить не до збшь-шення грошових надходжень до бюджету, а, навпаки, до ïx вiдтоку. 1ншими словами, зростають факти порушення фшансово1 дисциплiни: ухилення вiд сплати збшьшених подaткiв платниками подaткiв, приховування доxодiв вiд оподаткування, ведення подвiйноï фшансово1 документацп та iн. Це можна назвати природною реaкцiею виробничого сектора економжи на пiдвищення рiвня податкового тиску. I, як доводить практика, посилення карних зaxодiв (шдвищення кримшально1 вiдповiдaльностi, збiльшення розмiру фiнaнсовиx штрaфiв) очiкувaниx владою результaтiв не дають.
Виходить, що у зв'язку з таким прийнятим Верховною Радою Укра-1ни ршення (органом загально1 фшансово1 компетенци), iнший державний орган - Фккальна служба Украши (орган спещально1 фiнaнсовоï компетенцй") не зможе ефективно i усшшно досягати заплановано1 мети - своечасно i в повному обсязi забезпечувати бюджети грошовими надходженнями, що спричиняе iншi негативш явища. Таку ситуaцiю можна уявити й навпаки. Парламент знижуе податковий тиск у державу як наслвдок, платники актив-нiше виконують сво1 подaтковi обов'язки (деякi виходять з <тш», легaлiзу-ють сво1 доходи та ш.); фiскaльнa служба краши мае реальну можливiсть у строки та в повному обсязi виконувати поставлен плани зi збору подат-кiв (обов'язкових плaтежiв). Як бачимо, таке ршення законодавчого органу спрощуе i сприяе досягненню цiлей фккально1 служби, налагоджуе вiдносно спокiйний режим дiяльностi мiж останньою та платниками податюв. Отже, фiнaнсовa дiяльнiсть державних оргашв рiзноï компетенцй' взаемопов'язана мiж собою та взаемообумовлена, a ïï результати безпосередньо тою чи шшою мiрою залежать не тiльки ввд «старань» окремо взятого державного органу, а ввд дiй i ршень iншого державного органу та щлого кола таких оргaнiв.
Хотiлося б звернути увагу i на наступний момент. Вивчення фшансово1 компетенцй' окремо взятого державного органу зi спещальними фшансовими повноваженнями навряд чи розкрие глибою проблеми, вирiшення яких i дасть вщповщь на основне питання - чому не вдаеться досягти вщносно стабшь-
ного функщонування фшансово! системи кра!ни. Безумовно, всередиш кола повноважень самого такого органу мають мiсце сво! внутршш проблеми, що також перешкоджають досягненню поставлено! мети. Однак, повне i всебiчне ïx дослiдження можливе тГльки у взаемозв'язку з вивченням змГсту компетенцГ! з Гншим (шшими) державними органами.
Так, у нашому прикладГ щодо основних повноважень Державно! фокально! служби в цГлому можна говорити про ïx лопчшсть, послвдовшсть, тобто стверд-жувати, що держава в щлому надала даному суб'екту практично всГ необхГднГ повноваження для виконання поставленого завдання - повного та своечасного поповнення дохадно! частини бюджетГв податками. Компетенщя Державно! фокально! служби включае в себе наступне коло повноважень, як можна роз-подГлити на групи: 1) правотворчц 2) реестрацГйнГ; 3) консультацГйнГ; 4) контрольна 5) органГзацГйнГ; 6) мГжнародш; 7) координацГйнГ; 8) прогнозуючГ та аналГтичнГ; 9) квалГфГкацГйнГ; 10) оперативно-розшуковц 11) захиснГ.
До правотворчих вщносяться повноваження з: а) внесення в установленому законодавством порядку пропозицш щодо вдосконалення податкового зако-нодавства; б) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-пра-вових актГв i методичних рекомендацш з питань оподаткування; в) розробки проектГв закошв Украши та Гнших нормативно-правових актГв з питань форм i методГв проведення планових та позапланових вшзних перевГрок у рамках контролю за додержанням законодавства тощо.
