CC BY
23
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОЛОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 617.559-009.76-008.6-036.65+616.839]-036-085
МОСКОВКО С.П., КОСТЮЧЕНКО A.B., ПЕРОВА В.П.
Внницький нацональний медичний ун/верситет iменi М.1. Пирогова
ВЕГЕТАТИВНА ДИСФУНЩЯ ПРИ ЗАГОСТРЕНН ПОПЕРЕКОВОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ: КЛ!Н|ЧН! АСОЩАЦП ТА МОЖЛИВОСП МЕДИКАМЕНТОЗНО1 КОРЕКЦй'
Резюме. Метою проведеного до^дження було вивчення взаемозв'яз^в вегетативноI дисфункцп з тшими складовими клтчного патерну загострення хрошчного поперекового больового синдрому, визначення можливостей медикаментознойтерапп. Було обстежено 230хворих ззагостренням поперекового больового синдрому. Встановлено наявшсть значноЧ вегетативноI дисфункцп та емоцшних порушень у хворих з загостренням поперекового больового синдрому. Подана оцтка параметрiв вегетативной дисфункцп, сенсорних та афективних складових больових вiдчуттiв у 22 пацieнтiв тд впливом комплексного лкування загострення поперекового больового синдрому з використанням препарату тразодону гiдрохлориду. Ключовг слова: бшь в спит, вегетативна дисфункщя, тразодону гiдрохлорид.
Вступ
Хрошчш больовi синдроми е одшею з провщних медичних та соцiально-економiчна проблем сучасно! медицини, що обумовлено ютотним попршенням стану здоров'я та якост життя [6, 8, 10]. Стандартизований за вшом анаиз 18 нацюнальних дослщжень за участю близько 42 000 оаб показав, що 37 % респондент у розвинених кра!нах та 41 % у кра!нах, що розвиваються, повщомляють про наявшсть хрошчного болю [5]. При цьому найбшьш поширеною його локалiзацiею були спина та суглоби [9].
Вщомий полiморфiзм ключного патерну загострення хрошчного поперекового больового синдрому, варiативнiсть його переб^у, реакци на лiкування залишають вiдкритим питання про зна-чення окремих симптомiв та доцiльнiсть тих чи шших методiв лiкування на рiзних стадiях процесу. Бiль е синдромом, що характеризуеться багатьма нейрофiзiологiчними змiнами, у тому чи^ й вегетативно! нервово! системи [3]. Загострення болю в попереку також пов'язане з шдвищеним ризиком депресп [4, 7]. При хрошзацп патологiчного процесу iз збiльшенням тривалостi захворювання форму-еться тенденшя до наростання вираженостi ряду симптомiв, що, безумовно, iстотно попршують як кiнцеву ефективнiсть терапп, так i комплайентнiсть пацiентiв в щлому. Iвалiдизацiя пацiентiв iз хрошч-
ними болями в спин значною MipoKi обумовлена емоцiйним дистресом, депресieю, невдалим лшу-ванням i «адапташею до ролi хворого» [2].
У зв'язку з вищезазначеними проблемами нами було сплановано й проведено дослщження вегетативного статусу й профшю болю в пащенпв i3 за-гостреннями болю в попереку, а також визначення ефективност застосування антидепресанту групи триазолошридину — тразодону пдрохлориду (Трит-тiко).
Метою цього дослiдження було вивчення взаемо-зв'язкiв вегетативно! дисфункцп з шшими складовими кишчного патерну загострення хронiчного поперекового больового синдрому та визначення можливостей медикаментозно! терапп.
