CC BY
10
9. Khasanshina, G. V. (2004). Latinizirovannyy semanti-cheskiy metayazyk v russkom agronomicheskom podyazyke [Romanized semantic metalanguage in Russian Agronomy
sublanguage]. Ekaterinburg, 258. Available at: http://www. dissercat.com/content/latinizirovannyi-semanticheskii-metayazyk-v -russkom-agronomicheskom-podyazyke#ixzz2h2hAWMEM
Рекомендовано до публжацп д-р ф1лол. наук, профессор Юралъ С. С.
Дата надходження рукопису 17.08.2015
Вакулик 1|)има 1вашвна, кандидат фiлологiчних наук, доцент, кафедра украшсько! та класичних мов, Нацюнальний унiверситет бiоресурсiв i природокористування Украши, вул. Геро1в Оборони, 15, м. Ки!в, Украша, 03041 Е-mail:vakulyk@ukr.net
УДК 811.124
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.50653
НАВЧАННЯ ГРАМАТИКИ ЛАТИНСЬКО1 МОВИ СТУДЕНТ1В-ВЕТЕРИНАР1В ЗА ДОПОМОГОЮ ЕЛЕКТРОННОГО ПОС1БНИКА
© О. Ю. Балалаева
У cmammi науково обтрунтовано i описано методику навчання грамматики латинсько'1 мови cmydenmie-eemepuHapie за допомогою авторського електронного по^бника, реалiзацiя яко1 спрямована на забезпе-чення процесу формування граматичних навичок, пiдвищення тзнавального ттересу стyдентiв до ви-вчення латини, створення комфортних умов комп'ютерноЧ пiдтримки традицшних технологш навчання латинсько'1 мови та ветеринарной термiнологii
Ключовi слова: латинська мова, методика, граматичш навички, вправи, ветеринарна термiнологiя, еле-ктронний поабник
The methodology of teaching Latin grammar for veterinary students with author's electronic textbook, the implementation of which is aimed at support for process of grammar skills formation, increasing of students' co g-nitive interest in the Latin language learning and comfortable computer support traditional learning technologies for Latin language and veterinary terminology is scientifically substantiated and described in the article Keywords: Latin language, methodology, grammar, exercises, veterinary terminology, electronic textbook
1. Вступ
Протягом багатовжово! юторп навчання латини розроблено численш методики навчання ii грама-тики. Об'ективш тенденцп впровадження шформа-цшно-комушкацшних технологш у вищш освт зна-чно розширили i можливосп вивчення латинсько! мови, вщкрили доступ до колосальних ресурав елек-тронних бiблiотек, дозволили бшьш активно викори-стовувати науковий i освггнш потенщал та накопи-чений досвщ викладання латини проввдних свггових унiверситетiв, а також зумовили необхщшсть створення власних електронних поабнишв i подручников та розробки вщповвдних методик !х використання.
2. Постановка проблеми
Одним iз актуальних напрямiв розвитку сучас-но! методики викладання латинсько! мови е пошук ефективних шлях1в навчання студентiв-ветеринарiв, адже латина е шструментально-понятшною базою для фахових дисциплш (анатоми, пстологп, фармакологи та iн.), засвоення яко! закладае основи для по-дальшого сввдомого сприйняття штернацюнально! ветеринарно-медично! термшологп у рщнш та сучас-них шоземних мовах. Перед дослiдниками повстае проблема необхвдносп розробки методики, що повинна забезпечувати цiлеспрямований процес формування граматичних навичок, шдвищення тзнава-
льного iнтересу студентiв до вивчення латинсько! ве-теринарно-медично! термшологп створення, комфортних умов комп'ютерно! щдтримки традицшних техно-логiй навчання латини та ветеринарно! термiнологi!.
