CC BY
7
Вкник Нацюналь^го унiвeрcитeту «clbeiecbRa пoлiтeхнiкa». Сeрiя: «Юридичш науки» № 4(28), 2020
УДК 342.998.85 Уляна Парпан
Нaцiонaльний yнiверситет ^bBÍBCb^ полтохшка», 1нститут права, психологiï та iнновaцiйноï освiти, доцент кафедри адмшютративного та iнформaцiйного права,
д-р юрид. наук https://orcid.org/GGGG-GGG3-1424-G5GX uparpan35 @gmail.com
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО У ВИЩ1Й ОСВ1Т1 УКРАШИ
http://doi.org/10.23939/law2020.28.213 © Парпан У., 2020
У crani дocлiджeнo прaвoвi прoблeми та пoтeнцiaл рoзвитку дeржaвнo-привaтнoгo nap^epcrea в cфeрi вищoï ocвiти. Дeржaвнo-привaтнe пaртнeрcтвa рoзглянутo як гнуч-кий i пeрcпeктивний iнcтрумeнт для зaлучeння приватних iнвecтицiй в iнфрacтруктуру, щo зaбeзпeчуe нeoбхiдну кooпeрaцiю нaукoвo-ocвiтнiх цeнтрiв з кoмпaнiями рeaльнoгo ceктoрa e^^Mi^, щo cприяe дocягнeнню Цiлeй cтaлoгo рoзвитку УкраТни на пeрioд дo 2030 рoку у cфeрi ocвiти. У пoрiвняннi з бiльш прocтими мoдeлями cпiвпрaцi дeржaви та бiзнecу цeй iнcтрумeнт пeрeдбaчae взaeмoдiю нaукoвoгo i ocвiтньoгo пoтeнцiaлу вищих навчальних зaклaдiв з iнвecтицiйними, тeхнoлoгiчними та прoмиcлoвими рecурcaми рeaльнoгo ceктoрa e^^Mi^. Дeржaвa i заклади ocвiти знaхoдятьcя в кoнкурeнтнiй бoрoтьбi за здoбувaчiв вищoï ocвiти та фiнaнcувaння, пoтрeбують рoзвитку шфраструк-тури. Aнaлiзуютьcя пeрeвaги мoдeлeй дeржaвнo-привaтнoгo пaртнeрcтвa з пoзицiï при-вaтнoгo та публiчнoгo актора, умoви для рoзвитку цьoгo мeхaнiзму в дeржaвi. Poбитьcя виcнoвoк, щo дeржaвнo-привaтнe пaртнeрcтвo у cфeрi вищoï ocвiти мае пeрcпeктиви рoзвитку. Пiдкрecлюeтьcя диcбaлaнc мiж пoтрeбaми eкoнoмiчнoгo й ш^ва^й^^ рoз-витку УкраТни та якктю зaкoнoдaвcтвa в cфeрi дeржaвнo-привaтнoгo пaртнeрcтвa. Poз-глядaютьcя прoблeми прaвoвoгo рeгулювaння, дaютьcя рeкoмeндaцiï щoдo дого вдocкo-нaлeння.
Bкaзуeтьcя, щo дeржaвнo-привaтнe пaртнeрcтвo е рoзвинeнoю фoрмoю рeaлiзaцiï iнвecтицiйних прoeктiв щoдo публiчнoï (дeржaвнoï та кoмунaльнoï) iнфрacтруктури i те-рeдбaчae виcoкий рiвeнь кooпeрaцiï публiчнoгo та привaтнoгo ceктoрiв. Пiд дeржaвнo-приватним пaртнeрcтвoм нeoбхiднo рoзумiти юридичнo oфoрмлeну на пeвний cтрoк, зacнoвaну на oб'eднaннi вклaдiв i рoзпoдiлi ризикiв cпiвпрaцю публiчнoгo та приват^™ пaртнeрiв з мeтoю вирiшeння дeржaвних завдань, щo здiйcнюeтьcя шляхoм рeaлiзaцiï iнвecтицiйних прoeктiв oб'eктiв, якi пeрeбувaють у cфeрi публiчнoгo iнтeрecу.
