CC BY
41
ГШ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
nj In
^ Саме в цьому, 2019 роцi, у piK ювiлейноl дати — 90-ргччя вiд дня народження професора ^ Мачерет £вгенм Леонгдгвни, людини, яка е фундатором рефлексотерапп (РТ) в УкраТш, ми хо-чемо звернути особливу увагу читачгв на цей лгкувально-профглактичний та реабглггацшний на-прямок у медицинг. Ще в 1977 роцг професор £.Л. Мачерет разом з однодумцями започаткувала вивчення, викладання та застосування РТ при ргзних захворюваннях, а в 1991 роцг рефлексоте-рапгя вже стала медичною спецгальнгстю._
УДК 616:616.8-085.814.1:615.821.2 DOI: 10.22141/2224-0713.8.110.2019.187892
Коваленко О.С., Рубанста М.С.
Нац1ональна медична академ!я п!слядипломно'1 осв1ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки1в, Укра1на Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактичноI та кл1н1чно'1 медицини» Державного управл1ння справами, м. Ки1в, Укра1на
Нешвазивш методи рефлексотерапп: обгрунтування та дощльшсть у клшчшй практицi
Резюме. Стаття продовжуе цикл публкацт, присвячених тм'ят1 фундаторарефлексотерапп (РТ) в Украт1 — професора Мачерет бвгенп Леотд1вни з нагоди ii 90-р1ччя. Устатт1 розглядаються актуальш питання медичногреабштацп хвориху клМчнш практищ, де пров1днаувага придляеться методам РТ, сама назваякихмае походження вгд слова «рефлекс». Констатовано загальновизнану прюритеттсть давньосх1дно'1 медицини як основи РТ, де класичними методами е акупунктура i приткання. Водночас зроблено огляд iсто-ричних фактiв щодо використаннярефлекторнихметодiву широкомурозумшш цього поняття на територп Украши та у вжитку слов'янських народiв. На основi здшсненого огляду втчизняног та зарубiжноiлтера-тури й особистого досвiду представлено наукове обТрунтування дп методiв РТ. Нейрофiзiологiчнi аспекти полягаютьу трирiвневому впливi на стнальному, стовбуровому, таламокортикальномурiвнях центральноi нервовог системи. Саногенетичт аспекти РТ значною мiрою пояснюються феноменом нейропластичностi. Заразом згадуються новтт дат щодо выявлено! анатомiчноi структури — первино-васкулярног системи, яка пояснюе наявтсть енергетичних каналiв i гх зв'яз^в (Stefanov M., Potroz M., Kim J.). Головний акцент у статтiробиться на неiнвазивних методах РТ, тобто способах впливу на точки тарефлексогент зони, що не порушують штрний покрив, серед яких точковий та вакуумний масажi, вакуумпунктура, натискуван-ня на точки (ш1атсу), прогрiвання моксами (цзю-тератя), поверхнева голкоаплшащя багатоголчастими р1знометалевими та полiмерними аплкаторами, мей-хуа-чжень тощо. Подано тформащю стосовно менш вiдомих як нетвазивна РТ методiв, за якихрефлекторна вiдповiдь оргатзму забезпечуеться шляхом стиму-ляцп рецепторiв оргашв чуття (арома-, свтло-, смако-, звукотератя). Пропонуеться авторська класи-фжащя неiнвазивних методiв РТ. Акцентуеться увага на перспективах подальшого впровадження методiв нетвазивноiРТ у загальноклтчну та неврологiчну практику, що базуеться на ii перевагах (ефективтсть, техтчна та матерiальна доступтсть, майже вiдсутнiсть протипоказань, можливсть широкого вибору одногозметодiв, а також виконанняяклкарем, медичним пращвником середньо'1 ланки, так iбезпосередньо самими хворими).
Ключовi слова: рефлексотератя; ненвазивш методи; реабитащя
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Коваленко Ольга СвгенГГвна, доктор медичних наук, професор кафедри амейноТ медицини та амбулаторно-полташчноТ допомоги, Нацюнальна медична академiя тслядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: [email protected]; контактный тел.: +38 050 5015143 For correspondence: 0. Kovalenko, MD, PhD, Professor at the Department of family medicineand outpatient care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вступ
Не секрет, що медична реабштащя хворих з рiз-ною патолопею, зокрема пiсля найпоширенiших гострих судинних катастроф (шфаркпв, iнсультiв), травм, оперативних втручань тощо, потребуе подаль-шого удосконалення. Незгасну актуальнiсть мають проблеми хрошчних захворювань, особливо тих, що супроводжуються частими рецидивами i суттево зни-жують працездатнiсть та якють життя (вертеброгеннi неврологiчнi розлади, хрошчш iшемiчнi ураження мозку та серця тощо), профтактичш та реабiлiтацiйнi заходи при яких повинш бути повсякчасними. Трива-ле медикаментозне навантаження мае суттевi побiчнi ефекти, тому навпъ курсове лiкування мае певнi об-меження. Винятком е постiйний прийом препарапв при таких загрозливих патолопях, як цукровий дiабет та iншi ендокриннi захворювання, артерiальна гшер-тензiя тощо. Суттевий внесок у заходи первинно! та вторинно! профiлактики та реабштаци при хронiчних захворюваннях i в перiод реконвалесценцп пiсля гострих хвороб спроможш зробити немедикаментозш методи. Слiд визнати невиправдано недостатшм за-стосування методiв РТ у клшчшй практицi лiкарiв рiзних спещальностей [2].
