CC BY
63
2. Ветеринарна клшчна ôîoxîmîh / М. I. Карташов, О. П. Тимошенко, Д. В. Юбкало та îh.; за ред. М. I. Карташова та О. П. Тимошенко. - Харшв: Еспада, 2010. - 400 с.
3. Мейер Д. Ветеринарная лабораторная медицина: интерпретация и диагностика / Д. Мейер, Дж. Харви: пер. с англ. Л. А. Левицкого. - М.: Софион, 2007. - 456 с.
4. Кишкун А. А. Биохимические исследования в клинической практике: Руководство для врачей / А. А. Кишкун. - М.: ООО Издательство «Медицинское информационное агенство», 2014. - 528 с.
5. Левченко В. I. особливост дiагностики патологи фосфорно-кальщевого обмiну у молодняку на вiдгодiвлi / В. I. Левченко, О. М. Дубш // Вюник Бшоцершв. держ. аграр. ун-ту: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2007. - Вип. 48. - С. 56-61.
6. Внутршш хвороби тварин / В. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та îh.; За ред. В. I. Левченка. - Бша Церква, 2015. - Ч. 2. - 610 с.
7. Петренко О. С. Клiнiко-бiохiмiчний статус високопродуктивних корiв за порушень фосфорно-кальщевого обмiну / О. С. Петренко // Наук. вюник вет. медицини: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2010. - Вип. 2 (73). - С. 56-60.
8. Edes S. C. Laboratory profiles of equine discales / S.C. Edes, D.I. Bounous. -Mosby, 1999. - P. 223-225.
9. Робинсон Э. Болезни лошадей. Современные методы диагностики / Э. Робинсон; пер. с англ. - М.: ООО «Аквариум-Принт», 2007. - 1008 с.
10. Бодяко О. I. макроелементний статус лошат / О. I. Бодяко, В. I. Головаха, С. В. Слюсаренко // Наук. вюник вет. медицини: зб. наук. праць. - Бша Церква, 2015. -Вип. 1 (118). - С. 14-18.
11. Кондрахин И. П. Диагностика и терапия внутренних болезней животных / И. П. Кондрахин, В. И. Левченко. - М.: Аквариум-Принт. - 2005. - 830 с.
Стаття надшшла до редакцИ' 22.09.2015
УДК 619:616-073:004.93
Грушанська Н. Г., к. вет. н., доцент ©
(E-mail: grushanska_ng@nubip.edu.ua) Национальный университет 6iopecypcie i природокористування Украгни, Кшв
НЕ1НВАЗИВНИЙ КОНТРОЛЬ ПОКАЗНИК1В КЛ1Н1ЧНОГО СТАНУ ВЕЛИКШ POrATOÏ ХУДОБИ
У рoбoтi викладеш питання розробки методики комплексног дiагнocтики клШчних показниюв великог рогатог худоби.
Типова телеметрична система складаеться 3i схеми: комплект датчиюв -модулятор - генератор частоти - антена передавача - антена приймача - приймач -демодулятор - ктцевий перетворювач cигналiв - комп Ютер.
Проведено апробацЮ розробленог нами системи та визначено температуру тта i частоту скорочень серця у великог рогатог худоби в умовах ферми. До^джено мюця розташування точок на поверхш тта тварини, на як кртляться датчики i3 застосуванням нашог розробки, пoрiвнянo i3 класичними методиками.
Ключов1 слова: телеметричш системи, велика рогата худоба, тeрмoмeтрiя, частота скорочень серця, нетвазивний контроль.
УДК 619:616-073:004.93
Грушанская Н. Г., к. вет. н., доцент Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины,
Киев, Украина
© Грушанська Н. Г., 2015
28
НЕИНВАЗИВНЫЙ КОНТРОЛЬ ПОКАЗАТЕЛЕЙ КЛИНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА
В работе изложены вопросы разработки методики комплексной диагностики клинических показателей крупного рогатого скота.
Типичная телеметрическая система состоит из схемы: комплект датчиков -модулятор - генератор частоты - антенна передатчика - антенна приемника -приемник - демодулятор - конечный преобразователь сигналов - компьютер.
