CC BY
32
Oksamytnyj, M. K., Veksler, S. A., Aleksandrov, S. M. (1988). Profilaktyka i likuvannja mastytiv
u koriv / K.: Urozhaj, 120. (in Ukrainian). Petrovskaja, V. A. (1980). Molochnoe delo. M.: Kolos, 1980. - 214. (in Russian). Poljakov, A. A. (1969). Osnovu veterynarnoj sanytaryy / M.: Kolos, 496. (in Ukrainian). Zvereva, G. V., Oles'kyv, V. M., Homyn, S. P. (1985). Rekomendacyy po bor'be s mastytom
korov. M.: Agropromyzdat. (in Russian). Ryzhenko, V. P. (2004). Efektyvnist' specyfichnoi' profilaktyky mastytiv i endometrytiv u koriv / Veterynarna biotehnologija. Bjuleten'. - Kyi'v, «Agrarna nauka». 5, 104-109. (in Ukrainian).
Rubcov, V. Y. (2006). Profylaktyka y lechenye mastyta u korov / Veterynaryja. 9, 32-35. (in Ukrainian).
Rusenko, Ja. G. (1999). Reinfekcija tvarynnyc'kyh prymishhen' / Nauk. visn. LDAVM. T.1. (4) .
L'viv, 75-78. (in Ukrainian). Systema NASSR. (2003). Dovidnyk. / L'viv: NTC, Leonorma- Standart, 218. (in Ukrainian). Sedov, L. N. (1980). Razmyshlenyja o nauke y ob uchenyh / M. : Nauka. 440. (in Ukrainian). Sotnykova, V. M., Demydova, L. D. (2001). Effektyvnost' novogo preparata rystomast pry mastytah u korov v suhostojnbij peryod / Sbornyk nauchnyh trudov VNYY veterynarnoj sanytaryy, gygyeny y ekologyy. 41-42. (in Russian). Homyn, S. P., Stefanyk, V. Ju., Dmytriv, O. Ja. (2005). Okremi aspekty patogenezu mastytu u
koriv / Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 10, 27-29. (in Ukrainian). Shakyrov, O. F. (2010). K voprosu o sohranenyy zdorov'ja vymeny korov [Tekst] / Efektyvne
tvarynnyctvo. 6, 22-26. (in Russian). Shevaga, L. (2008). Vprovadzhennja NASSR, jak systemy upravljannja jakistju / VMU. 2, 40-41. (in Ukrainian).
Chernova, O. L. (2001). Osobennosty mykroflory y soderzhanye lyzocyma v moloke pry mastyte
korov / Veterynaryja, 4, 32-34. (in Russian). Jushkovskyj, E. A., Ostrovskyj, A. V. (2013). Prymenenye preparata «Mastoseptyn» dlja lechenyja kataral'nogo mastyta u korov / Uchenye zapysky UO «Vytebskaja ordena «Znak Pocheta» gosudarstvennaja akademyja veterynarnoj medycynbi» Vytebsk, 49. 2, 2, 122124. (in Russian).
Chakuc'ky, M., Boruta, Ja., Bal'cerak, M. (2007). Systema HACCP v kormovom sektore / Nauk.
visn. LNAVM im. S.Z. Gzhyc'kogo. 9. 2(33). 3, 262-268. (in Russian). Jablons'kyj, V. A. (1995). Praktychne akusherstvo, ginekologija ta shtuchne osimeninnja
sil's'kogospodars'kyh tvaryn. K.: Urozhaj, 228. (in Ukrainian). Jablonskij, V. A., Ljubec'kij V. J., Borodinja V. I. (2004). Patologija molochnoi' zalozi / K., 45. (in Russian).
Jakubchak, O. M., Mel'nyk, M. A., Hmel'nyc'kyj, N. M. (2005). Systema NASSR jak efektyvnyj instrument shhodo garantovanoi' bezpeky harchovyh produktiv. / Ekotrofologija. Suchasni problemy. Bila Cerkva, 100-104. (in Ukrainian).
