CC BY
31
УДК 330.59
НЕЧ1ТКЕ ОЦ1НЮВАННЯ Р1ВНЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ДОБРОБУТУ
ДОМОГОСПОДАРСТВ
В.1. Приймак, д.е.н., професор
Лъв1всъкий нацюналъний ушверситет 1мен11вана Франка, Лъв1в, Украта
Приймак B.I. Нечтке оцтювання ргеня економ1чного добробуту домогосподарсте.
Проанал1зовано юнуюч1 методи вирппення проблеми оцшювання величини економ1чного добробуту домашшх господарств краши i обгрунтовано необхщнють ix удосконалення. Дослщжено первинш показники, яю доцшьно використати у pa3i виконання такого оцшювання. Запропоновано новий тдхщ до розв'язання розглянуто'1 проблеми, який грунтуеться на використанш Teopii нечггко1 лопки та нечггких множин.
Ключов1 слова: економ1чний добробут, домашне господарство, нечггка лопка, узагальнюючий показ ник.
Прыймак В.И. Нечёткое оценивание уровня экономического благосостояния домохозяйств.
Проанализировано существующие методы решения проблемы оценивания величины экономического благосостояния домашних хозяйств страны и обосновано необходимость их усовершенствования. Исследовано первичные показатели, которые целесообразно использовать в случае выполнения такого оценивания. Предложено новый подход к решению рассмотренной проблемы, который базируется на использовании теории нечёткой логики и нечетких множеств.
Ключевые слова: экономическое
благосостояние, домашнее хозяйство, нечеткая логика, обобщающий показатель
Pryimak V.I. Indistinct estimation of level of economic welfare of households.
Existing methods of a solution of a problem of an estimation of size of economic welfare of households in country are analyzed and necessity of their perfection is proved. Primary indicators which are expedient for using at performance of such estimation are investigated. The new approach to the decision of the considered problem, based on use of the theory of indistinct logic and indistinct sets is offered.
Keywords: economic welfare, household, the indistinct logic, generalizing indicator
3 переходом до ринкових умов господарювання i структурно!' перебудови економжи в кра'нах колишнього сощалютичного табору вщбулись сутгeвi змши в рiзних сферах жигтeдiяльностi людини. Зокрема, змшилися рiвень економiчного виробництва, мотиващя пращ, величина доходiв населення, методи розподшу i перерозподшу суспшьних благ тощо. Деяк з цих та шших змш пщсилювались чи були окремо спричинеш кризами, яю накотились на щ краши.
Вказаш чинники вплинули на добробут домогосподарств цих кра'н, диференщащю доходiв 1хнього населення, 1х економiчне зростання тощо. Однак, незважаючи на глобалiзацiю, яка притаманна сучасному св^у, в кожнш кра'1ш щ процеси вщбувалися по своему. Причинами цих вщмшностей були рiзнi стартовi умови кожно!' держави, п регулятивна полггика, менталiтет населення та ш. В результатi, на сьогодшшнш день рiвень добробуту населення в однш краíнi вiдрiзняеться вщ цього рiвня в iншiй крашг
Всесторонньо дослiдити добробут населення неможливо без розробки практичного iнструментарiю ощнювання його величини. Суб'ективнiсть цього поняття спонукало А. Пiгу до введення в науковий ужиток економiчного добробуту, який цим вченим трактувався як кшьюсть задоволення, котре можна виразити в грошовому е^валенл.
В якш краíнi рiвень економiчного добробуту домогосподарств вищий? Як вимiряти цей рiвень? Якi заходи прийняти державi для полшшення якостi життя 11 населення? Щ та подiбнi питання впродовж довгих роюв цiкавили багатьох вчених. Для знаходження вiдповiдi на них в першу чергу потрiбно вмгги оцiнювати величину економiчного добробуту домашшх господарств краши, порiвнювати кра'ни за щею величиною. В результатi такого порiвняння можна буде виявити краши, рiвень життя населення яких низький, середнш чи високий. Отриманi таким чином висновки будуть корисними для урядiв тих держав, домогосподарства яких мають низький чи середнш рiвень економiчного добробуту для полшшення управлшня цими державами.
Використовуваний А. Шгу в наукових дослщженнях показник економiчного добробуту
домогосподарств краши запропоновано цим вченим ви]шрювати за допомогою величини Валового внутршнього продукту (ВВП) на душу населения. Однак, використання для ще1 мети ВВП на душу населення мае сутт^ недолiки, на що вказувало багато дослiдникiв. Зокрема, вiн не враховуе тшьових i «домашшх» доходiв населення, грошових надходжень родинi рвдних-емiгрантiв з-за кордону, умов проживання ам'1, вартюно1 оцiнки вiльного часу, нерiвностi доходiв домогосподарств тощо. Проблематичшсть вирiшення цього завдання полягае ще й у складностi урахування цих чиннишв у раз1 розрахунку величини економiчного добробуту домогосподарств краши.
У зв'язку з цим, перед дослвдниками дано! науково! проблематики сто!ть три завдання. Перше - це окреслення показнишв, як1, крiм ВВП, дощльно урахувати в розрахунках ще1 величини. Друге - це визначення пiдходiв до вимiрювання величини цих показнишв. I трете - це розроблення алгортадв розрахунку шукано! величини цього добробуту.
На виршення якогось одного чи дешлькох з цих завдань були спрямоваш науковi досл1дження
A. Атшнсона, Г. Далi, Дж. Кобба, С. Колма,
B. Нордгауза, А. Шгу, П. Самуельсона, А. Сена, Дж. Тобша та iнших зарубiжних вчених. Вивченню суспiльного та iндивiдуального добробуту, дослвдженню якостi та рiвня життя населення присвятили сво! науковi пращ багато укра!нських вчених. Серед них Т. Юр'ян, Е. Лiбанова, В. Мандибура, Л. Ноздрiна, А. Ревенко, С. Пирожков, Г. Филюк, М. Шаповал та iншi. Однак, i досi науковцями не видiлена множина показник1в, якi варто використовувати для ощнювання економiчного добробуту населення, не розроблено методики розрахунку величин цих часткових показнишв, не запропоновано достатньо ефективного алгоритму визначення рiвня економiчного добробуту домогосподарств краши.
Головним завданням досл1дження е запропонувати пiдхiд до виршення проблеми оцiнювання величини економiчного добробуту домогосподарств краши, який грунтуеться на використаннi теорп нечггко1 лопки та нечiтких множин. Пiд час дослщження проблеми було визначено таю завдання: вивчити надбання м1жнародно1 науково1 думки з ще1 проблематики; проаналiзувати частковi показники, як1 доцiльно використовувати для оцшювання величини економiчного добробуту домогосподарств кра1ни; розглянути можливi способи вимiрювання цих показникiв; застосовуючи теорш нечiткого моделювання визначити можливi шляхи виршення розглянуто1 проблеми.