Проведено апробацию разработанной нами системы и определены температура тела и частота сокращений сердца у крупного рогатого скота в условиях фермы. Исследованы места расположения точек на поверхности тела животного, на которые крепятся датчики с применением нашей разработки в сравнении с классическими методиками.
Ключевые слова: телеметрические системы, крупный рогатый скот, термометрия, частота сокращений сердца, неинвазивный контроль.
UDC 619:616-073:004.93
Grushanska N. G., candidate of veterinary sciences, associate professor
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kiev, Ukraine
NON-INVASIVE MONITORING INDICATORS OF CLINICAL STATE OF
CATTLE
The questions of complex diagnostics techniques development of clinical state among cattle are shown in the article.
The typical telemetry system consists of a circuit set of sensors - modulator -frequency generator - transmitter antenna -antenna receiver - receiver - demodulator - final signal converter - PC.
The testing of system developed by us is conducted and body temperature, heart rate of cattle in a farm are identified. We investigated the location of points on the surface of animal's body, on which sensors with our development in comparison with the classical methods are attached.
Key words: telemetry systems, cattle, thermometria, heart rate, non-invasive monitoring
Вступ. 1з лггературних джерел вщомо, що патолопчний процес в opraHi3Mi людини i тварин починасться на молекулярному piBHi i поступово розповсюджусться на тканини, орган, системи оргашв. Незалежно вщ виду порушень у зош ушкодження змшюеться щшьнють, магштш, оптичш та електричш властивостг Ц змши на раншх стад1ях хвороби локалiзуються в обмежено невеликш дшянщ i тому важко дiагностуються [2, 3, 7].
Вказаного недолшу не мають процеси, пов'язаш з переносом енерги чи евакуащею продукпв метаболiзму i3 зони ураження (деформацшш хвил^ вiбрацil, звуковi коливання, теплова енерпя, хiмiчнi речовини).
Останшм часом, для визначення показниюв оргашзму все бшьшого значення набувае нешвазивна дiагностика, що базуеться на аналiзi фiзичних явищ без пошкодження шюри тварини та вщбору кровi [4, 6, 8, 9].
Першочерговими завданнями вчених-щагноспв Украши е удосконалення юнуючих i розробка нових експрес-методiв ранньо! дiагностики рiзних хвороб, впровадження у практику електронно!, ультразвуковое' техшки, автоматизацiя i комп'ютеризацiя дослiджень. Усе це потребуе нових пiдходiв, нових поглядiв, нових знань.
29
Метою ще! роботи е наукове обгрунтування методики нешвазивного контролю окремих ктшчних показниюв велико! рогато! худоби з використанням шформацшних технологш.
Матерiали i методи. Дослiдження проводились у НДГ «Великосштинське iм. О. В. Музиченка» (Фастiвський р-н, Ки!вська область) на дорослiй великiй рогатш худобi (лактуючi корови вiком 3-4 роки).
Клшчш показники у велико! рогато! худоби (частота скорочень серця i температура тша) дослiджували з використанням експериментально! дiагностично!' системи, яка побудована за принципом: датчик - посилювач - генератор УКВ -модулятор частоти - антена передатчика - антена приймача - приймач -комп'ютер.
Ми провели апробащю розроблено! методики комплексно! дiагностики клшчного стану корiв в умовах ферми. Датчики на твариш закрiплювались з використанням спещально! амортизуючо! стрiчки, а дшянка шкiри, яка контактувала з датчиком, оброблялась електродним гелем «Ушмакс». Передатчик закршлювали в дiлянцi холки, а датчики - в точках кореспондування. 1нформащю з точок на тш тварини зшмали послiдовно. Зв'язок мiж дослiдником, який знаходився бшя тварини, i оператором аналiзуючого пристрою (ноутбук) здшснювався з використанням мобшьних телефонiв. Об'ект дослiдження i приймач розмщувались у рiзних примiщеннях.