Рефлексотератя — це лшувально-профшактич-на система, що базуеться на ощнщ параметрiв пери-ферiйних рефлексогенних зон (точок акупунктури) та впливу на них з метою регуляци функщональних систем (Василенко, 1983).
Саме поняття «рефлекс», який означае вiдповiдь оргатзму на подразник, i е термшолопчною основою поняття «рефлексотерашя»
РТ у свщомосл лiкарiв рiзних спещальностей та пащенпв традицiйно асоцiюеться винятково зi схщ-ною медициною, а саме — з акупунктурою (голко-вколюванням) та, можливо, з деякими апаратними методами (електро-, лазеропунктура). Проте так способи впливу на точки та рефлексогенш зони, що е нешвазивними, тобто не порушують шшрний по-крiв, як точковий та вакуумний масажi, вакуумпунк-тура, натискування на точки (шiатсу), прогрiвання полинними сигарами та моксами (цзю-терашя), по-верхнева голкоаплiкацiя багатоголчастими рiзномета-левими та полiмерними аплiкаторами, мей-хуа-чжень (подразнення шыри багатоголчастими валiками та молоточками), також належать до методiв рефлек-сотерапи. Якщо iнвазивнi методи (акупунктура), при яких, окрiм специфiчноí техшки виконання, зазвичай застосовуються бiльш складш рецепти поеднання точок в одному сеана, що в кожному конкретному ви-падку пiдбираються шдивщуально, мае виконувати винятково лiкар зi спецiальною освiтою, то простi симптоматичш рецепти точкового масажу, прогрь вання точок (наприклад, при головному болю пе! чи шшо! локатзацп, запамороченнях, болю в суглобах, перевтом^ нежит тощо), а також поверхневi голко-аплiкацií, окрiм лiкаря, може виконувати як медич-ний працiвник середньо! ланки, так i безпосередньо сам хворий за умови отримання певного шструктажу
або навчання спещалютом, який сам володiе оздоров-чими неiнвазивними методами РТ [4—11].
Опитування нами рiзних верств населення (сту-дентiв, людей розумово! та фiзичноí працi рiзного вiку, пащенпв декiлькох медичних закладiв Укра-!ни) показало недостатню iнформованiсть щодо можливостей застосування нешвазивних методiв РТ для шдвищення рiвня здоров'я, тим бшьше за-лучення пацiентiв у процес самооздоровлення (виконання вщповщних фiзичних вправ, точкового самомасажу та цзю-терапи, постiзометричноí ре-лаксацП тощо) з боку медичних пращвнипв було поодиноким [3].
На жаль, немедикаментозш методи не мають та-ко! рекламно! пропаганди, як фармакотерапiя, через зрозумш причини. Звiсно, що фармакотерапiю при невщкладних станах складно переоцiнити, натомють реабiлiтацiя хворих при хронiчнiй патологи не зможе досягти стшкого позитивного ефекту без немедика-ментозних рефлекторних методiв, до виконання яких слщ залучати i самих пацiентiв.
Приналежшсть основ РТ до схiдноí традицшно! медицини визнана свiтом, саме чжень-цзю (голко-вколювання та припiкання) вважаеться нащональним надбанням схiдних кра!н. Натомють похiднi неiнва-зивнi рефлекторнi методи терапи чи вже зовсiм чужi нам, слов'янам? Згадаймо iсторiю.
1сторичж факти щодо використання рефлекторних методiв на територiT УкраТни
Вiдомо в усьому свт, що методи рефлексотерапп мають походження вiд прадавньо! схщно! медицини, найвiдомiшим з яких е акупунктура. Однак, зпдно з шшими гiпотезами, акупунктура виникла наприкiн-щ палеолiту (приблизно 10 тисяч рошв до н.е.) i була ушверсальною свiтовою системою лiкування. Роз-шифровка египетських папiрусiв з описами меридь анiв та шляхiв циркуляцií енерги в них, знахiдки му-мiфiкованих тiл стародавнiх пращурiв з нанесеними на них тату, яы вщповщали точкам акупунктури, на територП бвропи, Пiвденноí Америки, Сибiру тощо е доказами на користь ще! гшотези [12, 13].
1сториками та етнографами зафшсовано цiкавi факти щодо використання рефлекторних методiв, особливо використання глиняного посуду (горщиыв) та розтирання тша при больових та простудних синдромах, на територи Укра!ни [12—15]. Так, при болях у живоп на Харывщиш iснував такий спошб лiкування: «Хворому намочували i натирали милом живп\ На те мюце, де планували ставити глечик, клали гущi з хлiб-ного квасу, зверху кружечок, вирiзаний з хтба. При-лаштувавши у м'якуш воскову чи сальну свiчку, запа-лювали И i ставили перевернутий догори дном глечик, що спричиняло втягування живота хворого, тдтягу-ючи таким чином внутршш органи» [15]. Схожий споаб iснував i в Полюа, де для лiкування золотника або «шдриву пупа» використовували «глиняний гор-щик на пуп». Методика застосування його була така:
«...клали недужому (обов'язково натщесерце) на жи-вiт окраець хлiба чи розрiзану картоплину, втикали туди 9 арниыв, запалювали !х i ставили зверху гор-щик» [16]. Використання горщика у разi лiкування золотника зафшсоване дослiдниками народно! медицин на Кш'вщиш, Полтавщинi, Днiпропетровщинi, Житомирщиш, Харкiвщинi, Сумщинi, Черкащинi, Львiвщинi.
