CC BY
5HISTORICAL SCIENCES
НАЦ1ОНАЛЬН1Й АКАДЕМП АГРАРНИХ НАУК - 100 РОК1В: 1СТОРИЧНА РЕТРОСПЕКТИВА БУД1ВНИЦТВА еВРОПЕЙСЬКОТ
ДЕРЖАВИ
Вергунов В.А.
Нацгональна наукова альськогосподарська б1бл1отека, директор
Кигв
NATIONAL ACADEMY OF AGRARIAN SCIENCES OF UKRAINE - 100: HISTORICAL RETROSPECTIVE OF THE EUROPEAN STATE CREATION
Vergunov V.A.
National Scientific Agricultural Library of NAAS, Director
Kyiv
АНОТАЦ1Я
Висвилено основш юторичш вiхи становления головного галузевого науково -методичного та ко-ординацшного центру - Нацюнально! академи аграрних наук Укра!ни (НААН). Узагальнено базовi на-уковi здобутки НААН та li попередник1в на рiзних етапах, !х значення для практичних потреб аграрно! галузi. Як основш передумови ефективного розгортання науково-дослвдно! роботи НААН розглядали: удо-сконалення ii науково-оргашзацшно! структури, самовряднiсть, посилення матерiально-технiчно! бази, змiни кадрово! полггаки i впроваджувально! дiяльностi, плановiсть i системнiсть, налагодження мiжнаро-дного сшвробггаицтва.
ABSTRACT
The main historical milestones of the formation of the main branch scientific-methodical and coordination center - National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine have highlighted. The basic scientific achievements of NAAN and its predecessors at different stages and its significance for the practical needs of the agrarian sector have summarized. As the main prerequisites for the effective deployment of scientific research work of NAAS, we considered improving its scientific and organizational structure, self-government, strengthening the material and technical base, changes in personnel policy and implementation activities, planning and systematic, establishing international cooperation.
Ключовi слова: сшьськогосподарська дослвдна справа, аграрна наука, агропромисловий комплекс, Нацюнальна академiя аграрних наук Укра!ни.
Keywords: agricultural research case, agrarian science, agro-industrial complex, National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine.
Постановка проблеми. На власне переко-нання, одним з найбшьших здобутшв державносп Укра!ни е можливють неупередженого перегляду стверджено! здебшьшого за царсько! й особливо радянсько! доби власно! юторп. £вропейський ви-мiр майбутнього кра!ни на фонi вiдкритого доступу до докуменлв з фондiв донедавна «спецзбе-ртання» надае оптимiстичнi шдстави найближ-чим часом вiдтворити об'ективно й неупереджено, а головне, - без полтгачних уподо-бань вс !! складовi. До них через досвщ провiдних кра!н свiту можу вiднести iснування академiчно! науки. Наступного року вона ввдзначае на державному рiвнi свiй вiковий ювшей.
Не принижуючи вагомiсть i роль громадянсь-кого суспiльства в процеа розбудови державно-стi, маю право стверджувати, що для того, щоб 26 рокiв тому вона вщбулася, видатне мiсце нале-жить багатопрофшьнш системi академiчноi науки на чолi з Нацiональною академiею наук Укра!ни.