Результати дослщження. Для випробування датчикiв дослщження роботи серця завданнями дослiду передбачалось:
1) порiвняти класичну методику вимiрювання частоти скорочень серця з використанням фонендоскопа iз вимiрюваннями розроблено! нами телеметрично! системи;
2) порiвняти вимiрювання рееструючого пристрою в стандартнiй комплектаци iз вимiрюваннями розроблено! нами телеметрично! системи з шдивщуальним радiоканалом. Було обрано 4 точки: точка А - з правого боку -четвертий мiжреберний промiжок, на 4-6 см нижче лши плечового суглоба; точка Б - з лiвого боку у четвертому мiжреберному промiжку на 1-2 см нижче лши лопатко-плечового суглоба; точка В - з лiвого боку у четвертому мiжреберному промiжку на 4-6 см нижче лши лопатко-плечового суглоба та точка Г - з лiвого боку в третьому мiжреберному промiжку на 6-8 см нижче лши лопатко-плечового суглоба.
В першш частиш дослщу у тварин контрольно! групи (п=5) вимiрювання проводили за класичною методикою, а в тварин дослщно! групи (п=5) для вимiрювання частоти скорочень серця використовували розроблений нами макет дiагностично! телеметрично! системи з шдивщуальним радюканалом. У другш частинi дослщу у тварин контрольно! групи для вимiрювання частоти скорочень серця використовували рееструючий пристрiй в стандартнiй комплектаци, а для вимiрювання частоти скорочень серця у тварин дослщно! групи використовували розроблений нами макет дiагностично! телеметрично! системи з шдивщуальним радюканалом. Результати дослщу викладеш в таблиц 1.
Таким чином, викладенi в таблищ 1 результати дослщжень свщчать про вiдсутнiсть достовiрно! рiзницi мiж показниками розроблено! нами телеметрично! системи, стандартно! комплектаци рееструючого пристрою та класично! методики вимiрювання частоти скорочень серця.
Отже, при визначенш частоти скорочень серця у велико! рогато! худоби за 1 хвилину можна застосовувати розроблену нами телеметричну систему, причому
30
точками кореспондування сигналiв можуть бути: з правого боку четвертий мiжреберний промiжок, на 4-6 см нижче лши плечового суглоба, з лiвого боку -четвертий мiжреберний промiжок на 1-2 см нижче лши лопатко-плечового суглобу, з лiвого боку - четвертий мiжреберний промiжок на 4-6 см нижче лши лопатко-плечового суглобiв та з лiвого боку - третш мiжреберний промiжок на 6-8 см нижче лши лопатко-плечового суглоба.
Таблиця 1
Результати вим1рювання частоти скорочень серця у велико! рогатоТ худоби
(за 1 хвилину), М±т, п=5
Показник Датчик Група тварин
контрольна досл1дна
Частота скорочень серця за 1 хвилину за класичною методикою (А) 64,2±2,15 64,6±2,74
(Б) 64,8±1,85 64,4±2,88
(В) 64,8±1,85 65,0±2,46
(Г) 64,4±2,05 64,0±2,45
Частота дихальних рух1в за 1 хвилину з використанням реестратора ОК-1 (А) 67,0±2,76 66,8±3,71
(Б) 67,8±2,91 67,6±3,92
(В) 66,2±2,60 65,8±4,06
(Г) 67,0±3,00 67,2±4,35
В другш сери дослiдiв було випробувано датчик для вимiрювання температури тша тварини. Завданнями дослiду передбачалось:
1) порiвняти класичну методику вимiрювання температури тша тварин iз вимiрюваннями розроблено! нами телеметрично! системи;
2) порiвняти вимiрювання реестратора в стандартнiй комплектацп iз вимiрюваннями розроблено! нами телеметрично! системи з шдивщуальним радiоканалом.
Було обрано 2 точки: точка А - з правого боку у четвертому мiжреберному промiжку, на лши лопатко-плечового суглоба; точка Б - з лiвого боку у четвертому мiжреберному промiжку на лши лопатко-плечового суглоба. В першш частиш дослщу тваринам контрольно! групи (п=5) для вимiрювання температури тiла ректально використовували максимальний ртутний термометр, а тваринам дослiдно! групи (п=5) використовували розроблений нами макет дiагностично! телеметрично! системи з шдивщуальним радюканалом. У другiй частинi дослщу для вимiрювання температури тiла у тварин контрольно! групи використовували рееструючий пристрш, а у тварин дослщно! групи температуру тiла вимiрювали з використанням розробленого нами макету дiагностично! телеметрично! системи з шдивщуальним радюканалом. Пщ час проведення експерименту температура повпря складала 22°С, вiдносна волопсть повiтря 65%. Результати дослiду викладеш в таблицi 2.