Aкцeнтoвaнo, щo в Укрaïнi пoтeнцiaл зacтocувaння дeржaвнo-привaтнoгo парт-нeрcтвa oбумoвлeний, пeрeдуciм, пoвнoвaжeннями дeржaви в oргaнiзaцiï ocвiтньoгo прoцecу, як нacлiдoк, значним пeрeвaжaнням ceрeд прoвiдних enmiß дeржaвних бюджe-тних уcтaнoв, дe прaвo влacнocтi на мaйнo нaлeжить дeржaвi. Така oбcтaвинa вiдкривae знaчнi мoжливocтi для викoриcтaння кoнцeciйнoï та дeржaвнo-привaтнoгo парт^р^ва мoдeлeй рoзвитку iнфрacтруктури навчальних зaклaдiв вищoï ocвiти.
Ключовi слова: державно-приватне партнерство, концеая, угода про державно-
приватне партнерство, концесшна угода, вища осв^а.
Постановка проблеми. Цифрова трансформацiя укра!нсько! економiки та пошук шновацш-них шляхiв розвитку держави i суспшьства роблять все бiльш очевидним те, що вища освiта вима-гае пошуку нових форматiв спiвпрацi публiчного i приватного сектора. Ключова проблема украшсько! осв^и недостатня взаемодiя сектора дослщжень i розробок з реальним сектором економiки, розрив iнновацiйного циклу. У результат державнi швестици в людський капiтал фактично забезпечують зростання конкурентоспроможностi iнших економiк, а можливост утримання вчених, iнженерiв, пiдприемцiв, яю створюють iнновацiйнi продукти, iстотно скорочуються в порiвнянш з кра!нами-лщерами у сферi iнновацiй. За таких умов науково-технолопчний прогрес е одним з основних напрямiв нацiонального розвитку. Ключовими Цiлями стратеги сталого розвитку Укра!ни на перiод до 2030 року заявлеш: забезпечення всеохоплюючо! i справедливо! якiсно! освiти та заохочення можливост навчання впродовж усього життя для всiх; створення стiйко! шфраструктури, сприяння всеохоплюючiй i сталiй iндустрiалiзацi! та iнновацiям [1]. Одне iз завдань у сферi освiти полягае у збшьшення кiлькостi iноземних громадян, якi навчаються в установах вищо! освiти i наукових органiзацiях, реалiзацi! комплексу заходiв щодо працевлаштування кращих в Укра!нi. Проблеми, цiлi та завдання iнфраструктурного розвитку в сферi вищо! освiти передбачають необхiднiсть акти-вiзацi! кооперацi! науково-освiтнiх центрiв з компашями реального сектора економiки, залучення iнвестицiй бiзнесу в освiтню шфраструктуру кра!ни. В умовах недофiнансування шфраструктури вищо! осв^и та необхiдностi розвитку коопераци вишiв з реальним сектором економши ключовим iнвестицiйним механiзмом у названш сферi мае стати державно-приватне партнерство.
Анашз дослiдження проблеми. Питання оргашзацл вищо! освiти, зокрема щодо державно-приватного партнерства розглядалися у працях: В. I. Бондаря, Н. П. Бортник, Л. I. Даниленко, Г. В. Сльниково!, Л. М. Калшшо!, Л. М. Карамушки, В. Г. Кременя, В. В. Крижка, В. I. Лугового, В. I. Маслова, О. I. Мармази, В. Л. Ортинського, Н. М. Островерхово!, С. М. Павлютенкова, В. С. Пкель-но!, М. М. Поташника, О. В. Поставенського, Т. М. Сорочан, П. В. Худоминського та iнших вчених.
Мета статт - дослщження державно-приватного партнерства у вищш освт Укра!ни.
Виклад основного матерiалу. Державно-приватне партнерство (далi - ДПП) е розвиненою формою реалiзацi! швестицшних проектiв щодо публiчно! (державно! та комунально!) шфраструк-тури передбачае високий рiвень кооперацi! публiчного та приватного сектора. Щд ДПП необидно розум^и юридично оформлену на певний строк, засновану на об'еднанш вкладiв i розподiлi ризи-кiв спiвпрацю публiчного та приватного партнерiв з метою виршення державних завдань, що здшснюегься шляхом реалiзацi! iнвестицiйних проектiв об'екпв, якi перебувають у сферi публiчно-го iнтересу.