Кожна людина, як i людство в цшому хочуть жити в достатку. Тому проблеми багатства, добробуту та шляхiв i способiв !х досягнення завжди були в полi уваги багатьох економюпв. Всезагальне щастя розглядалось вже в щеях раннього утопiчного соцiалiзму. Умовою його
досягнення розглядалось знищення приватноï власностi, зрiвнювальний розподiл i повна регламентацiя суспiльного життя.
1накше пiдходили до поняття добробуту вдеологи капiталiзму. В свош теорiï добробуту вони робили акцент на виробницта, розглядаючи добробут як синонiм багатства, шд яким вони розумiли продукти матерiального виробництва. На 1хню думку основою i джерелом добробуту е нагромадження нацiонального капiталу, а показник рiвня добробуту - рiст шлькосй благ на душу населення чи чистий доход наци.
Так, що ж таке добробут людини та сустльства, як його визначити в тш чи шшш краïнi? Створена урядом Великобритани в 2006 р. спешальна груша з дослвдження добробуту дала таке його визначення «Добробут це е позитивний фiзичний, сощальний та ментальний стан, який е результатом дiяльностi не тiльки iндивiда, але й доступностi суспiльних благ та вщносин з iншими людьми. Вш е наслiдком задоволення базових потреб, ввдчуття сенсу життя у людей та можливосп досягнення важливих для них особистих цiлей та учасп в суспiльному життi. Все вищезазначене мае пiдтримуватися умовами, що включають в себе - гарне здоров'я, фшансову забезпеченiсть, наявнiсть оплачуваноï роботи, суспiльна взаемодопомога, можливiсть стати членом сустльно1 групи, щоб виразити своï iнтереси, а також здорове та приемне середовище юнування» [1].
На думку президента Франци Школя Саркоз^ офiцiйна статистика для визначення добробуту населення мае враховувати також «коефщент щастя». Призначена ним комiсiя, до я^' увiйшли 25 видатних вчених-соцiологiв та п'ять лауреатiв Нобелiвськоï премiï з економiки, 14 вересня 2009 року презентувала свiй звгг з питань визначення добробуту населення. В цьому звiтi добробут визначаеться як комплексний показник, який включае в себе: матерiальнi життево-необх1дн1 стандарти (дох1д, споживання та багатство); здоров'я; освггу; особистi iнтереси та види дiяльностi, включаючи працю; право политичного голосу та управлiння; соцiальнi зв'язки та взаемовiдносини; навколишне середовище (сьогодшшнш стан та майбутнiй); безпеку (як в економiчному сенсi, так i фiзичному) [2].
Проблематичнiсть визначення величини добробуту населення спонукали вчених до введення поняття економiчного добробуту. У витошв економiчноï теорiï добробуту стояв англшський економiст Генрi Оджвш (1838-1900), який вперше став розглядати багатство i добробут як з позицiй сустльства, так i з позицш окремого шдивща. В опублiкованiй в 1883 р. книз1 «Принципи полiтичноï економп» вiн вказуе, що одн1 i ri ж поняття мають рiзне значення залежно вiд мiкро- чи макроекономiчного рiвнiв 1хнього аналiзу. На простих прикладах вiн показав, що «класичний» принцип «невидимоï руки» часом не виконуеться. Не завжди людина, яка дбае про власну вигоду, одночасно служить iнтересам
сустльства. Тобто, не завжди ринковий саморегулюючий механiзм забезпечуе ефективне вирiшення багатьох соцiально-економiчних проблем. Це особливо проявляеться в систем! розподшу та надмрнш нерiвностi доход1в. Тому, на його думку, для ефективного виршення багатьох економiчних проблем потр!6ж втручання держави, а для шдвищення загального р1вня добробуту наци треба, зокрема, бшьш р1вном1рно розподмти м1ж населенням кра1ни сусшльш блага.
Однак, автором концепцп економiки добробуту е видатний англiйський економют, представник Кембриджсько1 школи неокласики Артур Игу (1877-1959). Суть те! концепцп полягае у тому, що соцiальний добробут в нш розглядаеться як сума добробуту окремих 1ндив1д1в. Оск1льки величину сощального добробуту неможливо виразити шльшсною м1рою, то А. Шгу вводить поняття економiчного добробуту. п1д ним вш розум1в частину загального добробуту, яка може бути вим1ряш за допомогою грошей. Вш наголошував, що «економiчний добробут не слугуе барометром або показником добробуту в цшому», оскшьки «добробут часто змiнюеться, тод1 як економiчний добробут залишаеться на попередньому р1вш; 1 при цьому зм1ни економiчного добробуту р1дко вщповадають таким самим змiнам добробуту в цшому» [3]. Шгу вказував, що поняття iндивiдуального добробуту ширше за чисто економiчнi його аспекти i включае так складов^ як характер пращ i в1дпочинку, умови навколишнього середовища, житлов1 умови, положення в сусшльств^ сусп1льний порядок 1 безпеку, доступнють i як1сть осв1ти та медицини тощо.
В якосп м1ри для ощнювання величини економiчного добробуту населення 6удь-яко! кра1ни п1гу запропонував використати нацюнальний дох1д, який в1н назвав «нацюнальним дивiдендом», оск1льки його можна також оц1нити у грошовому е^валентг На думку вченого, економiчний добробут сустльства визначаеться р1вшм i темпами зростання нацiонального дивиденду, а також способом його розподшу м1ж членами цього сустльства. Тобто, виходячи з закону спадно1 гранично1 корисност1, вш, як i Г. Сщжвш, вважав, що передача частини доход1в в1д багатих до будних збiльшуе суму загального добробуту населення краши.
На сьогодщ запропонований п1гу показник (ВВП на душу населення) е дуже поширеним показником для ощнювання р1вня економiчного розвитку та добробуту населення кра1ни. Статистичний департамент Свропей^^ економiчноl комюи ООН для кожно1 краши щор1чно розраховуе величину цього показника у цшах, що е мгжнародно-сшвставними. Тобто, величина його для кожно1 кра1ни перераховуеться в м^жнародну валюту (зараз - долар США) не за офщшним обмшним курсом, а за паритетом кушвельно! спроможност1, який визначаеться
кшьшстю одиниць нацюнально! валюти, необхщно! для придбання визначеного «кошика» товар1в i послуг (складаеться з к1лькох сотень найменувань товар1в i послуг), аналопчно тому, який можна купити на один долар у США.
Хоча, в переважнш бшьшосп краш з високим значениям показника ВВП на душу населення вищим е р1вень доход1в населення, вшьного часу, здоров'я, освгги, тривалосп життя тощо, використання його в якосп м1ри економ1чного добробуту мае значш недолши. Зокрема, вш не враховуе стушнь нер1вносп в доходах населення, не включае варпсну оцшку дозвшля, продукцп, створено! тшьовим сектором економши, а також неринкових операцш, як1 виконуються в державг Натомють вш включае варпсть
природоохоронних заход1в, як1 виконуе держава для полшшення еколопчно! ситуацп на 11 територп, хоча ця варпсть завищуе р1вень матер1ального добробуту населення ще! держави.
