CC BY
18
Adolescents: Materials of the Conf.]. Kharkiv ; 2013 : 124-126 (in Ukrainian).
6. Currie C., Molcho M., Boyce W., Holstein B., Torsheim T. and Richter M. Social Science & Medicine. 2008 ; 66 (6) : 1429-1436. doi: 10.1016/j.soc-scimed.2007.11.024.
7. Currie C., Nic Gabhainn S. and Godeau E. International Journal of Public Health. 2009 ; 54 (Suppl. 2) : 131-139. https://doi.org/10.1007/s00038 -009-5404-x
8. Chapple S. Child Well-Being and Sole-Parent Family Structure in the OECD: An Analysis. OECD Social Employment and Migration Working Papers № 82. Paris: OECD; 2009 : 72 p.
9. Coleman J.S. American Journal of Sociology. 1988 ; 94 : 95-120.
https://doi.org/10.1086/228943
10. Almquist Y Journal of Epidemiology and Community Health. 2009 ; 63 (12) : 10281034.
http://dx.doi.org/10.1136/jech. 2009.088377
11. Conger R., Conger K. and Martin M.J. J. Marriage Fam. 2010 ; 72(3) : 685-704. doi: 10.1111/j. 1741-3737.2010.00725.x
12. Ford T., Goodman R. and Meltze H. Social Psychiatry and Psychiatric Epidemiology. 2004 ; 39(6) : 487-496.
13. Salami S.O., Alawode E.A. Influence of single-parenting on the academic achievement of adolescents in secondary schools: Implications for counseling. Ibadan: Department of Guidance and Counseling University of Ibadan; 2000. URL : https://www.academia.edu/202 94426/Project_2
14. World Health Organization. Lebanon, Global School-based Student Health Survey (GSHS).-2011. URL :
https://www.who.int/ncds/sur-veillance/gshs/2011_GSHS_FS_ Lebanon.pdf ;
https://www.usj.edu.lb/intranet/ annonce/files/pdf/175_pdf_1. pdf
15. Cheriukanov A.V. and Vitrishchak A.A. Pediatría. 2007 ; 8 : 526-537. URL : http://www.medline.ru/public/ar t/tom8/art048pdf.phtml
(in Russian). HaflMwna go pega^ii21.07.2019
УДК 371.715:612.176:613. https://doi.org/10.32402/
86:159.944/.95 dovkil2019.04.030
EDUCATIONAL STRESS IN THE STUDENTS OF MODERN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS: PSYCHOPHYSIOLOGICAL CRITERIA FOR DIAGNOSIS AND PSYCHOHYGIENIC CORRECTION
Makarov S.Yu., Serheta I.V., Serebrennikova O.A.
НАВЧАЛЬНИЙ СТРЕС У СТУДЕНТ1В СУЧАСНИХ ЗАКЛАД1В
ВИЩО1 МЕДИЧНО1 ОСВ1ТИ: ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 КРИТЕР11' Д1АГНОСТИКИ ТА ПСИХОППСН1ЧНО1 КОРЕКЦ11
роцеси iмплементацiï та прак-тичноУ реалiзацiï прiоритетних положень Закоыв Украïни «Про осв^у» та «Про вищу осв^у» передбачають першо-чергове вирiшення комплексу проблем, у структурi яких разом з питаннями, спрямо-ваними на розв'язання зав-дань щодо створення ор-гаызацмних, правових та нав-чально-методичних засад за-безпечення ефективно)' дн яльностi закладiв освiти рiз-них типiв, у тому чист i закла-дiв вищоï медично)' освiти, провiднi позицiï мають питан-ня, пов'язанi зi збереженням i змщненням здоров'я сту-дентства, створенням превентивного осв^нього сере-довища, забезпеченням адекватного переб^у процесiв психофiзiологiчноï та психiч-ноï адаптацiï, властивих орга-
МАКАРОВ С.Ю., СЕРГЕТА 1.В., СЕРЕБРЕНН1КОВА О.А.
Вiнницький нацiональний медичний унiвepcитeт ím. М.1. Пиpогова, м. Вiнниця, УфаТна
Kлючовi слова: студенти,cy4acHi заклади вищоГ медичноГ освiти, навчальний стрес, дiагностика, корекцiя.
УЧЕБНЫЙ СТРЕСС У СТУДЕНТОВ СОВРЕМЕННЫХ ЗАВЕДЕНИЙ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ ДИАГНОСТИКИ И ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКОЙ КОРРЕКЦИИ Макаров С.Ю., Сергета И.В., Серебренникова О.А. Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
Целью исследования было обоснование психофизиологических критериев диагностики и психогигиенической коррекции учебного стресса у студентов современных заведений высшего медицинского образования.
Материалы и методы исследования. Научные исследования проводились на базе Винницкого национального медицинского университета имени Н.И. Пирогова, где под наблюдением находились 227 студентов в возрасте от 17 до 22 лет. Для адекватной реализации поставленной цели использовался четко структурированный комплекс высокоинформативных психофизиологических и психодиагностических методов, а также методов экспертных оценок и статистического анализа. Результаты. Данные, полученные в ходе проведенных исследований, подчеркивают тот факт, что к числу ведущих психофизиологических критериев оценки адаптационных возможностей организма студентов современных заведений высшего медицинского образования в условиях учебного стресса
© Макаров С.Ю., Сергета 1.В., Серебреннiкова О.А. СТАТТЯ, 2019
№ 4 2019 Environment & Health 30
н1зму д1вчат I юнак1в, як1 навчаються [3, 5-7].