Державно-приватне партнерство - це особливе договiрне зобов'язання, виражене в законо-давствi в формi двох подiбних договорiв: концесiйно! угоди, врегульовано! законом «Про конце-сто», про державно-приватне партнерство, передбачено! законом «Про державно-приватне партнерство» [2; 3].
I. Ю. Хомишин зазначае, що шновацшний розвиток осв^и спираеться на напрями розвитку освiти, на спещально розробленi принципи, на пiдставi яких повиннi вiдбутися системнi змши, що забезпечують його доступнiсть, яюсть, безперервнiсть та iнвестицiйну привабливiсть [4, с. 308].
В. А. Бонларенко i С. Сшмов вказують, що законодавство про осв^у регламентуе i регулюе найбiльш iстотнi сторони вщносин органiзацi! та функцiонування системи осв^и загалом та окре-мих !! ланок. Виступаючи як едина галузь, законодавство про освiту складаеться шби з окремих, вiдносно самостiйних блоюв [5, с. 37]. Значення державно-приватного партнерства для сфери вищо!
осв^и в найближчi роки буде зростати та незабаром з шструменту виршення оперативних завдань (реконструкцiя будiвлi унiверситету, будiвництво i експлуатацiя гуртожитюв i iн.) ДПП може перетворитися в мехашзм вирiшення стратегiчних завдань.
Перспективи застосування ДПП в сферi вищо! освiти пов'язанi з можливютю будiвництва необхщно1 осв^ньо1 iнфраструктури iз залученням позабюджетних джерел, що покривають витрати на iнфраструктури або на значну !х частину. Використання кашталу, технологiй i досвiду будiвництва приватного швестора, мотивованого оперативно заюнчити ^естищйну фазу та перейти до експлуата-цп об'екта, здатне iстотно скоротити термши створення об'екта, в той час як передача приватному партнеру одночасно ризиюв проектування, будiвництва та техшчно! експлуатацп шфраструкту-ри тдвищить якiсть робiт, забезпечить ефективне використання бюджетних коштiв i знизить загальну вартiсть реалiзацil проекту. З огляду на застосування приватним швестором сучасних технологiй, навичок i досвiду експлуатацп iнфраструктури можлива економiя на операцшних витратах, пiдвищення якостi та доступност послуг в освiтi.
Будiвництво нових гуртожитюв для розмiщення здобувачiв вищо! осв^и закладу освiти покликане виршити три перерахованi завдання, як у випадку з науковою лабораторiею або шфор-мацiйною освiтньою платформою, створювано! за безпосередньо! участi бiзнесу. Приватний швес-тор може використовувати створену iнфраструктуру для надання платних послуг, спшьного використання примiщень i обладнання науково-освiтнього центру з метою реалiзацil комерцiйних i некомерцiйних проекпв.
З погляду економп адмiнiстративних ресуршв ДПП дозволяе державi передати приватному суб'екту функщю з надання окремих супутшх послуг або технiчного обслуговування об'екта, за-лишивши функцiональну експлуатащю, монiторинг i контроль за реалiзацiею проекту приватним партнером, прийняття ршень щодо використання i розвитку шфраструктури.
На вiдмiну вiд iнших швестицшних проектiв, якi передбачають передачу бшьшост ризикiв приватному сектору, проект ДПП дозволяе державi зберегти контроль над об'ектом шфраструктури та запобэти неналежне використання i обслуговування.
Концесiйну угоду i угоду про ДПП надають публiчному партнеру ряд важелiв впливу на швестора (застосування заходiв вщповщальносп, припинення бюджетного фiнансування, змiна, розiрвання угоди i iн.).
