CC BY
26
ekonomichnoho rozvytku i tonhivli Uknainy. Kyiv, 2017. Vyp. 6. S. 3-8.
14. Koulman Dzh. Yerarkhyia zahovonshchykov: Komytet Tnekhsot. M.: «Drevnee y sovremennoe», 2011. 616 s.
Даш про автора
Предборський Валентин Антонович,
професор кафедри eKOHOMiHHOi теорИ', Нaцiонaльний aBiaqii/iHi/ii/i yнiвeрситeт, д.е.н., професор e-mail: pnvika2015@gmail.com
Данные об авторе Предборський Валентин Антонович,
профессор кафедры экономической теории, Национальный авиационный университет, д.э.н., профессор e-mail: pnvika2015@gmail.com
Data about the author Valentin Predborskij,
professor of the department economic theory NAU, doctor of economics, professor e-mail: prvika2015@gmail.com
http://doi.org/10.5281/zenodo.4244209
БЕГМА В.М.
РАДОВ Д.Г.
Науково-техшчна пол^ика £С у галузi оборони: можливост для Украши
Предмет домдження - науково-техн'нна та нновацйна полтика кран БС у сферi оборони.
Метою написания статт е визначення можливостей науково-техн'нного сп'1вроб'1тництва Украни з кранами БС у обороннй галуз'1 на основ'1 досл'щження шлях'1в та напрямюв розвитку ев-ропейськоI оборонноI промисловост'1.
Методолопя проведения роботи - методи анал'зу та синтезу (при систематизацн iнновацiйноí д)яльност'1 в европейськй обороняй промисловост'1); метод системного узагальнення - для визначення особливостей та проблем с^впрац м'ж Украною та Бвропейським оборонним агентством.
Результати роботи - визначено зростаючу роль iнновацiйного розвитку в систем'1 м'жнарод-ного в'йськово-техн'нного сп'1вроб'1тництва. В'щзначено, що р'зниця м'ж оборонною та цивльною наукою I технолопями фактично зникають, при чому, швидк'1сть цивльного технолог'чного процесу буде прогнозовано неухильно збльшуватися.
Доведено, що формування сильного европейському ринку озброень вимагае нових, бльш л-беральних правил гри, як б значно п'щвищили р'вень конкуренцн на ньому i посилили позицн ев-ропейських кран на свтовому ринку ОВТ. Показано, що сЫльы оборонн програми в рамках БС дозволяють об'еднувати i перерозподляти зусилля задля збльшення вйськових можливостей i авторитету БС.
Визначено, що для розвитку на^онального ОПК на основ'1 iнвестицiйно-iнновацiйних стра-тепй об'ективно необх'1дно використовувати досв'1д европейських кран, що дасть змогу комплексного та ра^онального використання наявних потенцiалiв фундаментально1 та прикладно1 науки, промислового виробництва, системи п'1дготовки кадр'в та 1нвестиц'1йних ресурс'в з ви-робництва нових ОВТ.
Галузь застосування результат¡в. Економ'нна галузь: м'жнародн економiчнi в'щносини.
Висновки - досл'щження шлях'1в та напрямюв розвитку европейсько1 оборонно1 промисловост'1 дасть змогу визначити найбльш ефективн галузев'1 форми та методи для бльш ефективного на-уково-технчного сп'1вроб '1тництва Украни з кранами БС.
Kлючовi слова: военна промисловсть, продукщя вйськового призначення, Бвропейський Союз, Бвропейське оборонне агентство, озброення та в'1йськова техн'1ка, военний сектор економ-ки, науково-технчна полтика, науково-досл'щн'1 та дослщно-конструкторськ роботи, оборонно-промислова полтика.
© БЕГМА В.М, РАДОВ Д.Г., 2020
Формування ринкових вщносин в УкраУж №7-8 (230-231)/2020 19
БЕГМА В.М.
РАДОВ Д.Г.
Научно-техническая политика ЕС в области обороны:
возможности для Украины
Предмет исследования - научно-техническая и инновационная политика стран ЕС в сфере обороны.
Целью написания статьи является определение возможностей научно-технического сотрудничества Украины со странами ЕС в оборонной отрасли на основе исследования путей и направлений развития европейской оборонной промышленности.
Методология проведения работы - методы анализа и синтеза (при систематизации инновационной деятельности в европейской оборонной промышленности); метод системного обобщения - для определения особенностей и проблем сотрудничества между Украиной и Европейским оборонным агентством.
Результаты работы - определено растущую роль инновационного развития в системе международного военно-технического сотрудничества. Отмечено, что разница между оборонной и гражданской наукой и технологиями фактически исчезают, причем, скорость гражданского технологического процесса прогнозируется неуклонно увеличиваться.
Доказано, что формирование общего европейского рынка вооружений требует новых, более либеральных правил игры, которые бы значительно повысили уровень конкуренции на нем и усилили позиции европейских стран на мировом рынке ВВТ. Показано, что совместные оборонные программы в рамках ЕС позволяют объединять и перераспределять усилия для увеличения военных возможностей и авторитета ЕС.
Определено, что для развития национального ОПК на основе инвестиционно-инновационных стратегий объективно необходимо использовать опыт европейских стран, что позволит комплексному и рациональному использования имеющихся потенциалов фундаментальной и прикладной науки, промышленного производства, системы подготовки кадров и инвестиционных ресурсов по производству новых ВВТ.
Область применения результатов. Экономическая отрасль: международные экономические отношения.
Выводы - исследование путей и направлений развития европейской оборонной промышленности позволит определить наиболее эффективные отраслевые формы и методы для более эффективного научно-технического сотрудничества Украины со странами ЕС
Ключевые слова: военная промышленность, продукция военного назначения, Европейский Союз, Европейское оборонное агентство, вооружение и военная техника, военный сектор экономики, научно-техническая политика, научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы, оборонно-промышленная политика.
BEGMA V.M.
RADOV D.G.
EU science and technology policy in the field of defense:
opportunities for Ukraine
The subject of the research is the scientific, technical and innovation policy of the EU countries in the field of defense.
The purpose of writing the article is to determine the possibilities of scientific and technical cooperation of Ukraine with the EU countries in the field of defense based on the study of ways and directions of development of the European defense industry.
Methodology of work - methods of analysis and synthesis (in the systematization of innovation in the European defense industry); method of systematic generalization - to determine the features and
problems of cooperation between Ukraine and the European Defense Agency.
Results of work - The growing role of innovative development in the system of international military-technical cooperation is determined. It is noted that the difference between defense and civil science and technology is actually disappearing, and the speed of the civil technological process is projected to increase steadily.