Створена 14 листопада 1918 р. у добу Укра!нсько! Держави гетьмана П. Скоропадського згiдно з ба-ченням або, скорiш, моделлю видатного вченого планетарного вимiру академiка В.1. Вернадсь-кого, академiчна наука, незважаючи нi на що (зо-крема й полииканство), залишаеться до сьогодш гарантом державностi й, головне, - нацюнально! безпеки Укра!ни. Повторюсь, що так все спрогно-зував саме генш И творця. При цьому вiн викори-став усе найкраще зi свiтового досвiду i, насампе-ред, славетно! Паризько! академii наук, яка свш вiдлiк веде з 1766 р. Провiвши майже 20 ^чш ю-торичнi розвiдки, вчергове переконавшись у вiр-ностi вислову стародавшх грекiв: «Вивчати iсто-рш - це як вступати до Егейського моря: крок, ще крок, а попм безодня», впевнено можу говорити про далекоглядшсть творця академiчноi' науки вь дносно !! аграрно! складово!.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Окремi аспекти становлення та розвитку перших
вичизняних галузевих академiчних центрiв знай-шли ввдображення в наукових працях Н.Б. Щебе-тюк та Т.Р. Грищенко, як1 розглядають Всеукра-!нську сшьськогосподарську академiю (ВУАСГН) та Сiльськогосподарський вчений (науковий) ко-мiтет Укра!ни як попереднишв НААН [7, 8]. У статтях С.С. Падалки та З.П. Юрпаль вiдтворено передумови розгортання комплексно! науково -дослщно! роботи в системi НААН та наведено аналiз 11 наукового потенщалу [5, 6]. Однак до цього часу системно не висвилено науково-орга-нiзацiйнi засади становлення та дiяльностi НААН, внесок галузевих академiчних центрiв в зростання ефективносп агропромислового комплексу Украши.
Мета статтi. Висвiтлити основнi науково -ор-ганiзацiйнi форми становлення i розвитку сшьсь-когосподарсько! академiчно! науки, узагальнити основш науковi здобутки, отримаш на базi вичи-зняних галузевих академiчних центрiв, !х зна-чення для практичних потреб розвитку аграрно1 галузi та розбудови европейсько! держави.
Виклад основного матерiалу. Ще в процеа обговорення майбутньо1 структури Укра1нсько1 академп наук В.1. Вернадський свщомо виокре-мив аграрну науку, взявши за основу приклад Академп сiльського господарства Франци, яка свою iсторiю веде ввд заснованого Людовiком XV 1 березня 1761 р. Паризького сшьськогосподар-ського товариства, а вже попм досвщ дiяльностi з 1837 р. Сшьськогосподарського вченого комiтету Росшсько! iмперi!, який, до речi нетривалий час у 1917 р. очолював. Але це вже зовим iнша сторь нка юторп Укра!ни, яку вiдповiдно до Указу Президента Укра!ни П.О. Порошенка № 17/2016 «Про заходи з ввдзначення 100 -рiччя подш Укра1нсько1 революци 1917-1921 рошв» ввд 22 сiчня 2016 р. та Постанови Верховно! Ради Украши №2287 ввд 8.02.2018 р. «Про вщзначення пам'ятних дат i ювiле!в у 2018 р.» у пункл ввдзначення 100 рокiв з дня проголошення Укра!нсько! Держави (геть-манату П. Скоропадського) потрiбно вiдновити i повернути на пантеони слави нацi!. Спробую довести справедливiсть бачення через юторичну ретроспективу функцiонування НААН. У розбудовi европейсько! держави видатну роль вiдiграе вгт-чизняна академiчна аграрна наука, адже сiльське господарство е проввдним сектором економiки i сьогоднi забезпечуе 56 % надходжень до бюджету.
У часи Укра!нсько! Держави гетьмана П. Скоропадського 1 листопада 1918 р. наказом Мь шстерства земельних справ № 162 засновано Вчений комггет Мшстерства земельних справ Укра-!нсько! Держави. Його першим головою 16 листопада 1918 р. (наказ №172 Мшктра земельних справ) призначаеться академж В.1. Вернадський.
За перiод дiяльностi Комiтету - до жовтня 1927 року змшювалися його форми оргашзаци, пiдпорядкування та найменування (Сшьськогос-подарський вчений комиет Укра!ни, Сшьськогос-подарський науковий комиет Укра!ни, Сшьсько-господарський науковий комггет при Наркомземi
УСРР, Вчений комиет Народного комiсарiату земельних справ УСРР), але провщною функщею Комiтету залишалася повноцiнна науково -коор-динацiйна дiяльнiсть для потреб укра!нського сiльського господарства з залученням найкращих для свого часу фахiвцiв. Напрацьований досвiд Комiтету трансформувався у принципи оргашзаци та самоврядност НААН [8].
