CC BY
63
УДК 378.1:37.013.77
Бшкевич О.М., старший викладач© Льв\вський нацюнальнийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш гмеш С.З. Тжицького, Львгв, Украгна
ДЕЯК1АСПЕКТИ МОРАЛЬНО! СВЩОМОСТ1 ПЕДАГОГА
ВИЩ01 ШКОЛИ
Стаття присвячена анал1зу вивчення деяких основных аспект1в вивчення морально! свгдомоот педагога вищог школы в свтл1 сучасних доктрин / вимогах розвитку освти в Укратг як в европейськт державг. Розглянуто структуру та форми морал1 як складного сощалъного явища, гг почуттев1р1вш. Остлъки моральна культура в1дображае всю життед1яльшсть людини й сустльства, у шй переплтаються сощалъно-кторичт, психолог1чш, нацюнальт, класовг, рел1г1йт особливост1 й ттереси. Бона мае здатшстъ проникати в уа сфери життя. В статт1 проанал1зовано основт компоненты сучасног етичног науки, а саме моральна св\дом1стъ, моральна д\ялън1стъ та моралът в\дносини. Ниш актуал1зувалася проблема гумашзацп моралъно-правових почутт1в викладачгв / студент1в.
Ключовг слова: моральна св\дом1стъгморальна д\ялътстъ, моралъно-психолог1чний стан, почуття, екстраверсшна позиц1я, внутр1шня мотиващя.
УДК 378.1:37.013.77
Бинкевич О.М., старший преподаватель Львовский националъныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, Львов, Украина
НЕКОТОРЫЕ АСПЕКТЫ МОРАЛЬНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ ПЕДАГОГА ВЫСШЕЙ ШКОЛИ
Статья посвящена анализу изучения нравственного сознания педагога высшей школы в свете современных доктрин и требованиях развития образования в Украине как в европейском государстве. Рассмотрена структура и формы морали как сложного социального явления, ее чувственные уровне. Поскольку нравственная культура отражает всю жизнедеятельность человека и общества, в ней переплетаются социально-исторические, психологические, национальные, классовые, религиозные особенности и интересы. Она обладает способностью проникать во все сферы жизни. В статье проанализированы основные компоненты современной этической науки, а именно моральное сознание, нравственная деятельность и моральные отношения. Сейчас актуализировалась проблема гуманизации морально-правовых чувств преподавателей и студентов
Ключевые слова: моральная ответственность, моральная деятельность, морально-психологическое состояние, чувства, экстраверсионаня позиция, внутренняя мотивация.
© Бшкенвич О.М., 2014
226
UDC 378.1:37.013.77
Binkevich O.M.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
SOME ASPECTS OF MORAL RESPONCYBILITIES OF LECTURER
IN HIGH SCHOOL
This article analyzes explore some basic aspects of the study of the moral consciousness of the teacher of higher education in the light of modern doctrines and demands of education in Ukraine as a European country. The structure and form of morality as a complex social phenomenon, its sensual level. As moral culture reflects the human activity and society, it intertwined socio-historical, psychological, national, class, religious characteristics and interests. It has the ability to penetrate into all areas of life. This paper analyzes the main components of modern ethical science, namely moral consciousness, moral and ethical activity relationships. Now the problem of humanizing moral and legal senses of teachers and students are activated.
Key words: moral responsibility, moral activity, moral and psychological stance, feels, extraversion position, inner motivation.
На початку третього тисячол1ття прюритетного значения в ocbítí набуло формування громадянсько! культури, що пов'язане Í3 загальним розвитком демократичних перетворень в Укрш'ш, з рухом за права людини, усвщомленням людьми свое! значимости ростом потреби внутршньо! вол1 й самореал1заци. Тому в „Нацюнальнш доктрин! розвитку ocbíth Украши в XXI стол1ттГ' головною метою стало створення умов для всеб1чного розвитку громадян, формування поколшня, здатного до безперервно! ocbíth, вщновлення духовних цшностей, культури м1жособистюних i м1жнацюнальних вщносин. Пщкреслюеться особлива значимють национального характеру ocbíth, виховання патр1ота Украши. При цьому постало питания про необхщшсть сприяння оволодшню багатствами cbítoboi культури, вихованню поваги до народ1в св1ту, i'x icTopii', традицш, що е важливою умовою входження Украши у св1тове ствтовариство, змщнення И авторитету на м1жнароднш ареш [1].