3. Лггературний огляд
Проблеми методики викладання латинсько! мови порушуються у працях О. Беляево!, Н. Кацман [1], Й. Кобiва, В. Новодраново! [2], О. Пантелеево!, З. Покровсько!, £. Скоробогато!, В. Соколова, В. Шов-кового [3, 4]. Окремi питання вивчення латини в аг-рарних ВНЗ висвiтлюються в наукових розвщках I. Вакулик, Л. Вжгорово!, С. Гриценко. Застосування iнформацiйних технологш при вивченш латинсько! мови розглядаеться у статтях Д. Дроздово! [5], проте грунтовних праць з дано! проблематики в сучаснш науковiй лiтературi не заявлено, i в даному аспектi проблема порушуеться вперше.
Мета статт полягае у висвiтленнi методики навчання граматики латинсько! мови за допомогою створеного електронного поабника.
4. Методика навчання граматики латинсько'1 мови за допомогою електронного помбника
Дана методика передбачае комплексне вико-ристання друкованих пiдручникiв i посiбникiв, що традицшно застосовуються у процесi навчання ла-
тинсько! мови студент1в-ветеринар1в i розробленого електронного посiбника «Латинсько-укра!нський словник ветеринарно-медичних термiнiв», який Mic-тить два модуле «Словника» (що складаеться з трьох роздiлiв: власне «Словник», «Термшоелементи» i «Вислови») i «Поciбник», що мютить короткий курс латини («Elenenta Linguae Latinae»), в якому у стис-лiй i доcтупнiй формi викладено оcновнi вiдомоcтi з фонетики та граматики латинсько! мови, необхвдш для оволодiння навичками читання, написания, перекладу та аналiзу ветеринарних термшв [6].
У даному доcлiдженнi як базову обрано методику формування граматичних навичок, розвинуту В. Шовковим у контекcтi теорй' поетапного формування розумових дiй, за якою навчання граматики класич-них мов повинне проходити так1 етапи:
1) презентацiя граматичного явища;
2) усвщомлення навчального матерiалу та за-пам 'ятовування;
3) формування первинних умшь вичленову-вання граматичних ознак;
4) формування навичок вичленовування гра-матичних ознак;
5) формування навичок утзнавання граматич-них форм;
6) формування навичок встановлення значень граматичних форм iз використанням прийому граматичного аналiзу та перекладу;
7) змщнення граматичних знань та навичок за допомогою використання елеменпв репродуктивного мовлення;
8) аналiтичне читання текспв з повним або ча-стковим граматичним аналiзом;
9) синтетичне читання текcтiв з метою удоско-налення рецептивних граматичних навичок [3].
Граматичний матерiал у курci латини на вете-ринарних факультетах викладаеться в обмеженому обсяз^ необхiдному для формування i закрiплення навичок формотворення, аналiзу та перекладу вете-ринарно-медичних термiнiв, тому дана методика за-стосовуеться з певними модифiкацiями. Зокрема, останш два етапи cтоcовнi читання, сформульоваш для класичних вiддiлень, не мають повноцiнного статусу при вивченш латини на факультетах ветеринар-но! медицини, реалiзуютьcя нерегулярно, зокрема при читанш i аналiзi адаптованих текcтiв за фахом.
Якщо для гумаштарних напрямiв при вивченнi латини встановлено примат граматичного аспекту над лексичним, то для ветеринарних напрямiв, на-впаки, першicть вiддаетьcя термшолопчнш лекcицi, а граматика визнаеться вторинною. За зауваженням В. Новодраново!, практичш завдання висувають сво! вимоги до вщбору навчального матерiалу, в якому видшяються два аспекти - граматичний i термшоло-гiчний, але граматичний аспект мае шдпорядкований характер: до граматичного матерiалу включаються тiльки ri явища, якi допомагають краще зрозумгги i засво!ти термiнологiчний матерiал. Вiдбiр термшолоп-чного матерiалу ввдбуваеться рашше граматичного [2].