Ушкальний спосiб лiкування запалення легенiв був зафшсований дослiдником народно! медицини Павлом Куренновим: <«Щд брав маленькi, мюткютю приблизно 2 склянки глинянi корчажки, топив шч i, коли потрiбно було ставити в пiч хиб для випiчки, дiд простеляв у шч лист азбесту i обмазував верхнш шар корчажок коржом iз тiста, що запобiгало над-мiрному нагрiванню кра!в. Потiм розставляв корчажки догори денцем i назвав !х до потрiбно! тем-ператури. Простерилiзованим ножем робив на тш хворого невеличкi надрiзи (до 10 шт.) на тому мющ, де потрiбно було ставити «банку», ставив корчажку на надрiзи i залишав так хвилин на 7—10. Шд банкою збиралася чорна, як чорт, кров, об'емом до 1/16 склянки...» [19].
За словами очевидщв, минулого сторiччя на Львiв-щиш (м. Городок) для зняття набряыв та болiв у сугло-бах народна цтителька Марiя Михайлiвна Маринець використовувала вакуум — так зваш тятi (або прорь занi) банки — прототип «кривавих» китайських банок. Попередньо на шшру наносився розрiз гострим предметом (частiше за все, лезом), на мюце розрiзу ставилась банка i, таким чином, зшмалися набряк та бiль. Дуже широко використовувалась гiрудотерапiя. Доволi часто встановлення п'явок поеднувалось з на-ступним розташуванням банок на мюця укусiв — зно-ву-таки використання «кривавих банок» в народнш медицин Галичини. П'явки використовували дуже широко — вщ встановлення на геморо!дальш вузли до зниження високо! температури — на сосцеподiбнi вiдростки голови. Банки та баночний масаж широко використовувались при простудних захворюваннях
[17, 18].
Вища каста запорiзьких козаыв — козаки-харак-терники використовували бюлопчно активнi точки навiть пiд час бойового гопака. Крiм того, вони добре володти сво!м тшом за допомогою енергетичних практик, знали секрети цшющих трав [20].
Навщо далеко ходити: згадую (автор, Коваленко О.6.), як у дитинсга двi бiльш старшi подруги-сестрички збирались до школи i шсля першого ме-дичного огляду з радютю повiдомили, що у них ль кар-окулiст виявив поганий зiр, i тепер (о, щастя!) !хня бабуся пообiцяла онучкам «проколоти вушка для сережок», адже це, за народними прикметами, мае полшшити зiр. Зрозумiло, що в т часи я так само була б не проти поганого зору, адже також дуже хотта сережки — лопка проста. Саме сильна моя емощя дозволила мщно закарбувати цей випадок у пам'ять Здавалося, що ж у цьому такого — народних прикмет багато. Але в тому i весь секрет, що саме «точка ока»,
або № 8 за картографiею вушно! раковини за Nogier (1972) [21], i знаходиться саме в тому мiсцi, де зазви-чай проколюють мочку вуха для сережок. Нi схiдна медицина (тим бшьше, вона на той час була в занепадi у самому Кита!), ш адаптована французами аурику-лотерапiя жодною мiрою не були вщомими в тi часи в глибинщ Донбасу.
Цей i вищезазначенi приклади свiдчать про те, що рефлекторнi методи на основi багатовiкового емш-ричного досвiду значною мiрою з'являлись та розви-вались паралельно i незалежно один вщ одного на рiз-них територiях свiту, проте пiк унiкальностi — поява швазивного методу акупунктури, використання яко! базувалось на аутентичних фшософських концепцiях дiагностики та пiдбору лшування, — справедливо ви-знаеться за кра!нами Сходу.
Надзвичайно насиченим та щкавим було станов-лення сучасно! рефлексотерапП в Украíнi, а також основ схщно! медицини в бврош та свiтi, про що ми неодноразово повщомляли у сво! публiкацiях [22].
Нейрофiзiологiчнi аспекти методiв рефлексотерапiT
Рефлексотерапiя — це регуляторна система, дiя яко! спрямована на вщновлення порушеного балансу функцш органiзму («iнь-ян енергiй» — за давньо-схiдною термiнологiею). Поняття «шь-ян», за форму-люваннями сучасно! медицини, вщповщае поняттю гомеостазу, балансу вегетативних симпатико-пара-симпатичних вiдношень [5, 22].
Застосування РТ мае широке коло показань та майже вщсутшсть протипоказань [23]. Рефлексо-терапевтичний вплив розпочинаеться зi стимуляцП рецепторного апарату в точщ акупунктури фiзични-ми або хiмiчними чинниками. В подальшому розви-ваеться складний каскад нейрогуморальних реакцiй, яы, крiм периферiйного, охоплюють сегментарний i надсегментарний рiвнi нервово! системи. Ефекти РТ включають загальну (зростання загально! неспе-цифiчноí резистентностi до рiзних стресорiв, пiдви-щення iмунiтету тощо) i вибiркову (специфiчну) дП на певний орган або систему. Остання Грунтуеться на феномеш конвергенцП аферентних шляхiв на за-гальних нейрональних елементах, що забезпечують взаемне переключення рiзномодальноí iнформацií як соматичних, так i вiсцеральних систем на базi мета-мерно-сегментарно! органiзацií i формують штегрова-ний образ iнформацií', тд впливом якого формуються адаптивнi моторш програми. Це забезпечуе можли-восп управлiння сенсорними i моторними функщями органiзму. 1снують рiзнi рiвнi конвергенцп рiзномо-дальних аферентiв: стнальний, стовбуровий, тала-мокортикальний. Вщомо, що штучно викликаш со-матичнi сигнали спроможш пригнiчувати проведення вiсцерально! аферентацГ!.
