CC BY
18
УДК 636:577:615.36:616.995.132:615.361.361
Журенко О.В., к.вет.н., доцент © Нацюналънийутверситет бюресурав г природокористування Украгни, м. Кигв
ВПЛИВ СУСПЕН311 СЕТАР1Й НА ОРГАН13М ТВАРИН
Змта морфолог\чних показнитв кров\ теля введения гм прокип 'яченог еуепензп сетаргй через 1, 12 та 24 годины дае тдетави вважати, що ця речовина мжтитъ сполуки, якг е термостабыът г викликаютъ в оргашзм1 тварин змти, характерш для алерг1чних реакцт. Застосування еуепензп гз самок еетарш призводило у лабораторных тварин до порушення фгзюлоггчного стану, що характеризувалося тдвищенням температуры тма, збыъшенням частоты серцевых скороченъ. Дыхання ставало важкым, що очевыдно обумовлювалосъ д1ею компонент1в доелгджувано! суспензИ на актывшетъ тонусу гладенъкых м 'яз1в бронхгв. У морсъкых свынок через 1 год. вгдмгчалы достовгрне тдвыщення температуры тгла. Частота дыхання мала недостов1рш в1дхылення / знаходыласъ у межах нормы. У крол1в через 1 год. теля введения еуепензп гз самок сетарт також в1дбувалыся /стотш змти загалъного стану. Боны проявлялыся тдвыщенням температуры тгла, прыскоренням частоты дыхання та збыъшенням частоты серцевых скороченъ. У щур1в температура тыа через 1 год. теля введения еуепензп достовгрно тдвыщуваласъ. Показнык частоты дыхання не вгдргзнявся тд контролю, а збыъшення частоты серцевых скороченъ було достовгрно выщым. Вывчено змти бюхгмгчних показнытв кров/ лабораторных тварын через 12 годын теля введения еуепензп гз сетарт. Через 12 годын теля введения еуепензп лабораторным тварынам в гх органгзмг розвываютъея змти бюх1м1чных показныкгв. Ушкоджуючымы факторамы сетар1озног твазп у спонтанно зараженых кор1в булы тг ж хгмгчнг г бюлоггчт чынныкы, що г у лабораторных тварын. Пры цъому на першыы план выступалы змти, характерш для алерг1чног реакцп.
Ключов1 слова: денатурована суспенз1я, лабораторш тварины, мтросетарп, натывна суспенз1я, сетарп, сетарюз.
УДК 636:577:615.36:616.995.132:615.361.361
Журенко Е.В., к.вет.н., доцент Нацыоналъный уныверсытет быоресурсов ы прыродополъзованыя Украыны
ВЛИЯНИЕ СУСПЕНЗИИ СЕТАРИЙ НА ОРГАНИЗМ ЖИВОТНИХ
Измененые морфологыческых показателей кровы после введеныя им прокипяченной суспензии сетарий через 1, 12 и 24 часа дает основания считать, что это вещество содержит соединения, которые являются термостабилъные и вызывают в организме животных изменения, характерные для аллергических реакций. Применение суспензии из самок сетарий приводило у лабораторных животных к нарушению физиологического состояния, характеризовалось повышением температуры тела, увеличением частоты сердечных сокращений . Дыхание становилось тяжелым, очевидно
© Журенко О.В., 2014
125
объяснялось действием компонентов исследуемой суспензии на активность тонуса гладких мышц бронхов. В морских свинок через 1 час, отмечали достоверное повышение температуры тела Частота дыхания должна недостоверные отклонения и находилась в пределах нормы. У кроликов через 1 час, после введения суспензии из самок сетарий также происходили существенные изменения общего состояния. Они проявляются повышением температуры тела, ускорением частоты дыхания и увеличением частоты сердечных сокращений. У крыс температура тела через 1 час, после введения суспензии достоверно повышалась Показатель частоты дыхания не отличался от контроля, а увеличение частоты сердечных сокращений было достоверно выше. Изучены изменения биохимических показателей крови лабораторных животных через 12 часов после введения суспензии с сетарий . Через 12 часов после введения суспензии лабораторным животным в их организме развиваются изменения биохимических показателей . Повреждающими факторами сетариознои инвазии в спонтанно зараженных коров были те же химические и биологические факторы, и в лабораторных животных. При этом на первый план выступали изменения, характерные для аллергическойреакции.