Враховуючи cпецифiку курсу латини на ветеринарних факультетах, його чгтку термшолопчну cпрямованicть, граматичш навички розумiемо як на-
вички вибору коректного морфолого-синтаксичного оформлення термiнологiчно! одиницi в писемному або усному мовленнi.
При поданнi навчально! шформацп викладач може використовувати матерiал модуля «Поciбник» за вiдповiдними темами («1менник», «Прикметник», «Дiеcлово», «Чиcлiвник», «Займенник», «При^в-ник», «Прийменник»). Найбiльша увага при вивченш морфологи латинсько! мови придшяеться таким час-тинам мови, як iменник i прикметник, як становлять ядро термшолопчно! лексики, вщбрано! для засво-ення. Матерiал щодо шших частин мови (у тому чис-лi i дiеcлова) викладаеться зпдно його вживаноcтi у медичнш термшологп та рецептурi.
Основними методичними прийомами презен-тацп граматичного матерiалу мають бути: пояснення (значення, вживання), алгоритмiзацiя формотворення (презентацiя схеми послвдовносп дiй утворення гра-матичних форм), унаочнення (використання мовно! наочноcтi, яка демонструе граматичну форму), переклад граматично! форми [3].
Зауважимо, що матерiал iз роздiлу «Морфоло-пя» подаеться не у лiнiйнiй послщовносл щодо ви-вчення окремих частин мови, яш змiнюють одна одну, а визначаеться за критерiем системности Адже структура науково! дисциплши не переноситься ме-ханiчно на структуру дисциплши навчально!, конкре-тний шлях навчання визначаеться лопкою навчального процесу, яка виражае послвдовшсть крок1в навчання, що забезпечуе оптимально ефективнi резуль-тати як щодо засвоення знань, так i щодо розвитку пiзнавальних здiбноcтей cтудентiв. Тому в межах одного заняття можуть вивчатися ввдомосп щодо рiз-них частин мови, зумовлених сшльшстю ознак граматичних явищ, тематичною значимicтю тощо.
Особливу увагу cлiд придiляти реалiзацi! принципу усвщомлення мовних явищ у перюд !х за-своення, усввдомлення cпоcобiв !х використання, який полягае у тому, що:
1) виклад граматичного матерiалу повинен здiйcнюватиcя cвiдомо, мехашчному запам'ятову-ванню парадигм, граматичних конструкцш повинне передувати !х уcвiдомлення;
2) для забезпечення сввдомого розумiння граматичного матерiалу викладач повинен використовувати правила, релевантш типу шформацп;
3) теоретичний матерiал необхвдно шюструва-ти достатньою к1льк1стю влучних прикладiв;
4) студенти повиннi розумiти особливосл утворення i значення граматичних форм та конструкцш, особливосп !х вживання у мовленнi [1, 4].
Для формування i закршлення граматичних навичок розроблено комплекс спещальних вправ i за-вдань, виконання яких передбачае використання модуля «Словник».
Основний принцип побудови занять з грама-тики латини полягае у викладенш елементiв граматики, тсля якого студентам пропонуються вправи на закрiплення даного матерiалу i формування ввдповвд-них умшь i навичок та термiнологiчний мшмум -слова i словосполучення, яш пiдлягають обов'яз-ковому засвоенню в уснш i пиcьмовiй формi. На на-
ступному занятп проводиться експрес-контроль piB-ня засвоення знань, сфоpмованостi умшь i навичок на основi тт-теспв.
Розглянемо докладнiше методики проведения окремих тем i занять i3 граматики на пpикладi ви-вчення iменникiв i прикметник1в, як1 утворюють базу ветеринарно -медично! теpмiнологiï.
Метою вступного заняття з моpфологiï е сфо-рмувати у студентiв загальне уявлення про латинськ частини мови, ознайомити ïx iз граматичними кате-гоpiями iменникiв, а до завдань вщнесено такi: ознайомити студентiв iз самостiйними та службовими ча-стинами мови; пояснити значення iменника як осно-вноï одиницi ветеpинаpноï номенклатури; розкрити специфiку граматичних категоpiй латинського iмен-ника; сприяти формуванню граматичних умшь i навичок вживання iменникiв у склащ ветеринарних те-pмiнiв; розвивати здiбностi до аргументованого ана-лiзу мовних явищ i закономipностей.