Стаття надтшла до редакци 30.04.2016
УДК 619:616-071:636:612.015.3:636.2
C™iBrncbKa Л. Г., д. вет. н., професор, Демидюк С. К., к. вет. н© доцент, Щербатий А. Р., к. вет. н., доцент (ua-andrea@ukr.net)
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького
Д1АГНОСТИКА ХВОРОБ, ПОВ'ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМ ОБМ1НУ РЕЧОВИН У ВЕЛИКО! РОГАТО! ХУДОБИ В ННВЦ «КОМАРШВСЬКИЙ» ГОРОДОЦЬКОГО РАЙОНУ ЛЬВ1ВСЬКО1 ОБЛАСТ1
Проведено дiагностику та вивчено симптоматику хвороб пов 'язаних з порушенням обмту речовин у великог рогатог худоби. Клтжо-лабораторними до^дженнями виявлено порушення бткового, мтерального та втамтного обмту речовин, що проявлялося розвитком мiкроелементозiв, гiповiтамiнозiв, кетозу та остеодистрофИ. Запропоновано для ранньог дiагностики хвороб обмту речовин
в Слшшська Л. Г., Демидюк С. К., Щербатий А. Р., 2016
220
проводити диспансериза^ю велико1' рогато1 худоби не ргдше двох разгв на ргк з обов 'язковим гематологгчним та б1ох1м1чним досл1дженням кров! i анализом кормгв на вмгст макро- i мiкроелементiв та втамШв.
Ключов1 слова: велика рогата худоба, клтчний статус, вгодоватсть, волосяний покрив, шюра, органи руху, апетит, температура тта, слизовi оболонки, дихальна система, серцево-судинна система, гтототя передшлунюв, печтка, щитоподiбна залоза, гематологiчнi та бiохiмiчнi показники кровi.
УДК 619:616-071:636:612.015.3:636.2
Сливинская Л. Г., д. вет. н., профессор, Демидюк С. К., к. вет. н., доцент, Щербатый А. Р., к.вет.н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого
ДИАГНОСТИКА БОЛЕЗНЕЙ, СВЯЗАННЫХ С НАРУШЕНИЕМ ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ У КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА В УНПЦ «КОМАРНОВСКОЕ» ГОРОДОКСКОГО РАЙОНА ЛЬВОВСКОЙ ОБЛАСТИ
Проведена диагностика и изучена симптоматика болезней связанных с нарушением обмена веществ у крупного рогатого скота. Клинико-лабораторными исследованиями выявлены нарушения белкового, минерального и витаминного обмена веществ, которые проявлялись развитием микроэлементозов, гиповитаминозов, кетоза и остеодистрофии. Предложено для ранней диагностики болезней обмена веществ проводить комплексную диспансеризацию крупного рогатого скота не реже двух раз в год с обязательным гематологическим и биохимическим анализом крови и кормов на содержание макро- и микроэлементов и витаминов.
Ключевые слова: крупный рогатый скот, клинический статус, упитанность, волосяной покров, кожа, органы движения, аппетит, температура тела, слизистые оболочки, дыхательная система, сердечно-сосудистая система, гипотония преджелудков, печень, щитовидная железа, гематологические и биохимические показатели крови.
UDC 619:616-071:636:612.015.3:636.2
L. Slivinska, doctor of veterinary science, professor, S. Demydjuk, candidate of veterinary science, docent, А. Shcherbatyy, candidate of veterinary science, docent Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj
DIAGNOSIS DISEASES ASSOCIATED WITH METABOLIC DISORDERS IN CATTLE IN NNVTS «KOMARNIVSKYY» GORODOK DISTRICT,
LVIV REGION
A diagnosis of studied symptoms and diseases associated with metabolic disorders in cattle. Clinical and laboratory studies breach protein, mineral and vitamin metabolism, which is manifested by the development microelementosis, vitamin deficiencies, ketosis and osteodystrophy. According offered for early diagnosis of metabolic diseases conduct comprehensive clinical examination of cattle at least twice a year with mandatory hematology and blood chemistry analysis and feed the content of macro- and micronutrients and vitamins.
