CC BY
1
УДК 667.021.1
https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.2.38
В. С. ХМЕЛЮК
асшрант кафедри адмшктративного та фшансового менеджменту Нацюнальний ушверситет <^bBÍBCbKa полггехшка» ORCID: 0000-0002-5591-5932
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВЕ ПАРТНЕРСТВО З М1ЖНАРОДНИМИ ОРГАН1ЗАЦ1ЯМИ В УМОВАХ М1ГРАЦШНО1 ПОЛ1ТИКИ УКРА1НИ
У cmammi дослiджено навчально-наукове мiжнародне партнерство з мiжнародними органiзацiями в умовах м^рацтно! полтики та описано важливу роль освiти навть в умовах м^раци та тдтримка здобувачiв освiти Í3 Украши за кордоном. Дослiдженi ризики м^рацтно'1' освти, а саме залежнтть вiд iноземних викладачiв та программ, та iншi. Не виключенi також i переваги та шляхи удосконалення, особливостi тако'1' освти , що пов'язанi з необхiднiстю забезпечення доступностi та якостi освiти для дiтей та молодi.
Сьогоднi мiста та регiони з розвинутою мережею ВНЗ е так званими центрами притягання мiграцiйних потоюв бажаючих здобувати освiту. Вже зараз, суттево зросла конкурентоспроможтсть цих закладiв. Зрос-тання ^bm^i студентiв, що проживають поза межами знаходження ВНЗ, засвiчуе про зростання обсягiв освтньо'1' м^раци на внутрШньому та мiжрегiональному рiвнях. 1снують ще й так практичш заходи, яю мають потенцiал у внутршнш та мiжрегiональнiй освтнш мiграцii, це спiвпраця мiж унiверситетами, обмт астрантами та докторантами з метою 1'хньо'1'участi у спшьних наукових до^дженнях iз ргзних галузей науки, викладання, написання спшьних наукових праць.
Зрозумшо, що програми мiжнародного спiвробiтництва допомагають та створюють можливостi навча-тися, працювати та подорожувати. Дуже цтне навчально-наукове партнерство тим, що не обмежуеться роз-ташуванням, а включае у себе технологiчний прогрес i змогу завжди бути на зв'язку здобувачам. На сьогоднi, м^рацшна освта е важливим методом пiдвищення якостi освти та конкурентоспроможностi держави в мiж-народному партнерствi. Спiвпраця, тобто навчально-наукове партнерство з мiжнародними органiзацiями може набувати ргзних форм i не повинна розглядатися як результат злиття цих органгзацш або ж поглинання.
До^джено, що встановлення партнерства може бути легким завданням, а ось тдтримка переваг даного партнерства у довгостроковш перспективi може виявитися складншим завданням, потребувати додаткових зусиль двох сторт.
Сучасна мiграцiйна освiта для нашо'1' держави це можливкть передбачення майбутшх освiтнiх тенденцш, демонстра^я свого лiдерства та неймовiрнi можливостi для академiчного та особисткного зростання як про-фесiоналiв у сво '1' сферi.
Ключовi слова: партнерство, полтика, освiта, мiграцiя, програма, Украша, метод, навчальнi заклади.
V. S. KHMELYUK
Postgraduate Student at the Department of Administrative and Financial Management Lviv Polytechnic National University ORCID: 0000-0002-5591-5932
EDUCATIONAL AND SCIENTIFIC PARTNERSHIP WITH INTERNATIONAL ORGANIZATIONS IN THE CONDITIONS OF MIGRATION POLICY OF UKRAINE
The article examines educational and scientific international partnership with international organizations in the context of migration policy and describes the important role of education even in the context ofmigration and supportfor education seekers from Ukraine abroad. The risks of migration education, namely dependence on foreign teachers and programs, and others, were studied. Advantages and ways of improvement, features of such education, which are related to the need to ensure accessibility and quality of education for children and youth, are also not excluded.
Today, cities and regions with a developed network of higher education institutions are the so-called centers of attraction for migration flows of those wishing to get an education. Already now, the competitiveness of these institutions has significantly increased. The increase in the number of students living outside the location of the higher education institution indicates the increase in the volume of educational migration at the internal and interregional levels. There are also such practical measures that have the potential for internal and interregional educational migration, such as cooperation between universities, exchange of post-graduate students and doctoral students for the purpose of their participation in joint scientific research from various fields of science, teaching, writing joint scientific works.