Таким чином, викладеш в таблиц 2 результати вимiрювань температур тiла у велико! рогато! худоби свщчать про вщсутнють достовiрно! рiзницi мiж показниками розроблено! нами телеметрично! системи та стандартно! комплектаци рееструю чого пристрою. Натомють, достовiрна рiзниця мiж результатами термометри з використанням нашого приладу та результатами вимiрювань ртутним термометром виникла внаслщок рiзницi мiж ректальною температурою та температурою шюри. Як вщомо, температура шкiри залежить вiд температури зовшшнього середовища, вологостi повiтря, швидкосп вiтру i багатьох ендогенних факторiв [1, 2, 5]. За результатами наших дослщжень температура шкiри у тварин дослщно! групи була на 0,8°С нижчою за ректальну температуру.
31
Таблиця 2
Результати вим1рювання температури тша у велико!' рогатоТ худоби, М±т, п=5
Показник Датчик Група тварин
контрольна дослщна
Температура тша ректальна °С (ртутний термометр) (А) 38,22±0,14 37,42±0,20*
(Б) 38,22±0,14 37,4±0,21*
Температура тша °С (реестратор ОК-1) (А) 37,36±0,17 37,36±0,18
(Б) 37,32±0,16 37,26±0,17
Примтка. * р<0,05 пор1вняно з показниками тварин контрольноI групи
Отже, при визначенш температури тiла у велико! рогато! худоби можна застосовувати розроблену нами телеметричну систему. При цьому точками кореспондування сигналiв можуть бути: з правого боку четвертий мiжреберний промiжок, на лши лопатко-плечового суглоба та симетрична точка з лiвого боку тша тварини.
Висновки.
1. При визначенш частоти скорочень серця у велико! рогато! худоби за 1 хвилину можна застосовувати розроблену нами телеметричну систему. Точками кореспондування сигналiв при цьому е: з правого боку - четвертий мiжреберний промiжок, на 4-6 см нижче лши плечового суглоба; з лiвого боку - четвертий мiжреберний промiжок на 1-2 см нижче лши лопатко-плечового суглоба; з лiвого боку - четвертий мiжреберний промiжок на 4-6 см нижче лши лопатко-плечового суглоба та з лiвого боку - третш мiжреберний промiжок на 6-8 см нижче лши лопатко-плечового суглоба.
2. При визначенш температури тша у велико! рогато! худоби можна застосовувати розроблену нами телеметричну систему. Точками кореспондування сигнатв при цьому е: з правого боку - четвертий мiжреберний промiжок, на лши лопатко-плечового суглоба та симетрична точка з лiвого боку тша тварини.
Перспективи подальших дослщжень. Проведення сери експерименпв з апробаци датчиюв для контролю за шшими показниками клiнiчного стану велико! рогато! худоби. Також будуть проведеш дослщження з удосконалення дiагностично! системи та накопичення статистичних даних щодо клшчних показникiв велико! рогато! худоби залежно вщ фiзiологiчного стану у тварини, змш бiогеоценозу та за патологи.
Лггература
1. Ветеринарная диспансеризация сельскохозяйственных животных: Справочник / В. И. Левченко, Н. А. Судаков, Г. Г. Харута и др.; Под ред. В. И. Левченко. - К.: Урожай, 1991. - 304 с.
2. Кулаичев А. П. Компьютерная электрофизиология в клинической практике / А. П. Кулаичев. - М.: НПО Информатика и компьютеры, 1999. - 329 с.
3. Ленец И.А. Диагностика незаразных болезней с применением вычислительной техники. - М.: Агропромиздат, 1989. - 360 с.
4. Подлепецкий Б. И., Скрипка С. С. Микроэлектронные датчики и преобразователи для неинвазивного контроля состояния функциональных систем человека / Измерительная техника. - 1997. - № 2. - С. 15-16.