Реестрацшними е повноваження з: а) формування та ведення реестру фГзич-них осiб-платникiв податкiв та бдиного банку даних юридичних осГб-платни-кГв податюв; б) ведення о6лГку надходжень податыв та Гнших обов'язкових платежiв; в) ведення облшу безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкування держав^ скарбiв i конфккованого майна; г) надання фГзич-ним особам-платникам податыв iдентифiкацiйниx номерiв; д) ведення облшу векселiв, якГ видаються суб'ектам пiдприемницькоï дГяльностГ при здшсненш операцiй з давальницькою сировиною у зовнiшньоекономiчниx вiдносинаx; е) ведення реестрiв iмпортерiв, експортерiв, оптових та роздрГ6них торговцГв, мГсць зберiгання алкогольних напо!в та тютюнових виро6Гв.
Консультацiйнi - це повноваження з: а) надання в порядку, встановленому законом, податкових роз'яснень; б) надання вадповадей на запити платниюв податыв; в) роз'яснення законодавства з питань оподаткування платникам податыв. До контрольних повноважень належать повноваження щодо: а) здшс-нення контролю за додержанням податкового законодавства, правильшстю обчислення, повнотою i своечасшстю сплати до бюджетГв, державних щльових фондГв податюв i з6орГв (обов'язкових платежiв), а також неподаткових надходжень, установлених законодавством; б) здшснення контролю за додержанням виконавчими комГтетами сГльських i селищних рад порядку прийняття i облшу податюв, Гнших платежiв вГд платникiв податыв, своечаснiстю i повнотою перерахування цих сум до бюджету; в) проведення роботи по боротьбГ з незаконним обГгом алкогольних напо!в та тютюнових виробГв; г) здГйснення
контролю за своечасшстю надання платниками податкГв бухгалтерських звшв i бaлaнсiв, податкових декларацш, розрaxункiв та iншиx документiв, пов'яза-них з обчисленням подaткiв та шших плaтежiв та iн.
До оргашзацшних вiдносяться повноваження з: а) оргашзацп роботи дер-жавних податкових адмшютрацш та державних податкових шспекцш, яка пов'язана зi здiйсненням ними контролюючих функцш (але даними повно-важеннями володiе Державна податкова адмшстращя Украши); б) надання органам податково! служби методично'1' i практично!" допомоги в оргашзацп роботи; в) оргашзацп роботи зi створення шформацшно! системи автоматизо-ваних робочих мiсць та шших зaсобiв автоматизацп та комп'ютеризацп робiт оргaнiв податково! служби; г) оргашзацп в межах сво!х повноважень роботи Гз забезпечення охорони державно! таемнищ в органах податково! служби тощо.
До мГжнародних належать повноваження щодо: а) виконання в межах, встановлених законодавством, мГжнародних договорГв з питань оподаткування; б) взаемодп з податковими службами шших держав з питань, що стосуються оподаткування. Координацшш - це повноваження з: а) координування свое! дГяльностГ з фшансовими органами, органами Державного казначейства Украши, органами Служби безпеки; внутршшх справ, прокуратури, статистики, митно! та фшансово! шспекцп Украши, установами банкГв та ш.; б) надання Мшктерству фГнансГв Укра!'ни та Головному управлшню Державного казначейства Укра!ни звГту про надходження податкГв та шших платежГв; в) отримання вГд платникГв податкГв, установ НацГонального банку Украши та комерцшних банкГв довГдки або копГ! документГв про наявнГсть банювських рахункГв та Гн.
До прогнозуючих i аналГтичних вГдносяться повноваження з: а) прогно-зування та аналГзу надходжень податкГв, Гнших платежГв, джерел податкових надходжень, вивчення впливу макроекономГчних показниюв i податкового законодавства про надходження податкГв, Гнших платежГв, розробщ пропо-зицГй щодо збГльшення та зменшення витрат бюджету; б) аналГзу причин та оцшювання даних про факти порушень податкового законодавства; в) збору та узагальнення шформацп про порушення податкового законодавства, про-гнозування тенденцш розвитку негативних процесГв кримшального характеру, пов'язаних з оподаткуванням.