У випадку з ДПП об'ект шфраструктури знаходиться або у власност публiчного партнера без можливост вiдчуження приватному партнеру (концешя), або в приватнiй власносп з обтяженням на користь публiчного партнера. На вiдмiну вiд початково1 та середньо1 освiти в Укра1ш, де вже багато рокiв використовуе ДПП для будiвництва шкiл i дитячих садiв, у вищiй освт застосування даних механiзмiв досi не практикувалося. У кра1ш не укладено жодно1 концесiйноl угоди або угоди про ДПП щодо об'екпв шфраструктури вищо1 освiти, а розвиток шфраструктури вишiв здiйсню-еться за рахунок кош^в державного бюджету та вщповщних бюджетних установ на основi тради-цiйних механiзмiв державних закупiвель.
Т. О. Губанова зазначае, що державно-приватне партнерство у сферi осв^и i науки в Украlнi мае стати шструментом модернiзацil освiтнiх i наукових технологш на пiдставi об'еднання потенщ-алу держави з ресурсами приватного бiзнесу [6, с. 224].
В Укра1ш вiдсутнi науковi та науково-практичш дослiдження, присвяченi ДПП у вищш освт. Водночас законодавство не проводить рiзницi мiж iнфраструктурою загально1 середньо1, професiй-но!, вищо! освiти, допускаючи можливють реалiзацil проекту ДПП щодо об'екта осв^и.
З цiеl причини державно-приватне партнерство в традицшному розумшш в сферi вищо1 освi-ти в Укра1ш мае перспективи в порiвняннi з деякими iншими крашами, де вишi не е державними, в кращому випадку лише частково фшансуеться з державного бюджету, при цьому держава не грае значно1 ролi в управлiннi закладом осв^и не виступае власником майна.
В Укра1ш потенцiал застосування ДПП обумовлений в першу чергу повноваженнями держави в оргашзацп освiтнього процесу, як наслщок, значним переважанням серед провщних вишiв держа-
вних бюджетних установ, де право власност на майно належить державi. Ця обставина вiдкривае велик можливостi для використання концесiйно! та ДПП моделi розвитку iнфраструктури навчаль-них закладiв вищо! освiти.
Дистанщя мiж власником майна унiверситетiв в особi Мiнiсгерства освiти та науки Укра!ни i органами управлiння бюджетного закладу, защкавленому у розвитку шфраструктури вишу, стано-вить проблему не тшьки з погляду оновлення шфраструктури навчального закладу, але з позицш розвитку i конкурентоспроможностi вищо! осв^и в Укра!нi в цiлому.
Необхщш цифровiзацiя та модернiзацiя ресурсно! бази, яка вщграе роль в конкурентнш бо-ротьбi за закордонного та нацюнального споживача. Ця проблема ускладнюеться тим, що поточний режим створення i експлуатацi! освiтньо! iнфраструктури iз застосуванням механiзмiв державно-приватного партнерства означае вщсторонення закладу освiти вщ реалiзацi! проекту та використання об'екта шфраструктури.
Особливосп юридичного мехашзму ДПП в Укра!нi припускають припинення права оперативного управлшня та вилучення у установи майна, що шдлягае реконструкцi!, в казну, що в багатьох випадках означае припинення юнування вишу. Вiдповiдно до законодавства, на момент передачi об'екта угоди концесюнеру (приватному партнеру) для реконструкций цей об'ект повинен знаходи-тися у власност публiчного партнера, бути вшьним вiд прав третiх ошб, включаючи установу, яка ранiше володша цим об'ектом на правi оперативного управ лшня.
У разi укладення концесiйно! угоди або угоди про ДПП заклад, який мае можливють продов-жувати освiтню дiяльнiсть тсля вилучення об'екта нерухомостi для реконструкций зобов'язаний перемiстити освiтнi ресурси в шшу будiвлю, яка е в установi чи наданiй власником або третьою особою.
Концесшний механiзм, що передбачае обов'язок концесюнера надавати освiтнi послуги з ви-користанням об'екта концесшно! угоди, не мае на увазi можливiсть установи виступити в цш угодi на боцi публiчного партнера з метою здшснення окремих повноважень. Така можливiсть передба-чена законом «Про державно-приватне партнерство» для вшх видiв iнфраструктури, а законом «Про концесда», тiльки для певних вцщв об'ектiв. Такий стан не вщповщае потребам розвитку освiти. Зазначенi положення закону «Про концесiю» доцiльно коригувати.