Перший склад члешв Комггету призначався Мiнiстром земельних справ. Вони обирали голову, його заступника, вченого секретаря на три роки, а також голiв секцш: загально!, боташчно!, лiсово!, зоолопчно!, цитологiчно!, геологi! та гру-нтознавства, метеоролопчно!, економiчно! й охо-рони природи. Секцi! засновували дослiднi стан-цi! i iнститути, музе! та бiблiотеки. Вищим коле-гiальним органом вважалися Пленум, а попм З'!зд (Загальнi збори), як1 скликали двiчi на рiк.
З 15 березня 1920 р. у складi Комггету перед-бачено посаду обраного дшсного члена, дозволя-еться створювати автономш науковi товариства та видiляти кошти на проведення спецiальних до-слвджень на мiсцях, !хнi результати друкувалися у «Трудах» окремих вiддiлiв. Систематично щомь сяця видавався офiцiйний друкований орган -«Вюник сiльськогосподарсько! науки» та багато шших наукових часопиав. Комiтет присуджував ступiнь доктора за особливо видатш науковi працi з окремих галузей сiльськогосподарсько! науки.
За ршенням Колегi! НКЗС УСРР 25 травня 1927 р. та постановою ВУЦВК i РНК УСРР ввд 11 сiчня 1928 р. СГНКУ перетворено в Науково-кон-сультацшну раду при Наркомземi УСРР у кшько-стi 47 оаб з 15 напрямiв галузево! науки.
Вщповщно до !! обгрунтування 22 травня 1931 р. постановою Ради народних комiсарiв УРСР була оргашзована ВУАСГН, яка, як i НААН зараз, здшснювала координацiю i науково -мето-дичне керiвництво дiяльнiстю науково -дослщних установ всiх галузей сшьського господарства. Ця академiя проiснувала до 29 вересня 1935 р. [7].
У подальшому функцп всеукра!нсько! сшьсь-когосподарсько! науково! органiзацi! виконували: сектор наукових установ Наркомзему (1935 -1940), де для науково-методичного керiвництва науково-дослщними установами було створено наукову Раду, Мшсшьгоспу УРСР (сектор нау-ково-дослвдних установ - 1940-1946 рр.; управ-лiння науково-дослщними установами (19471948); управлiння сшьськогосподарсько! пропага-нди (1949-1952); Головне управлшня сшьськогос-подарсько! пропаганди i науково-дослвдних установ (1953-1954); Головне управлшня сшьськогосподарсько! науки (1955-1956); Мшсшьгосп УРСР (1962-1970), а також Укра!нська академiя сшьсь-когосподарських наук (1956-1962) та Швденне вiддiлення ВАСГН1Л (1970-1990).
Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР № 279 вiд 22 вересня 1990 р. на основi Швденного вщдь лення ВАСГН1Л заснована Укра!нська академiя аграрних наук, !й надано статус нацiонально! Указом Президента Укра!ни № 8 «Про надання Укра-
!нськш академп аграрних наук статусу нацюналь-но!» ввд 6 ci4HH 2010 р. [2].
Ввд часу заснування центрального органу уп-равлiння вiтчизняною аграрною наукою серед най-вищих тогочасних здобутшв слад видiлити: наукове обгрунтування та широке запровадження культури кукурудзи для боротьби i3 наслiдками посухи та голоду 1921 р.; заснування повноцшно! розгалужено! мереж1 метеостанцп (близько 100) для створення синоптично! карти погоди Свропи й Укра!ни, як1 почали видавати у виглядi «Матерiалiв до ктмато-логп Укра!ни»; виготовлення вперше в ютори Украши 25-верстових карт: грунтiв, гшсометрично! та четвертинних геологiчних покладiв; розроблення економiчно-обгрунтовано! методики альськогос-подарсько! райошзацп УСРР; створення першо! ушкально! ботанiчно-географiчно! карти УСРР. Для подальшого розвитку галузево! науки серед значущих здобутшв вичизняних учених: опрацю-вання систем авозмш для рiзних типiв укра!нських грунтiв з урахуванням спецiалiзацi! регюшв; обсте-ження мелiоративного фонду республiки; люомель оративнi заходи, передбаченi, насамперед, для Шв-денно-Схщно! частини кра!ни на площi 3 тис. десятин; вивчення особливостей посухостшких рослин; розробка укра!нсько! альськогосподарсько! боташ-чно! класифшаци, унiкальне 10-томне видання «Матерiалiв з дослiдження грунтiв УСРР».