У зв'язку з цим, багато вчених критикувало ВВП на душу населення в якосп показника його економ1чного добробуту. ВВП скорше виступае показником потужносл ринково! економ1ки, а не р1вня достатку населення. Ця критика спонукала вчених до розроблення нових показнишв, з допомогою яких можна було б бшьш адекватно вшобразити величину економ1чного добробуту населення краши. В результат^ в 70-х роках минулого столптя професори Сльського ушверситету В1льям Нордгауз i Джеймс Тобш розробили Показник (м1ру) Економ1чного Добробуту (Measure of Economic Welfare, MEW). Пол Самуельсон перейменував його в Чистий Економ1чний Добробут [4]. Для розрахунку значення цього показника в1д величини ВВП вшшмають варпсну оцшку негативних чиннишв (забруднення повгтря i води, шум i перенаселення в мютах тощо), яш пов'язаш з виробництвом, i додають грошову оцшку неринкових операцш (робота в сфер1 домашшх господарств, включаючи так1 послуги, як приготування 1'ж1, шдтримання жител в чистоп, виховання дгтей, догляд за нем1чними тощо), варпсть продукцп, створено! тшьовим сектором економши, а також вартюну оцшку дозвшля та покращення якосп товар1в.
Введений цими вченими показник Чистого Економ1чного Добробуту (ЧЕД) щкавий бшьше з теоретично! точки зору, оскшьки на практищ статистичш служби ООН i нацюнального обл1ку окремих краш не мають ушфшовано! методики його розрахунку. Вшсутшсть тако! методики пояснюеться складнютю грошового ощнювання вс1х тих вид1в д1яльносп, як1 не мають ринкового характеру, зокрема неринкових операцш. Однак, останшм часом вчеш шукають методи розрахунку складових ЧЕД, що сприяло б виршенню проблеми пор1вняння кра! за р1внем добробуту гхшх домашшх господарств.
Разом з показником MEW В. Нордгауз та Дж. Тобш для ощнювання величини економ1чного добробуту запропонували ще один -Збалансований Показник (м1ру) Економ1чного
,3,o6po6yTy (SMEW) [2]. y po3paxyHKy ^oro noKa3HHKa BHKopucTOByeTbca oцiнка cycninbHoro Ta npHBaTHoro 6araTCTBa, BKnMHaMHH
BigHoBnMBanbHHH Ta HeBigHoBnMBanbHHH Kaniran, HanpuKnag, 3eMna Ta nicoBi Hacag®eHHa, a TaKo® 6epyTbca go yBaru 3MiHH y 3aranbHoMy 6araTCTBi.
B ^h ®e nepiog b .flnoHii gna po3paxyHKy BenHHHHH eKoHoMiHHoro go6po6yTy 3aMicTb «BBn Ha gymy HaceneHHa» TaKo® 3anponoHyBanu anbrepHaTHBHHH noKa3HHK. BiH BKnMHae geB'aTb KoMnoHeffriB [5]: gep®aBHe cno®HBaHHa (BHTpaTH Ha ocBiTy, oxopoHy 3gopoB'a Ta co^anbHe 3a6e3neHeHHa); oco6ucTe cno®HBaHHa
(BH3HanaeTbca BigHiMaHHaM Big oco6ucToro cno®HBaHHa y cKnagi BBn BHTpaT Ha cno®HBHi ToBapu goBrocTpoKoBoro cno®HBaHHa i Ha TpaHcnopTHi noi3gKH b Me®ax MicTa); nocnyru gep®aBHoro KaniTany (nocnyru, aKi HagaMTb HaBHanbHi, niKyBanbHi, KynbrypHo-no6yTOBi gep®aBHi ycTaHoBH, a TaKo® gep®aBHi ®mnoBi $oHgu); nocnyru cno®HBHoro KaniTany (BHTpaTH Ha npug6aHHa ToBapiB goBrocTpoKoBoro KopucTyBaHHa, aKi e b cтaтнcтнцi HaqioHanbHoro goxogy); BinbHHH Hac; HepuHKoBa gianbHicTb (npaua
goMorocnogapoK); npupogooxopoHHi BHTpaTH (BapTicTb 3axogiB oxopoHH HaBKonHmHboro cepegoBH^a); 36htkh Big 3a6pygHeHHa cepegoBH^a (piHHi BHTpaTH Ha Te, ^o6 yTpHMaTH 3a6pygHeHHa goBKinna Ha piBHi npHnycTHMHx caHiTapHHx HopM); 36htkh Big yp6aнiзaцii (36htkh Big gopo®Hbo-TpaHcnopTHHx npHrog i noripmeHHa yMoB noi3goK Ha po6oTy i Ha3ag. npuHoMy nepmi micTb 3 цнx cKnagoBHx gna po3paxyHKy BenHHHHH eKoHoMiHHoro go6po6yTy e cTHMynaTopaMH, to6to gogaMTbca, a ocTaHHi TpH - gecTHMynaTopaMH, to6to 6epyTbca i3 3HaKoM MiHyc.
y 1989 p. r. ,3,ani Ta Ko66 po3po6HnH iHgeKc CriHKoro EKoHoMiHHoro ^o6po6yTy (Index of Sustainable Economic Welfare, ISEW) [6]. Ha BigMiHy Big nonepegHix noKa3HHKiB, BiH BKnMHae 3MiHHy, aKa BignoBigae 3a po3nogin goxogiB y cycninbcTBi. B 3aranbHoMy ISEW BKnMHae b ce6e cycninbHi BHTpaTH (3a BHKnMHeHHaM BHTpaT Ha BincbKoBi noTpe6H), BHTpaTH cno®HBaHiB (cKopHroBaHi Ha HepiBHicTb po3noginy goxogiB). HeMoHeTapHi hhhhhkh BnnHBy Ha go6po6yT 3a BHpaxyBaHHaM BHTpaT Ha BincbKoBi noTpe6u, 3pocTaHHa KaniTany Ta HHcri 3MiHH 3oBHimHboeKoHoMiHHoro 6anaHcy, 3MeHmeHHa 3anaciB npupogHux pecypciB (o6HucnMBanocb o6caroM iHBecTH^H Heo6xigHHx gna BigHoBneHHa цнx 3anaciB a6o ix 3aMiHHHKiB) [7]. To6to, ^h noKa3HHK He BKnMHae MoHeTapHy BapTicTb BignoHHHKy, ocKinbKH i"i gy®e Ba®Ko BHMipaTH.
