CC BY
42ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ В ПРОЦЕСІ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КУРСАНТІВ СИСТЕМИ МВС
Журавель О.В.
Київський Національний університет внутрішніх справ
Анотація. В статі розглядається деякі аспекти педагогічного спілкування між курсантом і педагогом у навчальному закладі МВС в умовах реформування системи оцінювання Наголос зроблено на невідповідності систем оцінювання знань в загальноосвітній середній і вищій школі. Враховуючи особливості педагогічного процесу в системі навчальних закладів МВС, автор розглядає ймовірні шляхи та напрями посилення виховного впливу через організацію педагогічної взаємодії у процесі оцінювання навчальних досягнень курсанта.
Ключові слова. Педагогічне спілкування, курсанти навчальних закладів МВС, критерії оцінювання Аннотация. Журавель А.В. Некоторые особенности педагогического общения в процессе оценивания результатов учебной деятельности курсантов системы МВД. В статье рассматриваются некоторые аспекты педагогического общения между курсантом и педагогом в учебном заведении МВД в условиях реформирования системы оценивания У дарение сделано на несоответствии систем оценивания знаний в общеобразовательной средней и высшей школе Учитывая особенности педагогическогопроцесса в системе учебных заведений МВД, автор рассматривает вероятные пути и направления усиления воспитательного влияния через организацию педагогического взаимодействия в процессе оценивания учебных достижений курсанта.
Ключевые слова. Педагогическоеобщение, курсанты учебных заведений МВД, критерии оценивания Annotation. Zhuravel A.V. Some particulares of pedagogical contacts in process of appraisaling of results of studying activity cadets of system Ministry of Internal Affairs. This article declare some aspects of the pedagogic communication between cadets and pedagogue at the Ministry of Internal Affairs educational institution in condition of assessment system reformation. The main problem is noncorresponding assessments of knowledge at the general secondary and high school. According to specific pedagogic process at the system of Ministry of Internal Affairs educational institutions the author takes up different ways and trends of pedagogic cooperation organization in process of assessment of cadet's educational achievement to strength educational process.
Key words: pedagogic communication, cadets of educational institution, criterion of assessment.
Вступ.
Трансформація єдиного радянського дидактичного простору у незалежні національні системи освіти обумовила процеси щодо перегляду та оновлення основних завдань навчання та виховання . Особливого значення набули цілі та завдання виховного процесу, оскільки зазнала суттєвих змін сама парадигма освіти, визначилися нові вектори у формуванні мислення і життєвої позиції людини нової епохи, нової системи цінностей [7,9].
Педагогічна практика і накопичений досвід доводять, що на цьому етапі становлення та розвитку національних систем освіти спостерігається послаблення виховної функції навчального процесу. Причиною цього також можна вважати й те, що значна частина організаційного та дидактичного потенціалу системи освіти відволікається на завдання реформування системи освіти, у зв’язку переходом на нові стандарти підготовки фахівців.
Виховна складова навчального процесу має досить складну структурну організацію, яка представлена такими компонентами як цілі і завдання виховання, прийоми і методи виховного впливу, механізми реалізації завдань та застосування методів, напрями виховання тощо. Суттєве виховне значення має оцінювання навчальних досягнень[6,8]. Оцінювання, як категорія абсолютно суб’єктивна, є найбільш проблематичною у вітчизняній педагогіці Особливо на етапі її розбудовита реформування Слід зауважити, що в Україні, на сучасному етапі одночасно відбуваються два процеси - розбудова вітчизняної освіти і її реформування.
Виходячи з історичного досвіду і законів формальної логіки, процеси, що відбуваються в межах одного предмету, однієї системи завжди перетинаються, переплітаються, взаємно впливають один на одного І саме тому, завдання розбудови системи освіти, її дидактичної основи безпосередньо або опосередковано впливають на визначення завдань щодо реформування вітчизняної педагогіки [1,2,5]. Мало того, час від часу змінюються пріоритети і, закономірно, змінюються вектори як розбудови, так і реформування.
З переходом більшості вищих навчальних закладів нашої держави, в тому числі і відомчих навчальних закладів МВС на організацію навчального процесу (в т.ч. і оцінювання знань) за Болонською системою, постають проблеми по складанню нових навчальних програм, а також по встановленню об'єктивних критеріїв оцінки знань і практичних навичок з урахуванням особливостей навчального закладу.
На певних етапах - період запровадження 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів середніх шкіл, - результати розбудови вітчизняної освіти робили неактуальними окремі завдання реформування у напрямі європеїзації освіти, тобто, запозичення зарубіжного досвіду. В свою чергу, що стосується реформи, то вже лише її завдання роблять неактуальними окремі досягнення розбудови Це стосується зокрема, комерціалізації освіти, широкої демократизації процесу розширення мережі навчальних
закладів, їх чисельності, що на сьогодні створило прецедент певної невідповідності структурної організації вищої школи щодо європейських стандартів. І тому, зараз відбувається зворотній процес - ліквідація окремих навчальних закладів, укрупнення навчальних закладів шляхом об’єднання окремих інститутів
Формулювання цілей роботи
Ціль статті - провести ґрунтовні дослідження процесу педагогічного спілкування субєктів навчального процесу вищих навчальних закладів МВС У країни в процесі оцінювання результатів їх спільної навчальної діяльності, відпрацювати оптимальну систему оцінювання згідно існуючих вимог МОН та МВС.