It is clear that international cooperation programs help and create opportunities to study, work and travel. A very valuable educational-scientific partnership is not limited to location, but includes technological progress and the ability to always be in touch with applicants. Today, migration education is an important method of improving the quality of
education and the competitiveness of the state in international partnership. Cooperation, that is, educational-scientific partnership with international organizations can take different forms and should not be considered as the result of a merger of these organizations or a takeover.
It has been studied that establishing a partnership can be an easy task, but maintaining the benefits of this partnership in the long run can be a more difficult task, requiring additional efforts from both parties.
Modern migration education for our state is an opportunity to predict future educational trends, demonstrate your leadership and incredible opportunities for academic and personal growth as professionals in their fields.
Key words: partnership, policy, education, migration, program, Ukraine, method, educational institutions.
Постановка проблеми
Вищi навчальш заклади та дослщницьш HayKOBi шститути покликаш вщграти важливу роль в шдготовщ людей до майбутшх виклишв, надаючи при цьому актуальш знання. По всьому свпу, ушверситети прагнуть максимально ефективно використати можливосп мiжнaродного партнерства.
Партнерство це особливий вид ввдносин, при котрому люди чи оргашзаци об'еднують сво! ресурси для вико-нання певно! дiяльностi. Можна говорити про те, що партнерство налагоджуеться тодi, коли нам необхiдно зро-бити певну справу, яку ми не можемо виконати самостшно.
Викладення основного матерiалу дослiдження
Мiжнaроднa дiяльнiсть закладу освiти здiйснюеться вiдповiдно до основних напрямшв м1жнародно! д1яль-носп yнiверситетiв та наукових iнститyтiв.
Таким чином, виклaдaчi й студенти приймають активну участь у рiзних м1жнародних нayково-освiтнiх заходах. 3i свое! сторони, керiвництво навчальних зaклaдiв допомагае викладачам i студентам пройти стажування або виробничу практику за кордоном, брати участь у робот наукових конференцш, з'1здв, семiнaрiв за кордоном.
Окремо варто зазначити, що ствпраця бiльше не обмежуеться закладами, розташованими безпосереднiй близькостi один вiд одного. Так як, сучасш технологи можуть поеднувати нaвчaльнi заклади, роздiленi сотнями або тисячами кiлометрiв.
Нaвчaльнi заклади обирають пaртнерiв для спiвпрaцi, керуючись не так близьшстю, як загальними баченням та стрaтегiчними цiлями.
Експерти зазначають, що пропозици про злиття державних yнiверситетiв остaннiми роками звучать дедaлi чaстiше. Однак, це бшьш як метод скорочення витрат.
Ствпраця може набувати рiзних форм i не повинна розглядатися як результат злиття або поглинання.
Встановлення партнерства може бути легким завданням; а ось пвдтримка переваг партнерства у довгостроко-вiй перспективi може виявитися склaднiшим завданням.
Мiгрaцiйнa освiтa в Укра!ш - це процес забезпечення освггою молодi, якi переселилися з шших кра!н чи мiгрyють в межах Укра!ни. Тaкi дiти та молодь можуть бути б1женцями [1].
Сьогодш, Укра!на внаслвдок вiйськових дш переживае чи не нaйбiльшy мнрацшну кризу в сво!й ютори. Велика шльшсть вимушених переселенцiв з Укра!ни, зараз заполонили кра!ни £вропи.
Станом на травень 2023 року з Укра!ни за час повномасштабно! вшни ви!хало близько 8,1 мiльйонa людей, переважно ж1нок та дiтей. Серед них - приблизно 640 тисяч школярiв i близько 800 тисяч тисяч людей вжом вiд 20 до 29 рошв. Нaйбiльше б1женщв з Укра!ни перебувають у таких десяти кра!нах: Польщi, Нiмеччинi, Чехи, Ггалл, Iспaнil, Тyреччинi, Велик1й Британи, Фрaнцi!, Австрil та Нiдерлaндaх.
1ншими словами, зараз понад мiльйон молодих украшщв ви!хали i вчаться в кра!нах iз розвиненими освiтнiми системами.
Проввдш вченi з 1нституту демогрaфi! та сощальних дослiджень НАН Укра!ни, наголошують, що е чiткий зворотно-пропорцiйний зв'язок: що довше триватиме вiйнa, то менше людей повернеться. Отже, ми маемо вже розумгга, що частина м^анпв не повернеться.
Тож, м^ацшна освiтa е важливим елементом штеграцп мiгрaнтiв та бiженцiв у новому середовищ^ допомагае !м устшно адаптуватися та розвиватися в нових умовах.