Ключевые слова: денатурированная суспензия, лабораторные животные, микросетарии, нативная суспензия, сетарии, сетариоз.
UDC 636:577:615.36:616.995.132:615.361.361
Zhurenko O.V., Ph.D. in veterinary science, associate professor Of National Unniversity of Life and Environmental Sciences of Ukraine
INFLUENCE OF THE SYSPENSIONS SETARIES ON THE ANIMAL
ORGANISM
Change of morphological parameters of blood after entering the boiled suspension setaries at 1, 12 and 24 hours suggests that the substance contains compounds that are thermostable and cause in animals changes characteristic of allergic reactions. The use of a suspension of females setaries resulted in laboratory animals to breach the physiological state that was characterized by fever, increased heart rate. Breathing becomes difficult, which obviously was conditioned by the action of the suspension components of the studied the activity of smooth muscle tone of the bronchi. In guinea pigs after 1 hour have noted significant increase in body temperature. Respiratory rate was inaccurate rejection and was in the normal range. In rabbits after 1 hour after entering a suspension of females setaries as there were significant changes in the overall situation. They were manifested by fever, accelerated respiration rate and increased heart rate. In rats body temperature through the 1 hour after entering the suspension were increased significantly. Index respiratory rate did not differ from controls, and increased heart rate was significantly higher. The changes of blood biochemical parameters in laboratory animals after 12 hours after the suspension of setaries. After 12 hours after entering suspension of laboratory animals in their body changes develop biochemical parameters. Damaging factors setarieses invasion in spontaneously infected cows were the same chemical and biological factors in laboratory animals. In this case to the fore were changes characteristic of an allergic reaction.
Key words: denaturated suspension, laboratory animals, microsetaria, native suspension, setaria, setariosis.
126
У патогенез! сетарюзу домшуючу роль вщшрають процеси, що спричинюються вторинними факторами. До них, насамперед, належать токсикоалерпчш та ¿мунопатолопчш реакцп, що призводять до розладу регулюючих систем оргашзму - нейрогуморально! та ензимно! [3].
Велика кшьккть роб1т з вивчення токсичного впливу паразит1в на оргашзм проводилась шляхом дп екстракт1в з паразит1в на оргашзм експериментальних тварин [2, 4]. На мехашчний вплив гельмшпв оргашзм хазя!на реагуе мкцевою запальною реакщею з наступним залученням шших специф1чних мехашзм1в захисту, а саме алерги. Секрета гельмшпв вступають у реакци з компонентами тканин тварин, порушують цшсшсть кл1тин, впливають на нервов! рецептори та мобшзують нервову { ендокринну системи хазя!на [1].
Матер1ал 1 методи. Для проведения дослщжень були сформован! дослщш групи ¿з лабораторних тварин: морсью свинки масою 250-300 г, крол1 - 2-2,5 кг, щур1 - 200-250 г, по 36 тварин у кожнш. Тварин утримували при температур! 18°С в умовах в1варш кафедри ф1зюлогп, патоф1зюлоги та ¿мунологи тварин. Тваринам дослщних груп внутршньом'язово вводили суспензш ¿з сетарш з розрахунку 100 мг бшка на 1 кг маси тша. Тваринам контрольних груп вводили ф1зюлопчний розчин у такш же дозг Суспензш охолоджували \ центрифугували при 5-6 тис. об./хв упродовж 5-7 хв. (для осадження бшюв). Отриману суспензш вводили внутршньом'язово в дшянщ стегна 36 морським свинкам дослщно1 групи у доз1 0,1 см3. Кров для дослщжень вщбирали через 1, 12 та 24 години теля введения суспензи.