Концесшна модель не передбачае можливють закладу осв^и повернутися в рашше займане примщення пiсля реконструкцi!, за винятком випадку, коли заклад буде залучений концесiонером для експлуатацi! об'екта в якост оператора. Подiбне в теори можливе, проте пов'язане з юридич-ними ризиками для концесюнера та для обох сторш угоди.
Закон встановлюе низку обмежень для сторш угоди про ДПП, але прямо допускае функцю-нальну експлуатащю публiчним партнером i закладами на сторош публiчного партнера. Кращою правовою формою реалiзацi! проекту в такш ситуацi! е угода про державно-приватне партнерство, що укладаеться на пiдставi Закону «Про державно-приватне партнерство». Однак, цей закон допускае виникнення права власност на об'ект лише у приватного партнера, хоча з можливютю передачi публiчного партнеру в термши, передбаченi угодою, але зазначений мехашзм програе конкуренцiю концесiйнiй модель
Беручи до уваги описанi юридичш складностi, значнi витрати, пов'язанi з пере!здом установи з будiвлi, що реконструюеться, треба визнати, що реконструкщя за моделлю державно-приватного партнерства мае бшьше перспектив щодо окремих бущвель i нежилих примiщень, тимчасове припинення використання яких не виключае можливють здшснення основно! дiяльностi, наприклад ушверситетських корпусiв, гуртожиткiв, бiблiотек, лекторив, !далень, спортивно-навчальних ком-плексiв, супутшх об'ектiв.
Перспективним е використання механiзмiв державно-приватного партнерства для реконст-рукци та для будiвництва зазначених об'екпв, що дозволяе не вилучати майно не перешкоджати освггаьому процесу.
М. М. Александрова i В. В. Довгалюк зазначають, що як приклад, застосування моделей ДПП у супутнш iнфраструктурi вищо1 освiти можна навести досвщ британських унiверситетiв, яю уст-шно залучають iнвестицiï бyдiвельного бiзнесy для реалiзацiï довгострокових проекпв бyдiвництва, реконструкций експлyатацiï гyртожиткiв для здобyвачiв вищоï освiти [7].
З погляду використовуваних оргашзацшно-правових механiзмiв цi проекти схожi на проекти концеси та державно-приватного партнерства, але це вiдносяться до приватного майна ушверсите-тiв. Представлений приклад шдтверджуе перспективи ринку студентського житла в Сврош, та е актуальним не лише для Свропи, але й для Украши. Реалiзацiя подiбних проекпв щодо сyпyтньоï iнфрастрyктyри вищо1' осв^и може бути утруднена в зв'язку з можливютю вщнесення об'ектiв до об'екпв освiти.
З погляду закону об'ектом концесшних угод, угод про ДПП, в даному випадку е об'екти не-рухомого майна, призначеш для здiйснення освiтньоï дiяльностi. Гуртожитку можуть бути визнаш об'ектом угоди лише в раз^ якщо вони не тшьки технологiчно пов'язанi з об'ектами нерухомого майна, призначеними для здшснення осв^ньо1' дiяльностi, а призначеш для здшснення тако1' дiяль-носп. Цi твердження щодо гyртожиткiв i шшо1' супутньо1' iнфрастрyктyри неочевиднi. Вщповщно до Житлового кодексу гуртожиток е об'ектами спецiалiзованого житлового фонду, включае житло-вi примiщення, призначенi для тимчасового проживання громадян у перюд навчання, але не власне для навчання [8].
Законодавець, визначаючи склад об'екпв концесшних угод i угод про ДПП, не взяв до уваги можливють бyдiвництва (реконструкций в рамках державно-приватного партнерства об'екпв вищо1' осв^и та необхiднiсть створення супутньо1' iнфрастрyктyри вишiв, а у закош «Про осв^у» не вра-хував можливiсть передачi такого майна в ДПП [9].