У bcí стол1ття люди високо цшували духовну, моральну культуру. Глибою сощально-економ1чш перетворення, що вщбуваються в сучасному суспшьств1, змушують задуматися про майбутне Украши, оскшьки зараз молодь часто звинувачують у бездуховности
Слщ зазначити, що проблема громадянсько! культури, зокрема духовное^, знайшла вщгук у працях фшософ1в В. Андрущенка, I. Зязюна, I. 1ль1на, В. Кременя, Л. Сохань, В.Шинкарука, психолопв Б. Ананьева, Г. Бала, I. Беха,
М. Боришевского, Л. Виготського, А. Леонтьева, С. Рубшштейна й шших. 1й присвятили дослщження вчеш-педагоги Д. Вентцель, О. Вишневський, С. Гончаренко, Б. Кобзар, В. Кузь, Б. Лихачов, Е. Пометун, А. Сиротинко,В. Сухомлинський, О. Сухомлинська, К. Чорна й ÍHmi Р1вень культурно! поведшки
227
людини визначаеться р1внем морального розвитку суспшьства, вщбивае стутнь освоения ним морального досвщу культури людства, готовшсть до постшного самовдосконалення. За визначенням фшософа Конфущя \ його послщовниюв, моральна культура - це закон буття, необхщшсть ирироди; закон життя шляхетно! людини, иравильний шлях, мудрють, що вимагае обережност! дш. Аристотель заснував систему, в якш знайшли вщображення «в!чш» проблеми морально! культури: природа й джерело моральности розум \ воля як основи морального вчинку; сенс життя й вище благо; моральний виб1р, заснований на знанш загального [6; 7].
Таким чином, моральна культура вщображае всю життед1яльшсть людини й суспшьства, у нш перепл1таються сощально-кторичш, психолопчш, нацюнальш, класов!, релшйш особливост! й штереси. Вона мае здатшсть проникати в ус! сфери життя. Його вимоги, заборони, оцшки неминуч1 й необх1дн1 у вихованн1, освт, духовному житт1, економ1ц1, пол1тиц1.
Мораль як сощальне явище мае складну структуру. У сучасн1й етичн1й наущ до основних И компонент1в належать моральна свщомють, моральна д1яльн1сть та моральш в1дносини. Водночас кожен структурний компонент мае власну п1дструктуру. Моральна свщомкть акумулюе моральн1 норми, принципи, категор11, мотиви, ц1нн1сн1 ор1ентац11 тощо. Якщо св1дом1сть загалом виявляеться в щеальному, адекватному, активно-перетворювальному в1ддзеркаленн1 дшсност1, то моральна св1дом1сть мае певну специф1ку. Рос1йський етик Олег Дробницький (1933-1973) наголошував на тому, що вона проявляеться в оперуванн1 нормативно-цшшсними категор1ями \ характеризуеться особливою модальшстю мислення.
Моральна св1дом1сть особистост1 е формою сусп1льно1 св1домост1. Моральн1 норми, принципи, що дшть у суспщьств1, кожна особист1сть сприймае та усвщомлюе суб'ективно. Проте !х об'ективац1я вщбуваеться за умов конкретно! д!яльност! та вщносин. Моральна свщомкть особистост! педагога -щеальне в!дображення ! регулювання власне моральних в!дносин у сфер! педагопчно! д!яльност!.
Структура морально! свщомост! особистост! вчителя виявляеться на двох р!внях: почуттевому ! рац!онально-теоретичному. Так, сучасний етик Рубен Апресян зазначае: "Проблема емоц!йного й ¿нтелектуального постае в етиц! р!зноб!чно: в аспект! способ!в, ¿з допомогою яких суб'ект в!ддзеркалюе моральн!сть, сприймае ! засвоюе !!; способ!в, ¿з допомогою яких суб'ект через моральшсть (як моральний суб'ект) опановуе св!т, що його оточуе; ! в аспект! мотиваци, внутр!шньо! детерм!нац!! вчинк!в, ц!нн!сно! ор!ентацп особистост!".