OcKinbKH caMe cno®HBaHHa, a He bhpo6hh^tbo Bigo6pa®ae cnpaB®Hin piBeHb go6po6yTy, to gna Horo o^HMBaHHa b 1995 p. Henpu6yTKoBoM opram3a^ero «Redefining Progress» 3anponoHoBaHo iHguKaTop CnpaB®Hboro nporpecy (Genuine Progress Indicator, GPI), ^o rpymyeTbca Ha BenuHHHi cno®HBHHx BHTpaT. BiH e nogi6HHH go iHgeKcy CTiHKoro EKoHoMiHHoro ,3,o6po6yTy, a ToMy ISEW Ta GPI gy®e HacTo B®HBaMTb aK
anbTepHaTHBHi Ha3BH ogHoro i Toro ® iHgeKcy. P03paxyH0K BenHHHHH iHgHKaTopa CnpaB®Hboro nporpecy gna yKpaïHH i CfflA Ta nopiBHaHHa ïï i3 3HaHeHHaM BBn b gHHaM^i noKa3ye, ^o cnag cnpaB®Hboro goöpoöyTy Mo®e BigöyBaruca 3a 3HaHHoro eKoHoMiHHoro 3pocraHHa [8]. Цe 3HoBy BKa3ye Ha HegoniKH BBn aK iHgHKaTopa eKoHoMiHHoro goöpoöyTy goMamHix rocnogapcTB. ToMy po3rnaHeMo geaKi nigxogH go o^HMBaHHa eKoHoMiHHoro goöpoöyTy HaceneHHa KpaÏHH, aKi KpiM BBn BHKopHCToByMTb 3HaHeHHa iHmHx noKa3HHKiB.
-3k öyno CKa3aHo BH^e, ^hcthh eKoHoMiHHHH goöpoöyT eyeninbeTBa BH3HaHaeTbca BHpaxyBaHHaM 3 BBn KpaÏHH rpomoBoï oцiнкн BTpaT Big 3aöpygHeHHa HaBKonHmHboro cepegoBH^a Ta iHmHx HeraTHBHHx HacnigKiB ypöaнiзaцiï, i gogaBaHHaM BapTocTi npogy^iï, ^o BHpoöneHa b TiHboBifi eKoHoM^i, Ta pe3ynbTaTiB HepHHKoBoï gianbHocTi b rpomoBiH oцiнцi i rpomoBoï o^hkh BinbHoro Hacy. Ee3yMoBHo oöiftracb TinbKH cTamcTHHHHMH gaHHMH b цнx po3paxyHKax HeMo®nHBo. noTpiöHe BHKopucTaHHa pe3ynbTaTiB eKcnepTHoro
o^HMBaHHa. A b pe3ynbTaTi - oöHHcnHTH BenuHHHy Mo®nHBo TinbKH Haönu®eHo, a He tohho. XoHa H gna Haönu®eHoro BH3HaHeHHa ^eï BenHHHHH noTpiöHo MaTH anropHTMH ïï po3paxyHKy. ToMy, b nepmy Hepry, 3ynHHHMocb Ha geaKHx nigxogax go Haönu®eHoro po3paxyHKy BenHHHHH ^Hcroro eKoHoMiHHoro goöpoöyTy HaceneHHa KpaïHH.
nigBH^eHHa piBHa ®HTTa nrogcTBa He MHHae öe3cnigHo gna HaBKonHmHboro cepegoBH^a. roHHTBa 3a nigBH^eHHaM e^eKTHBHocri внpoöннцтвa i 3öinbmeHHaM Horo oöcariB gy®e HacTo Bege go 3aöpygHeHHa BogHoro hh noBirpaHoro öaceHHiB, epo3iï rpyHTiB hh iHmHx HeraTHBHHx HacnigKiB. HanpHKnag, 3öinbmeHHa BHpoöHH^rBa цeмeнтy b KpaïHi Bege go noripmeHHa noBirpa i, BignoBigHo, go 3HH®eHHa piBHa eKoHoMiHHoro goöpoöyTy HaceneHHa, xoHa BenHHHHa BBn 3a TaKux giH gep®aBH 3pocTae. npHBegeHHa goBKinna b Hane®HHH eKonoriHHHH cTaH gep®aBa BHTpaHae BignoBigHi KomTH. XoHa ^ BHTpaTH HiaK He noninmyMTb eKoHoMiHHHH goöpoöyT goMamHix rocnogapcTB. B pe3ynbTari, gna ToHHimoro BH3HaHeHHa BenHHHHH Big BBn Tpeöa BigHaTH цi BHTpaTH. ïx Mo®Ha yMoBHo oцiннтн BHxogaHH 3 BapTocTi ^oHgiB gep®aBHoro i npHBaTHoro ceKTopiB, npH3HaHeHHx gna oxopoHH HaBKonHmHboro cepegoBH^a, TepMiHy ïx cny®öu Ta HopM aMopTH3a^ï. HanpHKnag, b 2010 p. b HamiH KpaïHi BHTpaTH Ha oxopoHy HaBKonHmHboro npupogHoro cepegoBH^a cKnanu 13128 MnH. rpH. [13].
Pa3oM 3 mKignHBHM внpoöннцтвoм HeraTHBHo BnnHBae Ha goöpoöyT HaceneHHa ypöam3a^a, 3öhtkh Big aKoï oцiннтн gocHTb Ba®Ko. ^eaKi нayкoвцi peKoMeHgyMTb BHKoHaTH TaKy o^HKy neBHHx cKnagoBHx цнx 3öHTKiB. 3oKpeMa, 3öhtkh Big gopo®Hbo-TpaHcnopTHHx npurog Mo®Ha yMoBHo oцiннтн aK goöyToK rpomoBoï KoMneHcaqiï 3 cTpaxyBaHHa Ha KinbKicTb nocTpa®ganux. 3öhtkh Big noripmeHHa yMoB noï3goK Ha poöoTy i Ha3ag Mo®Ha nigpaxyBaTH aK goöyToK cepegHboï
заробггно! плати на шльшсть часу, що перевищуе 30 хвилин i витрачаеться на пойдки [5].
Iсторiя розвитку людства е досить складною. На кожному етат розвитку певного суспшьства серед його члешв знаходились люди, що порушували прийнятi в цьому суспiльствi правила сшвюнування з iншими людьми. Часом до цього 1х змушували обставини, яш склалися в суспiльствi.
Подiбнi iндивiди iснують i серед шдприемщв. Деяк1 з них не хочуть притримуватись правил (законiв) ведення бiзнесу, якi встановлено в державi. Вони не афiшують (не рееструють в державних органах) свою шдприемницьку дiяльнiсть, або приховують вiд держави якусь И частину чи займаються незаконним бiзнесом. Тобто, за класифiкацiею науковщв, працюють в тiньовому секторi економши. Це призводить до заниження фактичного рiвня ВВП, який повинен би бути виразником потужностi вае1' нацюнально! економiки.
Проблема тшьово1' економiки юнуе майже у всiх кранах свиу. Хоча в багатьох економiчно розвинутих крашах 11 обсяги становлять 8-16% ВВП, що суттево не впливае на сощально-економiчнi процеси в суспшьствг Такий вплив ввдчуваеться коли розмiри тiньового сектору в краш перевищують 30% 11 ВВП. Тодi починае функнiонувати вiдтворювальна система тшьових економiчних ввдносин. На жаль, в Укрш'ш обсяги тшьово1' економiки досить велик! i продовжують зростати. Це призводить до занепаду економiчноl д!яльиосп краши та простою економiки в цшому.