У цьому контекст! особливу увагу привертае проблема адекватно! д1агностики та ефективно! корекцп навчаль-ного стресу як надзвичайно важливого чинника, що може призводити до виникнення несприятливих зрушень з боку пристосування студенлв до вимог осв1тнього процесу, головними компонентами якого е пост1йний (перма-нентний) навчальний стрес I передекзаменацмний та ек-заменац1йний ситуативний (термшовий) навчальний стрес [1, 2, 8, 9].
Метою дослщження було обфунтування психоф1зюло-г1чних критерпв д1агностики та психоппеычно! корекцп нав-чального стресу у студенев сучасних заклад1в вищо! ме-дично! осв1ти.
Матерiали та методи дослщження. Науков1 дослщження проводилися на баз1 В1нницького нацюнально-го медичного ун1верситету 1мен1 М.1. Пирогова, де п1д наглядом перебували 227 студенев в1ком вщ 17 до 22 рок1в. Для адекватно! реал1зацп поставлено! мети використо-вувався ч1тко структурований комплекс високо1нформатив-них психоф1з1олог1чних I пси-
ход1агностичних метод1в та метод1в експертних оцшок i статистичного аналiзу.
Для оцшки особливостей nepe6iry психофiзiологiчноí адаптацп студенев визнача-лися показники розвитку таких психофiзiологiчних функ-цiй, як швидюсть простоí i диференцiйованоí зорово-моторноí реакцií та просто)' аудю-моторно1 реакцií, рух-ливiсть i врiвноваженiсть нер-вових процесiв, а також дина-мiчна працездатнiсть в умо-вах монотонií протягом нав-чального року з використан-ням лщензованого ком-п'ютерного комплексу «Effec-ton Studio».
Визначення особливостей переб^у психiчноí адаптацií передбачало дослiджeння таких особливостей особистост^ як властивост темпераменту -за допомогою опитувальника Айзенка, рiвeнь ситуативно! та особистюно1 тривожностi - за опитувальником Спшбергера, ступiнь вираження астeнiчного i депресивного стаыв - за опитувальником Малково1 та пси-хометричною шкалою Цунга, ступшь вираження рiвня суб'ективного контролю - за опитувальником Роттера, характеристики агресивност -за опитувальником Баса i Даркi, дан щодо eмоцiйного
необходимо отнести определение, учет и оценку характера изменений со стороны ведущих психофизиологических функций организма студентов в динамике учебного года в условиях постоянного учебного стресса; учет данных психофизиологического анализа закономерностей изменений со стороны ведущих личностных особенностей студентов, происходящих на протяжении учебного года в условиях постоянного учебного стресса; установление особенностей характера изменений со стороны ведущих характеристик функциональных возможностей организма и особенностей течения психофизиологической адаптации студентов в условиях предэкзаменационного и экзаменационного ситуативного учебного стресса; учет данных прогностической оценки особенностей течения процессов психофизиологической адаптации студентов на протяжении учебного года и изменений со стороны ее отдельных физиологически и психологически обусловленных коррелят среди девушек и юношей, а также использование методики комплексной оценки степени выраженности учебного стресса студентов на протяжении периода обучения, в предэкзаменационный и экзаменационный периоды. Выводы. В ходе проведенных исследований определены и обоснованы психофизиологические критерии диагностики и психогигиенической коррекции учебного стресса у студентов современных заведений высшего медицинского образования.
Ключевые слова: студенты, современные учреждения высшего медицинского образования, учебный стресс, диагностика, коррекция.
вигорання - за опитувальником Бойка [4].
Статистичне опрацювання та прогностична оцшка одер-жаних даних здмснювалися на основi використання процедур описово!статистики та кореляцмного, кластерного i факторного аналiзiв з засто-суванням лщензмного стандартного пакета прикладних програм багатовимiрного статистичного аналiзу «Sta-tistica 6.1 for Windows» (ль цензмний № BXXR901E2457 22FA).
Результати дослщження та Тх обговорення. Даы, отри-ман у ходi проведених дослщ-жень, ч^ко засвщчують той факт, що до провщних психо-фiзiологiчних критерпв оцшки адаптацмних можливостей оргаызму студенев сучасних закладiв вищо! медично! освь ти в умовах навчального стре-су необхщно вiднести
□ визначення, урахування та оцшку характеру змш з боку провiдних особливостей психофiзiологiчних функцiй органiзму студентiв у динамМ навчального року в умовах постмного навчального стресу;
□ урахування даних психо-фiзiологiчного аналiзу законо-мiрностей зрушень з боку провщних особливостей осо-бистостi студенев, що вщбу-ваються протягом навчального року в умовах постмного навчального стресу;
□ встановлення характеру змш з боку провщних характеристик функцюнальних можливостей оргашзму та особливостей переб^у пси-хофiзiологiчно! адаптацi! сту-денлв в умовах передекзаме-нацiйного та екзаменацмного ситуативного навчального стресу;
□ урахування даних прог-ностично! оцiнки особливостей переб^у процесiв пси-хофiзiологiчно! адаптацi! сту-дентiв протягом навчального року та змш з боку !! окремих фiзiологiчно i психiчно зумов-лених корелят серед дiвчат i юнаюв;
□ використання методики комплексно! оцшки рiвня вираження навчального стре-су у студентiв у процес нав-чання й у передекзаменацй
нии та екзаменац1инии перю-ди.