It is proved that the formation of a common European arms market requires new, more liberal rules of the game, which would significantly increase the level of competition in it and strengthen the position of European countries in the global weapons market. It has been shown that joint defense programs within the EU make it possible to unite and redistribute efforts to increase the EU's military capabilities and authority.
It is determined that for the development of national defense industry on the basis of investment and innovation strategies it is objectively necessary to use the experience of European countries, which will allow integrated and rational use of existing potentials of basic and applied science, industrial production, training and investment resources.
Field of application of results. Economic sector: international economic relations.
Conclusions - research of ways and directions of development of the European defense industry will allow to define the most effective branch forms and methods for more effective scientific and technical cooperation of Ukraine with the EU countries.
Key words: military industry, military products, European Union, European Defense Agency, armaments and military equipment, military sector of economy, scientific and technical policy, research and development, defense and industrial policy.
Постановка проблеми. Вщ початку рос1йсько! агресм в Укра'У ще бтьшо! гостроти набула проблема оснащения власних збройних сил нов1тн1м озброенням та в1йськовою технкою. Осктьки вг тчизняний ОПК не спроможний повною м1рою за-безпечити ними ЗСУ, належало зд1йснити заку-п1вл1 зразк1в та систем озброення за кордоном. Такий пщхщ може бути виправданий, адже у свт не юнуе кра!ни, яка б самост1йно, у режим! повного замкненого циклу, виробляла всю необхщну номенклатуру озброення та в1йськово! технки (ОВТ).
Проте, вщ самого початку, попри пол1тичну пщ-тримку Укра!ни з боку !! союзниюв 1з кра!н НАТО, перемовини щодо надання Укра!н1 сучасно-го озброення просувались складно. Зважаючи на це стае очевидним, що для забезпечення ЗСУ нов1тн1м озброенням мае бути прюритетним сти-мулювання в1тчизняно! науки та промисловост1.
Основою ж для отримання сучасних технолопй в ус1 часи е науков1 дослщження та дослщно кон-структорсью роботи (НДДКР), як1 мають вщбува-тися як у цивтьному так у в1йськовому секторах виробництва. Витрати на фундаментальн та приклады дослщження, як I ран1ше, залишаються ос-новним показником технолопчного р1вня промис-лового сектору економки в цтому. Саме витрати на НДДКР дають змогу оц1нити майбутне будь-
якого сектору виробництва, у тому числ1 I в1йсько-вого та визначити напрямки його розвитку.
Задекпарувавши курс Укра!ни на Ытеграцш з 6С треба усвщомити, що реформи оборонного сектору завжди були нерозривною частиною Ытеграфйного процесу ус1х держав, як1 вступали до 6С. Одн1ею з важливих !х складових е реформа оборонно-промислового комплексу. В Укра!-н1 оборонна промислов1сть е важливою частиною економки. Тому 1нтеграц1я Укра!ни до европей-ських структур мае охоплювати I цей сектор та-кож, його реформування, модерн1зац1ю та вклю-чення до европейського економ1чного життя. Стаб1льно високий науково-виробничий потен-ц1ал ц1е! галуз1 в Укра!н1 дае можлив1сть зроби-ти сп1вроб1тництво з европейськими партнерами взаемно корисним та привабливим.
Враховуючи проблеми укра!нських пщпри-емств ОПК, а саме, недостатнють об1гових кошт1в та в1дсутн1сть у державному оборонному замов-лены витрат на нов1 дослщно-конструкторськ1 роботи, наш1 виробники змушен1 шукати р1зн1 шляхи залучення додаткових кошт1в в оновлен-ня основних фонд1в, розробку нового озброення та сучасних технолопй тощо. I саме сп1впраця з европейськими партнерами у науково-техн1чн1й галуз1 розглядаеться як один 1з головних напря-
мiв пiдтpимки влacнoгo виpoбництвa нa ви^га-му iннoвaцiйнoмy piвнi. Пpи цьoмy тaкa cпiвпpaця пoвиннa дeдaлi бiльшoю мipoю зocepeджyвaтиcь нa cпiльниx poзpoбкax тa cпiльнoмy виpoбництвi ОBТ, a тaкoж нa зaлyчeннi y^a^^^x виpoбни-юв дo yчacтi y cпiльниx нayкoвo-дocлiдниx тa дo-cлiднo-кoнcтpyктopcькиx poбoтax.
Для oцiнки мoжливocтeй нayкoвo-тexнiчнoгo cпiвpoбiтництвa Укpaïни з кpaïнaми БС cлiд дo-cлiдити шляxи тa нaпpямки poзвиткy eвpoпeй-oбopoннoï пpoмиcлoвocтi, щo дacть змoгy визнaчити нaйбiльш eфeктивнi гaлyзeвi фopми тa мeтoди тога'!' cпiвпpaцi.
Анал'1з досл'!джень та публiкацiй. Aктyaль-нicть i нeoбxiднicть aктивiзaцiï вiйcькoвo-тexнiч-нoгo cпiвpoбiтництвa (BТС) Укpaïни i БС пiдтвep-джy8тьcя дocлiджeннями пpoвiдниx вiтчизняниx вчeниx тa eкcпepтiв тaкиx як, B. Бaдpaк, С. Згу-peць, B. Лaптiйчyк, Л. ^лягав, I. Xaнiн, О. Фeдeн-кo, [1 - 7] тa iншi. Boни, як пpaвилo, poзглядaють cyчacнy apxiтeктypy зaгaльнoeвpoпeйcькoï бeз-пeки, включeння дo яга'!' пoвнicтю вiдпoвiдae нa-цioнaльним iнтepecaм Укpaïни. Aвтopaми нaгo-лoшy6тьcя, щo вiйcькoвий ceгмeнт eвpoпeйcькoï iнтeгpaцiï Укpaïни е вaжливoю чacтинoю cпiвpo-бiтництвa Укpaïни i БС.
Boднoчac aвтopaми тaкoж пpидiляeтьcя нa-лeжнa yвaгa cпiвpoбiтництвy y cфepi eкcпopтнo-гo кoнтpoлю, poзбyдoвi збpoйниx cил, фoкycyeть-cя yвaгa нa iмплeмeнтaцiï в Укpaïнi мiжнapoдниx cтaндapтiв, кooпepaцiï y poзpoбцi тa виpoбництвi oзбpo8нь i вiйcькoвoï тexнiки.