Деяк1 зарубiжнi вченi вважають укра1нську економiку найбiльш тiнiзованою в £врош. За 1х онiнками, паралельно офщшнш економiнi Укра1ни в пш працюе прихована економiка обсяги яко1 в 2010 р. були бшьшими половини офщшног Аналiз результатiв ощнювання р!вия тшьового сектору економiки Украши, як1 подано в таблинi, показуе, що офщшш методики розрахунк1в цього показника дають значно иижч! результати як неофщшш. Це, очевидно, говорить про
До eKOHOMiKH, яка знаходиться в пш, можна вiднести неформальну, приховану (позаподаткову) i пiдпiльну (кримшальну) економiку [9]. Перша з них виявляеться в дозволенiй, але формально не зареестрованш, отже не включенш в до статистично! звiтностi економiчнiй дiяльностi. Ii сумiщають з домашньою економiкою. До приховано! економiки ввдносять легальну економiчну дiяльнiсть, яка частково або зовам не фшсуеться у статистичнш звiтностi, а отже, через приховування доходiв ухиляеться вiд сплати податшв. Кримiнальна складова тшьово! економши - це здiйснення заборонених видiв дiяльностi.
Прихований характер тшьово! економши не дае можливостi точно оцшити масштаби цього явища. Крiм цього, поширення такого явища, як тшьова економiка знижуе ефективнiсть ведення офщшно! господарсько! дiяльностi, держава втрачае доходи до бюджету i взагалi тдриваеться довiра до не!. Цi та деяк iншi причини спонукали вчених присвятити сво! дослвдження цiй проблематицг На сьогоднi науковцями розроблено низку методiв i прийомiв вимiрювання обсяпв тiньово! економiки та оцiнки !! впливу на загальний стан економiки в цiлому. 1х можна класифшувати залежно ввд iнформацi!, яка використовуеться в розрахунках (макрорiвня чи мiкрорiвня), або за iншими критерiями [10].
В таблиц подано результати розрахуншв тiнiзацi! економiки Укра!ни за деякими з цих методiв. За рiзними методами тiнiзацiя в нашiй краМ в 2010 р. становила ввд 16,5 до 58,7 % ВВП.
недосконалють офiцiйних пiдходiв. Адже подаш i неподанi тут результати розрахуншв багатьох вчених вказують на те, що пшзащя укра!нсько! економiки набагато вища як показують офiцiйнi даш Тому для розрахунку величини Чистого економiчного добробуту доцiльно використову-вати даш про пшзацш економiки Укра!ни, отри-манi за допомогою методик ввдмшних вiд офiцiйних.
Таблиця 1. Динамша рiвня тiньового сектору економiки Укра!ни в 2002-2010 рр. (у % до величини
офщшного ВВП)
Рж Частка обсяпв тшьово1 економжи в офщшшй у %, розрахована за методикою
Свггового банку [9] Д. Кауфмана -О. Калiберди [11] М. Ласько [11] М.1. Флейчук* Мшекономжи Укра!ни [10] Держкомстату Укра!ни [10]
2002 53.7 - - 42 17.7
2003 55.0 25.6 28.1 54.7 39 17.2
2004 55.9 33.6 37.4 55.6 28 18.9
2005 57.0 38.0 47.0 57.3 29 18.1
2006 57.5 45.7 54.6 58.1 30 17.3
2007 58.15 48.9 52.8 - 28 15.5
2008 - - - 57.3 31 15.1
2009 - - - - 32 16.1
2010 58.7 - - - 34 16.5
*Розраховано за даними Свпового банку, Мiжнародного валютного фонду i Мiжнародно! оргашзацп
щодо протидi! Корупцi! «Transparency International» [12].
Наприклад, журнал «Economics» обсяги тшьового сектору економГки Украши в 2010 р. оцшив в 55.1 % офщшного ВВП, вiдoмi зарубiжнi професори Friedrich Schneider (Австрiя), Andreas Buehn (Шмеччина) i Claudio E. Montenegro (ЧилГ) - в 54.9% [10], а дослщження Свiтoвoгo банку показують, що тiнiзацiя в нашiй крахт в цьому рoцi становила 58.7% ВВП [9]. Можна взяти рoзрахункoвi даш за iншими методиками. Проте, обмежимось цими трьома значеннями. Середне арифметичне з цих величин дoрiвнюе 56.2%. Тобто, осшльки oфiцiйний ВВП в Укра1ш в 2010 р. дoрiвнював 1095 млрд. грн., то обсяг тшьово! eкoнoмiки в цьому рощ становив 615,4 млрд. грн. Якщо використати величину ВВП Украши у цшах, що е мiжнарoднo-спiвставними, яка визначена на oснoвi розрахованих даних Статистичного департаменту £вропейсько1 економГчно1 комюп ООН i становить 277029 млн. дoларiв США у цiнах та паритетах кушвельно! спрoмoжнoстi 2005 року [13], то вартють продукцп тшьового сектора eкoнoмiки становила 155690.3 таких дoларiв.
Для розрахунку величини Чистого eкoнoмiчнoгo добробуту крiм oбсягiв тшьово! економши пoтрiбнo вмiти oцiнити у грошовому виразi неринкову дiяльнiсть домогосподарств кра!ни, а також вiльний час li населення. Так, не включаеться в ВВП виробництво продукцп та надання послуг членами дoмашнiх господарств для власного використання i споживання за принципом «зроби сам», зокрема, праця з приготування 1ж1 для члешв сш'1 i догляду за диъми, яку виконують переважно ж1нки, дрiбний ремонт будинку, побутово1 тeхнiки чи одягу, вирощування альськогосподарськох продукцп на присадибнш чи дачнiй дiлянцi тощо. Крiм неоплачувано1 працi в домашшх господарствах багато важливих тoварiв i послуг виробляеться i надаеться поза цими господарствами. Зокрема, до тако1 д1яльносп вiднoситься кeрiвництвo спортивними клубами та шша робота на громадських засадах, турбота про хворих, швалщв i пeрeстарiлих, перевезення тих, хто не може пересуватись самостшно, шша праця вoлoнтeрiв. Кожна з цих робгг е дoцiлънoю з точки зору економши, але у розрахунках ВВП не враховуеться. А обсяги цих робгг досить велик! Так, за розрахунками вчених в середньому за перюд 1995-2006 рр. домашне виробництво в Франци склало бГля 35% ВВП, Фшляндп -приблизно 40% i США - 30% [13].
Для виконання таких розрахуншв треба знати час, який тратять члени домогосподарства на домашню роботу. Оск1льки в основному таку роботу виконують домогосподарки, то для цих розрахунк1в можна використати середню зарoбiтну плату ж1нок. НевГдомий час, про який йшла вище мова можна отримати використовуючи результати опитувань працездатного населення, а також статистичнi даш про загальну ильшсть такого населення, кшьшсть зайнятих, неповно зайнятих, безробгтних i eкoнoмiчнo неактивних.
