CC BY
22
УДК 616.8-009.81+616.833.24:616.12 DOI: 10.22141/2224-0713.4.98.2018.139424
Коваленко O.G.12, 4i>i<^<OBö М.е.13
Державна наукова установа «Науково-практичний центр профлактичноI та кл1н1чно'/медицини» Державного управл1ння справами, м. Ки1в, Укра1на
2Нац1ональна академ!я пюлядипломно'1 осв!ти ¡мен1 П.Л. Шупика, м. Ки1в, Укра1на 3Кл1н1чна лкарня «феофан1я» Державного управл1ння справами, м. Ки1в, Укра1на
V ■ V I ■ ■ ■■
Феномен неиропластичност та неирофiзюлопч№ аспекти рефлексотерапп в комплексному лкуванш больових i деяких небольових синдромiв у хворих шсля шсульту
Резюме. У cmammi розглянуmi нейрофiзiологiчнi аспекти Memodie рефлексотерапп, що обГрунтовують ix застосування у cmadi комплексноi терапи хворих тсля шсульту. Наведено mpienmbm клтчш дат двох груп спостереження: основног (30 хворих), у якш поряд з традицшною тератею застосовувалась рефлексотератя, зокрема акупунктура за розробленою авторами методикою, та контрольноi (30хворих), у якш проводилось виключно традицшне лкування. Показат переваги комплексного лкування 3 застосуванням рефлексотерапп.
Ключовi слова: шсульт; нейропластичшсть;рефлексотератя; акупунктура; головний биь; дoрсалгiя; бль у суглобах; запаморочення; слабксть; драmiвливiсmь
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вступ
1нсульт пошдае одне з перших мюць серед причин смертност i завжжди перше у структурi стшко! втрати працездатност [1—3]. Наслщки шсульту покладають особливi обов'язки на члешв родин хворих та лягають тяжким соцiально-економiчним тягарем на суспть-ство, що обГрунтовуе незгасну потребу у поглибленому вивченш та широкому впровадженш в кшшчну практику нових пiдходiв до профiлактики патологи та виновного лкування [4—6].
Серед перел^ лiкувально-реабiлiтацiйних напрям-юв у медицин у допомозi хворим пiсля шсулкпв, як пе-реконав власний практичний досвщ i свiтовi данi, вели-ке значення мае рефлексотерапия. Теоретичш уявлення, зародженi в древньосхiднiй фтософи й медицинi, що послужили основою для сучасно! рефлексотерапп (РТ), при детальному аналiзi узгоджуються з юнуючими й до-веденими положеннями, зокрема, з концепщею нейро-
пластичностi, що значною мiрою й пояснюе, на наш по-гляд, Н застосування у хворих, зокрема, тсля шсулкпв, та викликае потребу висвiтлити свое бачення паралелей м1ж сучасними та древшми поняттями. Осюльки понят-тя нейропластичност означае сукупнiсть процесiв, спря-мованих на ремоделювання й пристосування нервово! системи до фiзiологiчних i патологiчних змiн зовшшньо-го ^або внутрiшнього середовища [7—10], понятiйним i термiнологiчним аналогом з орiентальноl медицини слщ вважати процес досягнення динамiчноl рiвноваги iнь — ян. Закон шь — ян, як вщомо, е одним iз провiдних у схщнш медицинi, пояснюе процеси, що вщбуваються в природi, органiзмi, сощум^ тому екстраполяцiя його положень на бтьш складнi й iсторично нещодавно до-веденi явища е, на наш погляд, надзвичайно щкавим i ще раз теоретично доводить !х дiйснiсть.
Отже, згiдно з накопиченими науковими даними, е визнаною здатнють нервових клiтин до динамiчноl мо-
© <Мжнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Коваленко Ольга €вгенiвна, доктор медичних наук, професор кафедри амейно! медицини та амбулаторно-полташчно! допомоги, Нацюнальна медична академiя тслядипломно! освiти iменi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки!в, 04112, Украна; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 501-51-43. For correspondence: 0. Kovalenko, MD, PhD, Professor at the Department of family medicine and outpatient care, Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: [email protected]; phone: +38 (050) 501-51-43.
дуляци [8, 9, 11, 12], в основi лежить баланс мiж статич-нiстю (iнь) та пластичнютю (ян), результуючою сутшс-тю чого е два напрямки: функцiональнi нейропластичш перетворення, що вiдбуваються порiвняно швидко i е оборотними (ян), а також довгостроковi адаптацiйнi перебудови (шь), що призводять до фундаментальних необоротних процешв, в основi яких лежить трансфор-мацiя генотипу (iнь) у фенотип (ян).