Пpoтe oцiнкa мoжливocтeй y нayкoвo-тexнiчнoмy cпiвpoбiтництвi Укpaïни з кpaïнaми БС тa зaлyчeння пiдпpи8мcтв нaшoгo ОПК дo cпiльниx з БС пpoгpaм тa НДДКР щoдo poзpoбки нoвoгo ОBТ тa тexнoлo-гiй пoтpeбye бiльш глибoкoгo дocлiджeння.
Виклад основного матepiалу. Бвpoпeйcькa oбopoннa пpoмиcлoвicть е вaжливoю cклaдo-вoю пoлiтики бeзпeки БС як y cтpaтeгiчнoмy, тaк i в eкoнoмiчнoмy плaнax. Обcяг ïï пpoдyкцiï cклaдa8 близькo 100 млpд. 8вpo нa piк пpи cтвopeннi 1,7 млн. пpямиx тa oпocepeдкoвaниx poбoчиx мicць [В].
Ha вщмЫу вiд iншиx гaлyзeй ocoбливicтю в^-cькoвoï пpoмиcлoвocтi е тe, щo вoнa cклaдaeть-cя з бaгaтьox piзниx пpoмиcлoвиx ceктopiв, tox-нoлoгiй тa cyб'eктiв, зaдiяниx y виpoбництвi. Boнa нe мoжe poзглядaтиcя як oкpeмий ceктop пo вщ-нoшeнню дo iншиx пpoмиcлoвиx ceктopiв, як, нa-пpиклaд, xiмiчнa чи мaшинoбyдiвнa. Цe кoнглo-
мepaт кoмпaнiй, якi paзoм cклaдaють лaнцюг пocтaчaння для вiйcькoвиx пoтpeб. Отжe в^-cькoвa пpoмиcлoвicть yмiщy8 вci гaлyзi пpoмиc-лoвocтi тa тexнoлoгiï, як виpoбляють тoвapи тa пocлyги (y тому чи^ пoдвiйнoгo пpизнaчeння) для пoтpeб oбopoни. Елeктpoнiкa, iнфopмaцiйнi тexнoлoгiï, лoгicтикa дaвнo вжe е чacтинoю цьoгo ceктopa. Пpи цьoмy, цивiльнe виpoбництвo чacтo cтa8 ocнoвoю для виpoбництвa piзнoгo ОBТ.
Дocлiджyючи eвoлюцiю poзвиткy eвpoпeйcькo-гo ОПК зa ocтaннi дecятилiття, cлiд зaзнaчити, щo пicля зaкiнчeння xoлoднoï вiйни eвpoпeйcькi oбopoннi бюджeти знaчнo cкopoтилиcя, oc^^ дepжaви пoчaли викopиcтoвyвaти тaк звaнi «ди-вiдeнди миpy» i змeншyвaти витpaти нa oбopoн-нi пoтpeби. У тoй жe чac, зу^лля y cфepi oбopoни тa бeзпeки були зocepeджeннi нa eкcпeдицiйниx, гyмaнiтapниx тa миpoтвopчиx oпepaцiяx. npo-то, витpaти нa зaкyпiвлю нoвoгo oзбpoeння були cкopoчeнi чepeз зaгaльнe змeншeння витpaт нa oбopoнy тa збiльшeння витpaт нa пepcoнaл i oco-бoвий cклaд МО бiльшocтi eвpoпeйcькиx кpaïн. Оcнoвнa вимoгa пiвнiчнoaтлaнтичнoгo aльянcy щoдo poзпoдiлy вiйcькoвoгo бюджeтy - a caмe, 50% нa пepcoнaл, 30% нa тexнiчнe oбcлyгoвy-вaння тexнiки тa 20% нa зaкyпiвлю нoвoгo oзбpo-ення - нe викoнyвaлocь.
Пpи цьoмy, зocepeджeнicть нa влacниx oбopoн-ниx пpo8ктax, вiдcyтнicть cпiльниx бaгaтoнaцio-нaльниx пpoгpaм БС щoдo poзвиткy ОBТ тa ду-блювaння зycиль y cфepi НДДКР, пpидбaння тa тexнiчнoгo oбcлyгoвyвaння oзбpoeння пpизвoди-ли дo нeeфeктивнoгo викopиcтaння кoштiв [9].
Paзoм iз тим, пpaгнeння дo cтpaтeгiчнoï aвтo-нoмiï, зaнeпoкo8ння з пpивoдy бyдь-якoгo пoтeн-цiйнoгo пocлaблeння тpaнcaтлaнтичнoгo пapт-нepcтвa, нeвизнaчeнicть щoдo зaлeжнocтi вiд нeeвpoпeйcькиx coюзникiв (y пepшy чepгy США) y cфepi бeзпeки тa cxвильoвaнicть з пpивoдy пo-лiтичнoï eднocтi y cepeдинi caмoï БС тa НАТО cпpияли poзyмiнню нeoбxiднocтi бтьш тicнoгo cпiвpoбiтництвa в мeжax мюзу зaдля poзбyдoви 8динoï cyчacнoï нayкoвo-пpoмиcлoвoï бaзи.
З мeтoю пoдoлaння вищeзaзнaчeниx пpoблeм тa пiдтpимки дepжaв-члeнiв в yдocкoнaлeннi ев-poпeйcькoгo oбopoннoгo пoтeнцiaлy y 2004 poцi бyлo cтвopeнo Бвpoпeйcькe oбopoннe aгeнтcтвo (БОА). Гoлoвними зaвдaннями якoгo cтaли:
- poзвитoк мoжливocтeй 8вpoпeйcькoï o6o-poннoï пpoмиcлoвocтi;
- сприяння в1йськово-техн1чному сп1вроб1тни-цтву в середин! 6С;
- створення единого европейського конкурен-тоздатного ринку ОВТ;
- збтьшення ефективност1 европейських обо-ронних дослщжень, реал1зац1я сп1льних НДДКР, розвиток технолопй.
У липн1 2006 року на европейському ринку в1й-ськово! продукци набув чинност1 «Добров1льний кодекс повед1нки у сфер1 торг1вл1 озброенням». Його завдання - створити единий ринок ОВТ Евросоюзу. Кодекс не припускае участ1 в конкурсах компаый, як1 не представляють кра!ни ЕС.
У вересн1 2006 року ЕОА затвердив документ «Характеристики майбутньо! ст1йко! европейсько! оборонно! технолопчно! бази», пр1оритетне значення в якому надаеться розробц1 та впрова-дженню нових технолог1й.