Однак, е чимaлi ризики в освт. Головним, можна назвати, зaлежнiсть в1д iноземних виклaдaчiв та програм, що може призвести до втрати в1дчуття культурно! iдентичностi та нацюнально! сaмоiдентифiкaцil [2].
Мiгрaцiйнa освгта в Укрalнi мае сво! особливосп. Зокрема, вона пов'язана з необхщшстю забезпечення достyпностi та якостi освгга для дiтей та молодi, яш переселилися з iнших кра!н, а також з урахуванням !х осо-бливих потреб.
Серед !! основних переваг, можна згадати:
1. Розвиток мiжнaродного спiвробiтництвa м1ж державами, ввдкривае можливостi для обмiнy досв1дом та знаннями.
2. Можливють для стyдентiв отримати освiтy в iноземномy вишi, де е б№ше ресyрсiв, та можливостей для розвитку.
3. Можливосп отримaння двоx i бшьше дипломiв, яш визняються в рiзниx крaïнax, сприяe пiдвищенню кон-кyрентоспроможностi держaви.
4. Спiвпрaця мiж людьми з рiзниx кряш, сприяe розвитку мiжнaродного пaртнерствa.
5. Haявнiсть мiгрaцiï освiти, стyдентiв, нayковиx кaдрiв сприж зaлyченню iноземниx iнвестицiй. Тяк як, шо-земнi компaнiï можуть отримяти висококвaлiфiковaниx фaxiвцiв з мiжнaродним досвщом.
Серед негaтивниx чиннишв, мiгрaцiйноï освгга, можня згвдяти:
1) нaдмiрне вишристзння ресyрсiв тя додaтковi ветряти ня освiтнi прогрями для мiгрaнтiв;
2) мирянти можуть зyстрiчaти сегрегaцiю тя дискримiнaцiю;
3) можуть виникяти трyднощi y зaбезпеченнi мiгрaнтaм доступу до яшсно1' освiти, особливо якщо вони не володшть мовою кряши, y якш вони перебувяють.
В цшому, мiгрaцiйнa освiтa e вяжливим методом тдвищення якостi освiти тя конкурентоспроможносп дер-жяви в мiжнaродномy пяртнерста. Одняк, нaйвaжливiшою умовою циx процеав e повернення емiгрaнтiв з-зя кордону [3].
В няш чяс, прогрями мiжнaродного спiвробiтництвa допомягвють тя створюють можливосп нявчятися, пря-цювяти тя подорожувяти.
Серед тaкиx прогрям, можня згедяти про Ерязмус.
Дяня прогрямя зaстосовyeться для обмiнiв стyдентiв, виклaдaчiв тя нayковцiв крaïн-членiв Свросоюзу, a тякож Iслaндiï, Лixтенштейнy, Пiвнiчноï Мякедонй', Hорвегiï, Туреччини. Воня нaдae можливють нaвчaтися, проxодити стaжyвaння чи ви^^ляти в iншiй крaïнi, що бере учясть в прогрaмi.
Головнi цш:
- Удосконялення нявичок i здятносп до прaцевлaштyвaння стyдентiв тя сприяння конкyрентоспроможностi eвропейськоï економiки.
- Полшшення якостi виклaдaння i нaвчaння.
- Виконяння Стрaтегiï модернiзaцiï вищо1' освгга в крaïнax-членax прогрями i розвиток потенщялу крaïн-пaртнерiв.
- Посилення мiжнaродного вимiрy в прогрaмi Ерязмус.
- П^трими Болонського процесу i дiaлогy щодо полiтики в стрaтегiчниx крaïнax-пaртнерax.
Вищi нaвчaльнi зaклaди з крaïн-пaртнерiв, в тому числi з Укрш'ни, можуть бути пяртнером yнiверситетiв з Свропи для оргaнiзaцiï проектiв ня мобiльнiсть для стyдентiв.
Все для того, щоб можня було нaдaти крaщi можливостi для розвитку нявичок i компетенцiй y стyдентiв, зялу-чити крaщi тaлaнти з-зя кордону.
Виклaдaчi для отримaння стипендiй ня виклaдaння, пiдвищення квaлiфiкaцiï ябо стaжyвaння подэють зaявки ня учясть в конкyрсax безпосередньо до свого зaклaдy освiти (кредитня мобiльнiсть) ня основi мiжiнститyцiйниx угод, i I ябо до пяртнерств (стyпiнчaстa мобiльнiсть), тяк сямо як i предсгавники шшт крaïн, обмежень немae. Привiлеïв i I ябо обмежень немae m для однieï крaïни свiтy.
