CC BY
11НАВЧЕН1СТЬ ТА КОМПЕТЕНТН1СТЬ СТУДЕНТ1В У КОНТЕКСТ МАТЕМАТИЧНО1 П1ДГОТОВКИ
М.В. Босовський, канд. педагог. наук, доцент, О.П.Бочко, канд. педагог. наук, доцент, Черкаський нащональний умверситет м. Б. Хмельницького,
м. Черкаси, УКРА1НА
У статтг розглядаються поняття навчальностг, навченостг та компетентностг студент1в у контекст1 математичног тдготовки, встановлено зв 'язок м1ж навчетс-тю та компетенттстю студент1в.
Ключов1 слова: вищий навчальний заклад, елементарна математика, навчешсть, компетенттсть студент1в.
Вступ. Особливосп оргашзаци на-вчання елементарно! математики потре-бують розгляду таких особистюних вди-вщуальних характеристик студенпв, як навчальшсть i навчешсть, яю безпосеред-ньо впливають на формування компетент-носп студентiв у галузi елементарно! математики.
Анал1з актуальних дослщжень. Поняття «навчальшсть» досить широко ви-користовуеться в психолого-педагогiчнiй л^ературь Зокрема, А.Маркова зазначае [4], що навчальнiсть визначаеться як сприйнятливiсть учня до засвоення нових знань i нових способiв !х здобуття, а також готовнiсть до переходу на новi рiвнi розу-мового розвитку.
У роботах З.Калмиково! зазначено [2], що навчальшсть - це система ^електуа-льних властивостей особистостi, якостей розуму, що формуються, вiд яких зале-жить продуктивнiсть навчально! дiяльнос-т (при шших рiвних умовах: наявносп вихщного мiнiмуму знань, позитивно! мо-тиваци тощо).
Основними показниками навчальностi слщ назвати динамгку в процесi засвоення знань та формування умшь, легкость цього
засвоення (вщсутнють напруги, втоми, вь дчуття задоволення вiд одержання знань), гнучкгсть у здатностi переходити на новi способи й прийоми роботи, тривале й мщ-не збереження знань засвоеного матер!а-лу.
Сумарними показниками навчальносп З.Калмикова [2] називае лакошчнють i темп мислення; обсяг конкретного матерь алу, на основ! якого досягаються результа-ти виконання певних вид!в роб!т та поета-пшсть у процес самостшного розв'язуван-ня конкретних завдань, обсяг дозовано! допомоги, внаслщок чого досягнуто результат; час, витрачений на розв'язування; здатшсть до самонавчання; працездат-нють, витривалють.
Особливо значущими видаються озна-ки навчальносп, сформульоваш в працях А.Марково! [4]:
активнють ор1ентаци за нових умов; Ыщатива тд час вибору нео-бов'язкових завдань, самостшне звернення до бшьш складних вправ.
Д.Богоявленська [6] зауважуе, що щ показники можуть сшввщноситись ¡з по-няттям ¡нтелектуально! Ыщативи як феномену творчо! активности
(62)
© Бозоузкуу М., БосИко О.
наполегливють у досягненнi поставлено! мети та вмшня працювати за ситуа-перешкод, вiдволiкань; схильнiсгь, готовнють сприйняти чу-жу допомогу, вщсутнють опору.
За описаними вище ознаками З.Кал-миковою [2], розроблено методику визна-чення (дiагносгування) навчальносгi, в основу яко! покладено наступнi положен-ня:
дiагностика повинна бути комплексною, спиратися на синтетичний (не анаш-тичний) шлях;
навчальнiсть дiагностуeться в пробле-мних навчальних ситуацiях, де, за можли-востi, повиннi зрiвнюватися iншi умови.
О.Морозов [6] вказуе на наступш ознаки навчальностi:
швидкють формування нових понять, узагальнень;
гнучкють мисленневих оперцш; здатнiсть розв'язувати задачi рiзними способами;
пам'ять на загальш поняття; узагальненi знання; iнтелектуальна активнiсть. Що вища навчальнють, то швидше та легше людина набувае нових знань, тим вiльнiше оперуе ними у вщносно нових умовах, тим вищим е i темп !! розумового розвитку. Зрозумiло, що на усшх учiння, окрiм Гнтелекту, впливають також i багато шших особливостей психiки тих, хто на-вчаеться: увага, пам'ять, мотиви, риси характеру тощо. Про навчальнють людини можна судити не з того, що вона може зробити на основi наслщування, що може засво!ти в результат! детального, розгор-нутого пояснення матерiалу, тобто тодi, коли знання подаються в «готовому» ви-глядi. Навчальнють проявляеться у вщно-сно самостшному набуттi, вiдкриттi нових для себе знань, у широт перенесення цих знань у новi ситуацГ!, тд час розв'язу-вання нестандартних, нових для людини задач.