У 2007 роц1 кра!ни - члени ЕС ухвалили Стра-тег1ю розвитку европейсько! технолопчно! ви-робничо! бази у сфер1 оборони (Е0Т1Б). Цей документ став певним ор1ентиром як для кра!н-члеыв так I для Европейського парламенту (ЕП) та Европейсько! комюи (ЕК), в основ! якого лежить сптьна оборонна пол1тика та створення едино! оборонно! промислово! бази в середин! ЕС.
На думку автор1в стратег!!, поступова 1нтеграц1я нацюнальних ОПК повинна була усунути дублю-юч1 розробки, забезпечити над1йн1сть постачань необхщного озброення та комплектуючих на европейському р1вн1 та слугувати пол1тичним ц1лям зм1цнення европейсько! безпеки.
Ф1нансово-економ1чна криза 2008 року зму-сила б1льш1сть кра!н ЕС скорочувати власы в1й-ськов1 бюджети, що не могло не позначитись на впроваджены у життя основних принцип1в розвитку едино! европейсько! оборонно! промисло-вост1, закладених у вище зазначен1й стратег!!.
Проте, з юнця 2013 року картина почала змг нюватись. Через поступове в!дновлення еко-ном!ки п!сля подолання фЫансово! кризи та зростання безпосередых зовн!шн!х та внутр0ых загроз европейськ!й безпец! загальы витрати на оборону у Европ! зб!льшилися майже вдв1ч1 [10].
Починаючи з 2014 року, ысля початку агресм Рос^сько! Федераци проти Укра!ни, геопол!тич-на ! безпекова ситуацт довкола Европейського Союзу суттево змЫилася. В!дтод! витрати кра!н-член!в ЕС почали зростати ! у 2017-му вже сяг-нули 2% ВВП. При цьому збтьшення в!йськових
бюджелв не завжди призводило до збтьшення витрат на НДДКР та закyпiвлi нового озброення. Державнi Ывестици y доcлiдження та нове озброення залишалися низькими i становили приблиз-но 9% вiд загальних витрат ЕС на оборону [11].
Загальноевропейське скорочення оборонних витрат та низький рiвень iнвестицiй у розвиток ОВТ протягом двох останых десятилiть призвели до зменшення виробничих можливостей та скорочення висококвалiфiкованих кадрiв в обороняй промисловостi.
Тим часом вироблення нового комплексного бачення свое!' зовышньо!' полiтики i полiти-ки безпеки та виведення його на бтьш високий глобальний рiвень посприяло наданню нового iмпyльсy й розвитку европейських оборонних можливостей, у тому чи^ новим науковим роз-робкам та створенню нового ОВТ. Що й було за-кладено у схваленiй у червы 2016 року Глобаль-нiй стратеги ЕС «Сптьне бачення, Спiльна дiя: Сильнiша Европа» (EU Global Strategy «Shared Vision, Common Action: A Stronger Europe», EUGS). На основi фе!' стратеги створеы декiлька нових Ыструмен^в спiвробiтництва в рамках ЕС. Серед таких, що сприяють саме активiзацií нау-ково-технiчнiй дiяльностi, слщ видiлити настyпнi:
.Постiйна структурована сывпраця в областi оборони (PESCO). У груды 2017 року пщ впливом юбератак i агресивно!' поведiнки Рос^сько!' Федераци 25 iз 28 кра!'н - членiв ЕС пщписали угоду про постiйнy структуровану сывпрацю в областi оборони (PESCO), взявши на себе зобов'язання видтяти не менше 20% оборонних витрат на за-кyпiвлi нового озброення, наyковi дослiдження та розробки нових технолопй та не менше 2% оборонного вщ бюджету на НДДКР.
Сприяючи розвитку сптьних науково-тех-ычних можливостей кра!'н - членiв ЕС у берез-нi 2018 року було затверджено перший перелiк iз 17 наyково-дослiдних проeктiв, що пщтриму-ватиметься ЕОА, а 19 листопада 2018 року було затверджено другий перелк - ще з 17-ти до-даткових проeктiв.
У цтому на юнець 2019 року ЕОА через PESCO управляло 113 спе^альними програмами та проектами у сферi НДДКР, а також бтьш як 200 Ы-шими видами дiяльностi, пов'язаними з дослг дженнями та розвитком технологiй у обороный промисловостi. Ще 30 нових НДДКР на загальну суму 258 млн евро. було пщготовлено для реалг
зацм у 2020 роц [12]. Важливим кроком на шляху розвитку сптьних оборонних можливостей краТн 6С став запуск у 2019 роц першого повного циклу Координованого щорiчного огляду (CARD) пю-ля його пробного запуску роком ран0е. На оcновi цього огляду будуть визначатися майбутн тенден-цм розвитку оборонних технолопй та формуватися план наукових дослщжень на кожний наступний рк.
CARD буде аналiзувати тенденцм щодо ви-трат на оборону серед держав-члеыв, збираю-чи фактичнi та прогнозован показники бюджету для кожноТ сфери, що стосуеться розвитку в^ськово'Т cпроможноcтi (сухопутна, повiтряна, морська, сптьна тощо). Цей пiдхiд повинен конкретно показати, куди нацюнальы мУстерства оборони вкладають своТ грошi (лiтаки, бронетех-нiка, вiйcьковi кораблi тощо).
Майбутнiй cтратегiчний огляд PESCO у 2020 роц та наступний зв^ CARD (листопад 2020 року) окреслять можливост та визначать наступи кроки щодо напрямкiв розвитку та строев вико-нання НДДКР на наступний перюд [13].
Пщготовча дiя з питань оборонних дослщжень (PADR). Створена у червы 2017 року PADR мае на мел продемонструвати додаткову цЫнють оборонних до^джень, що пщтримуються 6С, та пщ-готувати майбутню бвропейську програму оборонних дослщжень (6ПОД) як частину наступноТ багаторiчноТ фЫансовоТ програми 6С на 20212027 роки. На обороны дослщження в межах PADR було видтено 90 млн евро на три роки. Бюджет був розподтений наступним чином: 25 млн евро у 2017 рощ 40 млн евро у 2018 рощ 25 млн евро у 2019 рощ Бтьшють дослщжень, що фЫансувалися протя-гом цих трьох роюв, вщносилися до НДДКР з висо-ким ступенем ризику та з великою вщдачою у ра-зi 1х уcпiшного виконання. ПрофЫансоваы проекти здебiльшого являли собою розробку технолопй iз високим руйнуючим потен^алом, якi можуть да-ти поштовх розвитку озброення у рiзних напрям-ках, таких як автономне позицюнування, навiгацiю, штучний iнтелект, квантовi технологи, збiльшення iндивiдуальних можливостей солдата тощо.