Основу обох, короткочасних i довгострокових, плас-тичних змш нервово! системи становить базисних фiзi-ологiчних механiзмiв. В основi першого механiзму, що виражаеться в змЩ балансу збудливих (ян) i гальмiвних (iнь) впливiв у межах вщповщних нейрональних асоща-цiй, лежать залежш вiд домiнуючого впливу структурнi перетворення у виглядi збтьшення (ян) або зменшення (iнь) площi функцiональних ценщв [8, 9, 11, 12] (зпд-но з концептуальними положеннями схщно! медицини, недостатнiсть ян викликае зростання шь, що, у свою чергу, в подальшому породжуе ян).
Закон динамiчно! рiвноваги iнь — ян може бути прошюстрований, зокрема, наступним прикладом: стабшьшсть роботи (активностi) коркових нейро-нiв (ян) пiдтримуеться роботою iнгiбiторних встав-них GBA-нейронiв (шь), якi блокують горизонтальнi зв'язки мiж нейронами. При збiльшеннi функцюналь-ного навантаження на мозок (навчанш, сенсорнш депривацп, рiзномодальнiй надмiрнiй аферентацп) шпбування гальмуеться (надлишок ян стримуе шь), що викликае активнiсть мiжнейрональних зв'язшв (нестача iнь породжуе ян), у першу чергу пробуджен-ня латентних, або АМПА-синапшв. Синтез АМПА-рецепторiв на постсинаптичнiй мембранi з вшом або внаслiдок черепно-мозкових травм, цереброваску-лярних катастроф та iн., як один з механiзмiв нейро-пластичносп, слабшае [8, 9, 11, 12]. Це явище може пояснювати зниження ефективност рефлексотерапп в цих хворих i обГрунтовуе поеднане використання РТ iз адекватною фармакотерапiею.
В основi другого, досить вивченого механiзму пластичних змiн у нервовiй системi лежить модулящя синаптично! активностi шляхом довгостроково! по-тенцiацií (ДП) (ян) i довгостроково! депреси (iнь). Цi феномени характерш для набуття нових навичок, що пояснюе необхiднiсть i ефективнють тренувань i засво-ення нових ввддв дiяльностi, у першу чергу у реабштацп хворих. ДП на противагу довгостроковш депреси викликаеться короткочасною iнтенсивною стимуля-цiею й проявляеться у виглядi тривалого шдвищення синаптично! активностi. Вiдомо, що при шгенсивнш стимуляци в деяких випадках може виникати рiзке шд-вищення синаптично! активностi з наступним рiзким зниженням до вихщного рiвня (надлишок ян пригшчуе iнь). Iмовiрно, це зумовлено шдивщуальним порогом витримування певно! сили подразника. Тому для одер-жання адекватно! еферентаци мае значення не тшьки локалiзацiя рефлекторного впливу, але також сила й характер рiзнорiвневого аферентного сигналу в цен-тральнiй нервовiй системi, де враховуеться характер як основного, так i супутнього захворювання, загальний
стан хворого, вiк, температура повiтря, час доби та ш. Таким чином, описаний мехашзм нейропластичностi, що Грунтуеться на посиленш синаптичного зв'язку мiж нейронами, що збуджуються одночасно (правило НеЬЬ) [13], також може давати нейрофiзiологiчне пояснення ефективност рефлексотерапп.
Третiй механiзм нейропластичност представлений спрутингом аксонiв i дендритав поряд зi збiльшенням щiльностi синаптичних заюнчень [8, 11], що мае прин-ципове значення для реабштацп, адже характер i сту-шнь реорганiзацií нейрональних зв'язк^в значною мь рою визначаеться накладеним на них навантаженням [10, 14]. Тому ефективнiсть рефлексотерапевтичного впливу прямо пропорцшно залежить вщ мiсця, експо-зицГ! i факторiв впливу, що в кожному конкретному кль нiчному випадку визначаеться лшарем iндивiдуально.
Вiдомо, що на вщновлення втрачених функцiй при iнсультi, тобто на нейропластичнють, можна вплива-ти як за допомогою фармакологiчних засобiв, так i використовуючи спецiальнi реабшггацшш програми, заснованi на постiйнiй руховш стимуляцГ!. Одним iз найбiльш важливих напрямкiв, що полiпшують вiд-новлення тсля iнсульту, вважаеться вплив на бюлопчш адаптивнi механiзми, до яких й належить рефлексоте-рапiя. Клшчний досвiд доводить високу ефективнiсть лшувального впливу рефлексотерапГ! у хворих з орга-нiчними ураженнями нервово! системи, зокрема у разi наслiдкiв шсульпв, у яких переважну увагу придтено руховому постiнсультному дефiциту [4, 9, 12, 16].