Ефeктивнiсть праш будь-яко1 людини залежить вгд багатьох чиннишв, зокрема, i вГд яшсного вщпочинку. Чим бiлъшe в людини грошей i часу для дозвшля, тим лiпшe вона може вщновити сво! фГзичш i психГчш сили для подальшо1 працi. Очевидно, що якщо економжа яко1сь кра1ни е достатньо розвинутою то високим е рiвeнь доходГв li населення. А це е достатньою умовою для яшсного вГдпочинку i збiльшeння вГльного часу значно1 частини цього населення. Люди мають бшьше часу на культурний розвиток, придбання знань, тдвищення свого штелектуального рГвня тощо. В результат економГчний добробут домашшх господарств збГльшуеться.
Для незаможних домашшх господарств, в яких обмежений доступ до таких ресурав, як земля i капГтал, один з небагатьох ресурав, що е в 1хньому розпорядженш, це час. Вони користуються вшьним вГд роботи часом вах сво1х членГв для задоволення елементарних потреб. В результат члени таких домогосподарств почувають себе так, немовби !м не вистачае часу зайнятись тим, чим вони хотГли б займатись. Це особливо стосуеться жшок. На них в незаможних домашшх господарствах падае найбГльше робоче навантаження. Сюди вГдноситься приготування 1ж1 для члешв домогосподарства, прання i ремонт 1хнього одягу, догляд за дпъми тощо. З дослгджень вчених випливае, що з ростом доходу домогосподарства це навантаження зменшуеться [14] i, в результат^ в людей вивГльняеться бГльше часу для дозвшля. Для визначення грошово! вартостГ вГльного часу працездатного населення кра1ни можна використати шлькють такого населення, тривал1сть та цГну одиницГ такого часу. Величину першого з двох останшх показнишв можна отримати на шдставГ опитувань працездатного населення та експертних оцшок, а в якостГ другого - використати середньорГчну заробГтну плату всГх працГвник1в.
Про необх1днГсть сконцентрування уваги на доходах домогосподарств, обсягах споживання та достатку, у разГ оцГнювання 1хнього добробуту, а не на загальному виробництвГ, тобто, про обов'язковГсть врахування вГльного часу та домашньо1 роботи членГв цих господарств говориться i в доповГдГ Комюп з вимГрювання економГчного i сошального прогресу (International Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress). В нш порГвнюються величини реального ВВП на душу населення у Франци та США. Величина цього показника в 2005 рош в першш з цих краш становила 73% вГд значення його в другш краш. Врахування ж в розрахунках державних послуг, виробництва домогосподарств та сфер дозвГлля i вГдпочинку скоротило цей розрив, ВВП на душу населення Франци зросло до 87% вш величини цього показника для Америки [2].
Ошнювання економГчного добробуту за допомогою показника ЧЕД в модифГкацп, що запропонована В. Нордгаузом i Дж. ТобГним також мае деякГ недолГки. Наприклад, в однГй
кра!н1 держава забезпечуе хворих безкоштовним л1куваниям, а в шшш - и!, одна ам'я мае власне помешкання, а шша - таке винаймае ! витрачае частину сво!х доход1в на оплату домовласнику за проживания в його будинку. Так1 ж м1ркуваиия можиа навести стосовно ф1зичного, людського, природного чи сощального катталу кра!н, а також заборгованосп перед шшими кра!нами.
Однак, використовувати для виршення поставлено1 проблеми обсяги державного фшаисувания на освпу ! охорону здоров'я не можиа. Обгрунтовуе вказане тверджения такий приклад: не зважаючи на те, що в США витрати на охорону здоров'я б1льш1, н1ж в багатьох европейських кра!нах, здоров'я американщв г1рше. Тому розрахунок величини економ1чного добробуту повинен включати не державш витрати, а грошову оцшку стану здоров'я ! осв1ти населення, величини багатства домогосподарств (наявшсть власного будинку, автомашини, прально! машини тощо), актив1в ! зобов'язань кра1ни.
Для ощнювания економ1чного добробуту домаштх господарств треба врахувати величину переказаних грошей трудовими емпрантами з-за кордону. Адже к1льк1сть таких ем1граит1в досить велика, а масштаби м1грацшного катталу в калька раз1в перевищують обсяги шоземних швестицш в нашу кра1ну. Визначити обсяги пересланих мирантами грошей можиа з використаниям баншвсько! шформаци про закордонш грошов1 перекази в Укра1ну.
Деяш з досл1дниюв у раз! ощнювания величини економ1чного добробуту домашшх господарств кра1ни пропонують враховувати нер1вн1сть розподшу доход1в м1ж цими домогосподарствами. Зокрема, С. Колм, А. Атшнсон, П. Дасгупта та деяш шш1 економюти у сво!х досл1джениях прийшли до висновку, що сустльний добробут вищий в цьому випадку, в якому крива Лоренца розпод1лу доход1в менш вгнута, тобто меншим е коефщент Джин! [15]. А. Сен запропонував удосконалити цю залежшсть, вв1вши в не! середнш дох1д. В результат! функщю економ1чного добробуту домогосподарств кра!ни Ж в1н подае у вигляд1 [15]:
W = /л(\ - g),
де ¡л - середнш дох1д в суспшьствц G -коефщент Джин!.
Доцшьшсть урахувания диференнiанi! доход1в населения у раз! оцшювання економ1чного добробуту пояснюеться тим, що в сусшлъств1 з меншою диференщащею доход1в, споживання 1 багатства люди в1дчувають себе бшьш комфортно.
З оглянутого, для ощнювания економ1чного добробуту домогосподарств кра!ни окр1м ВВП треба використати деяк1 шш показники. Кр1м цього, в процеа такого оц1нюваиия доц1льно застосувати економ1ко-математичш методи та сучасн1 1нформац1йн1 технологи [16-18]. Причому, оск1льки в розрахунках беруть участь величини
к1лькох первинних показнишв, то на п1дстав1 них можна побудувати один узагальнюючий показник, який би враховував всю цю первинну шформашю одночасно. Такий шдхвд до вир1шения поставленого завдання можна назвати класичним.
На сьогодн1 науковцями розроблено низку алгоритм1в розрахунку таких показнишв [16]. Однак, використати !х в даному випадку неможливо осшльки наявна первинна 1нформац1я е неч1ткою, оск1льки вона сформована на тдстав1 значень як статистичних, так 1 експертних показнишв. Тому, для вир1шення поставленого завдання скористаемось теор1ею неч1тко! лог1ки 1 неч1тких множин [19].
Одним з головним понять ще! теори е л1нгв1стична зм1нна. Його вперше вв1в у науковий об1г Лотф1 Заде. Значения ще! змшно! називають л1нгв1стичними термами. Наприклад, лшгвютичну зм1нну «стушнь еколог1чно! безпеки навколишнього середовища» можиа визначити такими характеристиками (лшгвютичними термами): низький, середн1й, високий, критичний. Тобто, л1нгв1стична зм1нна - це зм1нна, значения яко! визначають через наб1р вербальних (словесних) характеристик деяко! властивост1. Л1нгв1стичн1 терми можиа визначити через нечита (розмит1, розпливчаст!) множини.
