CC BY
37
УДК 616-009.81-085:615.814.1(477)(09) DOI: 10.22141/2224-0713.5.91.2017.111183
Коваленко O.G.1-3, Семенова О.В.2
1Нащональна медична академ'я пiслядипломно¡' освти iMeHi П.Л. Шупка, м. Кив, Укра'на 2НАМН Укра'ни, м. Ки!в, Укра'на
3Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактично¡' та l<лiнiчнo¡' медицини» Державного управлiння справами, м. Ки!в, Укра'на
Рефлексотератя в УкраТнк 40 poKiB пройденого шляху
Резюме. Стаття присвячена огляду iсторичних та сучасних даних щодо становления рефлексотерапи, яка веде свое походження eid традищйног схiдноiмедицини i 40ротв тому була впроваджена в УкраМ. Ключовi слова: рефлексотератя; точки акупунктури; традищйна схiдна медицина
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ СТОРШКИ 1СТОРП /CHAPTERS OF HISTORY/
Рефлексотератя — це лтувально-профшактична система, що базуеться на оцтт параметрiв перифе-ричних рефлексогенних зон (точок акупунктури — ТА) й впливу на них з метою регуляцп функцюнальних систем. Рефлексотератя та И методи, що включають рiзнi види впливу, у тому чи^ й фармаколопчт, на певт дтянки тiла людини з вщмтними фiзичними та бiохiмiчними характеристиками (точки акупунктури), базуеться на основних засадах традицтно! схщно! медицини (ТСМ), сповщуе холiстичний принцип, адже саме людина в цiлiсному психофiзичному аспектi, а не окрема хвороба перебувае в полi зору лшаря-рефлек-сотерапевта [1—4, 7—9 та ш.].
Слiд зазначити, що методи рефлексотерапи мають значне поширення в усьому свт, акупунктура (АП) е одтею з унiверситетських дисциплiн i впроваджена в страхову медицину в рядi кра!н, розробленi стандарти лiкування, проводяться дослщження щодо вивчення ефективностi методiв РТ при рiзних захворюваннях.
Незважаючи на схiдне корiння, РТ вже 40 роив за-стосовуеться в Укршш й пережила рiзнi часи — трiумфу й перебування в rim, активного розвитку та стагнаци.
Найбiльш вiдомим i поширеним у складi ТСМ вважаеться лiкувальний метод, що включае вплив голкою та про^ванням (припалюванням) на точки акупунктури, або чжень-цзю — акупунктура та припалювання. Термт «акупунктура» походить вщ латинського punctual — «точковий», перший корiнь
аси--вщ слова «голка». Друга частина термту вка-
зуе на принципову вщмттсть методу: локальнiсть, точнiсть впливу, ця обставина сприяла поширенню iнтернацiонального термту «акупунктура», який ви-користовуеться на позначення рiзних характерних точкових лтувальних впливiв. 1снують ще термiни «пунктурна рефлексотератя», «точкова терашя».
Як вщомо, у рефлексотерапи застосовуеться син-дромальний пiдхiд у дiагностицi патологи. На перший погляд вт здаеться незручним, не досить науковим. Але при детальному аналiзi з'ясовуеться, що вт як-найглибше характеризуе iндивiдуальнi прояви патологи й висвiтлюе приховат причинно-наслiдковi зв'язки И появи або поглиблення. Для лiкарiв iнших спетальностей може здаватися незвичною, ненауко-вою специфiчна термiнологiя РТ, у якт вiдображенi iсторичнi аспекти становлення РТ, що базуеться на фшософських засадах традицтно! китайсько! медицини (ТКМ). Однак неважко знайти аналоги в ака-демiчнiй медицинi: «ть-ян» — гомеостаз; «синдром надлишку» — гшерфунктя, синдром подразнення; «синдром недостатностi» — гшофунктя, синдром випадiння тощо. Задача лтаря-рефлексотерапев-та — вiдновити порушений баланс «iнь-ян», тобто вiдновити порушений гомеостаз, фiзiологiчну норму конкретного патента.
Щоб оцiнити масштабнiсть становлення та дове-дення дiевостi методiв РТ у нашт кра'1т, слiд зробити
© «Мiжнародний неврологiчний журнал», 2017 © «International Neurological Journal», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Коваленко Ольга £вгеывна, доктор медичних наук, професор кафедри амейноТ медицини та амбулаторно-пол^л^чноТ допомоги, Нацiональна медична академiя пклядипломноТ освiти iменi П.Л. Шупiка, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, Укра'Тна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Olga Kovalenko, MD, PhD, Professor at the Department of family medicine and outpatient care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]
CTopiHKii icTopii /Chapters of History/
принаймш короткий екскурс в iсторiю ii розвитку у
CBiTi.
Отже, основи РТ — акупунктури закладенi понад 3000 роив до нашо! ери. Найбтьш повне уявлення про давньосхщну систему медичних знань наука отримала з китайських джерел (VIII—III ст. до н.е.). Щкаво, що АП становила важливий компонент цшсно! системи лiкування. Давнiй трактат «Хуавдд ней цзин» е одним i3 фрагментiв культурно-iсторичного спадку вше! ки-тайсько! цивiлiзацii'. Вiн е плодом пращ багатьох по-колшь фiлософiв i лiкарiв, якi жили в часи «Весни та осеш» (770—476 рр. до н.е.) до правлшня династй' перiоду Ворогуючих iмперiй (475—221 рр. до н.е.). Узагальнена система фiлософських i медичних погля-дiв того часу практично не зазнала змш i е основою сучасно! ТКМ.
Перша в бврош книга з голковколювання та при-палювання була опублiкована в 1671 рощ мююнером P. Harvieu. Вiрогiднi iсторичнi свiдчення застосуван-ня АП в Англп, Францп, Нiмеччинi та 1талп належать лише до середини XVIII ст. Наприклад, у Францй' до того часу було опублшовано бшьше нiж 20 книг.