Маючи в сво!й основi складнi патогенетичнi феномени нейрогуморально! регуляцГ!, РТ впливае на ноци-цептивнi та антиноцицептивнi системи за рахунок опо-середковано! секреци опiоíдних i неопiоíдних пептидiв (вазопресину, окситоцину, нейротензину тощо), що мае величезне значення щодо впливу на больовi прояви при рiзних захворюваннях [17—20]. Попри незгасш дискуси щодо анатомо-нейрофiзiологiчно! основи енергетичних зв'язкiв мiж точками акупунктури, якi доведенi клшч-но, сучаснi дослiдження пов'язують !х iснування з так званою первинно-судинною системою, вивчення яко! тривае [20—23].
З огляду на вищесказане адекватна соматична афе-рентацiя, що формуеться шляхом складання й виконан-ня акупунктурних рецептiв (стимуляцГ! сукупностi пев-них точок акупунктури в одному сеанш за в!дпов1дними правилами), здатна стимулювати нейропластичнють й управляти нею, викликати у вщповщь складну сомато-вiсцеральну й вегетативну реакцх! з очшуваною регуля-цiею функцiй. Усвщомлення характеру нейрофiзiоло-гiчних процесiв, на яы можна впливати за допомогою методiв РТ, вiдкривае великi перспективи подальших наукових дослiджень щодо вивчення реабштацп невро-логiчних хворих [5, 6, 12, 16, 18].
Отже, обГрунтування патофiзiологiчного впливу ме-тодiв РТ на феномен нейропластичностi при л^ванш наслiдкiв iнсульту мае величезне значення, що викли-кало необхщшсть розробити комплексну методику та дослщити ефективнiсть рефлексотерапП при рiзних синдромах. Оскшьки в клiнiчнiй практицi больовим
постшсультним феноменам i низцi iнших немоторних невролопчних прояв1в прид1ляеться уваги менше проти рухових розлад1в, саме цей факт i спонукав до вивчення цього питання.
Мета дослщження: досл1дження ефективност1 ав-торсько! модиф1ковано! методики рефлексотерапп при больових i деяких небольових синдромах у хворих шсля шсульту.
Матерiали та методи
Для досягнення поставлено! мети нами проанал1зо-вано показники л1кування двох груп хворих, якг перебу-вали на стацюнарному л1куванн1 в КЛ «Феофанш» у в1д-д1леннях загально! та судинно! неврологи i центру болю. Критер1ями включення в дослiдження була наявнють шсульту в анамнезi та больового синдрому. Критери виключення: пацieнти з афазieю, тестом MMSE ниж-че 20, пацieнти, як1 приймали антидепресанти. Д!агноз шсульту та його вираженють були веpифiкованi стан-дартними методиками (клшчно, магнiтно-pезонансна томогpаф1я). Оцшка болю здiйснювалася за допомогою опигувальниив та шкал — в1зуально-аналогово! (ВАШ) та шкали нейропатичного болю (NPS).
Основна група хворих поряд гз тpадицiйним медика-ментозним лiкуванням отримала курс рефлексотерапп (акупунктури) за авторською методикою (n = 30); хвор! групи контролю (n = 30) отримували стандартне л1куван-ня, що включало судинну, ноотропну, антигшертензив-ну, антиагрегантну терап1ю та корекцш фактор1в ризику. Систематизованого п1дходу до л1кування больових про-явгв не було, нестерощш протизапальш препарати при-значались симптоматично за вимогою хворого.
СереднШ вгк пац1ент1в основно! групи стано-вив 70,00 ± 8,06 року. Серед них 14 жшок (середнш вгк — 66,80 ± 6,96 року), 16 чоловгкгв (середн1й вгк — 72,75 ± 7,95 року). Середнш вгк контрольно! групи ста-новив 69,9 ± 9,0 року. Серед них 9 жшок (середнш вгк — 68,7 ± 9,7 року), 21 чоловгк (середн1й вгк — 70,8 ± 8,4 року).
За характером шсульту в основн1й i контрольн1й гру-пах переважав 1шем1чний шсульт (рис. 1).