Key words: cattle, clinical status, fatness, hair, skin, organs of movement, appetite, body temperature, respiratory system and mucous membranes, cardiovascular system, hypotension proventriculus, liver, thyroid, haematological and biochemical parameters of blood.
Вступ. Збшьшення виробництва продукци тваринництва за рахунок тдвищення продуктивное!! тварин потребуе ефективного контролю за станом ïx здоровя i своечасного проведения лiкувальниx та профшактичних заxодiв [2].
221
Вирощування i утримання високопродуктивних тварин iз застосуванням новiтнiх технологiй потребуе комплексного тдходу до профшактики, лiкування та дiагностики хвороб на основi детального аналiзу i узагальнення найменших проявiв, симптомiв та синдромiв Г1, 21.
Дiагностика та комплексна профшактика хвороб метаболiзму е важливими чинниками раннього !х виявлення. Проведення комплексу гематологiчних та бiохiмiчних дослiджень дозволяють встановити рiзнi функдюнальш змiни в органiзмi i на дiй основi розробити профшактику. При дьому слiд враховувати господарсьш та бiохiмiчнi особливост зони регюну, умови в яких утримуються тварини, !хню продуктивнiсть та метаболiчний профшь органiзму тварин. Останнiй може слугувати базовою характеристикою стану здоров'я тварин i продуктивностi.
Для визначення клшчного статусу в стадi необхiдно провести ветеринарний огляд всього поголiв'я i вибiрково повне клiнiчне дослiдження тварин контрольних груп. При ветеринарному оглядi звертають увагу на габiтус, вгодоватсть, стан волосяного покриву, шири, оргашв руху, апетит. Добрий загальний стан, середня вгодованiсть, жвава i швидка реакдiя, блискучий шерстний покрив - характерний для здорових тварин Г1-41.
Метою наших дослiджень було проведення клшчного монiторингу здоров'я велико! рогато! худоби укра!нсько! чорно-рябо! породи для ранньо! дiагностики хвороб, пов'язаних з порушенням мiнерального i окремих ланок вуглеводно-бшкового обмiну (мiкроелементозiв, остеодистрофп, кетозу, riповiтамiнозiв).
Матерiал i методи дослщжень. Дослiдження проводили в ННВЦ «Комаршвський» Горододького району Львiвсько! области Об'ектом до^дження були корови укра!нсько! чорно-рябо! породи вшом 3-8 рокiв у шлькосп 113 голiв, нетелi - 7 голiв, телята до 6-мюячного вiку - 12 голiв, телята до 1 року - 50 голiв, телята старшi року - 53 голови, бички на вiдгодiвлi - 112 голiв. Визначали клшчний статус велико! рогато! худоби на фермц лабораторнi дослiдження кровi; аналiз якост кормiв, годiвлi та утримання тварин; аналiз одержаних результатов; висновки та пропозицп щодо лiкування i профiлактики виявлених та хвороб iз субклiнiчним перебiгом. Аналiзуючи сукупнiсть симптомiв та синдромiв, необхiдно вiдмiтити, що вони характернi для полiмiкроелементно! (Со, Си, J) i А-вiтамiнно! недостатност! Пояснюються вони змiнами рiзних видiв обмiну речовин (бiлкового, вуглеводного, лтдного, фосфорно-кальдiевого), що в подальшому порушуе живлення шири i волосяного покриву.
Годiвля тварин у зимовий перюд здiйснювалася за кормовими радюнами складеними з урахуванням живо! маси тша, а корiв надою молока, жирност i наявностi кормiв. Даш аналiзу радiону годiвлi корiв показали нестачу перетравного проте!ну (вiд 21 до 104 г), дукру (вщ 120 до 220 г), каротину (вщ 25,7 до 46,8 мг), кальщю (вiд 18,2 до 39,8 г), фосфору (вщ 15 до 20 г), кобальту (вщ 5,14 до 6,20 мг), динку (вщ 37,0 до 110,8 мг), феруму (вiд 210 до 350 мг) i йоду (вiд 6,35 до 45,8 мг). Нестача даних елеменпв у радiонi годiвлi корiв, нетелiв i телят часто сприяло виникненню окремих симптомiв кетозу, остеодистрофi!, розладiв травлення, мiкроелементозiв i гiповiтамiнозiв.