Результата дослщжень. Введения суспензи ¿з сетарш лабораторным тваринам призводило до змш клшчиих показииюв. Вони проявлялись, в першу чергу, шдвищеииям температури тша, прискоренням частоти дихання та частоти серцевих скорочеиь, хоча мали видов! особливостг У морських свинок через 1 годину вщм1чали достов1рие шдвищення температури тша до 39,6 ± 0,044 °С проти 37,2 ± 0,027 °С, що було на 6,5% вище, шж у тварин контрольно! групи. Тварини ставали малорухливими. Частота серцевих скорочеиь у тварин дослщио! групи склала - 360,4 ± 0,643, що достов1рно вище на 16,1% пор1вняно з контрольними. Частота дихання мала иедостов1рш вщхилення \ знаходилась у межах норми. У крол1в через 1 годину теля введения суспензи ¿з самок сетарш також вщбувалися ютотш змши загального стану. Вони проявлялися шдвищеииям температури тша, прискоренням частоти дихання та збшьшеииям частоти серцевих скорочеиь. У щур1в, температура тша через 1 годину теля введения суспензи достов1рно шдвищувалась та становила 39,2 ± 0,069 °С проти 37,8 ± 0,038 °С у тварин, яким вводили ф1зюлопчиий розчин. Показник частоти дихання не в1др1знявся вщ контролю, а збшьшеиия частоти серцевих скорочеиь було достов1рно вищим на 10,8%. Через 12 годин теля введения суспензи ¿з самок сетарш у морських свинок дослщио! групи температура тша становила 41,1 ± 0,050 °С, що достов1рно вище на 9,4% пор1вняно з контрольними 37,2 ± 0,027 °С. Частота серцевих скорочеиь становила 612,1 ± 0,345 раз./хв., що достов1рио на 50,5% вище пор1вняно з контролем (302,5 ± 0,561). У крол1в через 12 годин в1дм1чали шдвищення температури тша та частоти дихання вщповщно на 7,1% та 34,4% достов1рно вище, шж у тварин контрольно! групи. Частота серцевих скорочеиь була достов1рно бшьша на 17,8% проти тако! частоти скорочеиь у тварин контрольно! групи. Кр1м того, у крол1в спостершали загальну шдвищеиу збудливють та чутливють шюри.
127
Згодом збудження змшювалось пригшченням, тварини ставали сонливими, малорухливими.
Як видно з результата проведених дослщжень, достов1рно тдвищену температуру тша вщм1чали лише у морських свинок (на 6,7%), а у щур1в та крол1в цей показник не вщр1знявся вщ контролю. Достов1рне прискорення частоти дихання вщм1чалось лише у крол1в, а частота серцевих скорочень у тварин вс1х труп знаходилась у межах норми. У вс1х вид1в дослщних тварин виникали порушення ф1зюлопчного стану, яю характеризувалися шдвищенням температури тша, збшьшенням частоти серцевих скорочень.
Таким чином, суспенз1я ¿з самок сетарш теля кип'ятшня не втрачала сво1х патогенних властивостей теля введения в оргашзм, викликала змшу клмчних показниюв.
Морфолопчт показники кров1 морських свинок, через 1 годину теля введения прокип'ячено! суспензн ¿з сетарш характеризувалися зменшенням кшькост1 еритроципв до 5,02 ± 0,024 Т/л, ироти 7,55 ± 0,023 Т/л, що на 33,5% менше, тж у тварин контрольно! групи. Через 12 годин теля введения суспензн встановлено достов1рне зменшення кшькост1 еритроцит1в на 25,1%, а на 24 годину вона мала тенденцш до зниження, хоча не виходила за меж1 показниюв у контрольних тварин.
Вмкт гемоглобшу теля введения прокип'ячено! суспензн не зазнав суттевих змш { не виходив за меж1 показниюв контрольних тварин.
Вщм1чено достов1рне збшьшення кшькост1 лейкоцит1в через 1 годину на 17,7%, через 12 годин на 26,3% та через 24 години на 22,4% по вщношенню до тварин контрольно! групи.
Кшькють базофЫв у тварин дослщно! групи протягом дослщжень не вщр1знялась вщ показниюв у контрольних тварин. Кшьюсть паличкоядерних нейтрофшв через 1 та 12 годин теля введения прокип'ячено! суспензн була достов1рно нижчою вщповщно на 16,9% та 37,5%, а через 24 години також залишалось нижчою по вщношенню до показниюв у тварин контрольно! групи.