У XVI ст. L. Berlios опублшував узагальнюючу роботу про успiхи практичного застосування чжень-цзю. У середиш сторiччя А. Trouseau присвятив цьому методу щлий роздiл у своему керiвництвi з внутрш-нiх хвороб. Ця книга викликала в багатьох лiкарiв зацiкавленiсть давнiм методом. Однак вщсутшсть науково!' трактовки й низький рiвень популяризацп практики чжен-цзю призвели до втрати вщпрацьо-ваних сторiччями тонкощiв методу i, вiдповiдно, до зниження ефективность
Новий пiдйом защкавленосп медициною Сходу в бврош окреслився наприкшщ XIX ст., вiн зб^ся з бурхливим розвитком природознавства й вивчення нервово!' системи. 1де!' детермшзму й рефлекторно!' теорп в душ Р. Декарта були головними опорами на-уково! щеологл того юторичного перiоду. У 1899 роцi В. Вштернщ уперше пояснив на основi цих поглядiв механiзми лiкувальних ефекпв, викликанi нехiмiч-ним чинниками.
З того моменту й почалась iсторiя нового напрямку в европейськш медицинi, що отримав назву «рефлексо-терапiя». Однак юторш самого термiну прийнято пов'язувати з iменем Iavorski, який уперше застосував його в 1912 рощ. Термш став використовуватися для позначення слабких лшувальних впливiв, що викли-кають включення нервових рефлекторних механiзмiв незалежно вiд природи впливу й мюця його прикла-дення. Проте й до цього часу РТ частше за все асощ-юють з методами голковколювання та припалювання.
Серед найбшьш видатних дослiдникiв ТКМ XX ст. у бврош слщ згадати R. Fuye, I. Bahmann, F. Mann, I. Bisschko, H. Kaller, C. Schnorranberger, I. Bossy.
На початку XIX ст. у Росп защкавлешсть акупунктурою виявили П.А. Коршевський i П.Я. Плесецький. Протягом XX ст. — А.Я. Вюлш, А.А. Татаринов. Пер-шi фундаментальнi монографп з акупунктури належать А.Я. Вюлшу, В.В. Корсакову, В.С. В'яземському.
_INJ]
У пiслявоеннi роки штерес до АП проявляли пе-реважно в бврош. Однак у 1972 рощ тсля вiзиту президента США Р. Шксона в Китай виникла серйозна зацiкавленiсть методами ТКМ у США, де застосування акупунктури було взяте шд державний контроль.
У СРСР систематичне вивчення й кшшчне застосування АП почалося тшьки з 1956 року, шсля вщвщування Китаю групою лiкарiв (А.М. Алексе-енко, Н.М. Балабан, I.T. Кочергiн, В.Г. Вогралiк, I.I. Русецкий, Н.Н. Осипова, М.К. Усова, Е.Д. Ти-кочинська). Багатьма з них незабаром були видаш книги з описом чжен-цзю, яы стали на довп роки керiвництвом з РТ для декiлькох поколшь лiкарiв. У подальшому вони стали засновниками перших на-укових шкiл РТ у рiзних мiстах краши. Найбiльш на-уково обГрунтований пiдхiд до вивчення механiзмiв РТ розвивав у той перюд кшвський вчений Н.М. Балабан. Вш випередив у чаш вшх вiтчизняних вчених у галузi дослiджень механiзмiв дп корпорально! РТ. Йому ж належить у СРСР прюритет у дослщженнях мшроакупунктурно! системи вуха, яы вiн проводив практично одночасно з провщними зарубiжними вченими. Широка популяризащя РТ почалась з ви-данням росiйською мовою пошбника з чжен-цзю те-рапп Чжу Лянь.
У 1959 рощ була затверджена МОЗ СРСР перша шструкщя, що регламентувала застосування голковколювання й припалювання в медичшй практи-щ. У Мос^ з 1960 року почалась подготовка лiкарiв з голкотерапп в Центральному iнститутi удоскона-лення лiкарiв.
У 1976 рощ у Мос^ було створено центральний НДI рефлексотерапп. Його засновником i першим директором був професор Р.А. Дуринян. Вш першим почав у кра1ш глибокi науковi дослiдження нейро-фiзiологiчних механiзмiв акупунктури. Пiдготовка й удосконалення спещалюпв становили одну з акту-альних проблем практично! ланки охорони здоров'я. У И виршенш провщна роль у СРСР выводиться державним iнститутам удосконалення лiкарiв. Ве-лике значення для розвитку РТ мала ушфшащя на-вчальних програм. Перша така програма була створена групою експерпв пiд керiвництвом Центрального шституту удосконалення лiкарiв (Москва) у 1978 р., вона була переглянута й доповнена в 1985 р.
Розвиток РТ в УкраШ формально почався з Наказу Мшютерства охорони здоров'я СРСР № 266 вщ 17 березня 1976 р. про вщкриття курсу РТ при ка-федрi неврологп № 1 Кшвського iнституту удосконалення лiкарiв, де завiдувачем кафедри був професор ДЛ. Панченко, а завщуючою курсом рефлексотерапп — професор б.Л. Мачерет.