Якщо класичн1й (ч1тк1й) теори множин будь-який елемент може належати чи не належати множиш, то в теори неч1тких множин елемент може належати множиш на половину, на чверть, на двадцять ввдсотшв тощо. З метою в1дображення того, на сшльки даний елемент належить множиш вводиться функц1я належност1 ¡л(х), яка для ч1тко! множини може приймати т1льки два значения нуль чи один, а для неч1тко! - дов1льне значения 1з в1др1зка [0, 1]. Значения ще! функцп можуть бути знайдеш т1льки за допомогою опитування експерт1в, !хиього досв1ду та штущи. Тобто, щоб задати неч1тку множину, треба вказати вс1 !! елементи,яш вибирають з ун1версально1 множини (базово! шкали), 1 функцй' належиост! кожиого з них.
Функция належиост1 може бути дискретною чи неперервною. Серед неч1тких множин з неперервними функщями належиост1 найб1льш поширеними в практичному використанш е неч1тк1 числа. Неч1тким числом називають неч1тку множину, визначену на множин1 д1йсних чисел, функщя належиост1 яко! випукла 1 нормал1зована. На практиц1 для зображения неч1тких чисел найчаст1ше використовують функцп належиост! трикутного чи трапец1епод1бного типу [19]. Зокрема, досить зручною для експерт1в е трапещепод1бна функц1я належиост1, в основ! побудови яко! е звичайна трапещя. В анал1тичн1й форм1 цю функцию для неч1ткого числа
Р = («1, а2, 03, а4) (невизначеного параметра Р) можиа записати так:
M
(ß)=
0, ß-a
ß < a
V
1
a2 ai
, ai < ß < ^2,
1, a2 < ß < a^. a4 - ß
a 4 a^
a3 < ß < a 4,
0,
ß > a4-
В аналiтичному зображенш цього нечеткого числа ß перший i четвертий параметри ввдображають абсциси нижньо1, а другий i третш -верхньо1 основи його функци належнoстi.
Оцiнити екoнoмiчний добробут
домогосподарств краши з застосуванням нечiткoï лопки можна стандартним способом. Тобто, спочатку, за неoбхiднoстi, виконати етап фазифшацп первинних змiнних (перевести ïx у нечггкий формат, тобто визначити для кожного з них його функцш належносп), побудувати нечiтку базу знань та вщповщну систему нечiткиx лопчних рiвнянь, на пiдставi яких за вщомим алгоритмом визначити шуканий результат [19].
Однак Недосешн А.О., для побудови такого узагальнюючого показника запропонував бiльш простий алгоритм розрахунк1в [20]. Опишемо формальну постановку завдання оцшювання екoнoмiчнoгo добробуту домогосподарств краïни i як його можна виконати, використовуючи шдхщ запропонований Недосек1ним.
Припустимо, що для oцiнювання цього добробуту ми використали n первинних
показник1в Xi, Х2,..., xn, як1 описано вище.
Замiсть бази знань для кожного з цих первинних показнишв на пiдставi експертних oцiнoк будуемо п'ять нечiткиx множин, функцiï належносп яких е трапецiепoдiбнi нечiткi числа. Тобто, для кожного
нечеткого показника x^ (к = 1, n) визначаеться лiнгвiстична змшна <^вень показника x^. » iз введенням п'яти нечiткиx пiдмнoжин Bj ( = 1, 5) множини D(xk ), яка е областю визначення цього
показника
. Тут D(xk )
- незлiченна множина
точок oсi дiйсниx чисел, а Bp B2, B3, B4, B5 -
нечiткi множини, як в загальному перетинаються i характеризують, вщповщно, «дуже низький», «низький», «середнш», «високий» i «дуже високий» рiвень показника Xk.
Повна множина можливих станiв A екoнoмiчнoгo добробуту домогосподарств краши роздшена також на п'ять нечгтких пiдмнoжин
Aj (j = 1,5), яш в загальному випадку
перетинаються. Тобто, терм-множина
лiнгвiстичнoï функцiï «Екoнoмiчний добробуту домогосподарств краши» складаеться з п'яти
компоненпв (поганий, задoвiльний, нормальний, добрий i дуже добрий). Кожнш з множин
Aj (j = 1, 5) вщповвдае своя функщя належност
M (V) = ßi (an, a2i, a3 j, a^ ), де V нечiткий
комплексний показник рiвня екoнoмiчнoгo добробуту домогосподарств краши. Причому M (V) = ß1 = (0,0; 0,0; 0,15; 0,25).
M2 (V) = ß2 = (0,15; 0,25; 0,35; 0,45).
M3 (V) = ß3 = (0,35; 0,45; 0,55; 0,65) ;
M4 (V) = ß4 = (0,55; 0,65; 0,75; 0,85) ;
M5 (V) = ß5 = (0,75; 0,85; 1,0; 1,0)
Спочатку, на oснoвi первинних показнишв
(k = 1, n)
= 1, п} треба знайти нечгтке число V, а потiм
вщповвдне йому чiтке число У. Причому чим бшьше У, тим кращий економiчний добробут домогосподарств кра1'ни. Величина V розраховуеться на основi первинних показнишв за посередництва формули
5
V = 2 У , /=1
де знак «®» виражае операцiю множення дiйсного числа на нечiтке число. Тут слщ зауважити, що записана лшшна комбiнацiя трапецiеподiбних нечiтких чисел також е трапецiеподiбним числом. Тому операщю додавання таких чисел можна подати сукупшстю операцiй стандартного покомпонентного додавання дшсних чисел.
Величини У: в останнiй формулi е дшсними числами, як1 попередньо розраховуються за вщомим алгоритмом з урахуванням коефщенпв прiоритетностi первинних показник1в, а також шформацп про те, як1 з цих часткових показнишв е стимуляторами, тобто збшьшення величини яких веде до зростання У, а яш дестимуляторами, тобто збiльшення яких веде до зменшення У.
Переход ввд нечiткого числа V до дшсного виду У, тобто виконання операцн дефазифшацп цього нечiткого числа можна робити з використанням площ перерiзу i об'еднання нечiтких множин V i
А: (г = 1, 5) [20]. Однак, тут можна спростити виконувану роботу i скористатись наближеним методом, згiдно якого узагальнений показник У визначаеться за формулою:
5
У = 2а: . У: ,
j=1
де aj = \a2r + a
(a2, + % V2, (j = 1,5) • Т0бт0, a1
= 0,075,
a2 = 0,3, a3 = 0,5, a4 = 0,7, a5 = 0,952 .