MaTepi^ i методи
Нами проведено обстеження та лшування 230 пащенпв (95 чоловiкiв, 135 жшок) iз загостренням
Адреса для листування з авторами:
Московко Серий Петрович
21000, м. Вшниця, вул. Пирогова, 56, Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iменi М.1. Пирогова E-mail: [email protected]; [email protected]; [email protected]
© Московко С.П., Костюченко А.В., Перова В.П., 2014 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
Таблиця 1. Результати дослдження вираженост депресивних розлад'в у пац1ент1в ¡з загостренням поперекового больового синдрому (n = 230) залежно вд нтенсивност болю та тривалост
захворювання
Показник Кшьюсть хворих Оцшка рiвня депреси за шкалою Бека (бали): M ± StD Р
Ошнка ÍHTeH^BHOCTÍ болю за ВАШ (мм)
< 40 22 10,32 ± 7,67 -
40-60 116 15,07 ± 8,36 p1-2 = 0,015
> 60 92 18,48 ± 9,14 p1-3 < 0,001; p2-3 = 0,006
Тривалсть захворювання (роки)
1-3 > 4 117 113 14,59 ± 8,59 17,41 ± 9,08 p1-2 = 0,016
поперекового больового синдрому m бaзi вщдшення № 3 Вшницько! облaсноï психоневролопчно! лшяр-ш iм. aкaдемiкa O.I. Ющенкa. Середнш вiк хворих стaновив 42,91 i 10,78 року (вщ 19 до 55 рошв). 3a тривaлiстю зaхворювaння пaцieнти були розподiленi нa двi групи: вiд 1 до 3 роыв — 117 (50,9 %), 4 роки i бшьше — 113 (49,1 %). Оргaнiзaцiя дослщження вщ-повiдaлa положенням Гельсiнськоï деклaрaцiï (World Medical Association — WMA) 1975 року тa ïï перегляду 1983 року.
1нтегряльну оцiнку больового синдрому проводили 3a допомогою вiзуaльноï aнaлоговоï шкяли — ВАШ (Visual analog pain scale (VAS), Huskisson), психо-емоцшного стaну (яфективно! склaдовоï болю) — 3a шкялою депреси Бекa, функцiонaльного стaну хреб-тa — 3a тестaми Шоберa, Томaйерa.
Оцiнкa особливостей вегетaтивного стaтусу здш-снювaлaся шляхом реeстрaцiï тa aнaлiзу пaрaметрiв вaрiaбельностi серцевого ритму [1], що виконувялися нa прогрaмно-aпaрaтному комплексi «Кярдюляб СЕ» («ХАИ-Медикя», Укрятя). Пiсля побудови вaрiaцiй-но! криво!' (кривя розподшу кaрдiоiнтервaлiв — пс-тогрямя) визнячялися ïï основнi хaрaктеристики. Ha пiдстaвi отримяних дяних для визнячення вегетятив-ного тонусу виряховувяли вaрiaцiйний розмях (ВР), iндекс вегетятивно! рiвновaги (1ВР), вегетятивний покязник ритму (ВПР), шдекс няпруження регуля-торних систем (IH) [1]. 3 aнaлiзу виключялися особи з виряженим порушенням серцевого ритму тя особи, яы приймяли препяряти групи ß-блокaторiв.
Стятистичну обробку дяних виконувяли в стятис-тичному пaкетi SPSS20 (©SPSS Inc.). Кшьысш пяря-метри в тяблицях подaнi у виглядi M i StD (середнe знячення i середнe квядрятичне вiдхилення). Для порiвняння незялежних вибiрок використовувяли U-критерiй Мяння — У!тш, для порiвняння зв'язяних вибiрок — критерiй Biлкоксонa. Для зняходження вiдмiнностей чястот використовувяли метод визня-чення X2 (Пiрсонa). Зв'язок мiж покязникями, що вивчялися, оцiнювaли зя результятями кореляцш-ного aнaлiзу з обчисленням коефiцieнтa кореляцп' Пiрсонa (r).
Результати дослiдження
Оцiнкa депресивних порушень за шкалою Бека пiдтвердила високий рiвень депреси у дослщжува-них пащенпв. При зiставленнi даних табл. 1 вщмь чено, що оцшка рiвня депреси збiгаеться з даними щодо сприйняття больового синдрому (ВАШ). Тобто юнуе взаемозв'язок мiж суб'ективною оцш-кою iнтенсивностi больового синдрому та силою афективних порушень, що пов'язаш iз наявнiстю хронiчного болю. При аналiзi рiвня депреси залежно вщ тривалостi хронiчного поперекового больового синдрому можна вщмиити, що в мiру хрошзаци патологiчного процесу спостериалося зростання рiвня депреси, навiть незалежно вщ рiвня больового синдрому, що, iмовiрно, можна розцiнювати як формування проявiв депресивних рис особистост (табл. 1).