Вимоги до набутих знань, умшь i навичок тс-ля засвоення дано1' теми полягають у тому, що студе-нти повинш знати: латинсьш назви граматичних ка-тегоpiй iменника та склад його словниково1' форми, принцип pозподiлу латинських iменникiв за ввдмша-ми та ознаки п'яти вiдмiн, лексичний мшмум за темою; умгти: розшзнавати iменник за словниковою формою, записувати iменники в словниковiй фоpмi, визначати вiдмiну i основу iменника, утворювати форми Nom. еt Gen. Sing. et Plur. (називного i родового ввдмшшв однини i множини) iменникiв всix вiдмiн, перекладати ветеринарш теpмiни, виpаженi субстан-тивно-субстантивними словосполученнями з неузго-дженим означенням з латинсько1' мови на украшську i навпаки.
Пpезентацiя навчального матеpiалу може здш-снюватися iз використанням електронного поабника (модуль «Посiбник», тема «1менник»), який мютить основш вiдомостi про граматичш категори iменникiв, словникову форму iменникiв, практичну основу iменника та способи ïï визначення, принципи подiлу iменникiв на вiдмiни у виглядi схем i таблиць, що до-зволяе застосовувати i комбшувати piзнi методичш прийоми введення нового матеpiалу: пояснення, ал-гоpитмiзацiю формотворення, унаочнення, переклад. Таи схеми можуть застосовуватися студентами i при самоспйнш pоботi для повторення i систематизацй' навчального матеpiалу, при виконаинi завдань.
Формування граматичних навичок за темою «1менник» здшснюеться шляхом виконання спещаль-них вправ на pозпiзнавання iменникiв серед шших частин мови за 1'х словниковою формою, визначення вiдмiни i практично!' основи iменника, визначення роду, числа i вщмшка тощо.
За принципом полiфункцiональностi, грамати-чнi вправи повинш бути спрямоваш також на формування лексичних умiнь i навичок, а також навичок перекладу [4]. Тому, починаючи з першого заняття з граматики, вводяться вправи на переклад одно^в-них i дво^вних теpмiнiв, виражених iменниками.
При вивченш iменника дуже важливим е формування у студенпв навички утворення форми називного i родового вщмшшв однини i множини, оскшь-
ки вони найчастiше зустрiчаються у ветеринарно-медичних термшах. На закршлення ще! навички спpямовaнi спeцiaльнi вправи на постановку вщмш-кових зашнчень латинських iмeнникiв (Встаете пропущен .заюнчення: corpus vertebr... - тшо хребця, angulus stern... - кут груднини ...).
При виконанш вправ студенти можуть корис-туватися модулем «Словник» електронного поабни-ка для пошуку необхвдних лексичних одиниць, само-пepeвipки виконаних завдань на визначення ввдмши i роду iмeнникiв (до словникових статей наводяться нaвчaльнi коментар^ що мiстять додaтковi вiдомостi, ввдсугт в друкованих словниках).
Пiсля ознайомлення i3 загальними вiдомостi про латинський iмeнник, вiдбувaеться бiльш конк-ретне вивчення iмeнникiв п'яти вiдмiн. Взагал^ на вивчення iмeнникa вiдводиться 22 % всього навча-льного часу.