Використати розглянутий пiдxiд до oцiнювання рiвня екoнoмiчнoгo добробуту дoмашнix господарств краïни можна i в шшш мoдифiкацiï• Маеться на увазi те, що множину станiв цього добробуту можна роздшити не на п'ять, а на шшу к1льк1сть пiдмнoжин, зокрема, на
три чи с1м неч1тких п1дмножин А^ . Анал1зуючи досв1д р1зних квал1ф1кац1й лшгвютично! зм1нно1 «р1вень економ1чного добробуту», для першого випадку можиа задати наб1р функц1й належиост! {ц}, якому в1дпов1дае тр1йка неч1тких трапец1епод1бних чисел {0} «поганий», «середнш» 1 «добрий» так: Р1 = (0,0; 0,0; 0,2; 0,4); Р = (0,2; 0,4; 0,6; 0,8); Р = (0,6; 0,8; 1,0; 1,0).
Подальший х1д розрахунк1в тут аналог1чний розглянутому вище.
Насамк1нець сл1д зауважити, що застосування запропонованого п1дходу не виключае можливосп використания 1нших способ1в вир1шення розглянутого завдания, як1 можна реал1зовувати разом з розглянутим.
Досл1дження показало, що запропоноваиий А. П1гу шдхвд до оц1нювания величини економ1чного добробуту домашн1х господарств кра!ни за допомогою ВВП на душу населення мае суттев1 недол1ки. Огляд л1тературних джерел з вказано! проблематики дозволив зробити висновок, що вченими ще не повно вивчено
частков1 показники, як1 кр1м ВВП дощльно використати для такого оц1нювания, не розроблено методики розрахунку величин цих показник1в тощо.
Враховуючи те, що серед тих первинних показник1в е як статистичщ так 1 експертн1, одним 1з виход1в з дано! ситуацп може бути використания для цього оц1нювания теори неч1тких множин. Практичне використания органами державного управл1ния розглянутого в робот1 алгоритму неч1ткого оцшювання величини економ1чного добробуту домашн1х господарств кра!ни допоможе б1льш точно визначати цю величину 1 виробити так1 р1шения, як1 спрямоваш на тдвищення р1вия життя населения Укра!ни.
Подальш1 досл1джения в розглянутому напрямку сл1д зосередити на розробц1 п1дход1в до б1льш точного оц1нювания первинних показнишв, як1 приймають участь в розрахунках величини економ1чного добробуту домашн1х господарств кра!ни, а також 1нших алгоритм1в визначания ц1е1 величини.
Список лiтератури:
1. Steuer N., Marks N. Local Well-being: Can we Measure it? September 2008. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.neweconomics.org/publications/local-well-being-can-we-measure-it.
2. Stiglitz J.E., Sen A., Fitoussi J.P. Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress. CMEPSP. September, 14, 2009. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.stiglitz-sen-fitoussi.fr/documents/rapport_anglais.pdf.
3. Пигу А. Экономическая теория благосостояния / А. Пигу. - Т. 1 / Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1985.
4. Семюельсон П.А. Макроекономша / Пол А. Семюельсон, Вшьям Д. Нордгауз / Пер. з англ. -К.: «Основи», 1995. - 544 с.
5. Пухтаевич Г.О. Аналiз нацюнально! економши / Г.О. Пухтаевич. - К.: КНЕУ, 2005. - 254 с.
6. 1гнатюк А.О. Методичш тдходи до вимiрювання розвитку сустльного добробуту / А.О. 1гнатюк. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http ://www. nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_3 4/Zmist/6PDF.pdf
7. Afsa C., Blanchet D. Survey of Existing Approaches to Measuring Socio-Economic Progress. Commission on the Measurement of Economic Performance and social Progress. Insee-OECD. April 2009. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http ://www. rroj asdatabank. info/dev0040.htm.
8. Душна М.П. Методичш шдходи до вимiрювання суспiльного прогресу в контекст сталого розвитку / М.П. Душна // Науковий Вюник НЛТУ Укра!ни. - 2009. - Вип. 19.1. - С. 42-47.
9. Мазур I.I. Тшзащя економiки Укра!ни в сучасних умовах / 1.1. Мазур // Вюник Донецького ушверситету, сер. В: економша i право, спецвип., Т.2, 2011. - С. 52-57.
10. Люовий А.В. Методи виявлення та ошнювання тiньового сектору економiки / А.В. Люовий. С.В. Кирпа // Збiрник наукових праць Нацюнального унiверситету державно! податково! служби Укра!ни. - 2011. - № 1. - С. 264-275.
11. Дукосш С. Соцiально-економiчнi наслiдки функцiонування тшьового сектора в системi нацiональних економш республiки Болгарiя та Укра!ни / С. Дукосш // Науковi пращ МАУП. - 2010. - Вип. 1(24). - С. 169-177.
12. Флейчук М.1. Чинники iллегалiзацi! тдприемницько! дiяльностi у контекстi европейського вектора штеграцп Укра!ни / М.1. Флейчук // Науковий вюник НГУ. - 2010. - № 4. - С. 134137.
13. Статистичний щорiчник Укра!ни за 2010 р. - К.: ТОВ «Август Трейд», 2011. - 560 с.
14. Руководство по подготовке статистических данных об использовании времени ля оценки оплачиваемого и неоплачиваемого труда / Нью-Йорк: ООН, 2007. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http://unstats.un.org/unsd/publication/SeriesF/SeriesF_93R.pdf
15. Pundarik Mukhopadhaya Efficiency Criteria and the Sen-type Social Welfare Function // Working Paper No. 0114. - 2001. - November. — [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.fas.nus.edu.sg/ecs/pub/wp/wp0114.pdf
16. Приймак В.1. Математичш методи екoнoмiчнoгo аналiзу: Навч. поабник / В.1. Приймак -К.: Центр учбово1' лгтератури, 2009. - 296 с.
17. Skorupka D. Neutral Networks in Risk Management of a Project, 2004 AACE International Transaction, (CSC.1.51- CSC.1.57), The Association for the Advancement of Cost Engineering, USA, Washington 2004.
18. Приймак B.I. Нейронш мереж в управлшш ринком пращ / В.1. Приймак, Д. Скорупка // Актуальш проблеми розвитку екoнoмiки регioну: Науковий збiрник. - Iванo-Франкiвськ: Вид-во Прикарпатського нацюнального унiверситету iменi Василя Стефаника, 2011. - Вип. 7. - С. 260-266.
19. Сявавко М., Рибицька О. Математичне моделювання за умов невизначеностг - Львiв: НВФ Украïнськi теxнoлoгiï, 2000. - 320 с.
20. Недосекин А.О. Нечетко-множественный анализ риска фондовых инвестиций. - Санкт-Петербург, 2002. - 180 с.
Надано до редакци 22.11.2011
Приймак Василь 1ванович / Vasyl I. Pryimak
Pryjmak_Vasyl@ukr. net
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Нечтке оцтювання рiвня економiчного добробуту домогосподарств. [Електронний ресурс] / В.1. Приймак // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2011. — № 1 (1). — С. 149-158. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2011/n1.html