Найб1льша кшькють хворих, яких направляли до кабь нету рефлексотерапп, знаходилась в резидуальному пер1од1 1нсулыу (77 %) зцдно з класиф1кац1ею G.I. Гусева [24].
Окр1м больових прояв1в, якг й були прюритетним
об'ектом дослщження, у хворих спостерпалася низка шших симптом1в i синдром1в: на порушення сну скар-жились 90 % хворих, на атаксш — 85,5 %, на запаморо-чення — 84 %, на драт1вливють — 81 %, на порушення рухово! сфери (гемшарез) — 79 %.
Розподш больових синдром1в у хворих обох груп показано на рис. 2. Оскшьки бшьша частина хворих (86,6 %) мала скарги на декшька больових синдро-мгв, частка кожного больового синдрому вирахову-валась вгд загально! кглькостг больових синдром1в, а не пащент1в (на 60 хворих припадало 148 больових синдром1в, тобто вщношення числа хворих до кглькостг больових синдром1в у середньому дор1в-нюе 1 : 2,5).
Серед ус1х больових прояв1в у хворих обох клгнгч-них груп головний б1ль займав перше мюце — 31,1 % вгд усього больового спектра. Оцшка його вщбувалась за 4 критер1ями:
— А — штенсивнють (оцшювалась за допомогою в1зуально! аналогово! шкали, де за 0 приймаеться вщ-сутнють болю, а 10 — нестерпний б1ль);
— Б — тривалють (оцшювалась в годинах з ураху-ванням часу виникнення протягом доби);
— В — характер (а саме наявнють дифузного, тупого, кластерного, одноб1чного, опер1зуючого, стискаю-чого болю тощо);
— Г — локал1зац1я (лоб, скроня, тгм'я, потилиця);
— Д — умови виникнення (шсля псих1чного та фь зичного перенавантаження, на тлг пщвищеного арте-р1ального тиску, залежно в1д метереолопчних змш, без видимих причин).
Дорсалг1я (бшь у дорсальнш частиш тулуба та ши!) була виявлена у 98 % хворих дослщжувано! групи. Мгж-народна ^а^ф^^я хвороб 10-го перегляду, код M54, визначае ргзнг види дорсалгш залежно в1д р1вня ураження. Частка цервшалги в спектр1 больових син-дром1в становила 23,6 %, люмбалг1я — 24,3 %, торакал-г1я — 1,3 %.
Оцшка дорсального болю вщбувалась за 5 критерь ями:
— А — штенсивнють (оцшювалась за допомогою в1зуально! аналогово! шкали, де за 0 приймаеться вщ-сутнють болю, а 10 — нестерпний б1ль);
25 | ■ п
20 ю
115
□ Основна
110- група □ Контрольна група
* 5 rJ 1
1шем1чний Геморапчний Згшшаний
Рисунок 1. Розпод 'т хворих в групах за характером шсульту
Рисунок 2. Спектр больових синдром!в у хворих П1СЛЯ шсульту
— Б — тривалють (оцiнювалась в годинах з ураху-ванням часу виникнення протягом доби);
— В — характер (оцшювався за шкалою нейропа-тичного болю NPS: тупий, пекучий, холодний, ниючий тощо);
— Г — локалiзацiя (цервiкалгiя, торакалпя, люмбал-гiя);
— Д — умови виникнення (при активних рухах, у споко!, пiсля тривало! вимушено! пози).
Рефлексотерапiя, зокрема акупунктура, проводилась в режимi щоденно, кшьысть сеансiв в середньому становила 10 процедур, вщповщно до термiнiв пере-бування хворого на стацiонарному лшуванш протягом двох тижнiв. Середня тривалють процедури на одного хворого — 40 хв. З метою тдвищення ефективност впливу нами запропонована модифшашя методу, яка включала поеднаний вплив на мшросистеми (вушна раковина, зони скальпу, зони кисп, стопи та живота) одночасно з корпоральною акупунктурою (Патенти на корисну модель № 122874 та № 122875 вщ 25.01.2018; № 123387 вхд 26.02.2018).
Статистична обробка даних проводилася за крите-рiем Стьюдента для залежних i незалежних вибiрок з використанням пакета статистичних програм Microsoft Office Excel 2007 та Statistica for Windows 6.0.
Результати та обговорення
Комплексне л^вання постiнсультних хворих iз за-стосуванням авторсько'! модифiкованоi' методики аку-пунктури (основна група) показало позитивш клiнiчнi результати. Нами проаналiзовано окремо вплив на го-ловний бть (табл. 1), хронiчний бiль у спиш (табл. 2), бiль у суглобах (переважно плечовому) та деяю небо-льовi показники, а саме: запаморочення, порушення сну, загальна слабысть, дратiвливiсть (табл. 3—5).