Говорячи про зм!стовий аспект почуттевого р!вня морально! св!домост!, можемо сказати, що в!н охоплюе багато моральних почутт!в (чест!, обов'язку, в!дпов!дальност!), емоц!й ! уявлень про моральне та аморальне, моральн! потреби, мотиви, цшшсш ор!ентац!!, спрямування тощо. Ц! елементи е первинною моральною свщомктю ! формуються в аспект! генези ран!ше рац!ональних уявлень про справедливкть та чесн!сть. У моральних почуттях вчителя вищо! школи емоцшно сильн!ше та безпосередн!ше, н!ж на теоретичному р!вш, в!дбуваеться схвалення чи осуд, формуються симпат!! або
228
антипати, зовшшнш вияв яких школи надто штенсивний { проявляеться у форм1 радосп або гшву, морального задоволення або незадоволення. Отже, будь-який вияв людських почутав супроводжуеться безпосередшми емоцшними реакщями: змши у вираз1 обличчя (м1м1ка), постав! (пантом1ма), а також в особливостях поведшки. Виявляючись зовшшньо, емоци та почуття допомагають педагогу налагоджувати як штперперсональний зв'язок (з учнями, колегами, батьками учшв), так й штпраперсональний (¿з собою) [7].
Найпростш1 моральш почуття виражають безпосередне оцшне ставлення до того, що вщбулося. У психолопчнш наущ!х називають ситуативними. Вони виникають у процеЫ д1яльност1 вчителя, його спшкування з учнями та колегами, з !х допомогою вш реагуе на змши р1зномаштних зв'язюв у педагопчному колективг Ситуативш почуття дуже рухом1, характеризуют моральний настрш людини, И морально-психолопчний стан. Педагог вщповщае за створення для учня комфортних умов, оптимютичного настрою. Почуття морально! вщповщальност1 в бшьшост1 педагопв глибоко усвщомлене, натомшть почуття правово! майже вщсутне. На думку деяких сучасних росшських учених (А. Кисельов, В. Фролов), виокремлювати !х недоречно, тому що вони е лише моральною оцшкою правових явищ ¿з позицш морально! справедливое^ [4]. Останшм часом такий пщхщ до правових почугпв вщповщальност1 особистост1 змшився. Як свщчать дослщження, вивчення специфжи правових \ моральних почутав вщповщальност1 дае змогу вносити вщповщш корективи у правове та моральне виховання вщповщальност1 педагога, пщвищуючи його ефектившсть. Водночас складшсть виокремлення правових почутпв вщповщальност1 з моральних свщчить про те, наскшьки тюно вони взаемодшть. Основний критерш розмежування цих почутав полягае в тому, яю сощальш цшност1 - моральш чи правов1 - трансформувались у суб'ективний штерес особистост1 [6,8].
Правова регулящя здебшьшого грунтуеться на рацюнальних критер1ях оцшювання поведшки, що ч1тко визначеш в закош. Водночас правов1 почуття, зокрема розвинене почуття професшно! вщповщальност1 особистост1 викладача, е виявом педагопчного такту. Вони психолопчно запоб1гають поведшщ, яка може завдати руйшвного впливу та втрат суспшьству, колективу чи окремим ¿ндивщам, забезпечують упевнене ор1ентування в р1зних сферах, де слщ дотримуватись складних правових норм.
Ниш актуал1зувалася проблема гумашзаци морально-правових почутпв викладач1в \ студенев. Необхщно перебудувати систему осв1ти для того, щоб вона створила умови для реал1заци особистктю штелектуальних, ф1зичних та емоцшних можливостей. При цьому слщ запоб1гати виникненню в педагога «ефекту звужено! свщомостЬ), який полягае в тому, що у здорово! ф1зично \ псих1чно людини, якш усе набридло, виникае думка, що жити неможливо. Передумовами такого стану в педагопчнш сфер1 е духовне \ ф1зичне перенавантаження, принижения гщност1 тощо, У процеЫ переживания стресових ситуацш, образ, сощально! незахищеност1 у педагога виникають негативш почуття та емоци (лють, тривога, страх), яю ще бшьше виснажують його I шюдливо вщображаються на моральному сташ тих, кого вш навчае.
229
До моральних переживань належать почуття сустльного переживания, яю за змктом е морально-пол1тичними (морально-громадськими): почуття патрютизму, нацюнально! належност1 та едностг У них виражаеться емоцшне вщдзеркалення { ставлення до моральних або аморальних сощальних явищ. Почуття сустльного переживания за сво!м змютом е поеднанням особистого I суспшьно значущого [1].