Визначення, урахування та оцнка характеру змiн з боку провдних особливостей пси-хофiзiологiчних функ^й орга-нiзму студентв вишв медич-ного профлю у динамiцi навчального року в умовах послйного навчального стре-су. Результати здмснення комплексно! оц1нки зм1н з боку провщних особливостеИ фор-мування психоф1зюлопчних функцм студенлв заклад1в вищо! медично! осв1ти, що спостер1гаються у динам1ц1 навчального року, засвщчують наявн1сть низки цкавих зако-ном1рностеИ (табл.).
По-перше, необхщно було звернути увагу на наявнють пог1ршання функц1ональних можливостеИ орган1зму I д1в-чат, I юнак1в протягом навчан-ня у заклад1 вищо! медично! осв1ти протягом дослщжува-ного перюду щодо таких пси-хоф1зюлопчних функц1И, як швидк1сть просто! I диферен-цмовано! зорово-моторно! реакцп та вр1вноваженост1 нервових процес1в.
По-друге, привертають ува-гу стабшьы результати у дина-м1ц1 навчального року, власти-в1 показникам рухливост1 нер-
вових процес1в, стввщношен-ня кшькосл передчасних реакц1И, реакц1И з зап1знен-ням I точних реакцм у ход1 визначення пров1дних характеристик вр1вноваженост1 нервових процес1в, динам1чно! працездатност1 в умовах монотони та бшьшост1 показни-к1в виконання тепп1нг-тесту.
По-трете, сл1д вщзначити, що для показник1в швидкост1 просто! аудюмоторно! реакц1!, як1 також лежать в основ! ефективно! реал1зац1! р1зно-ман1тних сенсомоторних ак-т1в, отже р1зноман1тних рухо-вих приИом1в, необхщних для усп1шно! д1яльност1 студент1в-медиюв, наИб1льш характерною тенденц1ею слщ вважати поступове покращання !хн1х величин у динамщ1 перебу-вання у заклад1 вищо! медич-но! осв1ти.
Урахування даних психофi-зiологiчного анал'зу законо-мiрностей зрушень з боку провщних особливостей осо-бистосл студент'1в закладiв виш/в медично/ освти, що вд-буваються протягом навчального року в умовах постйного навчального стресу. Показ-ники, як1 характеризують р1вень вираження критер1аль-них величин неИротизму, у
д|вчат на початку навчального року оцшювалися у (13,69± 0,50) бал1в, в юнаюв -(13,04±0,53) бал1в, наприк1нц1 року суттево зростали до (15,40±0,46) бал1в (12,4%; р(^)п-к<0,05) серед д1вчат та до (15,20±0,42) бал1в (16,6%; р(1)п-к<0,05) - серед юнак1в.
Даш, одержан! пщ час зд1Иснення психоф1зюлопч-но! оц1нки показник1в, як1 визначають р1вень вираження ситуативно! тривожност1 сту-дент1в та надають шформа-ц1ю про законом1рност1 фор-мування емоц1Иних реакцм у в1дпов1дь на вплив стресових чинниюв, властивих навчаль-ному процесу, що про-являються як нервознють та стурбован1сть у певниИ кон-кретниИ момент, засвщчува-ли суттеве (р(1)п-к<0,05) зро-стання ступеня вираження !! критер1альних величин протягом навчального року. Значно бшьш стабшьниИ зм1ст був властивим показникам особистюно! тривожно-ст1, що становить стмку, вла-стиву кожн1И людиш рису особистост1, дозволяючи одержати Ыформац1ю про !! загальну схильн1сть до емо-ц1Иного напруження у ход1 виконання звично! навчально!
Таблиця
Показники провщних характеристик вищоГ нервовоГ дiяльностi студентiв у динамiцi навчального року у закладi вищоГ медичноГ осв^и
Показник Перюд досл1джень Д1вчата Юнаки р(1)д-ю
п М±т п М±т
ЛатентниИ пер1од просто! зорово-моторно! реакци, мс початок 30 336,50±4,77 30 331,63±5,83 >0,05
к1нець 30 361,36±6,75 30 360,50±8,61 >0,05
р(1)п-к <0,01 <0,01
ЛатентниИ перюд диференцмовано! зорово-моторно! реакци, мс початок 30 429,13±9,32 30 424,73±6,82 >0,05
к1нець 30 463,66±9,33 30 465,40±10,84 >0,05
р(1)п-к <0,05 <0,01
Рухлив1сть нервових процес1в, шькють зрив1в диференц1Иованих реакц1И початок 30 1,066±0,165 30 0,933±0,197 >0,05
кшець 30 1, 166±0,173 30 1,066±0,197 >0,05
р(1)п-к >0,05 >0,05
Вр1вноважен1сть нервових процес1в, похибка у мс початок 30 43,73±2,65 30 46,43±2,83 >0,05
к1нець 30 56,56±3,61 30 57,96±2,87 >0,05
р(1)п-к <0,01 <0,01
ЛатентниИ перюд просто! аудю-моторно! реакци, мс початок 30 298,43±10,68 30 292,36±9,40 >0,05
к1нець 30 266,56±5,24 30 265,26±6,58 >0,05
р(1)п-к <0,01 <0,05
№ 4 2019 Еотшошжт & Н|л1т11 32
EDUCATIONAL STRESS IN THE STUDENTS OF MODERN HIGHER MEDICAL EDUCATIONAL INSTITUTIONS: PSYCHOPHYSIOLOGICAL CRITERIA FOR DIAGNOSIS AND PSYCHOHYGIENIC CORRECTION Makarov S.Yu., Serheta I.V., Serebrennikova O.A.