Вярто зayвaжити, що в Gврокомiсiï, Ерязмус нязвяли нaйyспiшнiшою освiтньою прогрямою £С i вяжливим iнстрyментом боротьби з молодiжним безробiттям. Термiни нaвчaння i стaжyвaння можуть склaдaти вiд 3 тсяцш до 1 року.
Метою тaкиx прогрям e зялучення освiченоï молодi, до ринку прaцi тя някопичення людського кaпiтaлy. Дaнi склэдов^ зaвжди будуть, одним iз ключовт фaкторiв сучясного розвитку держaви
Вярто зayвaжити, що негативним явищем для нayки тя економiки, e не повернення нayковиx кaдрiв, до своeï дер-жaви. Вiдповiдно освiтню миря^ю, яга вiдбyвaeться в одному нвпрямку - нязивнють «ввдпк мГзкгв» ("brain drain").
Тяким чином, воня несе серйозш виклики економiчнiй безпецi крaïн-донорiв.
Тому, вярто згaдaти про тяке поняття як, aкaдемiчнa мобiльнiсть.
Aкaдемiчнa мобiльнiсть - можливiсть yчaсникiв освггаього процесу нaвчaтися, виклaдaти, стяж^вятися чи проводити няукову дiяльнiсть в шшому вищому нявчяльному зaклaдi (нayковiй усганов^ ня територй' Укрaïни чи позя ïï межями [4].
Зпдно з прогрямними документями Болонського процесу, суб^кгами aкaдемiчноï мобiльностi вистушютъ студенти, виклaдaчi, нayковцi тя yпрaвлiнський персонял.
Aкaдемiчнa мобiльнiсть мae безперечно позитивний вплив ня нaцiонaльнy систему освгга, тя економiкy держaви.
Пряво ня aкaдемiчнy мо6Гльшсть реaлiзyeться ня пiдстaвi мiжнaродниx договорГв про сшвробггаицтво в гэлузГ освгга тя нгуки, мiжнaродниx прогрям i проектiв, договорГв про сшвробггаицтво мГж тякими сторонями:
а) укрш'нськими вишями, няуковими yстaновaми;
б) мгж вичизняними тя iноземними вишями (няуковими yстaновaми); тякож може реaлiзyвaтися вичизня-ним учясником освггаього процесу з влясно1' ГнГцГятиви, пiдтримaноï aдмiнiстрaцieю вичизняного вишу (гауково! устянови), де вш постшно нaвчaeться чи ^auroe, ня основГ iндивiдyaльниx зяпрошень тя iншиx меxaнiзмiв.
Фopмaми aкaдeмiчнoï мoбiльнocтi yчacникiв ocвiтньoгo ^o^cy, щo здoбyвaють ocвiтнi cтyпeнi мoлoдшoгo бакалавра, бакалавра, мaгicтpa та дoктopa фiлocoфiï y вiтчизняниx вишax, е:
а) навчання за пpoгpaмaми aкaдeмiчнoï мoбiльнocтi;
б) мoвнe cтaжyвaния;
в) нayкoвe cтaжyвaння.
Оcвiтню мoбiльнicть y Gвpoпeйcькoмy Coюзi зaбeзпeчyють cпeцiaльнi ^orp^^ мiжиapoднi opгaиiзaцiï, якi cпpямoвaиi на aктивiзaцiю мiжиapoднoï cпiвпpaцi та тдвищення мoбiльнocтi cepeд cтyдeнтiв, виклaдaчiв, нayкoвцiв.
G piзнi пoгляди на те, чи «ввдлк мiзкiв» впливае негативто, пoзитивнo, чи не впливаена крашу, звiдки втж-джають фaxiвцi. Чатом цей тepмiн вживають щoдo cтyдeнтiв, якi вдуть нaвчaтиcя за кopдoн, пpипycкaючи, щo ocвiтa cтae для ниx першим кpoкoм дo «кpaщoгo життя на Зaxoдi». Втiм, таке твердження диcкyciйнe.
Бaгaтo нayкoвцiв вoлiють yзaгaлi не вживати цьoгo термша.