1менники I, II, IV i V вщмш вивчаються за типовою схемою. Загальною метою цих занять е сфор-мувати гpaмaтичнi умiння i навички, нeобxiднi для aнaлiзу i перекладу ветеринарних тepмiнiв, до складу яких входять iмeнники I (II, IV, V) ввдмши. Завдання полягають у тому, щоб: ознайомити студенпв iз парадигмою iмeнникiв I (II, IV, V) вщмши; навчити розшзнавати та вiдмiнювaти iмeнники I (II, IV, V) вь дмши; сприяти формуванню граматичних навичок вживання iмeнникiв I (II, IV, V) вщмши у склaдi ветеринарних термшв; розвивати здiбностi до лопчно-го i аргументованого aнaлiзу мовник явищ i законо-мipностeй; свщомого вивчення i застосування теоре-тичних i практичних знань у гaлузi тepмiнотвоpeння, умiння пошуку шформацп, необидно! для ефективно-го виконання професшних завдань, сприяти формуванню професшно-термшолопчно! компeтeнтностi.
В узагальненому виглядi вимоги до набутих знань, умшь i навичок передбачають знання: основ-них ознак та вiдмiнковиx зак1нчень iмeнникiв I (II, IV, V) вщмши, !х нaйуживaнiшиx суфiксiв та тер-мiноeлeмeнтiв, тематичних лексичних мiнiмумiв; умтня: розшзнавати iмeнники I (II, IV, V) ввдмши та вiдмiнювaти !х в однинi та множинi, aнaлiзувaти та перекладати вeтepинapнi тepмiни, до складу яких входять iмeнники (II, IV, V) ввдмши.
Нaйбiльш складною для сприйняття е тема, присвячена вивченню iмeнникiв III вiдмiни, яш мають piзнi iстоpичну i практичну основи, три типи вь дмiнювaння, спeцифiку pозподiлу за родами та iншi особливостi, на ознайомлення з якими выводиться 2 аудиторш заняття, перше з яких передбачае ознайомлення з iмeнникaми III вщмши та формування нeобxiдниx умшь i навичок, а друге - систематизащю i зaкpiплeння знань, розвиток вщповвдних умiнь i навичок. Шсля вивчення теми студенти повинш знати: основш ознаки, типи вiдмiнювaння та вiдмiнковi за-к1нчення iмeнникiв III вiдмiни, зак1нчення iмeнникiв чоловiчого, ж1ночого та середнього роду, винятки з правила про piд, грецьш дублети iмeнникiв III вщмь ни, особливосл вiдмiнювaння iмeнникiв, лексичний мшмум за темою; вмти: pозпiзнaвaти iмeнники III вiдмiни, визначати lx практичну основу та тип вь дмiнювaння, pозпiзнaвaти рвд iмeнникa за зашнчен-
ням, ввдм1нювати 1менники III вщмши в одниш й множиш, у тому чист i у склад1 атрибутивних слово-сполучень, перекладати ветеринарш термiни, до складу яких входять iменники III вiдмiни.
Для формування граматичних навичок нормативного вживання iменникiв застосовуються вправи:
- рецептивш на розпiзнавання граматично! форми або структури, вичленовування граматичних ознак (Знайдгть i тдкреслть 1менники I (II, III, IV, V) в1дм1ни... (жiночого/чоловiчого/середнього роду...; вжитi в однит/множит...; вжитi у формi Gen. Sing... тощо);
- репродуктивш (Встаете пропущен закш-чення...; Постаете iменники у форму множини...; Bid поданих iменникiв утворть форми родового eidMwm однини i множини.; Провiдмiняйте iмен-ники в однин i множит...; Вивчть напам'ять най-уживанiшi у ветеринарно-медичнш термiнологiï iменники I (II, III, IV, V) вiдмiни...; Перекладiть термти укра'1'нською/латинською мовою...).
При виконанш таких вправ i завдань студенти можуть користуватися модулем «Словник» електронного поабника. Взагал^ для формування зазна-чених умшь i навичок розроблено 52 завдання i впра-ви рецептивного i репродуктивного характеру.