Пiд керiвництвом професора б.Л. Мачерет у 1977 рощ розпочалися курси з навчання лiкарiв з РТ, завдяки чому було подготовлено понад 27 тис. спещалюпв, у тому чи^ шоземних лiкарiв, i не тiльки з европейських краш, а й iз краш Сходу (Китаю, В'етнаму, Сирп, Ыдп та iн.). Разом з колекти-вом однодумцiв, яы в тi нелегкi для нового напрямку
вш
Сторшкм ¡сторн /Chapters of History/
часи з ентузiазмом долучилися до справи розвитку РТ в Укра!ш, було досягнуто багато. На кафедрi неврологи тодiшнього К1УВ великий внесок у розви-ток РТ в Укра!ш зробили д.м.н., професор 1.З. Са-мосюк, який у подальшому розробив низку апаратiв лазеро-, магнiтопунктури, написав багато наукових та навчально-методичних праць, що продовжив на очолюванш ним кафедрi медично! реабштацн, фь зютерапн та спортивно! медицини НМАПО iменi П.Л. Шупика (послщовники — проф. О.К. Владимиров та проф. В.П. Губенко), а також д.м.н., професор В.П. Лисенюк, який продовжив вивчення та застосування РТ у межах НМУ iменi О.О. Богомольця (у той час вони ще були асистентами та доцентами), дещо шзшше долучилися к.м.н., доценти Л.Ю. Моь сеенко — чудовий педагог та практик РТ, яка ставила на ноги складних пащенпв, О.В. Семенова, яка одна з перших в Укра!ш вивчала вегетативну нервову систему та обГрунтування рефлексотерапевтичних ефекпв, б.Х. Бабич, яка проводила дослщження з лiкування енурезу, О.В. Корчемний, Л.П. Дригант та ш. На еташ незалежностi Укра!ни пiсля 1991 року в ряди викладачiв кафедри увшшли О.б. Коваленко, Г.М. Чуприна, Т.П. Паршкоза, Н.В. Ханенко, Ю.В. Пономаренко, Р.В. Сулiк та шшь
У 1980 роцi була створена служба РТ, вщкрито мережу кабшепв РТ, розроблено велику кшьшсть методик лiкування та дiагностики рiзних захворювань методами РТ. Для шдтримки роботи на мюцях у кож-нiй областi та АР Крим, мютах Киевi та Севастополi були призначенi головнi спещалюти з РТ, роботу яких координувала головний спецiалiст МОЗ Укра!ни з РТ, член-кор. АМН Укра!ни, професор б.Л. Мачерет.
З огляду на величезну, провщну роль у становленш РТ в Укра!ш професора бвгени Леонiдiвни Мачерет не можна не згадати професшний шлях ще! неординарно! людини. Свiй трудовий шлях б.Л. Мачерет розпочала лiкарем-неврологом. Одразу шсля закiнчення Ки!в-ського медичного шституту в 1955 р. працювала голо-вним лiкарем у Вишевичевськiй дшьничнш лiкарнi Житомирсько! областi. З 1958 року — кшшчний ординатор на базi кафедри неврологи Ки!вського iнституту удосконалення лiкарiв (нинi Ки!вська медична акаде-мiя пiслядипломно! освгги). У 1964 роцi бвгешя Ле-онiдiвна успiшно захистила кандидатську дисертацш на тему «Сочетанное поражение сосудов головного мозга, сердца и нижних конечностей» i почала працю-вати асистентом кафедри. На цьому науковий пошук бвгени Леонщвни не закшчився, i в 1971 роцi вона захистила докторську дисертацш «Эхоэнцефалография в клинической практике». З 1976 року стае профе-сором кафедри, а з 1978 року i до 2010 року бвгешя Леонщвна очолювала кафедру неврологи з курсом рефлексотерапи (нинi кафедра неврологГ! й рефлексотерапи НМАПО iменi П.Л. Шупика). Очолювана про-фесором б.Л. Мачерет кафедра неврологГ! й рефлексотерапи Кшвсько! медично! академ!! шслядипломно! освiти поряд з пiдготовкою фахiвцiв з невролог!! го-тувала спещалюпв з рефлексотерапи вже з 1978 року.
Основш напрямки наукових дослщжень кафедри — новi пiдходи до дiагностики, лiкування та реабштацн судинних i запальних захворювань центрально! й периферично! нервово! системи, наслщки перене-сених черепно-мозкових травм, больових синдромiв, вивчення механiзмiв розвитку церебральних i перифе-ричних розладiв в ошб, якi постраждали пiд час аварн на ЧАЕС, розробка способiв лiкування традицiйними методами схiдно!' медицини, а також за допомогою лазеропунктури й електропунктури, КВЧ-пунктури та ш, терашя судинних захворювань в умовах штучного мшрокшмату «Бютрон». Великий цикл робп" присвячено розробцi лазерних апарапв, електрости-муляторiв i апарапв акупунктурно! дiагностики та ль кування. Шд !! керiвництвом разом з О.О. Коркушко було розроблено низку апарапв з акупунктурно! дiа-гностики й лшування, полiсегментарно!' електропунктури, низькоштенсивш лазернi апарати шфрачервоно-го дiапазону («Бюмед-001» та iн.). Щ апарати з успiхом застосовувались в практичнш медицинi. Окремо слiд вщзначити !х успiшне застосування в 1990-х роках у закладах охорони здоров'я в районах, постраждалих в!д авар!! на ЧАЕС [15—17].
Науково-експериментальш та клшчш дослщжен-ня механiзмiв ди голко- та лазерорефлексотерапi!' розпочато з 1979 року, вони знайшли вщображення бiльше нiж у 1700 наукових роботах, надрукованих як у провщних журналах нашо! кра!ни, так i за кордоном (у кра!нах бвропи, США та в Кита!), опублшовано 19 монографiй (2 з них за кордоном), 15 навчальних пошбниыв, понад 60 методичних рекомендацш, ав-торських посвiдчень i патентiв — 31.