Можна виокремити наступш якосп розуму, яю формуються у тих, хто навча-еться, i яю визначають рiвень та специфiку
навчальностi. Наведемо коротку характеристику цих якостей.
Глибина розуму може бути виявлена через кшьюсть iстотних ознак, яю людина може абстрагувати пiд час оволодшня но-вим матерiалом, та рiвень !х узагальнення. Протилежна яюсть - поверховгсть розуму, яка виявляеться у виокремленш зовнiшнiх, одиничних ознак через встановлення ви-падкових зв'язюв мiж ними.
Гнучкгсть розуму виявляеться через ступшь мiнливостi мисленнево! дiяльнос-11, яка вiдповiдае змiнюваним умовам дос-лiджуваноi ситуацГ! та розв'язувано! про-блеми. Людина, яка володiе гнучким мис-ленням, легко переходить вщ прямих зв'язкгв до обернених, вщ однГ€! системи дГй до шшо!, якщо цього потребуе задача. Вона може вщмовитися вГд звичних дш, подолати «бар'ер попереднього досвГду», якщо спроба розв'язати задачу на його ос-новГ не призвела до устху, та шукати Гн-ший, оригГнальний шлях розв'язування. 1нертнгсть розуму виявляеться навпаки у схильносп до шаблошв, звично! поетап-ностГ думок, у складносп переходу вГд од-нГе! системи дГй до шшо!.
Стгйкгсть розуму. Для того, щоб ус-пГшно оволодГти новими знаннями та опе-рувати ними, студенту важливо не т1льки видГлити ютотш ознаки, яких потребуе ситуацГя, але й утримувати в головГ всю !х сукупнГсть, дГяти вГдповГдно до цих ознак та не тддаватися впливу зовшшшх, випа-дкових рис, якГ можуть призвести до по-милкового розв'язку. Несттюсть розуму виявляеться у складносп орГентацГ! на ознаки, що входять до змГсту нового поняття чи закономГрносп, у переходГ вГд однГе! системи дш до Гншо! пГд впливом випадкових асоцГацГй.
Самостттсть розуму виявляеться в активному пошуку нових знань та шляхГв розв'язування задач. На високому рГвнГ вияву цГе! якостГ розуму людина шукае не тГльки правильний, а й оптимальний розв'язок.
Насл1дування розуму виявляеться у намаганш людини котювати уже вГдомГ способи розв'язування, уникаючи Гнтелек-
туально! напруги навггь там, де поставлена задача !й доступна, а також у пошуку де-талiзовано! допомоги, у слiпотi до поми-лок.
Таким чином, ми назвали основш характеристики розуму, яю входять до стру-ктури навчальносп як особиспсно! шдив> дуально! якосп студента.
В.Крутецький зазначае [3], що можна виокремити деякi типи учшв з рiзною на-вчальнiстю. Зокрема для учшв з бшьш ви-сокою навчальнiстю характернi швидкий темп засвоення, який пов'язаний iз спро-можнiстю швидко узагальнювати, висо-кою гнучюстю (рухливiстю) мисленневого процесу тощо. Учнiв з бiльш низькою на-вчальнiстю вiдрiзняе уповiльнений темп засвоення, що визначаеться неспроможш-стю швидко узагальнювати, шертшстю мислення.
Мета статт1 - розглянути поняття на-вчальностi, навченосп, компетентностi у контекстi математично! тдготовки студенпв, встановити зв'язок мiж навчешстю та компетентнiстю студенпв.
Виклад основного матер1алу. Осю-льки студенти-першокурсники мають рiз-ний рiвень стартово! математично! пiдго-товки, то перед викладачами вищих на-вчальних закладiв гостро постае проблема виявлення навчальностi студенпв та дидактично виваженого впливу на не!.
Специфжа поеднання характеристик навчальносп та рiзнi рiвнi !х прояву утво-рюють iндивiдуальну картину (паттерн) навчальносп студенпв. Створення так званого «паспорту навчальносп» студента е необхщним вихщним кроком у розробщ його iндивiдуально!' освiтньо!' траекторий
Для того, щоб з'ясувати особливостi навчальносп студенпв математичних фа-культетiв ушверситет1в, необхiдно врахо-вувати специфiку змюту навчання, зокрема особливостi об'екпв засвоення, а також вiдповiднi вимоги до результатов навчання.