Результати досліджень та їх обговорення.
12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів у середній школі суттєво вплинула на процес формування завдань виховного плану. Той факт, що будь який результат; рівень навчальних досягнень є позитивним, докорінно змінює ціннісну основу процесу виховання у навчальному процесі. Однозначно, як доводить практика середньої школи, позитиву стало більше, і негативного впливу на якість та обсяг знань учнів це не справило. Хоча на першому етапі запровадження 12-бальної системи оцінювання такі прояви мали місце. Однак з часом ситуація виправилася і сьогодні є всі підстави вважати, що нова система оцінювання є більш демократичною, що позначилося, в першу чергу, на основних результатах виховного процесу
Однак, в системі вищої професійної освіти виховний аспект, пов'язаний з оцінюванням навчальних досягнень учнів має суттєві відмінності і не є логічним продовженням шкільної оцінювальної технології В цьому контексті є всі підстави говорити про те, що процеси реформування системи оцінювання у середній і вищій школі проходять паралельно, не перетинаючись, самостійно, без визначення спільних цілей і завдань. Через це реально створюються труднощі виховного характеру, суть яких зводиться до того, що сформований в учня у середній школі образ та алгоритм успішного навчання вступає в конфлікт із системою оцінювання його навчальних досягнень у вищій школі А якщо до цих чинників додати ще й індивідуальні підходи педагогів до оцінювання навчальних досягнень курсантів, їх особисте бачення та ставлення до завдань реформування системи оцінювання в контексті переходу до європейських стандартів, то картина представляється доволі розбалансованою в дидактичному плані.
Пояснюється така педагогічна ситуація тим, що вітчизняна вища школа знаходиться на етапі переходу від національної системи оцінювання до європейської системи БСТ8. Це непростий для освіти етап характеризується кількома важливими особливостями, серед яких найбільш актуальними є:
- одночасне функціонування традиційної (нормативної) вітчизняної системи оцінювання паралельно із запровадженням бально-рейтингової технології, на якій побудовано кредитно-модульну систему організації навчального процесу;
- неадекватне оцінювання одних й тих же навчальних досягнень через невпорядковане і, нерідко, необгрунтоване застосування різних принципів, підходів і технологій оцінювання результатів навчання;
- невпевненість у визначенні успішності і якості навчання, а через це й нестабільний емоційний стан курсантів, які самостійно аналізують та оцінюють результати власної навчальної діяльності;
- нестабільний виховний ефект через одночасне застосування принципово різних технологій оцінювання навчальних досягнень;
Відомо, яке важливе значення має для курсанта-початківця зароблена ним оцінка Наскільки ретельно, саме на першому етапі навчання, він намагається з’ясувати для себе за що саме і яку оцінку він може отримати, що для кожної оцінки треба знати і вміти. Тобто, мова йде про найважливіші в цьому плані педагогічні умови - однозначність і прозорість критеріальної основи технології оцінювання. Реально полегшити для курсанта процес переходу від однієї системи оцінювання до іншої може правильно побудована система взаємовідносин з викладачем, орієнтована на забезпечення й підтримки успішності навчання. В першу чергу, це доброзичливість педагога, щире бажання зробити навчання курсанта успішним, розкриття в нього потенціалу успішності.
Але, в цьому напрямі педагогічної діяльності є чимало труднощів Наприклад, доволі суперечливим елементом в технологічному плані є оцінювання навчальних результатів курсанта з названих предметів за кредитно-модульною системою. Система нормативних показників, що покладена в традиційну систему оцінювання, ускладнює це завдання. Виникає ціла низка питань, пов’язаних з тим, як нормативну систему оцінювання адаптувати до бально-рейтингової Безумовно, що основою позитивної оцінки є виконання курсантом навчального нормативу (на оцінку «задовільно»), а більш високий бал виставляється за покращення якості виконання, що може бути зведеним в певну шкалу. Саме на це, в першу чергу, повинні бути спрямованими спільні зусилля і викладача, і курсанта. Саме це повинно стати центральним предметом, навколо якого і формуються взаємовідносини і характер спілкування педагога і учня. Значна увага повинна бути приділена тому, як спілкування допомагає вирішувати питання адаптації курсанта-початківця до нової системи оцінювання.
Особливе значення спілкування курсанта з викладачем має, наприклад, на заняттях з фізичної підготовки, оскільки до його основних складових додається ще й такі, як фізична та технічна спроможність викладача самому виконувати ті вправи, які, за програмою, повинен вміти виконувати курсант. Або з вогневої чи стройової підготовки. Вимогливість до курсанта морально підкріплюється особистою вимогливістю викладача до себе.