Основш монографи та пошбники: «Руководство по рефлексотерапии» (1982, 1989), «Атлас аку-пунктурних зон» (1986), «ККшшко-фармакотерашя неврологiчних i нейрохiрургiчних захворювань» (1993), «Основы электро- и акупунктуры» (1993), «Справочник врача-невропатолога поликлиники» (1995), «Практична невролопя» (1997), «Радiацiйна енцефалопатiя i нетрадицшш методи !! лiкування» (2000), «Електропунктурна дiагностика та лiкування в рефлексотерапи» (2001), «Нервовi хвороби» (2002), «Основы традиционной китайской медицины в рефлексотерапии» (2004) тощо.
Багато сил бвгешя Леонщвна Мачерет вщдала шдготовш наукових, педагогiчних та лшарських ка-дрiв. Пiд !! керiвництвом пiдготовлено та захищено 12 докторських та 50 кандидатських дисертацш; пройшли навчання 43 асшранти та 62 кшшчш орди-натори з Укра!ни, СНГ i кра!н Сходу та Заходу.
Щкава сторiнка дiяльностi ше! мудро! людини — участь у громадськш роботi, яку б.Л. Мачерет поеднувала з науково-педагопчною. Вона була членом редколегш багатьох медичних журналiв. Заслуги бвгени Леонщвни отримали широке мiжнародне визнання. Вона користувалася авторитетом серед зарубiжних науковщв, отримала диплом професора Таньзцинського коледжу традицшно! китайсько! медицини з правом викладання на Сходь
CTopÏHKM icTopiï /Chapters of History/
6.Л. Мачерет ще на початку 90-х рошв разом з В.В. Поканевичем, Ю.В. Спiженком брала активну участь у створенш Медичного iнституту при Укра!н-ськiй асощаци народно! медицини.
У 1992 рощ за шщативи та шд керiвництвом про-фесора б.Л. Мачерет було створено Укра!нську асощ-ацiю акупунктури й лазеротерапп (нинi — Укра!нська асоцiацiя рефлексотерапГ! та медично! акупунктури), президентом яко! вона була. У теперiшнiй час асо-цiацiю очолюе учениця й послГдовниця професора б.Л. Мачерет — д.м.н., професор О.б. Коваленко, яка продовжуе дослГджувати та використовувати РТ, представляла укра!нську рефлексотерапiю з доповГд-ями на свiтових науково-практичних форумах у Кита!, Австралп, США, Канад^ ЯпонГ!, БолгарГ!. Робота Вчителя, б.Л. Мачерет, тривае, силами члешв асоща-цГ! проводяться науковi дослГдження у сферi РТ, готу-еться наукова та освГгая лiтература тощо.
б.Л. Мачерет — видатний вчений-невролог, вона збагатила державну медицину та охорону здоров'я працями першорозрядного значення й шдготувала велику плеяду висококвалiфiкованих фахiвцiв, !й присвоено звання винахГдника СРСР, вона е лауреатом республшансько! премГ! iм. В.К. Семшського, за плiдну та багаторiчну працю вiдзначена орденом кня-гинi Ольги III ступеня. У 1989 рощ проф. б.Л. Мачерет було присвоено почесне звання заслуженого дiяча науки i технiки УРСР, у 1993 р. вона стала лауреатом Державно! премГ! Укра!ни. У 1996 р. проф. б.Л. Мачерет було обрано академшом АкадемГ! наук вищо! школи, а з 1997 р. вона член-кор. АкадемГ! медичних наук Укра!ни. З 1984 р. вона президент бвропейсько! асощацГ! з лазеротерапп, вще-президент Всесвiтньо!' асоцiацi!' з акупунктури.
Увесь життевий шлях б.Л. Мачерет була прикладом самовГдданого служшня науцi, якiй вона присвя-тила майже 60 рокiв свого яскравого життя.
Звюно, без мщно! пiдтримки з боку однодум-щв та колег становлення РТ в кра'!ш не досягло б пдного рiвня, тому слiд звернути увагу на потужш осередки подвижникiв, як розвивали РТ у рiзних областях Укра!ни. Так, особливо необхiдно вГдзна-чити Донецьке товариство рефлексотерапевтiв, пер-шопрохiдцями в цiй галузi на Донеччиш були лiкарi Е.б. Гуревич та Я.С. Пешков. Але вищий рiвень роз-витку РТ було досягнуто тод^ коли в Донецькому державному медичному шституп вперше в СРСР було засновано кафедру дитячо! неврологи й педiа-трично! рефлексотерапп факультету шслядипломно! освiти, яку очолив доктор медичних наук, професор С.К. бвтушенко. Завдяки зусиллям професора було впроваджено викладання РТ: поряд iз класичною не-врологiею, рефлексотерапiею для дорослих хворих розвивався та впроваджувався на той час особливо складний як з етично!, так i з практично! точки зору напрямок — рефлексотерашя в дитячш неврологи. Шд керiвництвом проф. С.К. бвтушенка i нинi проводиться велика наукова робота, виконаш й усшшно захищенi кандидатськi дисертацГ! на стику дитячо!