Результати дослщжень. Клшчним дослiдженням велико! рогато! худоби встановили, що бiльшiсть тварин мали середню вгодованiсть, в 97 корiв - тьмяний i скуйовджений волосяний покрив з своерiдною кучерявютю, суху та знижено! еластичност шшру, навколо очей, ши!, попереку, черевних стiнок - алопедi!, рiст довгого, грубого волосу на голов^ мiж рогами (чолка), на холдi (грива) i в дiлянцi кореня хвоста. Там змши волосяного покриву характерн для полiмiкроелементно! (Со, Си, J, Zn) i А-вiтамiнно! нестачi. В 20 корiв господарства - сухють, гiперкератоз, зниження еластичностi шири, що може бути ознакою нестачi йоду та впамшу А. При А-вiтамiннiй недостатностi порушуеться обмiн i синтез глшопроте!шв i тому вiдбуваеться кератинiзацiя епiтелiальних клiтин. Внаслiдок метаплазi! та ороговiння епiтелiю шири атрофуються сальш i потовi залози, шшра стае сухою i складчастою, а волосся тьмяним i випадае [6, 7].
222
Змiни кютково-зв'язкового апарату виявляли у 15 корiв i 18 бичшв на вiдгодiвлi (напружена хода, випуклiсть ребер, потовщення сугло6iв, хруст у заплесневих i вiнцевих суглобах, надмiрне розростання i деформащя рогу копитець, що призводило до подовження зв'язок i сухожилшв, яке змiнювало кути сугло6iв, внаслвдок чого змiнювалась постава кiнцiвок, що призводило до дистрофiчного остеодесмо1диту i в подальшому викликало асептичне серозне запалення вiнцевого суглобу. Осифшуючий перiартрит вiнцевого суглобу виникае в результат! остеодистроф1чних уражень; наявнють копитець з ламким i крихким рогом, дифузний асептичний пододерматит, розм'якшення хвостових хребщв i iн. Температура ттла була в межах фiзiологiчних коливань, гшотермда встановили в 14 корiв i нетелiв та 5-ти телят старших року.
До^дженням дихально! системи у 12 корiв i 10 бичшв на вiдгодiвлi встановили змiни частоти дихання, а в решти тварин частота дихальних рухiв коливалася в межах фiзiологiчних коливань. Видимi слизовi оболонки (кон'юнктива, рота, носа) у 19 дослщжених корiв i нетелiв, у 18 телят - анемiчнi, помiрно вологi, цiлiснi, без нашарувань i припухлостей. Колiр слизових оболонок залежить вiд кiлькостi еритроципв та вмюту гемогло6iну, насамперед вiд забезпеченосп тварин проте!ном та мiкроелементами, що стимулюють гемопоез (Fe, Со, Си, Мп). Дослiдженням серцево-судинно! системи у 34 тварин встановили брадикардда, у 21 - тахшардио. У юдов виявляли розщеплення 1-го або 2-го тону i послаблення 1-го або обох тошв, синусову аритмто. Апетит у тварин був збережений, частота скорочень рубця становила в середньому 2,5 протягом 2 хвилин. У 14 корiв та 10 бичшв на вiдгодiвлi виявляли гiпотонiю передшлуншв, яка характеризувалася в'ялою жуйкою, редкими i слабкими скороченнями рубця, сповшьненою перистальтикою кишечнику, що можливе за порушеного обмiну речовин. У 17 корiв встановлено з6iльшення перкусiйного поля притуплення печiнки та И 6олючiсть.