National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia, Ukraine
Objective: We substantiated the psychophysiological criteria for the diagnosis and psychohy-gienic correction of the educational stress in the students of modern higher medical educational institutions.
Materials and methods: Scientific study was carried out on the basis of National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsia where 227 students aged 17-22 years old were monitored. For an adequate implementation of the goal, a clearly structured set of highly informative psychophysiological and psychodiagnostic methods was used, as well as expert assessment method and method of statistical analysis.
Results: The data obtained as a part of the performed study clearly confirm the fact that a number of psychophysiological criteria for diagnosis and psychohygienic correction of the adaptive possibility of the organism of the students of modern higher medical educational institutions under conditions of the educational stress should include: determination, taking into account, and assessment of the nature of the changes in the leading psychophysiological functions of the organism of the students of
higher medical educational institutions in the dynamics of the academic year under conditions of constant educational stress; taking^ into account the data of psychophysiological analysis of the regularities of the changes in the leading personality features among the students of higher medical educational institutions during the academic year under conditions of constant educational stress; establishment of the nature of the changes of the leading characteristics of the functional possibilities of the organism and the features o f psychophysiological adaptation of the students under conditions of pre-examina-tion and examination situational educational stress; taking into account the data of the prognostic assessment of the peculiarities in the processes of psychophysiological adaptation among the students during the academic year and changes in its separate physiologically and mentally substantiated correlates among young girls and boys and the use of the methodology for the complex assessment of the level of expression of educational stress in the students of higher medical educational institutions both during the period of study and in pre-examina-tion and examination periods. Conclusions: The psychophysiological criteria for diagnosis and psycho-and-hygienic correction of the educational stress in the students of modern higher medical educational institutions were defined and substantiated as a part of the study.
Keywords: students, higher medical educational institutions, educational stress, diagnosis, correction.
та позанавчально! дтльносп, властиво! студентсьюй моло-д1, р1вень яко! у динамМ дослщжуваного перюду хоч i зростав, проте не набував достовiрного характеру (р(1)п-к >0,05).
Результати, отриман пщ час психофiзiологiчноi оцшки по-казниюв, яю вщзначають сту-пшь вираження ситуативно! тривожносл, свщчили, що рiвень ii показниюв на початку навчального року серед дiвчат становив (44,74±1,14) балiв, серед юнаюв - (42,13±1,21) балiв, статистично значуще зростаючи у динамщ навчального процесу i становлячи наприкшц його вщповщно (48,98±1,08) балiв (р(:)п-к <0,05) та (46,68±1,01) балiв (р(1)п-к<0,05).
Даы, отриман у ходi аналiзу окремих особливостей осо-бистост засвщчували досить високий узагальнений рiвень вираження особистюних явищ астешчного стану, а також неухильне зростання ix про-
тягом навчального року (р(1)п-к<0,01-0,001).
Наявнють тенденцiй подiбно-го змюту пiдтверджували i данi структурного розподшу показ-никiв, що пщлягали вивченню. Встановлено, що протягом навчального року рiвень вираження астеычних особистiсних проявiв серед дiвчат суттево збiльшувався вiд (51,81±2,22) балiв до (58,92±2,32) балiв (13,8%; р(1)п-к<0,001), серед юнакiв - також значно зростав вщ (49,04±1,76) балiв до (54,08±1,23) балiв (10,3%;
р(1)п-к<0,01).
Водночас у структурi показ-никiв, якi визначалися, на початку перюду спостережень суттево переважала питома вага значень, що засвщчували вщсутнють будь-яких явищ астенп, що сягала рiвня 54,5% у дiвчат та 55,5% - в юнаюв.
Пщ час оцiнки особливостей змш у динамiцi навчання з боку показниюв депресивного стану спостер^алася вщсут-нiсть виражених тенденцiй
щодо зростання lхнiх величин (р(1)п-к>0,05). Бшьше того, якщо у дiвчат найбшьш суттевi значення згiдно з рiвнем вираження спостерiгалися на-прикiнцi навчального року, то в юнаюв рееструвалися тен-денцii протилежного змiсту. Так, протягом усього дослщжуваного перюду i у дiв-чат, i в юнакiв суттево перева-жала частка величин, власти-вих вiдсутностi будь-яких явищ депресii. 11 значення серед дiвчат на початку спостережень становили 80,0%, наприкiнцi - 72,7%, серед юнакiв - вщповщно 82,2% i 86,7%.