Педагог, виховуючи людське в людиш: патрютизм, глибокодумну та ерудовану особисткть завжди виражае суспшьно-громадськ1 шгереси. За рухливих, динам1чних, ситуативних штимних почутав спийняття сустльного переживания характеризують стшке стабшьне емоцшне ставлення особистост! до явищ дшсностг
Важливим елементом почуттевого р1вня структури морально! сввдомосл особистост! педагога е моральш мотиви. В. Малахов зазначае, що "для реал1заци вимог морал1 потр1бш реальш рушшш сили, яю сполучали б щ вимоги з1 св1том конкретних людських дш I вчинюв. Там рушшш сили -внутршш, суб'ективно значущ1 фактори, що спонукають до - в етищ розглядаються як моральш мотиви (вщ лат, шоуео - зрушую, приводжу в дш, штовхаю). Мотив виражае защкавлешсть суб'екта в певнш ди1 е вщповщдю на запитання, чому, власне, вш И вчинив". Проблема моральное^ мотиву не однозначна. Ззовш доброчесний учинок особистост, який за об'ективним змктом реал1зуе певну позитивну моральну щншсть, часто спираеться на суб'ективш мотиви (жадобу слави чи влади, користолюбство). 1нколи люди скоюють негативш вчинки, керуючись моральними мотивами. В. Малахов стверджуе, якщо ди або поведшка людини лише ззовш вщповщають вимогам морал1, а грунтуються на позаморальнш чи аморальнш систем! мотив1в, загальна моральна оцшка такого прояву людсько! активност1 буде нижчою, шж у тому раз1, коли под1бш вчинки основувалися на моральних мотивах, адекватних !хньому позитивному змюту [2,4].
У педагопчнш д1яльност1 вчителю вищо! школи важливо врахувати дш зовшшньо! I внутршньо! мотиваци. До зовтшнъог мотиеацп належать нагороди, покарання; до енутршнъог мотиеацп - потреби, бажання досягти усшху, мри та плани на майбутне, а також цш та щеали. Л. Архангельський зазначае, що моральна потреба основуеться на сощально-психолопчному зв'язку шдивадв з1 спшьнотою, до яко! вони належать. Таю потреби е вищими сощальними потребами, як1 характеризують стшю псих1чш стани людини, що виражають И добровшьне \ безкорисливе прагнення творити добро, справедливкть, викоршюючи зло. Будь-яка моральна щншсть, принцип чи норма, що розглядаються як об'екти людських штереав, можуть бути основою для конкретизаци загального поняття "моральна потреба" - потреба педагога у спшкуванш з тими, кого вш навчае, ствпереживанш, ствучаст1 у 1х справах.
Суспшьство через морально-правов1 акти (Конституцш Украши, закони Украши "Про освпу", "Про вищу освпу", "Про професшно-техшчну освпу", статути, накази кер1вник1в освпянських заклад1в) ставить до педагога суспшьно необхщш вимоги. У процеа реал1зацп цих вимог вщбуваеться 1х усвщомлення педагогом, взаемопроникнення об'ективного I суб'ективного, встановлюеться 1х
230
д1алектична едшсть, пов'язана з функцюнальним призначенням сощальних i моральних потреб (обов'язку, вщповщальност1, справедливое^) бути джерелом активно! д1яльност1 суб'екта. Суспшьна потреба актив1зуе д1яльшсть педагога, якщо стае усвщомленою, тобто перетворюеться на його власну потребу. Це вщбуваеться лише в тому pa3i, коли особистють бере участь у д1яльност1 для забезпечення суспшьно! потреби. Ефективний "перехщ" суспшьно-громадсько! потреби на р1вень ¿ндивщуально! свщомост1 вчителя забезпечуеться створенням реальних можливостей для участ1 в реал1заци ще! суспшьно-громадсько! потреби [5].
Внутршня сила морально! потреби залежить не лише вщ сощально-психолопчно! налаштованост1 особистоси, м1ри залежност1!! вщ середовища, а й вщ вихованост1, яка разом з шшими чинниками визначае!! моральш позици.