НААН продовжуе розвиток наукових основ, закладених ще на початку минулого столитя. За час li iснування сформувалося чимало ввдомих наукових шшл в галузi аграрно! науки (понад 30). !х за-сновниками були видатш вченi-грунтознавцi: О.Н. Соколовський, М.К. Крупський, В.В. Медведев; вченi з грунтозахисного землеробства: О.1. Душеч-шн, В.Ф. Сайко; вченi-гiдротехнiки: С.М. Алпатьев, П.1. Коваленко; вченi-селекцiонери: А.О. Сапепн, Ф.Г. Кириченко, В.Ф. Савицький, Б.П. Соколов, В.Я. Юр'ев, П.Х. Гаркавий, О.О. Созшов, В.М. Ремесло, С.П. Лифенко, Б.В. Дзюбецький, Ф.А. Тка-ченко; вчеш-фиопатологи: В.П. Васильев, В.Ф. Пе-ресипк1н, М.П. Люовий; вченi-фiзiологи та бiологи: О.П. Бондаренко, О.В. Квасницький, Й.А. Даниле-нко, Ф.Ф. Ейснер, Ф.1. Осташко, С.З. Гжицький, Г.О. Богданов, М.В. Зубець; вчеш-ветеринари: А.1. Собко, 1.Н. Гладенко, I.I. Кулеско, 1.Н. Дорошко; вчеш- технологи харчових продуктiв: Г.О. Сре-сько, В.1. Нiлов, Г.Г. Валуйко, О.М. Датунашвiлi; вченi-механiки: М.С. Хоменко, B.C.Крамаров, П.1. Андрусенко, М.К. Лшник, Л.Г. Гром-Мазшчевсь-кий; вчений з напряму радiоекологiя - Б.С. Прютер, вченi-економiсти: 1.Н. Романенко, I.I. Лушнов, Л.Я.Новаковський, П.Т.Саблук.
НААН е державною науковою оргашзащею, яка заснована на державнш власностi й користу-еться правами самоврядносл, що полягають у коле-гiальностi органiв управлiння та !х виборностi, са-мостiйному визначеннi свое! структури i тематики наукових дослщжень, вирiшеннi науково-оргашза-цiйних i кадрових питань, провадженнi господарсь-ко! дiяльностi та здiйсненнi м1жнародних наукових зв'язк1в на основi законiв Украши. I! головним за-вданням е наукове забезпечення розвитку галузей
агропромислового комплексу Укра!ни: проведения фундаментальних наукових дослвджень у сферi аг-ропромислового комплексу, а також розроблення на основi нових знань наукових продукпв для шно-вацiйного розвитку агропромислового комплексу, використаиия яких мае сприяти збiльшенню обся-гiв виробництва конкурентоспроможио!' альсько-господарсько! продукцп, а також розробка нових та удосконалення iснуючих методiв i способiв прове-дення науково! роботи [1].