Таким чином, аналiз результатiв ВАШ та шкали Бека пiдтверджуе юнукш данi про роль емоцiйного напруження в розвитку больових синдромiв верте-брогенного походження i, найголовнiше, у хрошзаци даного патологiчного процесу [2].
Вегетативний тонус у обстежуваних пащенпв у цшому характеризуеться рiзким зменшенням парасимпатичного впливу та переважанням у вегетативному баланс симпатично! активносп, про що свiдчили збiльшення моди (Мо), амплиуди моди (АМо), зменшення кiлькостi послiдовних Я-Я, що вiдрiзняються бiльше нiж на 50 мс ^NN50), iндексу сумарного тонусу вегетативно! нервово! системи — середньоквадратичного вщхилення послiдовних RR-iнтервалiв (SDNN), вiрогiдне зниження варiа-цiйного розмаху та збшьшення iндексу вегетативно! рiвноваги.
Була продемонстрована тенденщя до перева-жання значення шдексу напруження регуляторних систем у групах пащенпв iз больовим синдромом рiзноl iнтенсивностi порiвняно з контролем, що свщчить про превалювання в цих пашеипв впливу симпатичного вщдшу вегетативно! нервово! системи (р < 0,05). При цьому було показано, що найбшьш виражена симпатикотошя (1Н > 200) спостерiгалася
Таблиця 2. Основн1 характеристики вегетативноi функци в пац1ент1в ¡з загостренням поперекового
больового синдрому (n = 200)
Оцгнка болю за ВАШ Показники варгацгйноТ пульсометрп: M ± StD
SDNN, мс pNN50, % Mo, с AMo, % ВР 1ВР 1Н Рс (n = 80) Рп (n = 19)
< 40 мм (n = 21) 56,2 ± 29,9 19,4 ± 18,2 847,0 ± 135,5 44,3 ± 17,7* 236,0 ± 122,1 286,0 ± 252,0* 179,3 ± 180,9* 5 (23,8 %) 3 (14,3 %)
40-60 мм (n = 99) 43,2 ± 25,3*, ** 11,4 ± 15,6*, ** 888,0± 139,3* 48,50 ± 13,84* 186,0 ± 61,6*, ** 305,0 ± 161,1* 180,0 ± 105,4* 35 (35,4 %) 10 (10,1 %)
> 60 мм (n = 80) 38,9 ± 19,3*, ** 9,2 ± 14,1*, ** 884,0 ± 125,4* 51,4 ± 16 1*, ** 177 ± 67,3*, ** 369 ± 267*, # 220,6 ± 173,1*, ** 40 (50 %)**, # 6 (7,5 %)
Контроль (n = 23) 59,1 ± 16,8 17,4 ± 13,1 833,0 ± 135,1 37,8 ± 9,2 241,0 ± 82,5 220,0 ± 163,2 136,4 ± 157,7 - -
Примтки: Рс — переважання активност симпатичного в'1ддлу вегетативно/ нервово/ системи (1Н > 200); Рп — переважання активност парасимпатичного вддЛу вегетативно/ нервово/ системи (1Н < 50); * — значущсть в'щм'шностей показниюв пор1вняно з загальнопопуляц1йною контрольною групою, р < 0,05; ** — значущсть в'щм'шностей показниюв порiвняно з патентами з легким больовим синдромом (ВАШ < 40 мм), р < 0,05; # — значущсть в'щм'тностей показниюв пор1вняно з патентами з больовим синдромом середнього ступеня вираженост (ВАШ 40-60 мм), р < 0,05.
в пашенпв i3 сильним (ВАШ > 60 мм) больовим синдромом (р < 0,05). Цей факт е абсолютно перед-бачуваним, оскшьки симпатикотошя е фоном, що полегшуе виникнення та посилення болю, бо наяв-шсть И е провщним фактором посилення проведення нервово-м'язового iмпульсу. Показники варiашйно! пульсометрп, що зазнали найбшьш ютотних змш в обстежених пашенпв, наведеш в табл. 2.