Дан щодо особливостей рiвня суб'ективного контролю студентсько! молодi характе-ризувалися надзвичайною стабiльнiстю дослiджуваних показникiв, якi вщзначалися вiдсутнiстю будь-яких статистично достовiрних змiн у динамiцi навчального року (р(1)п-к>0,05). У бiльшостi ви-падюв (загальна Ытерналь-
нiсть та рiвень суб'ективного контролю у сферi досягнень, невдач, амейних i навчальних вщносин) переважною була питома вага показниюв, вла-стивих особам з ч^ко окрес-леною екстернальною спря-мованiстю, отже реестрували-ся цшком несприятливi тен-денцii. I лише для показниюв рiвня суб'ективного контролю студенев у сферi мiжособис-тiсних вiдносин та з урахуван-ням професiйноi спрямовано-стi |'хньо'|' повсякденноi дiяль-ностi для показниюв щодо ставлення до здоров'я i хво-роби у бiльшостi випадюв переважними слiд було визна-ти показники, характеры для оаб з ч^ко окресленою Ытер-нальною спрямованютю.
Встановлення характеру змн з боку провдних характеристик функцональних мож-ливостей органiзму та особ-ливостей перебiгу психофiзiо-лопчно) адаптацп студентв в умовах передекзаменацйно-го та екзамена^йного ситуативного навчального стресу. У ходi оцшки показниюв, як визначають рiвень вираження ситуативно)' тривожносл, мало мюце суттеве зростання
ступеня вираження и показни-юв протягом пiдготовки до екзаменацiйних випробувань (р(1)1-е<0,01 у дiвчат i р(1)1-е<0,05 в юнакiв), що не може не викликати занепокоення та зумовлюе необхiднiсть його урахування пiд час органiзацii навчального процесу.
Значно бшьш стабiльним був змют, що властивий показни-кам особистюно)' тривожностi, рiвень яко)' у динамщ дослщ-жень хоч i зростав, проте не набував достовiрного характеру (р(^-е>0,05). Структурнi особливостi показниюв пщ-тверджують виявленi особли-вост змiн iхнiх абсолютних значень (рис. 1 i 2).
Загалом рiвень вираження величин ситуативноi тривож-ност у дiвчат за 1 мюяць до екзаменацiйноi сесii становив (43,77±1,41) балiв, в юнакiв -(42,75±1,31) балiв.
Безпосередньо перед про-веденням екзаменацiйноi се-сп статистично достовiрно вiн зростав вщповщно до (49,85±1,57) балiв (13,8%; р(1)1-е<0,01) у дiвчат та до (47,46±1,05) балiв (11,0%; р(1)1-е<0,05) в юнакiв. Ступiнь вираження провщних показ-
никiв особистiсноi тривожно-ст серед дiвчат за 1 мюяць до екзаменацмно)' сесii становив (46,28±1,51) балiв, серед юнакiв - (40,65±1,79) балiв. Безпосередньо перед прове-денням екзаменацмно)' сесп iхнiй рiвень збiльшувався до (48,37±1,50) балiв (4,5%; р(1)1-е >0,05) у дiвчат та до (41,84±1,34) балiв (2,9%; р(1)1-е >0,05) в юнакiв.
Результати, отриман у ходi оцiнки особливостей астеыч-ного стану студентiв, по-пер-ше, засвiдчували досить висо-кий узагальнений рiвень вираження астеычних явищ особи-стiсного генезу, особливо наприюнц спостережень, подруге, вщзначали поступове та неухильне статистично значуще (р(1)1-е<0,05-0,001) зростання )'х протягом пе-редекзаменацiйного перюду. Причому наявнiсть тенденцм подiбного змiсту пщтверд-жують i данi структурного роз-подiлу показникiв.
Загалом у дiвчат за 1 мюяць до екзаменацмно)' сесii його рiвень становив (51,80±1,27) балiв, в юнаюв - (46,34±1,67) балiв, безпосередньо перед екзаменами статистично до-
Рисунок 1
Структуры особливостi розподiлу студенлв у передекзаменацiйний i екзаменацiйний перiоди навчання у закладi вищоГ медичноГ освiти вiдповiдно до ступеня вираження показникiв ситуативно'!'тривожностi
ш Низький р1вень Пом1рний р1вень О Високий р1вень
%
7060 50 40
Д1вчата
и-"
Г
30
I
20
\ / 10 Г
Юнаки
За 1 мюяць до екзаменацшно)' сеси ^^^— —_ ^
Перед екзаменацмною сес1ею
За 1 м1сяць до екзаменацшно)' сеси
Перед екзаменац1йною сес1ею
№ 4 2019 ЕотШоШЖт & Н|л1Т11 34
стовiрно збiльшувався вщпо-вiдно до (58,65±1,75) балiв (13,2%; р(1)1-е<0,001) та до (52,84±1,82) балiв (14,0%; р(1)1-е<0,05).
Аналiз даних щодо рiвня вираження показникiв депре-сивного стану показав, що i серед дiвчат, i серед юнаюв спостерiгалося збiльшення ступеня вираження його кри-терiальних значень у динамщ часу пiдготовки до екзамена-цмно! сесii.
Однак статистично значу-щих вiдмiнностей i у динамiцi часу навчання (р(1)п-к>0,05), i з позицм визначення стате-во зумовлених вщмшностей (р(1)д-ю>0,05) не рееструва-лося.