До об'екпв засвоення тд час вивчен-ня математичних дисциплш ми вщносимо поняття та !х означення, математичш фак-ти (аксiоми, теореми, формули), способи
д!яльносп (алгоритми, правила, евристич-m схеми, методи доведения тверджень, способи розв'язування певних клаав задач тощо). Н.Тарасенкова зазначае [7], що у структур! способу д1яльносп можна видь лити змгстовий (гносеолопчний) та операцшний (д!яльнюний) компоненти.
Змгстовий компонент способу д!яль-носп - це система знань, до складу яко! входять:
1) вихщш знання про об'ект та його властивосп;
2) тдсумков! знання - про результати дш з об'ектом;
3) знання про операцшний склад способу д1яльносп;
4) знання про штелектуальш й пред-метно-практичш засоби, яю необхщш для виконання д1яльносп;
5) система ор!ентир!в вибору певного способу д1яльносп ¡з множини шших.
Операцшний компонент способу д!я-льносп пов'язаний ¡з безпосередшм вико-нанням його дш.
Оволодшня студентами зм!стовим компонентом способу д!яльносп характе-ризуеться такими новоутвореннями в !х особистому досввд, як знання, а опану-вання операцшним компонентом виража-еться навичками та вмшнями. У процеа вивчення математичних дисциплш студе-нти опановують як загальнонавчальш, так i суто предмета способи д!яльносп. Серед останшх доцшьно видшити дв! групи -загальш та спещальш способи д1яльносп.
У ход! дослщження з'ясовано, що на особливосп навчальносп студенпв математичних факультета ушверситега впли-вають специфша змюту навчання, зокрема особливосп об'екпв засвоення (понять та !х означень, математичних факта, спосо-б!в д!яльносп) i вщповщш вимоги до результата навчання, згщно з цим видшено три види навчальносп (за ступенем новиз-ни для студента об'екпв, що мають перет-ворюватися, та м!рою опанування спосо-б!в перетворення): об'ектну, коли об'екти незнайом^ а способи перетворення стосо-вно шших об'екпв опановаш; процедурну, коли об'екти знайом^ а способи перетво-
© Бо«оу«куу М., БосИко О.
рення е новими, незнайомими; комбшова-ну, коли й об'екти перетворення, Г способи перетворення е новими для студента. ДГа-гностику цих видГв навчальностГ пГд час вивчення студентами курсу ПРМЗ можна здГйснити за допомогою спещально дГбра-них задач.
У процеа навчання результат дГяльно-стГ студентГв виражаеться в його навчаль-них досягненнях. Можна видГлити таку !х ГерархГю: опанування окремого об'екта засвоення; опанування системи об'ектГв засвоення; опанування навчально! теми; опанування змГстового модуля; опануван-ня модуля курсу; опанування курсу зага-лом.
Необхщно враховувати, що навчальш досягнення не е усталеними, оскшьки мо-жуть змГнюватися з плином часу, зокрема внаслщок забування того, що вивчалося. КрГм того, !х виявляють наприкшщ певно-го дидактичного циклу: вивчення окремо-го об'екта засвоення, вивчення системи об'ектГв засвоення, вивчення навчально! теми, вивчення змГстового модуля, модуля курсу, вивчення курсу. Тому навчальш досягнення студента дощльно вважати ситуативною характеристикою результатГв його навчання.
Принципово шшою е ситуащя, коли знання студента перестають активно ви-користовуватися, але частина засвоеного матерГалу залишаеться в сташ, наближе-ному до активного, Г цГ знання розгорта-ються достатньо швидко Г легко. Таку систему знань називають залишковими знан-нями. Спроможшсть студента не тшьки пригадати, а й застосовувати щ знання ви-значае навчетсть студента.
Як зазначае О. Столяренко, навченють - найбшьш професГоналГзована власти-вГсть особистостГ випускника, яка склада-еться зГ знань професшно! сфери, навичок та умшь, що стосуються мГнГмуму змГсту освГтньо! програми, що включае таю дис-циплГни: загальнГ гуманГтарнГ та сощаль-но-економГчнГ, загальнГ математичнГ, при-родничо-науковГ, загальнопрофесГйнГ, спецГальнГ й т1, що стосуються спещалГза-
цГ!, додатковГ види пГдготовки майбутньо-го фахГвця, факультативи, рГзш практики.
НавченГсть у галузГ певного навчаль-ного предмета (предметна навчешсть) ха-рактеризують знання, навички Г вмГння, здобутГ як результат вивчення цього предмета Г якГ перейшли у стан так званих за-лишкових знань. Отже, у структурГ предметно! навченостГ можна виокремити три компоненти: знання, навички, умГння.