Як показали результати наших попередшх до-слщжень, симпатикотошя також мала тенденцш до посилення залежно вщ тривалост больового синдрому й незалежно вщ ступеня вираженостi больового синдрому, що шдтверджували й клшчш данi. Так, показники 1ВР та 1Н е вiрогiдно вищими в груш тих, хто хворiе понад 3 роки, що, ймовiрно, може свщчити на користь зниження адаптацшного потенцiалу в мiру збiльшення тривалост захворювання.
Зiставлення рiвнiв депреси та вираженост ве-гетативних дисфункцiй показало висок позитивнi коефiцiенти кореляцп, що спостериалися мiж рiв-нем депреси та 1Н. Так, коефiцiент кореляцп (г) мiж бальною оцiнкою за шкалою Бека та 1Н становив 0,228 (р = 0,001). Позитивш кореляцшш залежнос-тi були також виявлеш для оцiнки iнтенсивностi болю (за ВАШ) та бальною оцшкою за шкалою Бека (г = 0,169; р = 0,017) й 1Н (г = 0,221; р = 0,002), що ще раз шдтверджуе роль емоцшних порушень в оцшш больових вiдчуттiв, а також взаемозв'язок вегетативних i депресивних розладiв. Цiкавими ви-явились i позитивш кореляцшш зв'язки мiж трива-лютю захворювання та вираженiстю депресивних i вегетативних змiн (г = 0,145, р = 0,041 та г = 0,151, р = 0,032 вщповщно). Останне, на нашу думку, шд-креслюе ютотну роль зазначених порушень у кль нiчному патерш загострень поперекового больового синдрому в мiру хрошзацп патологiчного процесу, що потребуе вщповщно! терапевтично! корекцп.
Заключним етапом нашо! роботи було визначення динамши аналiзованих проявiв загострення поперекового больового синдрому в процес стацюнарного лiкування. Лiкувальна програма була складена на основi отриманих даних клшшо-невролопчного дослiдження й була спрямована на зменшення больового синдрому, а також корекцш депресивних порушень та вегетативно! дисфункци. У випробуванш взяли участь 68 пашенпв (26 чоловiкiв, 42 жiнки) вшом вiд 19 до 55 рошв (у середньому 45,29 ± 10,03 року). Тривалють захворювання — вщ 1 до 9 рокiв (у середньому 3,76 ± 1,57 року). Цi пацiенти мали клiнiчнi прояви загострення поперекового больового синдрому, вегетативно! дисфункци та депресивш розлади рiзного ступеня тяжкостi (оцiнка за шкалою Бека — вщ 10 до 40 балiв, у середньому 20,81 ± 7,77 бала).
Пацiенти були розподiленi на 2 групи залежно вщ варiанта терапи. Перша група (порiвняння) отриму-вала стандартну комплексну терашю (нестеро!днi протизапальнi засоби, судиннi препарати, виамши, фiзiопроцедури, масаж тощо). Шсля проведеного лiкування в цих хворих спостериалась позитивна динамiка, насамперед вiрогiдне зниження вираже-ностi болю за ВАШ на 34,6 % (р < 0,01) та збшьшення обсягу р^в у поперековому вщдш хребта (р < 0,01). Водночас залишався достатньо високим рiвень депреси та зберiгалися прояви вегетативно! дисфункци (табл. 3). Переважання активност симпатичного вщ-дiлу вегетативно! нервово! системи (1Н > 200) пiсля завершення лiкування зберiгалося у 21 (45,6 %) iз 46 пацiентiв.
У зв'язку з цим 22 пашентам 2-! (основно!) групи до лшувального комплексу було включено антиде-пресант групи триазолошрщину — тразодону гщро-хлорид (Триттiко) в дозi 50—150 мг на добу впродовж 7—10 дiб (табл. 3).