Серед НДДКР, спрямованих на розробку нового ОВТ, слщ вщзначити роботи, приcвяченi створенню нових уыверсальних радiотехнiчних систем, безпiлотних лiтальних апара^в та евро-пейськоТ лазерноТ зброТ.
бвропейський фонд оборони (European Defence Fund). 1з метою надання фЫансовоТ пiдтримки державам - членам 6С, а саме щоб допомогти Тм ефективнiше витрачати кошти платникiв по-даткiв, скоротити дублювання витрат i отримати краще cпiввiдношення цiни i якоси 6врокомiciя 7 червня 2017 року висунула пропозицш щодо створення бвропейського оборонного фонду.
До затвердження його регламенту у квiтнi 2019 року, вщповщно до якого Фонд працюва-тиме на пicля 2020 року, працювала бвропей-ська програма розвитку оборонноТ промиcловоcтi з бюджетом в 590 млн евро, з яких 90 млн евро призначен для дослщницьких робп", на перюд 2017-2019 рр. та 500 млн евро - для розвитку оснащення i технолопй на перюд 2019-2020 рр.
Починаючи з 2021 i до 2027 року бюджет Фонду складатиме 13 млрд евро. При цьому, на виробництво важкоТ в^ськовоТ технки, зокрема бронетехнки, авiацiйного озброення, озброення ППО, бврокомюя передбачила 8,9 млрд евро. На ^rni дослщження в област оборони, а саме, робототехнку та на створення безптотних лг тальних апара^в (БПЛА) тощо, передбачено 4,1 млрд евро. Це становить 500 млн евро на науко-вi дослщження та 1 млрд евро на розвиток ОВТ щорiчно. Проекти можуть отримати до 100% фг нансування наукових до^джень та вщ 20% до 80 % на розробку озброення [14].
^м того, бвропейський фонд оборони мае на мет також доповнити ^rni програми бС спря-мован на пiдвищення оборонних можливостей краТн - члеыв та включатиме два головних на-прями фЫансування:
Доcлiдження: Доcлiдницький аспект Фонду вже реалiзуeтьcя. Починаючи з 2017 року, бС впер-ше запропонувало гранти для сптьних дослг джень у галузi iнновацiйних оборонних технолопй та повнютю i безпосередньо фЫансуються з бюджету бС. Проекти, що мають право на фЫан-сування бС, будуть зоcередженi на прюритетних областях, якi ранiше були узгоджен державами - членами бС, i, як правило, можуть включати електронiку, матерiали, зашифроване програм-не забезпечення або робототехнку.
Розвиток та придбання: Фонд пропонуватиме стимули для держав-члеыв cпiвпрацювати щодо сптьного розвитку та придбання ОВТ та технолопй шляхом ствфЫансування з бюджету бС та краТн-члеыв як можуть, наприклад, сптьно
Ывестувати у розвиток безптотно'' технологи' або супутникового зв'язку, або cпiльно здiйcнювaти закуывлю будь-якого зразка ОВТ, щоб зменши-ти влaснi витрати.
Для aктивiзaцN та заохочення наукових дослг джень у кра'нах 6С, починаючи з 2018 року, 6в-ропейським оборонним Агентством засновано Премш за нaйкрaщi обороннi Ыновацп' [15].
Прeмiя за 2020 рк оголошуеться за Ыновац^ы рiшeння щодо боротьби з безптотними лп"альни-ми апаратами (БПЛА), захисту нерухомих та ру-хомих платформ носив озброення, створення сучасних зaсобiв РЕБ. Очiкyeться, що запропонован ще'( будуть рeaлiзовaнi до 2030 року та сприяти-муть змщненню европейсько'' обороноздaтностi.
Слiд звернути увагу на те, що даний конкурс вщкритий не ттьки для спeцiaлiзовaних оборонних компaнiй, а й для компаый та дослщницьких Ыститулв iнших галузей у 6вропi. Мета фе'( Пре-мп' полягае у тому, щоб охопити якомога бтьше Ыновафйних розробникiв та виробникiв, особливо малих та середых пщприемств, а також до-слiдницькi оргаызацп' та yнiвeрситeти, якi зазви-чай не беруть yчaстi у тради^йних дослiджeннях та розробках в област оборони. При цьому, особливо в^аються заявки вiд новaторiв та дослщ-никiв цивiльного та комер^йного призначення.
Отже, головною метою динaмiчного розвитку оборонно'' промисловостi 6С, як основи в^-ськового потенфалу Спiвтовaриствa, е форму-вання едино'' технолопчно''' та iндyстрiaльноï' бази 6С, яка в майбутньому забезпечить сyттeвi змг ни в iндyстрiaльномy ландшафт бвропи i буде здатна не лише повыстю задовольняти потреби компонен^в вiйськового потeнцiaлy 6С, але й вщгравати важливу роль в змщнены та розвитку в^ськового потeнцiaлy НАТО. Рeaлiзaцiя та-ко'' стратеги' вимагала формування ефективно-го мехаызму координацп' зусиль кра'н 6С в сфeрi в^ськово-промислово'' полiтики. Таким меха-нiзмом стало бвропейське оборонне агентство.
Проте, оцЫюючи зусилля 6ОА спрямовaнi на розвиток загальноевропейсько'' оборонно-про-мислово'' бази слiд зазначити, що вони стика-ються з проблемами, пов'язаними з вщмЫностя-ми оборонного планування в мiж трьома рiвнями европейсько'' оборонно'' полiтики - нацюналь-ним, 6С та НАТО. Якщо окрeмi кра'ни надають прiоритeт розвитку та пщтримц власному про-мислово-технолопчному потeнцiaлy, зусилля
НАТО зосереджуються на збтьшены його в1й-ськово! потужност1 а ЕС нац1лений на багатона-ц1ональне сп1вроб1тництво.
Ще одна проблема, що може стати на завад1 сталого розвитку европейсько! оборонно! промис-ловост1, - це скорочення висококвал1ф1кованих кадр1в, яка безпосередньо пов'язана з1 зменшен-ням витрат на нов1 програми придбання ОВТ та ¡н-вестиц1й у НДДКР за останы десятил1ття. Ця проблема ще посилюеться демограф1чною ситуац1ею в Европ1, зростаючою конкуренц1ею за квал1фко-вану робочу силу у цивтьый промисловост1, попитом на фах1вц1в у неевропейських економ1ках [16].
Зрештою, знайдеы в1дпов1д1 щодо подолання вищезазначених проблем допоможуть форму-вати стратег1чну автономш Европи та зм1цнення 11' оборонного потенц1алу.