Стовбуровий рiвень значною мiрою визначаеться функшею ретикулярно! формацП мозку (РФ), яка, крiм забезпечення феномену конвергенцП еферент-но! та аферентно! iнформацi!, мае неспецифiчний
активуючий вплив на головний мозок з ре^защею функцш поведiнки, концентрацп уваги та емоцш, ш-теграци сенсорних та моторних програм, шдтримки стану бадьоросп, таким чином беручи вагому участь у складних адаптацiйних процесах.
Таламокортикальний рiвень впливу реалiзуеться завдяки щшьним двобiчним зв'язкам ядер таламу-са (вентральнi, iнтраламiнарнi ядра, колшчасп тiла) з проекцiйними соматосенсорними зонами кори i поясною звивиною та шшими пiдкiрковими структурами. Гшоталамус як центральний керiвний орган вюцеральних систем i внутрiшнього середовища в ш-лому формуе адекватнi програми управлiння завдяки щiльним зв'язкам з таламокортикальною та лiмбiч-ною системами, РФ [5, 24—30].
Гуморальний фактор також мае величезне зна-чення в ефектах рефлексотерапш На центральному рiвнi стимуляцiя гiпоталамуса сприяе видшенню п-поталамiчного рилiзинг-фактора, який, у свою чергу, впливае на гiпофiз iз наступним видiленням адрено-кортикотропного гормону з подальшою складною саногенетичною реакцiею органiзму. Маючи в основi складнi патогенетичнi феномени нейрогуморально! регуляци, РТ впливае на ноцицептивнi та антиноци-цептивнi системи за рахунок опосередковано! секре-цп ошо!дних та неошо!дних пептидiв (вазопресину, окситоцину, нейротензину тощо) [28].
Отже, реакцiя оргашзму на стимуляцiю точок акупунктури вщбуваеться шляхом подразнення спе-цифiчних i неспецифiчних анатомiчних структур не тiльки винятково больових рецепторiв. Застосування рiзних шших способiв i засобiв впливу на точки акупунктури й рефлексогент зони дозволяе ще ширше активувати iншi рецептори (свiтловi, барометрич-нi, специфiчноí та складно! чутливосл), тим самим отримати вiд оргашзму яысш й кiлькiснi за сво!м ви-раженням саногенетичнi реакцп. Саме на рiвнi тала-муса вщбуваеться передача сигналу вiд специфiчних аференпв — зорових та слухових завдяки латераль-ним та медiальним колшчастим тiлам вiдповiдно. Вентральнi ядра завдяки !х зв'язкам беруть участь в передачi шформацп вiд мозочка до кори, вщ серед-нього мозку до лiмбiчноl системи, а також соматовю-церальнiй аферентацп, конвергенци ноцицептивних сигналiв, у модуляци збудливостi проекцшних мото-нейронiв кори, в штеграцп емоцшно-вюцерально! iнформацií лiмбiчноl системи та емоцшно-сенсорно! шформаци таламокортикально! системи, реалiзацií тригемшально! та вагусно! соматовюцерально! конвергенци.
Отже, адекватна соматична аференташя, що фор-муеться шляхом складання лiкувального рецепта (стимуляцп рiзними чинниками сукупност певних точок та зон в одному сеанш за вщповщними правилами), викликае у вщповщь складну соматовiсцеральну та вегетативну реакци з очiкуваною регуляцiею функцш [4-6, 24-30].
Теоретичнi уявлення, зароджеш в давньосхiднiй фшософп й медициш, якi послужили основою для
сучасно! рефлексотерапи, при детальному аналiзi узгоджуються iз сучасними положеннями, зокрема, з концепщею нейропластичностi, тобто сукупностю процеав, спрямованих на ремоделювання та присто-сування нервово! системи до фiзiологiчних i патоло-пчних змiн зовнiшнього та/або внутрiшнього середовища [31-33].
Останшм часом результати свггових дослiджень доводять наявнiсть так звано! первинно-судинно! системи (PVS), яка, на думку вчених, може бути ор-гашчним субстратом дп акупунктури. Дослщження довели, що PVS вiдрiзняеться вiд кровоносно! та лiм-фатично!; поширена по всьому тiлу — вщ поверхне-вого шару шшри до внутрiшнiх органiв. Складена з первинних вузлiв та судин, вона може претендувати на роль анатомiчного субстрату акупунктурних точок та мервддашв. Всерединi первинних судин циркулюе рщина, складовими компонентами яко! е попередни-ки стовбурових клiтин, гормонiв, амшокислот, лшь дiв, палуроново! кислоти [34, 35].
Як було зазначено, система РТ включае перелш методiв, як вiдрiзняються за фiзичними характеристиками, способами впливу i стимуляцiею рiзних ре-цепторiв. Поряд iз загальновщомою акупунктурою, яку повинен виконувати ттьки лiкар, iснують методи РТ, при застосуванш яких не передбачене порушення (проколювання) шкiрного покриву, — нетвазивш методи РТ (Н1РТ) [7, 36].