_1Ш
неврологiï та рефлексотерапп' в дитячш практицГ Професор С.К. бвтушенко з 1999 по 2007 р. був без-змшним головою обласного товариства рефлексотерапевт. Поряд i3 завiдувачем кафедри дитячо! неврологи' проф. С.К. бвтушенком до розвитку РТ до-лучились доцент В.А. Симонян, який попм очолював обласне товариство РТ, доцент 1.С. Луцький. Цiкаво, що ще в 1983 рощ у Донецьку на базi Обласно! центрально! клшГчно! лiкарнi за пiдтримки головного лшаря В.Д. Байди був створений й плГдно працював центр РТ — едине на той час не тшьки в Украïнi, але й в усьому СРСР вГддшення рефлексотерапп' пiд ке-рiвництвом Е.б. Гуревича. Про рiвень майстерностi спещалюпв центру говорить i те, що один iз провГд-них спещалюпв вГддшення, С.В. Аснес, у 1987 р. був командирований до зони аварГ! на ЧАЕС, де надавав рефлексотерапевтичну допомогу сшвробиникам станцп'. У подальшому за запрошенням вiн пройшов навчання в АвстрГ!, КНР, ФРН, США. Незважаючи на успiшну практику в США, ниш вш повернувся до рГдно! кра!ни допомагати хворим. Крiм того, активну дiяльнiсть розгорнув i шший корифей рефлексотерапГ! Донеччини Я.С. Пешков, який оргашзував кабшет РТ та проводив лшування хворих на базi мюько! ль карнi № 1 м. Донецька. Акцент у його дГяльност був зроблений на аурикулярнш (вушнш) рефлексотерапп'. Вш i дониш, незважаючи на поважний вш, активно працюе, пише на тему РТ й тим самим подае чудо-вий приклад молодим спещалютам. Значний внесок у розвиток рефлексотерапГ! в област зробили медики м. МарГуполя — головний лшар санаторш-профГлак-торш «Чайка» В.1. Кононов та головний лшар сана-торiю-профiлакторiю «Азовсталi» Н.В. Пашчна.
Завдяки активнiй ро6отГ проф. С.К. бвтушенка, доц. В.А. Симоняна, доц. 1.С. Луцького, багаторГч-ного секретаря товариства А.Н. Злиднева, директора «Госшталю Ситька» 1.П. Червоного, лшарГв В.Ю. Каменева, А.Е. Орла, 1.В. Харлап, В.Н. Жалковського, Н.Ю. Данильченко, В.1. Кононова, Л.П. Салiхова, Е.П. Дудченко, плГднГй спiвпрацi з кафедрою неврологи' й рефлексотерапп' К1УЛ в осо6Г проф. б.Л. Мачерет та Гнших рефлексотерашя в Донецькш областi продовжувала свш розвиток i вдосконалення.
На превеликий жаль, складна полГтична, еконо-мГчна та вiйськова ситуацiя, яка ниш склалася на Донбасi, порушила перспективш плани спецiалiстiв областi, змусила багатьох Гз них покинути рГднГ мю-ця й стати вимушеними переселенцями, шукати шшу роботу, натомiсть !х незламнiсть, працелюбнiсть та оптимГзм вселяють вГру в те, що вш кращi сподiвання ще здГйсняться.
Активна праця спГльнот Гнших областей Украши також зробила суттевий внесок у розвиток рефлексотерапГ! в УкрашГ Зокрема, викладання рефлексотерапГ! в ЛьвГвському державному медичному ушверсите-т почалося ще в 1980 рощ. Курс рефлексотерапГ! був органГзований при кафедрГ неврологГ! та нейрохГрургГ! (завГдувач кафедри професор В.М. Шевага). За перюд з 1980 по 1999 рш було розширено викладання методГв
fiNJj
рефлексотерапй' за iншими напрямками РТ, додалося викладання мануально! терап!!, а також створена влас-на кшшчна база курсу. За 2000—2006 роки кафедра шд керiвництвом професора В.М. Шеваги розширилась. На кафедру прийшли новi викладачi, якi започатку-вали викладання нових методик рефлексотерапй' (су-джок, iридодiагностика, електропунктурна терапiя та дiагностика), поряд i3 цим розширили викладання да-етолог!! та реабштаци. Кафедра отримала апарати для лазеропунктури, акупунктурно! дiагностики й лшу-вання, збольшилася площа кафедри. У 2000 рощ курс рефлексотерапй' було об'еднано з кафедрою реабштаци й на основi цього була створена кафедра реабштаци та нетрадицшно! медицини, яку очолив профе-сор В.1. Бабич. У 2006 р. наказом ректора Львiвського нащонального медичного ушверситету iм. Данила Галицького завГдувачем кафедри призначено д.м.н., професора Л.В. Андршка, що дало ще бшьший по-штовх до розвитку РТ — збшьшилось коло напрямкiв РТ, зокрема, поряд з поглибленням викладання та ви-вчення юнуючих класичних методiв РТ високого розвитку досягла конезо- та мануальна терашя, видано ряд посiбникiв та монографш. Особливо роблять акцент на класичнш РТ у сво!й роботi доц., к.м.н. Н.В. Мац-ко, к.м.н. О.В. Грабоус. Ниш кафедра реабштаци та нетрадицшно! медицини факультету шслядипломно! освгги е навчально-науковим структурним шдроздь лом унiверситету, що проводить навчальну, методич-ну, науково-дослiдну, консультативну, лшувальну та виховну роботу з Штернами, слухачами цикшв, шд-готовку науково-педагопчних кадрiв, перепiдготовку та пiдвищення квалОфшацн викладачiв i спещалюпв охорони здоров'я.
У Харшвськш медичнiй академ!! шслядипломно! освГга кафедра рефлексотерапй iснуе понад 30 роыв. За цей час було подготовлено понад 1000 фах!вщв-рефлексотерапевпв та удосконалили свою лшарську майстершсть понад 5000 лшар!в. Кафедру очолюе д.м.н., професор О.Г. Морозова. У розвиток РТ в Укра!-ш суттевий внесок зробили професор, д.м.н. О.А. Яро-шевський, доцент, к.м.н. В.1. Здибський, до кола ш-терешв яких окр!м класично! РТ увшшли мануальна терашя, написання тематично! лиератури з РТ тощо.