У ходi оцiнки показникiв агресивних проявiв особисто-стi потрiбно вiдзначити |'хнм стабiльний характер протягом дослiджуваного перюду, який спiвпадав з часом подготовки до екзаменацiйних випробу-вань. Фактично протягом останнього мюяця навчання привертало увагу лише сутте-ве збшьшення вiд (48,85± 2,19) балiв до (60,68±3,20) балiв рiвня роздратованостi
(24,2%; р(1)1-е<0,05) та певне збiльшення рiвня фiзичноi i непрямоi агресii, пщозршост i «почуття образи» серед дiвчат, а також суттеве збiльшення вщ (55,00±2,12) балiв до (65,00±2,50) балiв (18,1%; р(1)1-е>0,05) рiвня вербально)' агресii та певне збiльшення «почуття образи» i «почуття провини» серед юнаюв.
Одержанi данi засвiдчують наявнiсть достатньо стабшь-но)' картини змiн з боку провщ-них показникiв рiвня суб'ек-тивного контролю сучасно)' студентсько) молодi. Як пере-важну тенденцп щодо зру-шень з боку його провщних корелят протягом передекза-менацiйного та екзаменацй ного перiодiв навчання слiд вiдзначити поступове збшьшення частки студенлв, яких в^^зняе сприйняття подiй, що вiдбуваються, як результат впливу численних зовшшшх чинниюв або збiгу обставин на ™ зменшення частки осiб, яких характеризувало сприйняття життевих подм як зако-номiрного результату коттко-го здмснення власно) дiяль-ностi. Найбшьш суттевi не-
сприятливi за характером змши властивi показникам рiвня суб'ективного контролю у сферi навчальних (професй но зумовлених) вiдносин ^в-чата i юнаки) та загально)' iнтернальностi (дiвчата).
Отриманi результати визна-чають збiльшення ступеня вираження показникiв уЫх провiдних фаз емоцiйного вигорання студенлв, що пщ-лягали дослiдженню, протягом передекзаменацмного та екзаменацiйного перiодiв. Найбiльшою мiрою це явище стосувалося найнесприятли-вiших за сво'м змютом фаз резистентностi та виснажен-ня. У дiвчат рееструвався бiльш значущий ступiнь вираження величин, як вщзна-
Рисунок2
Структурнi особливост розподiлу студентiв у передекзаменацiйний i екзаменацiйний перiоди навчання у закладi вищоГ медичноГ освiти вiдповiдно до ступеня вираження показникiв особистюно'Гтривожност
^ Низький р1вень
|Пом1рний р1вень й Високий р1вень
%
70 г 60
50 \'
40
Д1вчата
30
и-
20
Юнаки
10
I
о к:
За 1 м1сяць до екзаменацмно)' сесп ^ ---
Перед екзаменац1йною сеаею '
За 1 м1сяць до екзаменацшно)' сеси ---
Перед екзаменацмною сес1ею
35 ЕотШоШЖт & Н|л1Т11 № 4 2019
чають провiднi складовi фази резистентностi, серед юнакiв - величин, як вiдзначають провiднi показники фаз напру-ження та виснаження. Рiвень вираження провiдних характеристик емоцмного вигорання найбiльшоi частки дослщжу-ваних осiб характеризувався перебуванням у фазi рези-стентностi, вiдповiдно (50,25± 5,38) балiв у дiвчат i (46,09± 4,82) балiв в юнаюв за мiсяць до екзаменацiйноi сеси, (64,62±3,06) балiв (р(1)1-е<0,05) у дiвчат i (57,15±3,42) балiв (р(1)1-е>0,05) в юнаюв - безпо-середньо перед екзаменацй ною сесiею.
Найвищий рiвень вираження показникiв фази напруження i серед дiвчат, i серед юнаюв був властивим перiоду за мюяць до екзаменацiйноi сесii (вщпо-вщно (51,54±2,04) балiв (р(1)1-е> 0,05) у дiвчат та (54,12±3,90) балiв (р(1)1-е>0,05) в юнакiв).
Найвищий рiвень вираження показникiв фази виснаження i серед дiвчат, i серед юнаюв був характерним для перiоду без-посередньо перед екзамена-цiйною сеаею (вiдповiдно (51,54±2,04) балiв (р(1)1-е <0,05) та (54,12±3,90) балiв (р(1)1-е<0,05).
Урахування даних прогно-стичноI оц/'нки особливостей переб1гу процеав психоф1зю-лопчно) адаптацп студенев протягом навчального року та змн з боку И окремих ф1зюло-пчно / псих1чно зумовлених корелят серед д1вчат / юнаюв, а також використання методики комплексноI оцнки р>вня вираження навчального стре-су у студентв заклад1в вищоI медичноI освпи протягом навчання та у передекзамена-цйний / екзаменацйний пе-роди необхщне для по-дальшого розвитку проблеми.