Отже, як видно з табл. 1, застосування авторсько! методики рефлексотерат! у комплексному лшуван-ш головного болю у хворих шсля iнсульту вiрогiдно (р < 0,05) позитивно впливало на його прояви порiвня-но з групою контролю за 4 критерiями: iнтенсивнiсть, тривалiсть, характер i локалiзацiя. Критерiй Д (умови виникнення) обчислювався за допомогою х2, отриманi даш також вiрогiдно пiдтверджують позитивну динамь ку при застосуваннi РТ (р < 0,05).
Порiвняльний аналiз результат лiкування хрошч-ного болю в спиш у хворих двох груп (табл. 2) вiрогiдно довiв (р < 0,05) перевагу застосування рефлексотерапп щодо зменшення iнтенсивностi та невропатичного характеру хронiчного болю проти показниыв стандартно! медикаментозно! терапи.
Вщображення динамiки головного болю та хрошч-ного болю в спинi до лшування та пiсля в обох групах за критерiем iнтенсивностi болю (ВАШ) наведено на рис. 3.
Показник лшування болю в суглобах (переважно плечовому) (табл. 3) за критерiем штенсивносл не до-сяг рiвня вiрогiдностi, але вiдповiдае тенденц!! до змь
_ ■ До л1кування
П ГИспя л1кування
Рисунок 3. Динам'1ка ¡нтенсивносп головного болю та хронiчного болю в спин1 за ВАШ в основн1й i контрольнй групах
Таблиця 1. Аналiз результата впливу на прояви головного болю у хворих основно/ та контрольноi груп
за критерieм Стьюдента (n = 60)
КритерП Основна група (n = 30) Контрольна група(n = 30) t р
m1 Std Dev m2 Std Dev
А 1,383 1,617 2,600 1,499 3,022 0,004
Б 1,007 1,365 1,997 1,479 2,694 0,009
В 0,310 0,480 0,690 0,471 3,068 0,003
Г 1,068 1,495 2,242 1,610 2,780 0,008
Таблиця 2. Анал 'з результат'^ л1кування хрон1чного болю в спиН у хворих основноi та контрольноi груп
за критер1ем Стьюдента (n = 60)
КритерП Основна група(n = 30) Контрольна група (n = 30) t р
mi Std Dev m2 Std Dev
А 1,600 1,085 2,743 1,0428 4,177 0,001
Б 1,686 1,311 1,657 0,950 0,195 0,84
В 2,588 0,676 3,314 0,539 2,236 0,03
Г 2,000 0,806 1,971 0,797 0,112 0,91
Д 1,628 1,417 1,800 1,278 0,894 0,37
ни (р < 0,1). Не виключено, що б1льша тривал1сть спо-стереження та тльтсть випадк1в дозволять отримати б1льш оптим1стичн1 показники. Кр1м того, отримаш в1рог1дн1 дан1 (p < 0,05) щодо зменшення запаморочен-ня, полшшення сну, зменшення загально! слабкост1 та зниження драт1вливост1 у пац1ент1в основно! групи (табл. 3).
Оскшьки скарги на запаморочення, порушення сну, загальну слабк1сть, драт1влив1сть не е к1льк1сними, ре-зультати були ретельно перев1рен1 за допомогою тест1в Mann — Whitney та Wilcoxon, якг також тдтвердили по-зитивну динам1ку (табл. 4).
Враховуючи те, що досл1джуван1 хвор1 страждали в1д дек1лькох больових синдром1в одночасно, нами було вир1шено проанал1зувати !х зв'язок м1ж собою.
Отже, за допомогою канон1чно! кореляцп нами вперше проанал1зован1 зв'язки больових синдром1в м1ж собою до та п1сля л1кування в основн1й 1 контрольн1й групах (табл. 5).
Так, як видно з табл. 5, головн1 бол1 та дорсалгп у пац1ент1в основно! групи до л1кування були пов'язан1 м1ж собою сильним кореляц1йним зв'язком (R = 0,75), головний б1ль та суглобовий б1ль мали зв'язок середньо! сили (R = 0,52), бол1 в спин1 та суглобах — слабкий ко-реляц1йний зв'язок (R = 0,35). У пац1ент1в контрольно!