Персональний склад НААН станом на 01 сь чня 2018 р. налiчуе 132 дiйсних членiв (академь шв), 127 членiв-кореспондентiв, 41 iноземного i 26 почесних членiв - проввдних учених аграрного профiлю. До складу НААН входять 247 установ, шдприемств, органiзацiй, з яких 63 наукових установи, шдприемства i оргашзацп пiдпорядкованi безпосередньо Академи, у тому чи^ 9 Нацюна-льних наукових цен^в, 30 iнститутiв, 11 дослщ-них станцiй, Бiосферний заповiдник «Аскашя-Нова» iм. Ф.Е. Фальц-Фейна, Нацюнальна нау-кова сiльськогосподарська бiблiотека, Державне видавництво «Аграрна наука» та ш. Мережа наукових установ НААН складаеться з 184 шдпри-емств, установ та оргашзацш, зокрема 33 дослвдш станцп, два науково-дослiдних центра, два торго-вих дома, два науково-виробничих цен^в, 143 державних пiдприемств дослвдних господарств та iн. У системi НААН працюють бiля 19,4 тис. оаб, з яких у наукових установах понад 7,6 тис., серед них наукових пращвнишв б™ 4 тис., серед яких 368 докторiв i 1559 кандидатiв наук [3].
У НААН функцюнують 11 наукових об'еклв, якi мають статус нацюнального надбання. Це банки штамiв мiкроорганiзмiв грунтових та для потреб ветеринарно! медицини, генетичних ресурав рослин Укра!ни, генетичних ресурсiв сшьського-сподарських тварин, моноспецифiчних iмунодiаг-ностикумiв, колекцii культур клiтин для ветеринарно! медицини i бiотехнологi!, збуднишв шфе-кцiйних хвороб тварин, колекщя тварин зоопарку, фонд видань сшьськогосподарсько!' тематики, ви-даних у XIX ст.
У 32 наукових установах Академи вщповвдно до державного замовлення здшснюеться шдгото-вка наукових кадрiв вищо! квалiфiкацi! iз 53 спе-цiальностей 6 галузей науки шляхом навчання в асшрантург Докторантура функцюнуе при 16 наукових установах, тдготовка докторантiв ве-деться з 17 спещальностей [4].
У структурi Академii функцiонують шiсть вiддiлень: землеробства, мелюрацп та мехашза-цii; рослинництва; зоотехнп; ветеринарно! медицини; аграрно! економши i продовольства; науко-вого забезпечення шновацшного розвитку. Вченi НААН проводять дослiджения в галузях грунто-знавства та агрохiмii, землеробства, агроекологп, водних проблем i мелiорацii земель, сшьськогосподарсько! мшробюлогп, органiчного виробництва сшьськогосподарсько! продукцп, хмелярства, мехашзаци та електрифiкацii сшьськогосподар-ського виробництва i технiчного сервiсу, шжене-рно-технолопчних засад створення екологiчно
безпечних промислових бютехнологш та облад-нання для виробництва i застосування в агробю-ценозах препаратiв бiологiчного захисту рослин, а також особливостей динамiчних процеав при-родних i штучних екосистем Бюсферного заповвд-ника «Аскашя-Нова» та довгостроково! перспек-тиви збереження його бiорiзноманiття.
У рамках виконання фундаментальних нау-кових дослiджень вченi Академи дослiджують за-кономiрностi формування агроландшафпв, спо-соби рацiонального використання природних ре-сурсiв; розробляють науковi основи управлшня продуктивним потенцiалом агросистем; вивчають геноми рослин i тварин; використовують новин методи для створення нових високопродуктивних рослин i тварин iз цiнними для людини господар-ськими властивостями; вивчають закономiрностi формування i реалiзацi! продуктивних ознак сшь-ськогосподарських тварин шд впливом генетич-них i паратипових факторiв; займаються вдоско-наленням теоретичних основ породоутворення i селекци, онтогенетичного розвитку тварин; з'ясо-вують особливостi процесiв живлення та обмiну речовин у високопродуктивних генотитв тварин; вивчають еволюцiйнi екогеографiчнi та ешзоото-логiчнi закономiрностi циркуляци збуднишв ш-фекцiйних захворювань тварин; удосконалюють науковi основи пiдвищення надiйностi сшьсько-господарсько! технiки; розробляють новiтнi технологи отримання високояшсних харчових про-дуктiв, необхiдних для забезпечення здоров'я наци; здшснюють науково-методологiчне забезпечення механiзмiв реалiзацi! сталого розвитку сшьських територiй, розробляють основи ш-вестицiйно-iнновацiйного розвитку наукоемно! аграрно! сфери [2].