З )х урахуванням у ходi про-ведених дослщжень на пщста-вi застосування методу екс-пертних оцшок розроблено методику комплексно) оцшки рiвня вираження навчального стресу у студенлв закладiв вищо) медично) осв^и протягом навчання та у передекза-менацiйний i екзаменацмний перiоди, провiдними етапами використання яко) е визначен-ня ступеня вираження психо-фiзiологiчних функцiй i особливостей особистосл, якi доз-воляють отримати шформа-цiю щодо закономiрностей формування стресових реак-цii органiзму дiвчат i юнаюв;
□ переведення отриманих даних у стандартизовав бали вщповщно до спе^альних шкал оцiнки ступеня вираження психофiзiологiчних функцiй i особливостей особистосл, властивих студентам;
□ оцiнка величин показникiв рiвня вираження навчального стресу у студенлв протягом навчального року (постiйний навчальний стрес), у передек-заменацмний та екзаменацй ний перiоди (ситуативний навчальний стрес);
□ комплексна оцшка одер-жаних значень рiвня вираження навчального стресу на пщ-ставi застосування кiлькiсних критерiiв )х визначення;
□ встановлення провiдних закономiрностей процесiв пе-ребiгу психофiзiологiчноi i психiчноi адаптацii та обГрун-тування iндивiдуалiзованих засобiв корекцii наявних вщ-хилень вiд процесiв адекватного професмного станов-лення майбутнiх фахiвцiв медично) галузi.
Зокрема, значення показ-никiв рiвня вираження навчального стресу у студенлв протягом навчального року (постiйний навчальний стрес), як визначають ступiнь поши-рення явищ порушення пси-хофiзiологiчноi i психiчноi адаптацii )хнього органiзму до навчально) дiяльностi у вишах медично) освiти, слiд розраховувати за формулою 1: 0,115 хЛП ПЗМР + 0,169 х ЛП ДЗМР + 0,173 хРНП + 0,180 хВНП + 0,047 хЛП
ПАМР + 0,107 хДП + 0,027 х СТ + 0,071 х ОТ + 0,093 х АС + 0,018 хДС, (1)
де ЛП ПЗМР - латентний перюд просто) зорово-моторно) реакци; ЛП ДЗМР -латентний перюд диференць йовано) зорово-моторно) ре-акци; РНП - рухливють нер-вових процеав; ВНП - врiв-новаженють нервових процеав; ЛП ПАМР - латентний перюд просто) аудю-мотор-но) реакци; ДП - динамiчна працездатнють або показник динамки працездатносл в умовах монотони; СТ - ситуативна тривожнють; ОТ - осо-бистюна тривожнють; АС -астеычний стан; ДС - депре-сивний стан.
Значення показниюв рiвня вираження навчального стресу у студенлв у передекзаме-нацiйний та екзаменацiйний перюди (ситуативний навчальний стрес), як визначають ступiнь поширення явищ порушення психофiзiо-логiчно) i психiчно) адаптацi) )хнього органiзму до умов професмно спрямовано) нав-чально) дiяльностi у сучасних закладах вищо) медично) освь ти, необхiдно розраховувати за формулою 2:
0,011 хЛП ПЗМР + 0,114 х ЛП ДЗМР + 0,171 хРНП + 0,124 хВНП + 0,047 хЛП ПАМР + 0,011 х ДП + 0,182 х СТ + 0,114 хОТ + 0,111 хАС + 0,015 хДС. (2) Юлькюними критерiями оцшки значень показниюв рiвня вираження навчального стресу у студенлв, що вирахо-вуються, встановлено таю параметри:
□ високий - у межах вщ 1,00 до 2,80 балiв;
□ вище середнього - у межах вщ 2,81 до 4,60 балiв;
□ середнiй - у межах вщ 4,61 до 6,40 балiв;
□ нижче середнього - у межах вiд 6,41 до 8,20 балiв;
□ низький- у межах вщ 8,21 до 10,00 балiв.
Психофiзiологiчнi критерi) дiагностики навчального стресу у студенлв сучасних закла-дiв вищо) медично) осв^и мають розглядатися i як кри-терi) здiйснення ефективно) психоппеычно) корекцi) його наявних ознак, провщними напрямками яко), вiдповiдно до даних л^ератури [6, 9-11] та результалв власних дослщ-жень, е корек^я режимних
№ 4 2019 Environment & Health 36
елементiв добово! дiяльностi студентсько! молодi, викори-стання окремих вправ про-фесiйно-прикладноi фiзичноi подготовки, оптимiзацiя пси-хофiзiологiчного стану та цшеспрямований розвиток провiдних психофiзiологiчних функцм органiзму, оптимiза-цiя процесiв формування прюритетних особливостей особистостi дiвчат i юнакiв тощо.
Висновки
1. У ходi проведених дослщ-жень визначено та обфунто-вано психофiзiологiчнi критерii дiагностики та психогiгieнiчноi корекци навчального стресу у студентiв сучасних закладiв вищо! медично! освiти.