групи до л^вання сильний кореляцiйний зв'язок також спостерпався м1ж головним болем та болем у спиш (R = 0,7), зв'язок середньо! сили ^ = 0,56) — м1ж болем у спиш та суглобах, зв'язок м1ж головним та суглобовим болями майже не спостерпався ^ = 0,29).
Враховуючи базову концепцш РТ, наявнють сильно! пари «голова — спина» можна пов'язати iз найдовшим меридiаном сечового мiхура, який проходить через голову вздовж усього хребта та парою меридiанiв ду-май та жень-май, яы ще називають управляючим i вщповь дальним меридiанами вiдповiдно, що також пов'язують голову та спину. Три янсьы ручш меридiани, а саме меридiани товсто! та тонко! кишки та тршчастого об-iгрiвача, проходять через голову та плечовий суглоб, об'еднуючи !х в едину систему. Цей факт з позицш РТ може зумовлювати юнування пари «голова — плечовий суглоб». Зв'язок пари «спина — суглоби» найбтьш слабкий, тому й не дивно, що з позицш РТ вш представлений виключно одним меридiаном нирок.
Шсля комплексного лiкування iз застосуванням рефлексотерапи в основнiй групi ми спостерпали пе-рехiд сильного зв'язку «голова — спина» в слабкий ^ = 0,45), зв'язок середньо! сили «голова — суглоби» взагалi перестав юнувати ^ = 0,25), але зв'язок «спина — суглоби», навпаки, iз слабкого трансформувався
Таблиця 3. Анал'з результата л1кування болю в суглобах i небольових синдром1в у хворих основноI та контрольноI груп за тестом Стьюдента (п = 60)
Скарга Основна група (n = 30) Контрольна група (n = 30) t р
mi m2
Бть у суглобах 1,167 2,241 -1,886 0,065
Запаморочення 0,833 1,429 -3,261 0,02
Порушення сну 0,633 1,267 -3,909 0,01
Загальна опабкють 1,133 1,567 -2,467 0,017
Дра^вливють 0,700 1,100 -2,119 0,038
Скарга Тест Mann — Whitney Тест Wilcoxon
Яапк Sum U Z Р N T Z Р
Основна група Контроль
Запаморочення 699 1012 234 -2,894 0,004 28 56,5 2,479 0,013
Порушення сну 697 1133 232 -3,223 0,001 30 24,0 3,024 0,002
Загальна опабкють 757 1073 292 -2,336 0,019 30 28,0 2,296 0,022
Дра^вливють 766 1064 301 -2,203 0,028 30 40,5 1,960 0,050
Таблиця 5. Коеф1ц1енти канон1чно/ кореляцп
Зв'язки больових синдромiв Основна група Контрольна група
До лшування Пюля л^ування До лшування Пюля лшування
Голова — спина 0,75 0,45 0,70 0,64
Голова — суглоби 0,52 0,25 0,29 0,59
Спина — суглоби 0,35 0,58 0,56 0,68
Таблиця 4. Анал 'з результата л1кування за тестом Mann — Whitney та Wilcoxon
у зв'язок середньо! сили (R = 0,58). Враховуючи дове-дену ефектившсть комплексно! терапи хворих основно! групи, можна зробити припущення, що в процесi лiкування саме за рахунок зменшення iнтенсивностi та характеру больових вщчуттш патологiчнi зв'язки «голова — спина» та «голова — суглоби» ютотно зменшились або перестали юнувати. Зростаюче навантаження на опорно-рухову систему, пов'язане iз збшьшенням ру-хово! активностi хворих, могло призвести до зростання значимост пари «спина — суглоби».
У контрольны груш шсля лiкування ми також спостер^али перехiд вiд сильного зв'язку до зв'язку середньо! сили в парi «голова — спина», але рiзни-ця не така виражена порiвняно з основною групою. О^м того, майже не вщбулось рiзницi мiж зв'язками в парi «спина — суглоби». Привертае до себе увагу пара «голова — суглоби», де майже вщсутнш рашше зв'язок ^ = 0,29) шсля традицшного лшування пе-рейшов у зв'язок середньо! сили ^ = 0,59). Вщомо, що обмеження рухово! життедiяльностi пiсля шсуль-ту зазвичай зумовлене центральним парезом. Однак наш досвщ показав, що на рiвень рухово! активност певною мiрою впливають рiзнi больовi прояви, на що слщ звертати увагу лiкарям у разi курацi!' хворих в рiз-ш перiоду пiсля iнсульту.