ДослГдження показали, що поняття «навченГсть» тюно пов'язане з поняттям «компетентнГсть». Ниш розкриттям сутГ таких категорГй, як «компетентнГсть» та «компетенцГя» займаються провГднГ нау-ковцГ А.ДахГн, А.Хуторський, О.Пометун, 1.Зимня, Н.КузьмГна, Н.БГбГк, О.Субетто, О.Овчарук, С.Раков та Гн.
На думку О.Пометун [5], компетент-нГсть людини - це у певний спосГб струк-турованГ (органГзованГ) набори знань, на-вичок, умГнь Г стосункГв, якГ дають людинГ змогу визначати (ГдентифГкувати) Г розв'язувати незалежно вГд ситуацГ! про-блеми, що е характерними для певно! сфе-ри дГяльносп. Таким чином, компетент-нГсть виступае результативно-дГяльнГсною характеристикою освГти.
У ЕнциклопедГ! освГти зазначено [1], що компетентнГсть у навчанш (лат. сompetentia - коло питань, в яких людина добре розум1еться) набувае молода люди-на не лише пГд час вивчення предмета, групи предметГв, а й за допомогою засобГв неформально! освГти, внаслщок упливу середовища тощо.
У зарубГжних джерелах компетент-нГсть у навчаннГ часто передають через усталеш поняття: «здатнГсть до^», «комплекс умГнь», «умГлГсть», «готовнГсть до...», «знання в дГ!», «спроможнГсть». КрГм того, компетентнГсть у навчаннГ роз-глядаеться як Гнтегрований результат, що передбачае змщення акцентГв з накопи-чення нормативно визначених знань, на-вичок, умшь до формування Г розвитку в учнГв здатностГ практично дГяти, застосо-вувати досвГд успГшно! дГяльностГ в певнГй сферГ.
У досввд кра!н, яю реашзують компе-тентнГсний пГдхГд до освГти протягом три-валого часу, спостерГгаються спГльнГ тен-денцГ! щодо розробки певно! системи компетентност у навчанш на рГзних рГв-нях змГсту. Склалася певна ГерархГя ком-петентносп у навчаннГ: ключовг напред-метт або базов1, що спираються на тзна-вальнГ процеси Г виявляються в рГзних контекстах (вони можуть бути представ-леш у виглядГ «парасольки» над усГм про-цесом навчання); загальнопредметш - належать до певно! сукупносп предмет1в або освГтшх галузей; вони вГдрГзняються висо-ким ступенем узагальненостГ Г комплекс-ностГ (!х набувае той, хто навчаеться, упродовж вивчення конкретно! навчально! дисциплши); предметш - частковГ щодо названих вище, яких набувають у процесГ вивчення певних предметГв (!х набувае той, хто навчаеться, при вивченнГ певного предмета протягом конкретного навчаль-ного року або ступеня навчання).
За результатами дГяльностГ робочо! групи укра!нських науковцГв Г практиюв (О.Савченко, Н.БГбГк, Л.Ващенко, О.Овча-рук, Л.Паращенко, О.Пометун, С.Трубачо-во!) розроблялися теоретичнГ Г практичнГ питання запровадження компетентнГсного пГдходу в систему освГти Укра!ни. У ре-зультатГ запропоновано такий перелГк ключових компетентностей у навчаннГ: навчальна (умГння вчитися), громадянська, загальнокультурна, ГнформацГйна, соцГаль-на, здоров'язберГгальна, якГ деталГзуються в комплекс знань, умГнь, навичок, цГннос-тей, ставлень, здатностей за навчальними галузями й життевими сферами учнГв.
КомпетенцГя - вщчужена вГд суб'екта, наперед задана соцГальна норма (вимога) до освГтньо! пГдготовки учня (студента), необхГдна для його яюсно! продуктивно! дГяльностГ в певнГй сферГ, тобто соцГально закрГплений результат. Результатом на-буття компетенцГ! е компетентнГсть, яка на вщмшу вГд компетенци, передбачае осо-бистГсну характеристику, ставлення до предмета дГяльностГ. КомпетенцГ! можуть бути виведенГ як реальнГ вимоги до засво-ення учнями сукупностГ знань, способГв
дГяльностГ, досвГду, ставлень з певно! галу-зГ знань, якостей особистосп, яка дГе в со-щумГ Ознакою компетенцГ! е !! специфГч-ний предметний або загальнопредметний характер, що дае змогу визначити прюри-тетнГ сфери формування (освгтт галузГ, навчальнГ предмети, змГстовГ лГни).