До квалГфГкацГйних належать повноваження з: а) здшснення заходГв щодо шдбору, розстановки, професГйно! пГдготовки та перешдготовки кадрГв для органГв державно! податково! служби. До оперативно-розшукових - повноваження з: а) розшуку платникГв, якГ ухиляються вГд сплати податкГв та Гнших платежГв; б) здшснення вщповщно до закону оперативно-розшуково! дГяльностГ, досудово! пГдготовки матерГалГв, проведення дГзнання i попереднього слГдства в межах свое! компетенцГ!; в) запобГгання злочинам та Гншим пра-вопорушенням, вГднесених законом до компетенцГ! податково! мГици, !х розкриття, розслГдування та попередження таких. До захисних вГдносяться повноваження щодо: забезпечення безпеки дГяльностГ пращвниыв органГв державно! податково! служби, захисту !х вГд протиправних посягань, пов'яза-них з виконанням службових обов'язкГв та Гн.
I звичайно ж, фГскальна служба ïx безпосередньо реалГзуе. Проте мета не досягаеться. Чому - ввдповщь очевидна. Тому що на дГяльшсть Державно'1 фГскально'1 служби здшснюють прямий вплив рГшення i дп Гншого державного органу - законодавчого. I якщо у них не буде розумшня едино'1 мети, вона не буде школи досягнута. А це означае, що залишаться i проблеми хрошчно зро-стаючого дефГциту бюджетних коштГв, як би фГскальна служба не намагалася яюсно виконувати сво'1 обов'язки.
ДослГджуючи поставлене питання, можна коротко розглянути й шший приклад, коли взаемозв'язок мГж фГнансовими повноваженнями державних оргашв не дае належного результату. Так, ввдповвдно до ст. 95 Конституцп' Украши виключно законами Украши Верховна Рада Украши встановлюе основи створення i функщонування фшансового, грошового, кредитного та швестицшного ринкГв; статус нащонально'1 валюти, а також шоземних валют на територп Украши [3]. Звернемо увагу, що в Конституцп Украши йдеться тГльки про факт прийняття закошв з даних питань. Hi в кого не виникае сумшвГв, що такГ закони повинш прийматися в штересах народу Украши. ДалГ закони повинш виконуватися тим державним органом влади (спещаль-но'1 фшансово'1 компетенцп), який безпосередньо для цього i створений, тобто Нащональним Банком Украши.
Вщповвдно до Закону Украши «Про Нащональний банк Украши» цей орган визначае та проводить грошово-кредитну полГтику, монопольно здшс-нюе емюш нацюнально'1 валюти Украши та оргашзовуе готГвковий грошовий обГг, здшснюе валютне регулювання, визначае порядок здшснення операцГй в ГноземнГй валютГ, оргашзовуе i здшснюе валютний контроль за банками та шшими фГнансовими установами, аналГзуе стан грошово-кредитних, фшансових, цшових та валютних вГдносин та ш., але загалом здГйснюе контроль за проведенням грошово-кредитно'1 полГтики в кра'1Ш [6].
Таким чином, виходячи з норм Конституцп Украши, Верховна Рада Укра'1-ни як законодавчий орган встановлюе в законах положення i правила, якГ Нащональний банк Украши, виходячи з норм Закону Украши «Про Нащональний банк Украши», втГлюе в життя. ТодГ чому ж не досягаеться основна мета функщонування грошово'1 системи (яка е складовою фшансово'1 системи) - не забезпечуеться стабГльшсть грошово'1 одинищ Украши - гривш, а значить i цшова стабГльшсть. Адже саме ця мета встановлена в ст. 99 Конституцп' Украши та ст. 6 зазначеного Закону: «Ввдповвдно до Конституцп' Украши основною функщею Нащонального банку Украши е забезпечення стабГльностГ грошово'1 одинищ Украши. При виконанш свое'1 основно'1 функцп НацГональний банк може виходити Гз прГоритетностГ досягнення та пГдтримки цшово'1 стабГльностГ в державГ». При цьому шд «цГновою стабГльнГстю» даний закон розумГе «збереження купГвельно'1 спроможностГ нащонально'1 валюти шляхом пГдтримання у середньостроковш перспективГ (вГд 3 до 5 рокГв) низьких, стабГльних темпГв шфляцп, якГ визначаються Гндексом споживчих цш». Чи можемо ми сказати, що у Верховно'1 Ради Укра'1ни та Нацюналь-
ного банку Укра!ни разом виходить шдтримувати стабшьшсть нащонально! валюти (а значить 1 цшову стабшьшсть) на так1 термши, або хоча б меншь Адже вони надшеш для цього вс1ма необхщними повноваженнями.