Нешвазивш методи РТ мають широке коло пере-ваг:
— ефектившсть у комплекснiй реабштацп, лшу-ваннi, профiлактицi при рiзних захворюваннях;
— можливiсть тривалого застосування при хрошч-них захворюваннях;
— нешкiдливiсть;
— можливють комплексного застосування з шшими методами, включаючи медикаментознi;
— можливють застосування людям рiзного вшу;
— диференцшована можливiсть застосування як медичними прашвниками, так i безпосередньо самими пашентами;
— висока економiчнiсть.
Отже, мiсцем рефлексотерапевтичного впливу, як зазначалось, е дшянки тша з пiдвищеною бюлопч-ною актившстю, зокрема точки акупунктури, а також велиы зони тiла — зони Захар'!на — Геда, паравер-тебральш, шийно-комiрцева дiлянка, стопи, кистi рук, вушш раковини тощо. Натомiсть, зони зi спещ-алiзованими рецепторами оргашв екстероцептивно! чутливостi (зоровий, слуховий, нюховий апарат), не-зважаючи на рефлекторний принцип вщповщ на спе-цифiчний подразник складною нейрорефлекторною реакцiею, як зони рефлексотерапевтичного впливу на практиш розглядаються дуже обмежено, хоча !х тех-нiчна та економiчна доступшсть разом з ефектившс-тю заслуговують на увагу i бiльш широке впроваджен-ня в медичну практику. Не секрет, що кольоровий та/або свгтловий подразник органа зору е стимулятором рефлекторно! вщповщ оргашзму. Пояснити
реально наявний факт певних кольорових уподобань, яы можуть змiнюватися залежно вщ психологiчного та фiзичного стану оргашзму, досить складно. Не-зважаючи на це, юнують навiть способи дiагностики за вибором кольорiв — тест Люшера, який вiрогiдно змiнюеться навпь залежно вiд стану кровозабезпе-чення головного мозку [37]. Велику увагу придшя-ли значенню кольорiв i у давньосхiднiй медицинi. Так, наприклад, стихiя «вогонь», до яко! належать органи-управителк серце, тонкий кишечник, перикард — три обiгрiвача, мае червоний колiр. Кожну з шших стихiй («земля», «метал», «вода», «дерево») так само пов'язують з рiзними кольорами. За концепщею п'яти першоелеменпв у-ст, яка е однiею з головних у схщнш медицинi, вс цi стихи, а вiдповiдно й орга-ни-управителi та кольори, знаходяться в певнш вза-емозалежностi, що береться до уваги при дiагностицi та розробщ лiкування.
А як впливае звук? Без сумшву, його влив на стан оргашзму людини беззаперечний. Стимулюючи слу-ховi рецептори, певш звуки можуть викликати реф-лексiю у виглядi емоцiй радосп, суму, тривоги, навiть агресi!. Недарма ще з давшх-давен рiзкi звуки бараба-нiв та сурм кликали бшщв до бою, пiдносячи бойовий дух, а шжш мелоди супроводжували кохання. Чому великий негатив у багатьох людей викликае шкря-бання пенопласту? 6 даш, що за спектральними характеристиками цей звук вщповщае звукам тривоги й небезпеки у примапв. А чого варт колисковi мелоди? М'якi, монотоннi, з повторенням звуки викликали у дитини заспокоення та сон. Вегетативш реакци з боку органiзму у виглядi слiз, серцебиття, сонливостi, змiн артерiального тиску тощо у вiдповiдь можуть викли-катися та/або регулюватися характером мелоди та/або iншого звучання. Навпъ у молочнш промисловостi в 1зраЫ використовуються благодiйнi звуковi компо-зици класично! музики — у корiв пiдвищуються надо! молока.
Що говорити про шший рiзновид екстероцептив-но! чутливостi — смак? Навiть потреба в ж з рiзним смаком, яку зазвичай людина не може рацюнально пояснити, вщображуе внутрiшнi метаболiчнi процеси, так само, як i вiдображення психiчно! енерги, — го-стру !жу переважно вживають люди iмпульсивнi, агре-сивнi, а солодку гостро потребують тривожш.. Згiдно з давньосхщними теорiями, смаковi вiдчугтя так само, як i вiдповiднiсть до звукiв, належать рiзним стихiям.
Стосовно запахiв: стимулюючи нюховi рецептори, рiзнi запахи можуть через аферентну систему нюхо-вого нерва стимулювати в головному мозку складш бiохiмiчнi процеси та формувати емоци тонiзацií, роз-слаблення, впливають на вегетативнi реакци зi змiною артерiального тиску, частоти дихання та серцевого ритму тощо. Неприемш запахи, навпаки, можуть викликати зворотш реакци, навпъ нудоту та блювання, а також втрату свщомосп або !! вщновлення. Недарма ароматичш трави, масла у виглядi ароматерапП не одне тисячолитя використовуються в рiзних кра!нах свпу, викликаючи складнi саногенетичнi рефлекторнi
Рисунок 1. Класиф1кац1я неНвазивних метод1в рефлексотерапп (за Коваленко O.G., 2016)
реакци з боку ЦНС [38, 39]. Так само, як i iншi ексте-роцептивш рефлекторш чинники, рiзнi запахи можна вiднести до категорш «iнь» або «ян».
Отже, шсля розгляду суттево бiльшого кола реф-лекторних методiв, нiж зазвичай прийнято вважати, гостро постае необхщшсть !х систематизацП [7, 40].