Закон «Про осв^у» встановлюе обов'язок закладу осв^и мати у власностi або на законних тдставах майно, необхщне для здiйснення освiтньоï дiяльностi. Передбачаеться заборона на прива-тизацiю об'екпв навчально1', виробничо1', соцiальноï iнфрастрyктyри, включаючи житловi прим> щення, розташованi в бyдiвлях навчального, виробничого, соцiального, культурного призначення, гуртожитки iншi об'екти, що знаходяться в оперативному управлшш закладу осв^и державно1' форми власностi.
Можливють бyдiвництва або реконструкци такого нерухомого майна вщповщно до концесш-но1' угоди або угоди про ДПП не згадуеться. За таких обставин треба рекомендувати внесення до закону «Про концесда» та закону «Про державно-приватне партнерство» уточнення - у концесда та державно-приватне партнерство можна передавати не тшьки об'екти осв^и, а й iншi об'екти осв^ньо1' шфраструктури. У Закон «Про осв^у» необхщно внести визначення об'ектiв осв^ньо1' iнфрастрyктyри.
Це можуть бути об'екти навчально1' iнфрастрyктyри, призначенi для здшснення осв^ньо1' дiяльностi, iншi об'екти, що сприяють ефективному i якiсномy здшсненню освiтньоï дiяльностi або призначенi для обслуговування здобyвачiв вищо1' освiти та науково-педагопчних працiвникiв, якi працюють на територп даних об'ектiв, включаючи об'екти виробничого, сощального, культурного призначення, гуртожитки, об'екти охорони здоров'я.
Крiм бущвництва або реконструкци окремих об'ектiв супутньо1' iнфрастрyктyри вищо1' освiти, становить штерес можливiсть реалiзацiï бiльш складних проекпв. Найбшьш масштабний - бущв-ництво майнових комплекшв yнiверситетських мiстечок, до складу яких можуть входити не тшьки навчальш, адмшютративш корпуси та супутня шфраструктура, а й об'екти науки, шформацшних технологiй, дорожньо1', транспортной спортивно!', медично1', комерцiйноï iнфрастрyктyри, яка необ-хiдна для ефективного та комфортного функщонування yнiверситетського мiстечка. Варто врахо-вувати обмеження, передбаченi законодавством про ДПП на випадок передачi в концесiю об'ектiв, якi не е об'ектами освгги.
Вщповщно до закону «Про концесда» концесшну угоду може бути укладено щодо кшькох o6'eKTÎB концесшних угод, якщо зазначенi дiï не призведуть до недопущения, обмеження, усунення конкуренцiï. Для усунення подiбного ризику щодо бущвництва унiверситетських мiстечок i iнших об'eктiв освiтньоï iнфраструктури, що становлять низько рентабельш об'екти швестицш для бiзне-су, доцiльно прямо закршити в законах «Про концесда», «Про державно-приватне партнерство», «Про осв^у» положення, що допускають передачу вщповщно до концесiйноï угоди об'eктiв осв^и, iнших об'eктiв освiтньоï iнфраструктури, призначених для обслуговування здобувачiв вищоï осв^и та науково-педагогiчних працiвникiв закладiв, що здшснюють дiяльнiсть на територiï даних об'eктiв.
Доцiльно прямо закрiпити в зазначених законах можливють здшснення на земельних донках, наданих приватному партнеру для будiвництва (реконструкцiï) або використання об'екта осв> ти, передбачено1' концесiйною угодою включаючи будiвництво та експлуатацда за згодою публiч-ного партнера шших об'ектiв, призначених для обслуговування споживачiв освiтнiх послуг. Таю положення шдвищать окупнiсть освiтнiх проектов, сприятимуть бiльш ефективнiй експлуатацiï об'екпв вищо1' освiти, пiдвищать якiсть життя здобувачiв i конкурентоспроможнiсть навчальних закладiв.
Серйозними юридичними проблемами, що заважають запуску проектiв ДПП в сферi вищо1' освiти, на наш погляд, е обмеження на передачу публiчному партнеру зобов'язань i ризиюв функщональ-но1' експлуатацiï об'екта вищо1' освтои, заборона участi на сторонi публiчного партнера в концесш-нiй угодi профiльних закладiв освiти.