Справа в тому, що хоча Конститущя Укра!ни 1 надшяе законодавчий орган повноваженнями з визначення основ створення 1 функщонування фшансового, грошового 1 кредитного риныв та визначенням основ статусу нащонально! валюти, а також шоземних валют на територГ! Укра!ни - проте, фактично, !"! р1шення не мають кардинального впливу на д1яльшсть Нащо-нального банку Укра!ни, а можуть носити скорше рекомендацшний характер. Нащональний банк справд1 монопольно здшснюе емкш нащонально! валюти Укра!ни та оргашзуе гот1вковий грошовий об1г. 1ншими словами, законодавчий орган не вправ1 давати вказ1вку Нащональному банку, коли 1 в якш кшькост друкувати грошов1 знаки кра!ни (як би держава !х не потре-бувала). Таке арх1важливе для держави р1шення приймаеться виключно на розсуд Нащонального банку Укра!ни.
Шдтвердженням того, що Верховна Рада не мае Штатного впливу на основну грошову функцш в кра!ш, е ст. 53 Закону Укра!ни «Про Нащо-нальний банк Укра!ни», яка встановлюе, що «не допускаеться втручання оргашв державно! влади або !х посадових ос1б та службовщв ... у виконання функцш 1 повноважень Нащонального банку, Ради Нащонального банку, Правлшня Нащонального банку шакше, як в межах, визначених Консти-тущею та цим Законом». Але так1 меж1, тобто конкретш п1дстави, коли органи державно! влади могли б все ж втручатися в д1яльшсть Нащонального банку (його структур), не встановлеш ш Конститущею, н1 Законом Укра!ни «Про Нац1ональний банк Укра!ни».
Це знову шдтверджуе висновок, що на д1яльшсть законодавчо! влади у цш сфер1 прямий 1стотний вплив чинять повноваження, закршлеш вже за Нащ-ональним банком Укра!ни, який на свш розсуд приймае р1шення з найваж-лив1шого ф1нансового питання - скшьки влити грошей в економжу кра!ни 1 коли це робити. Очевидно, що така функщя не повинна носити монопольний характер, а навпаки, бути чггко шдконтрольною державним органам, мае бути забезпечено реальш важел1 контролю 1 впливу на не!.
Таким чином, можна говорити про прямий вплив фтансових повноважень одного державного органу на результати д1яльност1 тшого. При цьому досяг-нення позитивних результатгв (ефективного та стабшьного функщонування фтансовог системи держави) можливе лише у раз1, коли державн1 органи як загальног, так I спещальног компетенцй прагнуть досягти единог, а не р1зних ц1лей своег фтансовог д1яльност1.
Список л^ератури:
1. Древаль Л. Н. Субъекты российского финансового права / Л. Н. Древаль. - М. : Юриспруденция, 2008. - 288 с.
2. Запольский С. В. Дискуссионные вопросы теории финансового права : монография / С. В. Запольский. - М. : Эксмо, 2008. - 154 с.
3. Конститущя Украши // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
4. Маркс К. Сочинения : в 50 т. / К. Маркс, Ф. Энгельс. - 2-е изд. - М. : Госполитиздат, 1954-1986. - Т. 3. - 1954. - 663 с.
5. Нщимна С. Принципи публiчноi фшансово1 дiяльностi в Украши: монографiя / С. Нщи-мна. - Чернтв : ЧД1ЕУ, 2013. - 376 с.