Класифiкацiя нешвазивних методiв РТ
Засоби неiнвазивного рефлекторного впливу досить рiзноманiтнi, можуть контактувати i не контак-тувати зi шкiрним покривом або мати обидва способи впливу, що нам дозволило класифшувати !х як контактш, безконтактт (дистантт) та змша-ного впливу (контактно-безконтактт). Крiм того, рефлексотерапевтичний вплив може забезпечувати-ся як за допомогою додаткових засобiв (мехашчних i апаратних), так i без них — безпосередньо рукою, ногою (пальцем, лк:тем, п'ятою тощо), тому слщ ви-дiляти механiчнi/фiзичнi (масажерами, аплiкаторами, моксами тощо) та апаратш (низькоiнтенсивним ла-зерним опромшенням, КХЧ-, електричним струмом
тощо) методи нешвазивно! РТ. Слiд звернути увагу на те, що коло апаратних методiв може розширятись за-лежно вiд технiчного прогресу суспшьства.
KpiM того, серед неiнвазивних методiв можна ви-дiлити i xiMi4m способи впливу, що першочергово ма-ють подразнюючу дiю (перцем, часником, прчицею тощо).
За способами i засобами впливу та техшкою вико-нання вш методи Н1РТ доцiльно розподтити на кон-тактнi i неконтактш (дистантнi), а також безпосередньо видтити стимуляцiйнi чинники (рис. 1).
Зрозумшо, що окрiм чинника впливу на активш зони та точки людського тiла провiдне мiсце займае локатзащя впливу. Формування необхiдних стимулiв значною мiрою також залежить i вщ експозицй' впливу. Саме дотримуючись цих умов, можна значною мiрою управляти функщями органiзму, викликаючи в орга-нiзмi людини (та й тварини!) необвдш щодо кожного конкретного випадку саногенетичнi реакцй'. Велике по-ширення, до речi, в усьому свт набувае застосування РТ у ветеринарй', для чого на наукових форумах орга-нiзатори видiляють окремi робочi секцй' та запрошують кращих фахiвцiв.
Кожен iз способiв i методiв Н1РТ мае сво! осо-бливост та прiоритети щодо використання в кожному конкретному випадку, при рiзнiй патологи. Натомють, надзвичайно важливим е суттева техшч-на доступшсть бiльшостi методiв Н1РТ як за техш-кою виконання, зокрема, самими хворими, так i за складнiстю та вартiстю засобiв, що дозволяе ширше використовувати !х як у неврологiчнiй, так i в за-гальноклiнiчнiй практицi.
Кожен метод Н1РТ потребуе особливо! розповщ, чому ми маемо придiлити увагу в наступних публша-цiях.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв та власно! фiнансово!' защкав-леностi при шдготовщ дано! статтi.
Список лператури
1. Коваленко O.G., Семенова О.В, Бабич G.X, Гарник Т.П., Ляпко М.Г, Абраменко В.В., Арябинська В.М, Набыьська В.А. Рефлексотератя в Украгт: фундатор та по^довники. До 90^ччя вiд дня народження професора Мачерет бвгени Леот-дiвни. Мiжнародний неврологiчний журнал. 2019. № 4(106).
2. Коваленко O.G., МатюхаЛ.Ф. Реабштацыхворихяк один з найактуальнших напрямтв на первиннш та вториннш ланках медичног допомоги. Чим можуть збагатити сучасну реабшта-щю рефлексотерапевтичт тдходи? Збiрка робт учаснитв нау-ково-практичногконференщ з мiжнародною участю «Актуальт питання медичног реабштаци та рефлексотерапй' у взаемоди лiкарiв первинног та вторинног ланок медичног допомоги». Кшв. 29-30 вересня 2016 р. С. 2-6.
3. Коваленко O.G., Матюха Л.Ф., Дупляк Л.М. Досвiд тд-готовки амейних лiкарiв та реабштаци хворих в умовах не-врологiчного стацюнару i3 застосуванням нешвазивних методiв рефлексотерапй. Матерiали науково-практичног конференщ з мiжнародною участю «Методи рефлексотерапй' в медичнш
реабштаци дорослих та дтей». Кшв. 15—16 жовтня 2015р. С. 54-55.
4. Мачерет Е.Л., Коркушко А.О. Основы традиционной китайской медицины в рефлексотерапии. Киев: Действие. 2005. 400 с.
5. Табеева Д.М. Практическое руководство по игло-рефлексотерапии: учебн. пособие. Москва: МЕДпресс, 2001. 456 с.
6. Коваленко O.G. Фыософсьт та нейрофiзiологiчнi основи рефлексотерапй та феномен нейропластичностi. Здоров'я Украгни. 2012. № 1(20). С. 40-41.
7. Коvalenko O. The experience of introduction of non-invasive methods of Oriental medicine in prevention and medical rehabilitation for patients with various diseases. 18th Annual Inernational Conference on Acupuncture and Traditional Chinese Medicine. Toronto. Canada 24-27sept 2015.
8. Коваленко O.G., Мачерет G.Л. Вакуум-тератя в комплексному лжувант вертебро-базилярних порушень при шийному ос-теoхoндрoзi. Зб. наук. праць ствробшнитв КМАПО. Кигв. 2001. Вип. 10. Кн. 3. С. 89-94.
9. Народна i нетрадицшна медицина. Навчально-методичний поабник. Львiв, 2015. 483 с.