Щодо сп1вроб1тництва компан1й военно! про-мисловост1 Укра!ни та ЕС
Для Укра!ни на сучасному етап1 реформуван-ня оборонного сектору кра!ни важливим е вико-ристання можливостей сп1впрац1 з Европейським оборонним агентством, особливо в сфер1 1нновац1й-ного розвитку. Правов1 основи для розвитку такого сп1вробгтництва Укра!на в статус! третьо! кра!ни мае в1дпов1дно до Рамково! угоди м1ж Укра!ною та Европейським Сп1втовариством про загальы принципи участ1 Укра!ни в програмах Сп1втовариства [17].
При цьому Укра!ы сл1д активно розвивати р1з-номаыты форми сп1впрац1 на р1вн1 малого та се-реднього б1знесу у конкретних проектах. В цьому контекст! слщ вщзначити, що на даний час в1йськово-техычне сп1вроб1тництво Укра!ни з кра!нами ЕС регулюеться Сптьною позиц1ею 2008/944/0РБР, яка визначае загальы правила контролю за експортом в1йськових технолопй та обладнання з трет1ми кра!нами.
Для Укра!ни такий правовий механ1зм е ма-лоефективним, оск1льки ЕС у вщносинах з тре-т1ми кра!нами уникае необх1дност1 брати на себе зобов'язання юридичного характеру I в зв'язку з цим вважае недоцтьним створення сптьного механ1зму щодо в1йськово-техн1чного сп1вроб1т-ництва з Укра!ною.
Разом 1з тим, серйозними проблемами, що за-важають повноц1нн1й сп1впрац1 м1ж Укра!ною та 1ншими заруб1жними партнерами, у тому числ1 I ЕС, е недосконал1сть укра!нського законодав-ства щодо захисту прав на Ытелектуальну влас-н1сть та законодавча заборона створення спть-
ниx пiдпpиeмcтв i нeмoжливocтi yчacтi дepжaвниx пiдпpиeмcтв ОПК y peaлiзaцiï мiжнapoдниx пpo-8ктiв чepeз cтвopeння гocпoдapcькиx opгaнiзaцiй iз зaлyчeнням iнoзeмниx iнвecтицiй в y^aí^^^ oбopoннy пpoмиcлoвicть.
Уxвaлa зaкoнoпpoeктy «Пpo вiйcькoвo-тexнiч-нe cпiвpoбiтництвo» тa внeceння змiн дo дeякиx зaкoнoдaвчиx aктiв Укpaí'ни щoдo зaбeзпeчeння cпpиятливиx yмoв для зaлyчeння iнoзeмниx Ы-вecтицiй в ОПК пoкликaнi ycyнyти вищe зaзнa-чeнi пpoблeми тa cпpияти aдaптaцií' y^aí^^^ oбopoннoí' пpoмиcлoвocтi дo вимoг БС тa зpeш-тoю збiльшaть мoжливocтi пiдпpи8мcтв щoдo вiйcькoвo-тexнiчнoí' тa нayкoвo-тexнiчнoí' ^вп-pa^ з 8вpoпeйcькими пapтнepaми.
Висновки
1. Швид^ зacтocyвaння тexнoлoгiй в yмoвax глoбaльнoгo cвiтy cтa8 ключoвим фaктopoм poз-витку вiйcькoвo-тexнiчнoгo пoтeнцiaлy. О^бли-вicтю цьoгo пpoцecy cïae тoй фaкт, щo piзниця мiж oбopoннoю тa цивiльнoю нayкoю i тexнoлoгiя-ми фaктичнo зникaють, ocтaння cтa8 бiльш знa-чyщoю для peaлiзaцií' oбopoнниx пoтpeб i швид-кicть цивiльнoгo тexнoлoгiчнoгo пpoцecy бyдe пpoгнoзoвaнo нeyxильнo збiльшyвaтиcя.
Сьoгoднi знaчнo зpocтae poль iннoвaцiйнoгo poзвиткy в cиcтeмi мiжнapoдниx вiднocин бeзпe-ки. Iннoвaцií', в пepшy чepгy тexнoлoгiчнi, cтaють ключoвим фaктopoм мacштaбниx cтpyктypниx пepeтвopeнь як нa нaцioнaльнoмy, тaк i нa ™o-бaльнoмy мiжнapoднoмy piвнi.
2. Фopмyвaння cпiльнoгo eвpoпeйcькoмy pинкy oзбpo8нь вимaгa8 нoвиx, бтьш лiбepaльниx пpa-вил гpи, як б знaчнo пiдвищили piвeнь кoнкypeн-ци нa ньoмy i пocилили пoзицií' eвpoпeйcькиx ^a-(н нa cвiтoвoмy pинкy ОBТ.
Дocвiд БС y питaнняx eкoнoмiчнoгo poзвиткy ^щчить, щo мaлий тa cepeднiй бiзнec iз пpитa-мaннoю йoмy гнучкютю, мaнeвpeнicтю тa oпepa-тивнoю peaкцieю нa пocтiйнi змiни eкoнoмiчнo-ro cepeдoвищa, cпpия8 poзвиткy кoнкypeнтнoгo cepeдoвищa. Тoмy oдним iз пpiopитeтiв в^ьга-вo-пpoмиcлoвoï пoлiтики Бвpoпeйcькoгo ^ю-зу е пiдтpимкa мaлoгo тa cepeдньoгo бiзнecy як вaжливиx чинникiв для iннoвaцiйнoгo poзвиткy тa зpocтaння кoнкypeнтocпpoмoжнocтi eвpoпeй-cькoï вiйcькoвo-пpoмиcлoвoí' бaзи.
3. Сптьы oбopoннi пpoгpaми в paмкax БС впли-вaють нa взaeмoвiднocини мiж кpaí'нaми, o^^-
ки вoни дoзвoляють oб'8днyвaти i пepepoзпoдi-ляти зу^лля, щoб зaпoвнити icнyючи пpoгaлини в ceктopi бeзпeки тa oбopoни, нiж oкpeмo взятi нaцioнaльнi piшeння, i мoжyть cпpияти збiльшeн-ню вiйcькoвиx мoжливocтeй i aвтopитeтy БС.
Однaк y тaкиx пiдпpиeмcтв дoвoлi низький пo-тeнцiaл y зoвнiшньo-eкoнoмiчнiй дiяльнocтi чe-peз нeвeликi oбcяги виpoбництвa. Кpiм тoгo, yro-ди мiж yчacникaми БС зaймaють бiльшe чacy, нiж зaзвичaй, чepeз нaцioнaльнi вимoги, якi кoжнa з ^afc нaмaгa8тьcя вiдcтoювaти. Тим нe мeнш, пpoгpaми cпiвpoбiтництвa БС xoчa нe е кpaщими вapiaнтaми, пpoтe вoни 8динi дoзвoляють знaxo-дити кoнceнcyc.