2. Одержав результати переконливо засвiдчують той факт, що до психофiзiолопч-них критерпв оцiнки адапта-цiйних можливостей оргаыз-му студентiв сучасних закла-дiв вищо! медично! освiти в умовах навчального стресу необхщно вiднести
□ характер змш з боку провiдних особливостей психофiзiологiчних функцiй органiзму студентiв у дина-мiцi навчального року в умо-вах постiйного навчального стресу;
□ дан психофiзiологiчного аналiзу закономiрностей зру-шень з боку провiдних особливостей особистост студен-тiв, що вщбуваються протягом навчального року в умовах постiйного навчального стре-су;
□ характер змЫ з боку про-вiдних характеристик функ-цюнальних можливостей ор-ганiзму та особливост пере-бiгу психофiзiологiчноi адап-тацп студентiв в умовах пе-редекзаменацмного та ек-заменацiйного ситуативного навчального стресу;
□ дан прогностично! оцiнки особливостей переб^у про-цесiв психофiзiологiчноi адап-таци студентiв протягом навчального року та змЫ з боку ii окремих фiзiологiчно i психiч-но зумовлених корелят серед дiвчат i юнакiв;
□ методику комплексно)' оцЫки рiвня вираження навчального стресу у студенев протягом навчання та у пере-декзаменацiйний i екзамена-
ц|инии перюди.
Л1ТЕРАТУРА
1. Батуев А.С. Физиология высшей нервноИ деятельности и сенсорных систем. Санкт-Петербург : Питер, 2008. 317 с.
2. Бодров В.А. Психология профессиональной деятельности. Теоретические и прикладные проблемы. Москва, 2006. 623 с.
3. Богачова О.С., Василь-ченко 1.О., Верем1енко О.В. та н Медицина граничних ста-н1в: з0-р1чний досвщ психоп-г1ен1чних досл1джень / за ред
B.М. Люового, В.О. Короб-чанського. Одеса : Прес-кур'ер, 2016. 520 с.
4. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Самара : Бахрах-М, 2011. 667 с.
5. Сергета 1.В., Братко-ва О.Ю., Мостова О.П., Панчук О.Ю., Дударенко О.Б. Науков1 принципи психоппе-н1чно) д1агностики стану здо-ров'я д1тей, п1дл1тк1в та моло-д1. Довклля та здоров 'я. 2012. № 4 (64). С. 21-25.
6. Сергета 1.В. Донозолопчы зрушення у стан1 псих1чного здоров'я: сучасн1 психог1г1ен1чн1 п1дходи до тлумачення, д1агностики та оц1нки. Науковий журнал МОЗ Украни. 2013. № 3 (4).
C. 36-49.
7. Сергета 1.В., Панчук О.Ю., Стоян Н.В., Дреженкова 1.Л., Макаров С.Ю.
Ун1верситетська г1г1ена у контекст! ¡мплементацп «Закону про вищу осв1ту»: ф|зюлого-г1г1ен1чн1 основи, реалп та шляхи розвитку. Довклля та здоров'я. 2016. № 4 (80). С. 46-52.
8. Baste V.S., Gadkari J.V. Study of stress, self-esteem and depression in medical students and effect of music on perceived stress. Indian Journal of Physiology and Pharmacology. 2014. № 58.
Р. 298-301.
9. Aherne D., Farrant K., Hickey L., Hickey E., McGrath L., McGrath D. Mindfulness based stress reduction for medical students: optimising student satisfaction and engagement. BMC Medical Education. 2016. Vol. 16. № 1.
209. doi: 10.1186/s12909-016-0728-8. REFERENCES
1. Batuyev A.S. Fiziologiya vysshey nervnoi deyatelnosti I sensornykh system [Physiology of Higher Nervous Activity and Sensory Systems]. Sankt-Peterburg : Piter ; 2008 : 317 p. (in Russian).
2. Bodrov V.A. Psikhologiya professionalnoy deyatelnosti. Teoreticheskie I prikladnye problem [Physiology of Occupational Activity. Theoretical and Applied Problems]. Moscow ; 2006 : 623 p. (in Russian).
3. Bohachova O.S., Vasylchenko I.O., Veremiienko O.V. et al. ; Lisovyi V.M. and Korobchanskyi V.O. (eds.). Medytsyna hranychnykh staniv: 30-richnyi dosvid psykhohihi-ienichnykh doslidzhen [Medicine of Boundary States: 30 Years of Experience in Psychohygienic Research]. Odesa : Pres-kurier ; 2016 : 520 p. (in Ukrainian).
4. Raihorodskyi D.Ya. Prakticheskaya psikhodiagnos-tika. Metody I testy [Practical Psychodiagnosis. Methods and Tests]. Samara : Bakhrakh-M ; 2011 : 667 p. (in Russian).
5. Serheta I.V.,
Bratkova O.Yu., Mostova O.P., Panchuk O.Yu. and Duda-renko O.B. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2012 ; 4 (64) : 21-25 (in Ukrainian).
6. Serheta I.V. Scientific Journal of the Ministry of Health of Ukraine. 2013; 3 (4) : 36-49 (in Ukrainian).
7. Serheta I.V., Panchuk O.Yu., Stoian N.V., Drezhenkova I.L. and Makarov S.Yu. Dovkillia ta zdorovia (Environment & Health). 2016; 4 (80) : 46-52 https://doi.org/10.32402/ dovkil2016.04.046
(in Ukrainian).
8. Baste V.S. and Gadkari J.V. Indian Journal of Physiology and Pharmacology. 2014 ; 58 : 298-301.
9. Aherne D., Farrant K., Hickey L., Hickey E., McGrath L. and McGrath D. BMC Medical Education. 2016 ; 16 (1) ; 209. doi:
10.1186/s12909-016-0728-8. Hagitiwna go pega^ii 17.07.2019