10. Ляпко М.Г. Пристрог аплжацтт Ляпка. Методичт ре-комендацИ. 2001. 80 с.
11. Бoльoвi м'язово-скелетт синдроми у людей старших вжо-вих груп: патогенез, клШка, терапевтичт засоби: мoнoграфiя/ Джужа Т.В, Федоров С.М, Губенко В.П., Стаднюк Л.А, Tкалi-на А.В., Коваленко O.G., Матюха Л.Ф. / За ред. Л.А.Стаднюка, С.М. Федорова, В.П. Губенка. Тернопыь: Шдручники i поабники, 2017. 256с.: ы.
12. Abelle Vinel, Jacques Pialoux. Ancient Egyptian Medicine and Traditional Chinese Medicine. Congress Thesis. 2005. Provence. France. P. 5.
13. Dorfer L, Moser M, Bahr F. [and others]. A medical report from the stone age? The Lancet. 1999. 354. P. 1023-1025.
14. Метка Л. Глинят вироби в народтй медицит: лжування «соняшнищ». Нарoдoзнавчi зошити. 2012. № 3(105).
15. Пошивайло О.М. Етнoграфiя украгнського гончарства: Лiвoбережна Украгна. Кигв: Молодь, 1993. 408с.: ы.
16. Рейдерман М.1. Традищйна i нетрадицйна медицина. Кигв: Знання, 1991. 32 с.
18. Шкарбан А. Народна медицина Кигвського Полкся. Полкся Украгни: матерiали iстoрикo-етнoграфiчнoгo дош-дження. Львiв: 1нститут народознавства НАЛ Украгни. 1997. Вип. 1. 358 с.
19. Русский народный лечебник: Из сокровищницы русских и зарубежных знахарей, травников, лекарей (рецепты, советы и рекомендации. Доступные для изготовления и применения, собранные доктором Павлом Матвеевичем Куренновым). Киев: Знание, 1992. 207 с.
20. Нечерда О. Езотеричний свт характерництва. Науко-вий свт. 2001. № 6.
21. Nogier P. Treatise of auriculotherapy: Maisonneuve Moulins des Metz. 1972. 321p.
22. Коваленко O.G., Семенова О.В. Рефлексотератя в Укра-rni: 40 ротв пройденого шляху. Мiжнарoдний неврoлoгiчний журнал. 2017. № 5(91). С. 122-128.
23. Мачерет G.Л., Коваленко O.G., Чуприна Г.М. Актуальт питання показань та протипоказань щодо застосування реф-
лексотерапи в клтчнш практищ. Мiжнародний неврологiчний журнал. 2009. № 8(30).
24. Cheng K.J. Neurobiological mechanisms of acupuncture for some common illnesses: a clinical prospective. Journal of acupuncture and meridian studies. 2014. № 7(3). P. 105-114. DOI: 10.1016/j.jams.2013.07.008
25. Bossy Y. Bases neurobiologiques des reflexotherapies. Paris: Masson, 1983. 110p.
26. MacPherson Н. Unanticipated insights into biomedicine from the study of acupuncture. The Journal of Alternative and Complementary Medicine. 2016. Vol. 22(2). P. 101-107.
27. Parkert M. The theoretical foundations of Chines medicine. Cambridge. Massachusetts: M.I.T. Press, 1974. 305p.
28. Pomeranz B. Brain opiates work in acupuncture. New Scientist. 1997. Vol. 73. № 1033. P. 12-13.
29. Zang W. Akupunctur und Nervensystem. Heidelberg: Haag, 1976. 120s.
30. Zhao Jianguo, Zhang Linying. Review of the Current Status of Acupuncture and Moxibustion Theory. Amer. J. Acupuncture. 1998. № 14(2). P. 105-109.
31. Nudo R.J. Plasticity. NeuroRx. 2006. № 3(4). P. 420-427.
32. Kovalenko O., Chizhikova M, Kovalenko A. The Phenomenon of Neuroplasticity and Neurophysiological Aspects of Acupuncture in Clinical Practice. Journal of Acupuncture and Medical Studies (JAMS). 2018. Vol. 11. № 4. P. 235.
33. Коваленко О. Нейропластичность как базис саногенеза в рефлексотерапии. Основные направления фармакотерапии в неврологии: материалы XV Международной конференции. Судак. 24-26 апреля 2013 г. 2013. С. 165-170.
34. Kwang-Sup Soh. Bonghan Circulatory System as an Extension of Acupuncture Meridians. Journal of Acupuncture and Meridian Studies. 2009. № 2(2). P. 93-106.
35. Stefanov M, Potroz M, Kim J. [and others]. The Primo Vascular system as a New Anatomic System. Journal of Acupuncture and Meridian Studies. 2013. № 6(6). P. 331-338.
36. Kovalenko О., Yurik О, Rubanista M, Hubenko V., Abra-menko V. Capabilities of non-drug methods in the treatment of patients with demyelinating diseases of the nervous system. XVIII Congress ICMART. 2016. Sofia. Bulgaria.
37. Коваленко O.G. Проективний nсиходiагностичний тест Люшера в дiагностицi вертебро-базилярних розладiв. Зб. наук. праць ствробтнитв КМАПО тет П.Л. Шупика. Ки1в. 2004. Вт. 13. Кн. 2. С. 315-319.
38. Мацко Н.В. Лжувальна din ароматiв. Науково-прак-тична конференщя «Застосування немедикаментозних методiв в санаторно-курортних умовах». Тернотль. 24 травня, 2013. С. 10-12.