На етап свого становлення рефлексотерашя в Укра!ш отримала правову базу. У зв'язку з усшш-ним поширенням РТ у кра!ш й на шдтримку напрям-ку вийшов ряд наказ!в МОЗ Укра!ни, шдготовлених п!д кер!вництвом головного спещалюта МОЗ Укра!ни з РТ професора 6.Л. Мачерет. Так, 9 червня 1993 року був виданий наказ № 130 МОЗ Укра!ни про затвер-дження 24-! лшарсько! спещальносп — рефлексотерап!!, а 29 грудня 1994 року був виданий наказ МОЗ Укра!ни № 318 «Про удосконалення рефлексотера-певтично! служби в Укра!ш», у якому було затвер-джено положення про кабшет рефлексо- та лазеро-терапн, положення про лшаря кабшету, про оргаш-зацш кабшепв рефлексо-лазеротерапп в обласних та мюьких лшарнях, а також центральних, районних пол!клшшах, визначено навантаження лшаря-реф-
Стор1нкм icTopi'i /Chapters of History/
лексотерапевта. Усi цi заходи пГдкршили правову базу щодо розвитку РТ в УкрашГ
Крiм того, у 2010 рощ були затверджеш в МОЗ Укра!ни протоколи лiкування методами РТ вертебро-генних захворювань нервово! системи та невропатГ! лицевого нерву, розроблеш зусиллями робочо! групи з рефлексотерапй на чолi з головним позаштатним спецiалiстом з РТ МОЗ О.б. Коваленко (Наказ № 475 в!д 21.06.2010). На жаль, подготовлений на той час головним спещалютом iз РТ О.б. Коваленко проект нового наказу щодо служби РТ не дшшов до етапу остаточного затвердження, значною мiрою через ка-дровi змiни.
У МОЗ багаторiчну пiдтримку рефлексотерапй надавав Комiтет народно! та нетрадицшно! медицини МОЗ Укра!ни под керiвництвом д.м.н., професора Т.П. Гарник, яка й особисто завжди йшла назустрiч про-позицГям рефлексотерапевтiв, давала слушнi поради.
У рiзних областях Укра!ни спостерiгалась активна робота лiкарiв-рефлексотерапевтiв.
Слiд з пошаною згадати головних обласних та мюьких спецiалiстiв з рефлексотерапГ! — висококлас-них фахiвцiв, якi стояли у першоджерел розвитку РТ. Так, у Киевi спшьноту рефлексотерапевтiв очолюва-ла П.В. Крищенко, в Одесi багато роыв — А.О. Суш-ко, у Луцьку — В.1. 1щук, у Чернiговi — Л.З. Кадша, у Днiпропетровську — Л.Г. Гаркуша, у Чершвцях — В.О. Боднар, у Запорiжжi — Т.1. МГхюор, у Сумах — В.О. Соболева, в Ужгородi — Ю.Ф. Колесник, у Севастополi — Ю.Г. Андрiанова, у Тернополi — Р. К. Гара, а шзшше — Г.П. Дейкало та iн., бiльшiсть з них продовжують свою роботу.
Зокрема, i ниш в Тернополi та област активно працюе товариство рефлексотерапевпв пiд керiвни-цтвом Г.П. Дейкало, яка регулярно проводить пере-ривчаст курси, семiнари для фахiвцiв РТ, сшвпрацюе з науковцями.
Окрiм практичних лiкарiв, ефекти РТ продовжують вивчати в рiзних навчальних та науково-дослод-ницьких закладах. Крiм вищезазначених, зокрема, на кафедрi первинно! медико-саштарно! допомоги та загально! практики — шмейно! медицини Терно-пiльського державного медичного ушверситету iменi Горбачевського використовуе, разом зi сво!ми учнями дослоджуе й пропагуе рефлексотерапiю серед шмей-них лiкарiв завiдуюча кафедрою, д.м.н., професор Л.С. Бабшець, особливi акценти !! наукових досль джень — РТ при гастроентеролопчних, ендокринних та ревматичних захворюваннях тощо.
Активно пропагуеться рефлексотерашя серед сь мейних лiкарiв i частково викладаються !! основи на кафедрi сiмейно!' медицини та амбулаторно-пол^ь нiчно!' допомоги НМАПО iменi П.Л. Шупика (зав. каф. проф. Л.Ф. Матюха, водповодальна за напрямок проф. О.б. Коваленко). Разом з Укра!нською асоща-цiею рефлексотерапГ! та медично! акупунктури кафедрою проводяться щорiчнi науково-практичнi конфе-ренцГ! з рефлексотерапГ! та iнших напрямыв медично! реабiлiтацГ!, виконуються науковi дослiдження
Сторшки ¡стори /Chapters of History/
з доказовост ефектiв рефлексотерапп при рiзних захворюваннях, пiдтримуються мiжнароднi зв'язки в цш галузi.
У Ки!вському медичному ушверситеп Укра!нсько! асощацп народно! медицини викладае й вивчае РТ доцент О.О. Коркушко, який ще понад 20 роыв тому разом з професором 6.Л. Мачерет розробив низку апарапв для РТ, у тому чи^ лазерних.
Багато рокiв плГдно працюе кабiнет РТ у ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС (лiкарi Л.В. Варвшська, М.Г. Шевченко). На базi цього закладу пiд керiвництвом проф. О.6. Коваленко також проводяться науковi дослiдження з питань вивчення ефекпв РТ, зокрема, при постшсультних больових синдромах (аспiрант М.6. Чiжикова).
Практичне застосування РТ та науковi дослщжен-ня в цiй сферi проводить завiдувач лабораторп ней-роортопедп та проблем болю 1нституту ортопедп та травматологi!' НАМН Укра!ни, доктор медичних наук, професор О.6. Юрик.
Низку винаходiв у сферi РТ, яы успiшно впро-вадив у реабштацшно-профшактичну медицину не тшьки в Укра!'нi, але й в усьому свт, зробив к.м.н. М.Г. Ляпко.