4. Для poзвиткy нaцioнaльнoгo ОПК нa o^o-вi iнвecтицiйнo-iннoвaцiйниx cтpaтeгiй oб'eктивнo нeoбxiднo викopиcтoвyвaти дocвiд eвpoпeйcькиx кpaí'н, щo дacть змoгy кoмплeкcнoгo тa paцioнaль-нoгo викopиcтaння нaявниx пoтeнцiaлiв фyндa-мeнтaльнoí' тa пpиклaднoï' нayки, пpoмиcлoвoгo виpoбництвa, cиcтeми п^^товки кaдpiв тa iнвec-тицiйниx pecyp^ з виpoбництвa нoвиx ОBТ.
Пpи цьoмy, oднi8ю з yмoв cтaлoгo poзвиткy нa-yкoвo-пpoмиcлoвoí' бaзи y^a^^^x пiдпpи-8мcтв е нe ттьки збiльшeння витpaт нa нaцio-нaльнy oбopoнy й змiнa cтpyктypи фiнaнcyвaння дepжaвнoгo oбopoннoгo зaмoвлeння нa кopиcть НДДКР тa зaкyпiвлю i мoдepнiзaцiю ОBТ.
5. Стpaтeгiчним жe зaвдaнням для дepжaви е cтвopeння iнвecтицiйнoï' cиcтeми, якa б зaбeз-пeчyвaлa cпpoмoжнicть caмoфiнaнcyвaння o6o-poнниx пiдпpиeмcтв i opгaнiзaцiй, a в paзi нeoб-xiднocтi - зaлyчeння зoвнiшньoгo фiнaнcyвaння (бaнкiвcькi кpeдити, випycк a^^, oблiгaцiй тoщo) бeз дepжaвниx гapaнтiй, тa yдocкoнaлeння нaцi-oнaльнoгo зaкoнoдaвcтвa з мeтoю пpивeдeння йoгo вiдпoвiднo дo вимoг pинкy.
Список використаних джерел
1. Бaдpaк B. Стpaтeгiчнi пapтнepи Укpaïни y вiйcькoвo-тexнiчнoмy cпiвpoбiтництвy / B. Бaдpaк; Цeнтp дocлi-джeнь apмií, кoнвepcií ïa poззбpoeння [Елeктpoнний pe-cypc] // Peжим дocïyпy: http://old.niss.gov.ua/cacds/ resu/1020a.html. (^a звepнeння 1B. 04 2020)
2. ^лягав С.Ю. Biйcькoвe cпiвpoбiïницïвo Укpaïни i Gвpoпeйcькoгo Сoюзy як фaктop змiцнeння зaкoннo-cïi i пpaвoпopядкy в Збpoйниx Силax Укpaí'ни // Фo-pyм пpaвa. - 2013. - №1. - С. 7BB-792.
3. Пoтeнцiaли cпiвpoбiïницïвa Укpaí'ни з БС y cфepi бeзпeки / B. Бaдpaк, С. Згypeць, B. Лaптiйчyк, Л. Пoля-
ков; Центр дос^джень apMii, конверсп та роззброення для фонду Кондрада Аденауера [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.kas.de/wf/doc/ kas_34635-1522-13-30.pdf?130606101729 (дата звернення 18. 04 2020)
4. Бтетов B.I. Стратепя вiйськово-теxнiчного cniB-робiтництвa Збройних Сил УкраТни в умовах Тх евро-iнтегрaцií та переходу на евростандарти / B.I. Бiлетов, М.А. Закалад, О.П. Пивовар, Т.О. Ворона // Збiрник наукових праць Центру военно-стратепчних дослЬ джень Нaцiон-го унiвер-у оборони УкраТни iM. I. Чер-няховського. - 2014. - №3(52). - С. 122-126.
5. ХанЫ I. Г. Напрями aктивiзaцiт вмськово-техыч-ного ствробггництва мiж Укра'т'ною та европейським союзом / I. Г. ХанЫ // Ефективна економiкa. - 2015. - №7. Режим доступу: http://www.economy.nayka. com.ua/?n=7&y=2015 (дата звернення 20. 04 2020)
6. Феденко О. В., Сальник Ю. П. Укра'т'на i Европей-ське оборонне агентство / Вмськово-техычний збiр-ник Академи сухопутних вiйcьк iменi Петра Сагайдач-ного. - 2011. - №1(4). - С. 106 - 111.
7. ПошедЫ O.I. Военна безпека УкраТни в контекст cпiвробiтництвa з Европейським Союзом / O.I. Поше-дн // Bicник НАДУ. - 2014. - №3. - С. 53-59.
8. European Commission. 2017d. 'Blueprint for Sectoral Cooperation on Skills: Responding to Skills Mismatches at Sectoral Level.' As of 28 September 201 8. Режим доступу: http://ec.europa.eu/social/ main.jsp?catId=1415&langId=en. (дата звернення 21. 04 2020)
9. RAND Europe analysis of NATO. 2017. 'Defense expenditure data of NATO countries'. As of 21st December 2018. Режим доступу: https:// www.nato.int/nato_static_fl201 4/assets/pdf/ pdf_2017_03/20170313_170313-pr2017-045. pdf. (дата звернення 24. 04 2020)
10. Eurostat. 2018. 'Government expenditure on defense.' As of 28 September 201 8. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-plained/ index.php/Government_expenditure_on_defence. (дата звернення 24. 04 2020)
11. Eurostat. 2018. 'Government expenditure on defence.' As of 28 September 2018. Режим доступу: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/ index.php/Government_expenditure_on_defence; Council of the European Union. 2017. Notification on Permanent Structured Cooperation (PESCO). As of 21 December 201 8. Режим доступу: https://www. consilium.europa.eu/media/31511/171113-pesco-notification.pdf (дата звернення 24. 04. 2020)
12. Режим доступу: https://eda.europa.eu/docs/ default-source/eda-annual-reports/eda-2019-annual-report. (дата звернення 24. 04. 2020)
13. CARD's on the table: fostering coherent defence capability development in Europe: What to expect from the first formal Coordinated Annual Review on Defence (CARD). Режим доступу: https://eda.europa.eu/docs/ default-source/eda-magazine/edm18-magazine. (дата звернення 05. 05. 2020)
14. Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/ political/567393.html. (дата звернення 05. 05. 2020)
15. Режим доступу: https://www.eda.europa.eu/ info-hub/press-centre/latest-news/2020/03/26/ call-issued-for-eda-defence-innovation-prize-2020. (дата звернення 08. 05. 2020)
16. Vision on defence related skills for Europe today and tomorrow January 2019. Режим доступу: https:// eu-ems.com/event_images/Downloads/1%20 Main%20report.pdf. (дата звернення 08. 05. 2020)
17. Протокол до Угоди про партнерство i ствроб^-ництво мiж Украиною i Европейськими Слвтовари-ствами та Тх державами-членами про Рамкову угоду мiж УкраТною та Европейським Слвтовариством про загальы принципи участ УкраТни в програмах Ствто-вариства вщ 22 листопада 2010 р. // Офщмний вю-ник УкраТни. - 2011. - №81. - С.12.