Прикладш дослiдження наукових установ НААН спрямованi на розроблення: механiзмiв реа-лiзацi! земельно! реформи та запровадження ринку землi в Украшц новiтнiх технологiй з охорони, ввд-творення i шдвищення родючосл грунтiв; техшч-них засобiв екологобезпечного використання вод-них ресурсiв; наукоемних технологш виробництва органiчно! рослинницько! продукци; ресурсоощад-них технологiй виробництва i глибоко! переробки продукцi! рослинництва; вдосконалення юнуючих генотипiв тварин, ресурсоощадних технологш виробництва i переробки продукци тваринництва; ме-тодiв контролю безпечносп тваринницько! продук-цi!; високоефективних засобiв дiагностики, профь лактики та лшування хвороб; технологiчних процесiв i техшчних засобiв застосування нанома-терiалiв та нанопрепарапв для технiчного обслуго-вування, ремонту технiки й вiдновлення деталей альськогосподарських машин та обладнання; нормативно-методичного забезпечення iнновацiйного розвитку галузей агропромислового комплексу [3].
Реалiзацiя м1жнародно! спiвпрацi установ НААН здiйснюеться за напрямами: формування спiльних науково-технiчних програм, здобуття гра-нтiв, залучення аграрного бiзнесу до комерщал1за-цi! завершених наукових розробок та ш. Щороку установи Академi! спiвпрацюють з оргашзащями та
фiрмами з-понад 60 краш Свропи i свиу. Юльшс-ним показником договiрноi практики е щорiчнi ви-KOHyBaHi проекти, бiля 300 гранив вiд европейсь-ких i 25-30 - вiд свiтових м1жнародних центрiв. Щороку в мiжнaродних презентацшних заходах бе-руть участь 250-300 вчених, стажуванням у провiд-них мiжнaродних наукових центрах охоплено по-над 40 оаб [3].
Установи НААН е членами майже 80 вщомих м1жнародних досл1дних центрiв й оргашзацш, серед яких: М1жнародна комiсiя з iригaцii' i дренажу (ICID); Мiжнaродний центр дослiджень з обробггку грунту (ISTRO); М1жнародний союз грунтознавщв (IUSS), Свропейське товариство з охорони грунпв (ESSC); Свропейська оргашзащя з молекyлярноi 6i-ологii (ЕМВО); М1жнародне протиепiзоотичне бюро (О1Е); Свропейська та Середземноморська оргашзаци з карантину та захисту рослин (СОКЗР); Мiжнaродне об'еднання - Асоцiaцiя iнженерiв (SAEC); Свропейська асощащя з досл1джень у га-лyзi селекцii рослин (EUCARPIA); Мiжнaродний центр покращання кукурудзи i пшеницi (CIMMYT); М1жнародне товариство генетики тварин (ISAG); Мiжнaроднa федеращя aсоцiaцiй з бiо-безпеки (IFBA); Мiжнaроднa оргaнiзaцiя iз станда-ртизаци (ISO); Мiжнaроднa оргaнiзaцiя з питань продовольства та сiльського господарства при ООН (FAO); Свропейська мiжyрядовa оргашзащя ств-робiтництвa у сферi науково-техшчних дослвджень (COST); М1жнародна служба з питань нацюналь-них сiльськогосподaрських дослвджень (ISNAR); Мiжнaродний iнститyт генетичних ресурав рослин (IPGRI); Мiжнaроднa aсоцiaцiя аквакультури (NACEE) та iншi [2].