НеобхГдно також згадати лiкарiв-рефлексотера-певтiв, якi вiртуозно володiють ушкальними методиками рефлексотерапГ! й використовують !х у сво!й практицi, зокрема в Головному вшськовому клМч-ному госпiталi надае рефлексотерапевтичну допо-могу вшськовим В.В. Собецький (який багато роыв очолював вщдшення РТ та нетрадицшних методiв, пiдготовив серiю науково-практичних видань iз РТ), у Республшанському центрi реабiлiтацi! дiтей з ор-ганiчними захворюваннями нервово! системи надае допомогу дп\ям iз ДЦП, у тому чи^ немовлятам (!), лшар В.В. Абраменко, у центрi болю кшшчно! лшар-нi «Феофанiя» — М.6. Чiжикова, у Ки!'вськiй област багато рокiв взiрцем ефективностi слщ вважати роботу кабiнету рефлексотерапп центрально! районно! лiкарнi Киево-Святошинського району шд керiвни-цтвом лiкаря-рефлексотерапевта, завщучо! кабше-том В.М. Арябiнсько!', у Шпиталi iнвалiдiв Велико! Вiтчизняно!' вшни (м. Переяслав-Хмельницький) — Т.В. Джужа, в шших закладах працюють лшарьреф-лексотерапевти з величезним досвiдом О.М. Голо-вчанський (м. Ки!в), В.М. Набшьська (м. Ки!в), О.М. Музикантський (м. Севастополь), В.1. Тисячний (Луганщина), А.Ю. Мовчан (м. Моршин) та шшГ
З 1984 року на Волиш, у м. Луцьку, усшшно пра-цiюе унiкальний сiмейний центр рефлексотерапп Я.В. Фурцево!, у якому вона разом з чоловшом В.Г. Фурцевим, донькою Л.В. Придатко активно ви-користовуе рiзнi методи рефлексотерапп, мануально! терапи, пульсову дiагностику, там пролiковано вели-ку кшьысть хворих. Незважаючи на великий досвщ роботи, лiкарi постiйно удосконалюються, у тому чи^ в iнших кра!нах.
Отже, сучасна рефлексотерапiя — це науково об-Грунтована цМсна лжувально^агностична й про-
_1ГО|
фыактично-реабштацшна система, в основ1 яко!" — активащя саногенетичних процес1в органiзму лю-дини. Фiлософське пiдгрунтя рефлексотерапп, що базуется на засадах традицiйноí схвдно'! медицини, е холiстичним i дозволяе розглядати оргашзм хворо!" людини цшсно в нерозривному взаемозв'язку фiзич-но! та психiчноi' складових з чинниками хвороби, со-ц1альним оточенням [1-4, 7-9 та ш.].
На жаль, стан рефлексотерапГ! в Укра!'нi на сучас-ному рiвнi в цтому вiдстае вiд вимог часу й переваж-но тримаеться на зусиллях громадсько! органiзацi! та окремих ентузiастiв, тому потребуе подальшого роз-витку, державно! шдтримки. Навiть той факт, що до цього часу в Укра'!ш не адаптовано й не впроваджено у викладацьку практику мiжнародну номенклатуру точок акупунктури, рекомендовану ВООЗ й прийняту в Манiлi ще в 90-п рокi (хоча професор 6.Л. Маче-рет звертала на це увагу, прикладом чого е написання посiбника «Основи вакуумно! рефлекторно! терапГ!» (2004), де було застосовано загальноприйняту номенклатуру точок; також вона на той час застосовувалась у лекщях окремих викладачiв), вказуе на стагнацш. Викликае стурбованiсть й наявнють неякiсно!' лiтера-тури та сумшвних результатiв дослiджень, а також те, що на сьогодш принципово не переглянуто навчальш програми з РТ, нерщко навчання та курси удоскона-лення мають формальний характер, що не сприяе роз-витку напрямку РТ, обмежуе дiяльнiсть рефлексотера-певтiв. Але, незважаючи на це, сптьнота рефлексоте-рапевпв у складi громадсько! органiзацi! «Укра!нська асоцiацiя рефлексотерапГ! та медично! акупунктури (ГО «УАРМА») не втрачае оптимiзму, подано до МОЗ пропозицГ! щодо адаптаци мiжнародно!' номенклатури ТА у сферi використання рефлексотерапГ! в Укра!ш, проводяться науковi дослiдження з вивчення ефектив-ностi рiзних методiв РТ при невролопчних та соматич-них захворюваннях та готуеться низка навчально-ме-тодичних матерiалiв, патентiв на винаходи та корисш моделi, проводяться щорiчнi науково-практичнi кон-ференцГ! з РТ, де презентуються лекци кращих спець алiстiв, проводяться цiкавi майстер-класи [11]. Члени асощацп активно навчаються на кращих науково-практичних семшарах у рiзних кра!нах свiту — Кита!, Японп, США, Австралi!', Канадi, кра!нах бвропи, а також презентують там сво! здобутки у виглядi доповi-дей на конгресах та конференщях, тим сами роблять суттевий особистий внесок у розвиток РТ в Укра'!ш й протистоять занепаду ще! спещальносп, прикмети чого вщзначились останнiми роками [13, 14]. У принцип^ це й не дивно, адже в бiльшостi кра!н свiту саме громадським органiзацiям i надаеться право визначати цiле коло питань, що стосуються акредитаци, лщензу-вання, рекомендацiй щодо працевлаштування спеща-лiстiв, оцiнки якостi !х подготовки, участi у вирiшеннi спiрних питань тощо [18].
Отже, Вчителями зроблено багато, побудований потужний базис щкавого реабштацшно-профшак-тичного напрямку в нашш кра'!ш — рефлексотерапГ!, i перед нами постають завдання не тшьки збереження
fiNJj
CTopÏHKM icTopiï /Chapters of History/
здобутого, але й подальшого дослщження питань ме-тодiв дiагностики в РТ, вивчення нових способiв i за-собiв лiкування хворих з рiзною патологieю на основi обгрунтувань з позицш сучасно!' нейрофiзiологiï, бю-xiMiï, новiтнiх дiагностичних методiв тощо. Працюю-чи над цими задачами, тим самим ми маемо сприяти подовженню та подальшому розвитку справи, розпо-чато1 пiд егiдою професора 6.Л. Мачерет ще 40 роыв тому. Особливо це е важливим на нинiшньому етапi, коли в таы нелегкi часи наша краша все бiльше ште-груеться у свггове суспiльство.