У 9 корiв встановлено незначне збшьшення щитоподi6ноl залози, що е ознакою йодно! нестачi. Мiкседема - набряк у мiжщелеповому просторi е також типовим проявом йодно! нестачi Г6]. Розвиток мiкседеми пояснюеться з6iльшенням у в«х шарах шкiри кислих глшозамшоглшашв, надлишок яких змiнюе коло!дну структуру сполучно! тканини, посилюе И пдрофшьшсть i зв'язуе натрiй [6]. Акт сечовидшення був природнiй, болючост нирок не виявлено.
При дослiдженнi кровi тварин (табл.1) встановлено, що шльшсть еритроцитiв, лейкоцитов, 6азофiлiв, еозинофiлiв, паличкоядерних нейтрофiлiв та моноцитiв знаходилися в межах фiзiологiчних коливань. У бшьшосп дослiджуваних тварин встановлений лiмфоцитоз. Не дивлячись на наявнють юних нейтрофшв у кровi, ми виявляли зменшення кiлькостi нейтрофiлiв, особливо сегментоядерних.
Таблиця 1
ГематолоНчт показники тварин (М±т, п=30)_
Показники Фiзiологiчнi коливання Результати дослщження
М±т коливання
Гемоглобш, г/л 95,0-125,0 108,4±2,20 106,2-112,4
Еритроцити, Т/л 5,0-7,5 6,1±0,16 6,0-6,20
Лейкоцити, Г/л 6,0-10,0 7,21±0,20 6,2-8,36
Лейкограма, %
Базофши 0-2 0,4±0,02 0,3-0,7
Еозинофiли 3-8 4,0±0,14 3,0-5,0
Нейтрофши
Юнi 0 1,2±0,03 1,0-1,5
Паличкоядернi 2-6 3,5±0,04 3,0-4,0
Сегментоядернi 20-35 17,2±2,00 14,3-19,6
Лiмфоцити 40-70 66,2±3,02 62,1-70,4
Моноцити 2-7 5,6±0,18 5,2-6,1
223
Отримаш морфолопчш показники кровi вказують на порушення гемопоезу. Вмют гемоглобiну знаходився в межах фiзiологiчних коливань i в середньому становив 108,4±2,2 г/л (106,2-112,4).
Аналiз метаболiчних показникiв кровi тварин (табл.2) показав, що вмiст загального бiлка знаходився в межах 70,4-81,6 г/л (72,4±3,61).
Таблиця 2
Бiохiмiчнi показники кровi велико'' рогато'1 худоби (М±т, п=30)_
Показники Фiзiологiчнi коливання Результати дослвдження
М±т Коливання
Загальний бiлок, г/л 70,0-85,0 72,4±3,61 70,4-81,6
Альбумши, % 40,0-50,0 60,9±3,04 52,4-62,2
Глобул1ни, % 50,0-60,0 39,1±2,16 43,2-46,8
Холестерол, ммоль/л 2,3-4,5 2,9±0,10 2,2-3,7
Загальний кальщй, ммоль/л 2,4-3,1 1,9±0,12 1,7-2,2
Натрiй, ммоль/л 135,0-155,0 156,1±4,2 139,6-160,4
Калш, ммоль/л 4,0-5,1 4,5±0,10 4,5-4,7
Неорганiчний фосфор, ммоль/л 1,5-2,2 1,4±0,04 1,4-1,6
Глюкоза, ммоль/л 2,5-3,5 2,6±0,03 2,3-3,1
Лужна фосфатаза, од/л 100-200 142,0±3,00 136,0-164,0
Найнижчi показники були у тварин за наявност ознак мiкроелементозiв i остеодистофi!. Кшькють холестеролу знаходилась в межах фiзiологiчних коливань 2,8±0,10 ммоль/л (2,2-3,6). Нами виявлеш низьк показники вмiсту загального кальщю у всiх тварин вщповщно - 193,0±0,12 ммоль/л (1,68-2,21). Кальщю належить регуляторна роль у багатьох фiзiологiчних продесах, проте де можливо лише на фонi низько! i стабiльно! кондентрадi! катiона в клгтинах Г8, 91. Основними причинами гшокальщемп, на наш погляд, е порушення в радюш тварин спiввiдношення мiж кальдiем i фосфором та низьке забезпечення в дей час вггамшом Д, активнi метаболiти якого посилюють абсорбдiю iонiв кальдiю в кишечнику.