Ратифшащя Угоди про aсоцiaцiю мiж Свро-пейським Союзом i Укра!ною створюе прaвовi пе-редумови для формування прюритепв розвитку м1жнародного наукового сшвробггаицтва установ Нaцiонaльноl aкaдемii аграрних наук Украши сьо-годнi й надал! Зaкрiпленню позицiй Акaдемii як активного учасника сшвробггаицтва в Сврозош спри-ятиме долучення установ до програми СС з наукових дослвджень та iнновaцiй «Горизонт 2020», а також aктивiзaцiя yчaстi у дГялъносп мереж1 EUREKA шляхом запровадження фшансових сти-мулГв iнновaцiйним компашям з впровадження створено!' нayково-технiчноi продукци у впчизняну виробничу сферу.
Вченими НААН сшльно з фaхiвцями Мiнiстер-ства aгрaрноi полГтики та продовольства Укрa!'ни розроблено Сдину комплексну стрaтегiю розвитку сшьського господарства та сГльських територiй в Укрш'ш на 2015-2020 pp., головними складовими яко! визначено: наближення законодавства Укрa!'ни в агропромисловому комплексГ до законодавства СС; дерегулящя в агропромисловому комплексу фактори виробництва; запровадження ринку земель сшьськогосподарського призначення, розвиток аг-рaрно!' полГтики у сферГ науки, освгга та ГнновацГй; управлГння виробництвом i ринком АПК; державна шдтримка та оподаткування у сферГ альського господарства; розвиток сГльських територш; управ-
лшня ресурсами в сшьському господарствц безпеч-нють харчових продуктiв, охорона довк1лля тощо
[4].
Враховуючи значний внесок Академи в розви-ток агропромислового виробництва та аграрно! науки Укра!ни i керуючись Указами Президента Украши ввд 2 грудня 1995 р. №1116 «Про впорядку-вання ввдзначення пам'ятних дат i ювше!в» i вiд 17 грудня 1999 р. № 1583 «Про додатковi заходи щодо впорядкування ввдзначення пам'ятних дат i ювь ле!в», Президiя НААН порушила клопотання перед Президентом Украши про ввдзначення в листопадi 2018 р. на державному рiвнi 100-рiччя з дня засну-вання НААН. Подставою цьому рiшенню може стати ршення Верховно! Ради Укра!ни ввд 8 лютого 2018 року, що своею постановою №2287-VIII «Про вщзначення пам'ятних дат i ювше!в у 2018 роцi» включила зпдно нашого клопотання, святкування утворення у складi Мiнiстерства земельних справ Укра!нсько! Держави гетьмана П.Скоропадського -вченого комггету. Маю сподiвання, що не зали-шиться осторонь цiе! поди i уряд. Наша Академiя, чгтко усввдомлюючи мiсце i роль НАН Укра!ни в життi Укра!ни, не претендуе на як1сь особливi пре-ференци з боку законодавчо! i виконавчо! гiлок влади. Багатотисячний колектив НААН згурту-еться i вiзьме !х на себе. Розраховуемо, насамперед, на моральну пiдтримку вiд небайдужих до европей-ського майбутнього, заради якого вiрою i правдою працювало не одне поколiння вчених-аграрив з вщ-криттями i здобутками свггового вимiру для потреб продовольчо! безпеки - основи основ державностi кра!ни.