References
1. Badrak V. Stratehichni partnery Ukrayiny u viys'kovo-tekhnichnomu spivrobitnytstvu / V. Badrak; Tsentr doslidzhen' armiyi, konversiyi ta rozzbroyennya [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http://old. niss.gov.ua/cacds/resu/1020a.html.
2. Polyakov S.YU. Viys'kove spivrobitnytstvo Ukrayiny i Yevropeys'koho Soyuzu yak faktor zmitsnennya zakon-nosti i pravoporyadku v Zbroynykh Sylakh Ukrayiny // Forum prava. - 2013. - №1. - S. 788-792.
3. Potentsialy spivrobitnytstva Ukrayiny z YES u sferi bezpeky / V. Badrak, S. Z ■ hurets', V. Laptiy-chuk, L. Polyakov; Tsentr doslidzhen' armiyi, konversiyi ta rozzbroyennya dlya fondu Kondrada Adenau-yera [Elektronnyy resurs] // Rezhym dostupu: http:// www.kas.de/wf/doc/kas_34635-1522-13-30. pdf?130606101729
4. Biletov V.I. Stratehiya viys'kovo-tekhnichnoho spivrobitnytstva Zbroynykh Syl Ukrayiny v umovakh yikh yevrointehratsiyi ta perekhodu na yevrostandarty / V.I. Biletov, M.A. Zakalad, O.P. Pyvovar, T.O. Vorona // Zbirnyk naukovykh prats' Tsentru voyenno-stratehich-nykh doslidzhen' Natsion-ho univer-u oborony Ukray-
iny im. I. Chernyakhovs'koho. - 2014. - №3(52). - S. 122-126.
5. Khanin I. H. Napryamy aktyvizatsiyi viys'kovo-tekhnichnoho spivrobitnytstva mizh Ukrayinoyu ta yevropeys'kym soyuzom / I. H. Khanin // Efektyvna ekonomika. - 2015. - №7. Rezhym dostupu: http:// www.economy.nayka.com.ua/?n=7&y=2015
6. Fedenko O. V., Sal'nyk YU. P. Ukrayina i Yevropeys'ke oboronne ahent ■ stvo / Viys'kovo-tekhnichnyy zbirnyk Akademiyi sukhoputnykh viys'k imeni Petra Sahay-dachnoho. - 2011. - №1(4). - S. 106 - 111.
7. Poshedin O.I. Voyenna bezpeka Ukrayiny v kontek-sti spivrobitnytstva z Yevropeys'kym Soyuzom / O.I. Poshedin // Visnyk NADU. - 2014. - №3. - S. 53-59.
8. European Commission. 2017d. 'Blueprint for Sectoral Cooperation on Skills: Responding to Skills Mismatches at Sectoral Level.'' As of 28 September 2018. Rezhym dostupu: http://ec.europa.eu/social/main. jsp?catId=1415&langId=en.
9. RAND Europe analysis of NATO. 2017. 'Defense expenditure data of NATO countries''. As of 21st December 2018. Rezhym dostupu: https:// www.nato.int/nato_static_fl201 4/assets/pdf/ pdf_2017_03Z20170313_170313-pr2017-045.pdf.
10. Eurostat. 2018. 'Government expenditure on defense.'' As of 28 September 201 8. Rezhym dostupu: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-plained/ index.php/Government_expenditure_on_defence.
11. Eurostat. 2018. 'Government expenditure on defence.'' As of 28 September 201 8. Rezhym dostupu: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/ index.php/Government_expenditure_on_defence; Council of the European Union. 2017. Notification on Permanent Structured Cooperation (PESCO). As of 21 December 2018. Rezhym dostupu: https://www.con-silium.europa.eu/media/31511/171113-pesco-notification.pdf
12. Rezhym dostupu: https://eda.europa.eu/docs/ default-source/eda-annual-reports/eda-2019-annual-report.
1 3. CARD''s on the table: fostering coherent defence capability development in Europe: What to expect from
the first formal Coordinated Annual Review on Defence (CARD). Rezhym dostupu: https://eda.europa.eu/docs/ default-source/eda-magazine/edm18-magazine.
14. Rezhym dostupu: https://interfax.com.ua/ news/political/567393.html.
15. Rezhym dostupu: https://www.eda.europa.eu/in-fo-hub/press-centre/latest-news/2020/03/26/ call-issued-for-eda-defence-innovation-prize-2020.
16. Vision on defence related skills for Europe today and tomorrow January 2019. Rezhym dostupu: https://eu-ems.com/event_images/Down-loads/1%20Main%20report.pdf.
17. Protokol do Uhody pro partnerstvo i spivrobitnyt-stvo mizh Ukrayinoyu i Yevropeys'kymy Spivtovarystva-my ta yikh derzhavamy-chlenamy pro Ramkovu uhodu mizh Ukrayinoyu ta Yevropeys'kym Spivtovarystvom pro zahal'ni pryntsypy uchasti Ukrayiny v prohramakh Spivt-ovarystva vid 22 lystopada 2010 r. // Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny. - 2011. - №81. - S.12.
Дан про aBTopiB
Бегма В1тал1й Миколайович,
доктор еконо1Улчних наук, професор, головний нау-ковий ствробтик Н1СД Радов Денис Георгйович,
кандидат еконо|улчних наук, ствробггник КМУ
Данные об авторах Бегма Виталий Николаевич,
доктор экономических наук, профессор, главный научный сотрудник НИСИ Радов Денис Георгиевич,
кандидат экономических наук, сотрудник КМУ
Data about the authors Vitaliy Begma,
https://orcid.org/0000-0002-0556-1785 Doctor of Economics, Professor, Chief Researcher of NISS Denys Radov,
https://orcid.org/0000-0001-8139-4563 Candidate of Economic Sciences, employee of the Cabinet of Ministers