Показники натрто i калiю знаходилися в межах фiзiологiчно! норми i в середньому становили 156,1±4,12 ммоль/л (139,6-160,4), 4,50±0,10 ммоль/л (4,52-4,70). Вмют неоргашчного фосфору знаходився на нижнш межi фiзiологiчних коливань -1,4±0,04 ммоль/л (1,4-1,6). Фосфор необхiдний для фосфорилювання i окиснення багатьох важливих субстратiв обмiнних продесiв. Причиною фосфатемп у тварин е, насамперед, недостатне надходження фосфору з кормами. Кондентращя глюкози знаходилася в межах 2,3-3,1 ммоль/л (2,6±0,03). Гiпоглiкемiя в окремих груп тварин пов'язана з недостатшм забезпеченням тварин легкоперетравними вуглеводами i делюлозою, що часто спричиняе виникнення кетозу. Активнiсть лужно! фосфатази була в межах фiзiологiчних коливань i в середньому становила 142,0±3,00 ол/л (136,0-164,0). Вмют альбумшв у в«х тварин знаходився дещо вище фiзiологiчних величин 60,9±3,04 % (52,4-62,2), а вмют глобулшв був нижчим фiзiологiчно! норми у бiльшостi тварин - 39,1±2,16 % (43,2-46,8), що зумовлено порушенням функцiонально! здатностi печiнки в регулядп бiлкового обмiну.
Аналiз мшроелементгв у кровi тварин показав, що у здорових тварин вмiст феруму, купруму, динку, кобальту, мангану i йоду е в межах фiзiологiчних коливань, проте у тварин з вище наведеними симптомами мiкроелементозiв виявлено рiзний ступiнь !х нестачi, що спричинило вiдповiдну синдроматику. Так, кобальт i ферум поряд iз гемопоетичними функдiями виконують i остеогенну. Тому при !х нестачi порушуються продеси синтезу органiчного i мiнерального матриксу кiстки, змiнюеться активнiсть лужно! фосфатази розвиваеться ензоотична остеодистрофiя. Прояв нестачi купруму формуе дефектний синтез колагену, що супроводжуеться ламкiстю кусток, деформащею скелета i призводить до розвитку дифузного остеопорозу. Манган бере активну участь в утвореннi кютково! тканини, вiн активуе ДНК-залежну РНК-
224
полiмеразу, гексокшазу, глшозил-трансферазу, а також лужну i кислу фосфатази, синтез кислих глшозамшоглшашв у матрицi кустки Г6, 71. O^iM тиреотропно' дп, йод у шстковш тканин стимулюе систез оргашчного матриксу кустки, разом iз цинком створюють умови для процесу мiнералiзацп. Нестача цинку знижуе активнiсть цинкзалежного ферменту - колагенази та формування оксиапатиту Г7, 101.
Отже, на основi проведених дослiджень встановлено, що ктшчш, гематологiчнi та метаболiчнi змши у до^джувано! худоби вказують на порушення у них окремих ланок обмiну речовин i функцiональних змш, якi можуть слугувати критерiями ранньо' дiагностики та розробки на цш основi профiлактики хвороб.