Наприклад, cтapший нayкoвий cпiвpoбiтник iз дocлiджeнь та пoлiтики у Фoндi Кауфмана Бен Вiлдaвcький пpипycкae, щo «вiдтiк мiзкiв» - зacтapiлий термш для oпиcy явища нayкoвoï мoбiльнocтi i йoгo вapтo зaмiнити на «циркуляцш фaxiвцiв» aбo «пpитiк cвiжиx стл». Дocлiдник нaвoдить приклад Китаю та 1нди, куди cтyдeнти oxoчe пoвepтaютьcя пicля навчання за кopдoнoм з oглядy на швидкий poзвитoк eкoнoмiки та «вiдpoджeния ушверстте-пв». Такий caмий тepмiн - «циркулящя фaxiвцiв» - з'явивcя в нeщoдaвньoмy звiтi ЮHЕCKО.
Бен Вiлдaвcький ^oro^e тaкoж звернути увагу на cyчacний тренд «глoбaлiзaцiï yнiвepcитeтiв»: вишi poз-вивають пapтнepcтвo з ycтaнoвaми ш вcьoмy cвiтy, дaлeкo за межами краши poзтaшyвaния. Яcкpaвi приклади -Hью-Йopкcький yнiвepcитeт в Абy-Дaбi чи Ушвероттет «Miнepвa», щo мае штаб-квартиру в Caн-Фpaнциcкo, але вимагае ввд cтyдeнтiв змiнити мicцe навчання пicля пepшoгo poкy у CША: мoжнa oбpaти Ceyл, Гайдарабад, Бepлiн, Бyeнoc-Айpec, Лoндoн aбo Тайбей.
Гoлoвнa вдея Бена Вiлдaвcькoгo пoлягae в тому, щo «вища ocвiтa набувае фopми тoвapy на мiжиapoднoмy ринку - i принципи вiльнoï тopгiвлi треба зacтocoвyвaти дo ocвiти так caмo, як i дo iншиx частин глoбaльнoï ею-нoмiки». Зoкpeмa, наушвець cтвepджye, щo «немае причин вважати, нiбитo здoбyтки oднieï нацй' - це втрати для решти cвiтy».
Висновки
Оcкiльки ми вже пepeбyвaeмo в бeзпpeцeдeнтнiй cитyaцiï, кoли так багато мoлoдиx людей виïxaли з Украши з мipкyвaнь безпеки, варто прийняти ïï i cпpoбyвaти пepeтвopити на yнiкaльний шaнc для краши та сгуденпв.
no-перше, за кopдoнoм мoлoдi люди вивчають iнoзeмнi мoви i здoбyвaють нoвий дocвiд. Ознaйoмившиcь iз cиcтeмaми ocвiти poзвинeниx краш, мoлoдь миcлитимe глoбaльнo й критичшше cтaвитимeтьcя дo yкpaïнcькoï cиcтeми ocвiти й ширше - дo пoлiтичнoï cитyaцiï в Укpaïнi. Завдяки цьoмy мoжe виникнути здopoвий тиcк на владу, щoб та швидше виршувала piзнi питання: ввд глoбaльниx, як^т змiни клiмaтy, дo лoкaльниx, як^т кopyпцiя.
no-друге, yкpaïнcькi шкoли й ушвероттети бopoтимyтьcя за yчнiв та студенпв, як1 вчaтьcя за кopдoнoм, з ocвiт-нiми iнcтитyцiями краш, щo прийняли бiжeнцiв. Це стимулюватиме yкpaïнcькi шкoли й вишi твopчo пiдxoдити дo poзpoбки нaвчaльниx пpoгpaм i зaгaлoм cтaвaти кoнкypeнтнiшими. Hacaмпepeд iдeтьcя пpo пpивaтнi заклади, щo мають бiльшe pecypciв.
no-трете, варто думати пpo yкpaïнcькиx cтyдeнтiв за кopдoнoм як пpo aмбacaдopiв, щo перекинуть мocти м1ж yкpaïнcькими та зaкopдoнними ocвiтнiми закладами для пoтeнцiйнoï aкaдeмiчнoï cпiвпpaцi, пpoгpaм oбмiнy, партнер^км дocлiдницькиx пpoeктiв.
Так, нayкoвe cпiвpoбiтництвo з зaкopдoнними opгaнiзaцiями - перстективний нaпpямoк poзвиткy ушверот-тету, peaлiзaцiя якoгo вiдбyвaeтьcя через ycтaнoвлeння та poзшиpeння кoнтaктiв у гaлyзi науки, ocвiти й куль-тури з нayкoвo-дocлiдними центрами, opгaнiзaцiями, вищими навчальними закладами, acoцiaцiями Gвpoпи, Ази, Америки.