Висновки
У результат проведеного комплексного лiкування хворих шсля шсульту за допомогою рефлексотераш! зроблено так! висновки:
1. Порiвняльний аналiз результатiв лiкування больових синдромiв пiсля iнсульту у хворих двох груп вiрогiдно довiв (р < 0,05) перевагу застосування рефлексотераш! за запропонованою нами методикою про-ти показникiв стандартно! медикаментозно! терапи: спостерiгалися вiрогiднi змiни показниыв головного болю за такими критерiями: iнтенсивнiсть, тривалiсть, характер, локалiзацiя та умови виникнення; вiрогiдне зменшення штенсивносп та характеру невропатич-ного болю в спиш. Показник лiкування суглобового болю вийшов на рiвень тенденци до позитивних змiн (р = 0,065).
2. Порiвняльний аналiз результапв впливу на iншi постiнсультнi синдроми, а саме запаморочення, пору-шення сну, дратавливють, загальну слабкiсть, у хворих обох груп вiрогiдно довiв (р < 0,05) перевагу комплексного лшування iз застосуванням рефлексотераш! як модулятора нейропластичностi проти показниюв стандартно! медикаментозно! терапи.
3. Уперше проведений порiвняльний аналiз зв'языв мiж декiлькома больовими синдромами у хворих обох груп за допомогою каношчно! кореляци до та шсля ль кування показав, що сильний зв'язок спостерiгався в парi «голова — спина», пара «голова — суглоби» мала зв'язок середньо! сили; пара «спина — суглоби» — слаб-кий кореляцшний зв'язок. Таы зв'язки вщповщають базовим концепщям РТ, що клшчно продемонструвала вiрогiдна позитивна динамша за допомогою запропо-новано! нами методики РТ.
Отже, Грунтуючись на отриманих результатах, слщ вважати доцiльним ширше застосування рефлексотерапи в комплексному лшуванш хворих шсля шсульту з метою зменшення штенсивносл больових i небольо-вих синдромiв, що разом з цим сприяе запобианню не-виправдано! полшрагмази, пiдвищенню ефективностi реабiлiтацi! та сошально! адаптаци пацiентiв. Перспек-тивними е подальше удосконалення способiв застосування РТ як модулятора нейропластичних процешв при рiзних неврологiчних синдромах.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список лiтератури
1. Прокотв М.М. Фактори ризику, структура та на^дки гострого перюду шсульту у мiстi Krnei за даними прагматичного спостереження / М.М. Прокотв, С.В. Рогоза, Л.М. Трепет та т. // Украгнський медичний часопис. — 2017. — № 2(118). — III/IV. — С. 1-4.
2. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине / Т.С. Мищенко // Укратський вкник психоневрологit. — 2017. — № 25(9). — С. 22-24.
3. Emelia J. Benjamin. Heart disease and stroke statistics. A Report from the American Heart Association / Emelia J. Benjamin, Michael J.Blaha, Stephanie E.Chiuve and others // AHA Statistical Update. — 2017.
4. Медицинская реабилитация постинсультных больных / Под ред. Самосюка И.З., Козявкина В.И., Лободы М.В. — К. : Здоров'я, 2010. — 424 с.
5. Джужа Т.В. Больовi м'язово-скелетт синдроми у людей старших вжових груп: патогенез, клЫка, терапевтичт засоби: монографiя/ Т.В. Джужа, С.М. Федоров, В.П. Губенко та т. — Тернопыь: Шдручники i поабники, 2017. — 256 c.
6. Кузнецова С.М. Атеротромботический и кардиоэмболический инсульт (восстановительный период) / С.М. Кузнецова. — Макаров: София, 2011. — 187с.
7. Коваленко О.6. Фыософсьт та нейрофiзiологiчнi основи рефлексотерапИ та феномен нейропластичностi/ О.6. Коваленко //Здоров'я Украгни. Медична газета. — 2012. — № 1(20). —
C. 40-41.
8. Живолупов С.А. Современные представления о концепции нейропластичности и направлениях ее терапевтической коррекции / С.А. Живолупов, И.Н. Самарцев // Мат-ли XI Мiжнародног конференци 26—29 квтня 2009 року «Новi стратеги в неврологи». — Судак, 2009. — С. 36-41.
9. Кадыков А.С. Нейропластичность — основа восстановления нарушенных функций / А. С. Кадыков, Л.А. Черникова. — 2008. http: www/neuromed.info.
10. Крыжановский Г.Н. Пластичность в патологии нервной системы / Г.Н. Крыжановский // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова С.С. — 2001. — № 2. — С. 4-7.