Таблиця 3. Динам1ка кл1н1чних показниюв ухворих ¡з загостренням поперекового больового синдрому
в процес! стацюнарного л1кування, M ± StD
Показник Група порiвняння (n = 46) Основна група(n = 22)
До л^ування Пюля лкування До лкування Пюля лкування
1нтенсивнють болю за ВАШ (мм) 48,19 ± 11,47 31,50 ± 8,26* 52,60 ± 12,69 25,93 ± 7,59*, **
Тест Шобера (см) 13,42 ± 0,88 9,62 ± 0,74* 14,14 ± 1,52 9,36 ± 0,92*
ТестТомайера(см) 3,57 ± 5,11 10,15 ± 7,26* 3,85 ± 4,62 10,03 ± 8,36*
Депреая за шкалою Бека (бали) 15,63 ± 6,55 14,43 ± 5,97 15,91 ± 7,42 12,64 ± 6,72*, **
Показники варiацiйноi пульсометра
SDNN (мс) 33,67 ± 5,02 41,80 ± 19,57* 36,64 ± 4,01 39,04 ± 16,75*
pNN50 (%) 9,04 ± 8,41 9,13 ± 13,36 10,18 ± 7,14 16,09 ± 10,26*, **
Mo (с) 834,78 ± 121,50 883,69 ± 129,55 804,54 ± 121,41 847,73 ± 140,13**
AMo (%) 64,63 ± 10,21 59,33 ± 14,20 60,32 ± 6,61 51,73 ± 12,07*
ВР 123,37 ± 25,34 129,48 ± 69,04 134,14 ± 19,55 175,09 ± 56,08*, **
1ВР 566,63 ± 250,59 509,22 ± 173,17* 459,27 ± 93,19 337,86 ± 156,46*, **
1Н 350,74 ± 175,39 285,98 ± 113,86* 293,27 ± 59,22 207,14 ± 106,26*, **
Примтки: * — значущсть вщм1нностей показниюв пор1вняно з вих'щними даними, р < 0,05; ** — значущсть в'щмШностей показниюв м'жгрупами, р < 0,05.
Як видно з табл. 3, паралельно з вiрогiдним знижен-ням штенсивносл болю за ВАШ (у 2 рази; р < 0,001) ^ вщповщно, збтьшенням об'ему рухiв у поперековому вщдш хребта (р < 0,01) виявлено ютотне покращення показнишв варiацшноí пульсометра зi зниженням частоти симпатикотони серед обстежуваних пацiентiв основно! групи до 27,3 %. Призначення тразодону пд-рохлориду, ефективного щодо лiкування депресивних сташв, у тому числi депреси, що пов'язана з тривожнiстю та порушеннями сну, ймовiрно, сприяло як зменшенню iнтенсивностi больових вiдчуттiв (оцiнка за ВАШ в осно-внiй груш 25,93 ± 7,59 мм проти 31,50 ± 8,26 мм у груш порiвняння; р < 0,05), так i бiльш вираженому покра-щенню самопочуття хворих. Таким чином, вегетативш дисфункци значно зменшуються в мiру зменшення та лiквiдацií тривожно-депресивних розладiв у пацiентiв iз загостренням поперекового больового синдрому.
Висновки
1. У кшшчному патерш загострення хрошчного поперекового больового синдрому мае мюце рiзке зменшення парасимпатичного впливу та переважання у вегетативному баланш симпатично! активност вегетативно! нервово! системи. На характер та вираженють вегетативних порушень впливають вираженiсть болю (г = 0,221; р = 0,002), тривалють захворювання (г = 0,151; р = 0,032) та наявнють депресивних розладiв (г = 0,228; р = 0,001).
2. Депресивш розлади надзвичайно поширеш (74,3 %) серед хворих iз загостренням поперекового больового синдрому. Вони негативно впливають на сенсорну складову больових вщчутпв.
3. Застосування антидепресанту групи триазолотри-дину — тразодону гщрохлориду (Тритлко) в комплекснiй
терапи хворих i3 загостренням поперекового больового синдрому мае високу ефектившсть щодо зниження сенсорно! та афективно! складових болю, ступеня ви-раженостi депреси та стабшзаци вегетативних проявiв.
Список лператури
1. Баевский Р.М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кириллов, С.З. Клецкин. — М.: Наука, 1984. — 176 с.
2. Воробьева О.В. Роль депрессии в хронизации дорсалгии: подходы к терапевтической коррекции / О.В. Воробьева, Е.С. Акарачкова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. — 2004. — № 8. — С. 46-50.