За даними Cвiтoвoгo банку, 2021 poкy Украша oтpимaлa гpoшoвими переказами з-за кopдoнy cyмy, екива-лентну 9 % ВВП, а 2022 poкy ця cyмa, за o^ma^, зpocтe бiльш нiж на 20 %.
мoжнa cкaзaти, щo ocвiтa за кopдoнoм пpинocить вигоду i кpaïнaм, зввдки вшжджають фaxiвцi, i крашам, куди вoни вшжджають.
Для oдниx це нaгoдa товч^^я в тaлaнтiв з ycьoгo cвiтy, не пoкидaючи влacнoï батьк1вщини. Для rnmnx -навчання за кopдoнoм cпpияe poзвиткoвi влacнoï краши: щoнaймeншe туди бiльшae пoтiк ocoбиcтиx юшпв, а тaкoж нaлaгoджyютьcя нayкoвi зв'язки.
Щoнaйбiльшe, краша, яка poзвивaeтьcя, не штребуватиме iмпopтy «мyдpocтi» ззoвнi, натомють c^a ïï «eкcпopтyвaтимe».
Пpoблeмa «ввдпливу мiзкiв» icнye i в poзвинyтиx кpaïнax, пpoтe не нece тaкoï' зaгpoзи, тoмy щo вaкaнciï заш-внюютьcя виcoкoквaлiфiкoвaними iммiгpaнтaми з краш, щo poзвивaютьcя [5].
При цьoмy, вapтo пам'ятати, щo cтyдeнти е найцшшшим aктивoм нaвчaльнo-нayкoвoгo пapтнepcтвa, ocкiльки, caмe випycкники пвдвищують цiннicть ocвiти.
В Украш вщбуваеться складна демографiчна ситуащя, що ставить тд загрозу юнування деяких ocbîthîx закладiв. Так як, систематично зменшуеться кiлькiсть абiтурieнтiв - майбутшх працiвникiв.
Тому, мiжнародна сшвпраця - це стратегiя, яку багато навчальних закладiв повиннi слiдувати просто для того, щоб вижити.
Нам необхщно прийняти той факт, що «ввдпк мiзкiв» або «приттк св1жих сил» - залежно вiд того, як ми сприй-матимемо ситуацiю, - уже стався. Захiднi державнi навчальнi заклади вщкрип для наших студентiв i учшв, уш-верситети по всьому свiту пропонують тисячi стипендiй для украшських студентiв, i це можливють для Украши виховати нове поколшня громадян свiту.
Заглядаючи у майбутне, можна прийти до висновку, що науковi заклади мають стати бшьш iнтегрованими до ринку працi. Повинш мати можливiсть адаптуватися до змш, передбачати потреби та демонструвати лидерство, що надихае. Коли стаються кризи, необхвдна стiйкiсть яка дозволить долати труднощi та перетворювати ïx на можливосп для зростання та навчання у майбутньому.
Список використаиоТ лггератури
1. Махонюк О. В. Формування та розвиток ринку мiграцiйниx послуг в Украïнi: Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчниx наук (08.00.07 - Демографiя, економiка пращ, сощальна економiка i полiтика). Вшниця, 2019.
2. Закон Украïни «Про вищу освiту» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18#Text
3. Махонюк О. В. Формування та розвиток ринку м^ацшних послуг в Украш: Дисертащя на здобуття наукового ступеня кандидата економiчниx наук (08.00.07 - Демографiя, економiка працi, соцiальна економка i полiтика). Вiнниця, 2019.
4. Жураковська Л.А. Тенденцц освiтньоï мпрацц в контекстi глобалiзацiï економiчного розвитку [Електронний ресурс]. Демографiя та сощальна економка. 2014. № 1(21). Режим доступу: http://dse.org.ua/ arhcive/21/20.pdf
References
1. Makhonyuk O. V. (2019) Formation and development of the market of migration services in Ukraine: Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences (08.00.07 - Demography, labor economics, social economy and politics). Vinnytsia.
2. Law of Ukraine "On Higher Education" [Electronic resource]. Access mode: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1556-18#Text
3. Makhonyuk O. V. (2019) Formation and development of the market of migration services in Ukraine: Dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences (08.00.07 - Demography, labor economics, social economy and politics). Vinnytsia.
4. Zhurakovska L.A. (2014) Trends of educational migration in the context of globalization of economic development [Electronic resource]. Demography and social economy. No. 1(21). Access mode: http://dse.org.ua/arhcive/21/20.pdf