11. Nudo R.J. Plasticity // NeuroRx. — 2006. — № 3(4). — P. 420-427.
12. York G.K. Hughlings Jackson's theory of recovery / G.K. York,
D.A. Steinberg// Neurology. — 1995. — № 45(4). — P. 834-8.
13. Hebb D.O. The effects of early experience ofproblem solving at maturity / D.O. Hebb //Am. Psychol. — 1947. — № 2. — Р 737-745.
14. Кукуев Л.А. К проблеме локализации функций мозга / Л.А. Кукуев // Журнал неврологии и психиатрии им. Корсакова С.С. — 1975. — № 5. — С. 769-775.
15. Коваленко O.G. Рефлексотератя:реали та перспективи застосування в системi медичноiреабштаци хворих/ O.G. Коваленко, G^. Мачерет, О.О. Коркушко та т. // Укратський неврологiчний альманах. — 2011. — № 2 — С. 35-38.
16. Котенева В.М. Нейрорефлекторные концепции лечебного действия иглоукалывания (акупунктуры). — М.: Рефлексология, 2003. — № 1. — С. 17-24.
17. Лурия А.Р. Основы нейропсихологии. — М.: Изд-во Московского университета, 1973. — 374 с.
18. Мачерет Е.Л. Рефлексотерапия ХХ1 века / Е.Л. Мачерет, В.В. Поканевич//Материалы научно-практической конференции с международным участием «Рефлексотерапия в Украине: опыт и перспективы». — К.: Випол, 2009. — С. 3-5.
19. Сокрут В.М. Физические факторы в медицинской реабилитации: Учебник для студентов и врачей / За заг. ред. Со-крута В.М., Казакова В.Н. — Донецк: ДОННМУ, ДОКТМО, 2008. — 576 с.
20. Табеева Д.М. Практическое руководство по иглорефлек-сотерапии. — М.: МЕДпресс, 2001. — 456 с.
21. Филимонов И.Н. Сравнительная анатомия коры большого мозга млекопитающих. — М.: Медгиз, 1949.
22. Шнорренбергер К. Учебник китайской медицины для западных врачей. — М.: С.Е.Т., 1996. — 580с.
23. Bossy Y. Bases neurobiologiques des reflexotherapies. — Paris: Masson, 1983.
24. Неврология и нейрохирургия: Учебник в 2 томах/ Под ред. А.Н. Коновалова, А.В. Козлова. — М.: ГЭОТАР-М, 2009. — 420 с.
Отримано 08.05.2018 ■
Коваленко О.Е.1,2, Чижиков М.Е.1,3
Государственное научное учреждение «Научно-практический центр профилактической и клинической медицины» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Национальная академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 3Клиническая больница «Феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Феномен нейропластичности и нейрофизиологические аспекты рефлексотерапии в комплексном лечении болевых и некоторых неболевых синдромов у больных после инсульта
Резюме. В статье рассмотрены нейрофизиологические методике, и контрольной (30 больных), в которой прово-
аспекты методов рефлексотерапии, обосновывающие их дилось исключительно традиционное лечение. Показаны
применение в составе комплексной терапии больных после преимущества комплексного лечения с применением реф-
инсульта. Приведены сравнительные клинические данные лексотерапии.
двух групп наблюдения: основной (30 больных), в которой Ключевые слова: инсульт; нейропластичность; рефлексо-
наряду с традиционной терапией применялась рефлексоте- терапия; акупунктура; головная боль; дорсалгия; боль в суста-
рапия, в частности акупунктура по разработанной авторами вах; головокружение; слабость; раздражительность
O.Ye. Kovalenko12, M.Ye. Chizhykova13
1State Scientific Institution "Scientific and Practical Center of Preventive and Clinical Medicine" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
2Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine 3Clinical Hospital "Feofaniya" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
The phenomenon of neuroplasticity and neurophysiological aspects of reflexology in the comprehensive treatment of pain and some non-pain syndromes in post-stroke patients
Abstract. The article deals with the neurophysiological aspects was used, and control (30 persons) — only traditional treat-
of reflexology methods in the comprehensive therapy of post- ment. The advantages of comprehensive treatment with reflex-
stroke patients. The comparative clinical data of two groups of ology are shown.
observation are given: the main (30 patients) — where, along Keywords: stroke; neuroplasticity; reflexology; acupuncture;
with traditional therapy, acupuncture by the author's method headache; back pain; joint pain; dizziness; weakness; irritability