Висновки. При клшчному обстеженнi велико' рогато' худоби встановлено середню i нижче середню вгодованостi тварин, виявляли рiзнi вiдхилення вiд норми шерстного покриву - тьмяний та скуйовджений волосяний покрив, своерiдна кучерявють, знижена еластичнiсть шири, гшеркератоз. Oкрiм того у тварин виявили розм'якшення хвостових хребщв, анемто слизових оболонок, гiпотонiю передшлунив. Лабораторними дослiдженнями виявлено порушення рiзних ланок обмiну речовин (мшерального, бшкового), яке проявлялося розвитком мiкроелементозiв, гiповiтамiнозiв, кетозу, остеодистрофи. Для ранньо! дiагностики хвороб обмiну речовин необхiдно проводити комплексну диспансеризащю велико' рогато' худоби з обов'язковим гематолопчним i бiохiмiчним аналiзом крови аналiзом кормiв на вмют макро- i мшроелеменпв, вiтамiнiв не рщше два рази в рш. На основi результатов цих дослвджень розробити комплексну рацюнальну профiлактику хвороб.
Л^ература
1. Внутрiшнi хвороби тварин [текст]: тдручник / В. I. Левченко, I. П. Кондрахш, В. В. Влiзло та iн.; за ред. В. I. Левченка. - Бша Церква, 2012. - Ч. 1. - 528 с.
2. Загальна тератя i профiлактика внутршшх хвороб тварин: практикум / В. I. Левченко, I. П. Кондрахш, Л. М. Богатко та ш; - Бша Церква, 2000. - 224 с.
3. Клшчна дiагностика внутршшх хвороб тварин [текст]: тдручник /
B. I. Левченко, В. В. Влiзло, I. П. Кондрахш та ш; За ред. В. I. Левченка - Бша Церква, 2004. - 608 с.
4. Слiвiнська Л. Г. Диспансеризащя корiв (методичш рекомендаций / Л. Г. ^вшська / Львiв, 2000. - 40 с.
5. Демидюк С. К. Синдроматика стада корiв в ННВЦ «Комарн1вський^> Городоцького району Львiвськоi област^ / С. К. Демидюк, А. Р. Щербатий, Б. О. Лукащук // Наук. вюник Львiв. нац. ун-ту вет. медицини та бiотехнологiй iменi
C. З. Гжицького. - Львiв, 2015. - Т. 17. - № 1 (61). - Ч.1. - С.47-51.
6. Мшроелементози сшьськогосподарських тварин / М. О. Судаков, В. I. Береза, I. Г. Погурський; за ред. М. О. Судакова. - 2-е вид. - Ки'в: Урожай, 1991. - 144 с.
7. Ветеринарна клшчна бiохiмiя / В. I. Левченко, I. П. Кондрахш та ш; За ред. В. I. Левченка, В. Л. Галяса. - Бша Церква, 2002. - 400 с.
8. Руководство по клинической эндокринологии / Под ред. Н. Т. Старковой. -СПБ: Питер, 1996. - 544 с.
9. Rasmussen H. Cell communication calcium ion and cyclic adenosine monophosphate // Science, 1970. - Vol. 170. - P. 404-412.
10.Underwood E. J. The Mineral Nutrition of Livestock 3rd Edition / E. J. Underwood, N.F. Suttle // N.Y. USA CABI Books. - 1999. - 614 p.
References
Levchenko, V. I. (2012). Vnutrishni hvoroby tvaryn [tekst]: pidruchnyk / V. I. Levchenko, I. P. Kondrahin, V. V. Vlizlo ta in.; za red. V. I. Levchenka. - Bila Cerkva, 1, 528. (in Ukrainian).
Levchenko, V. I. (2000). Zagal'na terapija i profilaktyka vnutrishnih hvorob tvaryn: praktykum /
V. I. Levchenko, I. P. Kondrahin, L. M. Bogatko ta in.; - Bila Cerkva, 224. (in Ukrainian). Levchenko, V. I. (2004). Klinichna diagnostyka vnutrishnih hvorob tvaryn [tekst]: pidruchnyk / V. I. Levchenko, V. V. Vlizlo, I. P. Kondrahin ta in.; Za red. V. I. Levchenka - Bila Cerkva, 608. (in Ukrainian).
225
Slivins'ka, L. G. (2000). Dyspanseryzacija koriv (metodychni rekomendacii') / L'viv, 40. (in Ukrainian).