6. Про Нащональний банк Украши : Закон Украши ввд 20.05.1999 р. № 679 // Ввдом. Верхов. Ради Украши. - 1999. - № 29. - Ст. 238.
7. Соколова Э. Д. Правовое регулирование финансовой деятельности государства и муниципальных образований / Э. Д. Соколова. - М. : ИД «Юриспруденция», 2009. - 264 с.
8. Тихомиров Ю. А. Теория компетенции / Ю. А. Тихомиров. - М. : 2004. - 355 с.
9. Финансовое право / отв. ред. проф. С.В. Запольский. - М. : Юрид. фирма «Контракт» ; Волтер Клувер, 2011. - 286 с.
Перепелица М. А. Результаты взаимосвязи некоторых финансовых полномочий государственных органов общей и специальной финансовой компетенции.
В статье проанализированы некоторые финансовые полномочия Верховной Рады Украины, Государственной фискальной службы Украины и Национального банка Украины в их взаимосвязи друг с другом. Сделан вывод о прямом воздействии финансовых полномочий одного государственного органа на результаты деятельности другого. Обосновывается тезис о том, что эффективное и стабильное функционирование финансовой системы возможно лишь в случае, когда государственные органы как общей, так и специальной компетенции преследуют единую, а не различные цели своей деятельности.
Ключевые слова: государственный орган общей и специальной финансовой компетенции, финансовые полномочия, финансовая система, финансовая деятельность, публичный интерес.
Perepelitsa M. A. Results of the interrelation of some financial powers of the state bodies of the general and special financial competence.
Problem Setting. In the article some financial powers of the Verkhovna Rada of Ukraine, of the State Fiscal Service of Ukraine and the National Bank of Ukraine in their interrelation with each other have been analyzed.
Analysis of the recent researches and publications. Considering this problem the author notes that the state in the course of the administration of public affairs realizes the whole number of the necessary functions providing of the political stability, regulation of the economy and business support, promotion of the development of education, science and culture, environment protection, security and international cooperation etc. However, realization of these functions is impossible without implementation of the financial activity the main sense of which is expression of interests of the society as a whole (or, at least, of its majority).
Paper objective. In the article it has been stressed that study of this problem is directly connected with the investigation of the state bodies problem realizing the powers in the sphere of the public finance as it is from the quality of their work the positive result still depends to the achievement of which the state should strive .We are talking about that in the implementation of the state financial activities bodies of all three branches of power and also local government bodies has been taken part. Of course, all of them take part within their competence and assigned tasks. For some of them such an activity is not the primary (though no less important) and number of the state structures are just exclusively created with the purpose of the financial functions implementation. In connection with this all the state bodies during the financial activity implementation are distributed to the bodies of the general financial competence and bodies of the special financial competence And it is from the realization of their powers depends the achievement of the effective and sustainable result on providing of the stable functioning of the whole state financial system .
Paper main body. The key issue here is as following - why, from one side, the state has created the system of the necessary powers bodies and gave them necessary financial powers so essential in order to
achieve the goals set before them and from, the other side, the realization of these powers does not allow the achievement of the planned sustainable result in the financial legal relations, that is, stable functioning of the economic relations. In other words, the question is as follows: whether the nature of the state bodies competence having the general and special financial powers corresponds to the achievement of the goals designated in the legislation (we are primarily talking about the Constitution of Ukraine and the Budget Code of Ukraine) concerning worthy of a person's life and what problems exist in connection with these problems which do not allow to achieve goals set before.
Conclusions. Within the framework of the tasks set before the given problem has been investigated. When considering of the interrelation of some financial powers between the bodies of the general finance competence (Verkhovna Rada of Ukraine) and bodies of the special financial competence (State Fiscal Service, National Bank of Ukraine) the author comes to the conclusion on the direct influence of the financial powers of the one state bodies on the results of the other activity. In this case the achievement of the positive results (effective and stable functioning of the state financial system) is possible only in the case when the state bodies as general so special competence pursue the single but not different goals of their financial activity.
Key words: state body of the general and special financial competence, financial powers, financial system, financial activity, public interest.
Hadiuwna do pedKomzii 20.04.2015 p.