Вщм1чено також достов1рне зниження юлькост1 сегментоядерних нейтрофшв через 1 годину на 11%, через 12 годин на 31,2% { через 24 години на 20,7% по вщношенню до юлькоси нейтрофЫв у тварин контрольно! групи. Достов1рне пщвищення юлькоси еозинофшв вщм1чено протягом всього перюду дослщжень. Так, через 1 годину пщвищення юлькост1 еозинофшв було на 24,8%, через 12 годин 35,8%, а через 24 години на 25% по вщношенню до тварин контрольно! групи. Кшьюсть л1мфоцит1в та моноцит1в через 1 годину теля введения суспензн знаходилась у межах норми. Через 12 годин вщм1чено достов1рне збшьшення юлькоси л1мфоцит1в на 12,4%, а через 24 годин на 3,7% по вщношенню до тварин контрольно! групи. Кшьюсть моноцит1в на 12 \ 24 години дослщжень не вщр1знялась вщ аналопчних !х показниюв контрольних тварин.
Достов1рне прискорення ШОЕ у дослщних морських свинок спостер1гали вже через 1 годину теля введения прокип'ячено! суспензн у 2,6 раза, через 12 годин у 2,3 раза, а через 24 години - у 1,7 раза швидше, шж у тварин контрольно!групи.
Таким чином, змша морфолопчних показниюв кров1 теля введения !м прокип'ячено! суспензн сетарш через 1, 12 та 24 години дае пщетави вважати, що ця речовина мктить сполуки, яю е термостабшьт { викликають в оргатзм1 тварин змши, характерт для алерпчних реакцш.
128
Вмкт загального бшка через 1 годину теля введения тваринам суспензи був достов1рно нижчим на 8,1%, через 12 годин на 16%, а через 24 години на 4,7%, шж у тварин контрольно! групи.
Вм1ст альбумшу був достов1рно високим протягом всього перюду дослщжень. Через 1 годину вш пщвищувався на 11%, через 12 годин на 17% та через 24 години на 13,4% по вщношенню до тварин контрольно! групи.
Концентрац1я глюкози через 1 та 24 години не вщр1знялась вщ контролю, але через 12 годин буладостов1рно нижчою на 16,6%.
Актившсть АсАТ та АлАТ через 1 годину теля введения суспензи не вщр1знялась вщ !! показниюв у тварин контрольно! групи, але через 12 годин актившсть АсАТ була достов1рно шдвищена на 30%, а АлАТ на 40%. Через 24 години щ змши були несуттевими, а актившсть обох показниюв знизилась до початкових.
Таким чином, змши морфолопчних та бюх1м1чних показниюв кров1 теля введения прокип'ячено! суспенз1!, дають нам пщетаву вважати, що наявшеть в нш термостабшьних сполук, спричинюе в оргашзм! тварин зм1ни, характерш для алерг1чних реакц1й. Ц1 змши под1бш до зм1н, що виникають п1сля введения натурально! суспенз1! i3 сетар1й.
Висновки. У морських свинок введения денатуровано! суспенз1! i3 сетарш призводить до зм1н морфолог1чних показниюв кров!. Це ще раз дае п1дстави вважати, що ця речовина м1стить сполуки, як1 е термостабшьш i викликають в орган1зм1 тварин змши, характерш для алерпчних реакцш.
Результати проведених досл1джень можуть бути використаш для вивчення впливу сетарш на оргашзм тварин.
Л1тература
1. Галат В.Ф. Сетариоз животных в Украине В.Ф. Галат, Н.М. Сорока, A.B. Березовский, Ю.В. Прудкий // Ученые записки Витебской гос. акад. вет. мед. - Витебск, 2004. - Т. 40.- Ч. 1.- С.187-188.
2. Кондрахин И.П. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии / И.П. Кондрахин. - М.: Агропромиздат, 1985. - 485с.
3. Левченко B.I. Кл1н1чна д1агностика хвороб тварин / ВТ.Левченко, М.О. Судаков, И.Л. Мельник та ¿н // За ред. B.I. Левченка. - К : Урожай, 1995. - 368с.
3. Сорока Н.М. Стан гуморального ¿муштету при хрошчному ceTapio3i велико! рогато! худоби // В1сник Дншропетровського державного аграрного ун1верситету. - 2002. - № 1. - С. 109 - 111.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
129