Demydjuk, S. K., Shherbatyj, A. R., Lukashhuk, B. O. (2015). Syndromatyka stada koriv v NNVC «Komarnivs'kyj» Gorodoc'kogo rajonu L'vivs'koi' oblasti / Nauk. visnyk L'viv. nac. un-tu vet. medycyny ta biotehnologij imeni S. Z. G'zhyc'kogo. - L'viv, 17. 1 (61). 1, 47-51. (in Ukrainian).
Sudakov, M. O., Bereza, V. I., Pogurs'kyj, I. G. (1991). Mikroelementozy sil's'kogospodars'kyh
tvaryn / za red. M. O. Sudakova. - 2-e vyd. - Kyi'v: Urozhaj, 144. (in Ukrainian). Levchenko, V. I. (2002). Veterynarna klinichna biohimija / V. I. Levchenko, I. P. Kondrahin ta in;
Za red. V. I. Levchenka, V. L. Galjasa. - Bila Cerkva, 400. (in Ukrainian). Rasmussen, H. (1970). Cell communication calcium ion and cyclic adenosine monophosphate
// Science, 170, 404-412. Underwood, E. J., Suttle N. F. (1999). The Mineral Nutrition of Livestock 3rd Edition / USA CABI Books. 614.
Стаття надшшла до редакци 30.04.2016
УДК 636.09:616.993.1:635.5
Журавльов О. Ю., здобувач, Неделша О. А.*, Гунчак В. М., д.вет.н., Гутий Б. В., д.вет.н. ©
Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна *Салон для тварин «ДобродШ», м. Кигв, Украгна
АНТИОКСИДАНТНА Д1Я БЮЛОГ1ЧНО-АКТИВНО1 ДОБАВКИ «СИЛ1МАСК» У СОБАК НА ТЛ1 ДЕГЕЛЬМШТИЗАЦП
Визначено антиоксидантний статус оргатзму собак до проведення профыактичног дегельмттизацп. Встановлено, що на тлi гельмттозног твази у собак знижуеться активтсть ензимног ланки антиоксидантног системи та посилюються процеси пероксидного окиснення лiпiдiв. Шсля проведеног дегельмттизацп собак препаратом «Брованол Д» нами встановлено поступове вiдновлення антиоксидантного статусу оргатзму на 20 i 30-у доби, однак кращий ефект вiдзначили за умови додаткового щоденного згодовування дегельмттизованим собакам впродовж 30 дiб бiологiчно-активног добавки «Силiмаск» у дозi 1 г на 10 кг маси тша тварин. До складу добавки ввшшли розмелеш плоди розторопшi плямистог, подрiбнений до pulvis subtilissimus бджолиний пилок, антиоксиданти «Метiфен», аскорбтова кислота та наповнювач. Виявлено стимулювальний вплив препарату на активтсть системи антиоксидантного захисту. Зокрема, встановлено вiрогiдне зростання активностi каталази та супероксиддисмутази в сироватц кровi собак. Вказан змти вiдбуваються завдяки комплексны дИ складников бiологiчно активног добавки «Силiмаск», що призводить до нормалiзацiг метаболiчних та втьнорадикальних процеив в органiзмi тварин. Одержан результати до^джень вказують про антиоксидантну дт бiологiчно-активног добавки «Силiмаск» при згодовуванн гг собакам та про доцшьтсть гг застосування з метою тдвищення антиоксидантного статусу оргатзму собак у перюд тсля дегельмттизацп.
Ключов1 слова: собаки, дегельмттизащя, «Брованол Д», «Силiмаск», каталаза, супероксиддисмутаза, дieновi кон 'югати, ТБ.К-активн продукти.
UDC 636.09:616.993.1:635.5
O. Yu. Zhuravlev, O. A. Nedelina, V. M. Hunchak, B. V. Gutyj
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj Salon for animals «Dobrodiy», Kiev, Ukraine
© Журавльов О. Ю., Неделша О.А., Гунчак В. М., Гутий Б. В., 2016
226