39. Браун Д.В. Ароматерапия. Москва, 2003. 272 с.
40. Коваленко O.G. Нешвазивт методи рефлексотерапи в Ымейнш медицит. Науковий симnозiум з мiжнароною участю «Актуальт питання в народнш медицит. Здоров'я та довголт-тя: фундаментальт дослiдження, впровадження». 8—9 квтня 2016 р. Ки1в.
Отримано/Received 27.05.2019 Рецензовано/Revised 12.06.2019 Прийнято до друку/Accepted 30.06.2019 ■
Коваленко А.Е., РубанистаМ.Е.
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Неинвазивные методы рефлексотерапии: обоснование и целесообразность
в клинической практике
Резюме. Статья продолжает цикл публикаций, посвященных памяти основателя рефлексотерапии (РТ) в Украине — профессора Мачерет Евгении Леонидовны по случаю ее 90-летия. В статье рассматриваются актуальные вопросы медицинской реабилитации больных в клинической практике, где основное внимание уделяется методам РТ, само название которых имеет происхождение от слова «рефлекс». Констатируется общепризнанная приоритетность древневосточной медицины как основы РТ, при которой классическими методами являются акупунктура и прижигание. Вместе с тем сделан обзор исторических фактов относительно использования рефлекторных методов в широком смысле этого понятия на территории Украины и в обиходе славянских народов. На основе проведенного обзора отечественной и зарубежной литературы, а также личного опыта представлено научное обоснование действия методов РТ. Нейрофизиологические аспекты заключаются в трехуровневом воздействии на спинальном, стволовом, тала-мокортикальном уровнях центральной нервной системы. Са-ногенетические аспекты РТ в значительной мере объясняются феноменом нейропластичности. В то же время упоминаются новейшие данные по обнаруженной анатомической структуре — первично-васкулярной системе, которая объясняет наличие энергетических каналов и их связей (Stefanov М.,
Potroz M., Kim J.). Главный акцент в статье делается на неин-вазивных методах РТ, то есть способах воздействия на точки и рефлексогенные зоны, которые не нарушают кожный покров, среди которых точечный и вакуумный массаж, вакуумпункту-ра, нажатие на точки (шиатсу), прогревание моксами (цзю-терапия), поверхностная иглоаппликация многоигольчатыми разнометаллическими и полимерными аппликаторами, мэй-хуа-чжень и тому подобное. Представлена информация о менее известных в качестве неинвазивной РТ методах, при которых рефлекторный ответ организма обеспечивается путем стимуляции рецепторов органов чувств (арома-, свето-, вкусо-, звукотерапия). Предлагается авторская классификация неинвазивных методов РТ. Акцентируется внимание на перспективах дальнейшего внедрения методов неинвазивной РТ в общеклиническую и неврологическую практику, основанного на ее преимуществах (эффективность, техническая и материальная доступность, почти полное отсутствие противопоказаний, возможность широкого выбора одного из методов, а также выполнение как врачом, медицинским работником среднего звена, так и непосредственно самими больными).
Ключевые слова: рефлексотерапия; неинвазивные методы; реабилитация
O.Ye. Kovalenko, M.Ye. Rubanista
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine
State Scientific Institution "Scientific and Practical Center for Preventive and Clinical Medicine" of the State Affairs Department, Kyiv, Ukraine
Non-invasive methods of reflexotherapy:
Abstract. The article continues a series of publications dedicated to the memory of the founder of reflexotherapy (RT) in Ukraine — professor Yevheniia Leonidivna Macheret on the occasion of 90th anniversary of her birth. The article deals with topical issues of medical rehabilitation of patients in clinical practice, where the main attention is paid to the methods of RT, the very name of which originates from the word "reflex". The universally recognized priority of ancient oriental medicine as the basis of RT, where the classical methods are acupuncture and moxibustion, is established. At the same time, an overview was made of the historical facts about the use of reflex methods in the broad sense of the term in the territory of Ukraine and in the Slavic peoples. Based on the review of domestic and foreign literature and personal experience, the scientific substantiation of the RT methods is presented. Neurophysiological aspects are three-level effects on the spinal, trunk, thalamocorti-cal levels of the central nervous system. The sanogenetic aspects of RT are largely explained by the phenomenon of neuroplasticity. At the same time, it mentions the latest data on the detected anatomical structure — the primary vascular system, which explains
rationale and feasibility in clinical practice
the presence of energy channels and their connections (M. Ste-fanov, M. Potroz, J. Kim). The main focus of the article is made on non-invasive RT methods, i.e., methods of influencing points and reflexogenic areas that do not intersect the skin, including acupressure and vacuum massage, vacuum puncture, shiatsu, moxibustion, superficial acupuncture with multi-needle multi-metal and polymer applicators, mei-hua-zhen and the like. Information is presented regarding less known methods such as non-invasive RT, where the reflex response of the organism is provided by stimulation of the sensory organ receptors (aroma, light, taste, sound therapy). The author's classification of non-invasive RT methods is proposed. Attention is drawn to the prospects of further implementation of non-invasive RT methods in general clinical and neurological practice, based on its advantages — efficiency, technical and material availability, almost no contraindications, the possibility of a wide choice of one of the methods, as well as the fact that it can be performed both by a doctor, a healthcare professional and directly by the patients themselves.
Keywords: reflexotherapy; non-invasive methods; rehabilitation