Висновки i пропозици. Функцй' всеукра!нсько! альськогосподарсько! науково! органiзацi!' на рТз-них етапах !! становлення виконували: СГНКУ (1918-1927), Науково-консультацшна рада при На-ркомземi УСРР (1928-1931), ВУАСГН (1931-1935), сектор наукових установ Наркомзему (1935-1940), де для науково-методичного керiвництва науково-дослвдними установами було створено наукову Раду, Мшсшьгоспу УРСР (сектор науково-дослвд-них установ - 1940-1946 рр.; управл1ння науково-дослвдними установами (1947-1948); управлшня сiльськогосподарсько! пропаганди (1949-1952); Головне управлшня альськогосподарсько! пропаганди i науково-дослщних установ (1953-1954); Головне управлшня альськогосподарсько! науки (19551956); Мiнсiльгосп УРСР (1962-1970), а також Ук-ра!нська академiя сiльськогосподарських наук (1956-1962) та Швденне вiддiлення ВАСГН1Л (1970-1990). З 1990 р. роль галузевого науково-ме-тодичного та координацiйного центру виконуе НААН. Завдяки вдосконаленню !! науково -оргаш-зацiйно! структури, самоврядностi, посиленню ма-терiально-технiчно! бази, змiнам кадрово! полтшки i впроваджувально! д^яльносп, плановостi i систем-
носп, налагодженню мiжнародного сшвробггниц-тва досягнуто позитивних зрушень в галузях грун-тознавства та arpoxÎMiï, землеробства, агроекологiï, водних проблем i мелюраци земель, альськогоспо-дарсь^' мiкробiологiï, оргaнiчного виробництва сiльськогосподaрськоï продукци, хмелярства, меха-нiзaцiï та електрифшацп сiльськогосподaрського виробництва та iн.
Лггература
1. Вергунов В. А. 1сторичш аспекти ство-рення Укра1'нсько!' академи аграрних наук // Вiсник аграрно!' науки. - 2006. - № 3-4. Спещальний ви-пуск: Аграрна наука ХХ1 ст. - С. 195-196.
2. Вергунов В .А. Науково-оргашзацшш засади становлення та дiяльностi Национально].' академи аграрних наук Украши (до 80^ччя ввд дня за-снування НААН та 10^ччя центру iсторiï arрaрноï науки ДНСГБ НААН) // Iсторiя науки i бюграфю-тика : електр. наук. зб. - 2011. - № 2. - Режим доступу : http:/www.nbuv.gov.ua/E-Journal/JNB/2011-2/11waips.html. - Заголовок з екрана.
3. Вергунов В. А. Науково-оргaнiзaцiйнi засади функцюнування Нaцiонaльно!' академи агар-них наук Украши : передумови появи, головнi здо-бутки та шновацшш перспективи (до 85^ччя НААН) : наук. доп. / НААН, ННСГБ. - Вшниця : ТОВ «Ншан-ЛТД», 2016. - 36 с.
4. Вергунов В. А. Сшьськогосподарська дослана справа в УкраМ. Вiд зародження до академь чного iснувaння : оргaнiзaцiйний аспект / НААН, ННСГБ. - Кшв : Аграрна наука, 2012. - 416 с.
5. Юрпаль З. П. Науковий потенщал Украш-сько1.* академп аграрних наук //Iсторiя науки i бюг-рaфiстикa : електр. наук. зб. - 2006. - № 1. - Режим доступу : http:Zwww.nbuv.gov.ua/E-Jour-nal/JNB/2006-1/06waips.html. - Заголовок з екрана.
6. Падалка С. С. Оргашзащя нaуковоï роботи в системi Укрaï'нськоï академп аграрних наук // 1с-торiя науки i бюграфютика : електр. наук. зб. -2009. - № 2. - Режим доступу: http:/www.nbuv.gov.ua/E-Journal/JNB/2009-2/09waips.html. - Заголовок з екрана.
7. Щебетюк Н.Б. Iсторiя Всеукрaï'нськоï академп сшьськогосподарських наук (1931-1935 рр.) / НААН, ННСГБ, 1н-т ютори аграр. науки, освгги та технiки ; наук. ред. академш НААН В.А. Вергунов.
- К. : НУЫП Украши, 2017. - 168 с.
8. Hryshchenko T. The contribution of the Agricultural Scientific Committee of Ukraine (1918-1927) in the scientific and organizational support of the agrarian science development // Iсторiя науки i бюграфютика: електрон. наук. фахове вид. - 2017.
- № 4. - Режим доступу: http://inb.dnsgb.com.ua/2017-4/01.pdf - Заголовок з екрана.