Конфлiкт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлшту iнтересiв при пiдготовцi дано1 статть
Список л^ератури
1. Мачерет Е.Л., Самосюк И.З. Руководство по рефлексотерапии. — К.: Вища школа, 1989. — 479 с.
2. Мачерет Е.Л., Коркушко А.О. Основы традиционной китайской медицины в рефлексотерапии. — К.: Действие, 2005. — 400 с.
3. Евтушенко С.К. и др. Меридианы и биологически активные точки в традиционном представлении. — К., 1991. — 254 с.
4. Табеева Д.М. Практическое руководство по иглорефлек-сотерапии. — М.: МЕДпресс, 2001. — 456 с.
5. Гойденко В.С. Структурно-функциональная теория механизмов действия иглотерапии и микротерапии: Учебное пособие. — М., 1990. — 192 с.
6. Коваленко О.С., Мачерет С.Л, Коркушко О.О., Ляп-ко М.Г. Рефлексотератя: реали та перспективи застосування в системi медичног реабштаци хворих// Укранський невроло-гiчний альманах. — 2011. — № 2. — С. 35-38.
7. Kendall D.E. A Scientific Model for Acupuncture // Amer. J. Acupuncture. — 1999. — № 17(3). — 251-268.
8. Rong Pei-jing, Li Liang. Relationship between internal organ (viscera) and acupoints toward meridian theory // World Journal of acupuncture-moxibustion. — 2008. — Vol. 18, № 2. — P. 44-50.
9. Wang Xue-tai. From meridians research to traditional medicine modernization // World Journal ofacupuncture-moxibustion. — 2008. — Vol. 18, № 2. — P. 51-54.
10. Fang Yanwen. The importance to Enhance Scientific Research of Traditonal Chinese Medicine// Canadian Journal of Traditional Chinese Medicine. — 2015. — Vol. 1, № 1. — P. 7-8.
11. Коваленко О.С., Матюха Л.Ф. Реабштащя хворих як один з найактуальнших напрямтв на первиннш та вториннш ланкахмедичног допомоги. Чим можуть збагатити сучаснуре-абштащю рефлексотерапевтичт тдходи?// Зб. робт учас-нитв науково-практичног конференщ з мiжнародною участю «Актуальт питання медичног реабштаци та рефлексотерапи у взаемоди лiкарiв первинног та вторинног ланок медичног допомоги», Кшв, 29—30вересня 2016р. — К., 2016. — С. 2-6.
12. Коваленко О.С. Фыософсьт та нейрофiзiологiчнi осно-ви рефлексотерапИ та феномен нейропластичностi// Здоров'я Украни. — 2012. — № 5(20) — С. 25-26.
13. Kovalenko О., Yurik О., Rubanista M., Hubenko V., Abramenko V. Capabilities of non-drug methods in the treatment of patients with demyelinating diseases of the nervous system // XVLLL Congress ICMART, 2016. — Sofia, Bulgaria, 2016.
14. Kovalenko О., Abramenko V., Lyapko M., Polovka L., Illiashenko V. Use of acupuncture in the treatment of patient with organic injuries of nervous system // The 8th Wold Conference of acupuncture. 2—4 october 2013. — Sydney, Australia, 2013. — P. 75.
15. Коваленко О.С., Коваленко О.С. Памяти Учителя. Евгения Леонидовна Мачерет. К 85-летию со дня рождения // Мiжнародний неврологiчний журнал. — 2014. — № 4(66). — С. 177.
16. Коваленко О.С. Свгетя Леонiдiвна Мачерет. Ми пам'ятаемо... // Укранський медичний часопис. — 2014. — № 3(101). — С. 144.
17. Коваленко О.С. Спогади про Вчителя. До 85-ргччя вiд дня народження професора Мачерет С.Л. // Здоров'я Украни. — Червень 2014. — № 2(29). — С. 23.
18. Коваленко О.С., Коркушко О.О., Гарник Т.П. Актуальт питання дiяльностi ВГО «Укранська асощащя рефлексотерапи та медичног акупунктури (УАРМА)» //Матерiали науково-практично1 конференщ з мiжнародною участю «Рефлексотератя: лжувально-профыактичт та реабштацтт аспекти», 3-4 жовтня 2013р. — К., 2013. — С. 3-5.
Отримано 10.08.2017 ■
Коваленко О.Е.1,3, Семенова О.В.2
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 2НАМН Украины, г. Киев, Украина 3Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Рефлексотерапия в Украине: 40 лет пройденного пути
Резюме. Статья посвящена обзору исторических и современных данных о становлении рефлексотерапии, которая ведет свое происхождение от традиционной медицины и 40 лет назад была внедрена в Украине.
Ключевые слова: рефлексотерапия; точки акупунктуры; традиционная восточная медицина
O.Ye. Kovalenko1-3, O.V. Semenova2
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate
Education- Kyiv, Ukraine
2NAMS of Ukraine, Kyiv, Ukraine
3State Scientific Institution
"Scientific and Practical Center for Preventive
and Clinical Medicine" of the Agency
of State Affairs- Kyiv, Ukraine
Reflexotherapy in Ukraine: 40 years have passed
Abstract. The article deals with the review of historical and contemporary data on the development of reflexology, which was introduced in Ukraine 40 years ago and has its origin from traditional oriental medicine.
Keywords: reflexotherapy; acupuncture points; traditional oriental medicine