Цi проблеми взаемопов'язаш, не дають бюджетнiй установi можливостi здiйснювати про-фiльну дiяльнiсть iз використанням об'екта, побудованого (реконструйованого) приватним партнером вщповщно до концесшно1' угоди, iнакше як будучи залученими в якостi оператора на сторош приватного партнера, що загрожуе ризиками, описаними вище.
Закон «Про державно-приватне партнерство» тдходить до виршення зазначених проблем, проте передбачае придбання приватним партнером права власностi на освтоню iнфраструктуру. Закон мiстить низку юридичних проблем, не адаптований для реалiзацiï iнфраструктурних проектiв, включаючи проекти в сферi вищо1' освiти.
У зв'язку з цим за аналопею з законом «Про державно-приватне партнерство» треба було б рекомендувати внесення до закону «Про концесда» змш, яю передбачають: встановлення в якост суттево1' умови зобов'язання концесiонера здшснювати експлуатацiю та технiчне обслуговування об'екта угоди, забезпечення публiчним партнером експлуатацп в разi, якщо концесiонер здшснюе тiльки технiчне обслуговування об'екта; можливють участ державного (комунального) закладу на сторош публiчного партнера в зобов'язаннях за концесшною угодою, можливiсть здшснення закладом окремих прав публiчного партнера, виконання обов'язкiв публiчного партнера за концесшною угодою.
Висновки. Зазначимо дисбаланс мiж потребами економiчного i шновацшного розвитку краь ни та законодавчим регулюванням, яке фактично обмежуе потенщал розвитку. Поставленi Цiлi сталого розвитку Украши на перiод до 2030 року у сферi освтои неможливо вирiшити без реалiзацiï ряду кашталомютких проектiв iз залученням значних швестицш, досвщу та навичок управлшня, що знаходяться в розпорядженнi реального сектора економши. Державно-приватне партнерство дозво-ляе розкривати iнформацiю про цей потенщал, в зв'язку з чим, держава повинна вжити вшх залеж-них заходiв, щоб усунути необгрунтоваш бар'ери i обмеження для розширення практики застосу-вання даного юридичного шструменту. Освiта е цiнним, перспективним об'ектом для швестицш. Беручи це до уваги, хочеться сподiватися, що Украша вдаграе значну роль у свтоовш конкуренцiï у галузi технологш, талантiв i кадрових ресурсiв, яю ляжуть в основу нацiональноï економши та
створять фундамент для стшкого розвитку держави та суспшьства, що сприятиме европейськш штеграцп Украши, входження у соцiально-економiчний простiр Свропейського Союзу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про Цш сталого розвитку Украши на перюд до 2030 року: Указ Президента Украши вщ 30.09.2019 р. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019. 2. Про концесш: Закон Украши вщ 03.10.2019 р. № 155-1Х. Ввдомосп Верховно! Ради Украши. 2019. № 48. ст. 325. 3. Про державно-приватне партнерство: Закон Украши вщ 01.07.2010 р. № 2404-VI. Вадомосп Верховно! Ради Украши. 2010. № 40. ст. 524. 4. Хомишин I. Ю. (2019). Концептуальш питання теори i практики адмшютративно-правового регулювання освгги Украши в умовах евроштеграцшних процеав: дис. ... д-ра юрид. наук: спец.: 12.00.07. Львiв. 510 с. 5. Бондаренко В. А. £амов С. (2018). Принципи оргашзацп та здшснення державного нагляду i контролю у сферГ освети. СоцГально-правовГ студи. № 2. С. 32-38. 6. Губанова Т. (2019). Державно-приватне партнерство у сферГ освети i науки в Укра!ш: нормативно-правова характеристика. Шдприемництво, господарство i право. № 6. С. 220-224. 7. Александрова М. М., Довгалюк В. В. (2019). Державно-приватне партнерство в сощальнш сферг Державне управлшня: удосконалення та розвиток. № 8. URL: http:// www.dy.nayka.com.ua/pdf/8_2019/25.pdf. 8. Житловий кодекс Украшсько! СРС: Закон Украши вщ 03.06.1983 р. № 5464-Х. Вадомосп Верховно! Ради Украши. 1983. Додаток до № 28. ст. 573. 9. Про освету: Закон Украши вщ 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Вщомосп Верховно! Ради Украши. 2017. № 38-39. ст. 380.