Другою за частотшстю уживання в медичнш термшологп частиною мови е прикметник, на вивчення якого выведено 11 % навчального часу. Оскь льки прикметники в латинськш мовi вiдмiнюються за зразком iменникiв, !х вивчення здшснюеться пiсля вивчення iменникiв вiдповiдних вiдмiн: прикметники першо! групи вивчаються пiсля iменникiв I i II вщ-мiн, прикметники друго! групи - пiсля iменникiв III вiдмiни.
Загальною метою занять, присвячених ви-вченню прикметника, е сформувати граматичнi умiння i навички, необхiднi для аналiзу i перекладу ветеринарних термшв, до складу яких входять прикметники, вщповщно, провщними завданнями е та-к1: сформувати уявлення про групи латинських при-кметник1в, розкрити специфiку !х граматичних кате-горiй; навчити узгоджувати прикметники з iменни-ками; сприяти формуванню граматичних навичок вживання прикметник1в у складi ветеринарних тер-мiнiв. По опрацюванню цих тем студенти повинш знати: склад словниково! форми прикметника та його граматичш категорп, рiзницю мiж подiлом прикметник1в на групи та вщмши, вiдмiнковi закш-чення прикметникiв першо! i друго! групи, правила узгодження прикметник1в з iменниками, найужива-нiшi суфiкси прикметникiв, лексичш мiнiмуми за темою; вмти: розшзнавати прикметники та визна-чати !х групу i вiдмiну, узгоджувати прикметники з iменниками, вiдмiнювати атрибутивнi словосполу-чення, перекладати ветеринарнi термiни, виражеш субстантивно-ад'ективними словосполученнями з узгодженим означенням iз латинсько! мови на укра-!нську i навпаки.
Окреме заняття вiдведено на ознайомлення студентiв iз ступенями порiвняння прикметник1в, пiсля якого вони повинш отримати знання про: сту-пеш порiвняння прикметникiв i правила !х утворен-
ня, особливосп утворення ступенiв порiвняння та правила !х вiдмiнювання; вмiти: розпiзнавати прикметники у вищому та найвищому ступенях, запи-сувати !х у словниковш формi, утворювати вищий i найвищий ступiнь вiд прикметникiв у звичайному ступенi, узгоджувати !х з iменниками та вiдмiнюва-ти атрибутивш словосполучення в однинi й множи-нi, адекватно перекладати ветеринарнi термши, до складу яких входять прикметники у вищому i най-вищому ступенях.
Для формування зазначених умшь i навичок розроблено 36 завдань i вправ рецептивного i репродуктивного характеру на розшзнавання прикметника та його граматичних категорш (роду, числа, вщмш-ка), визначення групи та вщмши прикметника, утворення вщ прикметника форми заданого роду (чоловь чого, жшочого, середнього), визначення та утворення ступешв порiвняння прикметнишв та iн.
Спецiальнi вправи спрямоваш на формування та закрiплення навички конструювання атрибутивних ветеринарно-медичних термiнiв iз словникових форм iменникiв та прикметнишв, що передбачае чггке знання правил узгодження означення з означуваним словом, без засвоення яких неможливий коректний переклад бшьшосп багатокомпонентних ветеринарних термiнiв (Узгодьте прикметники з iменниками, провiдмiняйте утворен словосполучення...; Узгодьте прикметник externus, a, um iз поданими iменника-ми у називному вiдмiнку (Sing. et Plur.)...; Вставте пропущен зактченняу прикметнитв...; Перекладть словосполучення ...).
5. Результати дослвдження
Запропоновану методику апробовано у навча-льному процеа факультету ветеринарно! медицини Нацюнального ушверситету бюресурав i природоко-ристування Укра!ни. Результати експериментального дослвдження шдтвердили дiевiсть розроблено! методики: у цшому, середнiй бал експериментальнiй груш на 0,51 вищий, а швидшсть виконання тестових завдань - на 7,8 % вища, шж у контрольнiй.