У контекстГ компетенцГ! закладено до-даткову можливГсть подати освГтнГ результата системно, що створюе передумови чГтких вимГрникГв навчальних досягнень учшв. ФункцГ! компетенцГй у навчаннГ вь дображають соцГальне замовлення на пГд-готовку молодГ, е умовою реалГзацГ! осо-бистГсних смислГв навчання; охоплюють реальш об'екти навколишньо! дГйсностГ для цГлеспрямованого застосування знань, умшь Г способГв дГяльностГ; формують до-свГд предметно! дГяльностГ того, хто на-вчаеться; е мГжпредметними елементами змГсту освГти; дозволяють пов'язати теоретичнГ знання з !х практичним викорис-танням.
ВГдповГдно до встановлених видГв компетентностей видГляють компетенцГ!: ключовГ (мета, рГвень змсту освГти); загаль-нопредметнГ (певнГ предмети й освГтнГ га-лузГ); предметнГ (стосуються конкретного змГсту). ПерелГк компетенцГй стввщно-ситься з вГдповГдними компетентностями.
Висновки. Схожими характеристиками «навченостГ» Г «компетентностГ» е те, що, по-перше, кожна з них е Гнтегральним показником особистостГ. По-друге, навче-нГсть Г компетентнГсть мають у сво!й стру-ктурГ такГ компоненти, як знання, навички й умшня. Проте поняття «навченГсть» не е тотожним поняттю «компетентнГсть». КомпетентнГсть студента характеризуеть-ся володГнням особистГстю не лише знан-нями, навичками й умшнями, його особи-стюним ставленням до них та предмета дГяльносп. Загалом, можна сказати, що предметна компетентнГсть - це навченГсть студента, що доповнюеться його особистГ-сним ставленням до предмета, ходу Г ре-зультатГв навчання.
© Bosovskyy M., Bochko O.
1. Енциклопедгя oceimu / Акад. пед. наук Украгни; голов. ред. В.Г.Кремть. - К.: Юртком 1нтер, 2008. -1040 с.
2. Качество знаний учащихся и пути его совершенствования / под ред. М.Н.Скаткина, В.В.Краевского. -М.: Педагогика, 1978. - 208 с.
3. Крутецкий В.А. Основы педагогической психологии / В.А.Крутецкий. - М.: Просвещение, 1972. - 255 с.
4. Маркова А.К. Формирование мотивации учения / А.К.Маркова, Т.А.Матис, А.Б.Орлов. -М.: Просвещение, 1990. -192 с.
5. Пометун О.1. Запровадження компете-нтшсного тдходу - перспективний напрям роз-витку сучасног освгти [Електронний ресурс] / О.1.Пометун // Вкник програм шмльних обмi-шв. - 2004. - №22. - Режим доступу: http : //visnyk. iatp. org. ua/visnyk/ issue _ article; 22; 0.
6. ТалызинаН.Ф. Педагогическая психология: учеб. пособ. для студ. сред. пед. учеб. завед. / Нина Федоровна Талызина. - М.: Изд. центр «Академия», 1998. - 288 с.
7. Тарасенкова Н.А. Змкт i структура математичноï компетентностi учшв загаль-ноосвтшх навчальних закладiв / Н.А.Тарасенкова, В.КШрман //Математика в школь - 2008. - № 6. - С. 3-9.
8. КуделЬна О.В. Математична освЬта студентЬв у свЬтлЬ впровадження компетент-шсного тдходу. ПРМЗ / О.В.КуделЬна // Дидактика математики: проблемы i дослЬдження: мЬжнар. зб. наук. робт. - Донецьк, 2008. - Вип. 29. - С. 13 -17.
Резюме. Босовский М.В., Бочко О.П. ОБУЧЕННОСТЬ И КОМПЕТЕНТНОСТЬ СТУДЕНТОВ В КОНТЕКСТЕ МАТЕМАТИЧЕСКОЙ ШДГОТОВКИ. В статье рассматриваются понятия обучаемости, обученности и компетентности студентов в контексте математической подготовки, установлена связь между обученностью и компетентностью студентов.
Ключевые слова: высшее учебное заведения, элементарная математика, обучен-ность и компетентность студентов.
Abstract. Bosovskyy M., Bochko O. TRAINING AND COMPETENCE OF STUDENTS IN THE CONTEXT OF MATHEMATICS TRAINING. The concepts of educability, training and competence of students in the context of mathematical training have been considered in the article. The connection between training and competence of students has been established.
Key words: higher education institutions, elementary mathematics, training and competence of students.
Стаття представлена професором Н.А. Тарасенковою.
На^йшла до редакци 03.02.2012р.