REFERENCES
1. Pro Tsili staloho rozvytku Ukrayiny na period do 2030 roku: Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 30.09.2019 r. No. 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019. 2. Pro kontsesiyu: Zakon Ukrayiny vid 03.10.2019 r. No. 155-IX. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2019. No. 48. St. 325. 3. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon Ukrayiny vid 01.07.2010 r. No. 2404-VI. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2010. No. 40. St. 524. 4. Khomyshyn I. YU. (2019). Kontseptual'ni pytannya teoriyi i praktyky administratyvno-pravovoho rehulyuvannya osvity Ukrayiny v umovakh yevrointehratsiynykh protsesiv: dys. ... d-ra yuryd. nauk: spets.: 12.00.07. L'viv. 510 s. 5. Bondarenko V. A. Yesimov S. S. (2018). Pryntsypy orhanizatsiyi ta zdiysnennya derzhavnoho nahlyadu i kontrolyu u sferi osvity. Sotsial'no-pravovi studiyi. No. 2. S. 32-38. 6. Hubanova T. (2019). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi osvity i nauky v Ukrayini: normatyvno-pravova kharakterystyka. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo. No. 6. S. 220-224. 7. Aleksandrova M. M., Dovhalyuk V. V. (2019). Derzhavno-pryvatne partnerstvo v sotsial'niy sferi. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok. No. 8. URL. http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/8_2019/25.pdf. 8. Zhytlovyy kodeks Ukrayins'koyi SRS: Zakon Ukrayiny vid 03.06.1983 r. No. 5464-Х. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 1983. Dodatok do No. 28. St. 573. 9. Pro osvitu: Zakon Ukrayiny vid 05.09.2017 r. No. 2145-VIII. Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. 2017. No. 38-39. St. 380.
Дата надходження: 03.09.2020р.
Uliana Parpan
Professor of the Department of Administrative and Information Law Educational-Scientific Institute of Law and Psychology Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Associate Professor https://orcid.org/0000-0003-1424-050X uparpan35@gmail.com
PUBLIC PRIVATE PARTNERSHIP IN HIGHER EDUCATION OF UKRAINE
The article explores the legal problems and the potential of developing public-private partnerships in higher education. Public-private partnerships are considered as a flexible and promising tool for attracting private investment in infrastructure, providing the necessary cooperation of research and education centers with companies of the real sector of economy, which contributes to the
achievement of the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030 in the field of education. Compared to simpler models of state-business cooperation, this tool involves the interaction of the scientific and educational potential of higher education institutions with investment, technological and industrial resources of the real sector of the economy. The state and educational institutions are in competition for higher education and funding recipients, needing infrastructure development. The advantages of public-private partnership models from the point of view of the private and public sector, the conditions for the development of this mechanism in the country are analyzed. It is concluded that public-private partnerships in higher education have prospects for development. There is an imbalance between the needs of economic and innovative development of Ukraine and the quality of legislation in the field of public-private partnership. Problems of legal regulation are considered, recommendations for improvement are given.
It is indicated that public-private partnership is a developed form of investment projects for public (state and municipal) infrastructure and provides a high level of cooperation between the public and private sectors. Public-private partnership should be understood as a cooperation between public and private partners legally formalized for a certain period of time, based on the pooling of deposits and risk sharing in order to solve public problems, carried out through the implementation of investment projects in public interest.
It is emphasized that in Ukraine the potential of public-private partnership is due primarily to the powers of the state in organizing the educational process, as a consequence, a significant predominance among the leading universities of state budget institutions, where property belongs to the state. This circumstance opens up significant opportunities for the use of concession and public-private partnership models of infrastructure development of higher education institutions.
Key words: public-private partnership, concession, public-private partnership agreement, concession agreement, higher education.