6. Висиовки
Таким чином, розроблена методика викорис-тання електронного посiбника передбачае сукупнiсть i послщовшсть навчальних дiй за допомогою електронного поабника, який може використовуватися як джерело навчально! шформацп (для ознайомлення з теоретичним матерiалом та ветеринарно-медичними термiнами); засiб для актуалiзацiï, систематизации, самоперевiрки та самокорекци знань з граматики латинсько! мови та основ ветеринарно! термшологп, а у комплекс iз вщповщними вправами - як засiб формування граматичних умшь i навичок.
Лггература
1. Кацман, Н. Л. Методика преподавания латинского языка в институтах и на факультетах иностранных языков [Текст]: учеб. пос. / Н. Л. Кацман. - М.: Высшая школа, 1979. - 142 с.
2. Новодранова, В. Ф. Цели и задачи изучения латинского языка в медицинских вузах [Текст] / В. Ф. Новодранова; под ред. В. А. Кочергина. - Древние языки в си-
стеме университетского образования. Исследование и пре-подаваниею. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 2001. - С. 213-219.
3. Шовковий, В. М. Навчання граматики класичних мов у контекста теорй поетапного формування розумових дш [Текст] / В. М. Шовковий // Мовш i концептуальш кар-тини свiту. - 2013. - Вип. 46 (4). - С. 356-367.
4. Шовковий, В. М. До проблеми принцитв на-вчання граматики класичних мов [Текст] / В. М. Шовко-вий // Studia lingüistica. - 2013. - Вип. 7. - С. 229-234.
5. Дроздова, Д. В. Электронный образовательный ресурс для дистанционной поддержки преподавания латинского языка по учебнику Н. Л. Кацман [Текст] / Д. В. Дроздова // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2011. -№ 3 (45). - C. 4-12.
6. Балалаева, О. Ю. Латинсько-украшський словник ветеринарно-медичних термшв. Верая 3.1 [Електронний ресурс]: електронний поибник / О. Ю. Балалаева - К.: НУ-БШ, 2014.
References
1. Katsman, N. L. (1979). Metodika prepodavaniya latinskogo yazyika v institutah i na fakultetah inostrannyih yazyikov [Methods of teaching Latin in the institutes and faculties of foreign languages]. Moscow: Vyisshaya shkola, 142.
2. Novodranova, V. F.; Kochergyna, V. A. (Ed.) (2001). Celi i zadachi izuchenija latinskogo jazyka v medicin-skih vuzah [Aims and tasks of teaching Latin in medical institute of higher education]. Ancient languages in university education. Researching and Teaching. Moscow: MGU, 213-219.
3. Shovkovyj, V. M. (2013). Navchannja ghramatyky klasychnykh mov u konteksti teoriji poetapnogho formuvannja rozumovykh dij [Teaching a grammar of classical languages in the context of the theory of the gradual formation of mental actions]. Language and conceptual pictures of the world, 46 (4), 356-367.
4. Shovkovyj, V. M. (2013). Do problemy pryncypiv navchannja ghramatyky klasychnykh mov [To problem of principles of teaching classic languages]. Studia linguistica, 7, 229-234.
5. Drozdova, D. V. (2011). Elektronnyiy obrazovate-lnyiy resurs dlya distantsionnoy podderzhki prepodavaniya latinskogo yazyika po uchebniku N. L. Katsman [Electronic educational resource for distance support of teaching Latin by textbook by N. L. Katsman]. Distance and virtual learning, 3 (45), 4-12.
6. Balalaieva, O. Yu. (2014). Latynsko-ukrainskyi slov-nyk veterynarno-medychnykh terminiv [Latin-Ukrainian dictionary of veterinary and medical terms]. Kyiv: NUBiP.
Рекомендовано до публгкацИ д-р ф1лол. наук, професор Юралъ С. С.
Дата надходження рукопису 18.08.2015
Балалаева Олена Юрпвна, старший викладач, кафедра украшсько! та класичних мов, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Украши, вул. Геро1в оборони, 15, м. Кшв, Украша, 03041 E-mail: l.balalaeva@yandex.ru