Швейцарський психолог Карл-Густав Юнг (1875-1961) виокремив i описав дв1 основш психолопчш позици: екстраверси та iHTpoBepcii. У в1тчизнянш психолопчнш думщ цю щею розвивали Г. Костюк, С. Балей, Я. Ярема, Т. Яценко та ш. Екстраверстна позищя означае зовшшню зор1ентовашсть особи до об'ективного св1ту. 1нтроеерстна позищя - це внутршня ор1ентащя до суб'ективного св1ту. Ц1 дв1 протилежш позици наявш у психщ кожно! людини, але одна з них домшуюча та усвщомлена, а шша - пщпорядкована та несвщома. Укра!нський психолог Яким Ярема (1884- 1964) зазначав, що штроверая дае людству генив культури: творщв щей, рел1гшних св1тогляд1в; "...екстраверЫя е умовою поступу людсько! цившзаци; вона видае цившзатор1в, що проводять ще! в життя". Ц1 психомехашзми важлив1 для людського поступу, з розвитком особистост1 вони можуть змшюватися, на що повинш зважати як учител^ так i батьки [8].
Педагог-екстраверт бшьше подобаеться студентам, шж штроверт, насамперед вщкритктю почутпв, щирктю, умшням спшкуватися. BiH добре волод1е мехашзмом щентифжаци, тобто BMie поставите себе на мюце учня через "перенесения" у його внутршнш св1т, ототожнитись ¿з ним морально-психолопчно. Неприховашсть морально! позици педагога здатна здшснювати значний виховний вплив на формування особистост1 учня. Водночас це не завжди позитивно сприймають колеги, кер1вництво осв1тнього закладу, особливо тод1, коли йдеться про захист прав учшв, !х чест1 та гщностг
Моральна цшшсть висв1тлюе те, заради чого д1е людина, чому вона присвячуе свою д1яльшсть. Обираючи ту чи шшу цшшсть, людина формуе довгостроковий план свое! поведшки i д1яльност1, визначае !! тривалу смислову перспективу. В. Малахов виокремлюе два типи цшностей: цшност1, сенс яких визначаеться наявними потребами та штересами людини, i цшност1, як1 надають смислу кнуванню само! людини. Цшност1, як1 обслуговують самоствердження людсько! особистост1, якою вона е, i цшност1, котр! творять i вщроджують людину в певнш принципово новш якостг Цшност1 другого типу в сучаснш л1тератур1 називають "вищими", або "культурними", "смисложиттевими", "самоцшностями", оскшьки щодо людського суб'екта вони е чимось самостшним, самодостатшм, таким, що принципово вимагае морального ставлення до себе. Моральш цшност1, яю постають ор1ентирами
231
для людсько! свщомосп, i насамперед вища з-пом1ж них цшшсть - щея Добра, належать до друго! категори цшностей.
Наявшсть певно! системи моральних цшностей у вчителя е необхщною умовою його особистюного та професшного самовизначення. BiH дивиться на св!т, свое оточення, оцшюе факти i поди через призму власних цшшсних уявлень, смислових структур, стереотитв. Тому моральш цшшсш утворення педагога визначають спрямовашсть, мотивацш, мету його д1яльностг Включаючись у структуру його самосвщомост!, вони функц1онально пов'язуються не лише з ¿деалом, а й i3 таким структурним компонентом його особистост1, як Я-концепц1я.
Л1тература
1. Нацюнальна доктрина розвитку осв1ти Укра!ни в XXI CTOnirri // Осв1та. - 2001. - 11-18 липня.
2. Бех И.М. Духовн1 ц1нност1 в розвитку особистост1 / И.М. Бех // Педагог1ка й психолог1я. - 1997. - № 1. - С. 123
3. Буева Л.П. Духовшсть i проблеми морально! культури / Л.П.Буева // Питания фшософи. - № 2. - 1996. - С. 3
4. Вентцель К.В. Виховання духовно! культури / К.В.Вентцель // В!льне виховання: зб!рник праць. - М., 1893. - 135 с.
5. Аванесова Г.А. Культура духовна / Г. А. Аванесова // Культуролог!я XX стол!ття. Енциклопед!я в 2-х т. Т. 1. - С.-Пб.: Ун!верситетська книга, 1998. - С. 346-347.
6. Культуролопя XX столптя. Енциклопед!я в 2-х т. Т. 1. - С.-Пб.: Ушверситетська книга, 1998. - 447 с.
7. Культуролопя XX столптя. Енциклопед!я в 2-х т. Т. 2. - С.-Пб.: Ушверситетська книга, 1998. - 446 с.
8. Лихачов Б. Педагопка. Курс лекцш: Навчальний поабник / Б. Лихачов. //AM, 2010 - 326 с.
Рецензент - к.е.н., доцент Мишв P.M.
232