3. Хронические болевые синдромы пояснично-крестцовой локализации: значение структурных скелетно-мышечных расстройств и психологических факторов/Е.В. Подчуфарова, H.H. Яхно, В.В. Алексеев [и др.] // Боль. — 2003. — № 1. — С. 38-43.
4. Cai B. The association between pain and depression and some determinants of depression for the general population of the United States / B. Cai, G.M. Oderda // J. Pain Palliat. Care Pharmaco-ther. — 2012. — Vol. 26, № 3. — P. 257-265.
5. Common chronic pain conditions in developed and developing countries: gender and age differences and comorbidity with depression-anxiety disorders/ A. Tsang, M. Von Korff, S. Lee [et al]// J. Pain. — 2008. — Vol. 9, № 10. — P. 883-891.
6. Epidemiology ofchronic pain: a population-based nationwide study on its prevalence, characteristics and associated disability in Portugal/L.F. Azevedo, A. Costa-Pereira, L. Mendonqa [et al.]// J. Pain. — 2012. — Vol. 13, № 8. — P. 773-783.
7. Goesling J. Pain and depression: an integrative review ofneurobio-logical and psychologicalfactors / J. Goesling, D.J. Clauw, A.L. Hassett// Curr. Psychiatry Rep. — 2013. — Vol. 15, № 12. — P. 421.
8. Life satisfaction in patients with chronic musculoskeletal pain and its predictors / A.M. Boonstra, M.F. Reneman,
R.E. Stewart [et al.]// Qual. Life Res. - 2013. - Vol. 22, № 1. -P. 93-101.
9. Survey of chronic pain in Europe: prevalence, impact on daily life, and treatment/H. Breivik, B. Collett, V. Ventafridda [et al.]// Eur. J. Pain. - 2006. - Vol. 10, № 4. - P. 287-333.
10. The relationship between chronic pain and health-related quality of life in long-term social assistance recipients in Norway / B. Loyland, C. Miaskowski, S.M. Paul [et al.]// Qual. Life Res. — 2010. - Vol. 19, № 10. - P. 1457-1465.
OmpuMaHO 25.08.14 M
Московко С.П., Костюченко A.B., Перова В.П. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова
ВЕГЕТАТИВНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ПРИ ОБОСТРЕНИИ
ПОЯСНИЧНОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА: КЛИНИЧЕСКИЕ АССОЦИАЦИИ И ВОЗМОЖНОСТИ МЕДИКАМЕНТОЗНОЙ КОРРЕКЦИИ
Резюме. Целью проведенного исследования было изучение взаимосвязей вегетативной дисфункции с другими составляющими клинического паттерна обострения хронического поясничного болевого синдрома, определение возможностей медикаментозной терапии. Было обследовано 230 больных с обострением поясничного болевого синдрома. Выявлено наличие значительной вегетативной дисфункции и эмоциональных нарушений у больных с обострением поясничного болевого синдрома. Представлена оценка параметров вегетативной дисфункции, сенсорных и аффективных составляющих болевых ощущений у 22 пациентов под влиянием комплексного лечения обострения поясничного болевого синдрома с использованием препарата тразодона гидрохлорида.
Ключевые слова: боль в спине, вегетативная дисфункция, тразодона гидрохлорид.
Moskovko S.P., Kostiuchenko A.V., Perova V.P. Vinnytsia National Medical University named after M.I. Pyrohov, Vinnytsia, Ukraine
AUTONOMIC DYSFUNCTION IN EXACERBATION OF LUMBAR PAIN SYNDROME: CLINICAL ASSOCIATIONS AND OPTIONS OF DRUG CORRECTION
Summary. The objective of the study was to investigate the relationship of autonomic dysfunction with other components of the clinical pattern of exacerbation of chronic lumbar pain syndrome, to identify options for drug therapy. We have examined 230 patients with exacerbation of lumbar pain syndrome. The presence of significant autonomic dysfunction and emotional disorders was detected in patients with exacerbation of lumbar pain syndrome. Evaluation of parameters of autonomic dysfunction, sensory and affective components of painful sensation in 22 patients under the influence of comprehensive treatment for exacerbation of lumbar pain syndrome using trazodone hydrochloride is given.
Key words: back pain, autonomic dysfunction, trazodone hydrochloride.