5. Прокунцев А. Ф. Преобразование и обработка информации с датчиков физических величин / А. Ф. Прокунцев, Р. М. Юмаев. - М.: Машиностроение, 1992.- 288 с.
6. Спиридонов И. Н. Биотелеметрия. Каналы передачи информации. - М.: Изд-во МГТУ, 2000. - 28 с.
32
7. Butz G. Long-term telemetric measurement of cardiovascular parameters in awake mice: a physiological genomics tool / G. Butz, M. Davisson, L. Robin / Physiol. Genomics. -2001. - N5. - P. 89-97.
8. Garner P. Mobil telecare - a mobile support system to aid the provision of community-based care / P. Garner, M. Collins, K. Cameron // Journal Telemedicine and Telecare. -1996. -Vol. 2. - P. 39-42.
9. Gross V. Long-term blood pressure telemetry in AT2 receptor-disrupted mice / V. Gross, A.F. Milia, R. T. Plehm et al. //- Journal of Hypertension- 2000. - N18. - P. 955-961.
Стаття надшшла до редакцИ 22.09.2015
УДК 619:616.995.1:636.1
Гугосьян Ю. А., acmpam-*(E-mail: y.gugosyan@gmail.com)
Полтавська державна аграрна академ1я, м. Полтава, Украгна
ПОШИРЕННЯ АСОЦ1АТИВНИХ НЕМАТОДОЗ1В ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО КАНАЛУ КОНЕЙ У ДНШРОПЕТРОВСЬКШ ОБЛАСТ1
Наведено дат щодо поширення нематодозгв шлунково-кишкового каналу коней у господарствах Днтропетровськог области. Визначено показники екстенсивностг та ттенсивностг твазп. Зареестровано асоц1ативний переб1г гельм1нтоз1в.
Встановлено, що iнвазоватсть коней збудниками нематодозгв шлунково-кишкового каналу складае 54,84 %. Найбтьш розповсюдженими гельмттозами е стронгтятози оргатв травлення - 46,45 % та сронгтогдоз - 36,77 %. Рiдше рееструють параскароз - 6,77 % та оксуроз - 1,94 %. 1нтенсивтсть твазп становить: Strongylus spp. - 65,01±11,33 яець/г фекалт, Strongyloides westeri -53,12±9,42 яець/г фекалт, Parascaris equorum - 12,34±3,54 яець/г фекалт.
Полинвазп рееструються частше (67,60 %), тж монотвазп (32,40 %). В структурi монотвазт найбтьш поширен е шлунково-кишковi стронгтяти. Змшан твазп представлен переважно збудниками стронгiлятозiв та стронгтогдозу.
Ключов1 слова: кот, стронгтятози, стронгтоИдоз, параскароз, оксуроз, поширення, гельмттози, моноiнвазiя, полинвазИ, ттенсивтсть твазп, екстенсивтсть твазп
УДК 619: 616.995.1: 636.1
Гугосьян Ю. А., аспирант
Полтавская государственная аграрная академия, г. Полтава, Украина
РАСПРОСТРАНЕНИЕ АССОЦИАТИВНЫХ НЕМАТОДОЗОВ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА ЛОШАДЕЙ В ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Приведены данные относительно распространения нематодозов желудочно-кишечного тракта лошадей в хозяйствах Днепропетровской области. Определены показатели экстенсивности и интенсивности инвазии. Зарегистрировано ассоциативное течение гельминтозов.
Установлено, что инвазированость лошадей нематодозами желудочно-кишечного тракта составляет 54,84 %. Наиболее распространенными гельминтозами являются стронгилятозы органов пищеварения - 46,45 % и сронгилоидоз - 36,77 %, несколько менее параскароз - 6,77 % и оксиуроз - 1,94 %. Интенсивность инвазии при этом составляет Strongylus spp. - 65,01±11,33 яиц/г фекалий, Strongyloides westeri -53,12±9,42 яиц/г фекалий, Parascaris equorum - 12,34±3,54 яиц/г фекалий.
* Науковий кер1вник - д. вет. н., доцент £встаф'ева В. О. Гугосьян Ю. А., 2015
33