Людські стосунки в тому числі і в навчальному процесі повинні будуватисяна суб’єкт - суб’єктній основі, коли обидві сторони спілкуються на рівних, як особистості, як рівноправні учасники процесу спілкування Але ця рівноправність все ж таки має свої особливості Кожний з учасників процесу має свій потенціал, який був сформований ним протягом попереднього життя і представляє собою сукупний результат свідомої людської діяльності. Коли цільові устремління людини у поєднанні з її особистими властивостями, здібностями і амбіціями формують її власний і цінний для неї здобуток Дотримання цих умов сприяє виникненню міжособистісного контакту, результатом якого, зазвичай, стає діалог, який значно збагачує таке спілкування Створюється оптимальна база для позитивних змін у пізнавальній, емоційній, поведінковій сферах кожного з учасників цього конструктивного процесу Це сприяє створенню таких педагогічних умов, коли зусилля педагога і цільові навчальні установки курсанта можуть бути поєднані в оптимальній моделі оцінювання реальних результатів навчання. Важливо, щоб таке спілкування було стабільним і цілеспрямованим, не створювало небажаних «несподіваної».
Як відомо, основні форми педагогічної діяльності реалізуються в умовах спілкування Зміст спілкування складає обмін інформацією, але цим спілкування, звичайно, не вичерпується Важливим аспектом спілкування є прагнення організувати спільну діяльність. Причому, діяльність у такому форматі, коли сторони допомагають один одному реалізувати свій потенціал, зміцнити власні позиції, досягти більших успіхів тощо. І більш за все цього потребує сам педагог. Безумовно, що курсанту це потрібно, але його власні потреби обумовлені відповідальністю дещо іншого рівня. Тобто, педагог більш відповідальний перед курсантом ніж навпаки.
Спілкування може виступати в таких аспектах:
- як спосіб вирішення навчальних завдань;
- як система соціально-психологічного забезпечення виховного процесу;
- як спосіб організації взаємовідносин між педагогом і курсантом у яких поєднуються навчання і
виховання;
- як процес формування особистості, його творчої індивідуальності;
- як засіб мобілізації внутрішнього потенціалу педагога і курсанта з метою забезпечення успішності в основних видах їхньої діяльності.
В специфічних умовах спілкування навчального закладу системи МВС найбільш характерним і впливовим є фактор взаємовідносин у форматі «старший - молодший», що зумовлено статутними вимогами, за якими організовано життєдіяльність такого навчального закладу. І при цьому, паралельно відбувається спілкування у форматі «педагог - курсант». Таке поєднання сприяє посиленню виховного впливу у процесі навчання. Для цивільного навчального закладу це не так характерно, оскільки там авторитет педагога завойовується, в системі МВС - визначається посадою, званням і статутом І через це відповідальність
педагога перед курсантом за авансований йому авторитет є надзвичайно високою Висновки:
- невідповідність систем оцінювання навчальних досягнень в середній загальноосвітній школі і вищому навчальному закладі системи МВС потребує особливого підходу педагога до курсантів на початковому етапі його навчання;
- запровадження бально-рейтингової системи оцінювання навчальних досягнень курсантів в системі навчальних закладів МВС потребує створення єдиної бази організаційних, дидактичних та методичних рекомендацій;
- на етапі переходу до нової системи оцінювання (на засадах БЄТ8) необхідно посилити роль особистого спілкування педагога з курсантом в плані формування у курсанта довіри щодо об’єктивності оцінювання його навчальних досягнень.
Цілеспрямована взаємодія і спілкування педагога зі своїми курсантами в ході педагогічного процесу є основним способом подолання протиріч, що можуть виникати на ґрунті розбіжностей в системах оцінювання навчальних досягнень. Не зважаючи на те, що цій проблемі присвячено чимало уваги в дослідженнях і публікаціях в педагогічній пресі, вона залишається актуальною завжди, а перспективність її зумовлена, насамперед, завданням створення чіткої і прозорої системи оцінювання навчальних досягнень курсанта в умовах застосування кредитно-модульної системи.
Література
1. Безбородий Валентин Олександрович. Формування професійної правової культури керівників органів
внутрішніх справ: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім.
Г.С.Сковороди — Х., 2001. — 18с.
2. Ваврик Руслана Василівна. Розвиток професійної готовності викладачів загальновійськових дисциплін до педагогічної діяльності у вищих військових навчальних закладах: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національна академія оборони України. — К., 2005. — 20 с.
3. Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. Психология высшей школы - Минск, 1981. -200с.
4. Кан-Калик В. А. Основы профессионально-педагогическогообщения - Г розный, 1979. - 164с.
5. Лозинський О. Концептуальні засади кредитно-модульної системи організації навчального процесу та особливості формування навчальної програми підготовки фахівців // Аудиторія - 2003. - №37. - С. 7-9.
6. Образцов П.И., Косухин В.М. Дидактика высшей военной школы Учебное пособие. - Орел: Академия спецсвязи России, 2004. - 317 с.
7. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие/ под ред. Булановой - Топорковой М. В.-Ростов н/Д, 2002. - 300 с.
8. ПедагогикаУПод ред. П.И. Пидкасистого - М.: Просвещение, 2003. - 200 с.
9. Смирнов С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности. - М., 1995.
- 240с.
Надійшла до редакції 27.11.2007р.
